Євтушок Олександр Васильович

український футболіст

Олекса́ндр Васи́льович Євтушо́к (нар. 11 січня 1970, Джанкой, Кримська область, Українська РСР) — український футболіст, центральний захисник, гравець збірної України. Перший в історії незалежної України гравець, який грав за клуб англійської Прем'єр-ліги. Як захисник відзначався непоступливістю, надійністю та впевненою грою у повітрі[1].

Ф
Олександр Євтушок
Особисті дані
Повне ім'я Олександр Васильович Євтушок
Народження 11 січня 1970(1970-01-11) (50 років)
  Джанкой, Кримська область, УРСР
Зріст 188 см
Вага 78 кг
Громадянство Україна Україна
Позиція Захисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1990—1991 СРСР «Таврія» (Сімферополь) 33 (0)
1992—1993 Україна «Нафтовик» (Охтирка) 49 (2)
1992 Україна   «Явір» (Краснопілля) 2 (0)
1993—1995 Україна «Карпати» (Львів) 64 (4)
1995—1996 Україна «Дніпро» (Дніпропетровськ) 29 (2)
1996 Україна   «Карпати» (Львів) 9 (0)
1997 Англія «Ковентрі Сіті» 3 (0)
1998—1999 Україна «Карпати» (Львів) 44 (5)
1998—1999 Україна   «Карпати-2» (Львів) 3 (0)
2000 Україна ЦСКА (Київ) 23 (2)
2000 Україна   ЦСКА-2 (Київ) 2 (0)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1994—1998 Україна Україна 8 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

БіографіяРедагувати

Вихованець кримської футбольної школи. Розпочав виступи на професіональному рівні в 1990 році в сімферопольській «Таврії», за яку виступав до кінця 1991 року. Після здобуття Україною незалежності у першому чемпіонаті України грав у охтирському «Нафтовику». Після того, як «Нафтовик» опустився до першої ліги, Євтушок продовжив виступи за клуб до кінця сезону сезону 1992/93.

Улітку 1993 року перейшов до львівських «Карпат». Дебютував за львівський клуб у матчі 8 серпня 1993 у матчі проти київського «Динамо»[2]. За тиждень у першій грі Кубку володарів кубків проти ірландського «Шелбурна» Олександр відзначився єдиним забитим м'ячем і приніс команді першу в історії єврокубкову перемогу[1]. Саме під час виступів у львівському клубі Євтушок став відомим широкому загалу та отримав запрошення до збірної України. Сам Євтушок вважає «Карпати» своїм рідним клубом[3].

Після двох сезонів у львівському клубі влітку 1995 року Євтушок перейшов до дніпропетровського «Дніпра», в складі якого провів один сезон, в якому клуб здобув бронзові медалі чемпіонату України. Влітку 1996 Євтушок повернувся до львівських «Карпат», залишаючись на контракті в «Дніпрі»[4].

Взимку 1997 року Євтушок за підтримки тренера «Дніпра» Бернда Штанге[5] перейшов до англійського «Ковентрі Сіті», підписавши угоду на 3,5 роки і ставши першим громадянином України, який грав за клуб англійської Прем'єр-ліги. Трансфер Євтушка коштував «Ковентрі Сіті» 800 тисяч фунтів стерлінгів, однак англійський клуб так до кінця і не розрахувався за трансфер, у той час як «Дніпро» вимагав повного розрахунку[4]. У березні 1997 року Олександр зіграв три матчі за «Ковентрі» (проти «Лестер Сіті», «Манчестер Юнайтед» і «Ньюкасл Юнайтед», у яких отримав гарні оцінки преси, а також привернув увагу до своїх виступів української діаспори[6]. Після цих трьох матчів у Євтушка виникли проблеми зі спиною, оскільки він не витримував навантажень і режиму тренувань клубу. Наприкінці року стан здоров'я Олександра погіршився, і англійський клуб вирішив розірвати контракт із ним. Попри невдалі виступи, сам Євтушок загалом вважає, що рік, проведений в Англії, був корисним для нього[7].

Восени 1997 року повернувся до України, де підтримував форму в аматорському клубі «Зірка» (Сміла). У складі клубу він провів два матчі в чемпіонаті України серед аматорів, відзначився одним забитим м'ячем.

Узимку 1998 року знову повернувся до львівських «Карпат». За львівську команду Євтушок виступав протягом двох років, вигравши з клубом бронзові медалі чемпіонату України 1997/98 та вийшовши до фіналу кубка України 1999. Також Євтушок разом з «Карпатами» здобув право виступати в єврокубках: у липні 1999 року в Кубку УЄФА «Карпати» протистояли шведському «Гельсінгборгу». Обидва матчі закінчилися нічиєю 1—1, а в серії пенальті (пробиття яких на тренуваннях не відпрацьовувалося) Євтушок та Іван Гецко схибили, внаслідок чого далі пройшов шведський клуб[6].

Узимку 2000 року перейшов до київського ЦСКА. Євтушку не вдалося повністю показати себе в команді: давалися взнаки травми, особливо болі в спині. З приходом до команди тренера Михайла Фоменка навантаження на тренуваннях зросли, і Олександрові вже не хотілося грати. В кінці року Євтушок вирішив закінчити кар'єру футболіста[6].

Після завершення кар'єри продав квартиру у Львові та купив будинок у селі Морському поблизу Судака в АР Крим. Євтушок став парафіянином церкви «Свідки Єгови» та зайнявся туристичним бізнесом. Олександр приділяє багато часу сім'ї, разом з дружиною виховує трьох доньок[5]. Вважає виховання дітей головним у житті і тому не хоче працювати футбольним тренером чи агентом[4].

Після анексії Криму Росією залишився в Криму[8] та виступив з заявою, що ситуація на півострові безпечна[9].

Матчі за збірнуРедагувати

За національну збірну України дебютував 7 вересня 1994 року у першому в історії збірної офіційному матчі — відбірковому матчі до чемпіонату світу проти Литви. Всього за збірну Олександр Євтушок провів 8 матчів.

Матчі Олександра Євтушка за національну збірну України
# Дата Стадіон Суперник Рахунок Турнір Місце        
01. 07.09.1994 Республіканський, Київ   Литва 0—2 Кваліфікація до ЧЄ-1996  
02. 13.09.1994 «Тондемун», Сеул   Південна Корея 0—2 Товариський матч  
03. 29.03.1995 Республіканський, Київ   Італія 0—2 Кваліфікація до ЧЄ-1996  
04. 26.04.1995 «Кадріорг», Таллінн   Естонія 1—0 Кваліфікація до ЧЄ-1996  
05. 06.09.1995 «Жальгіріс», Вільнюс   Литва 3—1 Кваліфікація до ЧЄ-1996  
06. 11.10.1995 «Бежиград», Любляна   Словенія 2—3 Кваліфікація до ЧЄ-1996  
07. 11.11.1995 «Сан-Нікола», Барі   Італія 1—3 Кваліфікація до ЧЄ-1996  
08. 19.08.1998 НСК «Олімпійський», Київ   Грузія 4—0 Товариський матч  

НагородиРедагувати

Командні
Індивідуальні

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати