Перегляд вихідного коду сторінки 1-ша козача дивізія

{{Картка військового формування
| назва                      = 1-ша козацька кавалерійська дивізія
| оригінальна_назва          = {{lang-de|1. Kosaken-Kavallerie-Division}}
| зображення                 = 1st Cossacks Division.svg
| розмір_зображення          = 190пкс
| альт                       = 
| підпис                     = Емблема 1-ї козацької дивізії Вермахту
| дати                       = [[4 серпня]] [[1943]]&nbsp;— лютий [[1945]]
| країна                     = {{ПрТ|Третій Рейх}}
| належність                 = 
| вид                        = {{fВермахт}}
| тип                        = {{fHeer}}<br />[[Ваффен-СС]]
| роль                       = [[кіннота]] (боротьба з партизанським рухом)
| спеціалізація              = 
| розмір                     = [[кавалерійська дивізія]]
| командна_структура         = 
| гарнізон                   = 
| гарнізон_назва             = 
| прізвисько                 = 
| оборонець                  = 
| гасло                      = 
| штандарт                   = <!-- або | кольори = -->
| штандарт_назва             = <!-- або | кольори_назва = -->
| марш                       = 
| талісман                   = 
| річниці                    = 
| оснащення                  = 
| оснащення_назва            = 
| битви                      = '''[[Друга світова війна]]'''
* [[Середземноморський театр воєнних дій Другої світової війни|Балкани]]
** [[Незалежна Держава Хорватія]]
| битви_назва                = 
| нагороди                   = 
| почесні_найменування       = 
| почесні_найменування_назва = 
| розформовано               = <!-- або | розпущено = -->
| льотні_години              = 
| веб_сайт                   = 
<!-- Командувачі -->
| командувач1                = <!-- або | поточний_командувач = -->
| командувач1_назва          = 
| командувач2                = 
| командувач2_назва          = 
| командувач3                = 
| командувач3_назва          = 
| командувач4                = 
| командувач4_назва          = 
| визначні_командувачі       = [[генерал-лейтенант]] [[Гельмут фон Панвіц]]
<!-- Знаки розрізнення -->
| знак_розрізнення           = 
| знак_розрізнення_назва     = 
| знак_розрізнення2          = 
| знак_розрізнення2_назва    = 
| знак_розрізнення3          = 
| знак_розрізнення3_назва    = 
| знак_розрізнення4          = 
| знак_розрізнення4_назва    = 
| знак_розрізнення5          = 
| знак_розрізнення5_назва    = 
}}

'''1-ша коза́цька кавалерійська диві́зія''' ({{lang-de|1. Kosaken-Kavallerie-Division}})&nbsp;— російське козаче [[Військове з'єднання|з'єднання]] у складі [[Вермахт|німецької армії]] під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]]. Воювала на [[Югославський фронт Другої світової війни|Югославському фронті]], створена здебільше з [[Донські козаки|Донських козаків]], хто втік від просування [[Радянська армія|Радянської Армії]]<ref name="multiple">Axis History Factbook. XV SS Kosaken-Kavallerie-Korps [http://www.axishistory.com/index.php?id=503]</ref>.

== Склад ==

1-ша козача дивізія  була створена [[4 серпня]] [[1943]] і мала у своєму складі такі підрозділи:<ref name="B">Axis History Factbook. 1. Kosaken-Kavallerie-Division [http://www.axishistory.com/index.php?id=966]</ref><ref>The 1st Cossack Division. Cavalry of the Wehrmacht. [http://www.ww2germancavalry.info/cossackunits.htm] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080314180822/http://www.ww2germancavalry.info/cossackunits.htm# |date=14 березень 2008 }}</ref>:

'''1-ша козача кінна бригада''' (під командуванням полковника фон Вагнера)  

* 1-й [[Донські козаки|Донський]] козачий кінний полк 
* 2-й [[Сибірські козаки|Сибірський]] козачий кінний полк 
* 4-й [[Кубанське козацьке військо|Кубанський]] козачий кінний полк
* Кавказький артилерійський батальйон 

'''2-га козача кінна бригада''' (під командуванням полковника фон Шульца)

* 3-й Кубанський козачий кінний полк
* 5-й Донський козачий кінний полк 
* 6-й [[Терські козаки|Терський]] козачий кінний полк
* Кавказький артилерійський батальйон 

== Допоміжні підрозділи ==
* 55-й кавалерійський полк  
* 55-й [[інженерний батальйон]]  
* 55-й [[батальйон зв'язку]] 
* 55-а допоміжна частина
* 55-й медичний батальйон

Загальна кількість бійців дивізії становила 13 000 козаків і 4 500 німців.<ref>1st Cossack Division. World War II in Yugoslavia. [http://www.vojska.net/eng/world-war-2/germany/division/cossack/1/]</ref>

== Військова історія ==

Створення з'єднання розпочато в квітні [[1943]] року, у вересні дивізія передислокована до [[Хорватія|Хорватії]], де була підпорядкована [[2-га танкова армія (Третій Рейх)|2-й танковій армії]] і використовувалася в операціях проти Народно-визвольної армії і партизанських загонів Югославії ([[Народно-визвольна армія Югославії|НВАЮ]]), а також з метою забезпечення тилу.

На території Югославії дивізія розпочала воєнні дії антипартизанською операцією під кодовою назвою {{lang-de|«Arnim»}} (14&nbsp;— 17 жовтня 1943 року) в районі [[Фрушка гора]]. Метою операції було знищення партизанських загонів, які діяли на північ і захід від Белграду. До військових дій була залучена майже вся дивізія, але операція не мала успіху, так як партизанам вдалося ухилитися від бою. Тим не менш, дивізія знайшла і знищила кілька партизанських баз і отримала позитивну оцінку німецького командування<ref>''Алексеј Ј. Тимофејев.'' РУСИ И ДРУГИ СВЕТСКИ РАТ У ЈУГОСЛАВИЈИ: Утицај СССР-a и руских емиграната на догађаје у Југославији 1941—1945. Београд: Інститут за новіjу Србіjу, 2010.&nbsp;— С. 142.</ref>. Згодом її підрозділи використовувалися для захисту залізниці [[Загреб]]-[[Белград]] і [[Сава (річка)|савської]] долини.

В останні місяці 1943 року, а також упродовж 1944 року брала участь в наступних антипартизанських операціях<ref>''Алексеј Ј. Тимофејев.'' РУСИ И ДРУГИ СВЕТСКИ РАТ У ЈУГОСЛАВИЈИ: Утицај СССР-a и руских емиграната на догађаје у Југославији 1941—1945. Београд: Інститут за новіjу Србіjу, 2010.&nbsp;— С. 142—145.</ref>:

* «Кабан» ({{lang-de|Wildsau}}), 26–29 жовтня 1943 року силами дивізії на північно-східному терені від міста [[Тузла (місто)|Тузла]];
* «Бабка» ({{lang-de|Napfkuchen}}), 3–6 січня 1944 року силами 2-ї бригади на території Боснії;
* «Запальний факел» ({{lang-de|Brandfakel}}), 11–16 січня 1944 року проти партизан у центральній Боснії;
* «Шахи» ({{lang-de|Schach}}), 22-30 травня 1944 року силами 1-ї бригади на південному заході від населених пунктів [[Глина (Хорватія)|Гліна]] і [[Топуско]];
* «Пасіка» ({{lang-de|Bienenhaus}}), 24–28 червня 1944 року силами 1-го й 4-го полків 1-ї бригади в районі міст [[Чазма]] та [[Іванич-Град]];
* «Блискавка» ({{lang-de|Blitz}}), 27–30 червня 1944 року в районі міста [[Джаково]] силами 3-го і 5-го полків 2-ї бригади;
* «Пожежна охорона» ({{lang-de|Feuerwehr}}), липень-серпень 1944 року в районі міста [[Прнявор]] у східній Боснії.

В кінці вересня козача дивізія вела бойові дії з великими партизанськими силами в регіоні між боснійськими містами [[Градішка]] і [[Баня-Лука]].

У червні [[1944]] року під час повернення в район дислокації після участі в операції «Шахи» 1-ша бригада дивізії зазнала великих втрат, коли [[сибірські козаки]] 2-го полку були оточені партизанами і трималися декілька днів, поки інші козацькі полки змогли перегрупуватись і прорвати оточення.

У період з 13 грудня 1944 року по 9 лютого 1945 року 1-ша козача дивізія вела воєнні дії проти частин Червоної Армії й НВАЮ на плацдармі на правому березі річки [[Драва]] в районі міста [[Вировитиця]]. 26 грудня, після запеклого п'ятнадцятигодинного бою, 2-га бригада 1-ї козачої дивізії завдала важкої поразки 703-му стрілецькому полку 233-ї стрілецької дивізії 57-ї армії й зайняла село [[Питомача]]. Подальші спроби оволодіти Вировитицею і переправою біля села [[Терезино Полє|Терезине Поле]] успіху не мали. Після контрудару, нанесеного 3 січня 1945 року 32-ю, 33-ю дивізіями і частинами 40-ї дивізії НВАЮ, козаки 1-ї дивізії займали оборону в районі Пітомачі до 6 лютого 1945 року<ref>''MLADENKO COLIĆ.'' PREGLED OPERACIJA NA JUGOSLOVENSKOM RATIŠTU 1941—1945.&nbsp;— Beograd: Izdaje VOJNOISTORIJSKI INSTITUT, 1988.&nbsp;— S. 298—305.</ref><ref>''SAVO VELAGIĆ.'' VIROVITICA U NARODNOOSLOBODILAČKOI BORBI I SOCIJALISTIČKOJ REVOLUCIJI. Virovitica: Skupština općine: SUBNOR općine, 1979&nbsp;— S. 95-135.</ref>.

4 листопада 1944 року дивізія була підпорядкована [[Ваффен-СС]]<ref name="Трансформація">''Алексеј Ј. Тимофејев.'' РУСИ И ДРУГИ СВЕТСКИ РАТ У ЈУГОСЛАВИЈИ: Утицај СССР-a и руских емиграната на догађаје у Југославији 1941—1945. Београд: Інститут за новіjу Србіjу, 2010.&nbsp;— С. 147.</ref>.

[[25 лютого]] [[1945]] року 1-шу козачу дивізію трансформували у [[15-й козачий кавалерійський корпус СС]], таким чином 1-ша і 2-га бригади були перейменовані відповідно у 1-шу і 2-гу козачі дивізії без істотних внутрішніх організаційних змін<ref name="Трансформація"/>.

У кінці війни корпус на території [[Австрія|Австрії]] здався у полон [[Велика Британія|британським]] військам. Хоч їм було надано гарантії, що їх не буде повернено до СРСР, проте вони були насильницьки видані [[СРСР]]. Ця подія відома, як [[Видача козаків у Лієнці]].

== Репутація ==
1-ша козача кавалерійська дивізія відома численними воєнними злочинами: пограбуваннями, зґвалтуваннями і розстрілами, скоєними на території Югославії<ref>Німецька імперія і Друга світова війна. Організація і мобілізація германської сфери впливу.&nbsp;— Штуттгарт: Науково-дослідний воєнно-історичний інститут бундесверу, 1999.&nbsp;— Том 5/2.&nbsp;— С. 160. (Militärgeschichtliches Forschungsamt (Hrsg.): Das Deutsche Reich und der Zweite Weltkrieg, Band 5/2: Organisation und Mobilisierung des deutschen Machtbereiches, Stuttgart 1999, ISBN 3-421-06499-7, S. 160)</ref>, порівнянними тільки зі злодіяннями [[7-ма добровольча гірська дивізія СС «Принц Ойген»|7-ї дивізії СС «Принц Ойген»]]<ref>''Miodrag Đ. Zečević, Jovan P. Popović.'' DOKUMENTI IZ ISTORIJE JUGOSLAVIJE, DRŽAVNA KOMISIJA ZA UTVRĐIVANJE ZLOČINA OKUPATORA I NJIHOVIH POMAGAČA IZ DRUGOG SVETSKOG RATA.&nbsp;— Beograd: Arhiv Jugoslavije, 2000&nbsp;— Tom 4.</ref>.

Це військове з'єднання було найбільшим формуванням російських [[Колабораціонізм|колабораціоністів]] у складі вермахту, а з [[4 листопада]] [[1944]] року&nbsp;— в СС, яке воювало на боці Німеччини проти Народно-визвольної армії Югославії<ref>''Алексеј Ј. Тимофејев.'' Руси и Други светски рат у Југославиjи: Утицај СССР-a и руских емиграната на догађаје у Југославији 1941—1945. Београд: Інститут за новіjу Србіjу, 2010. С. 132.</ref>. Вже перша антипартизанська операція козачої дивізії у [[Срем]]у восени 1943 року супроводжувалася спустошеннями, багатьма звірствами і брутальністю, від яких постраждало безліч сіл північного і південного Срему<ref>{{cite web|url=http://elmundosefarad.wikidot.com/kako-je-i-zasto-nastala-nezavisna-drzava-hrvatska-1941|title = ''Drago Njegovan.'' Kako Je I Zasto Nastala Nezavisna Drzava Hrvatska 1941. - web sajt "EL MUNDO SEFARAD"}}</ref>. У всіх селах Хорватії та Срему, через які проходили підрозділи 1-ї козачої дивізії, вони залишали за собою «нелюдські сліди пограбування, зґвалтування і інші звірства». Після їх відходу селяни добровільно вступали до лав югославських партизан<ref>''Здравко Б. Цветковіч.''Осієцька ударна бригада (Zdravko B. Cvetković.''Osječka udarna brigada"), монографія.&nbsp;— Белград: Vojnoizdavački zavod, 1981.</ref>.

Внаслідок жорстокого ставлення по відношенню до партизан та місцевого населення, вояки 1-ї козачої дивізії, поряд із військовиками тюркських і кавказьких формувань вермахту, в колективному сприйнятті хорватів, словенців та сербів були поєднані загальним ім'ям&nbsp;— «черкези», що мало явно виражене негативне значення<ref>''Алексеј Ј. Тимофејев.'' Руси и Други светски рат у Југославиjи: Утицај СССР-a и руских емиграната на догађаје у Југославији 1941—1945. Београд: Інститут за новіjу Србіjу, 2010.&nbsp;— С. 136.</ref>. Цей термін активно використовувався в штабних документах НВАЮ за часів війни<ref>Zbornik dokumenata i podataka o Narodnooslobodilačkom ratu jugoslovenskih naroda.&nbsp;— Beograd: Vojnoistorijski institut.</ref>, присутній у післявоєнному лексиконі югославських авторів (Здравко Цветкович, Йован Кокот, Нікола Божич та багато інших), вживається він і в сучасних хорватських, сербських і боснійських публікаціях.
 
Свідчення про злочини та надмірну жорстокостість військовиків 1-ї козачої дивізії містяться і в документах [[Незалежна Держава Хорватія|противників]] народно-визвольного руху Югославії, на боці яких воювали її вояки. Так, керівництво району [[Жупаня]] ({{lang-hr | Kotarske oblasti Županja}}) [[велика жупа Посав'я|великої жупи Посав'є]] ({{lang-hr | Velikoj župi Posavje}}) в місті [[Славонський Брод]] у звіті про політичну ситуацію і терор у краї в другій половині жовтня 1943 року повідомляє, що у той час, «як німецькі підрозділи поводяться по відношенню до місцевого населення коректно, козацькі загони чинять над мирними громадянами насилля, грабіж та ґвалтування»<ref>GRAĐA ZA HISTORIJU NARODNOOSLOBODILACKOG POKRETA U SLAVONIJI.&nbsp;— SLAVONSKI BROD: IZDANJE HISTORIJSKOG INSTITUTA SLAVONIJE., 1973.&nbsp;— KNJIGA VIII (1. X&nbsp;— 15. XI 1943) -S. S. 293—294.</ref>.

У звіті 2-го військового округу ({{lang-hr | zbornog područja}}) Міністерства збройних сил [[Незалежна Держава Хорватія|НДХ]] у Загребі від 4 листопада 1943 року повідомляється, що більшість сіл і міст, населених хорватами, побоюються прибуття козацьких військ. «Нація не сприймає насильство, грабунки і розбій, що чинять ці підрозділи». Через зростаючі успіхи комуністів, а також обурення у зв'язку із пограбуванням членами козацької дивізії сімей домобран, відзначається занепад моралі і бойового духу військових частин<ref>GRAĐA ZA HISTORIJU NARODNOOSLOBODILACKOG POKRETA U SLAVONIJI. SLAVONSKI BROD: IZDANJE HISTORIJSKOG INSTITUTA SLAVONIJE., 1973.&nbsp;— KNJIGA VIII (1. X&nbsp;— 15. XI 1943)&nbsp;— S. 361.</ref>. Аналогічно, 5 січня 1944 року командування 2-го округу в місті Славонський Брод повідомляє заклопотаність з приводу зростаючої діяльності партизан і занепаду бойового духу нації. Підкреслюється невдоволення урядом серед місцевого населення, зумовленого продовженням козацьких злочинів, зокрема, зґвалтувань, які вражають найбільш чутливі почуття людей, особливо мусульман<ref>GRAĐA ZA HISTORIJU NARODNOOSLOBODILACKOG POKRETA U SLAVONIJI. SLAVONSKI BROD: CENTAR ZA DRUŠTVENA ISTRAŽIVANJA SLAVONIJE I BARANJE., 1984.&nbsp;— KNJIGA X (1. I 1944&nbsp;— 31. I 1944)&nbsp;— S. 59.</ref>.

Тема козацьких злочинів є актуальною у Хорватії і в наш час. За оцінкою колумніста Міслава Міхолека з хорватського порталу «Politika Plus», одним з чинників, які погіршили воєнні умови на терені Хорватії, стало задіяння німецькими окупантами «сумнозвісної» 1-ї козачої дивізії, відомої в народі як «черкези». Ці козаки на службі у німців систематично ґвалтували, грабували, нищили і вбивали людей у [[Подравина|Подравині]] та [[Славонія|Славонії]], в регіонах, де люди, як правило, служили в лавах [[Хорватське домобранство|хорватського домобранства]]<ref>{{cite web|url=http://www.politikaplus.com/novost/101836/ukrajinski-strah-od-rusa-i-njihove-vojne-sile-itekako-je-utemeljen|title = ''MISLAV MIHOLEK.'' Ukrajinski strah od Rusa i njihove vojne sile itekako je utemeljen! - Загреб: Politikaplus.com, 22.04.2014.}}</ref>.

Один з найпопулярніших місцевих друкованих засобів масової інформації&nbsp;— загребська [[Večernji list|«Вечірня газета»]] у статті від [[11 листопада]] [[2015]] року наводить спогади літньої жінки про діяння козаків: «…кожне військо мало свій власний метод залякування:&nbsp;— „черкези“ були найгірші. Відрубували голови, грабували, катували і ґвалтували. Мене бог врятував від зґвалтування…»<ref>{{cite web|url=http://vojnapovijest.vecernji.hr/cerkezi-su-odrubljivali-glave-i-provaljivali-u-kuce-1036813|title = ''Hassan Haidar Diab.'' Čerkezi su odrubljivali glave i provaljivali u kuće. Загреб: Večernji list — газета — 11.11.2015.}}</ref>.

22 вересня 2015 року радіостанція міста Градішка на своєму сайті репрезентувала нову книгу письменника Данила Карапетровича ({{lang-hr | Danilo Karapetrović}}) під назвою «Тринадцять скоївок і три піонери». Видання розповідає про один з «найжахливіших злочинів черкезів»<ref>''Dragoje Lukic.'' RAT I DJECA KOZARE&nbsp;— Narodna knjiga, 1984.</ref> із 1-ї козачої дивізії, скоєний у січні 1944 року в горах Козари<ref>''Drago Karasijević.'' ČETVRTA KRAJIŠKA NOU DIVIZIJA. — Beograd: Vojnoizdavački i novinski centar, 1988.</ref>. За змістом презентації, {{не перекладено|Спілка комуністичної молоді Югославії|скоївки|hr|Savez komunističke omladine Jugoslavije}} і піонери, яким було 12—21 років, поверталися із партизанського госпіталю у селі Буковиця, коли натрапили на засідку козаків у семи кілометрах від села Горні Подградці. За те, що дівчата відмовилися розповісти про місце перебування партизан, їх піддали тортурам, вирізали їм п'ятикутні зірки на тілі, а одну, ще живу розірвали кіньми. Під кінець, після зґвалтування усі тринадцятцять дівчат, разом із піонерами були вбиті. У книзі автор об'єднав усі свідчення, письмові розповіді і вірші про цю подію, різні документи і фотографії. Книга про цей «страшний злочин», за словами автора, розповідає про страждання тринадцяти скоївок і трьох піонерів<ref>У Градішці представили книгу «Тринадцять скоївок і три піонери» (U GRADIŠCI PROMOVISANA KNJIGA ''TRINAEST SKOJEVKI I TRI PIONIRA'').&nbsp;— Radio Gradiška&nbsp;— 22 septembar 2015.</ref><ref>''Данило Карапетровић.'' Тринаест скоjевки и три пионира. — Доња Јурковица: Завичајна библиотека, 2015.</ref>.

Що стосується ролі та місця козацького формування у війні на території Югославії, то за оцінкою науковця Олексія Юрійовича Тимофеєва з Інституту новітньої історії Сербії, в епоху, коли весь світ боровся з німецькою, італійською та японською агресією, СРСР виглядав меншим злом. Англоамеріканці та їх союзники не хотіли розуміти супротивників Сталіна в Росії в той час, поки Гітлер був при владі в Німеччині. Після відходу з Млави, козаки, незважаючи на їхні сподівання, перетворилися у посібників окупантів, союзників і захисників затятих ворогів православ'я і боролися за абсолютно чужі інтереси. Тому важко погодитися з аргументом деяких російських і емігрантських авторів козацької історіографії про участь козаків у період з 1943 по 1945 роки в громадянській війні в Сербії<ref>''Алексеј Ј. Тимофејев.'' Руси и Други светски рат у Југославиjи: Утицај СССР-a и руских емиграната на догађаје у Југославији 1941—1945. Београд: Інститут за новіjу Србіjу, 2010. С. 152</ref>. Вищенаведене фактично поділяє дослідник козацтва Олег Ратушняк із Кубанського державного університету: «…в силу низки об'єктивних і суб'єктивних причин, частина козацтва як з числа емігрантів, так і з числа радянських громадян, опинилися в роки Другої світової війни на стороні фашистської Німеччини. Подібна позиція, незважаючи на часом значущі причини, об'єктивно і в історичній перспективі була спрямована проти своєї батьківщини, власного народу»<ref>''Ратушняк О. В.'' Участие казачества во Второй мировой войне на стороне Германии.&nbsp;— Теория и практика общественного развития&nbsp;— журнал.&nbsp;— Выпуск №&nbsp;3, 2013.</ref>.

== Джерела ==
* ''Олексій Ю. Тимофеєв.'' Росіяни і Друга світова війна у Югославії: вплив СРСР і російських іммігрантів на події в Югославії з 1941 по 1945 роки. (Алексеј Ј. Тимофејев. Руси и Други светски рат у Југославиjи: Утицај СССР-a и руских емиграната на догађаје у Југославији 1941—1945). Београд: Інститут за новіjу Србіjу, 2010.
* Cossacks in German and Italian Service [http://www.battlefront.co.nz/Article.asp?ArticleID=930]
* François de Lannoy. ''Pannwitz Cossacks: Les Cosaques de Pannwitz 1942 — 1945'' 
* Richard Landwehr. ''Steadfast Hussars: The Last cavalry Divisions of the Waffen-SS''

== Див. також ==
* [[1 Кубанський кінний полк]]
* [[1-й Синєгорський козачий Атаманський полк]]
* [[Козачий єгерський дивізіон Бем (Третій Рейх)]]

== Посилання ==
{{reflist|3}}

{{Збройні сили Німеччини у Другій світовій війні}}

[[Категорія:Російські колабораціоністські формування в Другій світовій війні]]
[[Категорія:Козацькі війська Вермахту]]
[[Категорія:Кавалерійські дивізії]]
[[Категорія:Дивізії Третього Рейху]]
[[Категорія:Військові формування, засновані 1943]]
[[Категорія:Військові формування, розформовані 1945]]