Євтихій (єресіарх)

константинопольський архімандрит, ігумен одного з константинопольських монастирів

Євтихій (грец. Εὐτυχής, бл. 370 — після 454) — константинопольський архімандрит, ігумен одного з константинопольських монастирів. Євтихию приписується створення єресі, названої його ім'ям євтихіанством. В кінці VII століття входить в оборот альтернативна назва, що показує зміст цієї єресі — монофізитство. Згідно загальноприйнятій думці, євтихіанство (монофізитство) сповідувало у Христі лише одну божественну природу, тому Ісус Христос визнавався тільки Богом, а не людиною. Євтихій засуджений на помісному Константинопольському соборі 448 року, і анафематстваний як єресиарх усіма історичними християнськими конфесіями, як халкідонської богословської традиції (Римо-католицької і Греко-православної церков), так і традицій нехалкидонских (Давньосхідних православних церков).

Євтихій
Народився 378[2]
Константинополь
Помер 454[1][2]
Країна  Візантійська імперія[3]
Діяльність богослов, пресвітер, архімандрит
Знання мов давньогрецька
Конфесія Монофізитство

Примітки ред.

Література ред.

Науково-богословська література ред.

  1. Jean Meyendorff. Le Christ dans la Theologie Візантійські. Paris, 1968. (Англійською: John Meyendorff. Christ in the Eastern Christian Thought. New York, 1969. Російський переклад: Прот. Іоанн Мейєндорф. «Ісус Христос у східному православному богослов'ї». М., 2000)
  2. Єп. Григорій (Ст. М. Лур'є). Історія візантійської філософії. Формативний період. СПб., Axioma, 2006. XX + 553 с. ISBN 5-901410-13-0 Зміст [Архівовано 1 березня 2011 у Wayback Machine.], Розділ 1, гол. 1 [Архівовано 4 листопада 2011 у Wayback Machine.], Розділ 1, гол. 2 [Архівовано 4 листопада 2011 у Wayback Machine.], Розділ 2, гол. 1 [Архівовано 26 лютого 2010 у Wayback Machine.], Розділ 2, гол. 2 [Архівовано 26 лютого 2010 у Wayback Machine.], Розділ 4, гол. 1 [Архівовано 4 листопада 2011 у Wayback Machine.], Розділ 4, гол. 2 [Архівовано 4 листопада 2011 у Wayback Machine.]
  3. В. В. Болотов. {{{Заголовок}}}. — Т. 4.
  4. А. В. Карташев. Вселенські Собори. Париж, 1963 [Архівовано 28 липня 2012 у Wayback Machine.]