Перегляд вихідного коду сторінки 1-ша козача дивізія

{{Картка військового формування
| назва                      = 1-ша козацька кавалерійська дивізія
| оригінальна_назва          = {{lang-de|1. Kosaken-Kavallerie-Division}}
| зображення                 = 1st Cossacks Division.svg
| розмір_зображення          = 190пкс
| альт                       = 
| підпис                     = Емблема 1-ї козацької дивізії Вермахту
| дати                       = [[4 серпня]] [[1943]]&nbsp;— лютий [[1945]]
| країна                     = {{ПрТ|Третій Рейх}}
| належність                 = 
| вид                        = {{fВермахт}}
| тип                        = {{fHeer}}<br />[[Ваффен-СС]]
| роль                       = [[кіннота]] (боротьба з партизанським рухом)
| спеціалізація              = 
| розмір                     = [[кавалерійська дивізія]]
| командна_структура         = 
| гарнізон                   = 
| гарнізон_назва             = 
| прізвисько                 = 
| оборонець                  = 
| гасло                      = 
| штандарт                   = <!-- або | кольори = -->
| штандарт_назва             = <!-- або | кольори_назва = -->
| марш                       = 
| талісман                   = 
| річниці                    = 
| оснащення                  = 
| оснащення_назва            = 
| битви                      = '''[[Друга світова війна]]'''
* [[Середземноморський театр воєнних дій Другої світової війни|Балкани]]
** [[Незалежна Держава Хорватія]]
| битви_назва                = 
| нагороди                   = 
| почесні_найменування       = 
| почесні_найменування_назва = 
| розформовано               = <!-- або | розпущено = -->
| льотні_години              = 
| веб_сайт                   = 
<!-- Командувачі -->
| командувач1                = <!-- або | поточний_командувач = -->
| командувач1_назва          = 
| командувач2                = 
| командувач2_назва          = 
| командувач3                = 
| командувач3_назва          = 
| командувач4                = 
| командувач4_назва          = 
| визначні_командувачі       = [[генерал-лейтенант]] [[Гельмут фон Панвіц]]
<!-- Знаки розрізнення -->
| знак_розрізнення           = 
| знак_розрізнення_назва     = 
| знак_розрізнення2          = 
| знак_розрізнення2_назва    = 
| знак_розрізнення3          = 
| знак_розрізнення3_назва    = 
| знак_розрізнення4          = 
| знак_розрізнення4_назва    = 
| знак_розрізнення5          = 
| знак_розрізнення5_назва    = 
}}

'''1-ша коза́цька кавалерійська диві́зія''' ({{lang-de|1. Kosaken-Kavallerie-Division}})&nbsp;— російське козаче [[Військове з'єднання|з'єднання]] у складі [[Вермахт|німецької армії]] під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]]. Воювала на [[Югославський фронт Другої світової війни|Югославському фронті]], створена здебільше з [[Донські козаки|Донських козаків]], хто втік від просування [[Радянська армія|Радянської Армії]]<ref name="multiple">Axis History Factbook. XV SS Kosaken-Kavallerie-Korps [http://www.axishistory.com/index.php?id=503]</ref>.

== Склад ==

1-ша козача дивізія  була створена [[4 серпня]] [[1943]] і мала у своєму складі такі підрозділи:<ref name="B">Axis History Factbook. 1. Kosaken-Kavallerie-Division [http://www.axishistory.com/index.php?id=966]</ref><ref>The 1st Cossack Division. Cavalry of the Wehrmacht. [http://www.ww2germancavalry.info/cossackunits.htm] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080314180822/http://www.ww2germancavalry.info/cossackunits.htm# |date=14 березень 2008 }}</ref>:

'''1-ша козача кінна бригада''' (під командуванням полковника фон Вагнера)  

* 1-й [[Донські козаки|Донський]] козачий кінний полк 
* 2-й [[Сибірські козаки|Сибірський]] козачий кінний полк 
* 4-й [[Кубанське козацьке військо|Кубанський]] козачий кінний полк
* Кавказький артилерійський батальйон 

'''2-га козача кінна бригада''' (під командуванням полковника фон Шульца)

* 3-й Кубанський козачий кінний полк
* 5-й Донський козачий кінний полк 
* 6-й [[Терські козаки|Терський]] козачий кінний полк
* Кавказький артилерійський батальйон 

== Допоміжні підрозділи ==
* 55-й кавалерійський полк  
* 55-й [[інженерний батальйон]]  
* 55-й [[батальйон зв'язку]] 
* 55-а допоміжна частина
* 55-й медичний батальйон

Загальна кількість бійців дивізії становила 13 000 козаків і 4 500 німців.<ref>1st Cossack Division. World War II in Yugoslavia. [http://www.vojska.net/eng/world-war-2/germany/division/cossack/1/]</ref>

== Військова історія ==

Створення з'єднання розпочато в квітні [[1943]] року, у вересні дивізія передислокована до [[Хорватія|Хорватії]], де була підпорядкована [[2-га танкова армія (Третій Рейх)|2-й танковій армії]] і використовувалася в операціях проти Народно-визвольної армії і партизанських загонів Югославії ([[Народно-визвольна армія Югославії|НВАЮ]]), а також з метою забезпечення тилу.

На території Югославії дивізія розпочала воєнні дії антипартизанською операцією під кодовою назвою {{lang-de|«Arnim»}} (14&nbsp;— 17 жовтня 1943 року) в районі [[Фрушка гора]]. Метою операції було знищення партизанських загонів, які діяли на північ і захід від Белграду. До військових дій була залучена майже вся дивізія, але операція не мала успіху, оскільки партизанам вдалося ухилитися від бою. Тим не менш, дивізія знайшла і знищила кілька партизанських баз і отримала позитивну оцінку німецького командування<ref>''Алексеј Ј. Тимофејев.'' РУСИ И ДРУГИ СВЕТСКИ РАТ У ЈУГОСЛАВИЈИ: Утицај СССР-a и руских емиграната на догађаје у Југославији 1941—1945. Београд: Інститут за новіjу Србіjу, 2010.&nbsp;— С. 142.</ref>. Згодом її підрозділи використовувалися для захисту залізниці [[Загреб]]-[[Белград]] і [[Сава (річка)|савської]] долини.

В останні місяці 1943 року, а також упродовж 1944 року брала участь в наступних антипартизанських операціях<ref>''Алексеј Ј. Тимофејев.'' РУСИ И ДРУГИ СВЕТСКИ РАТ У ЈУГОСЛАВИЈИ: Утицај СССР-a и руских емиграната на догађаје у Југославији 1941—1945. Београд: Інститут за новіjу Србіjу, 2010.&nbsp;— С. 142—145.</ref>:

* «Кабан» ({{lang-de|Wildsau}}), 26–29 жовтня 1943 року силами дивізії на північно-східному терені від міста [[Тузла (місто)|Тузла]];
* «Бабка» ({{lang-de|Napfkuchen}}), 3–6 січня 1944 року силами 2-ї бригади на території Боснії;
* «Запальний факел» ({{lang-de|Brandfakel}}), 11–16 січня 1944 року проти партизан у центральній Боснії;
* «Шахи» ({{lang-de|Schach}}), 22-30 травня 1944 року силами 1-ї бригади на південному заході від населених пунктів [[Глина (Хорватія)|Гліна]] і [[Топуско]];
* «Пасіка» ({{lang-de|Bienenhaus}}), 24–28 червня 1944 року силами 1-го й 4-го полків 1-ї бригади в районі міст [[Чазма]] та [[Іванич-Град]];
* «Блискавка» ({{lang-de|Blitz}}), 27–30 червня 1944 року в районі міста [[Джаково]] силами 3-го і 5-го полків 2-ї бригади;
* «Пожежна охорона» ({{lang-de|Feuerwehr}}), липень-серпень 1944 року в районі міста [[Прнявор]] у східній Боснії.

В кінці вересня козача дивізія вела бойові дії з великими партизанськими силами в регіоні між боснійськими містами [[Градішка]] і [[Баня-Лука]].

У червні [[1944]] року під час повернення в район дислокації після участі в операції «Шахи» 1-ша бригада дивізії зазнала великих втрат, коли [[сибірські козаки]] 2-го полку були оточені партизанами і трималися декілька днів, поки інші козацькі полки змогли перегрупуватись і прорвати оточення.

У період з 13 грудня 1944 року по 9 лютого 1945 року 1-ша козача дивізія вела воєнні дії проти частин Червоної Армії й НВАЮ на плацдармі на правому березі річки [[Драва]] в районі міста [[Вировитиця]]. 26 грудня, після запеклого п'ятнадцятигодинного бою, 2-га бригада 1-ї козачої дивізії завдала важкої поразки 703-му стрілецькому полку 233-ї стрілецької дивізії 57-ї армії й зайняла село [[Питомача]]. Подальші спроби оволодіти Вировитицею і переправою біля села [[Терезино Полє|Терезине Поле]] успіху не мали. Після контрудару, нанесеного 3 січня 1945 року 32-ю, 33-ю дивізіями і частинами 40-ї дивізії НВАЮ, козаки 1-ї дивізії займали оборону в районі Пітомачі до 6 лютого 1945 року<ref>''MLADENKO COLIĆ.'' PREGLED OPERACIJA NA JUGOSLOVENSKOM RATIŠTU 1941—1945.&nbsp;— Beograd: Izdaje VOJNOISTORIJSKI INSTITUT, 1988.&nbsp;— S. 298—305.</ref><ref>''SAVO VELAGIĆ.'' VIROVITICA U NARODNOOSLOBODILAČKOI BORBI I SOCIJALISTIČKOJ REVOLUCIJI. Virovitica: Skupština općine: SUBNOR općine, 1979&nbsp;— S. 95-135.</ref>.

4 листопада 1944 року дивізія була підпорядкована [[Ваффен-СС]]<ref name="Трансформація">''Алексеј Ј. Тимофејев.'' РУСИ И ДРУГИ СВЕТСКИ РАТ У ЈУГОСЛАВИЈИ: Утицај СССР-a и руских емиграната на догађаје у Југославији 1941—1945. Београд: Інститут за новіjу Србіjу, 2010.&nbsp;— С. 147.</ref>.

[[25 лютого]] [[1945]] року 1-шу козачу дивізію трансформували у [[15-й козачий кавалерійський корпус СС]], таким чином 1-ша і 2-га бригади були перейменовані відповідно у 1-шу і 2-гу козачі дивізії без істотних внутрішніх організаційних змін<ref name="Трансформація"/>.

У кінці війни корпус на території [[Австрія|Австрії]] здався у полон [[Велика Британія|британським]] військам. Хоч їм було надано гарантії, що їх не буде повернено до СРСР, проте вони були насильницьки видані [[СРСР]]. Ця подія відома, як [[Видача козаків у Лієнці]].

== Репутація ==
1-ша козача кавалерійська дивізія відома численними воєнними злочинами: пограбуваннями, зґвалтуваннями і розстрілами, скоєними на території Югославії<ref>Німецька імперія і Друга світова війна. Організація і мобілізація германської сфери впливу.&nbsp;— Штуттгарт: Науково-дослідний воєнно-історичний інститут бундесверу, 1999.&nbsp;— Том 5/2.&nbsp;— С. 160. (Militärgeschichtliches Forschungsamt (Hrsg.): Das Deutsche Reich und der Zweite Weltkrieg, Band 5/2: Organisation und Mobilisierung des deutschen Machtbereiches, Stuttgart 1999, ISBN 3-421-06499-7, S. 160)</ref>, порівнянними тільки зі злодіяннями [[7-ма добровольча гірська дивізія СС «Принц Ойген»|7-ї дивізії СС «Принц Ойген»]]<ref>''Miodrag Đ. Zečević, Jovan P. Popović.'' DOKUMENTI IZ ISTORIJE JUGOSLAVIJE, DRŽAVNA KOMISIJA ZA UTVRĐIVANJE ZLOČINA OKUPATORA I NJIHOVIH POMAGAČA IZ DRUGOG SVETSKOG RATA.&nbsp;— Beograd: Arhiv Jugoslavije, 2000&nbsp;— Tom 4.</ref>.

Це військове з'єднання було найбільшим формуванням російських [[Колабораціонізм|колабораціоністів]] у складі вермахту, а з [[4 листопада]] [[1944]] року&nbsp;— в СС, яке воювало на боці Німеччини проти Народно-визвольної армії Югославії<ref>''Алексеј Ј. Тимофејев.'' Руси и Други светски рат у Југославиjи: Утицај СССР-a и руских емиграната на догађаје у Југославији 1941—1945. Београд: Інститут за новіjу Србіjу, 2010. С. 132.</ref>. Вже перша антипартизанська операція козачої дивізії у [[Срем]]у восени 1943 року супроводжувалася спустошеннями, багатьма звірствами і брутальністю, від яких постраждало безліч сіл північного і південного Срему<ref>{{cite web|url=http://elmundosefarad.wikidot.com/kako-je-i-zasto-nastala-nezavisna-drzava-hrvatska-1941|title = ''Drago Njegovan.'' Kako Je I Zasto Nastala Nezavisna Drzava Hrvatska 1941. - web sajt "EL MUNDO SEFARAD"}}</ref>. У всіх селах Хорватії та Срему, через які проходили підрозділи 1-ї козачої дивізії, вони залишали за собою «нелюдські сліди пограбування, зґвалтування і інші звірства». Після їх відходу селяни добровільно вступали до лав югославських партизанів<ref>''Здравко Б. Цветковіч.''Осієцька ударна бригада (Zdravko B. Cvetković.''Osječka udarna brigada"), монографія.&nbsp;— Белград: Vojnoizdavački zavod, 1981.</ref>.

Внаслідок жорстокого поводження з партизанами та місцевим населенням, вояки 1-ї козачої дивізії, поряд із військовиками тюркських і кавказьких формувань вермахту, в колективному сприйнятті хорватів, словенців та сербів були поєднані загальним ім'ям&nbsp;— «черкези», що мало явно виражене негативне значення<ref>''Алексеј Ј. Тимофејев.'' Руси и Други светски рат у Југославиjи: Утицај СССР-a и руских емиграната на догађаје у Југославији 1941—1945. Београд: Інститут за новіjу Србіjу, 2010.&nbsp;— С. 136.</ref>. Цей термін активно використовувався в штабних документах НВАЮ за часів війни<ref>Zbornik dokumenata i podataka o Narodnooslobodilačkom ratu jugoslovenskih naroda.&nbsp;— Beograd: Vojnoistorijski institut.</ref>, присутній у післявоєнному лексиконі югославських авторів (Здравко Цветкович, Йован Кокот, Нікола Божич та багато інших), вживається він і в сучасних хорватських, сербських і боснійських публікаціях.
 
Свідчення про злочини та надмірну жорстокостість військовиків 1-ї козачої дивізії містяться і в документах [[Незалежна Держава Хорватія|противників]] народно-визвольного руху Югославії, на боці яких воювали її вояки. Так, керівництво району [[Жупаня]] ({{lang-hr | Kotarske oblasti Županja}}) [[велика жупа Посав'я|великої жупи Посав'є]] ({{lang-hr | Velikoj župi Posavje}}) в місті [[Славонський Брод]] у звіті про політичну ситуацію і терор у краї в другій половині жовтня 1943 року повідомляє, що у той час, «як німецькі підрозділи поводяться з місцевим населенням коректно, козацькі загони чинять над мирними громадянами насилля, грабіж та ґвалтування»<ref>GRAĐA ZA HISTORIJU NARODNOOSLOBODILACKOG POKRETA U SLAVONIJI.&nbsp;— SLAVONSKI BROD: IZDANJE HISTORIJSKOG INSTITUTA SLAVONIJE., 1973.&nbsp;— KNJIGA VIII (1. X&nbsp;— 15. XI 1943) -S. S. 293—294.</ref>.

У звіті 2-го військового округу ({{lang-hr | zbornog područja}}) Міністерства збройних сил [[Незалежна Держава Хорватія|НДХ]] у Загребі від 4 листопада 1943 року повідомляється, що більшість сіл і міст, населених хорватами, побоюються прибуття козацьких військ. «Нація не сприймає насильство, грабунки і розбій, що чинять ці підрозділи». Через дедалі більші успіхи комуністів, а також обурення у зв'язку із пограбуванням членами козацької дивізії сімей домобран, відзначається занепад моралі і бойового духу військових частин<ref>GRAĐA ZA HISTORIJU NARODNOOSLOBODILACKOG POKRETA U SLAVONIJI. SLAVONSKI BROD: IZDANJE HISTORIJSKOG INSTITUTA SLAVONIJE., 1973.&nbsp;— KNJIGA VIII (1. X&nbsp;— 15. XI 1943)&nbsp;— S. 361.</ref>. Аналогічно, 5 січня 1944 року командування 2-го округу в місті Славонський Брод повідомляє заклопотаність з приводу зростаючої діяльності партизан і занепаду бойового духу нації. Підкреслюється невдоволення урядом серед місцевого населення, зумовленого продовженням козацьких злочинів, зокрема, зґвалтувань, які вражають найбільш чутливі почуття людей, особливо мусульман<ref>GRAĐA ZA HISTORIJU NARODNOOSLOBODILACKOG POKRETA U SLAVONIJI. SLAVONSKI BROD: CENTAR ZA DRUŠTVENA ISTRAŽIVANJA SLAVONIJE I BARANJE., 1984.&nbsp;— KNJIGA X (1. I 1944&nbsp;— 31. I 1944)&nbsp;— S. 59.</ref>.

Тема козацьких злочинів є актуальною у Хорватії і в наш час. За оцінкою колумніста Міслава Міхолека з хорватського порталу «Politika Plus», одним з чинників, які погіршили воєнні умови на терені Хорватії, стало залучення німецькими окупантами «сумнозвісної» 1-ї козачої дивізії, відомої в народі як «черкези». Ці козаки на службі у німців систематично ґвалтували, грабували, нищили і вбивали людей у [[Подравина|Подравині]] та [[Славонія|Славонії]], в регіонах, де люди, як правило, служили в лавах [[Хорватське домобранство|хорватського домобранства]]<ref>{{cite web|url=http://www.politikaplus.com/novost/101836/ukrajinski-strah-od-rusa-i-njihove-vojne-sile-itekako-je-utemeljen|title = ''MISLAV MIHOLEK.'' Ukrajinski strah od Rusa i njihove vojne sile itekako je utemeljen! - Загреб: Politikaplus.com, 22.04.2014.}}</ref>.

Один з найпопулярніших місцевих друкованих засобів масової інформації&nbsp;— загребська [[Večernji list|«Вечірня газета»]] у статті від [[11 листопада]] [[2015]] року наводить спогади літньої жінки про діяння козаків: «…кожне військо мало свій власний метод залякування:&nbsp;— «черкези» були найгірші. Відрубували голови, грабували, катували і ґвалтували. Мене бог врятував від зґвалтування…»<ref>{{cite web|url=http://vojnapovijest.vecernji.hr/cerkezi-su-odrubljivali-glave-i-provaljivali-u-kuce-1036813|title = ''Hassan Haidar Diab.'' Čerkezi su odrubljivali glave i provaljivali u kuće. Загреб: Večernji list — газета — 11.11.2015.}}</ref>.

22 вересня 2015 року радіостанція міста Градішка на своєму сайті репрезентувала нову книгу письменника Данила Карапетровича ({{lang-hr | Danilo Karapetrović}}) під назвою «Тринадцять скоївок і три піонери». Видання розповідає про один з «найжахливіших злочинів черкезів»<ref>''Dragoje Lukic.'' RAT I DJECA KOZARE&nbsp;— Narodna knjiga, 1984.</ref> із 1-ї козачої дивізії, скоєний у січні 1944 року в горах Козари<ref>''Drago Karasijević.'' ČETVRTA KRAJIŠKA NOU DIVIZIJA. — Beograd: Vojnoizdavački i novinski centar, 1988.</ref>. За змістом презентації, {{не перекладено|Спілка комуністичної молоді Югославії|скоївки|hr|Savez komunističke omladine Jugoslavije}} і піонери, яким було 12—21 років, поверталися із партизанського госпіталю у селі Буковиця, коли натрапили на засідку козаків за сім кілометри від села Горні Подградці. За те, що дівчата відмовилися розповісти про місце перебування партизан, їх піддали тортурам, вирізали їм п'ятикутні зірки на тілі, а одну, ще живу розірвали кіньми. Під кінець, після зґвалтування усі тринадцять дівчат, разом із піонерами були вбиті. У книзі автор об'єднав усі свідчення, письмові розповіді і вірші про цю подію, різні документи і фотографії. Книга про цей «страшний злочин», за словами автора, розповідає про страждання тринадцяти скоївок і трьох піонерів<ref>У Градішці представили книгу «Тринадцять скоївок і три піонери» (U GRADIŠCI PROMOVISANA KNJIGA ''TRINAEST SKOJEVKI I TRI PIONIRA'').&nbsp;— Radio Gradiška&nbsp;— 22 septembar 2015.</ref><ref>''Данило Карапетровић.'' Тринаест скоjевки и три пионира. — Доња Јурковица: Завичајна библиотека, 2015.</ref>.

Що стосується ролі та місця козацького формування у війні на території Югославії, то за оцінкою науковця Олексія Юрійовича Тимофеєва з Інституту новітньої історії Сербії, в епоху, коли весь світ боровся з німецькою, італійською та японською агресією, СРСР виглядав меншим злом. Англо-американці та їхні союзники не хотіли розуміти супротивників Сталіна в Росії в той час, поки Гітлер був при владі в Німеччині. Після відходу з Млави, козаки, незважаючи на їхні сподівання, перетворилися у посібників окупантів, союзників і захисників затятих ворогів православ'я і боролися за абсолютно чужі інтереси. Тому важко погодитися з аргументом деяких російських і емігрантських авторів козацької історіографії про участь козаків у період з 1943 по 1945 роки в громадянській війні в Сербії<ref>''Алексеј Ј. Тимофејев.'' Руси и Други светски рат у Југославиjи: Утицај СССР-a и руских емиграната на догађаје у Југославији 1941—1945. Београд: Інститут за новіjу Србіjу, 2010. С. 152</ref>. Вищенаведене фактично поділяє дослідник козацтва Олег Ратушняк із Кубанського державного університету: «…в силу низки об'єктивних і суб'єктивних причин, частина козацтва як з числа емігрантів, так і з числа радянських громадян, опинилися в роки Другої світової війни на стороні фашистської Німеччини. Подібна позиція, незважаючи на часом значущі причини, об'єктивно і в історичній перспективі була спрямована проти своєї батьківщини, власного народу»<ref>''Ратушняк О. В.'' Участие казачества во Второй мировой войне на стороне Германии.&nbsp;— Теория и практика общественного развития&nbsp;— журнал.&nbsp;— Выпуск №&nbsp;3, 2013.</ref>.

== Джерела ==
* ''Олексій Ю. Тимофеєв.'' Росіяни і Друга світова війна у Югославії: вплив СРСР і російських іммігрантів на події в Югославії з 1941 по 1945 роки. (Алексеј Ј. Тимофејев. Руси и Други светски рат у Југославиjи: Утицај СССР-a и руских емиграната на догађаје у Југославији 1941—1945). Београд: Інститут за новіjу Србіjу, 2010.
* Cossacks in German and Italian Service [http://www.battlefront.co.nz/Article.asp?ArticleID=930]
* François de Lannoy. ''Pannwitz Cossacks: Les Cosaques de Pannwitz 1942 — 1945'' 
* Richard Landwehr. ''Steadfast Hussars: The Last cavalry Divisions of the Waffen-SS''

== Див. також ==
* [[1 Кубанський кінний полк]]
* [[1-й Синєгорський козачий Атаманський полк]]
* [[Козачий єгерський дивізіон Бем (Третій Рейх)]]

== Посилання ==
{{reflist|3}}

{{Збройні сили Німеччини у Другій світовій війні}}

[[Категорія:Російські колабораціоністські формування в Другій світовій війні]]
[[Категорія:Козацькі війська Вермахту]]
[[Категорія:Кавалерійські дивізії]]
[[Категорія:Дивізії Третього Рейху]]
[[Категорія:Військові формування, засновані 1943]]
[[Категорія:Військові формування, розформовані 1945]]