Вікіпедія

Анхель Сарраґа

мексиканський художник
(Перенаправлено з Ángel Zárraga)

Анхель Сарраґа-і-Арґуельєс (16 серпня 1886 — 22 вересня 1946) — мексиканський живописець і поет-модерніст. Засновник культурної організації Атенея мексиканської молоді[en]

Анхель Сарраґа
ісп. Ángel Zárraga

При народженні ісп. Ángel Zárraga y Argüelles
Народження 16 серпня 1886(1886-08-16)[1][2][…]
Вікторія-де-Дуранґо, Мексика
Смерть 22 вересня 1946(1946-09-22)[3] (60 років)
  Куернавака, Мексика
Країна  Мексика
Жанр портрет, жанрове малярство, сакральне мистецтво і натюрморт
Навчання Escuela Nacional Preparatoriad
Діяльність художник
Твори Still Life with Boat and Shelld, Girl with Cherry Tartd і Оголена танцюристка
Роботи в колекції Музей Креллер-Мюллер, Музей Соумаяd і Національний музей мистецтва (Мехіко)
Автограф
CMNS: Анхель Сарраґа у Вікісховищі

Життєпис ред.

 
«Оголена танцівниця», 1907—1909
 
«Ex Voto» (Мучеництво святого Себастьяна), 1912

Сарраґа народився в родині лікаря Фернандо Сарраґи і його дружини Ґвадалупе Арґуельєс у місті Вікторія-де-Дуранґо. Під час навчання у Національній підготовчій школі в Мехіко він захопився мистецтвом. 1903 року він поступив до Академії Сан-Карлос. 1904 року батьки оплатили йому навчальну поїздку до Європи, зокрема до Іспанії, Франції та Італії. Анхель також відвідував курси в Королівській академії наук і мистецтв Бельгії .

У цей період Сарраґа брав участь у колективних виставках: близько 1906 року — в музеї Прадо, а в січні 1907 року — на виставці в Академії Сан-Карлос в Мехіко, куди повернувся лише на короткий час.

1909 року він виставлявся у салоні на площі Донателло у Флоренції. Тоді ж Музей Орана придбав один з його ранніх шедеврів — картину «Оголена танцівниця».

1910 року він взяв участь у ІХ Міжнародній художній виставці у Венеції, на якій привернув увагу критики картиною «Марфа і Марія».

1911 року Анхель Сарраґа переїхав до Франції й оселився в Парижі. Тут митець вперше продемонстрував публіці свої картини «Святий Себастьян» і «Подарунок». Обидві картини викликали захоплення паризьких критиків.

На початку Першої світової війни художник ненадовго відвідав Мексику.

1914 року Сарраґа захопивався кубізмом. Після 1921 року на нього вплинула творчість Сезанна і Джотто.[4][5]

1926 року на прохання мексиканського посла у Франції Альберто Х. Пані Сарраґа прикрасив приймальню мексиканського посольства в Парижі 18 панелями. Картини художника були представлені на виставці в Нью-Йорку. Наприкінці 1920-х років через кризу міжнародного мистецького ринку він втратив своїх покровителів і через те впав у депресію. 1941 року, під час Другої світової війни, митець повернувся до Мексики, де створив фрески в клубі Банкірів і в соборі Монтеррея.[6][7] 22 вересня 1946 року Анхель Сарраґа помер від пневмонії.[8]

Його іменем назвали Музей сучасного мистецтва в Дуранґо.[9]

Творчість ред.

Сарраґа працював переважно в портретному жанрі. Митець зображував злидарів, літніх людей, художників і шляхетних жінок. Серія картин присвячена спортивній тематиці. Це, переважно, портрети невідомих тоді футболістів і регбістів.[4]

Сарраґа також писав вірші. До найвідоміших віршів належать «Ода Франції» і «Три вірші»[6].

Художник мав праві політичні погляди, водночас обертався в колі симпатиків лівого руху. Його чуттєвість і релігійність часто виявлялися несумісними з ідеологією радикальних соціалістичних рухів.Сарраґа був другом Дієго Рівери, відомого мексиканського художника-монументаліста, чоловіка Фріди Кало.[10] Стилістичні зміни творчості Сарраґи були в цілому незначними. Його ранні роботи були створені в рамках символізму і характеризуються критиками як складне з'єднання духовності і чуттєвості.

Галерея ред.

  •  
    «Жінка і маріонетка», 1909
  •  
    «Дар», 1910
  •  
    «Старий із ціпком»
  •  
    «Футболістки», 1922
  •  
    «Футболістка-білявка», 1926
  •  
    «Юний футболіст», 1926

Примітки ред.

  1. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ Angel Zarraga
  3. ↑ а б Benezit Dictionary of Artists — OUP, 2006. — ISBN 978-0-19-977378-7
  4. ↑ а б Prampolini, Sabau García, Sáenz González, 1994, с. 29.
  5. ↑ Le Bulletin de la vie artistique, с. 483.
  6. ↑ а б Biografías.
  7. ↑ Ángel Zárraga [Архівовано 31 липня 2013 у Wayback Machine.] (ісп.)
  8. ↑ Angel Zárraga, 1886—1946 [Архівовано 24 лютого 2010 у Wayback Machine.], Museo Andrés Blaisten.
  9. ↑ Museo de Arte Contemporáneo Ángel Zárraga [Архівовано 8 липня 2007 у Wayback Machine.].
  10. ↑ Bleys, 2000, с. 41.

Джерела ред.

  • Prampolini, Ida Rodríguez; Sabau García, María Luisa; Sáenz González, María Olga. México en el mundo de las colecciónes de arte: México contemporáneo. — UCOL, 1994. — Т. 6. — С. 28-35.
  • Bleys, Rudi. Images of Ambiente: Homotextuality and Latin American Art, 1810-today. — A&C Black, 2000. — С. 41-43. — ISBN 9-780-8264-4723-4.
  • Ángel Zárraga y Argüelles (ісп.). Biografías y Vidas. Архів оригіналу за 27 березня 2019.
  • Le Bulletin de la vie artistique (фр.). MM.Bernheim-Jeune. 1 грудня 1924. Архів оригіналу за 18 серпня 2019.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Анхель_Сарраґа&oldid=37535896