Перегляд вихідного коду сторінки Ян II Казимир

{{Державний діяч
| титулатура       = Dei Gratia rex Poloniae, magnus dux Lithuaniae, Russie, Prussiae, Masoviae, Samogitiae, Livoniae, Smolenscie, Severiae, Czernichoviaeque; nec non Suecorum, Gothorum, Vandalorumque haereditarius rex, etc.
| титул               = [[Правителі Польщі|Король Польщі]]<br/>[[Список великих князів литовських|Великий князь Литовський]]<br/>[[Великий князь Руський]]<br/>[[Список монархів Швеції|Король Швеції]]
| період правління        = [[1648]]-[[1668]]
| коронація        = [[19 січня]] [[1649]]
| інші титули      = [[Православна Величність]]
| попередник       = [[Владислав IV Ваза]]
| наступник        = [[Міхал Корибут Вишневецький|Михайло I Корибут Вишневецький]]
| герб             = Armoiries rois Vasa de Suède.svg
}}
'''Ян Казими́р II Ва́за''' ({{lang-pl|Jan II Kazimierz Waza}}, {{lang-de|Johann II. Kasimir Wasa}}; [[22 березня]] [[1609]], [[Краків]]&nbsp;— [[16 грудня]] [[1672]], [[Невер]], [[Франція]]), король [[Річ Посполита|Речі Посполитої]] (1648—1668) і титулярний король [[Швеція|Швеції]] (до 1660). Король Польський, Великий князь Литовський, Руський і Опольський. Син [[Сигізмунд III Ваза|Сигізмунда ІІІ Вази]] і [[Констанція Австрійська Габсбург|Констанції Австрійської]]. Напівбрат і одночасно кузен [[Владислав IV Ваза|Владислава IV]]. 1661 року Папа Римський Олександр VII надав королю Яну ІІ Казимиру та його наступникам титул [[Православна Величність|Православної Величності]].

== Королівський титул ==
Повний титул:
{{цитата|З Божої ласки король Польський, Великий князь Литовський, Руський, Прусський, Мазовецький, Жмудський, Інфлянцький, Смоленський, Сіверський і Чернігівський, а також дідичний король Шведів, Готів і Венедів.{{oq|pl|Z Bożej łaski król Polski, wielki książę litewski, ruski, pruski, mazowiecki, żmudzki, inflancki, smoleński, siewierski i czernihowski, a także dziedziczny król Szwedów, Gotów i Wenedów.}}{{oq|la|Dei Gratia rex Poloniae, magnus dux Lithuaniae, Russie, Prussiae, Masoviae, Samogitiae, Livoniae, Smolenscie, Severiae, Czernichoviaeque; nec non Suecorum, Gothorum, Vandalorumque haereditarius rex, etc.}}}}

== Біографія ==
[[Файл:John Casimir of Poland.jpg|міні|ліворуч|180пкс|''Ян Казимир'' 1619 року]]
Сигізмунд ІІІ Ваза&nbsp;— онук короля Швеції [[Густав I Ваза|Густава I]]&nbsp;— успадкував у [[1592]] році шведський трон; був поваленим в [[1599]] році [[дядько]]м [[Карл IX Ваза|Карлом IX]]. Це привело до тривалої усобиці, коли польські королі династії [[Ваза (династія)|Ваза]] претендували на шведську корону, що привела до польсько-шведської війни [[1600]]-[[1629]] років. Польща і Швеція були також на супротивних сторонах у [[Тридцятилітня війна|Тридцятилітній війні (1618—1648)]], хоча в тій війні Польща головним чином уникнула значних воєнних дій.

Ян Казимир був старшим сином з тих, що вижили у короля Сигізмунда III від другого шлюбу, і останнім з династії Ваза, що народилися в краківському замку [[Вавель]], який був королівською резиденцією до перенесення столиці до [[Варшава|Варшави]]. Ріс у скромних умовах в [[Королівський замок у Варшаві|королівському замку у Варшаві]].

Ян Казимир більшість свого життя залишався в тіні свого брата&nbsp;— Владислава IV Вази. Він мав небагатьох друзів серед польської [[шляхта|шляхти]], оскільки відкрито симпатизував [[Австрія|Австрії]] і демонстрував байдужість та презирство до польської культури. Недружній, скритний, ділячи свій час між марнотратним гулянням і релігійним роздумом, не люблячи політику; не мав ні сильної владної бази, ні впливу в польському дворі. Він був талановитим військовим командиром, продемонструвавши здібності в [[Смоленська війна|Смоленський Війні]] проти [[Московське царство|Московської Держави]] ([[1633]]).

У [[1635]] році Ян Казимир відправився на дипломатичну місію до [[Відень|Відня]], яку він залишив, щоб приєднатися до армії [[Священна Римська імперія|Священної Римської Імперії]] і битися з [[Франція|Францією]]. Після того, як його полк був розбитий в битві, він провів рік розкішного мешкання при Віденському дворі.

У [[1636]]&nbsp;р. він повернувся до Польщі і закохався в баронесу Гулдентерн (Guldentern), але король Владислав IV завадив його бажанню оженитися. У відплату Владислав спробував зробити його [[монарх]]ом [[Курляндія|Курляндії]], але Сеймом було накладено [[вето]]. Образившись, Ян Казимир в [[1638]]&nbsp;р. відправляється до [[Іспанія|Іспанії]], щоб стати віце-королем [[Португалія|Португалії]], але був захоплений французькими агентами і поміщений у в'язницю за наказом [[Кардинал Рішельє|кардинала Рішельє]]. У [[1640]] році був звільнений дипломатичною місією воєводи смоленського Кшиштофа Корвіна Ґосєвського.

У [[1641]] році Ян Казимир вирішив стати [[Товариство Ісуса|єзуїтом]]. У [[1642]] році він знову залишив Польсько-Литовську Державу, супроводжуючи свою сестру до Німеччини. У [[1643]] році він приєднався до єзуїтів, не зважаючи на опозицію короля Владислава, викликаючи дипломатичний розкол між Польщею і римським папою. Ян Казимир став [[кардинал]]ом, але в грудні [[1646]] року, знайшовши себе негідним до духовного життя, він повернувся до Польщі. У жовтні [[1647]] року він як кардинал пішов у відставку, щоб взяти участь у виборах на польську корону, спробував здобути підтримку [[Габсбурги|Габсбургів]].

[[Файл:Jan Kazimierz Waza.jpg|міні|ліворуч|180пкс|''Ян Казимир'', 1630-ті]]
Ян Казимир одружився з вдовою брата&nbsp;— французькою княгинею [[Марія Луїза Ґонзаґа|Марією Луїзою Ґонзагою]] ({{lang-pl|Ludwika Maria Gonzaga}}) (травень 1649&nbsp;р.), яка була головною підтримкою схильного до [[депресія|депресії]] короля.

[[Файл:Schultz John II Casimir.jpg|thumb|right||240px|Ян Казимир у перуці (''невідомий художник, XVII століття'').]]
[[Файл:Anonymous_John_II_Casimir_in_a_chainmail.png|thumb|right||240px|Ян Казимир без перуки (''невідомий художник, XVII століття'').]]

== Правління ==
[[Файл:ЯН ІІ.jpg|альт=Портрет Яна Казимира. Королівський палац у Варшаві|міні|Портрет Яна Казимира. Королівський палац у Варшаві]]
[[17 листопада]] [[1648]] отримав польську корону після смерті свого брата короля [[Владислав IV Ваза|Владислава IV]]. Правління останнього Вази в польсько-литовській державі ознаменувалося війнами: воював з [[Хмельниччина|козаками (1648—1649) i (1651—1654)]], з [[Російсько-польська війна (1654—1667)|Московією(1654—1656) i (1660—1667)]], з [[Шведський потоп|Швецією («Потоп») (1655—1660)]]. Протягом Потопу майже вся Польща була захоплена [[Швеція|шведами]], які, щоправда, не могли зберегти більшість своїх завоювань і були змушені відступити, спустошивши всю країну.

У [[1648]] під впливом канцлера Єжи Оссолінського бажав порозумітись з гетьманом України [[Богдан Хмельницький|Богданом Хмельницьким]]. Однак у [[1649]], позбавлений ілюзій, вирушив на чолі коронного війська. [[15 серпня|15]]-[[16 серпня]] [[1649]] програв [[Зборівська битва (1649)|Зборівську битву]] та підписав [[Зборівський договір]] з Богданом Хмельницьким.

У червні [[1651]] вів польське військо у [[Битва під Берестечком|битві під Берестечком]]. Поляки одержали перемогу завдяки тактичним здібностям Яна Казимира та зраді татарського хана [[Іслям III Ґерай|Ісляма-Ґерая III]]. Підсумком битви стало підписання [[Білоцерківський мирний договір|Білоцерківського договору]] [[28 вересня]] [[1651]].

У січні [[1654]] Богдан Хмельницький уклав договір з [[Московське царство|Московською державою]] на [[Переяславська рада|Переяславський раді]]. За цім договором Україна входила в склад Московії на правах [[Автономія|автономії]].

Цей договір також значив розрив Московською державою «вічного» [[Поляновський мир|Поляновського миру 1634 року]]. Московський цар [[Олексій Михайлович|Олексій I Михайлович]] повів військо на Литву, захоплюючи [[Полоцьк]], [[Смоленськ]], [[Вітебськ]] і [[Могильов]]. Поляки примирилися з [[Татари|татарами]] та послали військо в Україну. [[29 січня]] [[1655]] почалася [[Охматівська битва (1655)|битва під Охматовим]] між польсько-татарськими силами під проводом гетьмана великого коронного [[Станіслав Ревера Потоцький|Станіслава «Ревери» Потоцького]] та козацько-московськими силами Богдана Хмельницького і [[Шереметєв Василь Борисович|Василя Шереметьєва]]. Козацько-московські війська відступили. Татари пішли до [[Крим]]у, захоплюючи бранців на шляху. Весною 1655 московські війська захопили [[Вільнюс|Вільно]]. Після нападу Швеції на Річ Посполиту з Московською державою було укладено [[Віленське перемир'я]].

Напад Швеції в 1655 спочатку не вдавалося відбити, і військо [[Карл X Густав|Карла X Густава]] захопило коронні землі та частину [[Литва|Литви]], в тому числі Варшаву та [[Краків]]. Ситуація була критичною, але шведське військо несподівано зазнало поразки при облозі монастиря [[Ясногірський монастир|Ясна Гора]] (листопад-грудень [[1655]]) у [[Ченстохова|Ченстохові]]. Шведів було вигнано та [[3 травня]] [[1660]] укладено [[Олівський мир]]. Король оголосив [[Ченстоховська ікона Божої Матері|ікону Ченстоховської Божої матері]], що в цей час зберігалася в монастирі, заступницею усієї Польщі, а саму [[Діва Марія|Діву Марію]]&nbsp;— Королевою Польщі. Ян Казимир був вимушений відмовитися від претензій до шведської корони і визнав [[Державний суверенітет|суверенітет]] Швеції над [[Лівонія|Лівонією]] та містом [[Рига]].

По смерті Богдана Хмельницького [[Гадяцький договір]] [[1658]]&nbsp;р. було укладено з гетьманом України [[Іван Виговський|Іваном Виговським]]. Договір передбачав утворення у Речі Посполитій третьої складової частини федерації&nbsp;— [[Велике князівство Руське (1658—1659)|Великого Князівства Руського]], а також зрівняння в правах [[Православна церква|православних]] і [[Католицька церква|католиків]]. Повстання в Україні та війна з Московською державою [[1660]]&nbsp;р. перешкодили втіленню договору.

Коронне військо гетьманів [[Стефан Чарнецький|Стефана Чарнецького]] і [[Єжи Себастьян Любомирський|Єжи Себастьяна Любомирського]] з татарами [[Мехмед IV Ґерай|Мехмеда IV Ґерая]] вибили московські війська за лінію [[Дніпро|Дніпра]], але після того війна мала змінний успіх.

У [[1661]]&nbsp;р. Папа Римський [[Олександр VII]] надав своїм спеціальним указом королю Яну ІІ Казимиру та його наступникам&nbsp;— королям Польщі, Великим князям Литовським, Руським, Київським, Волинським, Подільським, Чернігівським, Смоленським, Сіверським, тощо&nbsp;— [[Список почесних титулів королів|почесний]] титул «Православний король» (лат. Rex Orthodoxus).

У [[1667]] було укладено [[Андрусівське перемир'я]].

== Після зречення ==
[[16 вересня]] [[1668]]&nbsp;року Ян ІІ зрікся престолу, повернувся до Франції, де приєднався до єзуїтів і став [[абат]]ом монастиря св. Мартіна в місті [[Невер]]. Король помер [[16 грудня]] [[1672]] року. (за деякими джерелами&nbsp;— після отримання звістки про падіння [[Кам'янець-Подільський|Кам'янця Подільського]]). [[31 січня]] його тіло було поховане у [[Собор святих Станіслава і Вацлава (Краків)|Вавельській катедрі]], проте [[серце]] короля зберігається у соборі [[Абатство Сен-Жермен-де-Пре|Сен-Жермен-де-Пре]] у [[Париж]]і<ref>[http://www.paris-pittoresque.com/monuments/40b.htm ]</ref>.

Ян II Казимир не залишив нащадків. Всі його брати та сестри померли раніше від нього, теж не залишивши нащадків, і він був останнім у лінії [[Бона Сфорца|Бони Сфорца]]. Ян Казимир був головою генеалогічної лінії [[Бригита Шведська|Бригити Шведської]], низхідний в первородстві від сестри Бригити. Після його смерті головування успадкувала його троюрідна сестра [[Христина I]], яка вже зреклася престолу Швеції.

<gallery perrow="4" widths="500" heights="170">
Файл:Battle of Beresteczko 1651.PNG| ''"Битва під Берестечком" —  барельєф на саркофазі Яна Казимира II у Парижі. Автор: французький бенедиктинський чернець Жен Тібо.''
</gallery>

== У мистецтві ==

* Ян II Казимир є персонажем романів [[Генрик Сенкевич|Генрика Сенкевича]] «[[Вогнем і мечем (роман)|Вогнем і мечем»]] ([[1884]]) і «[[Потоп (роман)|Потоп]]» ([[1886]]).
* [[Гетьман (фільм)|Гетьман]] (2015)&nbsp;— фільм режисера [[Ямбурський Валерій Вячеславович|Валерія Ямбурського]]<ref>[https://www.youtube.com/watch?v=Th8BXA0oUkk Трейлер фільму «Гетьман»]</ref>

== Див. також ==
* [[Вавжинець-Ян Рудавський]]

== Примітки ==
{{reflist}}

== Джерела ==
* ''Аркуша О''. Ян II Казимир Ваза // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), [[Шаповал Юрій Іванович|Ю. Шаповал]] (заст. голови) та ін.&nbsp;— К. : Парламентське видавництво, 2011.&nbsp;— С. 798.&nbsp;— ISBN 978-966-611-818-2.
* ''[[Збігнєв Вуйцик|Вуйцик З]].'' [http://history.org.ua/LiberUA/978-966-00-1359-9/978-966-00-1359-9.pdf Ян II Казимир Ваза] // {{ЕІУ|10|741}}
* {{ЕУ}}
* ''[[Коваленко Сергій Станіславович|Коваленко С]]''. Останній чин великого Гетьмана.&nbsp;— К. : Стікс, 2010.
* ''Коваленко С''. Іван Богун&nbsp;— український Дон Кіхот.&nbsp;— К. : Стікс, 2011.
* {{МСІУ}}
* ''[[Радослав Сікора|Сікора Р]].'' З історії польських крилатих гусарів.&nbsp;— К. : Дух і літера, 2012.&nbsp;— {{ISBN|978-966-378-260-7}}. [https://web.archive.org/web/20130327233724/http://duh-i-litera.com/z-istoriji-polskyh-krylatyh-husariv/ Інформація про книгу в інтернет-магазині українського видавця].
* ''Czapliński Wł.'' Jan II Kazimierz Waza (1609—1672) // [[Польський біографічний словник|Polski Słownik Biograficzny]].&nbsp;— Wrocław&nbsp;— Warszawa&nbsp;— Kraków&nbsp;: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1963.&nbsp;— T. Х/3, zeszyt 46.&nbsp;— S. 410—413. {{ref-pl}}
* [https://books.google.com.ua/books?id=t-HGU8G-CYkC&pg=PA55&lpg=PA55&dq=Rex+Orthodoxus+Jan+II+Kazimierz&source=bl&ots=g56irkSHzM&sig=ACfU3U3X3q4bsElkfLju9pvtoKl_6tee0g&hl=uk&sa=X&ved=2ahUKEwimncO36JTpAhXspYsKHei0CfYQ6AEwA3oECAkQAQ#v=onepage&q&f=false Vandenhoeck & Ruprecht, Kirche im Osten Band 10/1967]
* [https://www.salon24.pl/u/ryuuk/624956,krol-jan-ii-kazimierz-jezuita-kardynal-rex-orthodoxus Król Jan II Kazimierz&nbsp;— rex orthodoxus]

== Посилання ==
* {{ci}}
* [http://leksika.com.ua/17840918/legal/yan_ii_kazimir Ян II Казимир] // {{Юридична енциклопедія|6}}
* [[Гійом Левассер де Боплан]].[[iarchive:boplan|Description des contrées du Royaume de Pologne, contenues depuis les confins de la Moscowie, insques aux limites de la Transilvanie.]] (аудіокнига) {{ref-ua}}

{{ac}}
{| style="clear:both; background-color: white; border-style: solid; border-color:red; border-width:2px; vertical-align:top; text-align:center; border-collapse: collapse;width:100%;margin-top:3px;" cellpadding="4" cellspacing"0"
| width="25%" | Попередник<br/>[[Владислав IV Ваза]]
| width="10%" | [[Файл:Herb Rzeczypospolitej Obojga Narodow.svg|50px]]
| width="20%" | '''[[Правителі Польщі|Король Польщі]]<br/>[[Список великих князів литовських|Великий князь Литовський]]<br/>[[Великий князь Руський]]'''<br/>[[1648]]-[[1668]]
| width="10%" | [[Файл:Herb Rzeczypospolitej Obojga Narodow.svg|50px]]
| width="25%" | Наступник<br/>[[Міхал Корибут Вишневецький|Михайло I Корибут Вишневецький]]
|}
{| style="clear:both; background-color: white; border-style: solid; border-color:blue; border-width:2px; vertical-align:top; text-align:center; border-collapse: collapse;width:100%;margin-top:3px;" cellpadding="4" cellspacing"0"
| width="25%" | Попередник<br/>[[Владислав IV Ваза]]
| width="10%" | [[Файл:Lilla riksvapnet.svg|50px]]
| width="20%" | '''[[Список монархів Швеції|Король Швеції]]'''<br/>титулярний<br/>[[1648]]-[[1660]]
| width="10%" | [[Файл:Lilla riksvapnet.svg|50px]]
| width="25%" | Наступник<br/>[[Карл XI]]
|}
{| style="clear:both; background-color: white; border-style: solid; border-color:yellow; border-width:2px; vertical-align:top; text-align:center; border-collapse: collapse;width:100%;margin-top:3px;" cellpadding="4" cellspacing"0"
| width="25%" | Попередник<br/>[[Савойський дім|Династія Савойських]]
| width="10%" | [[Файл:Arms of the Kingdom of Jerusalem.svg|50px]]
| width="20%" | '''[[Список королів Єрусалиму|Король Єрусалиму]]'''<br/>титулярний
| width="10%" | [[Файл:Arms of the Kingdom of Jerusalem.svg|50px]]
| width="25%" | Наступник<br/>
|}
{{Королі Польщі}}
{{Великі князі Литовські}}
{{Кардинали з Польщі}}
{{Кардинали України}}

[[Категорія:Хмельниччина]]
[[Категорія:Кардинали з Польщі]]
[[Категорія:Учасники Тридцятирічної війни]]
[[Категорія:Учасники битви під Берестечком]]
[[Категорія:Поховані в катедрі Вавеля]]
[[Категорія:Монархи, які зреклися престолу]]