Єлизавета Люксембурзька

Єлизаве́та Люксембу́рзька (чеськ. Alžběta Lucemburská, угор. Luxemburgi Erzsébet, 7 жовтня 1409, Вишеград — 19 грудня 1442, Дьєр) — королева Німеччини, Угорщини та Чехії, ерцгерцогиня австрійська, титулярна королева Галичини та Володимирії.

Єлизавета Люксембурзька угор. Luxemburgi Erzsébet
Єлизавета Люксембурзька Статуя Єлизавети в Інсбруку
Прапор Королева Галіції і Лодомерії
1437 — 1442
Коронація:	Титулярна
Попередник:	Сигізмунд Люксембург
Наступник:	Альбрехт Габсбург і Владислав Габсбург
Королева Угорщини
1437 — 1439
Коронація:	1 січня 1438, Секешфехервар
Попередник:	Барбара Циллі
Наступник:	Катерина Подебрад
Королева Німеччини
1438 — 1439
Королева Богемії
1438 — 1439
Коронація:	29 червня 1438, Прага
Попередник:	Барбара Циллі
Наступник:	Іоанна Розенталь
Народження:	7 жовтня 1409 Вишеград, Сентендреський ярашd, Пешт, Угорщина
Смерть:	19 грудня 1442 (33 роки) Дьйор, Угорщина
Поховання:	Собор Секешфехервара
Країна:	Німеччина і Угорщина
Релігія:	католицька церква
Партія:	політик до появи політичних партійd
Рід:	Люксембурги
Батько:	Сигізмунд I Люксембург
Мати:	Барбара Циллі
Шлюб:	Альбрехт II
Діти:	Ладислав Постум, Анна, Єлизавета
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Єлизавета була єдиною дочкою і спадкоємицею імператора Священної Римської Імперії, короля Угорщини, Богемії, титулярного короля Галичини і Волині Сигізмунда І Люксембурга та його дружини Барбари Циллі. Очікувалось, що чоловік Єлизавети, Альбрехт Австрійський, успадкує титули її батька завдяки шлюбу з нею. Проте після смерті Сигізмунда у 1437 році угорські дворяни не обрали її новою угорською королевою, оскільки з огляду на османську загрозу країна потребувала чоловіка, який міг би бути полководцем.

По смерті Альберта у 1439 році Єлизавета залишилась вагітною його сином. Тим часом чеські феодали проголосили міжкоролів'я, а угорські — вибрали новим королем польського короля Владислава ІІІ Варненчика. Проте частина угорських дворян все ж підтримали претензії Єлизавети та її новонародженого сина Ладислава, що спричинило громадянську війну в Угорщині. Однак війська прихильників Єлизавети швидко були розбиті, а з її смертю 1442 року в 33-річному віці громадянська війна завершилась закріпленням угорського престолу за Владиславом Варненчиком. А втім, через 2 роки Владислав загинув у молодому віці в битві під Варною, що дозволило сину Єлизавети Владиславу (Ласло V) все ж стати угорським королем при регентській раді.

Література та джерела

• Higgins, Sophia Elizabeth. Women of Europe in the fifteenth and sixteenth centuries. — 1885, Hurst and Blackett.
• Bak, János M. The Laws of the Medieval Kingdom of Hungary: 1301—1457. — 1992, C. Schlacks.
• Szilágyi, Sándor (ed.) A magyar nemzet története (The History of the Hungarian Nation) III. kötet (Part Three), Athenaeum, Budapest, 1895.

Попередник Сигізмунд Люксембург

Королева Галичини та Володимирії 1437-1439 титулярна правителька

Наступник Альбрехт II