Ґрунт

поверхневий шар літосфери Землі
Версія від 13:23, 17 серпня 2007, створена OPbot (обговорення | внесок) (Завдання 20.)

Ґрунт (рос. ґрунт, почва, англ. ground, soil and rock; нім. Boden m, Grund m, Erdmasse f) — природнє утворення, що складається з генетично пов'язаних горизонтів, які формуються в результаті перетворення поверхневих шарів літосфери під впливом фізичного, хімічного та біологічного вивітрювання.

Ґрунт - багатокомпонентна, динамічна система, що включає гірські породи, верхній природний шар земної кори, техногенні утворення і складається з твердих (тверді мінерали, лід і органомі-неральні структури), рідких (водні розчини), газоподібних (повітря, гази) і біологічних або живих (макро- і мікроорганізми) компонентів.

В інженерній геологіїгірська порода, а також відходи виробничої діяльності, що їх використовують як основу, середовище або матеріал для зведення будівель та інженерних споруд.

На типи, склад та характеристики ґрунтів впливають також материнська порода, клімат, рельєф, геологічний вік території, притаманна території флора та фауна, діяльність людини і т. ін. Однією з основних характеристик ґрунту є його родючість.

Види ґрунтів

Загалом ґрунт складається з твердої, рідкої (ґрунтовий розчин), газоподібної та живої (ґрунтові флора та фауна) частин. Ґрунти підрозділяються на генетичні типи (наприклад підзолисті, сірі лісові, сіроземи, чорноземи).

Виділяють 2 класи Ґ.: скельні і дисперсні.

С к е л ь н і Ґ. розділяють на групи:

  • магматичні (ефузивні та інтрузивні),
  • метаморфічні,
  • осадово-зцементовані та штучні.

Серед осадово-зцементованих Ґ. виділяють підгрупу хемогенних і органогенних Ґ. (кременисті, карбонатні, сульфатні і галоїдні) та підгрупу уламкових зцементованих Ґ. (крупно-уламкові, піщані, пилуваті і глинисті).

Клас д и с п е р с н и х Ґ. включає осадові незцементовані і штучні Ґ. Перші поділяють на незв'язні і зв'язні Ґ.

Штучні Ґ. класифікують за способом перетворення породи в скельний ґрунт, що визначається в осн. особливостями вихідних порід. Ця група включає штучно змінені, ущільнені, культурні шари, насипні і намивні Ґ.

Окремий клас порід - м е р з л і ґ р у н т и .

Крім загальної класифікації Ґ., є ряд спеціаль-них класифікацій на основі складу, будови, стану або окр. властивостей Ґ., регіональні та галузеві класифікації.

Основні характеристики

Серед найважливіших властивостей Ґ. виділяють фізичні (густина, щільність, теплопровідність, електропровідність, магнітні властивості, діелектрична проникність і інш.), фіз.-хім. (розчинність, адсорбційні і корозійні властивості, здатність набухати (набрякливість), клейкість, пластичність та механічні властивості (пружність, загальна деформівність, стисливість, міцність на одноосьове стиснення, на розрив, опір зсуву, реологічні властивості).

Зонування ґрунтів

Докладніше: Зонування ґрунтів

Географічний розподіл ґрунтів на рівнинах підпорядкований загальним законам широтної зональності, а в горах - вертикальної поясності.

В сільському господарстві ґрунт — основний засіб виробництва.


Земля (ґрунт) у народній медицині

З лікувальною метою землю прикладали до опіків, опухів, місця укусу бджіл.

Земля наділялася здатністю «витягання грому» — людину, вражену блискавкою, закопували в землю.

Література

  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
  • Болтарович 3. Є. Народне лікування українців Карпат кінця XIX — початку XX ст.— К., 1980.— С. 88.