Відкрити головне меню

Єгипетський музей і зібрання папірусів (Єгипетський музей, нім. Ägyptisches Museum und Papyrussammlung) — музей у складі Державних музеїв Берліна . З серпня 2005 музей тимчасово на чотири роки переїхав на верхній поверх Старого музею на берлінському Музейному острові. У 2009 музей повернувся в відновлений Новий музей.

Єгипетський музей і зібрання папірусів

Berlin Neues Museum 001.JPG

52°31′12″ пн. ш. 13°23′51″ сх. д. / 52.52023888891677217° пн. ш. 13.39774166669477751° сх. д. / 52.52023888891677217; 13.39774166669477751Координати: 52°31′12″ пн. ш. 13°23′51″ сх. д. / 52.52023888891677217° пн. ш. 13.39774166669477751° сх. д. / 52.52023888891677217; 13.39774166669477751
Країна Flag of Germany.svg Німеччина
Розташування Мітте
Засновник Александер фон Гумбольдт і Фрідріх Вільгельм III
Дата будівництва  століття

Єгипетський музей і зібрання папірусів. Карта розташування: Німеччина
Єгипетський музей і зібрання папірусів
Єгипетський музей і зібрання папірусів
Єгипетський музей і зібрання папірусів (Німеччина)
Єгипетський музей і зібрання папірусів у Вікісховищі?
Берлінський музей в Берліні, з 2005 р. тимчасовий притулок Єгипетського музею

ІсторіяРедагувати

 
Єгипетський двір Нового музею, 1862
 
Східний штюлерівський будинок, тут Єгипетський музей розміщувався в 1967—2005

Єгипетський музей виріс із єгипетського відділу у зібранні короля Фрідріха Вільгельма III, створеного в 1828 за рекомендацією Олександра фон Гумбольдта. Першим керівником цього відділу, що розміщувався спочатку у палаці Монбіжу, став Джузеппе Пассалаква, купець з Трієста, чия колекція археологічних знахідок лягла в основу відділу. Ця колекція поповнилася експонатами, привезеними з експедиції Карла Ріхарда Лепсіуса в 1842-1845.

У 1850 музей отримав власну нова будівлю, побудовану на Музейному острові за проектом Фрідріха Августа Штюлера — відновлюваний в наш час[коли?] Новий музей. У 1920 Джеймс Саймон подарував музею бюст єгипетської цариці Нефертіті, найвідоміший експонат колекції. Саймон фінансував розкопки, які в єгипетській Амарнаі вів Людвіг Борхардт, і доставив знахідки до Німеччини.

Друга світова війна розділила фонди музею. Новий музей отримав у 1943 серйозні ушкодження, багато експонатів згоріли під час пожежі. Зібрання вивезли на зберігання в різні місця. Бюст Нефертіті пережив війну в шахті солеварні в Тюрінгії, а потім був перевезений в Музей Вісбадена.

Більша частина колекції опинилася в Східному Берліні і з 1958 показувалася в Музеї Боде. Інша частина колекції, передана Західній Німеччині в Західний Берлін, демонструвалася з 1967 у Штюлеровському будинку навпроти палацу Шарлоттенбург.

Після Об'єднання Німеччини (1990) настав час об'єднати і дві частини єгипетської колекції. Експозиція Єгипетського музею в Музеї Боде була закрита в 1990-і у зв'язку з реконструкцією будинку. У серпні 2005 експозиція з Шарлоттенбурга повернулася на Музейний острів, доки у Старий музей, де до 2009 будуть демонструватися її найбільш значущі експонати невеликих розмірів. Новий музей через брак виставкових площ також не зможе прийняти такі монументальні скульптурні та археологічні об'єкти колекції, як ворота з храмового комплексу Калабші і двір заупокійного храму Сахури. Відповідно до головного плану Музейного острова вони будуть демонструватися в запланованому четвертому флігелі Пергамського музею.

ЕкспонатиРедагувати

БібліографіяРедагувати

  • Jürgen Settgast, Joachim Selim Karig:Ägyptisches Museum Berlin. Westermann-Verlag, Reihe «museum», Braunschweig 1981.
  • Johannes Althoff:Das Ägyptische Museum. Berlin-Edition, Berlin 1998, ISBN 3-8148-0008-7.

Див. такожРедагувати

ПосиланняРедагувати

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Єгипетський музей і зібрання папірусів

Координати: 52°31′10″ пн. ш. 13°23′54″ сх. д. / 52.51944° пн. ш. 13.39833° сх. д. / 52.51944; 13.39833{{#coordinates:}}: не можна мати більш ніж один первинний теґ на сторінку