Відкрити головне меню

Ґрунтозахисне землеробство — система землеробства, основним завданням якої є захист ґрунту від водної та вітрової ерозії; комплекс науково обґрунтованих opганізаційно-господарських, агротехнічних, лісомеліоративних, гідротехнічних та інших заходів, спрямованих на боротьбу з ерозією ґрунту. Високоефективною є система плоскорізного обробітку. При полицевій системі на цілинних і перелогових землях ґрунт після розорювання швидко втрачає структурний стан, розпилюється і не може чинити опір руйнівній силі вітру. При ґрунтозахисній системі надійним захистом ґрунту від руйнування вітром є рослинний покрив і збереження на поверхні ґрунту стерні та інших рослинних решток, що можливо лише завдяки застосуванню комплексу плоскорізних ґрунтообробних знарядь. Важливою складовою ланкою ґрунтозахисної системи є зернопарові чотири-, п'ятипільні сівозміни, де чисті пари займають 20-25% ріллі. На чистих парах застосовують куліси, посмужний обробіток ґрунту (смуги пару завширшки 100–150 м чергують зі смугами такої самої ширини зернових культур). На полях з легким механічним складом ґрунту ефективним заходом є впровадження ґрунтозахисних сівозмін, у яких при смуговому розміщенні посіви багаторічних трав чергують з посівами однорічних культур. Ґрунтозахисне землеробство передбачає й будівництво протиерозійних гідротехнічних споруд, лиманне зрошення, здійснення комплексу інших заходів меліорації. Ґрунтозахисна система поклала кінець прояву вітрової ерозії на сході СРСР на площі близько З0 млн га. В степовій зоні України застосування плоскорізного обробітку та сівби зернових культур стерньовими сівалками є високоефективним заходом захисту ґрунту від вітрової ерозії і підвищення урожайності сільсько-господарських культур. В умовах загрози водної ерозії ґрунтозахисне землеробство спрямоване на створення глибокого орного шару, проведення обробітку ґрунту впоперек схилу, застосування спеціальних агромеліоративних заходів (обвалування, лункування, переривчасте борознування зябу, щілювання, смугове розміщення культур та ін.).

Зміст

Ґрунтозахисне землеробство в ЄвропіРедагувати

В європейських країнах найбільш популярними з ґрунтозахисних технологій є:

  • технології зі зниженим застосуванням агрохімікатів (low-input) — головним чином пестицидів, особливо під час вирощування найбільш розповсюдженої культури — озимої пшениці;
  • інтегрована підтримувальна система (integrated maintaining farming) — у середньому близько 50% фунгіцидів і гербіцидів, 40% інсектицидів і 20% мінеральних добрив порівняно зі стандартними величинами;
  • нульовий обробіток — (no-till, або no-tillage, або zero tillage) — висаджування насіння у необроблений ґрунт шляхом нарізання бороздки потрібної ширини і глибини, достатньої для заглиблення насінини. Інші види обробітку не застосовуються. Допускається лише обробіток підпосівного шару в разі його переущільнення, але такий обробіток проводиться спеціальними знаряддями і надґрунтовий рослинний покрив у цей час не порушується. Обов'язковим елементом нульової технології обробітку є постійний рослинний покрив на поверхні ґрунту з живих або мертвих (стерня або мульча) рослин;
  • пряма сівба — (direct sowing) — сівба безпосередньо у необроблений ґрунт. Відрізняється від нульової технології тим, що періодично переривається оранкою або поверхневим обробітком;
  • консервативне землеробство — (conservation agriculture) — технології землекористування, що спрямовані на максимально можливе збереження біорізноманіття, складу і властивостей ґрунту, захист від деградаційних процесів (ерозії, втрати гумусу, переущільнення тощо)[1]

Перший безплужний обробіток в УкраїніРедагувати

Вчений агроном, Афанасій Пилипович Устименко, заслужений агроном УРСР. Головний агроном колгоспу «Маяк» Дніпропетровської області, з групою ентузіастів, самостійно розробил спосіб — безплужний обробіток землі. У колгоспі було проведено такий експеримент, 39 гетарів поля № 6, що на території третього механзаводу, обробили безплужним способом — з одного боку, а іншу частину поля, підготовку якої до засіву вели з допомогою плуга з передплужником, засіяли кукурудзою на зерно. Результат урожайність на 39 гектарах досягла 50,1 ц/га в той час як на останніх ца цифра становила 47,3 ц/га.

Безплужний обробіток. У хід ідуть плоскорізи та дискові знаряддя. Афанасій Пилипович Устименко розробил так звані комплексні агрегати, до складової частиии яких увійшли: плоскоріз, борона та котки. З їх допомогою ведеться підготовка під посів озимих культур, багаторічних трав, кукурудзи на силос і стерньових попередників. Всі площі, які йдуть під посів озимих, за винятком чорного пару, обробляються поверхневим способом без оранки.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати