Євгеній Єрменков
Євгеній Петков Єрменков (болг. Евгени Петков Ерменков; нар. 29 вересня 1949, Софія) – болгарський шахіст, у 2003[1] - 2010[2] роках представник Палестини, гросмейстер від 1977 року.
| Євгеній Єрменков | ||||
|---|---|---|---|---|
| Оригінал імені | Евгени Петков Ерменков | |||
 | ||||
| Країна |
 Болгарія Палестина Болгарія | |||
| Народження |
29 вересня 1949 (74 роки) Софія, Болгарія | |||
| Титул | Міжнародний майстер (1974), Гросмейстер (1977) | |||
| Рейтинг ФІДЕ | 2397 (травень 2017) | |||
| Піковий рейтинг |
2520 (січень 1978) | |||
Шахова кар'єра ред.
У 1970-1980-х роках належав до числа найкращих болгарських шахістів. П'ять разів (1973, 1975, 1976, 1979, 1986) ставав чемпіоном своєї країни[3]. Між 1978 і 1992 роками п'ять разів брав участь у шахових олімпіадах, здобувши 1990 року бронзову медаль в особистому заліку на 3-й шахівниці. Крім того, чотири рази (у 1977-1989 роках) представляв Болгарію на командних першостях Європи. 1985 року єдиний раз в кар'єрі взяв участь у міжзональному турнірі (відбіркового циклу чемпіонату світу), посівши в Тунісі 15-те місце[4].
Неодноразово брав участь у міжнародних турнірах, досягнувши успіхів, зокрема, в таких містах, як: Новий Сад (1976, поділив 2-ге місце), Перник (1976, поділив 3-тє місце), Врнячка-Баня (1977, поділив 2-ге місце і 1979, посів 2-ге місце), Пампорово (1977, посів 2-ге місце), Албена (1977, поділив 1-ше місце і 1979, посів 1-ше місце), Аліканте (1978, поділив 2-ге місце), Пловдив (1978, поділив 1-ше місце), Стара Загора (1979, поділив 2-ге місце), Смедеревська Паланка (1981, поділив 2-ге місце), Пампорово (1982, поділив 2-ге місце), Варна (1986, поділив 1-ше місце), Дірен (1990, поділив 1-ше місце), Суботиця (2002, посів 3-тє місце), Стамбул (2002, чемпіонат балканських країн, посів 2-ге місце позаду Хрістоса Банікаса)[5], Бейрут (2004, посів 1-ше місце), Бока-Чика (2004, поділив 1-ше місце), Імперія (2005, поділив 1-ше місце) і Кальвія (2006, посів 2-ге місце).
У 2004-2008 роках на олімпіадах тричі виступив у складі Палестини, двічі вигравши медалі в особистому заліку на 1-й шахівниці: золоту (2004, за результат 10½ очок у 12 партіях) і срібну (2006, 8½ очок у 10 партіях)[6]. Такі хороші результати були викликані тим, що команда Палестини (у 2004 році посіла 101 місце, а у 2006-му - 124-те) зустрічалася з командами, які у своїх складах не мали шахістів гросмейстерського класу.
Найвищий рейтинг Ело в кар'єрі мав станом на 1 січня 1978 року, досягнувши 2520 очок ділив тоді 69-77-те місце в світовому рейтинг-листі ФІДЕ, одночасно займаючи 1-ше місце серед болгарських шахістів[7].
Зміни рейтингу ред.
|
Примітки ред.
- ↑ Chess Players who changed federations in 2003. Архів оригіналу за 24 серпня 2011. Процитовано 13 травня 2018.
- ↑ FIDE Transfers in 2010. Архів оригіналу за 22 грудня 2017. Процитовано 13 травня 2018.
- ↑ Campionati nazionali della Bulgaria. Архів оригіналу за 21 січня 2008. Процитовано 13 травня 2018.
- ↑ 1985 Tunis Interzonal Tournament. Архів оригіналу за 28 лютого 2018. Процитовано 13 травня 2018.
- ↑ 2nd Balkan Individual Chess Championships 2002. Архів оригіналу за 15 листопада 2018. Процитовано 13 травня 2018.
- ↑ OlimpBase. Архів оригіналу за 6 березня 2009. Процитовано 13 травня 2018.
- ↑ FIDE rating history :: Ermenkov, Evgenij. Архів оригіналу за 26 травня 2018. Процитовано 13 травня 2018.
- ↑ Рейтинг Ело зі списків ФІДЕ. Джерело: fide.com (дані з 2001 року), benoni.de, olimpbase.org (дані 1971—2001 років)
Джерела ред.
- W.Litmanowicz, J. Giżycki, "Szachy od A do Z", Warszawa 1986, str. 232
- ChessBase Megabase 2007
Посилання ред.
- Особова картка Євгенія Єрменкова на сайті ФІДЕ
- Партії Євгенія Єрменкова в базі Chessgames
- Особова картка Євгенія Єрменкова на сайті 365chess.com
- Виступи на шахових олімпіадах
- Виступи на командних чемпіонатах Європи