Перегляд вихідного коду сторінки SQL

{{Infobox programming language
| name                   = SQL
| logo                   = 
| paradigm               = мульти-парадигмовий
| year                   = 1974
| designer               = [[Дональд Чамберлін]] та [[Раймонд Бойс]]
| developer              = [[IBM]]
| latest_release_version = SQL:2016
| latest_release_date    = 2016
| latest_test_version    = 
| latest_test_date       = 
| turing-complete        = No
| typing                 = строга статична типізація
| implementations        = багато
| dialects               = SQL-86, SQL-89, SQL-92, SQL:1999, SQL:2003, SQL:2006, SQL:2008<ref name="archives.postgresql.org">http://archives.postgresql.org/pgsql-hackers/2008-09/msg00071.php</ref>, SQL:2011, SQL:2016.
| influenced_by          = [[Datalog]]
| influenced             = [[Common Query Language|CQL]], [[Language Integrated Query|LINQ]], [[Windows PowerShell]]
| operating_system       = [[крос-платформова]]
| license                =
| website                =
}}
'''SQL''' ({{lang-en|Structured query language}}&nbsp;— мова структурованих запитів)&nbsp;— [[декларативне програмування|декларативна мова програмування]] для взаємодії користувача з [[База даних|базами даних]], що застосовується для формування запитів, оновлення і керування [[Реляційна база даних|реляційними БД]], створення схеми бази даних та її модифікації, системи контролю за доступом до бази даних. Сама по собі SQL не є ані системою керування базами даних, ані окремим програмним продуктом. На відміну від дійсних мов програмування ([[Мова програмування C|C]] або [[Мова програмування Pascal|Pascal]]), SQL може формувати інтерактивні запити або, бувши вбудованою в прикладні програми, виступати як інструкції для керування даними. Окрім цього, стандарт SQL містить функції для визначення зміни, перевірки та захисту даних.

SQL&nbsp;— це діалогова мова програмування для здійснення [[Підзапит|запиту]] і внесення змін до бази даних, а також керування базами даних. Багато баз даних підтримує SQL з розширеннями до стандартної мови. Ядро SQL формує командна мова, яка дозволяє здійснювати пошук, вставку, оновлення і вилучення даних за допомогою використання системи керування і адміністративних функцій. SQL також включає CLI (Call Level Interface) для доступу і керування базами даних дистанційно.

{{Джерело?|Основу бази даних SQL Server утворює сервер, або ядро бази даних.}} {{Джерело?|Ядро бази даних відповідає за обробку запитів, які надходять від клієнтів, і передачу відповідних результатів клієнтським компонентам.}}

Перша версія SQL була розроблена на початку 1970-х років у [[IBM]]. Ця версія мала назву '''SEQUEL''' і була призначена для обробки та пошуку даних, що містилися в реляційній базі даних IBM, [[System R]]. Мова SQL надалі була стандартизована Американськими Держстандартами ([[ANSI]]) в 1986.
На початку SQL була запланована як мова запитів і управління даними, а пізніші модифікації SQL створені продавцями системи управління базами даних, які додали процедурні конструкції, [[control-of-flow]] команд і темпоральні розширення мов. З випуском стандарту SQL:1999 такі розширення були формально запозичені як частина мови SQL через [[Persistent Stored Modules]] (SQL/PSM).

Критика SQL включає відсутність [[крос-платформенність|крос-платформенності]], невідповідну обробку відсутніх даних (дивіться [[Null (SQL)]]). Часто це неоднозначна [[граматика]] і [[семантика]] мови.

== Історія ==
На початку 1970-х років в одній з дослідницьких лабораторій компанії [[IBM]] була розроблена експериментальна реляційна [[СУБД]] System R, для якої потім була створена спеціальна мова SEQUEL, що дозволяла відносно просто керувати даними в цій СУБД. Абревіатура SEQUEL розшифровувалася як {{lang-en|Structured English QUEry Language}}&nbsp;— «''структурована англійська мова запитів''». Пізніше з юридичних міркувань<ref>«„SEQUEL“ був торговою маркою британської авіабудівної групи компаній [[Hawker Siddeley]]» // {{книга|
  | автор = Andy Oppel.
  | заголовок = Databases Demystified
  | видавництво = McGraw-Hill Osborne Media
  | місце = San Francisco, CA
  | сторінки = 90—91
  | посилання = http://www.mhprofessional.com/product.php?cat=112&isbn=0072253649
  | isbn=0-07-225364-9 }}</ref> мова SEQUEL була перейменована в SQL. Коли в [[1986]] році перший стандарт мови SQL був прийнятий [[ANSI]] (American National Standards Institute), офіційною вимовою стало [,es kju:' el]&nbsp;— ес-к'ю-ел. Попри це, навіть англомовні фахівці по традиції часто називають SQL "сіквел", замість "ес-кью-ел".

Метою розробки було створення простої непроцедурної мови, якою зміг би скористатися будь-який користувач, що навіть не має навичок програмування. Власне розробкою мови запитів займалися Дональд Чемберлін (Donald D. Chamberlin) та Рей Бойс (Ray Boyce). Пет Селінджер (Pat Selinger) займалася розробкою вартісного оптимізатора ({{lang-en|cost-based optimizer}}), Реймонд Лорі (Raymond Lorie) займався [[компілятор]]ом запитів.

Варто зазначити, що SEQUEL не була єдиною мовою подібного призначення. У [[Каліфорнійський університет, Берклі|Каліфорнійському університеті в Берклі]] була розроблена некомерційна СУБД [[Ingres]] (що була, між іншим, дальнім прародичем популярної зараз некомерційної СУБД [[PostgreSQL]]), яка була реляційною СУБД, але використовувала свою власну мову QUEL, яка, проте, не витримала конкуренції за кількістю СУБД, що підтримували її, з мовою SQL.

Першими СУБД, що підтримують нову мову ''SQL'' (з [[1979]]  року), стали [[Oracle V2]] для машин [[VAX]] від компанії [[Relational Software Inc.]] (що згодом стала компанією [[Oracle Corporation|Oracle]]) і [[System/38]] від [[IBM]], заснована на [[System/R]].

Перший офіційний [[стандарт]] мови SQL був прийнятий [[ANSI]] в [[1986]] і [[ISO]] (''Міжнародною організацією зі стандартизації'') в [[1987]] (так званий SQL-86), який був уточнений в [[1989]] році. Наступний розвиток мови постачальниками СУБД зажадав ухвалення в [[1992]]&nbsp;р. нового розширеного стандарту (ANSI [[SQL-92]], або просто [[SQL2]]), в якому були визначені спеціальні [[темпоральні розширення в стандарті SQL]]. Наступним стандартом став SQL:1999 ([[SQL3]]). В наш час{{коли}}, діє стандарт, який був прийнятий у [[2003]] році ([[SQL:2003]]), а надалі зазнав незначними модифікацій.
=== Стандарти ===
Повністю історія версій стандартів-ревізій SQL:
{| class="wikitable"
|-
! Рік !! Назва !! Інша назва !! Коментар
!
|- valign="top"
| [[1986]] || {{nobr|[[SQL-87|SQL-86]]}}|| SQL-87 || Вперше оприлюднено [[ANSI]]. Ратифіковано [[ISO]] в [[1987]].
|
|- valign="top"
| [[1989]] || {{nobr|[[SQL-89]]}} || FIPS 127-1 || Незначні зміни.
|
|- valign="top"
| [[1992]] || {{nobr|[[SQL-92]]}} || SQL2 || Вагомі зміни.
|
|- valign="top"
| [[1999]] || {{nobr|[[SQL1999|SQL:1999]]}} || SQL3 || Додано [[регулярні вирази]], рекурсивні запити, тригери та деякі [[Об'єктно-орієнтоване програмування|об'єктно-орієнтовані]] нововведення.
|
|- valign="top"
| [[2003]] || {{nobr|[[SQL2003|SQL:2003]]}} || SQL 2003 || Впроваджені розширення для роботи з [[XML]]-даними.
|
|- valign="top"
| [[2006]] || [[SQL:2006]] || SQL 2006 || ISO/IEC 9075-14:2006. Функціональність роботи з XML-даними значно розширено. З'явилась можливісь сумісного використання в SQL та [[XQuery]].
|
|- valign="top"
| [[2008]] || [[SQL:2008]] || SQL 2008 || Вдосконалені можливості віконних функцій, усунуто деякі неоднозначності стандарту SQL:2003. Легалізовано ORDER BY поза визначенням курсору. Додано тригери INSTEAD OF. Додано заяви TRUNCATE.
|
|- valign="top"
| [[2011]] || [[SQL:2011]] || SQL 2011 ||Додає часові дані (PERIOD FOR) (додаткова інформація у: [[Тимчасова база даних#Історія]]). Покращення функцій вікон та пропозиції FETCH.
|
|-
|[[2016]]
|[[SQL:2016]]
|SQL 2016
|Додає рядки підрівнювання посилань, поліморфні функції таблиці, JSON.
|
|}

== Синтаксис ==
{{main|Синтаксис SQL}}
Мова SQL поділяється на кілька видів елементів:
* ''Пункти (диз'юнкти)'' ({{lang-en|Clauses}}), що є складовими частинами інструкцій та запитів. (Іноді вони не обов'язкові.)<ref name="ANSI/ISO/IEC">ANSI/ISO/IEC International Standard (IS). </ref>
* ''Вирази'' ({{lang-en|Expressions}}), які можуть генерувати [[Змінна (програмування)|скалярні значення]], або [[Таблиця (бази даних)|таблиці]] з [[Стовпчик (бази даних)|стовпчиками]] і [[Рядок (бази даних)|рядками]] даних
* ''Предикати'' ({{lang-en|Predicates}}), які описують умови, результатом яких є значення [[Тризначна логіка|тризначної логіки]] SQL (true/false/unknown) або [[Булева алгебра|Булеві]] [[значення істинності]] і які використовуються для обмеження ефекту інструкцій та запитів, або для зміни потоку виконання програми.
* ''Запити'' ({{lang-en|Queries}}), які отримують дані на основі заданих критеріїв.
* ''Інструкції'' ({{lang-en|Statements}}), які чинять дію на схему даних чи самі дані, або контролюють [[Транзакція (бази даних)|транзакції]], потік виконання програми, з'єднання, сесії, та виконують діагностику.
** Інструкції SQL також включають [[Крапка з комою|крапку з комою]] (";") для позначення кінця інструкції. Хоча вона не є обов'язковою на кожній платформі, вона описується як стандартна частина граматики SQL.
* ''Незначимі пропуски'' загалом ігноруюються в інструкціях і запитах SQL, дозволяючи форматувати код SQL з метою покращення [[читабельність|читабельності]].

== Структура SQL ==

'''SQL''' (''Structured query language''&nbsp;— мова структурованих запитів), складається з:
* '''[[DDL]]''' ([[Data Definition Language]])&nbsp;— робота зі структурою бази,
* '''[[DML]]''' ([[Data Manipulation Language]])&nbsp;— робота з рядочками,
* '''[[DCL]]''' ([[Data Control Language]])&nbsp;— робота з правами,
* '''TCL''' ([[Transaction Control Language]])&nbsp;— робота з транзакціями.

==== Data Definition Language ====
{{main|DDL}}

* [[Create (SQL)|CREATE]]&nbsp;— створення об'єкта (наприклад, таблиці);
* [[Alter (SQL)|ALTER]]&nbsp;— зміна об'єкта (наприклад, додавання/зміна полів таблиці);
* [[Drop (SQL)|DROP]]&nbsp;— видалення об'єкта.

==== Data Manipulation Language ====
{{main|DML}}

* [[Insert (SQL)|INSERT]]&nbsp;— вставлення рядочка;
* [[Select (SQL)|SELECT]]&nbsp;— вибірка;
* [[Update (SQL)|UPDATE]]&nbsp;— зміна;
* [[Delete (SQL)|DELETE]]&nbsp;— видалення.

==== Data Control Language ====
{{main|DCL}}

* [[Grant (SQL)|GRANT]]&nbsp;— надання прав користувачу;
* [[Deny (SQL)|DENY]]&nbsp;— явна заборона для користувача;
* [[Revoke (SQL)|REVOKE]]&nbsp;— відміна заборони/дозволу користувачу.

==== Transaction Control Language ====
{{main|Transaction Control Language}}

* [[BEGIN TRANSACTION SQL|BEGIN TRANSACTION]]&nbsp;— почати транзакцію;
* [[COMMIT SQL|COMMIT]]&nbsp;— прийняти зміни прийняті в транзакції;
* [[ROLLBACK SQL|ROLLBACK]]&nbsp;— відкат.

== Питання сумісності ==
Як і з багатьма стандартами в [[IT]]-індустрії, з мовою SQL виникла проблема: багато розробників ПЗ вирішили, що функціональність стандартної версії недостатня (що, в принципі, для ранніх версій SQL було певною мірою справедливо) і їх бажанням стало її розширення. Це призвело до того, що у різних виробників СУБД застосовуються різні діалекти SQL, здебільшого, несумісні між собою.

До 1996 року питаннями відповідності комерційних реалізацій SQL стандарту займався переважно інститут [[NIST]], який і встановлював рівень відповідності стандарту. Відтоді, як останній підрозділ, що займався СУБД, був розформований, всі зусилля з перевірки СУБД на відповідність стандарту були покладені на її виробника.

Вперше поняття «''Рівня відповідності''» було запропоноване в стандарті SQL-92. ANSI і [[NIST]] визначали чотири рівні відповідності реалізації цьому стандарту:
* ''Entry'' (базовий)
* ''Transitional'' (перехідний)&nbsp;— перевірку на відповідність цьому рівню проводив тільки інститут NIST
* ''Intermediate'' (проміжний)
* ''Full'' (повний)

Легко можна зрозуміти, що кожен наступний рівень відповідності свідомо передбачав відповідність попередньому рівню. Далі, згідно з цими рівнями стандартів, будь-яка СУБД, що відповідала рівню Entry, могла бути охарактеризована як «''SQL-92-відповідна''», хоча насправді її здатність до перенесення і відповідність стандарту обмежувалися набором можливостей, що входять до вказаного рівня.

Ситуація змінилася з ухваленням стандарту SQL:1999. Відтоді стандарт набув модульної структури&nbsp;— основна частина стандарту була винесена в розділ «''[[SQL/Foundation]]''», а все інше було виведене в окремі модулі. Залишився лише один рівень сумісності&nbsp;— ''Core''. Підтримка решти можливостей залишена на розсуд виробників СУБД. Аналогічно організовані й наступні версії стандарту.

== Переваги ==

=== Незалежність від конкретної СУБД ===
Не зважаючи на наявність діалектів і відмінностей в [[синтаксис]]і, більшість текстів SQL-запитів, що містять, [[DDL]] і [[DML]], можуть бути досить легко перенесені з однієї СУБД в іншу. Існують системи, розробники яких спочатку орієнтувалися на застосування щонайменше кількох СУБД (наприклад: система електронного документообігу ''[[Documentum]]'' може працювати як з [[Oracle Database|Oracle]], так і з [[Microsoft SQL Server]] та [[IBM DB2]]). Природно, що при застосуванні деяких специфічних для реалізації можливостей, такого рівня перенесення дуже важко досягти.

=== Наявність стандартів ===
Наявність стандартів і наборів тестів для виявлення сумісності та відповідності конкретній реалізації SQL загальноприйнятому стандарту тільки сприяє «стабілізації» мови. Щоправда, слід звернути увагу на той факт, що сам по собі стандарт місцями занадто формалізований і має завеликі розміри, наприклад, Core-частина стандарту SQL:2003 містить понад 1300 сторінок тексту.

=== Декларативність ===
За допомогою SQL програміст описує лише дані, які потрібно витягнути або модифікувати. Яким саме чином це зробити, вирішує СУБД безпосередньо при обробці SQL-запиту. Не слід вважати, що це повністю універсальний принцип&nbsp;— програміст описує набір даних для вибірки або модифікації, проте йому корисно уявляти, як СУБД інтерпретуватиме текст його запиту. Такі моменти стають особливо критичними при роботі з великими базами даних та зі складними запитами&nbsp;— ''чим складніше сконструйований запит, тим більше варіантів виконання він припускає. Ці варіанти можуть дуже відрізнятися за швидкістю виконання та використаними ресурсами, хоча результат (набір даних) має бути однаковим.''

== Недоліки ==

=== Невідповідність реляційній моделі даних ===
Творець реляційної моделі даних [[Едгар Кодд]], [[Крістофер Дейт]] та їхні прихильники вказують на те, що SQL не є ''істинно реляційною мовою''. Зокрема, вони привертають увагу до таких проблем SQL<ref>[http://www.oreillynet.com/lpt/a/6060 O'Reilly Network.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20070503024835/http://www.oreillynet.com/lpt/a/6060 |date=3 травень 2007 }} An Interview with Chris Date</ref>:
* Рядки, що повторюються
* Невизначені значення (null)
* Явна вказівка порядку стовпчиків зліва направо
* Стовпчики без імені та імена стовпчиків, що повторюються
* Відсутність підтримки властивості «=»
* Використання вказівників
* Значна надлишковість

В опублікованому Крістофером Дейтом і Г'ю Дарвеном ''Третьому маніфесті''<ref>[http://www.thethirdmanifesto.com/ The Third Manifesto]</ref>, вони декларували принципи СУБД наступного покоління та пропонували мову ''[[Tutorial D]]'', яка є справді реляційною.

=== Складність ===
Хоча мову SQL було початково заплановано як засіб роботи [[кінцевий користувач|кінцевого користувача]], врешті-решт вона стала настільки складною, що перетворилася на ''інструмент програміста''.

=== Відхилення від стандартів ===
Попри існування міжнародного стандарту ANSI ([[SQL-92]], [[SQL:1999]] та подальші версії), багато компаній, що розробляють СУБД (наприклад, [[Oracle Corporation|Oracle]], [[Sybase]], [[Microsoft]], [[MySQL]]), вносять свої зміни до мови SQL, що застосовується в розроблених ними СУБД. Цим вони створюють передумови відхилення від стандартів. Тож у кожній конкретній СУБД застосовуються специфічні діалекти мови SQL.

=== Складність роботи з ієрархічними структурами ===
Раніше SQL не пропонувала стандартного способу маніпуляції деревовидними структурами. Деякі постачальники СУБД запропонували свої рішення. Для прикладу, Oracle використовує вираз CONNECT BY. В наш час{{коли}} як стандарт прийнята рекурсивна конструкція WITH.

== Процедурні розширення ==
Оскільки SQL не є [[мова програмування|мовою програмування]] (тобто не надає засобів для автоматизації операцій з даними), нововведення різних виробників стосувалися в першу чергу процедурних розширень. Це збережені процедури ({{lang-en|stored procedures}}) і процедурні мови - «надбудови». Практично в кожній СУБД застосовується своя процедурна мова. Подібні мови для найпопулярніших СУБД приведені в наступній таблиці.
{| class="wikitable"
|-
! СУБД
! Коротка назва
! Розшифрування
|-
<!-- |align="center"| Стандарт SQL:1999 та новіші
|align="center"| [[SQL/PSM]]
| SQL/Persistent Stored Modules
|- -->
| style="text-align:center;"| [[InterBase|Borland InterBase]]/<br/>[[Firebird]]
| style="text-align:center;"| [[PSQL]]
| Procedural SQL
|-
| style="text-align:center;"| IBM DB2
| style="text-align:center;"| SQL PL
| SQL Procedural Language (розширює SQL/PSM)
|-
| style="text-align:center;"| [[Microsoft SQL Server]]/<br/>[[Sybase ASE]]
| style="text-align:center;"| [[Transact-SQL]]
| Transact-SQL
|-
| style="text-align:center;"| [[MySQL]]
| style="text-align:center;"| SQL/PSM
| SQL/Persistent Stored Module
|-
| style="text-align:center;"| [[Oracle (СУБД)|Oracle]]
| style="text-align:center;"| [[PL/SQL]]
| Procedural Language/SQL (заснований на мові [[Ada]])
|-
| style="text-align:center;"| [[PostgreSQL]]
| style="text-align:center;"| [[PL/pgSQL]]
| Procedural Language/PostgreSQL Structured Query Language (схожий на Oracle PL/SQL)
|}

== Простий приклад ==
Простий запит для виведення списку із атрибутами Name, Address, Class із таблиці School у певній базі даних має такий вигляд:
<source lang="sql">
SELECT Name, Address, Class
FROM School;
</source>

== Примітки ==

{{reflist}}

== Див. також ==
{{Вікіпосилання
|Портал         = Програмування
|Вікіпідручник  = SQL
|Вікісховище    = Категорія:SQL
}}
* [[Темпоральні розширення в стандарті SQL]]
* [[Реляційна алгебра]]
* [[База даних]]
* [[Семантична оптимізація запитів СУБД]]

{{Compu-lang-stub}}
{{SQL}}
{{Мови програмування}}
{{Мови запитів}}

[[Категорія:SQL| ]]
[[Категорія:Мови запитів]]
[[Категорія:Акроніми]]
[[Категорія:Комп'ютерні мови]]
[[Категорія:Реляційні системи керування базами даних]]
[[Категорія:Декларативні мови програмування]]