Яцик Петро Дмитрович

Версія від 13:20, 17 серпня 2007, створена OPbot (обговорення | внесок) (Завдання 20.)

Я́цик Петро́ (19212002), підприємець і меценат української науки в Канаді і США.

Файл:Petro yacik3.jpg
Петро Яцик

Петро Яцик народився у селі Верхнє Синьовидове Стрийського району Львівської області. Закінчив семирічку, вчився на сільськогосподарських курсах, залізничних курсах. Працював помічником машиніста. Під час війни співробітничав з партизанами. У 1944 році виїхав на Захід, мешкав у Німеччині, працював у бауера. У 1947 році закінчив Український технічногосподарський інститут у Регенсбурзі (cтудіював економіку). З 1949 року живе у Канаді. Президент і власник приватної будівельної фірми Prombank Investment Limited (P. Jacyk Group). Заснував Міжнародний благодійний фонд “Ліга українських меценатів” і є його почесним президентом. П.Яцик — один з фундаторів Інституту українських студій Гарвардського університету (США), Енциклопедії українознавства, засновник Центру досліджень історії України ім. П. Яцика при Альбертському університеті (Канада), Освітньої фундації ім. Петра Яцика (її фонд налічує 4 млн. доларів), Українського лекторію в Школі славістики та східноєвропейських студій при Лондонському університеті, документаційного центру в бібліотеці ім. Джона П. Робертса при Торонтському університеті.

Яцик допомагав Гарвардському українському науково-дослідному Інститутові, Катедрі українських студій у Торонто. Пожертвував мільйон доларів на історичні досліди, що з подвоєнням цих фондів від Альбертського уряду творить тримільйоновий фонд Яцика при Канадцькому інституті українських студій (КІУС) в Едмонтоні.

Завдяки внесеним П. Яциком 750 тисяч доларів відкрито спеціальний український відділ в Інституті ім. Гаррімана при Колумбійському університеті. Коштом мецената видано чимало наукових монографій з історії України, економіки, політології, медицини, етнографії. Сума пожертв на українські інституції в західному світі складає понад 16 мільйондоларів. За багатолітню меценатську діяльність нагороджений “Почесною відзнакою Президента України” у 1996 році.

Література