Origo regis Jagyelo et Wytholdi ducum Lithuanie

Версія від 02:53, 22 грудня 2017, створена N.Português (обговорення | внесок) (Створена сторінка: «'''Походження короля Ягайла і Вітольда, князя литовського'''» ({{lang-ja|Origo regis Jagyelo et Wytholdi ducum...)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)

«Походження короля Ягайла і Вітольда, князя литовського» (яп. Origo regis Jagyelo et Wytholdi ducum Lithuanie) — литовська середньовічна хроніка. Написана латиною в XV столітті. Скорочена назва — «Походження короля» (лат. Origo regis). Описує події ранньої історії Великого князівства Литовського, перераховує синів Гедиміна, зазначає про правління Ольгерда, втечу Вітовта до Тевтонського ордену тощо. Вперше опублікована 1888 року у Львові істориком Антонієм Прохаскою[1]. 1907 року передрукована росіянами в 17-му томі «Повного зібрання руських літорисів»[2] як літопис. Рукопис знаходився у 3-му томі Libri legationum Коронної метрики (колишнього Державного архіву Польського королівства, що був вивезений росіянами й зберігався у Московському головному архіві Міністерства внутрішніх справ). На думку Прохаски ця хроніка — повний або частковий латинський переклад староруської хроніки, створений на замовлення Яна Длугоша; цей переклад включили до складу Королівської метрики наприкінці XV — початку XVI століття. Ян Длугош використовував його у вступі 10-ї книги «Історії Польщі». Під час перекладу оригінальний текст дещо спотворено, але хроніка містить відомості, відстуні в інших джерелах[3]. Видаючи хроніку в «Повноному зібранні руських літописів» упорядник Пташицький порівняв її з відомими літописами й помилково зазначив, що вона зберігалася у документах Литовської метрики[4]. Пташицький видав хроніку за оригіналом, не зазначаючи розбіжностей із виданням Прохаски (вони стосуються ряду букв: u замість v у Прохаски, ch замість th; деяких власних назв: Połoczko замість Płoczko у Прохаски). Інші видання, не звірені з оригіналом, надають перевагу тексту Пташицького.

Примітки

  1. Prochaska A. Przekład ruskiego latopisca ks. Litewskiego na jązyk łaciński... Lwów, 1888.
  2. ПСРЛ, т. 17, стб. 219 — 226.
  3. Prochaska A. Op. cit., s. 196, 197.
  4. ПСРЛ, т. 17, с. X — XI.

Джерела