Перегляд вихідного коду сторінки Ґава-голіградська культура

'''Ґава-голігради культура''', '''Ґава-голіградська культура'''&nbsp;— [[археологічна культура]] ранньої [[залізна доба|залізної доби]], поширена в [[Східні Карпати|Східних Карпатах]] і [[Подунав'я|Подунав'ї]] наприкінці IІІ&nbsp;— першій половині І тисячоліття до н.&nbsp;е. Місцевий варіант [[Гальштатська культура|Гальштатської культури]], що називається «фракійським».
[[Файл:0059 Ukraine Bronze 6.png|міні]]
[[Файл:0900 Ukraine Iron1.png|міні]]
Назва «Ґава» походить від археологічного об'єкту Ґава у Північно-Східній [[Угорщина|Угорщині]], «голігради»&nbsp;— від поселення біля с. [[Голігради]] на [[Тернопільська область|Тернопільщині]].

==Етнічна належність==
Питання про етнічну належність народу культури достатньо складне. Найвірогідніше, що ґава-голіградське населення є одним із північно-[[фракійці|фракійських]] племен, формування яких відбулося в [[Карпати|Карпато]]-[[Дунай]]ському регіоні протягом 1200—900&nbsp;рр. до Р. Х.. Разом з тим, є думка про [[Іллірійці|ілірійське]] походження згаданих племен. 

== Сусідня Висоцька культура ==
Крім носіїв ''ґава-голіградської культури'' на території Північно-Східного Прикарпаття існували також племена, представлені кількома археологічними культурами, зокрема [[висоцька культура|висоцькою культурою]] (1000—600&nbsp;рр. до Р. Х.). Населення, що належало до цієї культури, розташовувалося у районі вододілу [[Західний Буг|Західного Бугу]], [[Дністер|Дністра]] та [[Стир]]у. На відміну від прийшлих племен ''ґава-голіградської культури'', носії ''висоцької культури'' за походженням є автохтонними, зв'язаними генетичне з попередніми племенами [[тшинецька культура|тшинецько]]-[[комарівська культура|комарівської]] культури доби бронзи. Існує цілком обґрунтована думка щодо внеску носіїв висоцької культури у формування перших елементів культури [[Праслов'яни|праслов'ян]].

==Поширення==
Ґава-голіградська культура була поширена на сході Словаччини, північному сході Угорщини, та північному заході Румунії у [[Семиграддя|Сімимісті]].

Ґава-голіградська культура почала формуватись у Верхньому [[Потисся|Потиссі]], поступово просуваючись у сусідні райони України. Пізні групи населення Ґава-голіградської культури взяли участь у формуванні місцевих етнічних груп, що належали до [[фракійці]]в.

В Україні пам'ятки цієї культури поширені в Тернопільській, [[Чернівецька область|Чернівецькій]], [[Івано-Франківська область|Івано-Франківській]], [[Закарпатська область|Закарпатській]], південній частині [[Львівська область|Львівської]] і [[Хмельницька область|Хмельницької]] областей. Існувала в 1100—700&nbsp;рр. до РХ (іноді 1000—600&nbsp;рр. до РХ).

== Пам'ятки культури ==
Відомі понад 100 поселень, 6 городищ, 21 скарб. Городища виявлені біля сіл [[Лисичники]] та [[Кривче|Нижнє Кривче]] на Тернопільщині. Городище біля с. Лисичники займало 160 га, збереглися вал і рів.

Поселення неукріплені, житла наземні і вкопані в землю.

Для поховального обряду ([[Сопіт]]) характерне тілоспалювання покійників і захоронення решток у глиняних посудинах ([[Похоронна урна|урнах]]).

З речей матеріальної культури переважає глиняний ліпний посуд (горщики, глечики, миски) з лощеною поверхнею, крем'яні, кам'яні і кістяні знаряддя. Багато бронзових знарядь&nbsp;— сокир (кельтів), [[серп]]ів, наконечників [[спис]]ів, [[браслет]]ів та інших прикрас.

Найвідоміші скарби: [[Михалківський скарб]] золотих речей (тепер село [[Михалків]] Тернопільської області), [[Грушківський скарб|Грушківський]] (село [[Грушка (Тлумацький район)|Грушка]], Івано-Франківщина) скарб бронзових речей (серпів, кельтів, мечів, кинджалів, прикрас).

Населення Ґава-голіградської культури займалось землеробством, скотарством, різними допоміжними господарськими промислами. Серед ремесел велику роль відігравала бронзоливарна справа. У селі [[Лоїва]] на Івано-Франківщині знайдено залишки соляних шахт і солеварного виробництва.

Основу соціального життя становили розвинені родопатріархальні відносини, виділялась багата родоплемінна верхівка. В духовній культурі, крім традиційних релігійних уявлень, простежуються вірування в священну силу вогню, культ сонця.
== Характерні пам'ятки ==
'''Румунія'''
* [[Лепуш]] (Lapuș; Мармарощина),
* [[Валя-луй-Міхай]] (Valea lui Mihai),
* Сфинтул-Георге (Sfântul Gheorghe; район [[Сімерія]] (Simeria)),
'''Словаччина'''
* [[Сомотор]] (Somotor[https://sk.wikipedia.org/wiki/Somotor])
'''Угорщина'''
* [[Надькалло]] (Nagzkálló),
* [[Мезйочат]] (Mezőcsát)
'''Україна'''
* [[Магала]] (біля Чернівців)

== Джерела ==
{{refbegin|2}}
* «[https://web.archive.org/web/20030401134239/http://recult.by.ru/docs/diu/p_06.htm Населення лісостепу України за Кіммерійської доби (X&nbsp;— початок VII&nbsp;ст. до н.&nbsp;е.)]» // Давня історія України, т. 2. Скіфо-антична доба.— {{К.}}, [[Наукова думка]], 1978.
* ''Бандрівський Микола'', Розкопки городища культури Гава-Голігради біля села Розгірче та розвідкові дослідження на Львівщині / М. Бандрівський // Записки [[НТШ|Наукового товариства ім. Шевченка]].&nbsp;— 2002&nbsp;р.&nbsp;— Том 244: Праці Археологічної комісії.&nbsp;— С.506-519.
* ''Бандрівський Микола'', [http://www.inst-ukr.lviv.ua/files/12/11Bandrivskyi.pdf Етнокультурна ситуація на заході України у постгавський час: Голіградська культура й пам'ятки латорицької групи] // Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. Вип. 12, 2008&nbsp;р.&nbsp;— С.127-161.
* ''Свєшніков І. К.'', Пам'ятки голіградського типу на Західному Поділлі // Матеріал і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. {{К.}}, 1964. Вип. 5;
* ''Смирнова Г. И.'', Гавско-голиградский круг памятников Восточно-Карпатского бассейна // Археол. сб. Гос. Эрмитажа. Ленинград, 1976. Вып. 17; {{ref-ru}}
* ''Крушельницкая Л. И., Малеев Ю. Н.'', Племена культуры фракийского гальштата (Гава-Голиграды) // Археология Прикарпатья, Волыни и Закарпатья (энеолит, бронза и раннее железо). {{К.}}, 1990. {{ref-ru}}

{{refend}}

== Посилання ==
{{refbegin}}
* ''Малєєв Ю. М.'', [http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?Z21ID=&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Gava_Gologrady Гава-голігради культура] // {{ЕІУ|2|9}}
* ''Малєєв Ю. М.'', [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=25452 Ґава-голігради культура], сайт «Енциклопедія сучасної України», Інститут енциклопедичних досліджень [[НАН України]].
* [http://www.history.iv-fr.net/article.php?id=862 Оборонні споруди Голіградського типу (культура Гава-Голігради)], сайт «Історичне Прикарпаття»
* [http://www.arheo-news.ru/?p=227 Гава-голиградская культура], сайт «Новости археологии» {{ref-ru}}

{{refend}}

{{Археологічні культури України}}
{{ВП-портали|Історія|Україна}}
{{DEFAULTSORT:Гава-голіградська культура}}

[[Категорія:Гава-голіградська культура]]
[[Категорія:Культури залізної доби України]]
[[Категорія:Культури залізної доби Європи]]
[[Категорія:Археологічні культури Молдови]]
[[Категорія:Археологічні культури Румунії]]
[[Категорія:Культури залізної доби Словаччини]]
[[Категорія:Археологічні культури Угорщини]]
[[Категорія:Археологічні культури Південно-Східної Європи]]
[[Категорія:Археологічні культури Східної Європи]]
[[Категорія:Археологічні культури Центральної Європи]]
[[Категорія:Археологічні культури Закарпатської області]]
[[Категорія:Археологічні культури Івано-Франківської області]]
[[Категорія:Археологічні культури Тернопільської області]]
[[Категорія:Археологія Чернівецької області]]
[[Категорія:Гальштатська культура]]
[[Категорія:Фракійські археологічні культури]]
[[Категорія:Культура полів поховальних урн]]