Перегляд вихідного коду сторінки HMS Onslaught (G04)

{{Військовий корабель
| Назва                    = HMS «Онслот» (G04)
| Оригінал назви           = HMS Onslaught (G04)
| Ілюстрація               = HMS Onslaught FL17021.jpg
| Підпис                   = Британський есмінець «Онслот»
| Тип/клас судна           = [[ескадрений міноносець]] [[Ескадрені міноносці типу O та P|типу «O»]]
| Прапор                   = {{GBR}}
| Порт                     =
| На честь                 = другий корабель флоту на [[HMS Onslaught|ім'я «Онслот»]]{{#tag:ref|У перекладі: ''стрімка атака; натиск, напад; удар''.|group=Прим.}}
| Організація              = [[Файл:Naval Ensign of the United Kingdom.svg|border|35пкс|]] [[Військово-морські сили Великої Британії|Королівський ВМФ Великої Британії]]
| Виготовлювач             = [[Fairfield Shipbuilding and Engineering Company]], [[Говань]]
| Вартість                 =
| Замовлено                = [[3 вересня]] [[1939]]
| Закладено                = [[14 січня]] [[1941]]
| Спущено                  = [[9 жовтня]] [[1941]]
| Експлуатація з           = [[19 червня]] [[1942]]
| Служба                   = [[1942]]–[[1951]]
| Перейменований           =
| Перекваліфікований       =
| Виведений                =
| Загибель                 =
| Статус                   = [[3 березня]] [[1951]] переданий до [[Військово-морські сили Пакистану|ВМС Пакистану]] (перейменований на «Тогрул»); [[1975]] виключений зі складу флоту, [[1977]] розібраний на [[брухт]]
| Нагороди                 = 4 [[Бойова нагорода|бойових відзнаки]]{{#tag:ref|'''4''' бойових відзнаки за участь у кампаніях та битвах: за [[Норвезька кампанія|Норвезьку кампанію]] (1942-1945), за [[Арктичні конвої]] (1942-1945), за [[Битва за Атлантику (1939—1945)|Атлантичну кампанію]] (1943), за [[Нормандська операція|Нормандську операцію]] (1944).|group=Прим.}}<ref name="naval-history.net">[http://www.naval-history.net/xGM-Chrono-10DD-47O-HMS_Onslaught.htm HMS ONSLAUGHT (G 04)- O-class Destroyer]</ref>
| Бойовий досвід           = '''[[Друга світова війна]]'''<br/>[[Битва за Атлантику (1939—1945)|Битва за Атлантику]]<br/>[[Арктичні конвої]]<br/>* [[Конвой PQ 4]]<br/>* [[Конвой PQ 12]]<br/>* [[Конвой PQ 17]]<br/>* [[Конвой QP 13]]<br/>* [[Конвой PQ 18]]<br/>* [[Конвой QP 14]]<br/>* [[Конвой QP 15]]<br/>* [[Конвой JW 52]]<br/>* [[Конвой RA 52]]<br/>* [[Конвой JW 53]]<br/>* [[Конвой RA 53]]<br/>* [[Конвой ONS 6]]<br/>* [[Конвой JW 54A]]<br/>* [[Конвой RA 54B]]<br/>* [[Конвой JW 55B]]<br/>* [[Конвой RA 55B]]<br/>* [[Конвой JW 57]]<br/>* [[Конвой RA 57]]<br/>* [[Конвой JW 62]]<br/>* [[Конвой RA 62]]<br/>* [[Конвой JW 64]]<br/>* [[Конвой RA 64]]<br/>[[Операція «Тангстен»]]<br/>[[Операція «Нептун»]]
| Прізвисько               =
| Девіз                    =
| Емблема                  =
| Водотоннажність          = 1 560 тонн (стандартна)<br/>2 255 тонн (повна)
| Довжина                  = 105 м
| Ширина                   = 10,7 м
| Висота                   = 2,7 м
| Осадка                   =
| Бронювання               =
| Двигуни                  = 2 × [[Парова турбіна|парових турбіни]] ''[[Parsons Marine Steam Turbine Company|Parsons]]''<br/>2 × [[паровий котел|парових котли]] ''Admiralty''
| Гвинти                   = 2
| Потужність               = 40 000 [[Кінська сила|к.с.]]
| Швидкість                = 36,75 [[Вузол (одиниця швидкості)|вузлів]] (68 км/год)
| Дальність плавання       = 3 850 [[Морська миля|миль]] (6 195 км) на швидкості 20 [[Вузол (одиниця швидкості)|вузлів]]
| Автономність плавання    =
| Екіпаж                   = 175 [[офіцер]]ів та [[матрос]]ів
| Артилерія                = 4 × 120-мм гармати [[120-мм корабельна гармата QF Mark IX & XII|QF Mark IX]]<br/>1 × 102-мм універсальна гармата [[102-мм корабельна гармата QF 4 inch Mk V|Mk V]]
| Торпедно-мінне озброєння = 4 (1 × 4) × 533-мм [[торпедний апарат]] ''Mark IX''<br/>70 глибинних бомб, 4 бомбоскидачі і 2 [[бомбомет]]и
| Ракетне озброєння        =
| Зенітне озброєння        = 6 (6 × 1) × 20-мм автоматичних зенітних гармат ''[[20-мм зенітна гармата «Ерлікон»|«Ерлікон»]]''<br/>4 (1 × 4) × 40-мм [[Автоматична гармата|автоматичні]] [[зенітна гармата|зенітні гармати]] ''[[40-мм корабельна гармата Vickers QF 2 pounder Mark II|QF 2 Mark VIII]]''
| Авіація                  =
}}
{{Військовий корабель
| Назва                    = PNS «Тогрул-бек»
| Оригінал назви           = PNS Tughril 
| Ілюстрація               = 
| Підпис                   = 
| Тип судна                = 
| Прапор                   = {{PAK}}
| Організація              = [[Файл:Naval Standard of Pakistan.svg|border|35пкс|]] [[Військово-морські сили Пакистану|ВМС Пакистану]]
| Експлуатація з           =
| На честь                 = [[Тогрул-бек]]{{#tag:ref|На честь [[Тогрул-бек]]а голови племінного союзу [[огузи|огузів]], засновника і першого правителя династії [[Сельджуки|Сельджукидів]], який захопив територію нинішньої [[Туреччина|Туреччини]], [[Іран]]у та [[Ірак]]у.|group=Прим.}}
| Служба                   = [[1951]]–[[1975]]
| Переданий                =
| Прийнятий                = [[3 березня]] [[1951]]
| Перекваліфікований       = [[фрегат]]
| Перейменований           =
| Виведений                = [[1975]]
| Загибель                 =
| Статус                   = проданий на [[брухт]], [[1977]]
| Нагороджений             =
| Бойовий досвід           =
| Прізвисько               =
}}
'''«Онслот» (G04)''' ({{lang-en|HMS Onslaught (G04)}}&nbsp;— [[військовий корабель]] [[ескадрений міноносець]] [[Ескадрені міноносці типу O та P|типу «O»]] [[Військово-морські сили Великої Британії|Королівського військово-морського флоту Великої Британії]] за часів Другої світової війни.

'''«Онслот»''' [[Закладка судна|закладений]] [[14 січня]] [[1940]] на верфі компанії [[Fairfield Shipbuilding and Engineering Company]], у [[Говань|Говані]]. [[19 червня]] [[1942]] [[Введення корабля в експлуатацію|увійшов до складу]] Королівських ВМС Великої Британії.

Есмінець взяв активну участь у бойових діях на морі в Другій світовій війні, бився у Північній Атлантиці, біля берегів Франції, Англії та Норвегії, супроводжував [[арктичні конвої|арктичні]] та атлантичні конвої. За проявлену [[мужність]] та [[Витривалість|стійкість]] у боях бойовий корабель заохочений чотирма бойовими відзнаками.

1951 переданий до складу [[Військово-морські сили Пакистану|Пакистанських ВМС]], де отримав ім'я «Тогрул»; 1957 перероблений на [[Протичовновий корабель|протичовновий]] [[фрегат]] і служив до 1975 року поки не був списаний і згодом розібраний на брухт<ref name="naval-history.net"></ref>.

== Бойовий шлях ==

=== 1942 ===
Відразу після введення до строю Флоту метрополії «Онслот» увійшов до 17-ї флотилії есмінців і вже [[26 червня]] був включений до складу сил далекого ескорту [[конвой PQ 17|конвою PQ 17]]{{#tag:ref|До складу далекого ескорту [[конвой PQ 17|конвою PQ 17]] входили 17 бойових кораблів: [[авіаносець]] [[HMS Victorious (R38)|«Вікторіос»]], лінкори: британський [[HMS Duke of York (17)|«Дюк оф Йорк»]] й американський [[USS Washington (BB-56)|«Вашингтон»]], [[важкий крейсер]] [[HMS Cumberland (57)|«Камберленд»]], [[легкий крейсер]] [[HMS Nigeria (60)|«Найджеріа»]], [[ескадрений міноносець|есмінці]]: британські [[HMS Ashanti (F51)|«Ашанті»]], [[HMS Escapade (H17)|«Ескапада»]], [[HMS Faulknor (H62)|«Фокнор»]], [[HMS Marne (G35)|«Марна»]], [[HMS Martin (G44)|«Мартин»]], «Онслот», [[HMS Onslow (G17)|«Онслоу»]] та американські [[USS Rhind (DD-404)|«Райнд»]] і [[USS Mayrant (DD-402)|«Мейрант»]]; ескортні міноносці [[HMS Blankney (L30)|«Бланкні»]], [[HMS Middleton (L74)|«Міддлтон»]], [[HMS Wheatland (L122)|«Вітленд»]].|group=Прим.}}, який прямував з Ісландії до [[Архангельськ]]а, а згодом повертався з [[конвой QP 13|конвоєм QP 13]] до Рейк'явіка<ref name="naval-history.net"></ref>. [[4 липня]] Адміралтейство отримало повідомлення про вихід у море лінкора «[[Tirpitz (1939)|Тірпіц]]» і [[перший морський лорд]] [[Адмірал флоту (Велика Британія)|адмірал флоту]] [[Дадлі Паунд|Д. Паунд]] віддав наказ ''«Конвою розсіятися!»'', а супроводжуючі конвой бойові кораблі відкликали для перехоплення «Тірпіца», усі [[Військове транспортне судно|транспортні судна]] кинули напризволяще. Як з'ясувалося згодом, інформація про вихід німецького лінкора виявилася неточною, тоді як [[Конвой суден|конвой]], залишений без захисту, став легкою здобиччю німецьких [[підводний човен|підводних човнів]] і [[торпедоносець|торпедоносців]]. Як наслідок, 22 транспорти та 2 [[Допоміжне військове судно|допоміжних судна]] із складу конвою були потоплені.

На початку вересня 1942 року корабель включений до складу сил ескорту для супроводу арктичного [[конвой PQ 18|конвою PQ 18]]{{#tag:ref|До складу далекого ескорту конвою PQ 18 входили: [[крейсер]] [[HMS Scylla (98)|«Сцилла»]] і 16 [[Ескадрений міноносець|есмінців]] [[HMS Ashanti (F51)|«Ашанті»]], «Онслот», [[HMS Onslow (G17)|«Онслоу»]], [[HMS Opportune (G80)|«Опорт'юн»]], [[HMS Offa (G29)|«Оффа»]], [[HMS Eskimo (F75)|«Ескімо»]], [[HMS Somali (F33)|«Сомалі»]], [[HMS Tartar (F43)|«Тартар»]], [[HMS Marne (G35)|«Марна»]], [[HMS Martin (G44)|«Мартин»]], [[HMS Milne (G14)|«Мілн»]], [[HMS Meteor (G73)|«Метеор»]], [[HMS Faulknor (H62)|«Фокнор»]], [[HMS Fury (H76)|«Фьюрї»]], [[HMS Intrepid (D10)|«Інтрепід»]], [[HMS Impulsive (D11)|«Імпалсів»]].|group=Прим.}}, що доставляв за програмами [[ленд-ліз]]у озброєння, військову техніку і важливі матеріали та майно до Радянського Союзу й під потужною охороною йшов до Архангельська<ref name="naval-history.net"></ref>.

З [[12 вересня|12]] по [[15 вересня]] 1942 року конвой піддався інтенсивній атаці 35 [[Пікіруючий бомбардувальник|пікіруючих бомбардувальників]] [[Junkers Ju 88|Ju 88A-4]] [[Kampfgeschwader 30|KG 30]] та 42 торпедоносців [[Kampfgeschwader 26|KG 26]] (I/KG 26 з 28 [[Heinkel He 111|He 111H-6]] та III/KG 26 з 14 [[Junkers Ju 88|Ju 88A-4]]). Тактикою дії німецьких літаків був одночасний та взаємоузгоджений напад торпедоносців та частки бомбардувальників на головні сили ескорту, які відволікали бойові кораблі від транспортних суден, і в цей час [[Група (ВПС)|авіагрупа]] ''III/KG 26'' потужною торпедною атакою, відомою як ''[[Золота гребінка (термін)|«золота гребінка»]]'', нищила беззахисні транспортники.

На фоні [[бомбардування]] кораблі та судна союзників одночасно атакували [[U-Boot|німецькі підводні човни]]. Частка з них була потоплена ескортом. Так, есмінець [[HMS Faulknor (H62)|«Фолкнор»]] потопив [[U-88 (1941)|U-88]], [[HMS Impulsive (D11)|«Імпульсів»]]&nbsp;— [[U-457]] та [[HMS Onslow (G17)|«Онслоу»]] у взаємодії з [[палубна авіація|палубною авіацією]] [[Ескортний авіаносець|ескортного авіаносця]] [[HMS Avenger (D14)|«Евенджер»]]&nbsp;— [[U-589]]. Однак, попри затятому спротиву кораблів ескорту, тільки за [[12 вересня]] вісім суден з сорока були потоплені німцями. [[14 вересня]] британський [[танкер]] [[MV Atheltemplar|MV «Ателтемлер»]] був пошкоджений внаслідок торпедної атаки [[U-457]] і згодом затонув. Ще два транспортних судна затопила німецька авіація на підходах до Мурманської бухти. Загалом під час переходу загинуло 13 суден.

[[16 вересня]] есмінець «Онслот» приєднався до головних сил флоту для супроводження [[конвой QP 14|конвою QP 14]], що повертався з СРСР до [[Лох Ю]] у Шотландії. 65 бойових кораблів супроводжували невеличкий транспортний конвой з 17 суден{{#tag:ref|До складу ескорту входили: 2 лінкори [[HMS Duke of York (17)|«Дюк оф Йорк»]] і [[HMS Anson (79)|«Енсон»]], [[ескортний авіаносець]] [[HMS Avenger (D14)|«Евенджер»]], 4 [[важкий крейсер|важкі крейсери]]: [[HMS Cumberland (57)|«Камберленд»]], [[HMS London (69)|«Лондон»]], [[HMS Norfolk (78)|«Норфолк»]], [[HMS Suffolk (55)|«Саффолк»]], 3 легкі крейсери: [[HMS Jamaica (44)|«Джамайка»]], [[HMS Scylla (98)|«Сцилла»]], [[HMS Sheffield (C24)|«Шеффілд»]], 32 [[ескадрений міноносець|есмінці]]: [[HMS Ashanti (F51)|«Ашанті»]], [[HMS Amazon (D39)|«Амазон»]], [[HMS Blankney (L30)|«Бланкні»]], [[HMS Bramham (L51)|«Брахам»]], [[HMS Bulldog (H91)|«Бульдог»]], [[HMS Cowdray (L52)|«Ковдрей»]], [[HMS Echo (H23)|«Еко»]], [[HMS Eclipse (H08)|«Екліпс»]], [[HMS Eskimo (F75)|«Ескімо»]], [[HMS Faulknor (H62)|«Фокнор»]], [[HMS Fury (H76)|«Фьюрі»]], [[HMS Intrepid (D10)|«Інтрепід»]], [[HMS Impulsive (D11)|«Імпульсів»]], [[HMS Keppel (D84)|«Кеппель»]], [[HMS Mackay (D70)|«Маккей»]], [[HMS Marne (G35)|«Марна»]], [[HMS Middleton (L74)|«Міддлтон»]], [[HMS Milne (G14)|«Мілн»]], [[HMS Meteor (G73)|«Метеор»]], [[HMS Montrose (D01)|«Монтроз»]], [[HMS Oakley (L98)|«Оклі»]], «Онслот», [[HMS Onslow (G17)|«Онслоу»]], [[HMS Opportune (G80)|«Опорт'юн»]], [[HMS Offa (G29)|«Оффа»]], [[HMS Somali (F33)|«Сомалі»]], [[HMS Tartar (F43)|«Тартар»]], [[HMS Wheatland (L122)|«Вітленд»]], [[HMS Venomous (D75)|«Веномос»]], [[HMS Wilton (L128)|«Вілтон»]], [[HMS Windsor (D42)|«Віндзор»]], [[HMS Worcester (D96)|«Ворчестер»]].|group=Прим.}}. У цілому конвой втратив шість кораблів та суден, тільки один [[U-435]] встиг потопити чотири союзних судна.

[[20 листопада]] «Онслот» з крейсерами «Лондон» та «Саффолк» та есмінцями [[HMS Forester (H74)|«Форестер»]], [[HMS Obdurate (G39)|«Обд'юрет»]] вийшли до острова [[Ведмежий острів (Норвегія)|Ведмежий]], для прикриття [[конвой QP 15|конвою QP 15]], який повертався від берегів Росії<ref name="naval-history.net"></ref>. Конвой, що вийшов з [[Кольська затока|Кольської затоки]] [[17 листопада]] мав у своєму складі 32 транспортних та вантажних судна під ескортом 30 бойових кораблів{{#tag:ref|До складу ескорту конвою QP 15 входили: [[крейсер]]и [[HMS Suffolk (55)|«Саффолк»]], [[HMS London (69)|«Лондон»]] і [[HMS Norfolk (78)|«Норфолк»]], [[Ескадрений міноносець|есмінці]] [[HMS Icarus (D03)|«Ікарус»]], [[HMS Intrepid (D10)|«Інтрепід»]], [[HMS Impulsive (D11)|«Імпульсів»]], [[HMS Faulknor (H62)|«Фокнор»]], [[HMS Forester (H74)|«Форестер»]], [[HMS Echo (H23)|«Еко»]], [[HMS Middleton (L74)|«Міддлтон»]], [[HMS Musketeer (G86)|«Мушкетер»]], [[HMS Obdurate (G39)|«Обд'юрет»]], [[HMS Oakley (L98)|«Оклі»]], «Онслот», [[HMS Orwell (G98)|«Орвелл»]]; [[підводний човен]] [[HNoMS Uredd (P41)|«Уредд»]] та інші британські й радянські кораблі.|group=Прим.}}<ref>[http://www.convoyweb.org.uk/qp/index.html Convoy QP.15]</ref>

На переході морем німецькі підводні човни [[U-625]] та [[U-601]] потопили одне британське та одне радянське транспортні судна, есмінці радянського флоту «Баку» та «Сокрушительний» були пошкоджені, згодом останній затонув. Решта конвою практично без втрат дісталась берегів Ісландії.

=== 1943 ===
[[7 січня]] [[1943]] року есмінець вийшов до Ісландії, де увійшов до сил британського флоту, що супроводжували конвої до СРСР. З [[17 січня|17]] по [[27 січня]] він залучався до ескортування [[конвой JW 52|конвою JW 52]] з 15 транспортників, які йшли до [[Кольська затока|Кольської затоки]]. «Онслот» діяв у складі ескорту, який очолював лінкор [[HMS Anson (79)|«Енсон»]]{{#tag:ref|До складу ескорту конвою JW 52 входили: лінкор [[HMS Anson (79)|«Енсон»]], [[крейсер]]и [[HMS Bermuda (52)|«Бермуда»]], [[HMS Kent (54)|«Кент»]], [[HMS Glasgow (C21)|«Глазго»]], [[HMS Sheffield (C24)|«Шеффілд»]], лідер [[HMS Inglefield (D02)|«Інглефілд»]], есмінці [[HMS Beagle (H30)|«Бігл»]], [[HMS Blankney (L30)|«Бланкні»]], [[HMS Bulldog (H91)|«Бульдог»]], [[HMS Echo (H23)|«Еко»]], [[HMS Eclipse (H08)|«Екліпс»]], [[HMS Faulknor (H62)|«Фокнор»]], [[HMS Ledbury (L90)|«Ледбері»]], [[HMS Matchless (G52)|«Матчлес»]], [[HMS Middleton (L74)|«Міддлтон»]], [[HMS Montrose (D01)|«Монтроз»]], [[HMS Musketeer (G86)|«Мушкетер»]], [[HMS Offa (G29)|«Оффа»]], «Онслот», [[ORP Piorun (G65)|«Піорун»]], [[HMAS Queenborough (G70)|«Квінборо»]], [[HMS Raider (H15)|«Рейдер»]], [[корвет]]и [[HMS Lotus (K130)|«Лотус»]] і [[HMS Starwort (K20)|«Старворт»]], тральщик [[HMS Britomart (J22)|«Бритомарт»]].|group=Прим.}}.

Наприкінці січня 1943 року «Онслот» вийшов від берегів Росії з есмінцями [[HMS Beagle (H30)|«Бігл»]], [[HMS Bulldog (H91)|«Бульдог»]], [[HMS Forester (H74)|«Форестер»]], [[HMS Icarus (D03)|«Ікарус»]], [[HMS Matchless (G52)|«Матчлес»]], [[HMS Musketeer (G86)|«Мушкетер»]], [[HMS Offa (G29)|«Оффа»]] та [[ORP Piorun (G65)|«Піорун»]], двома [[корвет]]ами й двома тральщиками, супроводжуючи [[конвой RA 52]].

[[15 лютого]] 1943 року «Онслот» з есмінцями прикриття [[HMS Icarus (D03)|«Ікарус»]], [[HMS Meteor (G73)|«Метеор»]], [[HMS Musketeer (G86)|«Мушкетер»]], [[HMS Offa (G29)|«Оффа»]] та [[ORP Piorun (G65)|«Піорун»]] ескортував лінкори [[HMS King George V (41)|«Кінг Джордж V»]] і [[HMS Howe (32)|«Хау»]] та [[важкий крейсер]] [[HMS Berwick (65)|«Бервік»]], що забезпечували перехід [[конвой JW 53|конвою JW 53]] з 28 транспортних суден. 18 числа увесь ескорт конвою зосередився в [[Акурейрі]], але, через екстремально суворі погодні умови легкий крейсер [[HMS Sheffield (C24)|«Шеффілд»]], що отримав пошкодження, змушено повернули назад до Англії, а його місце у похідному ордері зайняв крейсер [[HMS Norfolk (78)|«Норфолк»]]. 21 лютого [[конвой JW 53]] вийшов від берегів Ісландії в напрямку на [[Мурманськ]]. [[26 лютого]] конвой досяг Кольської затоки. Кораблі противника зустрінуті протягом переходу не були. Німецька авіація здійснила декілька млявих спроб атакувати [[Військове транспортне судно|транспортники]] з повітря, проте, тільки одне судно дістало незначних пошкоджень.

З осені 1943 року продовжував виконання завдань з ескорту арктичних конвоїв до Радянського Союзу. Зокрема охороняв [[Конвой JW 54A|конвої JW 54A]]{{#tag:ref|До складу ескорту [[Конвой JW 54A|конвою JW 54A]] входили: 2 лінкори [[HMS Anson (79)|«Енсон»]] і [[USS Tuscaloosa (CA-37)|«Тускалуса»]], [[важкий крейсер]]: [[HMS Kent (54)|«Кент»]], 2 легкі крейсери: [[HMS Jamaica (44)|«Джамайка»]], [[HMS Bermuda (52)|«Бермуда»]]; 32 [[ескадрений міноносець|есмінці]]: «Онслот», [[HMS Onslow (G17)|«Онслоу»]], [[HMS Obedient (G48)|«Обедіент»]], [[HMS Orwell (G98)|«Орвелл»]], [[HMS Inconstant (H49)|«Інконстант»]], [[HMS Impulsive (D11)|«Імпалсів»]], [[HMCS Haida (G63)|«Хаїда»]], [[HMCS Huron (G24)|«Гурон»]], [[HMCS Iroquois (G89)|«Ірокеу»]], [[HMS Whitehall (D94)|«Вайтхол»]], [[USS Corry (DD-463)|«Коррі»]], [[USS Fitch (DD-462)|«Фітч»]], [[USS Forrest (DD-461)|«Форрест»]], [[USS Hobson (DD-464)|«Гобсон»]], [[корвет]] [[HMS Heather (K69)|«Хізер»]], [[тральщик]] [[HMS Hussar (J82)|«Гусар»]].|group=Прим.}}, [[Конвой RA 54A|RA 54A]], [[Конвой RA 54B|RA 54B]].

[[15 грудня]] [[1943]] року «Онслот» супроводжував [[конвой JW 55B]] з есмінцями [[HMS Impulsive (D11)|«Імпалсів»]], [[HMS Onslow (G17)|«Онслоу»]], [[HMS Orwell (G98)|«Орвелл»]], [[HMS Scourge (G01)|«Скардж»]], [[HMCS Haida (G63)|«Хаїда»]], [[HMCS Huron (G24)|«Гурон»]], [[HMCS Iroquois (G89)|«Ірокеу»]], що утворювали океанський ескорт конвою{{#tag:ref|Загалом сили ескорту [[конвой JW 55B|конвою JW 55B]] включали: лінкор [[HMS Duke of York (17)|«Герцог Йоркський»]], крейсери [[HMS Belfast (C35)|«Белфаст»]], [[HMS Norfolk (78)|«Норфолк»]], [[HMS Sheffield (C24)|«Шеффілд»]], [[HMS Jamaica (44)|«Ямайка»]] і есмінці [[HMS Saumarez (G12)|«Саумарез»]], [[HMS Savage (G20)|«Савідж»]], [[HMS Scourge (G01)|«Скодж»]], [[HMS Scorpion (G72)|«Скорпіон»]], [[HMS Impulsive (D11)|«Імпалсів»]], [[HMS Virago (R75)|«Віраго»]], [[HMS Whitehall (D94)|«Вайтхолл»]], [[HMS Wrestler (D35)|«Ресле»]], [[HMS Matchless (G52)|«Матчлес»]], [[HMS Musketeer (G86)|«Маскітер»]], «Онслот», [[HMS Onslow (G17)|«Онслоу»]], [[HMS Opportune (G80)|«Опорт'юн»]], [[HMS Orwell (G98)|«Оруелл»]], канадські [[HMCS Haida (G63)|HMCS «Хаїда»]], [[HMCS Iroquois (G89)|HMCS «Ірокеу»]] і [[HMCS Huron (G24)|HMCS «Гурон»]], норвезький [[HNoMS Stord (G26)|HNoMS «Сторд»]].|group=Прим.}}.

Під час переходу стався [[морський бій]] між союзними кораблями та німецьким лінкором [[Scharnhorst (1936)|«Шарнгорст»]].
{{main|Бій біля Нордкапа}}

=== 1944 ===
[[22 січня]] 1944 року есмінець вийшов у черговий [[конвой JW 57]] на чолі з крейсером [[HMS Black Prince (81)|«Блек Прінс»]] до радянських портів{{#tag:ref|До складу ескорту конвою RA 56 входили: крейсер [[HMS Black Prince (81)|«Блек Прінс»]], есмінці [[HMS Matchless (G52)|«Матчлес»]], [[HMS Mahratta (G23)|«Махратта»]], [[HMS Meteor (G73)|«Метеор»]], [[HMS Milne (G14)|«Мілн»]], [[HMS Obedient (G48)|«Обідіент»]], [[HMS Offa (G29)|«Оффа»]], «Онслот», [[HMS Oribi (G66)|«Орібі»]], [[HMS Savage (G20)|«Севідж»]], [[HMS Serapis (G94)|«Серапіс»]], [[HMS Vigilant (R93)|«Віджілент»]], [[HMS Verulam (R28)|«Верулам»]], [[HMS Swift (G46)|«Свіфт»]].|group=Прим.}}. [[24 лютого]] у ході руху конвою суден німці вжили спроби атакувати підводними човнами транспорти та кораблі ескорту, однак контратакою есмінця [[HMS Keppel (D84)|«Кеппель»]] та торпедоносців [[Fairey Swordfish|«Сордфіш»]] з борту ескортного авіаносця [[HMS Chaser (D32)|«Чейсер»]] німецький [[U-713]] був потоплений. Наступного дня есмінець [[HMS Mahratta (G23)|«Махратта»]] був потоплений німецьким підводним човном [[U-990]]. Своєю чергою, літаючий човен [[Consolidated PBY Catalina|«Каталіна»]] з бази у [[Саллом-Во]] виявив та потопив глибинними бомбами німецьку субмарину [[U-601]].

У березні 1944 року «Онслот» супроводжував зворотний [[конвой RA 57]] з Росії до Лох Ю. [[4 березня]] німецький підводний човен [[U-703]] потопив судно ''Empire Tourist'', британський [[торпедоносець]] [[Fairey Swordfish|«Сордфіш»]] з ескортного авіаносця [[HMS Chaser (D32)|«Чейсер»]] знерухомив [[U-472]], який «Онслот» остаточно затопив.

[[30 березня]] [[1944]] року есмінець був включений до складу сил{{#tag:ref|Загалом до операції «Тангстен» залучались: лінкори [[HMS Duke of York (17)|«Герцог Йоркський»]] під прапором [[Адмірал (Велика Британія)|адмірала]] [[Брюс Фрезер, 1-й барон Фрезер Нордкап|Б. Фрезера]] та [[HMS Anson (79)|«Енсон»]] під прапором [[Віцеадмірал (Велика Британія)|віцеадмірала]] [[Генрі Рутвен Мур|Г.Мура]], 6 авіаносців [[HMS Victorious (R38)|«Вікторіос»]], [[HMS Furious (47)|«Фьюріос»]], [[HMS Emperor (D98)|«Імперор»]], [[HMS Fencer (D64)|«Фенсер»]], [[HMS Searcher (D40)|«Серчер»]] та [[HMS Pursuer (D73)|«Персьюер»]], 4 крейсери [[HMS Belfast (C35)|«Белфаст»]], [[HMS Royalist (89)|«Рояліст»]], [[HMS Sheffield (C24)|«Шеффілд»]] і [[HMS Jamaica (44)|«Ямайка»]]; 16 есмінців [[HMS Vigilant (R93)|«Віджілент»]], [[HMS Wakeful (R59)|«Вейкфул»]], [[HMS Virago (R75)|«Віраго»]], [[HMS Verulam (R28)|«Верулам»]], [[HMS Matchless (G52)|«Матчлес»]], [[HMS Marne (G35)|«Марна»]], [[HMS Meteor (G73)|«Метеор»]], [[HMS Milne (G14)|«Мілн»]], [[HMS Ursa (R22)|«Урса»]], [[HMS Undaunted (R53)|«Андонтед»]], «Онслот», [[HMS Javelin (F61)|«Джавелін»]], [[HMS Swift (G46)|«Свіфт»]], канадські [[HMCS Algonquin (R17)|HMCS «Алгонкін»]] і [[HMCS Sioux (R64)|HMCS «Сіу»]], польський [[ORP Piorun (G65)|ORP «Піорун»]].|group=Прим.}}, що готувались до проведення [[Операція «Тангстен»|операції «Тангстен»]]&nbsp;— атаці [[палубна авіація|палубною авіацією]] [[Військово-морські сили Великої Британії|королівського військово-морського флоту Великої Британії]] німецького [[Лінійний корабель|лінкора]] [[Tirpitz (1939)|«Тірпіц»]]. Британське командування побоювалося, що цей єдиний лінкор, що лишився у німців і переховувався в [[Алта-фіорд]]і, після ремонту знову стане загрозою стратегічно важливим [[Арктичні конвої|арктичним конвоям]], які доставляли вантажі до [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|Радянського Союзу]]. Знищення лінкора дозволило б звільнити кілька важких бойових кораблів, що [[Дислокація військ|дислокувалися]] у [[Північне море|Північному морі]] для протидії «Тірпіцу».

[[3 квітня]] 1944 року літаки з п'яти авіаносців завдали удару по «Тірпіцу». Британські льотчики на 42 [[Пікіруючий бомбардувальник|пікіруючих бомбардувальниках]] [[Fairey Barracuda]] у супроводі 80 [[винищувач]]ів зустріли серйозний опір німців. Й хоча п'ятнадцять авіабомб вразили ціль, німецькому лінійному кораблю не були завдані суттєвих збитків. Через два місяці він знову увійшов до строю. Втрати британців склали чотири літаки, дев'ять льотчиків загинули.

[[20 квітня]] переведений разом з [[Кораблі одного типу|сістер-шипами]] [[HMS Offa (G29)|«Оффа»]], [[HMS Opportune (G80)|«Опорт'юн»]] та [[HMS Oribi (G66)|«Орібі»]] до [[Плімут (Англія)|Плімута]] для подальшої підготовки до [[Операція «Нептун»|вторгнення в Нормандію]].

Протягом червня забезпечував прикриття основних сил десанту. [[26 червня]] вийшов у групі прикриття лінкора [[HMS Rodney (29)|«Родні»]], [[Монітор (корабель)|монітора]] [[HMS Roberts (F40)|«Робертс»]], крейсерів [[HMS Belfast (C35)|«Белфаст»]] і [[HMS Diadem (84)|«Дайадем»]], що обстрілювали корабельною артилерією ворожі позиції під [[Кан (Кальвадос)|Каном]] під час [[Операція «Епсом»|наступу британських військ на місто]].

У жовтні «Онслот» з крейсером [[HMS Diadem (84)|«Дайадем»]] та есмінцями [[HMS Scourge (G01)|«Скодж»]], [[HMS Scorpion (G72)|«Скорпіон»]] і [[HMS Zealous (R39)|«Зілоус»]] прикривали ескортні авіаносці [[HMS Pursuer (D73)|«Персьюер»]] і [[HMS Premier (D23)|«Преміер»]], чия авіація ставила мінні загородження поблизу [[Кармзунд]]а в Норвегії.

[[1 грудня]] есмінець «Онслот» у черговий раз брав участь в ескорті [[конвой JW 62|конвою JW 62]], який супроводжували ескортні авіаносці [[HMS Nairana (D05)|«Наірана»]], [[HMS Campania (D48)|«Кампаніа»]], крейсер [[HMS Bellona (63)|«Беллона»]] та есмінці [[HMS Beagle (H30)|«Бігл»]], [[HMS Bulldog (H91)|«Бульдог»]], [[HMS Caesar (R07)|«Кайзер»]], [[HMS Cambrian (R85)|«Кембріан»]], [[HMS Caprice (R01)|«Кепріс»]], [[HMS Cassandra (R62)|«Кассандра»]], [[HMS Keppel (D84)|«Кеппель»]], [[HMS Obedient (G48)|«Обідіент»]], [[HMS Offa (G29)|«Оффа»]], [[HMS Oribi (G66)|«Орібі»]], [[HMS Onslow (G17)|«Онслоу»]], [[HMS Orwell (G98)|«Оруелл»]], шлюп [[HMS Lapwing (U62)|«Лепвінг»]]<ref>[http://convoyweb.org.uk/russian/convoy1.php?convoy=JW.62 Convoy JW.62]</ref>. На зворотному шляху до Британії ескорт та літаки підтримки потопили німецькі човни [[U-387]] і [[U-365]].

=== 1945 ===
1945 «Онслот» продовжував нести службу у складі Флоту метрополії, супроводжував [[конвой JW 64|конвої JW 64]], [[конвой JW 65|JW 65]] до Росії та зворотний конвой RA 64 до Британії.

З квітня до червня перебував на ремонті.

=== Післявоєнний час ===
У післявоєнний час есмінець «Онслот» продовжував службу в лавах британського Королівського флоту. Брав участь в [[операція «Дедлайт»|операції «Дедлайт»]]&nbsp;— знищенні захоплених [[U-Boot|німецьких підводних човнів]]. У березні 1951 року переданий до пакистанських ВМС і отримав нову назву «Тогрул-бек» і згодом був перероблений на [[Протичовновий корабель|протичовновий]] [[фрегат]] і залишався на службі до 1975 року. За два роки есмінець «Онслот» був відправлений на розбирання.

== Див. також ==
* [[HMS Swift (G46)]]
* [[HMS Grenville (H03)]]
* [[USS Rowan (DD-405)]]
* [[Scirocco (1934)]]
* [[Ескадрені міноносці типу «Бенгам»]]
* [[Ескадрені міноносці типу W та Z]]

== Посилання ==
{{Commonscat|HMS Onslaught (G04)}}
* {{cite web|url=https://uboat.net/allies/warships/ship/4486.html |title=HMS Onslaught (G 04) |publisher=на uboat.net}} {{ref-en}}
* [http://hmscavalier.org.uk/book1/134/ HMS Onslaught (G04)]
* {{cite web|url=http://www.naval-history.net/xGM-Chrono-10DD-47O-HMS_Onslaught.htm |title=HMS ONSLAUGHT (G 04) -  O-class Destroyer |publisher=на naval-history.net}} {{ref-en}}

== Література ==
* English, John (2001). Obdurate to Daring: British Fleet Destroyers 1941–45. Windsor, UK: World Ship Society. ISBN 978-0-9560769-0-8.
* {{Cite book|last=Rohwer|first=Jürgen|title=Chronology of the War at Sea 1939-1945: The Naval History of World War Two|publisher=Naval Institute Press|location=Annapolis, Maryland|year=2005|edition=Third Revised|isbn=1-59114-119-2}}
* {{cite book|last=Whitley|first=M. J.|title=Destroyers of World War Two|publisher=Naval Institute Press|date=1988|isbn=0-87021-326-1|location=Annapolis, Maryland}}
* Raven, Alan; Roberts, John (1978). War Built Destroyers O to Z Classes. London: Bivouac Books. ISBN 0-85680-010-4.
* {{книга
|автор          = Грановский Е., Дашьян А., Морозов М.
|частина        = Часть 2
|заголовок      = Британские эсминцы в бою. 
|оригінал       = 
|посилання      = 
|відповідальний = 
|видання        = 
|місце          = 
|видавництво    = ЧеРо
|рік            = 1997
|том            = 
|сторінки       = 
|сторінок       = 59
|серія          = Ретроспектива войны на море
|isbn           = 
|тираж          =
}} {{ref-ru}}

== Примітки ==
;Виноски
{{Reflist|group=Прим.}}

;Джерела
{{reflist}}

{{Ескадрені міноносці типу O та P}}
{{Портали|Друга світова війна|Велика Британія|Війна|Морська справа}}

{{DEFAULTSORT:Onslaught (G04)}}
[[Категорія:Ескадрені міноносці Великої Британії часів Другої світової війни]]
[[Категорія:Кораблі 1942 року]]
[[Категорія:Ескадрені міноносці Пакистану]]