Відкрити головне меню

Комета C/2012 S1 (ISON) — довгоперіодична навколосонячна комета, відкрита 21 вересня 2012 року. Існували припущення, що вона може стати Великою кометою 2013 року і найяскравішою кометою початку XXI століття[3][4].

C/2012 S1
A Unique Hubble View of Comet ISON.jpg
Комета C/2012 S1 (ISON), 22 вересня 2012 року (0,25 м телескоп)[1]
Відкриття
Першовідкривач: Віталій Нєвскій, Артем Новічонок, обсерваторія ISON—Кисловодськ, 0,4 м телескоп[1]
Дата відкриття: 21 вересня 2012
Альтернативні позначення: Велика комета 2013 року
Характеристики орбіти
Епоха: 14 грудня 2013[2]
Афелій: 32.000 а.о.
Перигелій: 0,0124527 а.о.[2]
Велика піввісь орбіти: 16.000 а.о.
Ексцентриситет орбіти: 1.0000015[2]
Період обертання: 2 мільйони років
Максимальна орбітальна швидкість: 380 км/с
Нахил орбіти: 62.38°[2]
Наступний перигелій: 28 листопада 2013[2]
Фізичні характеристики

Зміст

Відкриття та назваРедагувати

Комета була відкрита 21 вересня 2012 любителями астрономії Віталієм Нєвскім (Вітебськ, Білорусь) та Артемом Новічонком (Петрозаводськ, Росія). Відкриття було зроблено за допомогою 40-см рефлектора зі світосилою f/3 + ПЗЗ, встановленого на обсерваторії проекту ISON (англ. International Scientific Optical Network, Міжнародна Наукова Оптична Мережа) біля Кисловодська, Росія (код Центру Малих Планет «D00»)[5] і програми автоматизованого відкриття астероїдів і комет CoLiTec, що розроблена групою українських програмістів з Харкова та Криму.

На момент відкриття комета мала 18 зоряну величину і володіла комою діаметром 10 кутових секунд, що відповідає 50 тис. км на відстані в 6,75 а. о. Найбільш ймовірний діаметр ядра комети становить 3 км. Згодом зображення комети були виявлені на більш ранніх знімках обсерваторій Маунт-Леммон (отриманих 28 грудня 2011) і Pan-STARRS (отриманих 28 січня 2012 року), що дозволило значно уточнити орбіту комети. 24 вересня був опублікований циркуляр Центру малих планет з першими достовірними орбітальними даними нової комети.[5]

Ім'я комети просто «C/2012 S1», приставка «(ISON)» означає лише організацію, де було здійснене відкриття — обсерваторію проекту ISON. Якщо б організація виявила схожу комету наступного дня, її б слід було назвати «C/2012 S2 (ISON)». Незважаючи на це, деякі медіа ресурси розцінили приставку як кодове ім'я самої комети — «Ison»[6][7][8].

Орбіта та характеристикиРедагувати

 
Позиція комети на орбіті 11 грудня 2013 після перигелію.

Комета C/2012 S1 (ISON) досягне свого перигелію (найбільшого зближення із Сонцем) 28 листопада 2013 року на відстані в 0,012 а.о. (1,8 млн км) від центра світила[2][9]. Враховуючи той факт, що радіус Сонця становить 695.500 км, комета пролетить приблизно в 1,1 млн км від сонячної поверхні. Орбіта комети близька до параболічної, що може вказувати на походження небесного тіла із Хмари Оорта[10][11].

Космічний зонд NASA Deep Impact, який 17-18 січня 2013 року спостерігав за кометою на рекордній для себе відстані в 793 млн км, показав, що хвіст комети на цей час становив понад 64,000 км.[12]

1 жовтня 2013 року комета наблизиться до Марсу на 0,072 а.о., а 26 грудня 2013 — до Землі на відстані 0,43 а.о.[9] Деякі орбітальні елементи комети подібні до таких Великої комети 1680 року, що може означати, що дві комети є фрагментами одного небесного тіла[13]. Земля, як очікується, пройде орбітою комети 14-15 січня 2014 року, існують шанси утворення метеоритного дощу[14].

ВидимістьРедагувати

 
Шлях комети на зоряному небі із 19 листопада по 12 грудня 2013 року.

На час відкриття, комета мала близько 18,8 зоряної величини, що недоступно для спостереження неозброєним оком, але достатньо для любителів із великими телескопами.[15][16] За зразком інших комет, яскравість C/2012 S1 буде поступово наростати під час наближення до Сонця і поступово згасати після витку навколо світила на шляху до віддалених районів Сонячної системи. Починаючи із серпня 2013 року, комету можна буде побачити через невеликі телескопи або біноклі. В кінці жовтня чи на початку листопада 2013 року C/2012 S1 стане видимою і для неозброєного ока і залишатиметься такою до середини січня 2014 року.[16][10]

В жовтні комета пройде сузір'я Лева, біля найяскравішої зірки сузір'я Регул, потім пролетить біля Марсу в нічному небі і ці яскравіші об'єкти можуть допомогти легше відшукати комету.[15] В кінці листопада комета досягне свого перигелію і стане надзвичайно яскравим об'єктом на небі, якщо C/2012 S1 залишиться неушкодженою, то на короткий час, можливо, стане яскравішою за повний Місяць.[11][10] При максимальному наближенні до Сонця, комету можна буде розгледіти і вдень, хоча елонгація в 1° утруднить спостереження через сонячне світло. При віддаленні від Сонця, комета буде тьмяніти і в грудні 2013 року буде видною із обох півкуль Землі, можливо із довгим хвостом.[15]

Передбачити яскравість комети важко, особливо для таких, які проходять близько до Сонця через інтенсивність сонячного випромінювання та невизначеність складу C/2012 S1 (ISON). Якщо комета вперше влітає у внутрішню область Сонячної системи з хмари Оорта, то летючі речовини її льодяного ядра ще не були потривожені і ніколи не піддавалися серйозному впливу (тепловому і гравітаційному), із чого випливає велика невизначеність поведінки ядра поблизу Сонця. Якщо речовина виявиться крихкою, ядро може зруйнуватися задовго до перигелію.[17][18]

Комети Kohoutek та C/1999 S4 не виправдали очікувань астрономів, але якщо C/2012 S1 (ISON) вціліє, то вона може бути схожою та Велику комету 1680 року, Велику комету 2007 року чи комету C/2011 W3 (Lovejoy).[19][20] Найяскравішою кометою із 1935 року була Комета Ікея—Секі в 1965 році із зоряною величиною −10.[21]

Наукові результатиРедагувати

За даними кометних спостережень, використовуючи радіотелескоп ALMA (Atacama Large Millimeter/Submillimeter Array) був виміряний детальний розподіл HCN, HNC, Н2СО і пилу всередині кометної коми С/2012 S1 (ISON), коли комета знаходилась на геліоцентричній відстані 0.54 а.о. HCN виходить приблизно з ядра з в основному сферично симетричним просторовим розподілом й однорідним витоком. Витік HNC масивний і асиметричний і передбачає джерело, що знаходиться в комі. Масштабна довжина передбачуваних Н2СО батьківських частинок виявилась порядку кількох сотень кілометрів. Опалення та фотоліз вогнетривких матеріалів, таких як пилові частинки, полімерів та інших макромолекул і їх подальша фрагментація на відстанях ~ 100-10000 км від ядра є найбільш переконливою гіпотезою про походження спостережуваних Н2СО і HNC. Комета показала компактний, сильно загострений субміліметровий континуум і додаткову, більш слабку хвостоподібну структуру, направлену протилежно напрямку руху комети («пиловий слід»). Кометна субміліметрова емісія завдячує найімовірніше великим, ≥1 мм пиловим частинкам[22].

Результати вчених з України та Білорусі, яким була надана допомога групами метеорних спостережень у всьому світі, підтвердили, що частинки пилу комети ISON, які, ймовірно, утворилися в перигелії, увійшли в атмосферу Землі, як метеорні частинки. 43 метеорні події були записані після аналізу 54000 зображень з 10-17 січня 2014 року[23].

Див. такожРедагувати

  • C/2011 L4 — ще одна комета, яка може стати видимою неозброєним оком весною 2013 року.

ПриміткиРедагувати

  1. а б Giovanni Sostero, Nick Howes, and Ernesto Guido (2012-09-24). New Comet: C/2012 S1 (ISON). Team of observers of Remanzacco Observatory in Italy. Архів оригіналу за 2013-08-24. Процитовано 2012-09-24. 
  2. а б в г д е MPEC 2012-Y30 : OBSERVATIONS AND ORBITS OF COMETS. IAU Minor Planet Center. 2012-12-26. Архів оригіналу за 2013-08-24. Процитовано 2012-12-27. 
  3. «Быть может, перед нами комета, о которой будут вспоминать как о самой яркой в XXI веке?»
  4. Графики с кривой блеска с пиком около −13 зв. вел.
  5. а б MPEC 2012-S63 : COMET C/2012 S1 (ISON). IAU Minor Planet Center. 2012-09-24. Архів оригіналу за 2013-08-24. Процитовано 2012-09-24.  (CK12S010)
  6. Brilliant Comet, Brighter than Full Moon, Making Debut in 2013. RedOrbit. 2012-12-27. Архів оригіналу за 2013-08-24. Процитовано 2012-12-29. 
  7. David Whitehouse (2012-12-27). 'Brighter than a full moon': the biggest star of 2013... could be Ison – the comet of the century. The Independent. Процитовано 2012-12-29. 
  8. New Year promises treat for stargazers. The Times of India. 2012-12-29. Процитовано 2012-12-29. 
  9. а б JPL Close-Approach Data: C/2012 S1 (ISON). 2012-11-15 last obs (arc=323 days). Архів оригіналу за 2013-08-24. Процитовано 2012-11-25. 
  10. а б в Grego, Peter. New comet might blaze brighter than the full Moon. Astronomy Now. Архів оригіналу за 2013-08-24. Процитовано 2012-09-28. 
  11. а б Hecht, Jeff. Newly spotted comet may outshine the full moon. New Scientist. Архів оригіналу за 2013-08-24. Процитовано 2012-09-28. 
  12. NASA Probe Snaps Photos of Potential 'Comet of the Century'
  13. J. Bortle (2012-09-24). the orbital elements' distinct and surprising similarity to those of the Great Comet of 1680. comets-ml · Comets Mailing List. Архів оригіналу за 2013-08-24. Процитовано 2012-10-05. 
  14. Wassup with comets Hergenrother, L4 PanSTARRS and S1 ISON. Архів оригіналу за 2013-08-24. Процитовано 2013-01-01. 
  15. а б в Rao, Joe. Newfound Comet C/2012 S1 May Dazzle in 2013. Space.com. Архів оригіналу за 2013-08-24. Процитовано 2012-09-28. 
  16. а б Bakich, Michael E. New comet will light up the sky. Astronomy. Архів оригіналу за 2013-08-24. Процитовано 2012-09-28. 
  17. УЦЕЛЕЕТ ИЛИ НЕТ — ПОПМЕХ
  18. BIG SUN-DIVING COMET DISCOVERED
  19. Atkinson, Nancy. New ‘Sun-Skirting’ Comet Could Provide Dazzling Display in 2013. Universetoday.com. Архів оригіналу за 2013-08-24. Процитовано 2012-09-28. 
  20. Alan Boyle. Super-comet or super-dud? We'll see. Cosmic Log. Архів оригіналу за 2013-08-25. Процитовано 2012-09-27. 
  21. Brightest comets seen since 1935. International Comet Quarterly. Архів оригіналу за 2013-08-24. Процитовано 2012-09-28. 
  22. Cordiner M. A., Remijan A. J., Boissier J., Milam S. N., Mumma M. J., Charnley S. B., Paganini L., Villanueva G., Bockelée-Morvan D., Kuan Y.-J., Chuang Y.-L., Lis D. C., Biver N., Crovisier J., Minniti D., Coulson I. M. Mapping the Release of Volatiles in the Inner Comae of Comets C/2012 F6 (Lemmon) and C/2012 S1 (ISON) Using the Atacama Large Millimeter/Submillimeter Array // The Astrophysical Journal Letters. — 2014. — Вип. 792. — № 1. — С. article id. L2, 6 pp.. — DOI:10.1088/2041-8205/792/1/L2. (англ.)
  23. Golubaev A. V., Bryukhanov I. S., Tabolich A., Tabolich V., Akulich D., Kulakovskaya A., Mechinsky V. A., Sergey I. M. Preliminary Results of the Observations of a Meteor Shower of Comet C/2012 S1 (ISON) in January 2014 // Astronomicheskii Tsirkulyar. — 2014. — Вип. 1611. — С. 1-4. (англ.)

ГалереяРедагувати