Євген Ботезат
Євген Ботезат (* 15 березня 1871, с. Тереблече (Буковина)[2], Австро-Угорська імперія — † 1964, місце смерті і поховання невідомі) — доктор біології та філософії, професор, член-кореспондент Румунської академії, член-кореспондент Паризького товариства біологів[en] [джерело не вказане 1973 дні], ректор Чернівецького університету в 1922/23 навчальному році
| Євген Ботезат | |
|---|---|
| Народився |
15 березня 1871 Тереблече, Глибоцький район, Чернівецька область, Україна |
| Помер | 23 грудня 1964 (93 роки) |
| Місце проживання | м. Чернівці[1] |
| Країна | Австро-Угорська імперія, Румунія |
| Діяльність | еколог, зоолог, вихователь |
| Alma mater |
Карлів університет ЧНУ імені Юрія Федьковича |
| Галузь | біологія, педагогіка |
| Заклад | ЧНУ імені Юрія Федьковича |
| Посада | ректор Чернівецького університету |
| Вчене звання | професор |
| Науковий ступінь | доктор філософії |
| Членство | Румунська академія |
| Відомий завдяки: | встановив наявність органів смаку у птахів |
Біографія ред.
Навчання починав у початковій школі рідного села, а закінчив отримання середньої освіти у м. Серет.
Вищу освіту здобув на філософському факультеті Чернівецького університету.
В 1897 році здобув вчений ступінь доктора біології, а в 1898 році — доктора філософії.
Професійну діяльність розпочав викладачем Чернівецької нормальної школи.
У 1904 році зробив відкриття у біології — дослідив і встановив наявність органів смаку у птахів.
Викладацьку діяльність продовжив у Чернівецькому університеті.
На 1922—1923 навчальний рік був обраний ректором Чернівецького університету.
Член-кореспондент Румунської академії (1913), член-кореспондент Паризького товариства біологів[fr] (1908)[джерело не вказане 1973 дні].
У 1948 році під час чистки виключений з Румунської Академії.[3] У 1990 виключення визнано недійсним (посмертно).
Помер Євген Ботезат у 1964 році.
Наукові досягнення ред.
Найвідоміші праці Євгена Ботезата: «Die Nervenendigungen an den Tasthaaren der Säugetieren»; «Geschmacksorgane und andere nervoze Handapparate im Schnabel der Vögel»;
«Біологічне значення пташиного співу» (Insemnătatea biologică a cântecului păsărilor).
«Походження та філогенетична еволюція волосся у ссавців» (Rev. St. Adamachi, Iasi, 1914); «Philogenenese des Hoares der Saugetiere» (Anat. Fnz., 47 Bd., 1914).
«Проблема походження волосся у ссавців» (Ювілейний том «Gr. Antipa», сторінки 93-100, Бухарест, 1938).
"Мисливство, фактор культури і цивілізації" („Vânătoarea, factor de cultură şi civilizaţie”, Editura Bucovina, Bucureşti, 1942).
- ↑ Професор Євген Ботезат мешкав у Чернівцях в будинку №13 по вулиці Г. Квітки-Основ’яненки.
- ↑ Нині — село Глибоцького району Чернівецької області.
- ↑ Список членів Румунської Академії, виключених у 1948 році[en]
Джерела ред.
- Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича. Імена славних сучасників. Довідково-біографічне видання. Упорядники: Неоніла Струк, Олена Матвійчук,- ТОВ «Світ Успіху»: К., 2005.- 145 с.
- Володимир Старик. Історія Чернівців: Передмістя, що стало центром міста [Архівовано 9 січня 2014 у Wayback Machine.]
- Radu Ichim [Архівовано 26 листопада 2018 у Wayback Machine.], Prof. Dr. Eugen Botezat, un mare vânător din Bucovina [Архівовано 31 травня 2015 у Wayback Machine.], in Bucovina forestieră [Архівовано 26 листопада 2018 у Wayback Machine.], nr. 1/1994, pp. 103–104 (рум.)
- C. Motas – “Profesorul Eugen Botezat (1871-1964)”, Natura – Seria Biologie, nr. 2, 1961
- Radu Codreanu – „Istoria ştiinţelor în România. Biologia”, Editura Academiei Republicii Socialiste România, 1975, p. 122.
- Radu Codreanu - “Botezat ca fiziolog” – evocare in sedinta Academiei din 26 oct. 1981.