Перегляд вихідного коду сторінки Ярослав Мудрий

{{Державний діяч
| ім'я                = Ярослав Мудрий
|оригінальне ім'я     = {{lang-orv2|Ꙗрославъ Володимѣровичь}}
| титул               = [[Великий князь Київський]]
| портрет             = Печатка Ярослава Мудрого.gif
| ширина портрета     =
| підпис              = Зображення Ярослава Мудрого з його печатки
| періодпочаток       = [[1019]]<ref name="Войтович">Войтович Л. В. 3.1. Династія Рюриковичів.&nbsp;— 13. Ярослав-Георгій Володимирович.</ref>
| періодкінець        = {{дата|1054|2|20}}<ref name="Войтович"/>
| попередник          = [[Святополк Окаянний]]
| наступник           = [[Ізяслав Ярославич]]
| коронація           =
| хрещене ім'я = Георгій
| інші титули         = [[Володимиро-Суздальське князівство|Князь Ростовський]]<br/>[[Новгород|Князь Новгородський]]
| хрещення            =
| релігія             = [[Язичництво]] ([[983]]—[[988]])<br/>[[Християнство]] ([[988]]—[[1054]])
| дата народження     = [[983]] / [[987]]<ref name="Войтович"/>
| місце народження    =
| дата смерті         = 20.2.1054
| місце смерті        = [[Вишгород]]<ref name="Войтович"/>
| місце поховання     = [[Софійський собор (Київ)|Софійський собор]], [[Київ]]<ref name="Войтович"/>
| дружина             = [[Анна (княгиня Київська)|Анна]]
| другий шлюб         = [[Інгігерда]]
| діти                = [[Ілля Ярославич|Ілля]], [[Володимир Ярославич Новгородський|Володимир]], [[Ізяслав Ярославич|Ізяслав]], [[Святослав Ярославич|Святослав]], [[Всеволод Ярославич|Всеволод]], [[Ігор Ярославич|Ігор]], [[В'ячеслав Ярославич|В'ячеслав]], [[Єлисавета Ярославна|Єлисавета]], [[Анастасія Ярославівна|Анастасія]], [[Анна Ярославна|Анна]], [[Агата Київська]]<ref>не підтверджено, ймовірно дочка</ref>
| династія            = [[Рюриковичі]]
| рід                 =
| батько              = [[Володимир Великий]]
| мати                = [[Рогніда]]
| герб                = Alex K Yaroslav.svg
| ширина герба         = 100px
| підпис герба      = [[Знаки Рюриковичів|княжий знак]]
}}
{{Otheruses-2|Ярослав Володимирович|Ярослав Мудрий (значення)}}
'''Яросла́в Володи́мирович'''<ref>іноді Ярослав Новгородський → Див.: {{SgKP|IV|65|Kijów}}&nbsp;— S. 65. </ref> ([[983]] / [[987]]&nbsp;— [[17 лютого|17]]/[[20 лютого]] [[1054]])&nbsp;— [[Київська Русь|київський]] князь із династії [[Рюриковичі]]в. [[Великий князь київський]] ([[1015]]–[[1018]], [[1019]]–[[1054]]). [[Ростовське князівство|Князь ростовський]] ([[988]]–[[1010]]) і [[Новгородські князі|новгородський]] ([[1010]]–[[1034]]). Другий син київського князя [[Володимир Святославич|Володимира Святославича]] від полоцької князівни [[Рогніда|Рогніди]]<ref name="ЕІУ">Котляр М.&nbsp;Ф.&nbsp;Ярослав Мудрий // Енциклопедія історії України.</ref>. [[988]] року, за наказом батька, став намісником у [[Ростов]]і. Був одружений з [[Інгігерда|Інгігердою]], шведською принцесою<ref>{{Cite web|url=https://expres.online/archive/main/2017/02/27/230230-nash-mudryy-stav-testem-yevropy|title=Як наш Мудрий став тестем Європи {{!}} Expres.online|website=Експрес онлайн|language=uk-UA|accessdate=2018-10-18}}</ref>. Після смерті старшого брата [[Вишеслав Володимирович|Вишеслава]] переведений до [[Великий Новгород|Новгорода]]<ref name="ЕІУ" />. [[1014]] року намагався унезалежнитися від Києва, відмовився виплачувати батькові данину (Володимир готував похід на Новгород, але [[15 липня]] [[1015]] року помер). Взяв участь у міжусобній боротьбі за владу з братами, в якій загинули [[Борис-Роман Володимирович|Борис]], [[Гліб-Давид Володимирович|Гліб]] і [[Святослав Володимирович|Святослав]]. [[1019]] року переміг київського князя [[Святополк Окаянний|Святополка]] [[битва на Альті (1019)|на Альті]]. [[1026]] року уклав угоду із братом [[Мстислав Хоробрий|Мстиславом]], поділивши [[Русь|Руську землю]] по [[Дніпро|Дніпру]]; отримав [[Київ]] з Правобережжям, а Мстислав&nbsp;— [[Чернігів]] з Лівобережжям. Після смерті Мстислава ([[1036]]) став одноосібним володарем Русі. Доклав багато зусиль до зміцнення держави. [[1036]] року розбив і назавжди відкинув від Києва [[печеніги|печенігів]]<ref name="ЕІУ" />. На початку 1030-х років відвоював у [[Королівство Польське (1025—1385)|Польщі]] [[Червенські городи|червенські міста]] і [[Белзьке князівство|Белзьку волость]]<ref name="ЕІУ" />. Здійснив успішні походи проти [[ятвяги|ятвягів]] і [[литовці]]в<ref name="ЕІУ" />. Розширив межі середньовічного Києва, спорудивши «[[місто Ярослава]]», окрасою якого стали [[Золоті ворота (Київ)|Золоті ворота]] та [[Софійський собор (Київ)|Софійський собор]] (1054)<ref name="ЕІУ"/>. Започаткував укладання першого літописного зводу [[1037]]—[[1039]] років та першого писаного зводу законів&nbsp;— [[Руська Правда|«Руської правди»]]. Мав велику родину, уклав шлюбні відносини з багатьма європейськими правителями. За численні реформи та досягнення, що мали позитивний вплив на розвиток Русі, отримав прізвисько ''Яросла́в Му́дрий''.<ref>{{Cite web|title=Руйнуємо міфи: Ярослав Мудрий|url=https://matrix-info.com/rujnuyemo-mify-yaroslav-mudryj/|website=Matrix-info|date=2018-06-05|accessdate=2020-09-29|language=uk}}</ref> Помер у Вишгороді<ref name="Войтович" />, похований у Софійському соборі<ref>[https://archive.org/stream/zvidpamiatok/kn_1_3_S_Ya#page/n291/mode/2up Поховання Ярослава Мудрого 1054] // [[Звід пам'яток історії та культури України]]: Енциклопедичне видання.&nbsp;— Кн. 1: Київ.&nbsp;— Ч. 3: С–Я…&nbsp;— С. 1508—1509.</ref>. У православній церкві прославлений як [[благовірний]] (тобто православний святий з [[монарх]]ів)<ref name="Канонізація"> {{Cite web|title=Помісний собор УПЦ КП 11 липня 2008 року|url=https://www.cerkva.info/church/11-lypnia-2008-roku|website=www.cerkva.info|accessdate=2019-06-03|last=|first=|date=|publisher=|language=}}</ref>. Хрещене ім'я&nbsp;— [[Георгій]] ([[Юрій]]); також&nbsp;— ''Ярослав-Юрій Володимирович''. У західній традиції&nbsp;— ''Яросла́в І''.

== Біографія ==

=== Рік народження ===
[[Файл:Volodymyr & Jaroslav.jpg|250px|thumb|left|Володимир Святославович та Ярослав Володимирович]]
У [[Повість временних літ|Повісті минулих літ]] у статті за [[980]] рік є запис про шлюб [[Володимир Святославич|Володимира]] і [[Рогніда|Рогніди]], після чого перераховуються 4 сини від цього шлюбу: Ізяслав, Мстислав, Ярослав і Всеволод. У записі про смерть Ярослава на [[1054]] є: «'''Житъ же&nbsp;всѣхъ лѣтъ Ӕрославъ 70 и 6.'''»

У давньоруській традиції це означало 75 років, оскільки вік рахувався неповними роками. Враховуючи це можна сказати, що Ярослав прожив 75 років і помер на 76-му році життя, а [[1054]]-75=[[979]]. Тобто Ярослав народився [[978]] чи [[979]] року, хоча у [[Повість минулих літ|літописі]] у статті на [[1016]] сказано: «'''Бѣ же тогда Ӕрославъ&nbsp;лѣт̑&nbsp;28.'''»

Якщо описані події є осінню [[1015]] за «вересневим» початком року, а Ярославу були ці ж 27-28 років, то він міг народитися лише у [[987]]–[[988]], що малоймовірно, однак, зважати треба і на дати народження його дітей ([[Анна Ярославна]] народилася близько [[1032]], коли її батькові було з 55 років, а [[Ігор Ярославич]] взагалі близько [[1037]], у 60-річного батька). А такий вік у середньовіччі вже був старечим, не те щоб у такого чоловіка ще могли народитися діти<ref>Проте, виявляється, це не зовсім правда. Онук Ярослава [[Святополк Ізяславич]] прожив 62 роки, а його молодший син народився близько [[1007]], у 56-річного батька. Батько Ярослава, [[Володимир Святославич]] став батьком у 50—52 роки, [[Марія Добронега]] народилася у [[1012]]—[[1015]]</ref>.

[[Татищев Василь Микитович|Василь Татищев]] з недовірою ставився до звісток літописів про шлюб [[Володимир Святославич|Володимира]]. Згідно з історіографом, Ярослав народився у [[978]] році. Таким чином Татищев дійшов висновку, що шлюб Володимира і Рогніди мав би бути укладеним у [[975]] або [[976]] році. Саме тому, як вважав Татищев, і була війна Володимира з легітимними синами [[Святослав Ігорович|Святослава]]. Судячи з усього, твердження про 76-річний вік Ярослава з'явилося, щоб представити його старшим від [[Святополк Окаянний|Святополка]]. Таким чином його право на Київський стіл мало б виглядати цілком законно. Але існують точні свідчення на користь старшинства саме [[Святополк Окаянний|останнього]]. Чимало науковців сумнівалися у твердженні [[Повість временних літ|ПВЛ]], нібито Ярослав у [[1054]] мав 76 років. Пізніші списки (Никонівський, Воскресенський) свідчать, що Ярослав помер уже в 66 або 67 років. Що й не дивно&nbsp;— ці свідчення були вирахувані на основі інших літописних звісток про 28-річний вік князя у [[1015]].

Додаткові свідчення про вік Ярослава представляють антропологічні дослідження його скелета. У [[1939]]–[[1940]] Саркофаг Ярослава Мудрого розкривали для проведення експертизи скелета князя. Виявили його зріст на момент смерті&nbsp;— 172—176&nbsp;см, а варто припустити, що в молодості він був ще вищим. Виявили перелом кісток, а також спадкову [[Хвороба Пертеса|хворобу Пертеса]]. Але окрім іншого, вдалося визначити ще й вік князя на час його смерті&nbsp;— 65—70 років. Пізніші літописи, серед яких були Тверські та Густинські, свідчили, що до 2 років княжич не міг ходити, а зцілення відбулося незадовго до хрещення. На основі цих свідчень, а також антропологічних досліджень скелета Ярослава, Дмитро Рохлін вирішив датувати його народження [[986]] роком<ref>{{Cite web|title=О происхождении Ярослава Мудрого|url=http://www.2000.ua/v-nomere/svoboda-slova/ekspertiza_svoboda-slova/o-proiskhozhdenii-jaroslava-mudrogo_arhiv_art.htm|website=www.2000.ua|accessdate=2019-06-03|language=ru|last=Толочко|first=Петр|date=|publisher=}}</ref>.

Найранішою датою, зважаючи на саме 70-річний вік Ярослава при смерті можна було б назвати 21 лютого [[983]] року. Зважаючи на те, що Ярослав був одним із 5 найстарших синів Володимира ([[Вишеслав Володимирович|Вишеслав]], [[Ізяслав Володимирович|Ізяслав]], [[Святополк Окаянний|Стополк]], сам Ярослав, [[Мстислав Хоробрий]]), а корінь «Яро» означав весну, можна припустити, що Ярослав народився навесні [[983]] і помер у віці 70 (майже 71) років

=== Князювання ===
Наприкінці правління [[Володимир Великий|Володимира Великого]] Ярослав відмовився сплачувати щорічну [[данина|данину]] Києву, що становила 2000 [[Історія української гривні|гривень]],<ref>{{Cite web|title=Тема 7. КИЇВСЬКА ДЕРЖАВА ЗА ВОЛОДИМИРА ВЕЛИКОГО ТА ЯРОСЛАВА МУДРОГО|url=http://zno.academia.in.ua/mod/book/tool/print/index.php?id=104&chapterid=9|website=zno.academia.in.ua|accessdate=2020-09-29}}</ref> і виступив проти свого батька походом.<ref>{{Cite web|title=Східнослов'янська держава|url=http://osvita.ua/vnz/reports/history/4699/|website=Освіта.UA|accessdate=2020-09-29|language=uk}}</ref> Під час приготування до походу Володимир помер.

Після смерті свого батька [[Володимир Великий|Володимира]] найняв 1000 варягів (відповідно до Леонтія Войтовича значну частину їх складали вояки норвезького ярла [[Свен (ярл Норвегії)|Свейна Хладаярла]])<ref>Войтович Л.&nbsp;В.&nbsp;Князівські династії Східної Європи (кінець IX&nbsp;— початок XVI&nbsp;ст.).&nbsp;— Львів: Інститут українознавства, 2000.&nbsp;— ISBN 966-02-1683-1.</ref> і 26 листопада (день св. Георгія) [[1015]] року Ярослав Мудрий у жорстокій боротьбі за київський престол розбив війська [[Святополк Окаянний|Святополка]] біля [[Любеч]]а і посів київський великокняжий престол, але [[1018]] року під натиском польських військ короля [[Болеслав Хоробрий|Болеслава І]], яких взяв собі на допомогу Святополк, мусив покинути Київ і утік до Новгорода. Після остаточної перемоги в битві над річкою [[Ільтиця|Альтою]] [[1019]] року Ярослав Мудрий став київським Великим князем.

Прагнучи об'єднати всі руські землі під своєю владою, Ярослав Володимирович вів боротьбу проти свого брата [[тмутороканське князівство|тмутороканського]] князя [[Мстислав Володимирович (Хоробрий)|Мстислава Володимировича]]. Після [[Листвинська битва|битви]], яку Ярослав програв, під Лиственом біля [[Чернігів|Чернігова]] [[1024]]&nbsp;року. Ярослав мусив відступити Мстиславові Чернігівщину і всі землі на схід від [[Дніпро|Дніпра]], крім [[Переяславське князівство|Переяславщини]]. Згодом, після укладеного [[1026]] року у Городку під Києвом миру, почалося порозуміння і співпраця між братами. Ярослав Мудрий допомагав Мстиславові у боротьбі з [[касоги|касогами]] і [[Яси (народ)|ясами]] у [[1029]]&nbsp;році, поширивши свої володіння до [[Кавказ|Кавказьких гір]]; а Мстислав&nbsp;— у скріпленні й поширенні держави Ярослава Мудрого на захід від Дніпра. [[1030]] року на півночі Ярослав зайняв землі між [[Чудське озеро|Чудським озером]] і [[Балтійське море|Балтикою]] і там заснував місто [[Тарту|Юріїв]] (нині&nbsp;— [[Тарту]]), у 1030&nbsp;— [[1031]] роках війська Ярослава і Мстислава у ході так званого [[Польський похід Ярослава Мудрого|польського походу]] відвоювали [[Червенські городи]], які [[1018]] року захопив [[Болеслав Хоробрий|Болеслав І]]. Тоді ж Ярослав здобув від [[Королівство Польське (1025–1385)|королівства Польського]] смугу землі між ріками [[Сян]]ом і [[Буг]]ом. За відомостями, що містяться у «Повісті минулих літ», він в 1030 році відвоював місто Белз, а в 1031 заклав місто свого імені [[Ярослав (місто)|Ярослав]]. Полонених під час походу ляхів, у якості щиту від кочівників, було поселено у [[Пороська оборонна лінія|Пороссі]]<ref>Моця О.&nbsp;П.&nbsp;Населення Поросся давньоруського часу за даними некрополів // Археологія, 1979, вип. 30 (124 с.)</ref>.

Після смерті Мстислава у [[1036]] році Ярослав об'єднав під своєю владою лівобережні землі, ставши єдиним володарем могутньої Київської держави, окрім [[Полоцьке князівство|Полоцького князівства]], яке виділено Володимиром Святим в уділ роду [[Ізяслав Володимирович|Ізяслава]]. [[1036]] року, за літописом, Ярослав Мудрий [[Битва під Києвом (1036)|розгромив]] біля Києва [[печеніги|печенігів]] і нібито, за літописом, на місці перемоги над ними почав будувати у [[1037]] році [[Софійський собор (Київ)|Софійський собор]]. Хоча останні дослідження Софії Київської спростували це твердження літопису. За аналізом графіті, а також за іноземними писемними пам'ятками, насамперед німецькими (Хроніка [[Тітмар Мерзебурзький|Тітмара Мерзебурзького]]), Собор святої Софії був закладений раніше.

У [[1038]]–[[1042]] роках Ярослав вів успішні походи проти [[Литовське князівство|литовських]] племен&nbsp;— [[ятвяги|ятвягів]], проти [[Мазовія|Мазовії]], проти прибалтицько-фінських племен [[ямь]] і [[чудь]]. [[1043]] року він підготував під проводом свого сина [[Володимир Ярославич Новгородський|Володимира]] і воєводи [[Вишата|Вишати]] похід на [[Візантія|Візантію]], який закінчився поразкою, багато воїнів потрапило в полон чи загинуло. Щоб охороняти свою державу проти нападів [[кочовики|кочовиків]], Ярослав укріплював південний кордон, будуючи міста над ріками [[Рось|Россю]] і [[Трубіж (притока Дніпра)|Трубежем]]: [[Корсунь-Шевченківський|Корсунь]], [[Канів]], [[Переяслав]]; та посилюючи [[Посульська оборонна лінія|посульську фортифікаційну лінію]] над [[Сула (притока Дніпра)|Сулою]]: [[Лубни]], [[Лукомль]], [[Воїнь]].

Під час його правління [[Київська Русь]] перетворилася на могутню [[Європа|європейську]] державу. Завершено розпочате Володимиром Великим розширення меж столиці Русі&nbsp;— [[Київ|Києва]], насипано нові [[оборонний вал|оборонні вали]] були ще за Володимира<ref>дослідження П. Раппопорта</ref> (за одним з них прокладено сучасну вулицю [[Вулиця Ярославів Вал|Ярославів Вал]]), а Ярослав поставив на них лише заборола. Збудовано [[Золоті ворота (брама Києва)|Золоті ворота]], [[Лядська брама|Лядську браму]], [[Жидівські ворота]], [[Георгіївський собор (Видубицький монастир)|Георгіївський]] та [[Ірининський собор (Київ)|Ірининський собори]], [[Софійський собор (Київ)|Софійський собор]], в якому згодом поховали в саркофазі Ярослава Мудрого та його дружину Ірину ([[Інгігерда|Інгігерду]] [[1001]]–[[1050]]). Це був акт порушення задуму собору. Створив [[бібліотека Ярослава Мудрого|бібліотеку Софійського собору]]. За часів його правління засновано міста [[Корсунь-Шевченківський|Корсунь]], Гюргів (нині&nbsp;— [[Біла Церква]]), розбудовано [[Чернігів]], [[Переяслав]], [[Володимир-Волинський]], [[Турів]], встановлено династичні зв'язки з королівськими дворами [[Швеція|Швеції]], [[Норвегія|Норвегії]] та [[Франція|Франції]]. Продовжувалося карбування срібних монет.

Останні роки життя Ярослав провів у [[Вишгород]]і. По смерті Ярослава Мудрого залишилися п'ять синів, між якими розгорнулась боротьба за владу. Цей період відомий в історіографії як [[Тріумвірат Ярославичів]]<ref>{{Cite web|title=Міжусобна боротьба Ярославичів за верховенство на Русі в другій половині XI ст.|url=http://www.lytvyn-v.org.ua/history_of_ukraine/index.php?article=Ch2_r2_p5|website=www.lytvyn-v.org.ua|accessdate=2019-06-03|last=Литвин|first=В. М.|date=|publisher=|language=}}</ref>, з якого почався [[Період роздробленості Київської Русі|розпад Київської Русі]] і через півтора століття вона фактично перестала існувати як єдина держава.

== Досягнення й значення діяльності ==
Для скріплення влади в державі та впорядкування правових та соціальних відносин громадян за князювання Ярослава Мудрого було укладено збірник законів, так звану ''Правду Ярослава'', що становить найдавнішу частину законів [[Руське право|руського права]]&nbsp;— [[Руська Правда|Руської Правди]].

За Ярослава Мудрого поширилося і зміцніло [[християнство]] в Київській Русі, а також оформилася організаційна структура й церковна ієрархія: 1039 документально стверджено існування [[Київська митрополія|Київської митрополії]], що перебувала в юрисдикції [[константинополь]]ського [[патріарх]]а. Ярослав узгодив [[Церковний устав Ярослава|церковний устав]], яким визначалися права церкви і духівництва<ref>[[iarchive:hrestomatija2015/page/n225|Устав князя Ярослава про церковні суди ХІ – ХІІ ст. у списках ХV ст.]] // [[Німчук Василь Васильович|Німчук В]].[http://chtyvo.org.ua/authors/Nimchuk_Vasyl/Istoriia_ukrainskoi_movy_Khrestomatiia_X-XIII_st/ Історія української мови. Хрестоматія Х-ХІІІ ст.]&nbsp;— Житомир: Полісся, 2015.&nbsp;— С. 226—234.</ref>. Крім призначення митрополитів на київську катедру, Церква Київської Русі користувалася автономією, включно з тим, що [[1051]] з ініціативи Ярослава собор місцевих єпископів обрав русина [[Іларіон Київський|Іларіона]] митрополитом київським. За цього часу засновано також перші [[монастир]]і на Русі: св. Юрія, св. Ірини і славний [[Києво-Печерська Лавра|Києво-Печерський]] [[1051]]&nbsp;р., які стали важливими культурними осередками, в яких писалися літописи, були школи [[ікона|іконописання]].

За Ярослава Мудрого сталася і національна еволюція в Київській державі: [[варяги|варязький]] вплив залишився тільки в колі військової дружини, а державні діячі рекрутувалися здебільшого з місцевих людей, серед яких були: Вишата, Іван Творимирич, Костянтин, син Добрині та інші.

Ярослав Мудрий був високоосвіченою людиною, він дбав про освіту і культуру свого народу, заснував при Софійському соборі школу і бібліотеку. За його ініціативою почалася в Києві праця над перекладами грецьких та інших книг на [[Церковнослов'янська мова|церковнослов'янську мову]], переписано багато книг, був укладений [[літопис]]ний звід.

Київська Русь за Ярослава Мудрого була великою і могутньою державою Європи, досягнувши на ті часи найвищого розвитку. Щоб зберегти цілісність своєї держави, а заразом забезпечити права своїх синів, Ярослав встановив систему наслідування (''сеньйорату''), згідно з яким старший брат Ізяслав дістав великокняжий престол у Києві, Святослав&nbsp;— Чернігівщину, Муром і Тмуторокань, [[Всеволод Ярославич|Всеволод]]&nbsp;— [[Переяславське князівство|Переяславщину]], Суздаль і Ростовщину, Ігор&nbsp;— [[Володимир-Волинське князівство|Володимир Волинський]], В'ячеслав&nbsp;— Смоленщину.

== Сім'я ==
{{main|Рюриковичі|Володимировичі}}
[[Файл:Córki Jarosława.jpeg|thumb|250px|Доньки князя. Фреска ХІ століття в [[Софійський собор (Київ)|Софійському соборі]]]]

* Батько: [[Володимир Святославич]]&nbsp;— великий князь київський.
* Матір: [[Рогніда]]
* Брати і сестри:
** {{ГР|Вишеслав Вол}}
** {{ГР|Ізяслав Вол}}
** {{ГР|Святополк Окаянний}}
** {{ГР|Святослав Вол}}
** {{ГР|Мстислав Вол }}
** {{ГР|Предслава Вол}}
** {{ГР|Всеволод Вол}}
** {{ГР|Станіслав Вол}}
** {{ГР|Судислав Вол}}
** {{ГР|Борис Вол}}
** {{ГР|Гліб Вол}}
** {{ГР|Прямислава Вол}}
** {{ГР|Бе2}}
** {{ГР|Позвізд Вол}}
** {{ГР|Добронега Вол}}
* 1-ша дружина: [[Анна (княгиня Київська)|Анна]]
** [[Ілля Ярославич|Ілля]] 1020 (?)&nbsp;— князь новгородський.
* 2-а дружина: [[Інгігерда]]&nbsp;— донька шведського короля [[Улоф III Шетконунг|Улофа III Шетконунга]].
** [[Володимир Ярославич (князь новгородський)|Володимир Ярославич]] (1020—1052)&nbsp;— можливо був одружений з Одою, дочкою графа Леопольда зі Штаде біля Бремену;
** [[Ізяслав Ярославович]] (1024—1078)&nbsp;— в 1040 був одружений з Ґертрудою, дочкою польського князя [[Мєшко II В'ялий|Мешка II]];
** [[Святослав Ярославич]] (1027—1076)&nbsp;— був одружений з Одою, внучкою цісаря [[Генріх II Святий|Генріха II]];
** [[Всеволод Ярославич]] (1030—1093)&nbsp;— улюблений син Ярослава, в 1046 був одружений з Марією, дочкою імператора [[Костянтин IX Мономах|Костянтина Мономаха]]; від шлюбу народився [[Володимир Мономах]]
** [[Ігор Ярославич]] (†1060)&nbsp;— чоловік німецької принцеси Кунігунди, графині Орламіндської.
** [[В'ячеслав Ярославич]] (1034—1057)&nbsp;— був одружений з [[Ода Штаденська|Одою Штаденською]].
** [[Єлисавета Ярославна]] (Еллісіф) (†1076)&nbsp;— королева Норвегії, дружина короля [[Гаральд III Суворий|Гаральда III Суворого]], потім дружина короля Данії [[Свейн II Данський|Свейна II Данського]] ;
** [[Анастасія Ярославна]] (Аґмунда) (†1097)&nbsp;— королева Угорщини, дружина короля [[Андрій I|Андраша І]];
** [[Анна Ярославна]] (1032—після 1075)&nbsp;— королева Франції, дружина короля [[Генріх I (король Франції)|Генріха І]].
** [[Агата Київська]]&nbsp;— дружина англійського короля Едварда Вигнанця, ймовірно дочка Ярослава.

При дворі Ярослава Мудрого знаходили притулок колишні монархи: норвезький [[Святий Олаф|Олаф II Святий]], англійський [[Едмунд II (король Англії)|Едмунд Залізний Бік]] та його син [[Едвард Вигнанник|Едвард Вигнанець]]. Ярослав Мудрий був у союзі з германськими цісарями [[Генріх II Святий|Генріхом II]], [[Конрад II (імператор Священної Римської імперії)|Конрадом II]] і [[Генріх III (імператор Священної Римської імперії)|Генріхом III]]. Через те, що діти Ярослава були одружені з багатьма правителями європейських країн, його назвали ''тестем Європи''<ref name=":3">{{Cite web|url=https://expres.online/archive/main/2017/02/27/230230-nash-mudryy-stav-testem-yevropy|title=Як наш Мудрий став тестем Європи {{!}} Expres.online|website=Експрес онлайн|language=uk-UA|accessdate=2018-10-18}}</ref>.

За деякими даними, перший герцог Бурбонський, Людовiк I, був прямим нащадком Анни Ярославни у восьмому поколiннi та Ярослава Мудрого&nbsp;— у дев'ятому. Король Францiї та Наварри [[Генріх IV (король Франції)|Генрiх IV]] був нащадком згаданого Людовiка I&nbsp;— вiдповiдно, тут також є гени Ярослава. Шотландськi й англiйськi Стюарти теж були нащадками Ярослава. Самодержець Росiї [[Микола II (російський імператор)|Микола II]] є нащадком Ярослава Мудрого у двадцять восьмому поколiннi<ref name=":3" />.

=== Родовід ===
{{Родовід
|1= '''Ярослав''', великий князь київський
|2= [[Володимир Святославич|Володимир]], великий князь київський
|3= [[Рогніда]], княгиня полоцька
|4= [[Святослав Ігорович|Святослав]], великий князь київський
|5= [[Малуша]], ключниця
|6= [[Рогволод]], князь полоцький
|7= невідомо
}}

== Зовнішність ==
Ярослав Мудрий був людиною достатньо високою на зріст (173—176 см), із середнім видовженим обличчям, різко випнутим носом дещо хвилястої форми та з тонко окресленими, відносно неширокими вилицями. Жодного його прижиттєвого зображення не збереглося, окрім того, що відбито на княжій печатці, де Ярослав Володимирович постає з довгими [[Вуса|густими вусами]] (за формою тотожними навіть до т.з. «угорських», які зазвичай розправлені в різні боки). З оглядкою саме на це, князя було зображено на [[2 гривні|двогривенних банкнотах]] [[2 гривні#/media/Файл:2 hryvnia 1992 front.jpg|першого]] ([[1992]]&nbsp;р.) і [[2 гривні#/media/Файл:2 hryvnia 1995 front.jpg|другого]] ([[1995]]&nbsp;р.) покоління з вусами, але безбородого. Проте вже на [[2 гривні#/media/Файл:2 гривни 2013 аверс.jpg|банкнотах третього]] ([[2004]]&nbsp;р.) покоління, а також на металевих [[2 гривні (монета)|гривнях зразка 2018 року]] Ярослава Мудрого (так само, як і [[Володимир Святославич|Володимира Великого]]) було чомусь зображено з бородою, згідно з російською традицією.
[[Файл:Yaroslav.gif|thumb|left|250px|Портрет Ярослава Мудрого на [[2 гривні|двогривневій банкноті]] зразка [[1992]]&nbsp;р.]]
«Зовнішність Ярослава Володимировича вражає,&nbsp;— пише Л.&nbsp;Р.&nbsp;Прозоров у монографії, присвяченій зовнішності [[Святослав Ігорович|Святослава Ігорьовича]] та інших руських князів.&nbsp;— На печатці ми бачимо вигляд, що сильно відрізняється від реконструкції Герасимова&nbsp;— перед нами типовий європейський лицар X—XI&nbsp;ст., в конічному шоломі з наносником, з-під якого стирчать в сторони довгі вуса. Бороди немає, волосся також не видно з-під шолома».<ref>{{Cite web|title=ВНЕШНОСТЬ КНЯЗЯ СВЯТОСЛАВА ИГОРЕВИЧА|url=https://web.archive.org/web/20140826114612/http://www.bulgaria88.narod.ru/Wynshnost.htm|website=web.archive.org|date=2014-08-26|accessdate=2020-04-09}}</ref>

Історик [[Алфьоров Олександр Анатолійович|Олександр Алфьоров]] вважає трансформацію портрета князя типовим проявом «війни образів»&nbsp;— змаганням за свідомість громадян України, нащадків князя Ярослава:

{{text|«Ми маємо реальне зображення князя — не вигадане. Зрозуміло, щодо іконопису — тут є певні канони: якщо йдеться про мученика, або воїна, який помер молодим, його зазвичай зображували безбородим. Це так само природньо, як і малювати літню людину — з бородою. Тому зображення князя на іконах із сивою бородою, з одного боку, є абсолютно канонічним: він помер вже в досить похилому віці. Проте до нас дійшло прижиттєве зображення князя з вусами та оголеним підборіддям. Маю запитання: чому ж сьогодні українська держава випускає в обіг банкноти та монети з бородатим Ярославом? Тому що, згідно канонам, бороду завжди носили [[Московський цар|московські царі]]? Кепсько, бо це є найдрібніші купюри, якими кожному українцю в голові формують образ його предків-князів, володарів країни. І образ цей — на жаль, відверто чужий»<ref>{{Cite news|url=https://youtu.be/aIjhID7ET3o|title=«Фальшива історія. Війна за князів»|last=Олександр Алфьоров|first=|date=|language=|work=Youtube|accessdate=}}</ref>}}

За життя Ярослава називали Кульгавим або Хромцем (згідно з літописами). Є дані, що князь мав фізичну ваду&nbsp;— кульгав на праву ногу. Права нога Ярослава була довшою за ліву через пошкодження тазостегнового та колінного суглобів унаслідок спадкової хвороби Пертеса та пізнішого поранення. В [[Іпатіївський літопис|Іпатіївському літописі]] (РІК 6524 [1016]), у розповіді про війну Ярослава із [[Святополк Окаянний|Святополком]] читаємо:
{{цитата|''… Прийшов Ярослав на Святополка, і стали вони насупроти обаполи Дніпра. І не одважувалися ні сі на тих рушити, ні ті на сих, і стояли вони три місяці одні проти одних. І став воєвода Святополків Вовчий Хвіст глузувати з новгородців, їздячи коло берега [і] говорячи: "Чого прийшли ви зі шкандибою оцим?".''<ref>До цього тексту примітка:
Ярослав Мудрий справді був кульгавий; рентген кісток показав, що в дитинстві княжич вивихнув праву ногу, а пізніше й переламав нижче коліна; зрослася вона неправильно.
Дивитись: [http://izbornyk.org.ua/litop/lit.htm Літопис руський] / Пер. з давньорус. Л.&nbsp;Є.&nbsp;Махновця; Відп. ред. О.&nbsp;В.&nbsp;Мишанич.&nbsp;— К. : Дніпро, 1989.&nbsp;— XVI+591 с. — ISBN 5-308-00052-2.</ref>}}

== Саркофаг Ярослава Мудрого ==
{{main|Саркофаг Ярослава Мудрого}}
[[Файл:Yaroslav Mudryi sarkofag.jpg|thumb|250px|Відкриття саркофагу Ярослава Мудрого в [[Софійський собор (Київ)|Софійському соборі]]]]
У вересні [[2009]] року українські науковці почали дослідження останків київського князя Ярослава Мудрого, які, як були впевнені дослідники, лежать в саркофазі [[Софійський собор (Київ)|Софійського собору]] в [[Київ|Києві]]. Стояло завдання визначити, як виглядав князь, на які хвороби хворів, скільки років прожив, від чого помер. Однак науковці прийшли до абсолютно непередбачуваних висновків<ref>{{Cite web|title=КИЕВ. Сенсационные данные получили ученые в результате исследования содержимого саркофага святого Ярослава Мудрого|url=http://2010.orthodoxy.org.ua/node/8849|website=orthodoxy.org.ua|accessdate=2019-06-03|last=|first=|date=|publisher=|language=}}</ref>.

Науковці встановили, що за останні сто років саркофаг відкривали тричі. У [[1936]] році знайшли купу перемішаних кісток і визначили, що там знаходяться два кістяки: чоловічий, жіночий і кілька кісточок дитини. У [[1939]] останки вивезли в Ленінградський інститут антропології для дослідження. А вже у [[1964]]-му&nbsp;— ковчег повернули на місце в саркофаг. Але з [[Ленінград]]а останки повернулися ще в [[1940]] році і зберігалися у фондах. А коли відкрили саркофаг [[2009]] року, то виявили тільки один скелет, і були впевнені, що це Ярослав Мудрий. Насправді то був жіночий скелет. Надалі керувала організаційною і пошуковою роботою з пошуку таємничо зниклих останків Ярослава Мудрого [[Куковальська Неля Михайлівна|Неля Куковальська]]<ref name="уу">{{cite web|title=Таємниці саркофага Ярослава Мудрого|author=Н. Куковальська|url=http://vuam.org.ua/uk/Таємниці_саркофага_Ярослава_Мудрого|publisher=[[Всеукраїнська асоціація музеїв]]|last=|first=|date=|website=vuam.org.ua|language=|accessdate=}}</ref>.

=== Версія про Інгігерду ===
[[Файл:Yaroslav Mudryi sarkofag-2.jpg|thumb|праворуч|250px|Дослідження кісток з саркофагу Ярослава Мудрого]]
Після [[Комп'ютерна томографія|томографічних]], антропологічних, рентгеноскопічних досліджень з'ясувалося, що в саркофазі&nbsp;— останки жінки. На основі сучасних методів вдалося визначити, що незнайомка з саркофагу має антропологічні характеристики скандинавського типу. Науковці припустили, що скелет зі [[Софійський собор (Київ)|Софії Київської]] належить дружині Ярослава [[Інгігерда|Інгігерді]] (у хрещенні Ірині).

За літописами, Інгігерда померла в [[1050]] році, у віці близько 50 років, що відповідає орієнтовному вікові жінки, чиї кістки виявили в саркофазі. По-друге, кістки черепа підтверджують, що скелет належить до скандинавського типу, а Інгігерда була дочкою шведського короля. По-третє, офіційно вважається, що дружина Ярослава похована в [[Софійський собор (Новгород)|Софійському соборі]] в [[Новгород]]і, де її мощі шануються як святі. Але при цьому існує паралельна версія, що вона покоїться в Софії Київській. Є ще один чинник. Відомий ленінградський антрополог [[Гінзбург Вульф Веніамінович|Вольф Гінзбург]], під керівництвом якого проводилося дослідження обох скелетів у [[1939]] році, тоді ж домігся дозволу проводити дослідження останків, які нібито належать Інгігерді, у Новгороді. За його звітом, новгородське поховання теж належить до XI століття, також переважає скандинавська расова відмінність, а череп схожий на той, що в похованні у [[Київ|Києві]], але та жінка померла більш молодою&nbsp;— в 30—35 років.

=== Версія про дружину Ганну ===
На думку професора-антрополога Сергія Сегеди, який входить до складу комісії з вивчення останків, останки з Новгорода могли належати дружині Ярослава Ганні, але точно стверджувати не можна. За деякими літописними джерелами, це перша дружина Ярослава. Про неї мало що відомо, набагато більше інформації про другу дружину, [[Інгігерда|Інгігерду]]<ref name=":4">{{Cite web|title=Сенсаційні дані отримали вчені в результаті дослідження вмісту саркофага святого Ярослава Мудрого|url=https://risu.org.ua/ua/index/all_news/culture/history/37207/|website=risu.org.ua|accessdate=2019-06-03}}</ref>.

=== Версія про діаспору ===
За однією з версій, мощі Ярослава зникли між [[1940]] і [[2009]] роком. Ймовірно, що у [[1943]] році мощі Ярослава вивезено за кордон, і нині вони зберігаються в українській діаспорі ([[Українська православна церква США]])<ref name=":4" />.

=== Радіовуглецева експертиза кістяка з гробниці Ярослава Мудрого ===
У грудні 2010 року була проведена радіовуглецева експертиза кістяка із саркофагу Ярослава Мудрого, який, як вважалось, належав його дружині Інгігерді. Для експертизи було взято два зразки з верхньої та нижньої частини скелету. У своєму звіті Інститут геохімії навколишнього середовища НАН України прийшов до висновку, що дані зразки належать різним людям, оскільки радіовуглецевий вік зразків відрізняється на 1580 років. Зразок верхньої частини скелета має вік приблизно 2410 років, що відповідає скіфському періоду історії України, а зразок нижньої частини скелету має вік 830 років і належить до 12-13 століть.

== Вшанування пам'яті ==
* На його честь названі міста [[Ярослав (місто)|Ярослав]] (нині Польща) та [[Ярославль]] (Росія).
* [[1838]] року у [[Київ|Києві]] на його честь названо [[Ярославська вулиця (Київ)|вулицю]], [[1955]]&nbsp;— [[Ярославський провулок (Київ)|провулок]].
* [[2007]] року у [[Харків|Харкові]] на його честь названий майдан<ref>[http://www.city.kharkov.ua/uk/document/view/id/3010/ Харківська міська рада, XVII сесія V скликання, Рішення від 25.12.2007&nbsp;р. №&nbsp;313/07 «Про найменування майдану»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131229095311/http://www.city.kharkov.ua/uk/document/view/id/3010/ |date=29.12.2013 }}&nbsp;— Переглянуто 26.12.2013</ref>.
* Ім'я Ярослава Мудрого присвоєне [[Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого|Національному юридичному університету]]<ref>[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1020/95 Президент України, Указ від 04.11.1995 №&nbsp;1020/95 «Про присвоєння Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого»]&nbsp;— Переглянуто 26.12.2013</ref>.
* [[Вулиця Ярослава Мудрого|Вулиці]] на його честь у містах [[Дніпро (місто)|Дніпро]], [[Львів]], [[Харків]]<ref>{{Cite web|title=Вулиця Петровського віднині носить ім'я Ярослава Мудрого {{!}} Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого|url=https://nlu.edu.ua/новини/вулиця-петровського-віднині-носить-і/|accessdate=2020-04-08|language=ua-UK}}</ref>, [[Черкаси]], [[Біла Церква]], [[Васильків]], [[Вінниця]], [[Мостиська]], [[Борщів]], [[Тлумач]], [[Кам'янка-Бузька]], [[Вулиця Ярослава Мудрого (Лубни)|Лубни]], [[Коростень]], [[Херсон]].
* Пам'ятники Ярославу Мудрому встановлені у [[Пам'ятник Ярославу Мудрому (Київ)|Києві]], Харкові, Полтаві, [[Пам'ятник Ярославу Мудрому (Біла Церква)|Білій Церкві]].

{{Gallery
|title=
|width=200| height=200| lines=4
|align=
|Файл:Пам'ятник Ярославу Мудрому Київ.jpg|[[Пам'ятник Ярославу Мудрому (Київ)]]
|Файл:Бюст Ярослава Мудрого біля фасаду НЮАУ ім Я Мудрого в Полтаві.jpg|Погруддя Ярослава Мудрого біля Полтавського юридичного інституту [[Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого|НЮУ ім. Ярослава Мудрого]] (Полтава)
|File:Yaroslav1.jpg|Мозаїка з портретом Ярослава Мудрого на станції київського метро «[[Золоті ворота (станція метро)|Золоті ворота]]»
|File:Sarcophagus_of_Yaroslav_the_Wise.jpg|Саркофаг Ярослава Мудрого у [[Софійський собор (Київ)|Софійському соборі]] (Київ)}}

* [[Портрет]] Ярослава Мудрого зображено на банкноті та монеті [[Номінальна вартість|номіналом]] 2 [[гривня|гривні]], на пам'ятній срібній монеті номіналом 10 гривень та на [[Банкнота|банкноті]] [[Номінальна вартість|номіналом]] в 1000 [[Російський рубль|російських рублів]].
{{Gallery
|title=
|width=200| height=110| lines=4
|align=https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/f/fb/Banknote_1000_rubles_2010_front.jpg/177px-Banknote_1000_rubles_2010_front.jpg
|Файл:UkraineP104a-2Hryvni-1992(1996)-donatedoy_f.jpg|2 гривні зразка 1992-го року.
|Файл:2 hryvnia 1995 front.jpg|2 гривні зразка 1995-го року.
|Файл:2 hryvnia 2005 front.jpg|2 гривні зразка 2004-го року.
|Файл:Yaroslav r.jpg |[[Ярослав Мудрий (срібна монета)|«Ярослав Мудрий»]]<br/>пам'ятна срібна монета 10&nbsp;гривень, 2001&nbsp;року
|Файл:2 hryvnia coin of Ukraine, 2018 (reverse).jpg|2 гривні зразка 2018-го року|Файл:Banknote_1000_rubles_2010_front.jpg|1000 рублів зразка 2010 року}}

* Указом [[Президент України|Президента України]]<ref>[http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=766%2F95 №&nbsp;766/95]</ref> від [[23 серпня]] [[1995]] року для нагородження [[громадянин|громадян]] за видатні особисті заслуги перед українською [[держава|державою]] в галузі державного будівництва, зміцнення міжнародного [[авторитет]]у [[Україна|України]], розвитку [[Народне господарство|економіки]], [[наука|науки]], [[освіта|освіти]], [[культура|культури]], [[мистецтво|мистецтва]], охорони здоров'я, за благодійну, гуманістичну та громадську діяльність засновано [[Орден князя Ярослава Мудрого]] І, ІІ, III, IV і V ступеня

* Ярослав Мудрий посів перше місце за результатами відкритого телефонного голосування в телепроєкті каналу [[Інтер (телеканал)|«Інтер»]] «[[Великі українці]]», що проводилося з [[16 листопада]] [[2007]] до [[16 травня]] [[2008]] року.

* [[1838]] року у [[Київ|Києві]] на його честь названо [[Ярославська вулиця (Київ)|вулицю]], [[1955]]&nbsp;— [[Ярославський провулок (Київ)|провулок]].

=== Канонізація ===
{{Святий
|ім'я святого      = Ярослав Мудрий
|оригінальне ім'я  = 
|зображення        =Yaroslav_I_of_Russia_(Granovitaya_palata,_1881-2).jpg 
|розмір зображення =250
|підпис            =
|тип(колір)        = 
|лик святого       =[[благовірний]]
|мирське ім'я      = 
|чернече ім'я      = 
|дата народження   = 
|місце народження  = 
|дата смерті       = 
|місце смерті      = 
|шанується         = [[Православна церква України|ПЦУ]], [[Російська православна церква|РПЦ]]
|прославлений      = 
|канонізований     = спершу в домонгольський період, <br/>УПЦ МП відновили прославлення 9 травня 2004 р.,<br/>включення в календар РПЦ - 8 грудня 2005 р.<br/>
УПЦ КП - 11 липня 2008 р., <br/>РПЦ - 2 лютого (загальноцерковне шанування)
|беатифікований    = 
|у лику            = 
|день пам'яті      = 4 березня
|день пам'яті у {{#time:Y}} =
|покровитель       =
|головна святиня   =
|атрибути          =
|деканонізований   =
|праці             =
|подвижництво      =
}}
[[Благовірний|Благовірного]] князя Ярослава Мудрого стали шанувати на Русі відразу після смерті. Перша згадка про це є в «[[Діяння архієпископів Гамбурзької церкви|Діяннях архієпископів Гамбурзької церкви]]»<ref>''Адам Бременский.'' Деяния архиепископов гамбургской церкви // Немецкие анналы и хроники X—XI столетий / Перев. И.&nbsp;В.&nbsp;Дьяконова и В.&nbsp;В.&nbsp;Рыбакова.&nbsp;— М.: Русский Фонд Содействия Образованию и Науке, 2012.&nbsp;— С. 297—449.</ref>, які датуються [[1075]] роком, де сучасник Великого князя хронограф [[Адам Бременський]] називає Ярослава Володимировича святим.
<!-- На думку [[Коваленко Георгій Іванович|Георгія Коваленка]] Православна церква канонізувала святого бо при ньому Київ став християнським містом, побудував багато православних храмів, відкрив християнські школи для дітей, створив бібліотеку та фактично написав звід законів, які, загалом, регламентували відносини в суспільстві, при цьому не суперечили християнському світогляду і християнському відношенню між людьми. «Він не міг би всього цього зробити, якби метою життя для нього не було просвітництво свого народу світлом Христової істини»<ref>{{Cite web|url=http://2010.orthodoxy.org.ua/node/67099|title=Наконец-то Мудрый стал святым, — Интервью с прот. Георгием Коваленко {{!}} Православіє в Україні&nbsp;— інформаційний веб-портал УПЦ|website=2010.orthodoxy.org.ua|language=ru|accessdate=2018-11-07}}</ref>.
 -->

==== УПЦ КП / ПЦУ ====
Помісний Собор [[11 липня]] 2008 року [[Українська православна церква Київського патріархату (1992–2018)|Української православної церкви Київського патріархату]] у зв'язку з 1020-літтям Хрещення Київської Руси-України, благословив приєднати великого князя Київського Ярослава Мудрого до сонму святих для загального церковного шанування і занести його ім'я у православний церковний календар в лику [[благовірний]] князь. Чесні останки благовірного князя Ярослава вважати святими мощами, віддавати їм належне шанування. Благословити будівництво храмів на честь благовірного великого князя Київського Ярослава Мудрого. Пам'ять благовірного великого князя Київського Ярослава Мудрого святкувати 4 березня ([[20 лютого]]), в день його упокоєння<ref name="Канонізація" />.

[[21 лютого]] 2016 року престол Теплої Софії було вирішено освятити на честь бл. кн. Ярослава Мудрого, який найбільше потрудився у будівництві святині<ref name=":2">{{Cite news|url=https://tsn.ua/ukrayina/ukrayina-vshanovuye-pam-yat-blagovirnogo-knyazya-kiyivskogo-yaroslava-mudrogo-603941.html|title=Україна вшановує пам'ять благовірного князя Київського Ярослава Мудрого|date=2016-03-04|language=uk|work=ТСН.ua|accessdate=2018-09-10}}</ref>. У п&#39;ятницю, [[4 березня]] 2016&nbsp;р. в Малій (Теплій) Софії, колишній трапезній церкві Софійського монастиря, відбулося урочисте богослужіння, яке очолив Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України [[Філарет (патріарх Київський)|Філарет]] з нагоди вшанування пам'яті святого бл. кн. Ярослава Мудрого<ref name=":2" />. 12 травня 2018 року на священному Синоді УПЦ КП було ухвалено передати у Видавничий відділ для публікації службу благовірному князю Київському Ярославу Мудрому, у святому Хрещенні Георгію<ref>{{Cite web|url=https://www.cerkva.info/church/zhurnaly-zasidannia-sviashchennoho-synodu-12-travnia-2018-r|title=Українська Православна Церква Київський Патріархат (УПЦ КП)|website=www.cerkva.info|accessdate=2018-09-10}}</ref>.

==== РПЦ ====
Ще в 1992 році видання «Полный православный богословский энциклопедический словарь» називало Ярослава Мудрого святим, пам'ять якого&nbsp;— 28 лютого<ref>Полный православный богословский энциклопедический словарь: [В 2т.].&nbsp;— [Репринт. изд.].&nbsp;— М.: Концерн «Возрождение», Б. г.&nbsp;— 25&nbsp;см. Т. 2: [K-V].&nbsp;— М.: Концерн «Возрождение», Б. г.&nbsp;— Стб. 1131—2464, [4] с.</ref>. Було багато богословських праць в яких також Ярослав Мудрий названий святим, навіть ікони в них були вміщені. Богослов прот. [[Коваленко Георгій Іванович|Георгій Коваленко]] вважає, що Ярослав Мудрий&nbsp;— це визначна постать і просвітитель Русі. Його він порівняв з премудрим [[Соломон]]ом, який збудував також величний храм&nbsp;— [[Софійський собор (Київ)|Софію Київську]]. Фактично християнство почало становитись при [[Володимир Святославич|Володимирі]] та довершилось при Ярославі.

Комісія з канонізації [[Українська православна церква (Московський патріархат)|УПЦ МП]], дослідивши всі факти, прийшла до висновку, що Ярослав Мудрий шанувався святим у домонгольський період. У більш пізні століття його шанування було поширене на місцевому рівні. А коли вже стали формуватися календарі і святці в тому вигляді, в якому ми їх маємо зараз, то його ім&#39;я не було згадано. Швидше за все, укладачі або просто не звернули уваги на цього святого, або принципи, закладені у формування календарів, не враховували київської традиції. Розглянувши всі матеріали, свідчення, [[9 травня]] [[2004]] року Священний Синод [[Українська православна церква (Московський патріархат)|УПЦ (Московського патріархату)]] у зв'язку з 950-ю річницею з дня смерті, благословив '''не канонізувати, а відновити його прославлення''' і занести в календар 4 березня (20 лютого за старим стилем) день його пам'яті, через те що припинялося не шанування, а офіційне прославляння<ref>{{Cite web|url=http://2010.orthodoxy.org.ua/node/67099|title=Наконец-то Мудрый стал святым, — Интервью с прот. Георгием Коваленко {{!}} Православіє в Україні&nbsp;— інформаційний веб-портал УПЦ|website=2010.orthodoxy.org.ua|language=ru|accessdate=2018-09-10}}</ref>. Ім&#39;я благовірного великого князя Ярослава було внесено в календар Російської Православної Церкви з благословення Патріарха Московського і всієї Русі [[Алексій II|Алексія II]] 8 грудня 2005<ref>{{Cite web|url=https://azbyka.ru/days/sv-jaroslav-mudryj|title=Благоверный князь Яросла́в Мудрый|website=azbyka.ru|language=ru|accessdate=2018-09-10}}</ref>. При цьому було підтверджено, що згідно із традицією, що склалася, він вшановується як небесний покровитель державних діячів, юристів, прокурорів, будівничих храмів, бібліотекарів, наукових працівників, вчителів та студентів.

У [[2014]] році з благословення Патріарха Московського і всієї Русі Кирила під головуванням митрополита Калузького і Боровського Климента заснована комісія зі складання місяцеслова [[Російська православна церква|РПЦ]]. При дослідженні святців було встановлено, що ряд широко шанованих (в тому числі з давніх-давен) у Російській православній церкві святих ще не отримав загальноцерковного прославлення. До таких належав і святий благовірний князь Ярослав Мудрий<ref name=":1">{{Cite web|url=http://www.patriarchia.ru/db/text/4367765.html|title=Определение Освященного Архиерейского Собора Русской Православной Церкви об общецерковном прославлении ряда местночтимых святых / Официальные документы / Патриархия.ru|website=Патриархия.ru|language=ru|accessdate=2018-09-10}}</ref>. Синодальна комісія з канонізації святих, вивчивши [[житіє]] святого Ярослава Мудрого та ін. подвижників благочестя, направила у Священний Синод пропозицію про їх загальноцерковне прославлення<ref name=":1" />.

Священний Синод, розглянувши у своєму засіданні від 24 грудня 2015&nbsp;р. (журнал №&nbsp;95) представлені матеріали, визначив включити в пропоновану на твердження Архієрейського Собору порядку денного Собору питання про загальноцерковне прославляння св. бл. кн. Ярослава Мудрого та ін. святих. З урахуванням викладеного, заслухавши доповідь єпископа Троїцького Панкратія, голови Синодальної комісії з канонізації святих, [[Архієрейський собор|Архієрейський Собор]], який зібрався 2–3 лютого 2016&nbsp;р., визначив благословити загальноцерковне шанування князя Ярослава Мудрого та інших святих, включивши їхні імена до [[Святці|місяцеслова]] [[Російська православна церква|Російської православної церкви]]. Пам&#39;ять св. бл. князя Ярослава Мудрого Архієрейський Собор визначив святкувати [[5 березня]] за н. ст. (20 лютого за [[Старий стиль|ст. ст.]]), а у високосний рік [[4 березня]] за [[Новий стиль|н. ст.]]<ref name=":1" />.

==== Мощі ====
Мощі князя, що мали бути в саркофазі в Софії Київській були вилучені і описані в 1930-х рр. Їхня доля дотепер не вирішена<ref name=":0">{{Cite book|url=https://drive.google.com/file/d/1ifeHRTiR29XvrDMl1itVOmHxLiMfbyc2/view|title=Канонізація святих на соборах Української Православної Церкви Київського Патріархату 1993 - 2013 рр.|last=Петрущак|first=Іван|authorlink1=Користувач:pig1995z|date=|year=2018|editor-last=Преловська|editor-first=Ірина|publisher=КПБА|location=Київ|pages=70-76|language=українською|type=Магістерська робота|isbn=}}</ref>.

== Образ у мистецтві ==

=== У середньовічній літературі ===
Ярослав&nbsp;— традиційний персонаж літературних творів [[Агіографія|агіографічного]] жанру&nbsp;— Житіє [[Борис і Гліб|Бориса і Гліба]].

Сам факт убивства служить для древніх літописців улюбленою темою для окремих сказань. Всього «Сказання про Бориса і Гліба» збереглося більш ніж в 170-й списках<ref name="Liter">{{Cite web |url=http://www.auditorium.ru/books/5536/full5536.pdf |title=''Рождественская М. В.'' Начало русской литературы |accessdate=30 листопад 2005 |archiveurl=https://web.archive.org/web/2006/http://www.auditorium.ru/books/5536/full5536.pdf |archivedate=30 листопад 2005 |deadurl=yes }}</ref>, з яких найстаріші і найповніші приписуються літописцю [[Нестор-літописець|Нестору]] і [[Яків Чорноризець|чорноризцю Якову Мнихові]]<ref>«Сказание о святых Борисе и Глебе», по сильвестровскому списку издано И.&nbsp;И.&nbsp;Срезненским, с предисловием издателя, в 1860 году</ref>.

Там йдеться, наприклад, що після смерті Володимира, владу в Києві захопив пасинок Володимира Святополк. Побоюючись суперництва рідних дітей великого князя&nbsp;— Бориса, Гліба та інших, Святополк насамперед підіслав убивць до перших претендентів на стіл у Києві&nbsp;— Борису і Глібу. Гонець, посланий від Ярослава, передає [[Гліб-Давид Володимирович|Глібу]] звістку про смерть батька і вбивство брата Бориса… І ось засмучений скорботою князь Гліб пливе по річці в човні, і його оточують його вороги. Він зрозумів, що це кінець і промовив смиренним голосом: «Раз вже почали, приступивши, здійсніть те, на що послані». А сестра Ярослава Предслава попереджає, що їх брат Святополк збирається усунути і його.

Також Ярослав згадується в «[[Слово про закон і благодать|Слові про Закон і Благодать]]» митрополита [[Іларіон Київський|Іларіона]] і в «Пам'яті і Похвалі князю Руському Володимиру» Якова Мниха<ref>{{Cite web |url=http://www.pushkinskijdom.ru/Default.aspx?tabid=4870 |title=Электронная библиотека ИРЛИ РАН > Собрания текстов > Библиотека литературы Древней Руси > Том 1 > Память и похвала князю русскому Владимиру<!-- Заголовок добавлен ботом --> |accessdate=24 червень 2015 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20110526002656/http://www.pushkinskijdom.ru/Default.aspx?tabid=4870 |archivedate=26 травень 2011 |deadurl=yes }}</ref>.

Оскільки Ярослав був одружений з [[Інгігерда|Інгігердою]]&nbsp;— дочкою шведського короля [[Улоф III Шетконунг|Улофа Шетконунга]] і влаштовував династичні шлюби своїх дочок, у тому числі [[Єлисавета Ярославна|Єлизавети]] (Еллісів)&nbsp;— з королем Норвегії [[Гаральд III Суворий|Гаральдом Суворим]], він сам і його ім'я неодноразово згадуються в скандинавських сагах, де він фігурує під ім'ям «Яріслейва конунга Гольмґарда», тобто Новгорода.

У [[1834]] році професор Санкт-Петербурзького університету Сенковський, переклавши російською мовою «Сагу про Еймунд»<ref>{{Cite web |url=http://www.skazka.com.ru/myth/saga/0000013saga.html |title=Сага об Эймунде Хрингссоне\\Мифы и легенды народов мира. «Сказки». Проект ИД «Провинция» |accessdate=24 червень 2015 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20080518130547/http://www.skazka.com.ru/myth/saga/0000013saga.html |archivedate=18 травень 2008 |deadurl=yes }}</ref>, виявляє там, що варяг Еймунд разом з дружиною був найнятий Ярославом Мудрим. У сазі розповідається, як конунг Яріслейф (Ярослав) б'ється з конунгом Буріслейфом (Борисом), причому в сазі Бурислейфа позбавляють життя варяги за розпорядженням Яріслейфа. Потім деякі дослідники<ref>[http://izbornyk.org.ua/dynasty/dyn23.htm «''О.Головко, слідом за М.Ільшим та А.Грабським, на підставі саги про Еймунда дуже сміливо відніс смерть Бориса до справи рук варягів, надісланих Ярославом Мудрим у 1017&nbsp;р.''» Леонтій Войтович. Князівські династії Східної Європи (кінець IX&nbsp;— початок XVI&nbsp;ст.): склад, суспільна і політична роль. Історико-генеалогічне дослідження.&nbsp;— Львів: Інститут українознавства ім. І.Крип'якевича, 2000.&nbsp;— 649 с.] ISBN 966-02-1683-1 (Розділ третій. Рюриковичі. Персональный склад) {{ref-uk}}</ref> на підставі саги про Еймунда підтримали гіпотезу, що смерть Бориса&nbsp;— «справа рук» варягів, надісланих Ярославом Мудрим в 1017 році, враховуючи те, що, за літописами, Ярослав, і Брячислав, і Мстислав відмовилися визнати Святополка законним князем у Києві.

Однак гіпотеза Сенковського, заснована виключно на даних «Саги про Еймунда», активним прихильником якої в даний час є історик-джерелознавець І.&nbsp;М.&nbsp;Данилевський, доводить можливу «причетність» Ярослава тільки до вбивства Бориса («Буріцлейва»), але ніяк не Гліба, який в сазі не згадується зовсім.

Водночас відомо, що після смерті князя Володимира лише два брати&nbsp;— Борис і Гліб заявили про свою вірність новому київському князю і зобов'язалися «шанувати його, як батька свого», і для Святополка досить дивним було б вбивати своїх союзників. До теперішнього часу ця гіпотеза має як своїх прихильників, так і супротивників.

Також історики, починаючи з [[Соловйов Сергій Михайлович|С.&nbsp;М.&nbsp;Соловйова,]] припускають, що повість про смерть Бориса і Гліба явно вставлена в [[Повість временних літ|«Повість временних літ»]] пізніше, інакше літописець не став би знову повторювати про початок князювання Святополка в Києві.

== Примітки ==
{{reflist|3}}

== Література ==
* [[Котляр Микола Федорович|Котляр М. Ф.]] [http://www.history.org.ua/?termin=Yaroslav_M Ярослав Мудрий, Ярослав-Георгій Володимирович] // {{ЕІУ|10|760}}
* {{Войтович|3.1}}
* Котляр М. Ф. [http://history.vn.ua/book/dict/1663.html Ярослав Володимирович Мудрий] // {{МСІУ}}
* [https://archive.org/stream/istviinvUkraini#page/n511/mode/2up Ярослав Мудрий] // Історія війн і збройних конфліктів в Україні: Енциклопедичний довідник / Авт.-упор.: [[Гуржій Олександр Іванович|О.&nbsp;І.&nbsp;Гуржій]] та ін.&nbsp;— К.: Видавництво гуманітарної літератури, 2004.&nbsp;— С. 509.
* ''[[Грушевський Михайло Сергійович|Грушевський]] М.'' Ярослав // Історія України-Руси. Том II (XI—XIII вік).&nbsp;— [[Львів]], [[1905]];
* ''Полонська-Василенко Н.'' Київ часів [[Володимир Великий|Володимира Великого]].&nbsp;— [[Прага]], [[1944]];
* ''Кравчук П. П.'' Становлення інституту позбавлення волі в Давньоруській державі: іст.-прав. нарис / Павло Кравчук.&nbsp;— Запоріжжя, 2009.&nbsp;— 28 с.[https://web.archive.org/web/20151125075730/http://www.kvs.zp.ua/index2.php?option=com_content&task=view&id=161&pop=1&page=9&Itemid=189];
* Історія України в особах: IX—XVIII&nbsp;ст.&nbsp;— К.: Україна, 1993.&nbsp;— 396 с.;
* [[Войтович Леонтій Вікторович|Войтович Л]]. Гольмґард: де правили руські князі Святослав Ігоревич, Володимир Святославич та Ярослав Володимирович? // [[Український історичний журнал]].&nbsp;— К., 2015.&nbsp;— №&nbsp;3 (522) за травень-червень.&nbsp;— С. 37—55.&nbsp;— ISSN 0130-5247;
* ''Костомаров Н.'' Ярослав Мудрый. Русская история в жизнеописаниях ея важнейших деятелей.&nbsp;— Петербург, 1874—1876 {{ref-ru}};
* ''Каргер М.'' Портреты Ярослава и его семьи в киевской св. Софии // Ученые записки ЛГУ, ч. 20, [[1960]] {{ref-ru}};
* ''Пашуто В.'' Внешняя политика Древней Руси.&nbsp;— Москва, [[1968]]. {{ref-ru}};
* ''Тороп В.'' Ярослав Мудрый.&nbsp;— Быково&nbsp;: МО О «Императорское Русское историческое общество», 2012.&nbsp;— 784 с.
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=10805 Начало княжения Ярослава в Киеве: Київ, 1893. // Летопись Нестора, со включением поучения Владимира Мономаха, 1893.&nbsp;— С. 64–76 : Київ: Тип. Глазунова.]
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=10804 Собирание русских земель Ярославом Мудрым: Київ, 1913. // Детская энциклопедия, 1913.&nbsp;— Т. 8 : Київ: Тип. т-ва И.&nbsp;Д.&nbsp;Сытина.]
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=10228 Правда Росьская: Київ, 1870. // Хрестоматия по русской истории: для изучения древне-русской жизни, письменности и литературы, от начала письменности до XVI века / сост. Н.&nbsp;Я.&nbsp;Аристовъ.&nbsp;— Стб. 691—695.]
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=10227 Иловайский, Д. Киев. Поросье и Полесье / соч. Д. Иловайскаго: Київ, 1876. // История России.&nbsp;— Ч. 2.&nbsp;— С. 1–21.]
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=10226 Соображение о том, к кому обращалось …: Київ, 1914. // Язычество и Древняя Русь / Е.&nbsp;В.&nbsp;Аничков.&nbsp;— С. 136—144.]
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=10225 Церковный устав Ярослава 1051—1054: Київ, 1870. // Хрестоматия по русской истории: для изучения древне-русской жизни, письменности и литературы, от начала письменности до XVI века / сост. Н.&nbsp;Я.&nbsp;Аристовъ.&nbsp;— Стб. 663—668.]
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=10224 Ярослав I та устрой уделов: Київ, 1886. // Княжий період України-Русі: до сметрі Володимира Мономаха.&nbsp;— Ч. 1.&nbsp;— С. 132—151.]
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=10223 Ярослав еще не знал …: Київ, 1936. // Древнерусские летописи / пер. и коммент. В. Панова.&nbsp;— С. 57–65.]
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=10222 Владимир испытал над собой …: Київ, 1903. // История Малой России: в 3-х ч. / соч. Д. Бантыш-Каменского.&nbsp;— С. 5–11.]
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=10221 Ломоносов, М. В. О княжении Ярослава первого / М. Ломоносов: Київ, 1766. // Древняя Российская история от начала российскаго народа до кончины великаго князя Ярослава Перваго или до 1054 года / сочиненная Михайлом Ломоносовым статским советником, профессором химии и членом Санктпетербургской Императорской и Королевской шведской академии наук.&nbsp;— С. 133—140.]
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=10220 Мавродин, В. Культура Древней Руси / В. Мавродин: Київ, 1946. // Древняя Русь: (происхождение русского народа и образование Киевского государства) / В. Мавродин.&nbsp;— С. 274—297.]
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=10219 Мавродин, В. Ярослав / В. Мавродин: Київ, 1946. // Древняя Русь: (происхождение русского народа и образование Киевского государства) / В. Мавродин.&nbsp;— С. 252—273.]
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=10218 Шахматов, А. А. В лето 6522. Ярославу же … / А.&nbsp;А.&nbsp;Шахматовъ: Київ, 1916. // Повесть временных лет.&nbsp;— Т. 1.&nbsp;— С. 164—205.]
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=10217 О построении и освящении Киевской церкви св. Георгия: Київ, 1877. // Собрание сочинений М.&nbsp;А.&nbsp;Максимовича.&nbsp;— Т. 2.&nbsp;— С. 141—142.]
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=10216 Софийское отделение Старого Киева: Київ, 1877. // Собрание сочинений М.&nbsp;А.&nbsp;Максимовича.&nbsp;— Т. 2.&nbsp;— С. 132—140.]
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=10215 Софийское отделение Старого Киева: Київ, 1877. // Собрание сочинений М.&nbsp;А.&nbsp;Максимовича.&nbsp;— Т. 2.&nbsp;— С. 107—113.]
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=10214 Иловайский, Д. Ярослав I и водворение удального порядка / соч. Д. Иловайскаго: Київ, 1876. // История России, 1876.&nbsp;— Ч. 1 : Киевский период.&nbsp;— С. 89–112.]
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=10213 Киево-Софийский собор: Киев, 1897. // Историко-топографические очерки древнего Киева / Н.&nbsp;И.&nbsp;Петров, 1897.&nbsp;— С. 128—148.]
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=10212 Борьба Ярослава со Святополком: Київ, 1862. // Рассказы из русской истории, 1862.&nbsp;— Вып. 1.&nbsp;— С. 21–26.]
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=10211 Среди рассказов о событиях …: Київ, 1878. // О древне-русских исторических повестях и сказаниях / соч. И.&nbsp;П.&nbsp;Хрущова, 1878.&nbsp;— С. 91–93.]
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=10203 Правда руская или Законы великих князей Ярослава Владимировича и Владимира Всеволодовича Мономаха: с преложением древняго оных наречия и слога на употребительные ныне, и с объяснением слов и названий из употребления вышедших.&nbsp;— СПб. : Тип. Св. правит. синода, 1792.&nbsp;— 98 с.]
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=10202 Кочерга І. Ярослав Мудрий: драм. поема / Ів. Кочерга.&nbsp;— Харків: Мистецтво, 1947.&nbsp;— 133 с., 5 л. іл.]
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=10201 Максимейко Н.&nbsp;А.&nbsp;Опыт критического исследования Русской Правды. Вып. 1 : Краткая редакция / Н.&nbsp;А.&nbsp;Максимейко.&nbsp;— Харьков: Тип. и литогр. М. Зильберберг и С-вья, 1914.&nbsp;— 217 с.]
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=10152 Софійські фрески й мозаїка: Київ, 1937. // Історія української культури / написали: Іван Крипякевич та ін., 1937.&nbsp;— С. 468—470 ; під заг. ред. Івана Крипякевича: Київ: Вид. І. Тиктора.]
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=10151 Софійський собор: Київ, 1930. // Путівник по Києву: (сучас. та давній Київ), 1930.&nbsp;— С. 121—124 : Київ: Укртуре.]
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=10150 Ярославова домовина: Київ, 1937. // Історія української культури / написали: Іван Крипякевич та ін., 1937.&nbsp;— С. 470—472 ; під заг. ред. Івана Крипякевича: Київ: Вид. І. Тиктора.]
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=10149 Ярославичі: Київ, 1948. // Велика історія України / до 1923&nbsp;р. опрацювали І. Крипякевич і ред. М. Голубець, 1948.&nbsp;— С. 159—178 ; праісторію України доп. Я. Пастернак: Київ :]
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=10148 Ярослав Мудрий: Київ, 1948. // Велика історія України / до 1923&nbsp;р. опрацювали І. Крипякевич і ред. М. Голубець, 1948.&nbsp;— С. 147—158 ; праісторію України доп. Я. Пастернак: Київ: Видав Іван Тиктор.]
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=10142 Откуда пошла русская земля и первые киевские князья: Київ, 1906. // История украинского народа, 1906.&nbsp;— Вып. 1 : Тип. Акц. Общ. Брокгауз-Ефрон. —(История Европы по эпохам и странам в средние века и новое время).]
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=10141 Мудрый или Окаянный?: Київ, 2012. // От Царьграда до Киева : / Надежда Никитенко.&nbsp;— С. 258—323 : Київ: Изд. дом Дмитрия Бураго]
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=10139 Київський князь Ярослав Володимирович: Київ, 1918. // Історія України в життєписах визначніших її діячів / Микола Костомарів, 1918.&nbsp;— С. 9–24 ; переложив О. Барвінський: Київ: Друк. Наук. т-ва ім. Шевченка.]
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9405 Грушевський М.&nbsp;С.&nbsp;Історія України-Руси. Т. 2 : XI—XIII вік / Михайло Грушевський.&nbsp;— Вид. 2-ге, розширене.&nbsp;— У Львові: Накладом авт., 1905.&nbsp;— 637 с.]
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=6921 Таємниці гробниці Ярослава Мудрого: (за результатами дослідж. 2009—2011&nbsp;рр.) / Нікітенко Н. М. та ін. ; НАН України, Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М.&nbsp;С.&nbsp;Грушевського.&nbsp;— Київ: б. в., 2013.&nbsp;— 173 с. : іл]
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=6919 Никитенко Н.&nbsp;Н.&nbsp;От Царьграда до Киева: Анна Порфирородная … Мудрый или Окаянный? : ист.-докум. диптих / Надежда Никитенко.&nbsp;— Киев: Изд. дом Дмитрия Бураго, 2012.&nbsp;— 323 с., 8 л. ил.]
* [https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=11137 Ярослав Мудрий: Київ, 1918. // Вешние всходы / сост. Д.&nbsp;И.&nbsp;Тихомиров, 1918.&nbsp;— С. 180—182.]
* [https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=11031 Братья враги: Київ, 1909. // Отголоски старины: с 14 рис. / М. Макарова, 1909.&nbsp;— С. 271—335 : Київ: Изд. В.&nbsp;Д.&nbsp;Карчагина.]
* [https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=11627 Архітектурні пам'ятки: зб. наук. пр. / Акад. архітектури Укр. РСР, Ін-т історії і теорії архітектури ; за заг. ред. С.&nbsp;Я.&nbsp;Грабовського.&nbsp;— Київ: Вид-во Акад. архітектури Укр. РСР, 1950.&nbsp;— 122 с.]
* {{УМЕ16|частина=Ярослав I Мудрий|сторінки=2129-2130}}

== Посилання ==
{{commonscat}}
{{Вікіцитати}}
* [http://elib.nlu.org.ua/collection.html?id=335 Ярослав Мудрий в Електронній бібліотеці «Культура України»]
* [https://youtu.be/uC1j-VWcR6k ЯРОСЛАВ МУДРИЙ | Програма «Велич особистості» | 2017 (ВІДЕО)]
* [http://www.ukrcenter.com/library/read.asp?id=6531 Як виглядав великий князь київський]
* [http://wek.kiev.ua/uk/Ярослав_Мудрий Енциклопедія Києва]
* [http://www.uamodna.com/articles/velykyy-knyazj-yaroslav-mudryy/ Ярослав Мудрий: біографія] // UaModna, 3 лютого 2015
* [http://www.ukrop.com/ua/encyclopaedia/history/4391.html УКРОП]{{Недоступне посилання|date=серпень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}
* [http://www.cerkva.info/2008/07/11/jaroslav.html Діяння освяченого помісного собору Україинской Православної Церкви Киїевського Патріархату «Про канонізацію благовірного великого князя Київського Ярослава Мудрого» (983—1054&nbsp;рр.)"]
* [http://archiv.orthodox.org.ua/page-910.html О почитании Святого благоверного князя Киевского Ярослава (в крещении Георгия) Мудрого]{{ref-ru}}
* [http://istina.stb.ua/video/2010/10/26/27845/#110709 «В пошуках істини. Ярослав Мудрий: справжнє обличчя» Відео] розслідування каналу [[СТБ]]
* [http://umoloda.kiev.ua/number/1907/196/67831/ Ярослав Мудрий та Інґіґерда Шведська // Україна молода.&nbsp;— 2011.&nbsp;— 7 лип.]
* [http://torf.tv/news/AdultNews/ Цікава історія з сімейного життя Ярослава Мудрого та його княгині]
* [https://web.archive.org/web/20150201201249/http://mariusz.eu.pn/genealogia/rody/rurykowiczowie01.html#E1 Dynastia Rurykowiczow 1] {{ref-pl}}
* [http://nmu.ua/wp-content/uploads/2017/11/Doslidzhennya-grobnytsi-YAroslava-Mudrogo.pdf Дослідження вмісту саркофага Ярослава Мудрого]

{{Князі Київські}}
{{Князі Новгородські}}
{{Князі Ростовські}}
{{Нормативний контроль}}
[[Категорія:Ярослав Мудрий| ]]
[[Категорія:Поховані в Софійському соборі Києва]]
[[Категорія:Рюриковичі]]
[[Категорія:Великі князі Київські]]
[[Категорія:Святі України]]
[[Категорія:Українські Православні святі]]
[[Категорія:Святі УПЦ КП]]
[[Категорія:Святі УПЦ (МП)]]
[[Категорія:Канонізовані монархи]]
[[Категорія:Патрони юнацьких пластових куренів]]
[[Категорія:Померли у Вишгороді]]
[[Категорія:Надпопулярні статті]]
[[Категорія:Православні святі]]
[[Категорія:Люди, на честь яких названі вулиці]]
[[Категорія:Персонажі Слова о полку Ігоревім]]
[[Категорія:Люди на монетах України]]
[[Категорія:Люди на банкнотах України]]
[[Категорія:Люди, на честь яких названі населені пункти]]
[[Категорія:Володимировичі]]