Перегляд вихідного коду сторінки Ярема Вишневецький

{{othernames|Вишневецький}}
{{Воєвода
| ім'я                = Ярема Вишневецький
| титулатура          = Dux et princeps visnioviecus – Michaelis Primi Regis Poloniae Progenitor
| титул               = [[Руські воєводи|Руський воєвода]]
| зображення          = [[Файл:Jeremi Wiśniowiecki.jpg|250px]]
| служба              = [[1646]]–[[1651]]
| призначення         = [[1646]]
| ім'я при народженні = Єремія Михайло
| інші титули         = [[Вишнівець|Князь Вишнівця]]
| національність       = [[русин]]
| хрещення            =
| релігія             = [[православ'я]] → [[католицизм]]
| дата народження     = 17.8.1612
| місце народження    = [[Лубни]]
| дата смерті         = 20.8.1651
| місце смерті        = [[Паволоч]]
| місце поховання     =
| попередник          = [[Яків Собеський]]
| наступник           = [[Станіслав Лянцкоронський (гетьман)|Станіслав Лянцкоронський]]
| дружина             = [[Ґризельда Вишневецька]]
| діти                = [[Міхал Корибут Вишневецький|Михайло]]
| династія            = [[Вишневецькі]]
| рід                 =
| батько              = [[Михайло Михайлович Вишневецький|Михайло Вишневецький]]
| мати                = [[Раїна Вишневецька]]
| герб                = POL COA Korybut.svg
| сигнатура           =
}}

'''Яре́ма-Миха́йло Вишневе́цький''' (''Єремі́я-Миха́йло Корибут-Вишневе́цький'', {{lang-pl|Jeremi Michał Wiśniowiecki}}; [[17 серпня]] [[1612]], [[Лубни]]&nbsp;— [[20 серпня]] [[1651]], [[Паволоч]])&nbsp;— державний та військовий діяч [[Річ Посполита|Речі Посполитої]] з руського князівського роду [[Вишневецькі|Вишневецьких]], магнат. [[Руські воєводи|Воєвода руський]] ([[1646]]). Батько короля [[Міхал Корибут Вишневецький|Міхала I Корибута Вишневецького]]. Проводив активне освоєння земель Лівобережної України. Виховувався у православній родині, однак пізніше прийняв [[Католицька церква|римо-католицизм]]. Противник [[Хмельниччина|повстання Хмельницького]] й представник «воєнної партії» в ході його придушення.

== Життєпис ==

=== Дитинство ===
Народився [[17 серпня]] [[1612]] року в м. [[Лубни|Лубнах]]. Походив з русько-литовського князівського роду, син [[київські каштеляни|київського каштеляна]] [[Михайло Михайлович Вишневецький|Михайла Вишневецького]] і молдованки, доньки господаря Молдови [[Раїна Вишневецька|Раїни Вишневецької-Могилянки]]. Став сиротою в 7 років, виховував його [[Стрий (родич)|стрийко]] (дядько по батькові) князь [[Вишневецький Костянтин Костянтинович|Костянтин Вишневецький]].

Навчався в [[Львівська єзуїтська колегія|колегіумі єзуїтів]] у [[Львів|Львові]], де до нього навчався і Богдан Хмельницький. Потім вивчав військову справу в [[Нідерланди|Нідерландах]], [[Італія|Італії]], [[Іспанія|Іспанії]].

=== Власність, господарська діяльність ===
Володів величезними маєтностями в Україні. Зокрема, на [[Лівобережна Україна|Лівобережжі]] йому належало 56 міст і містечок з центром у м. [[Лубни|Лубнах]] (т.&nbsp;зв. «[[Вишневеччина]]», нині переважно територія [[Полтавська область|Полтавської]] області, частково [[Київська область|Київської]] ([[Яготинський район]]), [[Черкаська область|Черкаської]] і [[Чернігівська область|Чернігівської]] областей, в яких жило понад 288000 осіб, що сплачували щороку 1&nbsp;млн. 200 тис. злотих [[чинш]]у). Утримував 12-20 тис. першокласного надвірного війська, на Правобережжі, зокрема володів [[Білий Камінь (Золочівський район)|Білим Каменем]].

За 16 років існування «України-Вишневеччини» чисельність населення краю збільшилася з 4,5 тис. до 230 тис. осіб. Запроваджував [[Податкова пільга|пільги]] для новоприбулих поселян, активно заохочував [[Ремесло|ремесла]]. Відбивши в магната [[Адам Казановський|Адама Казановського]] спадкове місто [[Ромни]], відібране в його батька, Єремія за 4 роки перетворив його в найбільший на Задніпров'ї торговельно-економічний центр. У місті почали розвиватися [[ковальство]], [[ткацтво]], [[Вовна|вовництво]], з'явився двір для приїжджих купців, роменські [[ювелір]]и стали відомими далеко за межами Вишневеччини. Жива торгівля велася як з «далеким зарубіжжям» ([[хліб]], [[поташ]] і [[селітра]] йшли з тих країв у Західну Європу), так і з [[Московія|Московією]]. Причому торгова експансія з Вишневеччини була такою сильною, що її купці вели свої справи в самій Москві, всупереч існуючій в ті часи забороні «литовським людям» торгувати в столиці Московщини. Заохочуючи цехову систему, Єремія звільняв ремісників «від повинностей менших і частих», за виключенням ремонту [[Гребля|греблі]] в разі її прориву і оборони міста від неприятеля. Частина цехової продукції йшла «на замок», за яку намісник князя мав платити цеховикам за твердими розцінками.

[[Карбонат калію|Поташ]], законтрактований в маєтках Яреми Вишневецького, [[Павло Юрій Боїм]] сплавляв до [[Гданськ|Ґданська]]<ref>''Polaczkówna H.'' Boym Paweł Jerzy (1581—1641) // [[Polski Słownik Biograficzny]].&nbsp;— Kraków, 1936.&nbsp;— T. II/1, zeszyt 1.&nbsp;— S. 381. {{ref-pl}}</ref>.

За даними подимного реєстру [[1640]] року у Київському воєводстві володів чи посідав міста і містечка: [[Брагинь]], [[Лубни]], [[Сенча]], [[Лукомль]], [[Хорол (місто)|Хорол]], [[Хомутець (Миргородський район)|Хомутець]], [[Снятинка]], [[Жовнине|Жовнин]], [[Горошине|Горошин]], [[Буромль]], [[Пирятин]], [[Варва]], [[Білошапки]], [[Лохвиця]], [[Монастирище]], [[Курінька]], [[Ічня]], [[Срібне]], [[Городня]], [[Глинськ (Роменський район)|Глинськ]], [[Іванопіль|Янушпіль]], [[Галиця (Ніжинський район)|Галиця]], [[Піщане (Черкаська область)|Піщана]], [[Золотоноша]], [[Домантове|Домонтів]], [[Чорнухи]], [[Прилуки]], [[Жеревка]], [[Держикраївка]], [[Мошни]] та приналежні до них села, хутори; всього&nbsp;— 7603 «дими»<ref>''Крип'якевич І. П.'' Богдан Хмельницький (видання друге…)&nbsp;— С. 15—16.</ref>.

=== Віросповідання, фундації ===
[[Файл:Wisniowiec1.JPG|thumb|right|250px|Портрет у [[Вишнівецький палац|палаці Вишнівця]]]]

[[1631]] року перейшов з [[Православна церква|православ'я]] в [[Католицька церква|католицизм]]<ref>''Щербак В.'' Вишневецький Ярема // {{ЕІУ/1}}&nbsp;— С. 519.</ref>. Водночас князь активно виступав на захист і православної віри<ref>Ярема Вишневецький застерігає у заповіті [[1651]]&nbsp;р. про непорушність православного храму Вишневецького замку, «gdzie depositoria ciał rodziców moich zostawają», наказуючи утримувати його «w pożądku wszelakim, poprawach structury swojej i innych pobożnych respektach». Заповіт опублікував Владислав Томкевич: Misięcznik Heraldyczny.&nbsp;— Lwów, 1930.&nbsp;— R. 3.&nbsp;— S. 67—77. Підтвердження кн. Яремою фундацій своїх батьків задніпровським православним монастирям. (див.: ''Tomkiewicz W.'' Jeremi Wiśniowiecki (1612—1651).&nbsp;— Warszawa, 1933.&nbsp;— S. 109.) ''Яковенко Н.'' [http://litopys.org.ua/yakovenko/yak02.htm Релігійні конверсії: спроба погляду зсередини] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20070930190942/http://litopys.org.ua/yakovenko/yak02.htm |date=30 вересня 2007 }} / Паралельний світ. Дослідження з історії уявлень та ідей в Україні XVI—XVII&nbsp;ст.&nbsp;— К., 2002.</ref>. Віротерпимості у володіннях князя-католика можна було лише позаздрити. Крім Михайлівського костьолу і бернардинського [[Монастир|кляштору]] в Лубнах та трьох капличок у великих містах, більш ніщо не свідчило про «католицьку експансію». Натомість Ієремія неодноразово обдаровував православні монастирі привілеями і земельними наданнями. Ба більше: саме за його повелінням у досить крупному містечку [[Срібне|Срібному]] (на території [[Чернігівська область|Чернігівської області]]) постало православне братство з церквою, школою, шпиталем і місцем для зборів. Вільно могли відправляти у Вишневеччині свої обряди і прихильники «аріанської єресі», переслідувані в усій Речі Посполитій. Лише завдяки покровительству Єремії ігумен Мгарського монастиря Калістрат зміг протистояти спробам католицьких патерів перетворити православні обителі на римо-католицькі (кляштори).

Племінник [[Петро Могила|Петра Могили]], що перейшов із православ'я до католицизму, Ярема Вишневецький, заснував церковне [[Срібнянське братство]] зі школою, шпиталем і місцем для зборів. Подія відбулася до [[1640]] року в день закінчення будівництва церкви так званим «уписом» в книгу живота (на престольне Євангеліє) в Хресто-Воздвиженській церкві: «повелінням його князівської милості Яреми Вишневецького». Споруда церкви в ім'я чесного Хреста Господня здійснилися за ініціативою місцевого священика отця Георгія Созанського.

«Вина» князя Єремії&nbsp;— втручання у протистояння між двома православними митрополитами: [[Ісая Копинський|Ісаєю Копинським]]&nbsp;— духівником своєї матері, і Петром Могилою&nbsp;— двоюрідним дядьком «задніпровського державці». Ісая прагнув уберегти Руську церкву Речі Посполитої від західних впливів, підпорядкувати її Московському патріархату. Навпаки, Петро Могила мав намір створити самостійний Київський патріархат, посилав здібних учнів у Західну Європу, аби в підсумку підвищити освітній рівень православних, котрий помітно поступався, у порівнянні з католиками. Єремія виступив на боці свого дядька&nbsp;— допоміг йому відібрати від Ісаї [[Густинський монастир|Густинський]] і [[Мгарський Спасо-Преображенський монастир|Мгарський монастирі]].Сталося це в 1635 році. А через 2 роки спалахнуло [[Повстання Павлюка|повстання Павлюка-Острянина]]. Аналіз тогочасних документів, насамперед відписок московських прикордонних воєвод зі слів задніпровських ченців, свідчить, що повстання було інспіроване духовенством кола Ісайї Копинського, які лякали козаків, без того стурбованих питанням утисків їхніх вольностей урядом Речі Посполитої, нібито насильницьким покатоличенням України.

Його коштом збудували [[Костел кармелітів босих (Вишнівець)|костел кармелітів босих]] у м. Вишнівці (зруйнували під час [[Хмельниччина|Хмельниччини]]<ref>''Зимницька С.'' [http://eprints.oa.edu.ua/2025/1/24.pdf Проблема зміни віри представниками роду князів Вишневецьких у вітчизняній та зарубіжній історіографії другої половини ХІХ&nbsp;— першої половини ХХ ст.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170202040248/http://eprints.oa.edu.ua/2025/1/24.pdf |date=2 лютого 2017 }} // Цифровий архів Острозької академії.&nbsp;— 2013.&nbsp;— Наукові записки. Історичні науки.&nbsp;— Вип. 20.&nbsp;— С. 160.</ref>).

=== Війна ===
[[Файл:Prince Jeremi Wiśniowiecki.png|міні|праворуч|200пкс|''Ярема Вишневецький''. [[Юліуш Коссак]], 1899]]
[[Файл:Alleged corpse of Jeremi Wiśniowiecki in Holy Cross Monastery, Poland.JPG|міні|праворуч|200пкс|Ймовірний прах князя в крипті костелу]]
Брав участь у [[Смоленська війна|Смоленській війні 1632—1634 років]], відбитті наїзду [[Абаза-паша|Абази-паші]] у [[1633]] році. Бився з татарами в [[1640]]–[[1646]] роках ([[Охматівська битва (1644)|Охматівська битва]]). Що ж до стосунків з козацтвом&nbsp;— там теж не все так просто. Ієремія змушений був захищати свої володіння від повстанців [[Повстання Павлюка|Павла Павлюка]] і [[Повстання Острянина|Якова Острянина]], що видається цілком природним. В його військах були козацькі хоругви, мав фінансові справи з удовою страченого козацького ватажка [[Іван Сулима|Івана Сулими]]. [[1644]] року на чолі зі своїм надвірним військом брав участь у перемозі над татарською ордою під проводом [[Тугай-Бей|Тугай-бея]] під [[Охматівська битва (1644)|Охматовим]]. [[1648]] року укріпив [[Бровари]] як пункт противизвольного повстання, оскільки володів тими землями.

На початку повстання [[Богдан Хмельницький|Богдана Хмельницького]] в 1648&nbsp;році під тиском повсталих відступив зі своїх володінь на Лівобережжі. 1648 року в [[Костел Святого Хреста і монастир францисканців (Львів)|костелі Святого Хреста (францисканців)]] у Львові відбулись збори шляхти, яка вирішила просити Ярему Вишневецького взяти на себе оборону міста, для чого зібрала кошти; він їх взяв, але покинув місто<ref>''Крип'якевич І. П.'' Історичні проходи по Львові.&nbsp;— Львів&nbsp;: Каменяр, 1991.&nbsp;— С. 67.&nbsp;— ISBN 5-7745-0316-X.</ref>. Під час діяльності в серпні-вересні 1648 року козацької комісії на чолі з [[Адам Кисіль|Адамом Кисілем]] без її попередження про напад його відділ атакував [[Острог]], через що були страчені 5 заручників (реєстровців-козаків з корогви [[Микола Кисіль|Миколи Кисіля]])<ref>''Świtalski Z.'' Kisiel Mikołaj h. własnego (ok. 1605—1653) // Polski Słownik Biograficzny.&nbsp;— Kraków, 1966—1667.&nbsp;— T. XII.&nbsp;— S. 492. reprint {{ref-pl}}</ref>.

На [[Правобережна Україна|Правобережній Україні]] чинив екзекуції, намагаючись придушити повстання. У боях 1648&nbsp;року під [[Битва під Махнівкою|Махнівкою]], П'яткою і [[Битва під Костянтиновом|Старокостянтиновом]] надвірні загони Яреми Вишневецького та інших магнатів вели успішні бої з козацько-селянськими загонами на чолі з [[Максим Кривоніс|Максимом Кривоносом]]. Після розгрому урядового війська в [[Битва під Пилявцями|Пилявецькій битві]] 1648&nbsp;року Вишневецький відступив до Львова.

[[1649]]&nbsp;року очолив [[Облога Збаража|оборону Збаража]] від козацько-татарського війська. [[1651]]&nbsp;року&nbsp;— один з керівників урядової армії (він командував лівим крилом кавалерії) в [[Битва під Берестечком|битві під Берестечком]] проти козацько-татарського війська.

Помер [[20 серпня]] [[1651]]&nbsp;року під [[Паволоч|Поволоччю]] (за однією з версій від [[Дизентерія|дизентерії]]{{джерело}}). Вважається, що муміфіковані останки Вишневецького знаходяться в крипті [[Костел Святого Хреста (Польща)|монастиря Святого Хреста]] (''Święty Krzyż'') в Польщі. Однак польський дослідник, фаховий криміналіст Ян Відацький, котрий проводив дослідження тих останків, піддав сумніву їхню належність Яремі Вишневецькому.

== Сім'я та діти ==
27 лютого 1639 року одружився з [[Гризельда Вишневецька|'''Гризельдою Замойською''']], донькою великого коронного канцлера [[Томаш Замойський|Томаша Замойського]] та [[Катерина Острозька|Катерини Острозької]]. 1640 року в [[Замостя (Польща)|Замості]] у них народився єдиний син [[Міхал Корибут Вишневецький|'''Міхал Томаш Корибут-Вишневецький''']] (1640—1673), майбутній польський король у 1669—1673 роках.

== Родовід Яреми ==
{{ahnentafel-compact4
|style=font-size: 90%; line-height: 110%; 
|border=1
|boxstyle=padding-top: 0; padding-bottom: 0;
|boxstyle_1=background-color: #fcc;
|boxstyle_2=background-color: #fb9;
|boxstyle_3=background-color: #ffc;
|boxstyle_4=background-color: #bfc;
|boxstyle_5=background-color: #9fe;
|1=  [[Ярема Вишневецький|Ієремія Корибут-Вишневецький]] 
|2=  [[Михайло Михайлович Вишневецький|Михаїл Корибут-Вишневецький]]
|3=  [[Раїна Вишневецька|Раїна Могила]]
|4=  [[Михайло Олександрович Вишневецький|Михаїл Корибут-Вишневецький]]
|5=  [[Софія Зенович]]
|6=  [[Єремія Могила|Ієремія Могила]] 
|7=  [[Єлизавета Могила|Єлизавета Чомортань-Лозинська]]
|8=  [[Олександр Вишневецький (сандомирський староста)|Александер Корибут-Вишневецький]]
|9=  [[Катерина Скорутянка]]
|10= [[Юрій Зенович]]
|11= [[Анна Слушка]]
|12= [[Іван Могила]]
|13= [[Марія Рареш]]
|14= [[Георгіос Катаратос]]
|15= [[Христина Лозинська]]
}}

== Вшанування пам'яті ==
У його рідному місті [[Лубни]] є Вулиця Князів Вишневецьких, названа не лише на честь Єремії, а й на честь усієї його славетної родини.

=== У культурі ===
У відомому творі [[Генрик Сенкевич|Генрика Сенкевича]] [[Вогнем і мечем (роман)|«Вогнем і мечем»]] ([[1884]]) зображений національним героєм Польщі (водночас [[1646]] року погрожував фізичною розправою членам [[Сейм Республіки Польща|сейму]], обіцяв розігнати сейм, гостро дебатував з королем).

Відомий український письменник [[Нечуй-Левицький Іван Семенович|Іван Нечуй-Левицький]] написав історичний роман [[Князь Єремія Вишневецький (роман)|«Князь Єремія Вишневецький»]], який був виданий уже після смерті його автора, в [[1932]] році.

Українському журналісту Юрію Рудницькому належить книга «Ієремія Вишневецький. Спроба реабілітації», де постать князя оцінюється позитивно.

=== У кінематографі ===
* [[Богдан-Зиновій Хмельницький (фільм)|Богдан-Зиновій Хмельницький]] (2009)&nbsp;— фільм українського режисера [[Мащенко Микола Павлович|Миколи Мащенка]].
* [[Гетьман (фільм)|Гетьман]] (2015)&nbsp;— фільм українського режисера [[Ямбурський Валерій Вячеславович|Валерія Ямбурського]]<ref>{{Cite web |url=https://www.youtube.com/watch?v=Th8BXA0oUkk |title=Трейлер фільму «Гетьман» |accessdate=27 квітня 2015 |archive-date=2 січня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160102222441/https://www.youtube.com/watch?v=Th8BXA0oUkk }}</ref>
* [[Вогнем і мечем (фільм)|Вогнем і мечем]] (1999)&nbsp;— фільм польського режисера [[Єжи Гоффман|Єжи Гофмана]]

== Примітки ==
{{примітки|2}}

== Джерела ==
* ''Гайдай Л.'' Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях.&nbsp;— Луцьк&nbsp;: Вежа, 2000.
* {{ДІУ}}
* ''Дяченко Т. М.'' [http://www.mgarsky-monastery.org/history.php?hid=14 Лубенщина і князі Вишневецькі] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120311024215/http://www.mgarsky-monastery.org/history.php?hid=14 |date=11 березня 2012 }}.
* [http://www.day.kiev.ua/59464/ ''Качковський Л.'' Втрачені можливості. Руське князівство у складі Речі Посполитої] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20071010144456/http://www.day.kiev.ua/59464/ |date=10 жовтня 2007 }} (з [http://www.day.kiev.ua/59641/ продовженням])
* [[Крип'якевич Іван Петрович|''Крип'якевич І. П.'']] Богдан Хмельницький. Видання друге, виправлене і доповнене.&nbsp;— Львів&nbsp;: Світ, 1990.&nbsp;— 408 с.&nbsp;— ISBN 5-11-000889-2.
* {{МСІУ}}
* Радянська енциклопедія історії України.&nbsp;— К., 1969.&nbsp;— Т. 1.
* ''Рудницький Ю.'' [http://chtyvo.org.ua/authors/Rudnytskyi_Yurii/Iieremiia_Vyshnevetskyi_sproba_reabilitatsii/ Ієремія Вишневецький: спроба реабілітації] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130317062247/http://chtyvo.org.ua/authors/Rudnytskyi_Yurii/Iieremiia_Vyshnevetskyi_sproba_reabilitatsii/ |date=17 березня 2013 }}.&nbsp;— Львів, 2007.&nbsp;— ISBN 966-8522-83-4.
* ''Рудницький Ю.'' [http://www.istpravda.com.ua/articles/2010/10/18/566/ Міфи Яреми Вишневецького. Князь&nbsp;— такий же «наш», як і Хмельницький] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20101023034620/http://www.istpravda.com.ua/articles/2010/10/18/566/ |date=23 жовтня 2010 }}.
* [https://web.archive.org/web/20080403221001/http://www.zsu.zp.ua/euk/articles/3_34.htm Вишневецький Єремія-Михайло. Енциклопедія українського козацтва] // Запорізький державний університет.
* ''[[Радослав Сікора|Сікора Р.]]'' [https://web.archive.org/web/20130327233724/http://duh-i-litera.com/z-istoriji-polskyh-krylatyh-husariv/ З історії польських крилатих гусарів].&nbsp;— К. : Дух і літера, 2012.&nbsp;— ISBN 978-966-378-260-7.
* ''Щербак В. О''. [http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Vyshnevetskyj_Ja Вишневецький Ярема (Ієремія)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160602072212/http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Vyshnevetskyj_Ja |date=2 червня 2016 }} // {{ЕІУ|1|519}}

== Посилання ==
{{Commonscat|Jeremi Wiśniowiecki}}

* [http://genealogy.euweb.cz/poland/wisniow.html Генеалогія роду (дому) Збаразьких-Вишневецьких] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20051018064539/http://genealogy.euweb.cz/poland/wisniow.html |date=18 жовтня 2005 }} (відгалуження [http://genealogy.euweb.cz/jagelo/jagelo.html роду Ґедиміновичів] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20060709093958/http://genealogy.euweb.cz/jagelo/jagelo.html |date=9 липня 2006 }})
* [http://www.myslenedrevo.com.ua/uk/Sci/HistSources/KremenecZemSud/Knyga33-1624LjutyjLypen.html 45. Липня 19&nbsp;— Реляція возного «єнерала» Павла Дубинського про вручення позову кн. Єремі Вишневецькому від п. Овдотії Лукавської за несплату грошей] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210115203504/https://www.myslenedrevo.com.ua/uk/Sci/HistSources/KremenecZemSud/Knyga33-1624LjutyjLypen.html |date=15 січня 2021 }}
* ''Правденко О.'' [http://archive.kolo.poltava.ua/statti/knyaz-ieremiya-vishnevetskii-patriot-svoeyi-zemli-metsenat-ta-vorog-bogdana-hmelnitskogo-27333.html Князь Ієремія Вишневецький&nbsp;— патріот своєї землі, меценат та ворог Богдана Хмельницького] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170202074934/http://archive.kolo.poltava.ua/statti/knyaz-ieremiya-vishnevetskii-patriot-svoeyi-zemli-metsenat-ta-vorog-bogdana-hmelnitskogo-27333.html |date=2 лютого 2017 }}.


{| style="clear:both; background-color: white; border-style: solid; border-color:blue; border-width:2px; vertical-align:top; text-align:center; border-collapse: collapse;width:100%;margin-top:3px;" cellpadding="4" cellspacing"0"
| width="25%" | Попередник<br/>[[Яків Собеський]]
| width="10%" | [[Файл:POL województwo ruskie IRP COA.svg|50px]]
| width="20%" | '''[[Руські воєводи|Воєвода Руський]]'''<br/>[[1646]]-[[1651]]
| width="10%" | [[Файл:POL województwo ruskie IRP COA.svg|50px]]
| width="25%" | Наступник<br/>[[Станіслав Лянцкоронський (гетьман)|Станіслав Лянцкоронський]]
|}
{{ВП-Портали|Католицтво|Полтавщина|Польща}}
{{Бібліоінформація}}
{{Хмельниччина}}

{{DEFAULTSORT:Вишневецький Ярема}}
[[Категорія:Воєводи руські]]
[[Категорія:Учні Львівського колегіуму єзуїтів]]
[[Категорія:Польські військовики]]
[[Категорія:Українсько-польські взаємини]]
[[Категорія:Вишневецькі|Ярема]]
[[Категорія:Учасники Хмельниччини]]
[[Категорія:Світські сенатори Речі Посполитої]]
[[Категорія:Гадяцькі старости]]
[[Категорія:Канівські старости]]
[[Категорія:Новоторзькі старости]]
[[Категорія:Православні, які стали католиками]]
[[Категорія:Персоналії:Збараж]]
[[Категорія:Персоналії:Білий Камінь]]
[[Категорія:Уродженці Лубен]]
[[Категорія:Померли в Паволочі]]
[[Категорія:Учасники битви під Берестечком]]