Відкрити головне меню

Ґетит, ґьотит (рос. гетит; англ. goethite, acicular iron ore; нім. Goethit m) — мінерал класу оксидів та гідроксидів. Гідроксид заліза ланцюжкової будови.

Ґетит
Goethite.jpg
Загальні відомості
Статус IMA затверджений (А)[d][1],
чинний (успадкований, G)[d][2]
IMA-номер IMA1980 s.p.
Хімічна формула FeO(OH)
Nickel-Strunz 10 4.FD.10[3]
Dana 8 6.1.1.2
Ідентифікація
Сингонія Ромбічна сингонія
Інші характеристики
Названо на честь Йоганн Вольфганг фон Гете[4]
CMNS: Ґетит на Вікісховищі

Названо на честь німецького поета і природодослідника Йоганна Вольфганга фон Гете.

Зміст

Загальний описРедагувати

Хімічна формула: FeOOH.

Теоретичний склад: 89,86 % Fe2О3, або 62,86 % Fe і 10,14 % Н2О. Практично вміст заліза нижчий, а води вищий. Різновиди, збагачені водою з вмістом Fe2О3 менше 85 %, називають гідроґьотит.

Домішки: в бокситах Al, Si, Ti, Mn, Са і інш.; в зонах окиснення рудних родов. — Cu, Pb, Zn, Cd, Ag, Au; в корах вивітрювання на основних і ультраосновних породах Ni, Co, V, Сг. Різновид Ґетиту з підвищеним вмістом P2O5 (до 2 % і більше) — стильпносидерит. Сингонія ромбічна. Густина 4-4,4. Твердість 5-5,5. Чорно-бурого, червоно-бурого, жовтого кольору. Блиск алмазний до напівметалічного. Риса бура з червонуватим відтінком.

Залізна руда. Входить до складу бурих залізняків.

Зустрічається у натічних ниркоподібних або сталактитових формах радіальноволокнистої будови, також утворює щільні, пористі, ніздрюваті та порошкуваті агрегати. Дуже рідко спостерігається як гідротермальний мінерал у вигляді голчастих і стовпчастих мінералів.

В Україні є в Керченському залізорудному басейні та в Криворізькому залізорудному родовищі. Цінна осадова руда заліза (руда болотна) в Лотарингії (Франція) і Ноб-Лейк (Канада).

Розрізняють:

  • гетит волокнистий (волокниста відміна ґетиту);
  • α-гетит (ґетит);
  • γ-гетит (лепідокрокіт).

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати