Єзавель

біблійний персонаж, дружина ізраїльського царя Ахава

Єзавель (івр. איזבל‎) — дружина ізраїльського царя Ахава, дочка сидонського царя Етбаала[4], який посів престол шляхом братовбивства.

Єзавель
John Liston Byam Shaw 003.jpg
Народилася 900 до н. е.[1]
Сідон, Ліван
Померла 841 до н. е.[1]
Jezreeld, Yizre'eld, Gilboa Regional Councild, Ізреель[d], Північний округ, Ізраїль
·defenestrationd і Цькування хижаками
Країна Фінікія
Діяльність монарх
Титул королева-консорт
Посада королева-консорт
Конфесія Baalismd
Рід Omridesd
Батько Ітобаал I[2][3]
У шлюбі з Ахав[2]
Діти Аталія[3], Ахазія і Йорам

ЖиттєписРедагувати

 
Гюстав Доре, «Смерть Єзавелі»

Успадкувала від батька деспотичну зарозумілість, непохитну наполегливість, кровожерну жорстокість і понад усе фанатичну відданість культу Астарти, жерцем якої колись був її батько. Ставши царицею ізраїльського народу, вона зневажала його релігію і вирішила насадити своє ідолопоклонство. Ахав цілком підпав під її вплив; за її наполяганням у Самарії був побудований храм і жертовник Ваала, а також влаштована діброва для оргій на честь Астарти. При дворі Єзавелі заведений був цілий штат служителів нового культу; єврейській релігії загрожувала повна загибель, якщо б на її захист не виступив пророк Ілля, боротьба якого з Єзавелю становить одну з найбільш вражаючих сторінок біблійної історії (3Цар 18 і 19). Жорстока несправедливість Єзавелі особливо проявилась у справі про виноградник Навуфея (3Цар 21:1-16), але цим вона переповнила чашу своїх беззаконь: викинута з вікна, вона була розтоптана вершниками і пошматована собаками (4Цар 9).

Ім'я Єзавель стало згодом синонімом всякого нечестя (Об. 2:20). У релігійній протестантській пропаганді XVI століття Єзавель порівнювали з Марією Тюдор і Катериною Медічі.

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати