Відкрити головне меню

Євдокимов Михайло Сергійович (рос. Евдокимов Михаил Сергеевич; нар. 6 грудня 1957, Сталінськ, Кемеровська область, РРФСР — пом. 7 серпня 2005, Чуйський тракт, поблизу Бійська,[1] Алтайський край, Росія) — радянський та російський гуморист, пародист, актор, співак, телеведучий та політик. Четвертий глава адміністрації Алтайського краю. Заслужений артист Росії.[2]

Євдокимов Михайло Сергійович
Евдокимов Михаил Сергеевич
Євдокимов Михайло Сергійович

4-й Глава адміністрації (губернатор) Алтайського краю
Час на посаді:
5 квітня 2004 — 7 серпня 2005
Президент  Володимир Путін
Прем'єр-міністр  Михайло Фрадков
ПопередникОлександр Суриков
НаступникМихайло Козлов

Народився6 грудня 1957(1957-12-06)
Сталінськ, Кемеровська область, РРФСР РРФСР
Помер7 серпня 2005(2005-08-07) (47 років)
Бійськ, Алтайський край, Росія Росія
ГромадянствоСРСР СРСРРосія Росія
Національністьросіянин
ОсвітаСибірський університет споживчої кооперації Російський інститут театрального мистецтва
Політична партіяАграрна партія Росії
БатькоСергій Євдокимов
МатиАнна Євдокимова
ДружинаГалина Євдокимова
ДітиАнна, Анастасія, Данило
Професіяартист, політик
Нагороди
Заслужений артист Росії

Wikiquote-logo.svg Висловлювання у Вікіцитатах

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

БіографіяРедагувати

Михайло Євдокимов народився 6 грудня 1957 року в місті Сталінськ (нині Новокузнецьк) Кемеровської області.

Батько — Сергій Васильович Євдокимов — козак, учасник Радянсько-фінської та німецько-радянської воєн, працював на заводах Сибіру: від Нижнього Тагілу до Анжеро-Судженська, зварювальником, шахтарем.[3][4]

Мати — Ганна Петрівна Євдокимова — працювала на шахті, але після нещасного випадку в шахті стала домогосподаркою.[5]

У Євдокимова було семеро дітей, Михайло був середнім, ще 3 брата і 3 сестри. [4]

В 1958 рік у сім'я переїхала в село Верхньо-Обськ Смоленського району Алтайського краю.

Після закінчення школи Михайло Євдокимов навчався в Барнаулі в культпросвітучилищі на відділенні балалаєчників, потім працював шліфувальником на Алтайському моторному заводі, адміністратором в їдальні.

Служив в армії в будівельній частині під Нижнім Тагілом.

У 19781979 роках обіймав посаду художнього керівника Будинку Культури в селі Усть-Катунь Смоленського району Алтайського краю. У 1979 році вступив до Новосибірського інституту торгівлі, був капітаном команди КВК.

1981 року кинув навчання і поїхав до Москви, за що був відрахований з інституту. Згодом, у 2000-х роках, все ж закінчив інститут торгівлі, на той час перейменований в Сибірський університет споживчої кооперації (спеціальність — «економіка та управління на підприємстві»).

Артист естради і кіноРедагувати

У 1981 році спробував вступити до Московського естрадно-циркового училища.

У 1983 році запрошений до Московської філармонії в якості артиста розмовного жанру, згодом — в «Москонцерт».

8 березня 1984 року дебютував на телебаченні в святковій програмі «Вогник». Популярність до артиста прийшла у 1984 році після участі в телевізійній програмі «Навколо сміху»[6]. У цій та інших передачах він виступав з пародіями на відомих артистів і монологами.

З 1989 року працював у концертно-театральній фірмі «Музика».

У 1992 році закінчив факультет режисерів естради ГІТІС у Москві.

З 1992 по квітень 2004 років був директором ТОВ «Театр Євдокимова». Знявся в декількох фільмах.

Робив авторські передачі «З легким паром!», «Михайло Євдокимов в колі друзів», «Не нудьгувати!», «Треба жити». Випустив кілька компакт-дисків з піснями у своєму виконанні.

В 1999 році разом з іншими відомими артистами взяв участь в проекті «Співають зірки театру і кіно», де з успіхом виступив як виконавець пісень. Підсумком проекту стали концерти і музичний диск, випущений в США і продубльований «Радіо МПС».

Глава адміністрації Алтайського краюРедагувати

Плани політичної кар'єри у Михайла Євдокимова виникли ще в 1995 році. Тоді він балотувався до Державної думи від Барнаула, а 2003 року планував йти на вибори у Підмосков'ї від Аграрної партії.

У січні 2004 року Євдокимов повідомив про намір балотуватися на посаду глави адміністрації Алтайського краю на майбутніх виборах. На думку багатьох експертів, він використовував соціально-популістські образи «чесного мужика з народу», а гаслом кампанії стала фраза «Жарти в сторону!» [7][8]. [9][10]

Штаб чинного губернатора Олександра Сурікова використовував негативні образи (наприклад, плакати «Зупини вторгнення!», «Захисти Алтай від радіоактивних і хімічних відходів!»), які викликали в більшості своїй відторгнення у виборців [8][11]. При цьому проти самого Сурикова були також застосовані спеціальні виборчі технології (наприклад, однофамілець-самовисуванець Віталій Суриков, який набрав в результаті близько 3%) [7][12].

4 квітня 2004 року Михайло Євдокимов здобув перемогу на виборах глави Алтайського краю, обійшовши у другому турі Олександра Сурікова. ЗМІ охрестили перемогу Євдокимова «синдромом Шварценеггера»[13].

ЗагибельРедагувати

7 серпня 2005 року о 09:20 за московським часом Михайло Євдокимов загинув в результаті автомобільної аварії на трасі Чуйський тракт Бійськ —Барнаул, за 123 кілометри від Барнаула і 29 км від Бійська. Євдокимов і його дружина Галина у супроводі водія і охоронця прямували в село Полковниково, де проходили заходи з нагоди 70-річчя [14] з дня народження космонавта Германа Титова.

За фактом аварії та загибелі людей було порушено кримінальну справу. Одразу після аварії офіційні особи заперечували будь-яку можливість того, що катастрофа була спланованою. Проте, загибель губернатора, на думку спостерігачів, могла мати хоча б непряме відношення до політичної боротьби в краї: незадовго до трагедії у Євдокимова, який конфліктував з крайовими органами внутрішніх справ, були відібрані автомобілі супроводу [15].

Ряд журналістів і політиків висловили припущення, що Євдокимова могли вбити за те, що він намагався боротися з корупцією, пов'язаної, ймовірно, з контрабандою (в тому числі наркотиків) з території сусіднього Казахстану, з яким межує Алтайський край. Офіційне слідство не проводило перевірок жодної з версій, що виходять за рамки припущення про «звичайне ДТП». Аркадій Вольський в телевізійному інтерв'ю (документальний фільм Леоніда Якубовича «Останні 24 години. Михайло Євдокимов») згадував, що незадовго до загибелі Євдокимов сказав йому: «  старий, мене, напевно, шльопнуть ...  ». Дружина і та наближені впевнені, що загибель М. Євдокимова не була випадковою. Ті, хто забрав машини супроводу, відмінно знали, що губернатор їздить на своєму «Мерседесі» зі швидкістю не менше 140 кілометрів і довго це тривати не може. [16].

Водій губернатора Іван Іванович Зуєв і охоронець Олександр Юрійович Устинов загинули разом з Михайлом Євдокимовим від травм, несумісних з життям.

ПриміткиРедагувати

  1. На месте гибели Михаила Евдокимова произошло ДТП. www.vsesmi.ru. Процитовано 2016-04-13.  (рос.)
  2. Указ Президента Российской Федерации от 29 декабря 1994 г. № 2227 «О присвоении почётных званий Российской Федерации» (рос.)
  3. [http://archive.svoboda.org/programs/el/2004/el.040104.asp
  4. а б http://evdokimov.ru/evdokimov.alt.ru/kind2.php] (рос.)
  5. Мой друг Михаил Евдокимов (рос.)
  6. Александр Иванов. Смерть на дне рюмки. (рос.)
  7. а б Михаил Тихомиров,. Выборы в марте-апреле 2004г. Выборы глав исполнительной власти в субъектах РФ (часть III). Выборы в России: результаты и оценки. Архів оригіналу за 2004-06-23. Процитовано 2011-04-12.  (рос.)
  8. а б Аншлаг Михаила Евдокимова. Либеральные дискуссии: Сергей Митрохин и Борис Надеждин. Радио Свобода. Архів оригіналу за 2011-08-25. Процитовано 2011-04-12.  Проігноровано невідомий параметр |datepublished= (можливо, |publication-date=?) (довідка) (рос.)
  9. Михаил САННИКОВ (13 апреля 2005). Не валяйте дурака из Евдокимова. Новая политика. Процитовано 2011-04-12.  (рос.)
  10. Чернышов Ю. Г. Эволюция политического режима в России и «феномен Михаила Евдокимова» (рос.)
  11. Алтай выбирает "Аншлаг". Юморист Михаил Евдокимов стал губернатором. Известия.ру. Георгий ИЛЬИЧЕВ. Архів оригіналу за 2013-04-17. Процитовано 2011-04-12.  (рос.)
  12. Дмитрий Виноградов (5.04.04). [Юморист Евдокимов стал губернатором Газета.ру] Перевірте схему |url= (довідка). Процитовано 2011-04-12.  (рос.)
  13. Эхо 1 апреля: Юморист Евдокимов всерьёз стал губернатором Алтая Архівовано 3 вересень 2007 у Wayback Machine. (рос.)
  14. Алтай готовится к празднованию 70-летия Германа Титова - ИА REGNUM. ИА REGNUM (ru-RU). Процитовано 2017-08-17.  (рос.)
  15. Алтайская милиция отняла у Евдокимова машины сопровождения. Российская газета. Процитовано 2017-08-17.  (рос.)
  16. Михаил Евдокимов Последние 24 часа (рос.)