Перегляд вихідного коду сторінки Ялта (смт)


{{Смт України
 | назва           = Ялта
 | прапор          = Yalta smt prapor.png
 | опис прапора    = Прапор смт Ялти
 | герб            = Yalta smt gerb.png
 | опис герба      =Герб смт Ялти
 | область         = [[Донецька область]]
 | район           = [[Мангушський район]]
 | рада            =[[Ялтинська селищна рада]]
 | код КОАТУУ      =1423955500
 | облікова картка =[http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=13.01.2008&rf7571=7255 Ялта]
 | зображення         =Ялта (Донецкая область) 031.JPG
 | зображення_розмір  =250пкс
 | зображення_підпис  =Селищна рада
 | засноване       =[[1780]]
 | населення       = {{зменшення}} {{Formatnum:5159}} <small>(01.01.2017)</small><ref>{{UKR-EnumPopEstimate2017}}</ref>
 | площа           = 12.86
 | статус          = [[1969]]
 | магдебурзьке право =
 | щільність       = 401.2
 | поштовий індекс = 87450—87452
 | телефонний код  = 6297
 | висота          =40
 | ref-висота      =<ref>[http://weather.in.ua/ua/doneckaja/29568 Погода в Ялті]</ref>
 | водойма         =р. [[Мокра Білосарайка]], [[Азовське море]]
 | ref-area        =
 | станція         = [[Маріуполь (станція)|Маріуполь]]
 | відстань        = 31,3
 | фізична р       = 11,8
 | залізниця р     =
 | автошлях р      = 16,1
 | фізична о       = 119,9
 | ref-фізична о   =
 | залізниця о     =
 | автошлях о      = 143
 | адреса          = 87450, смт Ялта, вул. Грецька, 21
 | голова          = Мінаєв Дмитро Миколайович 
 }}

{{Otheruses|Ялта (значення)}}
'''Я́лта'''&nbsp;— [[селище міського типу]] в [[Україна|Україні]], в [[Мангуська селищна громада|Мангуській селищній громаді]] [[Маріупольський район|Маріупольського району]] [[Донецька область|Донецької області]], центр селищної ради. Населення&nbsp;— 5256 особа ([[2015]]). Відноситься до приазовського рекреаційного району.

== Розташування ==
Ялта розташована в гирлі річки [[Мокра Білосарайка]] на [[узбережжя|узбережжі]] [[Азовське море|Азовського моря]] за 31&nbsp;км на [[захід]] від [[залізнична станція|залізничної станції]] [[Маріуполь (станція)|Маріуполь]]. Відстань до [[Мангуш|райцентру]] становить близько 16&nbsp;км і проходить автошляхом {{Автошлях Т|0523}}.

Географічно селище поділяється на власне Ялту і Нову Ялту (райони, прилеглі до [[узбережжя]], забудовані переважно будинками та базами відпочинку).

Недалеко від селища, біля основи [[Білосарайська коса|Білосарайської коси]], росте сосновий гай площею 4 га, висаджена ентузіастами Жданівського [[лісгосп]]у. Поруч розташовується орнітологічний заказник «Приазовський чапельник», що входить до складу природного національного парку «Меотида».

У Ялті міститься відділ прикордонної служби «Ялта» [[Донецький прикордонний загін|Донецького прикордонного загону]].

== Клімат ==
У Ялті переважає [[континентальний клімат]], який пом'якшується впливом Азовського моря. [[Літо]] завжди спекотне. Вода в морі прогрівається дуже швидко і вже в середині травня досягає 20—22[[°C]], а в [[липень|липні]]-[[серпень|серпні]]&nbsp;— 26—28&nbsp;°C. Кількість опадів&nbsp;— 380&nbsp;мм на рік.

== Адміністративний устрій ==
Селище міського типу Ялта&nbsp;— адміністративний центр [[Ялтинська селищна рада|Ялтинського селищної ради]], в який входять також села [[Азовське (Мангушський район)|Азовське]] та [[Юр'ївка (Мангушський район)|Юр'ївка]].

== Назва ==

Ялта, грецькою Яліта, що походить від румейських «яло» (море) і «ялос» (морське узбережжя). [[Катойконім]]и: ялтинський, ялтинська, ялтинці, яльтинет.

== Історія ==
[[Файл:Ukr Donobl Mangrayon Yalta church John Chrysostom 2 2021 (SU-HS).jpg|міні|300пкс|ліворуч|Храм Івана Златовуста]]
Селище засноване у [[1780]] [[греки|греками]], які переселились із [[Кримський півострів|Криму]] і назване на честь кримської [[Ялта|Ялти]]. Переселенці походили з міста [[Ялта|Ялти]] та сіл [[Аутка|Верхньої та Нижньої Аутки]], [[Масандра|Масандри]], [[Відрадне (смт)|Магарача]], [[Нікіта|Нікіти]], [[Малий Маяк|Великого Ломбата]] та [[Кипарисне|Малого Ламбата]].

У перший же рік поселенці Ялти побудували спочатку з місцевого каменю невелику церкву Іоанна Златоустого, а [[1784]] року була побудована і освячена велика кам'яна церква з тією ж назвою. Богослужіння велося грецькою ([[Румейська мова|румейською]]) мовою. У [[1873]] році було запроваджено богослужіння церковнослов'янською мовою, а священики були вже виключно росіяни. У той же час з'явилися метричні книги.

У [[1876]] році в Ялті вперше була відкрита двокласну церковно-парафіяльна школа російською мовою. Перші вчителі не знали грецької, а учні російської мови. До цього населення Ялти було не грамотне не знаючи грамоти.

В кінці XIX століття в Ялті були відкриті 2 чотириповерхові школи, побудовані на кошти повітового земства, мешканці називали їх «земськими».

У кінці XIX століття Маріупольська єпархія дала згоду і частково фінансувала будівництво великої кам'яної церкви, яка була освячена в день Івана Купали, румейською «Ай-Ян». Цей день в Ялті церквою та прихожанами відзначався як [[храмове свято]].

У 1912 році в с. Ялта було 999 будинків, в яких проживало 6056 осіб: 3094 чоловіків та 2962 жінок. У селі діяла одна церква, 4 школи, мешкали урядник, лікар і фельдшер. Працювали 6 вітряних млинів і 2 заводи з виробництва дахівки.
[[Файл:Ukr Donobl Mangrayon Yalta Bus stop 1 2021 (SU-HS).jpg|міні|ліворуч|300пкс|Автобусна зупинка]]
Радянська влада встановлена в січні [[1918]] року. У роки громадянської війни створений у селі місцевими жителями В.&nbsp;П.&nbsp;Шурдою та О.&nbsp;В.&nbsp;Лук'яновим повстанський загін бився з денікінцями. 5 травня 1919 року під с. Троянами Бердянського повіту загін оточили махновці. Після жорстокої сутички частина бійців разом з В.&nbsp;П.&nbsp;Шурдою потрапила у полон і була розстріляна. 19 жовтня 1920 року в селі організувалася трудова артіль «Артільна сім'я». 1921 року створена сільськогосподарська кооперація. Під час суцільної колективізації в 1931 році в Ялті створено 8 колгоспів та МТС. У перші ж дні окупації гітлерівці розстріляли комуністів К.&nbsp;Д.&nbsp;Арнаутова; І.&nbsp;Л.&nbsp;Тодурова, Ф.&nbsp;В.&nbsp;Дмитрієва.

На фронтах [[німецько-радянська війна|німецько-радянської війни]] билися 400 жителів Ялти, з них 156 загинули, 193 удостоєні урядових нагород, у тому числі В.&nbsp;Г.&nbsp;Будико&nbsp;— [[орден Леніна|ордена Леніна]].

У [[1969]] році Ялті надано статус [[смт|селища міського типу]].

У центрі Ялти [[9 травня]] [[1975]] року відкрито меморіальний пам'ятник на честь воїнів, загиблих у боротьбі проти нацизму.

== Археологія ==
У селища Ялта, в одному з курганів групи «Комишеватка» епохи енеоліту/бронзи, був виявлений скелет стародавньої людини, ріст якої становив 2 метри. Також знайдено посуд, який відноситься до [[Зрубна культурно-історична спільність|зрубної археологічної культури]]<ref>[http://sigmatv.com.ua/news/view/16649 В Приазовье обнаружено захоронение эпохи ранней бронзы] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160827065445/http://sigmatv.com.ua/news/view/16649 |date=27 серпень 2016 }}{{ref-ru}}</ref>.

== Туризм ==
Ялта це регіональний морський курорт. У селищі і в околицях розташовані понад 65 баз відпочинку і пансіонатів, велика кількість дитячих оздоровчих таборів, приватних котеджів. Море у межах селища мілководне (частково оточене Білосарайською косою), добре прогрівається. У Ялті можна оздоровитися за допомогою лікувальних грязей. У Старій Ялті дно моря переважно грязьове, піщане дно на пляжі у Новій частині селища. Пляжі упорядковані тіньовими навісами. Ціле літо в селищі працюють продуктові ринки. Насиченість морського [[повітря]] [[озон]]ом, [[бром]]ом, [[йод]]ом створюють комфортні умови для [[відпочинок|відпочинку]] і оздоровлення в Ялті. Купальний сезон розпочинається у середині [[травень|травня]].

Між Старою та Новою Ялтою є безкоштовний кемпінг, де відпочивають туристи з наметами. У центрі Ялти діє луна-парк.

Найбільші санаторії, пансіонати, готелі та бази відпочинку:
{{стовпці|3}}
* «Самсон» (раніше «Азовсталь»)
* «Східний»
* «Меблевик»
* «Азовські зорі»
* «Гірник»
* «Збагачувач»
* «Вторчермет»
* «Вогник»
* «Колосок»
* «Комунальник»
* «Хвиля» (Укрвторчермет)
* «Ялта»
* «Нептун»
* «Азовочка»
* «Червона гвоздика»
* «Сонячна»
* «Світлячок»
* «Вуглик»
* «Металург»
* «Сонячний берег»
* «Рибак»
* «Кооператор»
* «Лагуна»
* «Хвиля»
* «Топольок»
* «Меркурій»
* «Дельфін»
* «Житловик»
* «Геолог»
* «Кондитер»
* «Хвиля»
* «Зв'язок»
* «Золотий колос»
* «Галинка»
* «Південний»
* «Перлина»
* «Шиферник»
* Готель «Таранова Бухта»
</div>

== Населення ==

За даними [[Перепис населення України (2001)|перепису 2001 року]] населення селища становило 5798 осіб.
{| align="ліворуч" rules="all" cellspacing="0" cellpadding="5" style="border: 1px solid #999"
|-bgcolor="#FFFFBB"
! 1859 !! 1885 !! 1897 !! 1908 !! 1939 !! 1959 !! 1970 !! 1979 !! 1987 !! 1989 !! 1992 !! 1998 !! 2001 !! 2002 !! 2003 !! 2004 !! 2005 !! 2006 !! 2007 !! 2008 !! 2009 !! 2010 !! 2011 !! 2012 !! 2013 !! 2014 !! 2015
|- bgcolor="#FFFFE8"
| align=center|→ 2204
| align=center|↗ 3040
| align=center|↗ 5853
| align=center|↘ 5321
| align=center|↗ 5535
| align=center|↘ 5232
| align=center|↗ 5600
| align=center|↗ 5800
| align=center|↗ 5900
| align=center|↘ 5600
| align=center|↗ 6000
| align=center|→ 6000
| align=center|↘ 5798
| align=center|↘ 5732
| align=center|↘ 5648
| align=center|↘ 5597
| align=center|↘ 5540
| align=center|↘ 5485
| align=center|↘ 5421
| align=center|↘ 5412
| align=center|↘ 5407
| align=center|↘ 5361
| align=center|↘ 5321
| align=center|↘ 5290
| align=center|↘ 5278
| align=center|↘ 5276
| align=center|↘ 5256
|}

;Розподіл населення за рідною мовою <small>(2001)<ref name="populatie_ucraina_2001">{{Citat web|url=http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/varval.asp?ma=19A050501_02_014&ti=19A050501_02_014.%20%D0%EE%E7%EF%EE%E4%B3%EB%20%ED%E0%F1%E5%EB%E5%ED%ED%FF%20%E7%E0%20%F0%B3%E4%ED%EE%FE%20%EC%EE%E2%EE%FE,%20%C4%EE%ED%E5%F6%FC%EA%E0%20%EE%E1%EB%E0%F1%F2%FC%20%281,2,3,4%29&path=../Database/Census/05/01/&lang=1&multilang=uk|publisher=Національний інститут статистики України|title= Результати перепису 2001 року із лінгвістичної структурою Донецької області в відношенні поселень|accessdate=2014-08-25}}</ref>.</small>

{| align="ліворуч" rules="all" cellspacing="0" cellpadding="5" style="border: 1px solid #999"
|-bgcolor="#FFFFBB"
! [[Українська мова|українська]] !! [[Російська мова|російська]] !! [[грецька мова|грецька]] !! [[Вірменська мова|вірменська]] !! [[Білоруська мова|білоруська]] !! [[молдовська мова|молдовська]]
|- bgcolor="#FFFFE8"
| align=center|4,17&nbsp;%
| align=center|93,79&nbsp;%
| align=center|1,54&nbsp;%
| align=center|0,29&nbsp;%
| align=center|0,09&nbsp;%
| align=center|0,2&nbsp;%%
|}

== Економіка ==
[[Харчова промисловість]] (молочна, маслосироробна). [[Рибна промисловість]], місцевий морський [[курорт]]. Місце розселення [[Греки Приазов'я|греків Приазов'я]]. Неподалік розташований ландшафтний парк [[Білосарайська коса (заказник)|Білосарайська коса]].

== Культура ==
Ялта [[2003]] року приймала [[міжнародний фестиваль грецької культури «Мега-Йорти»]] імені [[Патрича|Доната Патричі]].

Центральна площа Ялти має назву «Грецька площа». Відкрита в честь 225 річниці заснування грецького селища Ялта, і у святкові дні тут проходять концерти та культурно-розважальні заходи. Храм Святителя Іоанна Златоуста знаходиться на найвищій точці Ялти, поряд з Грецькою площею. У храмі покояться частки мощей Святителя Іоанна Златоуста і Святителя Василя Великого, які були передані з острова Крит напередодні 1600-ї річниці пам'яті покровителя Храму.

== Соціальна сфера ==
У Ялті діють:

* Ялтинська загальноосвітня школа І-ІІІ ст. №&nbsp;2,
* Ялтинська загальноосвітня школа І-ІІІ ст. №&nbsp;1,
* філія районної дитячої музичної школи,
* будинок культури,
* бібліотека,
* лікарня,
* протитубдиспансер,
* дитячі садки,
* два стаціонарних поштових відділення та одне сезонне (забезпечує відпочивальників у курортній зоні усіма видами послуг зв'язку).
* кавярні
* дві аптеки
* дві перукарні
* три ринки (продовольчі та сувенірний)
* крамниці («Рибник», «Ялта», «Скіф», «Диліжан», «Щирий Кум», «Караван», «Схід», «Чебуречна», «Кулінарія» та автомагазин)
* автозаправка
* шиномонтаж
* відділення поліції
* дискотека «Левада»
* автовокзал

== Персоналії ==
У селищі народились:
* [[Агурбаш Микола Георгійович]]&nbsp;— російський [[підприємець]], музичний продюсер, [[меценат]];
* [[Акритова Елла Олексіївна]]&nbsp;— українська оперна співачка, сопрано, [[Заслужена артистка України]].
* [[Карабиць Іван Федорович]]&nbsp;— [[композитор]];
* [[Константинов Валентин Костянтинович]] (1923—2012)&nbsp;— український [[живопис]]ець і [[скульптор]].
* [[Проценко Аркадій Дмитрович]]&nbsp;— [[письменник]], [[краєзнавець]], автор 15 книг. Член Спілки краєзнавців України, Член [[Спілка журналістів України|Спілки журналістів України]].
* [[Сапко Костянтин Васильович]]&nbsp;— [[генерал-лейтенант]] [[МВС України]].
* [[Хаджинов Едуард Валентинович]]&nbsp;— [[поет]], [[етнограф]], [[фольклорист]].
* [[Харакоз Наталія Георгіївна]]&nbsp;— член [[НСПУ|Національної спілки письменників України]], член [[Спілка журналістів України|Спілки журналістів України]], оглядач газети «[[Приазовский рабочий]]». Керівник літклубу «Азов'я».
* Чебурахін Михайло Васильович&nbsp;— архітектор, технолог, автор футбольного кубка «[[Кубок України з футболу|Кубок України]]».

== Пам’ятники та меморіали==
На території Ялти знаходяться декілька пам’ятників. Серед них, [[меморіал]]и загиблим у [[Німецько-радянська війна|Німецько-радянській війні (1941-1945)]], у [[Радянсько-афганська війна|радянсько-афганській війні (1979-1989)]], [[Ліквідатори наслідків аварії на Чорнобильській АЕС|ліквідаторам наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (1986)]]. 

Крім того на Грецькому майдані є архітектурна інсталяція, в античному стилі з указанням першопереселенців на нову батьківщину.

;Існуючі пам’ятники:
<gallery>
Файл: Ukr Donobl Mangrayon Yalta memorial dead of the Eastern Front (World War II) 1 2021 (SU-HS).jpg| [[Меморіал]] загиблим у [[Німецько-радянська війна|Німецько-радянській війні (1941-1945)]] 
Файл: Ukr Donobl Mangrayon Yalta memorial Soviet–Afghan War 1 2021 (SU-HS).jpg| [[Меморіал]] загиблим у [[Радянсько-афганська війна|Радянсько-афганській війні (1979-1989)]] 
Файл: Ukr Donobl Mangrayon Yalta memorial Chernobyl disaster 1 2021 (SU-HS).jpg| [[Меморіал]] [[Ліквідатори наслідків аварії на Чорнобильській АЕС|ліквідаторам наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (1986)]]
Файл: Ukr Donobl Mangrayon Yalta Greek square 1 2021 (SU-HS).jpg| Грецький майдан
Файл: Ukr Donobl Mangrayon Yalta Greek square 2 2021 (SU-HS).jpg| Грецький майдан
</gallery>

== Пам'ятки ==
Поблизу Ялти розташований орнітологічний заказник загальнодержавного значення [[Приазовський чапельник]].

== Цікавий факт ==

На [[Великдень]] [[2011]] року в селищі Ялта спекли найбільшу українську [[Паска|паску]] вагою 2,1 тонни&nbsp;— її випікали 10 пекарів упродовж 100 годин, використавши понад тонну [[Борошно|борошна]], 480 л [[Молоко|молока]], 7,5 тисяч яєць, 280&nbsp;кг родзинок, 10,5&nbsp;кг солі, 315&nbsp;кг цукру, 90&nbsp;кг дріжджів, 430&nbsp;кг вершкового масла. Кожному з семи тисяч мешканців Ялти дісталося по 300 грамів випічки, унікальність якої визнали експерти Національного реєстру рекордів України<ref>[http://vidomosti-ua.com/newspaper/25995 На Донеччині з'їли найбільшу паску, повідомл. у ''«Відомості.ua»'' за 05-05-2011], також «[[Україна Молода]]» за 29-30.04.2011</ref>.

== Примітки ==
{{reflist}}

== Література ==
{{Вікіпосилання
|Тема               = Ялта
|Портал             = 
|Портал-зображення  = 
|Портал1            = 
|Портал1-зображення = 
|Портал2            = 
|Портал2-зображення = 
|Вікісловник        = Ялта
|Вікіпідручник      = 
|Вікіцитати         = 
|Вікіджерела        = 
|Віківиди           = 
|Вікіновини         = 
|Вікісховище        = Category:Yalta (Pershotravnevyi Raion)
|Метавікі           = 
|Проект             = 
}}
* {{ЕУ}}
* {{ІМСУ}}
* [http://yalta.ucoz.ua/index/0-26 Ялтинська селищна рада]

{{Населені пункти Донецької області}}
{{Грецькі поселення Приазов'я}}

[[Категорія:Селища міського типу Донецької області]]
[[Категорія:Курорти Азовського моря]]
[[Категорія:Ялта (смт)|*]]
[[Категорія:Мангуська селищна громада]]
[[Категорія:Курорти Донецької області]]