Боровик Євген Станіславович

Євге́н Станісла́вович Боровик (24 квітня 1915, Петроград — 7 лютого 1966, Харків) — український фізик, доктор фізико-математичних наук, професор, член-кореспондент АН УРСР.

Боровик Євген Станіславович
Народився 11 (24) квітня 1915
Петроград, Російська імперія
Помер 7 лютого 1966(1966-02-07) (50 років)
Харків, Українська РСР, СРСР
Поховання Міське кладовище № 2
Країна  Російська імперія
 СРСР
Діяльність фізик, викладач університету
Галузь фізика
Alma mater Ленінградський індустріальний інститут (1937)
Науковий ступінь доктор фізико-математичних наук (1955)
Вчене звання професор[d]
Науковий керівник Лазарєв Борис Георгійович
Заклад ХНУ імені В. Н. Каразіна і ННЦ ХФТІ
Членство АН УРСР

Біографія ред.

Народився в Петрограді, де 1937 закінчив Ленінградський політехнічний інститут. З 1945 — старший науковий співробітник Фізико-технічного інституту АН УРСР (Харків) і одночасно професор Харківського державного університету. 1961 — член-кореспондент АН УРСР[1][2]. Учень професора Бориса Лазарєва.

Раптово помер у 50-річному віці 7 лютого 1966 року. Похований на харківському міському кладовищі № 2.

Родина ред.

Наукова діяльність ред.

Досліджував теплопровідність зріджених газів у широкому інтервалі температур і тисків, поведінку електронів у металах під впливом потужних електричних і магнітних полів.

Джерела ред.

Примітки ред.

  1. Б. Г. Лазарев (2004). Боровик Євген Станіславович. Енциклопедія Сучасної України. Архів оригіналу за 14 серпня 2020.
  2. Боровик Євген Станіславович (24.04.1915 - 7.02.1966). Національна академія наук України. Архів оригіналу за 13 червня 2021.
  3. БОРОВИК Евгений Станиславович. Объединение учителей Санкт-Петербурга. Архів оригіналу за 29 листопада 2020.