Відкрити головне меню

Відмінності між версіями «Ялта»

місто у Криму (Україна)
[перевірена версія][очікує на перевірку]
м (RLuts перейменував сторінку Користувач:Помойка на Ялта поверх перенаправлення і без залишення перенаправлення)
 
(Не показані 118 проміжних версій 60 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Місто України
+
{{НП України
 
| назва = Ялта
 
| назва = Ялта
| район = [[Ялтинська міськрада]]
+
| герб = COA Yalta, Krym.svg
| герб = Gerb_Yalty.jpg
 
 
| опис герба = Герб Ялти
 
| опис герба = Герб Ялти
| прапор =Flag_of_Yalta.png
+
| прапор = Yalta_flag_2005.svg
 
| опис прапора = Прапор Ялти
 
| опис прапора = Прапор Ялти
  +
| зображення =Crimea South Coast 04-14 img07 Yalta sea embankment.jpg
| регіон = {{АРК}}
 
  +
| зображення_розмір = 300пкс
  +
| зображення_підпис = [[Ялтинська набережна]]
  +
| регіон = [[Автономна Республіка Крим]]
 
| район = [[Ялтинська міська рада]]
 
| район = [[Ялтинська міська рада]]
  +
| код КОАТУУ = 0111900000
| розташування = Crimea-Yalta locator map.png
 
| опис розташування = Ялта на карті Криму
 
| mapx = 115
 
| mapy = 172
 
| код КОАТУУ = 111900000
 
 
| засноване = [[12 століття|XII ст.]]
 
| засноване = [[12 століття|XII ст.]]
| статус = [[1837]]
+
| статус = [[1837 в Україні|1837]]
| агломерація = 141 203 [[1 серпня]] [[2011]]
+
| агломерація = {{formatnum:142137}} ''<small>(міськрада, 01.01.2014)</small>''
  +
| населення = {{збільшення}}{{formatnum:78200}} ''<small>(01.01.2014)</small>''<ref>{{UKR-EnumPopEstimate2015}}</ref>
| населення = {{зменшення}}78032 (01.01.2011)<ref>[http://stat6.stat.lviv.ua/PXWEB2007/ukr/publ/2011/chnas.zip Державний комітет статистики України. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2011 року, Київ-2011 (doc)]</ref>
 
| площа = 28,29
+
| площа = 28.29
| густота = 2758
+
| густота = {{#expr:78200/28.29 round 2}}
 
| поштові індекси = 98600-98639
 
| поштові індекси = 98600-98639
 
| код = 654
 
| код = 654
 
| висота = 54
 
| висота = 54
  +
| lat_deg = 44 | lat_min = 29 | lat_sec = 56
| координати = {{coord|44|29|56|N|34|10|11|E|scale:100000|display=inline,title}}
 
  +
| lon_deg = 34 | lon_min = 10 | lon_sec = 11
 
| водойма = [[Учан-Су (річка)|Учан-Су]], [[Дерекойка]], [[Чорне море]]
 
| водойма = [[Учан-Су (річка)|Учан-Су]], [[Дерекойка]], [[Чорне море]]
 
| станція = [[Сімферополь (станція)|Сімферополь]]
 
| станція = [[Сімферополь (станція)|Сімферополь]]
Рядок 41: Рядок 40:
 
}}{{Otheruses}}
 
}}{{Otheruses}}
   
'''Я́лта''' ({{Lang-crh|Yalta}})&nbsp;— місто-курорт в [[Україна|Україні]], популярний центр міжнародного туризму і відпочинку, найбільша здравниця в [[Кримський півострів|Криму]]. Підпорядкування республіканське, у складі [[Автономна Республіка Крим|АР Крим]]. В епоху середньовіччя відома під назвами ''Джаліта'', ''Яліта'', ''Кауліта''.
+
'''Я́лта''' ({{Lang-crh|Yalta}})&nbsp;— місто-курорт на південному узбережжі [[Кримський півострів|Криму]], популярний центр міжнародного туризму і відпочинку, найбільша здравниця на півострові. Місто республіканського підпорядкування у складі [[Автономна Республіка Крим|Автономної Республіки Крим]], з березня 2014&nbsp;— на [[Анексія Криму Росією 2014 року|тимчасово окупованій території України]]. В епоху середньовіччя відома під назвами ''Джаліта'', ''Яліта'', ''Кауліта''.
   
  +
== Географія ==
== Загальний опис ==
 
  +
[[Файл:Widok na Jałtę ze statku 01.JPG|ліворуч|міні|Місто з моря]][[Файл:Crimea South Coast 04-14 img05 Yalta view from the cableway.jpg|ліворуч|міні|Місто з гір]]
[[Файл:Crimea, view of the Yalta.jpg|thumb|left|240px|Місто Ялта і [[Ялтинська затока]]&nbsp;— вид з яйли.]]
 
  +
Територія так званої «[[Велика Ялта|Великої Ялти»]] (територія, адміністративно підпорядкована Ялтинському міськвиконкому) простягнулася уздовж [[Чорне море|Чорного моря]] від мису [[Сарич]] до гори [[Аю-Даг]], має ширину берегової смуги від 1—1,5&nbsp;км на заході, до 4—6&nbsp;км на сході, довжину берегової лінії&nbsp;— 56&nbsp;км.
[[Файл:Ялта 034.jpg|240px|thumb|left|Ялта]]
 
[[Файл:Yalta.jpg|240px|thumb|left|Ялта з моря]]
 
[[Файл:Набережная Ялты.JPG|thumb|left|240px|[[Ялтинська набережна]]]]
 
 
Територія так званої «[[Велика Ялта|Великої Ялти]]» (територія, адміністративно підпорядкована Ялтинському міськвиконкому) простягнулася уздовж [[Чорне море|Чорного моря]] від мису [[Сарич]] до гори [[Аю-Даг]], має ширину берегової смуги від 1—1,5&nbsp;км на заході, до 4—6&nbsp;км на сході, довжину берегової лінії&nbsp;— 56&nbsp;км.
 
   
 
Ялта розташована у [[Ялтинський амфітеатр|великому амфітеатрі]], який розділяється горою [[Дарсан]] на дві долини річок [[Учан-Су (річка)|Учан-Су]] (Водоспадна) і [[Дерекойка]] (Швидка). Через Ялту проходять 7 туристичних маршрутів державного і міжнародного значення.
 
Ялта розташована у [[Ялтинський амфітеатр|великому амфітеатрі]], який розділяється горою [[Дарсан]] на дві долини річок [[Учан-Су (річка)|Учан-Су]] (Водоспадна) і [[Дерекойка]] (Швидка). Через Ялту проходять 7 туристичних маршрутів державного і міжнародного значення.
   
  +
Важливими лікувально-кліматичними чинниками Великої Ялти є заповідники: Ялтинський гірничо-лісовий (пл. 14,5 тис. га), мис Мартьян (пл. 240 га), Кримський біосферний; пам'ятники садово-паркового мистецтва державного і місцевого значення (415 га), місцеві парки і сквери (1472 га). Найбільшими парками Ялти є&nbsp;— Массандрівський, Лівадійський, Місхорський, [[Алупкинський парк|Алупкинський]].
=== Екологія Ялти ===
 
   
  +
Протяжність пляжів Великої Ялти&nbsp;— 59&nbsp;км, їх площа&nbsp;— 600 тис. м².
Екологія Ялти характеризується наявністю екологічних проблем. Так, недоочищені стічні води міста скидаються по глибокому колектору у море, річки Учансу та Дерекойка виносять у море велику кількість нафтопродуктів, завислих часток та органічних речовин, а у відвали скидається сірка та сірчасті сполуки, що утворюються при очищенні видобутого газового конденсату<ref>[http://www.anti-crime.org/articles.php?ni=22322&print Володимир Правдивець: Екологічна ситуація в Криму відображає економічний стан півострова і рівень життя]</ref>. В той же час міський транспорт є основним акустичним забруднювачем та одним з основних забруднювачів атмосфери та гідросфери<ref>Солуха Б. В., Фукс Г.&nbsp;Б.&nbsp;Міська екологія: Навчальний посібник.&nbsp;— К.: КНУБА, 2004.&nbsp;— 338 с. </ref>.
 
  +
  +
=== Екологія ===
  +
Екологія Ялти характеризується наявністю екологічних проблем. Так, недоочищені стічні води міста скидаються по глибокому колектору у море, річки Учансу та Дерекойка виносять у море велику кількість нафтопродуктів, завислих часток та органічних речовин, а у відвали скидається сірка та сірчасті сполуки, що утворюються при очищенні видобутого газового конденсату<ref>[http://www.anti-crime.org/articles.php?ni=22322&print Володимир Правдивець: Екологічна ситуація в Криму відображає економічний стан півострова і рівень життя]{{Недоступне посилання|date=серпень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>. В той же час міський транспорт є основним акустичним забруднювачем та одним з основних забруднювачів атмосфери та гідросфери<ref>Солуха Б. В., Фукс Г.&nbsp;Б.&nbsp;Міська екологія: Навчальний посібник.&nbsp;— К.: КНУБА, 2004.&nbsp;— 338 с. </ref>.
  +
  +
=== Клімат ===
  +
Клімат м'який, сухий, [[Субтропічний клімат|субтропічний]] середземноморського типу, гірсько-морський. Зима м'яка; літо дуже тепле, сухе, сонячне. Середня річна температура повітря +13°С, лютого +4°С, липня +23°С. Опадів 700&nbsp;мм на рік, кількість днів з опадами&nbsp;— 85 в рік, тривалість сонячного сяйва&nbsp;— 2250–2300 год/рік.
  +
  +
{{Клімат міста
  +
|Місто_род=Ялти
  +
|Джерело = pogoda.ru.net (1981-2010)<ref>{{cite web
  +
|url=http://pogoda.ru.net/climate/33990.htm|title=Pogoda.ru.net|work = Weather and Climate|language = Russian|accessdate=2012-04-21}}</ref> та Hong Kong Observatory (2011)<ref>[http://www.weather.gov.hk/wxinfo/climat/world/eng/europe/ukr_lith/jalta_e.htm Climatological Information for Jalta, Ukraine]&nbsp;— Hong Kong Observatory</ref>
  +
| Січ_а_макс= 17.8
  +
| Лют_а_макс= 19.0
  +
| Бер_а_макс= 27.8
  +
| Кві_а_макс= 28.5
  +
| Тра_а_макс= 33.0
  +
| Чер_а_макс= 34.2
  +
| Лип_а_макс= 39.1
  +
| Сер_а_макс= 39.1
  +
| Вер_а_макс= 35.0
  +
| Жов_а_макс= 31.5
  +
| Лис_а_макс= 25.3
  +
| Гру_а_макс= 22.8
  +
|Рік_а_макс= 39.1
  +
|Січ_сер_макс= 7.1
  +
|Лют_сер_макс= 7.1
  +
|Бер_сер_макс= 9.5
  +
|Кві_сер_макс= 14.4
  +
|Тра_сер_макс= 19.8
  +
|Чер_сер_макс= 24.7
  +
|Лип_сер_макс= 28.2
  +
|Сер_сер_макс= 28.4
  +
|Вер_сер_макс= 23.4
  +
|Жов_сер_макс= 17.8
  +
|Лис_сер_макс= 12.4
  +
|Гру_сер_макс= 8.6
  +
|Рік_сер_макс= 16.8
  +
|Січ_сер= 4.4
  +
|Лют_сер= 4.0
  +
|Бер_сер= 6.1
  +
|Кві_сер= 10.7
  +
|Тра_сер= 15.8
  +
|Чер_сер= 20.6
  +
|Лип_сер= 24.1
  +
|Сер_сер= 24.4
  +
|Вер_сер= 19.3
  +
|Жов_сер= 14.2
  +
|Лис_сер= 9.2
  +
|Гру_сер= 5.9
  +
|Рік_сер= 13.2
  +
|Січ_сер_мін= 2.3
  +
|Лют_сер_мін= 1.6
  +
|Бер_сер_мін= 3.5
  +
|Кві_сер_мін= 7.7
  +
|Тра_сер_мін= 12.6
  +
|Чер_сер_мін= 17.2
  +
|Лип_сер_мін= 20.3
  +
|Сер_сер_мін= 20.5
  +
|Вер_сер_мін= 15.9
  +
|Жов_сер_мін= 11.2
  +
|Лис_сер_мін= 6.7
  +
|Гру_сер_мін= 3.7
  +
|Рік_сер_мін= 10.3
  +
| Січ_а_мін= -12.2
  +
| Лют_а_мін= -12.3
  +
| Бер_а_мін= -7.3
  +
| Кві_а_мін= -3.8
  +
| Тра_а_мін= 2.8
  +
| Чер_а_мін= 7.8
  +
| Лип_а_мін= 12.2
  +
| Сер_а_мін= 8.9
  +
| Вер_а_мін= 3.9
  +
| Жов_а_мін= -1.1
  +
| Лис_а_мін= -8.9
  +
| Гру_а_мін= -7.4
  +
|Рік_а_мін= -12.3
  +
|Січ_сер_опади= 76
  +
|Лют_сер_опади= 60
  +
|Бер_сер_опади= 51
  +
|Кві_сер_опади= 33
  +
|Тра_сер_опади= 34
  +
|Чер_сер_опади= 36
  +
|Лип_сер_опади= 31
  +
|Сер_сер_опади= 46
  +
|Вер_сер_опади= 41
  +
|Жов_сер_опади= 53
  +
|Лис_сер_опади= 68
  +
|Гру_сер_опади= 83
  +
|Рік_сер_опади= 612
  +
|Січ_опади= 11
  +
|Лют_опади= 9
  +
|Бер_опади= 10
  +
|Кві_опади= 10
  +
|Тра_опади= 9
  +
|Чер_опади= 9
  +
|Лип_опади= 6
  +
|Сер_опади= 6
  +
|Вер_опади= 8
  +
|Жов_опади= 9
  +
|Лис_опади= 10
  +
|Гру_опади= 12
  +
|Рік_опади= 109
  +
|Січ_сонце= 74.4
  +
|Лют_сонце= 81.2
  +
|Бер_сонце= 136.4
  +
|Кві_сонце= 180.0
  +
|Тра_сонце= 235.6
  +
|Чер_сонце= 285.0
  +
|Лип_сонце= 316.2
  +
|Сер_сонце= 291.4
  +
|Вер_сонце= 234.0
  +
|Жов_сонце= 167.4
  +
|Лис_сонце= 99.0
  +
|Гру_сонце= 68.2
  +
|Рік_сонце= 2168.8
  +
}}
   
 
== Населення ==
 
== Населення ==
Динаміка населення Ялти (без населених пунктів, підпорядкованих міськраді)<ref>http://pop-stat.mashke.org/ukraine-cities.htm</ref>
 
{| {{table}}
 
| [[1897]]||&nbsp;13 155
 
|-
 
| [[1926]]||&nbsp;28 758
 
|-
 
| [[1939]]||&nbsp;32 683
 
|-
 
| [[1959]]||&nbsp;43 994
 
|-
 
| [[1970]]||&nbsp;62 170
 
|-
 
| [[1979]]||&nbsp;80 098
 
|-
 
| [[1989]]||&nbsp;88 549
 
|-
 
| [[2001]]||&nbsp;81 654
 
|-
 
| [[2005]]||&nbsp;80 140
 
|-
 
| [[2008]]||&nbsp;78 935
 
|-
 
| [[2012]]||&nbsp;78 040
 
|}
 
   
  +
{{Historical populations
Національний склад населення Ялтинської міськради за переписом 2001 р.:<ref>http://sf.ukrstat.gov.ua/perepis1.htm#_jaz</ref>
 
  +
| percentages = pagr
{| {{table}}
 
  +
|footnote =Без населених пунктів, підпорядкованих міськраді<ref>http://pop-stat.mashke.org/ukraine-cities.htm</ref>
  +
|1897|13155
  +
|1926|28758
  +
|1939|32683
  +
|1959|43994
  +
|1970|62170
  +
|1979|80098
  +
|1989|88549
  +
|2001|81654
  +
|2005|80140
  +
|2008|78935
  +
|2012|78040
  +
}}
  +
  +
Національний склад населення Ялтинської міськради за переписом 2001&nbsp;р.:<ref>{{Cite web |url=http://sf.ukrstat.gov.ua/perepis1.htm#_jaz |title=Архівована копія |accessdate=3 вересень 2013 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20120828162929/http://sf.ukrstat.gov.ua/perepis1.htm#_jaz |archivedate=28 серпень 2012 |deadurl=yes }}</ref>
  +
{|
 
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|
 
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|
 
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''чисельність'''
 
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''чисельність'''
 
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''частка, %'''
 
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''частка, %'''
 
|-
 
|-
| росіяни||91 408||65,5
+
| [[росіяни]]||91 408||65,5
 
|-
 
|-
| українці||38 604||27,6
+
| [[українці]]||38 604||27,6
 
|-
 
|-
| білоруси||2 204||1,6
+
| [[білоруси]]||2 204||1,6
 
|-
 
|-
| кримські татари||1 877||1,3
+
| [[кримські татари]]||1 877||1,3
 
|-
 
|-
| вірмени||813||0,6
+
| [[вірмени]]||813||0,6
 
|-
 
|-
| татари||476||0,3
+
| [[татари]]||476||0,3
 
|-
 
|-
| євреї||424||0,3
+
| [[євреї]]||424||0,3
 
|-
 
|-
| азербайджанці||368||0,3
+
| [[азербайджанці]]||368||0,3
 
|-
 
|-
| поляки||286||0,2
+
| [[поляки]]||286||0,2
   
 
|}
 
|}
   
== Клімат ==
+
== Історія ==
  +
{{main|Історія Ялти}}
Клімат м'який, сухий, [[Субтропічний клімат|субтропічний]] середземноморського типу, гірсько-морський. Зима м'яка; літо дуже тепле, сухе, сонячне. Середня річна температура повітря +13°С, лютого +4°С, липня +23°С. Опадів 700&nbsp;мм на рік, кількість днів з опадами&nbsp;— 85 в рік, тривалість сонячного сяйва&nbsp;— 2250–2300 ч/год.
 
   
  +
На території сучасної Ялти знайдені [[Археологічна пам'ятка|археологічні пам'ятники]] епохи [[Бронзова доба|бронзи]], поселення [[Таври (плем'я)|таврів]], з перших століть н.&nbsp;е. існувало поселення греків-колоністів ''Яліта'' (надалі називалася ''Галіта, Джаліта, Кауліта, Геаліта, Еталіта,'' сучасна назва, ймовірно, з 16 сторіччя)<ref name="УРЕ">{{УРЕ}}</ref>. [[1475]] року підпала під владу [[Османська імперія|Османської імперії]]. В [[1783]] році Ялту в складі Криму приєднано до [[Російська імперія|Російської імперії]]<ref name="УРЕ"/>. Сучасна Ялта заснована в [[1837]] році. Вже в 1838 році офіційно стала містом, яке з 1860-х років почало розвиватися як [[курорт]]<ref name="УРЕ"/>.
{{Клімат міста
 
  +
[[Файл:Open letter Yalta Town Early XX Century.jpg|міні|Ялта на початку XX століття (листівка)]]
|Місто_род=
 
  +
Відомий терапевт [[Боткін Сергій Петрович|Сергій Боткін]] вважав клімат Південного узбережжя Криму цілющим і рекомендував [[Олександр II (російський імператор)|Олександру II]] придбати тут дачу. З 1866&nbsp;року дачне селище [[Лівадія (Крим)|Лівадія]] (нині&nbsp;— смт у складі Великої Ялти) стає літньою резиденцією династії [[Романови]]х.
|Джерело=
 
   
  +
В 1920 році Ялта стала ареною [[Червоний терор у Криму|червоного терору]], більшовицькими бойовиками тут було страчено близько 5 тисяч осіб<ref name = "encyclopedia">{{книга
| Січ_сер= 3.9 | Січ_сер_опади=84
 
  +
|автор = Коллектив авторов
| Лют_сер= 4.2 | Лют_сер_опади=65
 
  +
|заглавие = Революция и гражданская война в России: 1917—1923 гг. Энциклопедия в 4 т
| Бер_сер= 6.0 | Бер_сер_опади=46
 
  +
|место = М.
| Кві_сер= 10.8 | Кві_сер_опади=35
 
  +
|издательство = Терра
| Тра_сер= 15.6 | Тра_сер_опади=36
 
  +
|год = 2008
| Чер_сер= 20.2 | Чер_сер_опади=42
 
  +
|том = 2
| Лип_сер= 23.2 | Лип_сер_опади=37
 
  +
|страницы = 127
| Сер_сер= 23.0 | Сер_сер_опади=36
 
  +
|страниц = 560
| Вер_сер= 19.0 | Вер_сер_опади=44
 
  +
|серия = Большая энциклопедия
| Жов_сер=13.6 | Жов_сер_опади=39
 
  +
|isbn = 978-5-273-00560-0
| Лис_сер= 9.5 | Лис_сер_опади=68
 
  +
|тираж = 100 000
| Гру_сер= 6.3 | Гру_сер_опади=96
 
  +
}}</ref>.
| Рік_сер= 12.9 | Рік_сер_опади=628
 
   
  +
У лютому [[1945]]&nbsp;року про Лівадію говорить весь світ: у палаці відбулася [[Ялтинська конференція]] голів урядів трьох провідних держав [[Антигітлерівська коаліція|антигітлерівської коаліції]]&nbsp;— [[СРСР]], [[США]] і [[Велика Британія|Великої Британії]]<ref name="УРЕ"/>.
| Січ_сер_мін= 2 | Січ_сер_макс=6
 
| Лют_сер_мін= 2 | Лют_сер_макс=6
 
| Бер_сер_мін= 3 | Бер_сер_макс=8
 
| Кві_сер_мін= 8 | Кві_сер_макс=13
 
| Тра_сер_мін= 12 | Тра_сер_макс=18
 
| Чер_сер_мін= 17 | Чер_сер_макс=23
 
| Лип_сер_мін= 20 | Лип_сер_макс=26
 
| Сер_сер_мін= 19 | Сер_сер_макс=26
 
| Вер_сер_мін= 16 | Вер_сер_макс=22
 
| Жов_сер_мін= 11 | Жов_сер_макс=16
 
| Лис_сер_мін= 6 | Лис_сер_макс=12
 
| Гру_сер_мін= 3 | Гру_сер_макс=8
 
| Рік_сер_мін= 10 | Рік_сер_макс=16
 
   
  +
У радянський період (починаючи з 20-х років XX&nbsp;ст.) на Південнобережжі розгортається [[Рекреація Криму|рекреаційне]] будівництво, розраховане на масового споживача санаторно-курортних послуг; під здравниці переобладнують колишні палаци, вілли, дачі.
| Січ_а_мін= | Січ_а_макс=
 
| Лют_а_мін= | Лют_а_макс=
 
| Бер_а_мін= | Бер_а_макс=
 
| Кві_а_мін= | Кві_а_макс=
 
| Тра_а_мін= | Тра_а_макс=
 
| Чер_а_мін= | Чер_а_макс=
 
| Лип_а_мін= | Лип_а_макс=
 
| Сер_а_мін= | Сер_а_макс=
 
| Вер_а_мін= | Вер_а_макс=
 
| Жов_а_мін= | Жов_а_макс=
 
| Лис_а_мін= | Лис_а_макс=
 
| Гру_а_мін= | Гру_а_макс=
 
| Рік_а_мін= | Рік_а_макс=
 
   
  +
1954 року Ялта у складі [[Кримська область|Кримської області]] [[Приєднання Криму до України|була передана]] до [[Українська РСР|Української РСР]]. З 1991 року&nbsp;— у складі [[Україна|незалежної України]].
| Січ_вода=
 
| Лют_вода=
 
| Бер_вода=
 
| Кві_вода=
 
| Тра_вода=
 
| Чер_вода=
 
| Лип_вода=
 
| Сер_вода=
 
| Вер_вода=
 
| Жов_вода=
 
| Лис_вода=
 
| Гру_вода=
 
| Рік_вода=
 
   
  +
У березні 2014 року в результаті [[Анексія Криму Росією 2014 року|анексії Криму]] місто опинилось під контролем Росії.
|}}
 
 
== Історія ==
 
{{main|Історія Ялти}}
 
На території сучасної Ялти знайдені [[Археологічна пам'ятка|археологічні пам'ятники]] епохи [[Бронзова доба|бронзи]], поселення [[Таври (плем'я)|таврів]], з перших століть н.&nbsp;е. існувало поселення греків-колоністів ''Яліта'' (надалі називалася ''Галіта, Джаліта, Кауліта, Геаліта, Еталіта,'' сучасна назва, ймовірно, з 16 сторіччя)<ref name="УРЕ">{{УРЕ}}</ref>. [[1475]] року підпала під владу [[Османська імперія|Османської імперії]]. В [[1783]] році Ялту в складі Криму приєднано до [[Російська імперія|Російської імперії]]<ref name="УРЕ"/>. Сучасна Ялта заснована в [[1837]] році. Вже в 1838 році офіційно стала містом, яке з 1860-х років почало розвиватися як [[курорт]]<ref name="УРЕ"/>.
 
 
Відомий терапевт [[Боткін Сергій Петрович|С. Боткін]] вважав клімат Південного узбережжя Криму цілющим і рекомендував [[Олександр II (російський імператор)|Олександру II]] придбати тут дачу. З 1866&nbsp;року дачне селище [[Лівадія (Крим)|Лівадія]] (нині&nbsp;— смт у складі Великої Ялти) стає літньою резиденцією династії [[Романови]]х.
 
 
У лютому [[1945]]&nbsp;року про Лівадію говорить весь світ: у палаці відбулася [[Ялтинська конференція]] глав уряду трьох провідних держав [[Антигітлерівська коаліція|антигітлерівської коаліції]]&nbsp;— [[СРСР]], [[США]] і [[Великобританія|Великобританії]]<ref name="УРЕ"/>.
 
 
У радянський період (починаючи з 20-х років ХХ ст.) на Південнобережжі розгортається [[Рекреація Криму|рекреаційне]] будівництво, розраховане на масового споживача санаторно-курортних послуг; під здравниці переобладнують колишні палаци, вілли, дачі.
 
   
 
=== Есперанто-рух ===
 
=== Есперанто-рух ===
Ялта є єдиним містом пост-радянського регіону, де є меморіальні дошки присвячені міжнародній мові [[Есперанто]]. Дві меморіальні дошки встановлені піонерам есперантського руху: М. Бровку та І. Островському<ref>{{cite web
+
Ялта є єдиним містом пост-радянського регіону, де є меморіальні дошки, присвячені міжнародній мові [[Есперанто]]. Дві меморіальні дошки встановлені піонерам есперантського руху: М. Бровку та І. Островському<ref>{{cite web
| url = http://lineckij.kiev.ua/esperanto/index.files/Page315.htm
+
|url = http://lineckij.kiev.ua/esperanto/index.files/Page315.htm
| назва = Наші проекти
+
|назва = Наші проекти
| автор = Михайло Лінецький
+
|автор = Михайло Лінецький
| праця = Освітньо-інформаційний центр Есперанто
+
|праця = Освітньо-інформаційний центр Есперанто
| видавець = персональний сайт Михайла Лінецького
+
|видавець = персональний сайт Михайла Лінецького
| дата-доступу = 2011-02-28
+
|дата-доступу = 2011-02-28
| deadurl = 404
+
|deadurl = 404
  +
}}{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>.
}}</ref>.
 
   
Меморіальна дошка доктору І. Островському встановлена на його будинку. В 1905 році він перший отримав дозвіл на видання російської есперантської газети і власноруч редагував її. Він був той, хто того ж року на першому [[Всесвітній конгрес есперантистів|Всесвітньому конгресі есперантистів]] ініціював офіціальне прийняття есперанто-прапору<ref name="Ялта — колиска есперанто-руху">{{cite web
+
Меморіальна дошка доктору І. Островському встановлена на його будинку. В 1905 році він перший отримав дозвіл на видання російської есперантської газети і власноруч редагував її. Він був той, хто того ж року на першому [[Всесвітній конгрес есперантистів|Всесвітньому конгресі есперантистів]] ініціював офіційне прийняття есперанто-прапора<ref name="Ялта — колиска есперанто-руху">
  +
{{cite web
| url = http://jaltaespero.narod.ru/ukr/festivalo.html
 
  +
|url = http://jaltaespero.narod.ru/ukr/festivalo.html
| title = Ялта - колиска есперанто-руху
 
  +
|title = Ялта - колиска есперанто-руху
| date = 2011-03-12
 
| author = Єфім Зайдман
+
|date = 2011-03-12
| work = Jalta Espero
+
|author = Єфім Зайдман
  +
|work = Jalta Espero
| coauthors = Шабала Максим (переклад українською)
 
  +
|coauthors = Шабала Максим (переклад українською)
| archiveurl = http://www.webcitation.org/6Ha4urmfU
 
  +
|archiveurl = https://www.webcitation.org/6Ha4urmfU?url=http://jaltaespero.narod.ru/ukr/festivalo.html
| archivedate = 2013-06-23
 
  +
|archivedate = 2013-06-23
}}</ref>
 
  +
|accessdate = 2011-03-12
  +
|deadurl = no
  +
}}
  +
</ref>
   
 
Меморіальна дошка есперанто-письменнику М. Боровку встановлена на будівлі першої міської бібліотеки, де він був її першим директором. М. Боровко був першим автором оригінальних новел мовою есперанто, які з'явились в «La esperantisto»<ref name="Ялта — колиска есперанто-руху"/>.
 
Меморіальна дошка есперанто-письменнику М. Боровку встановлена на будівлі першої міської бібліотеки, де він був її першим директором. М. Боровко був першим автором оригінальних новел мовою есперанто, які з'явились в «La esperantisto»<ref name="Ялта — колиска есперанто-руху"/>.
   
  +
== Адміністративний устрій ==
== Природні ресурси ==
 
  +
До складу регіону Великої Ялти входять 2 міста (Ялта і [[Алупка]]), 21 селище і 9 сіл.
Важливими лікувально-кліматичними чинниками Великої Ялти є заповідники: Ялтинський гірничо-лісовий (пл. 14,5 тис. га), мис Мартьян (пл. 240 га), Кримський біосферний; пам'ятники садово-паркового мистецтва державного і місцевого значення (415 га), місцеві парки і сквери (1472 га). Найбільшими парками Ялти є&nbsp;— Массандрівський, Лівадійський, Місхорський, [[Алупкинський парк|Алупкинський]].
 
 
Протяжність пляжів Великої Ялти&nbsp;— 59&nbsp;км, їх площа&nbsp;— 600 тис. м².
 
   
 
== Економіка ==
 
== Економіка ==
[[Файл:Yalta port.jpg|thumb|right|320px|Ялтинський порт]]
+
[[Файл:Port of Yalta 2.jpg|міні|праворуч|Ялтинський порт]]
Промисловість регіону представляють 17 підприємств. Підприємства харчової промисловості виробляють 95% обсягу промисловий продукції (зокрема винаря&nbsp;— 42%, рибної&nbsp;— 19%).
+
Промисловість регіону представляють 17 підприємств. Підприємства харчової промисловості виробляють 95% обсягу промислової продукції (зокрема виноробна&nbsp;— 42%, рибна&nbsp;— 19%).
   
На території Великої Ялти розташовано Національне виробничо-аграрне об'єднання «Масандра» (засновано на початку ХХ століття), заводи «Лівадія» і «Гурзуф», які входять до складу об'єднання, а також Головний завод НВАО «Масандра».
+
На території Великої Ялти розташовано Національне виробничо-аграрне об'єднання «Масандра» (засновано на початку XX століття), заводи «Лівадія» і «Гурзуф», які входять до складу об'єднання, а також Головний завод НВАО «Масандра».
   
 
Сільськогосподарське виробництво спеціалізується на виноградарстві (високоякісні сорти&nbsp;— [[Мускат білий]], [[Мускат чорний|чорний]], [[Мускат рожевий|рожевий]], [[Каберне]], [[Токайське вино|Токай]], [[Альбільо]], [[Сапераві (сорт винограду)|Сапераві]], [[Піно (сорт винограду)|Піно]] та інші), фруктів і тютюну. Сільське господарство представлене такими підприємствами: заводи «Гурзуф» і «Лівадія», колишній рибколгосп «Промінь».
 
Сільськогосподарське виробництво спеціалізується на виноградарстві (високоякісні сорти&nbsp;— [[Мускат білий]], [[Мускат чорний|чорний]], [[Мускат рожевий|рожевий]], [[Каберне]], [[Токайське вино|Токай]], [[Альбільо]], [[Сапераві (сорт винограду)|Сапераві]], [[Піно (сорт винограду)|Піно]] та інші), фруктів і тютюну. Сільське господарство представлене такими підприємствами: заводи «Гурзуф» і «Лівадія», колишній рибколгосп «Промінь».
Рядок 235: Рядок 294:
 
Органи державного управління: Фонд комунального майна міста Ялти.
 
Органи державного управління: Фонд комунального майна міста Ялти.
   
  +
== Інфраструктура ==
== Охорона здоров'я ==
 
  +
=== Охорона здоров'я ===
[[Файл:Yalta-Intourist Hotel Complex.jpg|thumb|200px|[[Готель «Ялта-Інтурист»]]]]
 
   
 
У регіоні представлені всі типи установ лікувального і оздоровчого характеру, загальною кількістю 144 (на 39 тис. місць), з них 115 (на 34,7 тис. місць)&nbsp;— річного функціонування. До Ялтинського курортного району входять місто [[Алупка]] і селища [[Гурзуф]], [[Лівадія (Крим)|Лівадія]], [[Ореанда]], [[Гаспра]], [[Кореїз]], [[Сімеїз]], [[Форос]]<ref name="УРЕ"/>.
 
У регіоні представлені всі типи установ лікувального і оздоровчого характеру, загальною кількістю 144 (на 39 тис. місць), з них 115 (на 34,7 тис. місць)&nbsp;— річного функціонування. До Ялтинського курортного району входять місто [[Алупка]] і селища [[Гурзуф]], [[Лівадія (Крим)|Лівадія]], [[Ореанда]], [[Гаспра]], [[Кореїз]], [[Сімеїз]], [[Форос]]<ref name="УРЕ"/>.
   
 
До курортних установ Великої Ялти належать: 70 санаторіїв і пансіонатів, 16 будинків відпочинку, 17 пансіонатів, 18 баз відпочинку, 8 оздоровчих таборів, 4 туристичних бази і кемпінгу, 11 готелів. Основний лікувальний засіб&nbsp;— [[кліматотерапія]]. Показання: хронічні захворювання легень і верхніх дихальних шляхів (нетуберкульозного характеру), хвороби серцево-судинної і нервової систем тощо<ref name="УРЕ"/>. В Ялті знаходиться [[Ялтинський науково-дослідний інститут фізичних методів лікування і медичної кліматології імені І. М. Сєченова]]. Курорт функціонує цілий рік.
 
До курортних установ Великої Ялти належать: 70 санаторіїв і пансіонатів, 16 будинків відпочинку, 17 пансіонатів, 18 баз відпочинку, 8 оздоровчих таборів, 4 туристичних бази і кемпінгу, 11 готелів. Основний лікувальний засіб&nbsp;— [[кліматотерапія]]. Показання: хронічні захворювання легень і верхніх дихальних шляхів (нетуберкульозного характеру), хвороби серцево-судинної і нервової систем тощо<ref name="УРЕ"/>. В Ялті знаходиться [[Ялтинський науково-дослідний інститут фізичних методів лікування і медичної кліматології імені І. М. Сєченова]]. Курорт функціонує цілий рік.
  +
[[Файл:Crimea South Coast 04-14 img04 Yalta city cableway.jpg|міні|праворуч|Канатна дорога у Ялті]]
 
 
Від середньовіччя в Ялті збереглися руїни укріплень, залишки храму в печері [[Іограф]]. За радянських часів у [[1936]] році архітекторами П. Крижанівським, В. Ковальським було споруджено санаторії «[[Курпати]]» (тепер корпус носить назву «Пальміро Тольятті»), 1956 року архітектором І. Кузіним санаторій «Росія», 1972 року архітектором Ю. Набоком санаторій «Чорноморський» та інші. За проектом І. Татієва 1975 року було добудовано будинок міськкому Компартії України (закладено 1955 року), зведено готель «Ялта» (1980 рік, архітектор А. Полянський)<ref name="УРЕ"/>.
 
Від середньовіччя в Ялті збереглися руїни укріплень, залишки храму в печері [[Іограф]]. За радянських часів у [[1936]] році архітекторами П. Крижанівським, В. Ковальським було споруджено санаторії «[[Курпати]]» (тепер корпус носить назву «Пальміро Тольятті»), 1956 року архітектором І. Кузіним санаторій «Росія», 1972 року архітектором Ю. Набоком санаторій «Чорноморський» та інші. За проектом І. Татієва 1975 року було добудовано будинок міськкому Компартії України (закладено 1955 року), зведено готель «Ялта» (1980 рік, архітектор А. Полянський)<ref name="УРЕ"/>.
   
== Транспорт ==
+
=== Транспорт ===
[[Файл:Cableway in Yalta 05.jpg|thumb|right|200px|Канатна дорога у Ялті]]
 
[[Файл:Веранда.JPG|right|200px||thumb|[[Музей Лесі Українки у Ялті]]]]
 
   
 
Велика Ялта має розвинену транспортну інфраструктуру, яка обслуговує потреби курорту. Головним сухопутними транспортними артеріями є автомагістралі Сімферополь—Алушта—Ялта і Севастополь—Ялта—Алушта—Феодосія. Відстань до [[Сімферополь|облцентру]] становить близько 80&nbsp;км і проходить автошляхом {{Автошлях E|105}}, з яким збігається {{Автошлях М|18}}. Із Сімферополем пов'язана [[тролейбус]]ним сполученням. Міжміський автобусний рух обслуговує [[Ялтинський автовокзал|автовокзал]].
 
Велика Ялта має розвинену транспортну інфраструктуру, яка обслуговує потреби курорту. Головним сухопутними транспортними артеріями є автомагістралі Сімферополь—Алушта—Ялта і Севастополь—Ялта—Алушта—Феодосія. Відстань до [[Сімферополь|облцентру]] становить близько 80&nbsp;км і проходить автошляхом {{Автошлях E|105}}, з яким збігається {{Автошлях М|18}}. Із Сімферополем пов'язана [[тролейбус]]ним сполученням. Міжміський автобусний рух обслуговує [[Ялтинський автовокзал|автовокзал]].
Рядок 252: Рядок 309:
 
Морське транспортне обслуговування забезпечує [[Ялтинський морський торговельний порт]] в [[Ялтинська бухта|Ялтинській бухті]], який приймає вантажні і пасажирські (зокрема круїзні) судна. Ялтинський вантажний торговий порт забезпечує переробку і відправку вантажів, каботажні і міжнародні перевезення. Ялтинський пасажирський порт здійснює перевезення відпочиваючих і жителів Ялти уздовж Південного берега Криму.
 
Морське транспортне обслуговування забезпечує [[Ялтинський морський торговельний порт]] в [[Ялтинська бухта|Ялтинській бухті]], який приймає вантажні і пасажирські (зокрема круїзні) судна. Ялтинський вантажний торговий порт забезпечує переробку і відправку вантажів, каботажні і міжнародні перевезення. Ялтинський пасажирський порт здійснює перевезення відпочиваючих і жителів Ялти уздовж Південного берега Криму.
   
  +
== Освіта, наука та культура ==
== Наука ==
 
Науковий потенціал Великої Ялти представляють 5 науково-дослідних і наукових інститути (НДІ винограду і вина «Магарач», [[Нікітський ботанічний сад|Державний Нікітський Ботанічний Сад]], НДІ курортології, фізіотерапії ім. Сеченова, Ялтинського філіалу Кримського НДІ проектування, Ялтинський філіал Кримкурортпроекта).
 
 
== Соціальна сфера ==
 
У Ялті 26 загальноосвітніх шкіл (16540 учнів), вечірня школа (1020 учнів); 30 дитячих садків (1890 дітей), 6 позашкільних установ (3800 дітей); функціонують 5 навчально-виховних комплексів «школа&nbsp;— дитячий садок», УВК «Школа&nbsp;— дитячий садок» №&nbsp;15 з українською мовою навчання, ЕНВК «[[Школа майбутнього]]».
 
 
У Великій Ялті є Кримський республіканський професійно-технічний навчальний заклад «Ялтинське вище професійне училище будівельних і харчових технологій»&nbsp;— державний навчальний заклад III атестаційного рівня (http://www.vpu.net.ua )
 
 
У Ялті діють також вищі навчальні заклади: Республіканський вищий навчальний заклад «Кримський гуманітарний університет» (державний заклад), Ялтинський університет менеджменту (приватний заклад), комерційний технікум Національного університету харчових технологій, медичний коледж.
 
[[Файл:Anton Pavlovich Chekhov's house-museum.JPG|thumb|right|200px|[[Будинок-Музей Чехова в Ялті|Музей Антона Чехова]]]]
 
[[Файл:Ялтинский пляж.JPG|thumb|right|200px|Ялтинський пляж. 2009.]]
 
 
 
Культурний потенціал Великої Ялти складають: Алупкинський палацово-парковий комплекс, Лівадійський палац-музей, Ялтинський державний історико-літературний музей, будинок-музей А.Чехова, Кримська кіностудія «Ялтафільм», театр ім. А.Чехова, концертний зал «Ювілейний», централізована бібліотечна система, музей О.Пушкина в Гурзуфі, меморіальний музей Лесі Українки.
 
Культурний потенціал Великої Ялти складають: Алупкинський палацово-парковий комплекс, Лівадійський палац-музей, Ялтинський державний історико-літературний музей, будинок-музей А.Чехова, Кримська кіностудія «Ялтафільм», театр ім. А.Чехова, концертний зал «Ювілейний», централізована бібліотечна система, музей О.Пушкина в Гурзуфі, меморіальний музей Лесі Українки.
   
У місті функціонують 35 спортивних організацій (спортивні секції по 21 виду спорту, з них 12 видів&nbsp;— олімпійських). Відомі ялтинські спортсмени: Л.Османова (пауерліфтінг), А.Веденмєєр (скалелазіння), А.Рісник (кікбоксинг), Ю.Солодков (тайландский бокс), Р.Загороднюк (бокс), збірна команда м. Ялти по городковому спорту (капітан&nbsp;— А.Бабич).
+
У місті функціонують 35 спортивних організацій (спортивні секції по 21 виду спорту, з них 12 видів&nbsp;— олімпійських). Відомі ялтинські спортсмени: Л.Османова (пауерліфтінг), А.Веденмєєр (скалелазіння), А.Рісник (кікбоксинг), Ю.Солодков (тайландский бокс), Р.Загороднюк (бокс), збірна команда м. Ялти по [[Городковий спорт|городковому спорту]] (капітан&nbsp;— А.Бабич).
   
 
Найпопулярнішими масовими міськими заходами є «Кримська зима», «Зимове море», спортивні свята, приурочені до дня міста, Дню спорту України.
 
Найпопулярнішими масовими міськими заходами є «Кримська зима», «Зимове море», спортивні свята, приурочені до дня міста, Дню спорту України.
   
Влітку Ялта стає одним з центрів культурної життя країни, літньою столицею України. Тут проводяться фестивалі театру і кіно (Міжнародний фольклорний фестиваль, з 1999 р.); Міжнародний телекінофорум «Разом» (з 2000 р.), Міжнародний фестиваль класичної музики «Зірки планети», фестиваль «Море друзів», «Біля Чорного моря» та інші.
+
Влітку Ялта стає одним з центрів культурної життя країни, літньою столицею України. Тут проводяться фестивалі театру і кіно (Міжнародний фольклорний фестиваль, з 1999&nbsp;р.); Міжнародний телекінофорум «Разом» (з 2000&nbsp;р.), Міжнародний фестиваль класичної музики «Зірки планети», фестиваль «Море друзів», «Біля Чорного моря» та інші.
   
 
У місті легалізована діяльність 285 суспільних об'єднань громадян, з них&nbsp;— 17 регіональних відділень політичних партій і 57 релігійних організацій.
 
У місті легалізована діяльність 285 суспільних об'єднань громадян, з них&nbsp;— 17 регіональних відділень політичних партій і 57 релігійних організацій.
 
Велика Ялта давно привертає видатних людей. Тут побували сотні письменників, композиторів, художників, кінематографістів, відомих співаків і акторів.
 
Велика Ялта давно привертає видатних людей. Тут побували сотні письменників, композиторів, художників, кінематографістів, відомих співаків і акторів.
   
  +
Науковий потенціал Великої Ялти представляють 5 науково-дослідних і наукових інститути (НДІ винограду і вина «Магарач», [[Нікітський ботанічний сад|Державний Нікітський Ботанічний Сад]], НДІ курортології, фізіотерапії ім. Сеченова, Ялтинський філіал Кримського НДІ проектування, Ялтинський філіал Кримкурортпроекта).
== Туристичні об'єкти ==
 
[[Файл:AlNevskiYalta.jpg|thumb|right|200px|Церква Олександра Невського]]
 
[[Файл:Armenian Church Yalta Crimea.JPG|міні|200пкс|Вірменська церква в Ялті]]
 
   
  +
У Ялті 26 загальноосвітніх шкіл (16540 учнів), вечірня школа (1020 учнів); 30 дитячих садків (1890 дітей), 6 позашкільних установ (3800 дітей); функціонують 5 навчально-виховних комплексів «школа&nbsp;— дитячий садок», УВК «Школа&nbsp;— дитячий садок» №&nbsp;15 з українською мовою навчання, ЕНВК «[[Школа майбутнього]]».
  +
  +
У Великій Ялті є Кримський республіканський професійно-технічний навчальний заклад «Ялтинське вище професійне училище будівельних і харчових технологій»&nbsp;— державний навчальний заклад III атестаційного рівня.
  +
  +
У Ялті діють також вищі навчальні заклади: Республіканський вищий навчальний заклад «[[Кримський державний гуманітарний університет|Кримський гуманітарний університет»]] (державний заклад), [[Ялтинський університет менеджменту]] (приватний заклад), комерційний технікум Національного університету харчових технологій, медичний коледж.
  +
  +
== Туризм ==
 
{{see also|Пам'ятки архітектури Ялтинської міськради|Пам'ятки історії Ялтинської міськради}}
 
{{see also|Пам'ятки архітектури Ялтинської міськради|Пам'ятки історії Ялтинської міськради}}
 
 
* [[Ялтинська набережна]]
 
* [[Ялтинська набережна]]
 
* Центр органної музики (неподалік Лівадійського палацу, вул. Батуріна,4, в колишньому приміщенні електростанції палацу. Орган створив Володимир Хромченко.)
 
* Центр органної музики (неподалік Лівадійського палацу, вул. Батуріна,4, в колишньому приміщенні електростанції палацу. Орган створив Володимир Хромченко.)
 
* [[Храм Святого Іоана Златоуста|Православна Церква Св'ятого Іоана Золотоустого]],
 
* [[Храм Святого Іоана Златоуста|Православна Церква Св'ятого Іоана Золотоустого]],
* Православна [[Церква Олександра Невського]],
+
* [[Собор Олександра Невського (Ялта)|Православний собор Олександра Невського]],
 
* багато інших православних храмів,
 
* багато інших православних храмів,
 
* римсько-католицький [[костьол]],
 
* римсько-католицький [[костьол]],
Рядок 290: Рядок 340:
 
* [[Будинок-Музей Чехова в Ялті|будинок-музей А.&nbsp;П.&nbsp;Чехова]],
 
* [[Будинок-Музей Чехова в Ялті|будинок-музей А.&nbsp;П.&nbsp;Чехова]],
 
* [[Музей Лесі Українки у Ялті|будинок-музей Лесі Українки]],
 
* [[Музей Лесі Українки у Ялті|будинок-музей Лесі Українки]],
* колишній палац [[Бухарське ханство|Еміра Бухарського]]. Зведений <span style="white-space: nowrap;">в [[1907]]–[[1911]] рр.</span>
+
* колишній палац [[Бухарське ханство|Еміра Бухарського]]. Зведений <span style="white-space: nowrap;">в [[1907]]–[[1911]]&nbsp;рр.</span>
 
* «Поляна казок»,
 
* «Поляна казок»,
 
* музей скульптури і флористики,
 
* музей скульптури і флористики,
  +
* [[Козацька віха (Ялта)]]
 
* перший в Україні приватний [[Казка (зоопарк)|зоопарк «Казка»]].
 
* перший в Україні приватний [[Казка (зоопарк)|зоопарк «Казка»]].
   
У місті поставлено ряд пам'ятників відомим діячам, митцям, поетам: [[Чехов Антон Павлович|А. Чехову]] (1953, скульптор Г. Мотовилов), [[Ленін Володимир Ілліч|В.&nbsp;Леніну]] (1954, скульптор П. Яцино), борцям за владу Рад (1969, скульптор Ю. Орєхов), [[Леся Українка|Лесі Українці]] (1972, скульптор Г. Кальченко)<ref name="УРЕ"/>.
+
У місті поставлено ряд пам'ятників відомим діячам, митцям, поетам: [[Чехов Антон Павлович|А. Чехову]] (1953, скульптор Г. Мотовилов), [[Пам'ятник Леніну (Ялта)|В.&nbsp;Леніну]] (1954, скульптор П. Яцино), борцям за владу Рад (1969, скульптор Ю. Орєхов), [[Леся Українка|Лесі Українці]] (1972, скульптор Г. Кальченко)<ref name="УРЕ"/>.
   
  +
{{Gallery
== Адміністративний устрій ==
 
  +
|title=
До складу регіону Великої Ялти входять 2 міста (Ялта і [[Алупка]]), 21 селище і 9 сіл.
 
  +
|width=300| height=210| lines=4
  +
|align=center
  +
|file:Crimea South Coast 04-14 img12 Yalta Alexander Nevsky Church.jpg|[[Собор Олександра Невського (Ялта)|Православний собор Олександра Невського]]
  +
|file:Ялта Церква вірменська.jpg|[[Вірменська церква (Ялта)|Вірменська церква]]
  +
|file:Пам'ятник Лесі Українці в Ялті.jpg|[[Музей Лесі Українки (Ялта)|Музей Лесі Українки]]
  +
|file:Widok na Jałtę ze statku 04.JPG|[[Ялтинська набережна]]
  +
|file:Yalta Mariyno hotel DSC08030sw.jpg| Готель «Маріїно», в якому мешкали: А.П. Чехов, В.В. Маяковський
  +
}}
   
 
== Персоналії ==
 
== Персоналії ==
Рядок 305: Рядок 364:
 
* [[Літровник Володимир Кимович]]&nbsp;— український звукооператор.
 
* [[Літровник Володимир Кимович]]&nbsp;— український звукооператор.
 
* [[Лучина Ніна Іванівна]]&nbsp;— український кінокритик.
 
* [[Лучина Ніна Іванівна]]&nbsp;— український кінокритик.
* [[Алла Назимова]] (справжне ім'я Міріам Левентон)&nbsp;— американська акторка театру та кіно, удостоєна двох зірок на [[Голлівудська Алея Слави|Алеї Слави Голівуда]].
+
* [[Алла Назимова]] (справжнє ім'я Міріам Левентон)&nbsp;— американська акторка театру та кіно, удостоєна двох зірок на [[Голлівудська Алея Слави|Алеї Слави Голівуда]].
 
* художник [[Алісов Михайло Олександрович]].
 
* художник [[Алісов Михайло Олександрович]].
  +
* [[Танський Володимир Іванович]] - відомий ентомолог, доктор біологічних наук, професор; народився у Ялті.
   
У Ялті свого часу бували [[Пушкін Олександр Сергійович|О.&nbsp;Пушкін]] (1820), [[Грибоєдов Олександр Сергійович|О.&nbsp;Грибоєдов]] (1825), [[Островський Олександр Миколайович|О.&nbsp;Островський]] (1860), [[Некрасов Микола Олексійович|М.&nbsp;Некрасов]] (1876), [[Толстой Лев Миколайович|Л.&nbsp;Толстой]], [[Коцюбинський Михайло Михайлович|М.&nbsp;Коцюбинський]], [[Кропивницький Марко Лукич|М. Кропивницький]], [[Марія Заньковецька|М. Заньковецька]], [[Микола Садовський|М. Садовський]] та ін<ref name="УРЕ"/>. Тут жив і похований [[Руданський Степан Васильович|С.&nbsp;Руданський]], поховані російський композитор [[Калінніков Василь Сергійович|В.&nbsp;Калінніков]], український поет [[Григорук Євген Максимович|Є.&nbsp;Григорук]], білоруський поет [[Богданович Максим Адамович|М.&nbsp;Богданович]]. З цим курортним містом пов'язаний тривалий період життя і діяльності А.&nbsp;Чехова, який тут зустрічався з [[Максим Горький|Максимом Горьким]], [[Бунін Іван Олексійович|І.&nbsp;Буніним]], [[Купрін Олександр Іванович|О.&nbsp;Купріним]], [[Левітан Ісаак Ілліч|І.&nbsp;Левітаном]], трупою [[Московський художній театр|Московського художнього театру]] на чолі з [[Станіславський Костянтин Сергійович|К.&nbsp;Станіславським]]. У 1901–1914 роках в Ялті жив вірменський композитор та диригент [[Спендіаров Олександр Опанасович|О.&nbsp;Спендіаров]]<ref name="УРЕ"/>.
+
У Ялті свого часу бували [[Пушкін Олександр Сергійович|О.&nbsp;Пушкін]] (1820), [[Грибоєдов Олександр Сергійович|О.&nbsp;Грибоєдов]] (1825), [[Островський Олександр Миколайович|О.&nbsp;Островський]] (1860), [[Некрасов Микола Олексійович|М.&nbsp;Некрасов]] (1876), [[Толстой Лев Миколайович|Л.&nbsp;Толстой]], [[Коцюбинський Михайло Михайлович|М.&nbsp;Коцюбинський]], [[Кропивницький Марко Лукич|М. Кропивницький]], [[Леся Українка]]<ref>Лист Лесі Українки до О.&nbsp;П.&nbsp;Косач (сестри) від 19 березня 1907 p.</ref><ref>Лист Лесі Українки до родини Косачів від 15 березня 1907 p.</ref>., [[Володимир Вернадський]]<ref>{{Cite web |url=http://abris.crimea.ua/enciklopedia/persons/03/vernadsky/hronika.html |title=ХРОНИКА ЖИЗНИ, НАУЧНЫХ И ОБЩЕСТВЕННЫХ СВЯЗЕЙ В. И. ВЕРНАДСКОГО С КРЫМОМ |accessdate=10 січень 2015 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20150110092228/http://abris.crimea.ua/enciklopedia/persons/03/vernadsky/hronika.html |archivedate=10 січень 2015 |deadurl=yes }}</ref>, [[Марія Заньковецька|М. Заньковецька]], [[Микола Садовський|М. Садовський]] та ін<ref name="УРЕ"/>. Тут жив і похований [[Руданський Степан Васильович|С.&nbsp;Руданський]], поховані російський композитор [[Калінніков Василь Сергійович|В.&nbsp;Калінніков]], український поет [[Григорук Євген Максимович|Є.&nbsp;Григорук]], білоруський поет [[Богданович Максим Адамович|М.&nbsp;Богданович]]. З цим курортним містом пов'язаний тривалий період життя і діяльності А.&nbsp;Чехова, який тут зустрічався з [[Максим Горький|Максимом Горьким]], [[Бунін Іван Олексійович|І.&nbsp;Буніним]], [[Купрін Олександр Іванович|О.&nbsp;Купріним]], [[Левітан Ісаак Ілліч|І.&nbsp;Левітаном]], трупою [[Московський художній театр|Московського художнього театру]] на чолі з [[Станіславський Костянтин Сергійович|К.&nbsp;Станіславським]]. У 1901–1914 роках в Ялті жив вірменський композитор та диригент [[Спендіаров Олександр Опанасович|О.&nbsp;Спендіаров]]<ref name="УРЕ"/>.
  +
  +
== В піснях ==
  +
  +
== Міста-побратими ==
  +
{|style="width: 100%; align:top"
  +
|-
  +
|valign="top"|
  +
* {{Прапорець20|RUS}} [[Улан-Уде]], [[Росія]]
  +
* {{Прапорець20|USA}} [[Санта-Барбара (Каліфорнія)]], [[США]]
  +
* {{Прапорець20|CRO}} [[Рієка]], [[Хорватія]]
  +
* {{Прапорець20|ITA}} [[Поццуолі]], [[Італія]]
  +
* {{Прапорець20|FRA}} [[Ніцца]], [[Франція]]
  +
|valign="top"|
  +
* {{Прапорець20|MEX}} [[Акапулько]], [[Мексика]]
  +
* {{Прапорець20|GER}} [[Баден-Баден]], [[Німеччина]]
  +
* {{Прапорець20|GEO}} [[Батумі]], [[Грузія]]
  +
* {{Прапорець20|ISR}} [[Ейлат]], [[Ізраїль]]
  +
* {{Прапорець20|ROM}} [[Галац]], [[Румунія]]
  +
|}
   
 
== Див. також ==
 
== Див. також ==
  +
* [[Ялтинський маяк]]
 
 
* [[Ялтинський заповідник]]
 
* [[Ялтинський заповідник]]
 
* [[Ялтинська кіностудія]]
 
* [[Ялтинська кіностудія]]
Рядок 319: Рядок 398:
   
 
== Примітки ==
 
== Примітки ==
{{reflist}}
+
{{reflist|2}}
 
== Посилання ==
 
 
{{Вікіпосилання
 
{{Вікіпосилання
 
|Тема = Ялта
 
|Тема = Ялта
Рядок 336: Рядок 413:
 
|Проект =
 
|Проект =
 
}}
 
}}
* [http://yalta-life.com/ Стаття про Ялту. Ялтинський міський портал]
 
* [http://lesiaukrainka.crimea.ua/ Музей Лесі Українки]
 
* [http://ukrainian.su/yalta/ Фото міста Ялта]
 
* [http://ucblibrary3.berkeley.edu:8085/x-ussr/100k/L-36-129.jpg Розташування Ялти на мапі]
 
   
  +
== Джерела ==
== Додаткові джерела ==
 
  +
* ''А.&nbsp;В.&nbsp;Іванець.'' [http://history.org.ua/LiberUA/978-966-00-1359-9/978-966-00-1359-9.pdf Ялта] // {{ЕІУ|10|735}}
 
* [http://imsu-krym.com/mista-i-sela-krymskoi-oblasti/jalta.html стаття Ялта&nbsp;— Інформаційно-пізнавальний портал | Кримська область у складі УРСР] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том&nbsp;— Історія міст і сіл Української РСР. Кримська область.&nbsp;— К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970.&nbsp;— 992 с.)
 
* [http://imsu-krym.com/mista-i-sela-krymskoi-oblasti/jalta.html стаття Ялта&nbsp;— Інформаційно-пізнавальний портал | Кримська область у складі УРСР] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том&nbsp;— Історія міст і сіл Української РСР. Кримська область.&nbsp;— К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970.&nbsp;— 992 с.)
   
== Галерея ==
+
== Посилання ==
  +
* {{УМЕ16|частина=Ялта|сторінки=2125}}
 
  +
* [https://web.archive.org/web/20110727022029/http://lesiaukrainka.crimea.ua/ Музей Лесі Українки]
<gallery>
 
 
Файл:Ялта1.jpg|Ялта. 2 січня 2011 р.
 
Файл:Ялта2.jpg|Ялта. 2 січня 2011 р.
 
Файл:Ялта3.jpg|Ялта. 2 січня 2011 р.
 
Файл:Ялта5.jpg|Ялта. 2 січня 2011 р.
 
Зображення:Pomnik Lenina w Jałcie 1.JPG|Пам'ятник В. І. Леніну
 
Зображення:
 
Зображення:
 
Зображення:
 
Зображення:
 
Зображення:
 
Зображення:
 
Зображення:
 
</gallery>
 
 
 
{{Ялта}}
 
{{Ялта}}
  +
{{Navboxes
  +
|title = Статті та теми пов'язані з мiстом
  +
|list =
 
{{Історичні місця Криму}}
 
{{Історичні місця Криму}}
 
{{Населені пункти АР Крим}}
 
{{Населені пункти АР Крим}}
 
{{Автономна Республіка Крим}}
 
{{Автономна Республіка Крим}}
  +
{{Члени МЧК}}
 
  +
}}
  +
{{Authority control}}{{ВП-портали|Крим|Україна|Географія}}{{DEFAULTSORT:Ялта}}
  +
[[Категорія:Ялта| ]]
 
[[Категорія:Міста Криму]]
 
[[Категорія:Міста Криму]]
 
[[Категорія:Міста обласного значення]]
 
[[Категорія:Міста обласного значення]]
[[Категорія:Курорти України]]
+
[[Категорія:Курорти Криму]]
 
[[Категорія:Курорти Чорного моря]]
 
[[Категорія:Курорти Чорного моря]]
[[Категорія:Ялта| ]]
 
 
[[Категорія:Південне узбережжя Криму]]
 
[[Категорія:Південне узбережжя Криму]]
  +
[[Категорія:Портові міста]]
 
  +
[[Категорія:Виборчий округ 7]]
{{Link FA|eo}}
 

Поточна версія на 15:09, 3 листопада 2019

Я́лта (крим. Yalta) — місто-курорт на південному узбережжі Криму, популярний центр міжнародного туризму і відпочинку, найбільша здравниця на півострові. Місто республіканського підпорядкування у складі Автономної Республіки Крим, з березня 2014 — на тимчасово окупованій території України. В епоху середньовіччя відома під назвами Джаліта, Яліта, Кауліта.

Ялта
COA Yalta, Krym.svg Yalta flag 2005.svg
Герб Ялти Прапор Ялти
Crimea South Coast 04-14 img07 Yalta sea embankment.jpg
Ялтинська набережна
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Автономна Республіка Крим
(окупована й анексована Росією)
Район Ялтинська міська рада
Код КОАТУУ 0111900000
Засноване XII ст.
Статус міста з 1837 року
Населення 78 200 (01.01.2014)[1]
 - повне 78 200 (01.01.2014)[1]
Агломерація 142 137 (міськрада, 01.01.2014)
Площа 28.29 км²
Густота населення 2764.23 осіб/км²
Поштові індекси 98600-98639
Телефонний код +380-654
Координати 44°29′56″ пн. ш. 34°10′11″ сх. д.H G O
Висота над рівнем моря 54 м
Водойма Учан-Су, Дерекойка, Чорне море
Відстань
Найближча залізнична станція Сімферополь
До станції 79 км
До обл./респ. центру
 - фізична 54 км
 - автошляхами 79,8 км
До Києва
 - фізична 716 км
 - залізницею 863 км
 - автошляхами 891 км
Міська влада
Адреса 98600, АР Крим, м. Ялта, пл.Радянська, 1
Веб-сторінка Ялтинська міська рада
Міський голова Боярчук Олексій Валерійович

CMNS: Ялта на Вікісховищі

Карта
Ялта. Карта розташування: Україна
Ялта
Ялта
Ялта. Карта розташування: Автономна Республіка Крим
Ялта
Ялта

Географія

 
Місто з моря
 
Місто з гір

Територія так званої «Великої Ялти» (територія, адміністративно підпорядкована Ялтинському міськвиконкому) простягнулася уздовж Чорного моря від мису Сарич до гори Аю-Даг, має ширину берегової смуги від 1—1,5 км на заході, до 4—6 км на сході, довжину берегової лінії — 56 км.

Ялта розташована у великому амфітеатрі, який розділяється горою Дарсан на дві долини річок Учан-Су (Водоспадна) і Дерекойка (Швидка). Через Ялту проходять 7 туристичних маршрутів державного і міжнародного значення.

Важливими лікувально-кліматичними чинниками Великої Ялти є заповідники: Ялтинський гірничо-лісовий (пл. 14,5 тис. га), мис Мартьян (пл. 240 га), Кримський біосферний; пам'ятники садово-паркового мистецтва державного і місцевого значення (415 га), місцеві парки і сквери (1472 га). Найбільшими парками Ялти є — Массандрівський, Лівадійський, Місхорський, Алупкинський.

Протяжність пляжів Великої Ялти — 59 км, їх площа — 600 тис. м².

Екологія

Екологія Ялти характеризується наявністю екологічних проблем. Так, недоочищені стічні води міста скидаються по глибокому колектору у море, річки Учансу та Дерекойка виносять у море велику кількість нафтопродуктів, завислих часток та органічних речовин, а у відвали скидається сірка та сірчасті сполуки, що утворюються при очищенні видобутого газового конденсату[2]. В той же час міський транспорт є основним акустичним забруднювачем та одним з основних забруднювачів атмосфери та гідросфери[3].

Клімат

Клімат м'який, сухий, субтропічний середземноморського типу, гірсько-морський. Зима м'яка; літо дуже тепле, сухе, сонячне. Середня річна температура повітря +13°С, лютого +4°С, липня +23°С. Опадів 700 мм на рік, кількість днів з опадами — 85 в рік, тривалість сонячного сяйва — 2250–2300 год/рік.

Клімат Ялти
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
Абсолютний максимум, °C 17,8 19,0 27,8 28,5 33,0 34,2 39,1 39,1 35,0 31,5 25,3 22,8 39,1
Середній максимум, °C 7,1 7,1 9,5 14,4 19,8 24,7 28,2 28,4 23,4 17,8 12,4 8,6 16,8
Середня температура, °C 4,4 4,0 6,1 10,7 15,8 20,6 24,1 24,4 19,3 14,2 9,2 5,9 13,2
Середній мінімум, °C 2,3 1,6 3,5 7,7 12,6 17,2 20,3 20,5 15,9 11,2 6,7 3,7 10,3
Абсолютний мінімум, °C −12,2 −12,3 −7,3 −3,8 2,8 7,8 12,2 8,9 3,9 −1,1 −8,9 −7,4 −12,3
Норма опадів, мм 76 60 51 33 34 36 31 46 41 53 68 83 612
Кількість сонячних годин 74,4 81,2 136,4 180,0 235,6 285,0 316,2 291,4 234,0 167,4 99,0 68,2 2168,8
Кількість днів з опадами 11 9 10 10 9 9 6 6 8 9 10 12 109


Джерело: pogoda.ru.net (1981-2010)[4] та Hong Kong Observatory (2011)[5]

Населення

Рік Населення Зміна
1897 13 155
1926 28 758 +118.6%
1939 32 683 +13.6%
1959 43 994 +34.6%
1970 62 170 +41.3%
1979 80 098 +28.8%
1989 88 549 +10.6%
2001 81 654 −7.8%
2005 80 140 −1.9%
2008 78 935 −1.5%
2012 78 040 −1.1%
Без населених пунктів, підпорядкованих міськраді[6]

Національний склад населення Ялтинської міськради за переписом 2001 р.:[7]

чисельність частка, %
росіяни 91 408 65,5
українці 38 604 27,6
білоруси 2 204 1,6
кримські татари 1 877 1,3
вірмени 813 0,6
татари 476 0,3
євреї 424 0,3
азербайджанці 368 0,3
поляки 286 0,2

Історія

Докладніше: Історія Ялти

На території сучасної Ялти знайдені археологічні пам'ятники епохи бронзи, поселення таврів, з перших століть н. е. існувало поселення греків-колоністів Яліта (надалі називалася Галіта, Джаліта, Кауліта, Геаліта, Еталіта, сучасна назва, ймовірно, з 16 сторіччя)[8]. 1475 року підпала під владу Османської імперії. В 1783 році Ялту в складі Криму приєднано до Російської імперії[8]. Сучасна Ялта заснована в 1837 році. Вже в 1838 році офіційно стала містом, яке з 1860-х років почало розвиватися як курорт[8].

 
Ялта на початку XX століття (листівка)

Відомий терапевт Сергій Боткін вважав клімат Південного узбережжя Криму цілющим і рекомендував Олександру II придбати тут дачу. З 1866 року дачне селище Лівадія (нині — смт у складі Великої Ялти) стає літньою резиденцією династії Романових.

В 1920 році Ялта стала ареною червоного терору, більшовицькими бойовиками тут було страчено близько 5 тисяч осіб[9].

У лютому 1945 року про Лівадію говорить весь світ: у палаці відбулася Ялтинська конференція голів урядів трьох провідних держав антигітлерівської коаліції — СРСР, США і Великої Британії[8].

У радянський період (починаючи з 20-х років XX ст.) на Південнобережжі розгортається рекреаційне будівництво, розраховане на масового споживача санаторно-курортних послуг; під здравниці переобладнують колишні палаци, вілли, дачі.

1954 року Ялта у складі Кримської області була передана до Української РСР. З 1991 року — у складі незалежної України.

У березні 2014 року в результаті анексії Криму місто опинилось під контролем Росії.

Есперанто-рух

Ялта є єдиним містом пост-радянського регіону, де є меморіальні дошки, присвячені міжнародній мові Есперанто. Дві меморіальні дошки встановлені піонерам есперантського руху: М. Бровку та І. Островському[10].

Меморіальна дошка доктору І. Островському встановлена на його будинку. В 1905 році він перший отримав дозвіл на видання російської есперантської газети і власноруч редагував її. Він був той, хто того ж року на першому Всесвітньому конгресі есперантистів ініціював офіційне прийняття есперанто-прапора[11]

Меморіальна дошка есперанто-письменнику М. Боровку встановлена на будівлі першої міської бібліотеки, де він був її першим директором. М. Боровко був першим автором оригінальних новел мовою есперанто, які з'явились в «La esperantisto»[11].

Адміністративний устрій

До складу регіону Великої Ялти входять 2 міста (Ялта і Алупка), 21 селище і 9 сіл.

Економіка

 
Ялтинський порт

Промисловість регіону представляють 17 підприємств. Підприємства харчової промисловості виробляють 95% обсягу промислової продукції (зокрема виноробна — 42%, рибна — 19%).

На території Великої Ялти розташовано Національне виробничо-аграрне об'єднання «Масандра» (засновано на початку XX століття), заводи «Лівадія» і «Гурзуф», які входять до складу об'єднання, а також Головний завод НВАО «Масандра».

Сільськогосподарське виробництво спеціалізується на виноградарстві (високоякісні сорти — Мускат білий, чорний, рожевий, Каберне, Токай, Альбільо, Сапераві, Піно та інші), фруктів і тютюну. Сільське господарство представлене такими підприємствами: заводи «Гурзуф» і «Лівадія», колишній рибколгосп «Промінь».

У структуру транспорту і зв'язку входять: Укртелеком, Кримська дирекція ПП «Електрозв'язок», Ялтинський морський торговельний порт.

Будівництво: Кримспецгідрорембуд, РСУ ЯО ЗАТ «Укрпрофздравниця».

Торгівля: КП «Ялтинський міськкоопринкторг», ОАТП «Ялтинський плодоовощкомбінат».

Житлово-комунальне господарство: ВО водопровідно-каналізаційного господарства, КП «Ялтатеплокоммуненерго».

Санаторно-курортна сфера: готельні комплекси «Ялта-інтурист», «Ореанда», МДЦ «Артек» і багато інших.

Банки і фінансові установи: Укрсоцбанк м. Ялти, ЗАТ «Біополіс».

Органи державного управління: Фонд комунального майна міста Ялти.

Інфраструктура

Охорона здоров'я

У регіоні представлені всі типи установ лікувального і оздоровчого характеру, загальною кількістю 144 (на 39 тис. місць), з них 115 (на 34,7 тис. місць) — річного функціонування. До Ялтинського курортного району входять місто Алупка і селища Гурзуф, Лівадія, Ореанда, Гаспра, Кореїз, Сімеїз, Форос[8].

До курортних установ Великої Ялти належать: 70 санаторіїв і пансіонатів, 16 будинків відпочинку, 17 пансіонатів, 18 баз відпочинку, 8 оздоровчих таборів, 4 туристичних бази і кемпінгу, 11 готелів. Основний лікувальний засіб — кліматотерапія. Показання: хронічні захворювання легень і верхніх дихальних шляхів (нетуберкульозного характеру), хвороби серцево-судинної і нервової систем тощо[8]. В Ялті знаходиться Ялтинський науково-дослідний інститут фізичних методів лікування і медичної кліматології імені І. М. Сєченова. Курорт функціонує цілий рік.

 
Канатна дорога у Ялті

Від середньовіччя в Ялті збереглися руїни укріплень, залишки храму в печері Іограф. За радянських часів у 1936 році архітекторами П. Крижанівським, В. Ковальським було споруджено санаторії «Курпати» (тепер корпус носить назву «Пальміро Тольятті»), 1956 року архітектором І. Кузіним санаторій «Росія», 1972 року архітектором Ю. Набоком санаторій «Чорноморський» та інші. За проектом І. Татієва 1975 року було добудовано будинок міськкому Компартії України (закладено 1955 року), зведено готель «Ялта» (1980 рік, архітектор А. Полянський)[8].

Транспорт

Велика Ялта має розвинену транспортну інфраструктуру, яка обслуговує потреби курорту. Головним сухопутними транспортними артеріями є автомагістралі Сімферополь—Алушта—Ялта і Севастополь—Ялта—Алушта—Феодосія. Відстань до облцентру становить близько 80 км і проходить автошляхом E105, з яким збігається М18. Із Сімферополем пов'язана тролейбусним сполученням. Міжміський автобусний рух обслуговує автовокзал.

Морське транспортне обслуговування забезпечує Ялтинський морський торговельний порт в Ялтинській бухті, який приймає вантажні і пасажирські (зокрема круїзні) судна. Ялтинський вантажний торговий порт забезпечує переробку і відправку вантажів, каботажні і міжнародні перевезення. Ялтинський пасажирський порт здійснює перевезення відпочиваючих і жителів Ялти уздовж Південного берега Криму.

Освіта, наука та культура

Культурний потенціал Великої Ялти складають: Алупкинський палацово-парковий комплекс, Лівадійський палац-музей, Ялтинський державний історико-літературний музей, будинок-музей А.Чехова, Кримська кіностудія «Ялтафільм», театр ім. А.Чехова, концертний зал «Ювілейний», централізована бібліотечна система, музей О.Пушкина в Гурзуфі, меморіальний музей Лесі Українки.

У місті функціонують 35 спортивних організацій (спортивні секції по 21 виду спорту, з них 12 видів — олімпійських). Відомі ялтинські спортсмени: Л.Османова (пауерліфтінг), А.Веденмєєр (скалелазіння), А.Рісник (кікбоксинг), Ю.Солодков (тайландский бокс), Р.Загороднюк (бокс), збірна команда м. Ялти по городковому спорту (капітан — А.Бабич).

Найпопулярнішими масовими міськими заходами є «Кримська зима», «Зимове море», спортивні свята, приурочені до дня міста, Дню спорту України.

Влітку Ялта стає одним з центрів культурної життя країни, літньою столицею України. Тут проводяться фестивалі театру і кіно (Міжнародний фольклорний фестиваль, з 1999 р.); Міжнародний телекінофорум «Разом» (з 2000 р.), Міжнародний фестиваль класичної музики «Зірки планети», фестиваль «Море друзів», «Біля Чорного моря» та інші.

У місті легалізована діяльність 285 суспільних об'єднань громадян, з них — 17 регіональних відділень політичних партій і 57 релігійних організацій. Велика Ялта давно привертає видатних людей. Тут побували сотні письменників, композиторів, художників, кінематографістів, відомих співаків і акторів.

Науковий потенціал Великої Ялти представляють 5 науково-дослідних і наукових інститути (НДІ винограду і вина «Магарач», Державний Нікітський Ботанічний Сад, НДІ курортології, фізіотерапії ім. Сеченова, Ялтинський філіал Кримського НДІ проектування, Ялтинський філіал Кримкурортпроекта).

У Ялті 26 загальноосвітніх шкіл (16540 учнів), вечірня школа (1020 учнів); 30 дитячих садків (1890 дітей), 6 позашкільних установ (3800 дітей); функціонують 5 навчально-виховних комплексів «школа — дитячий садок», УВК «Школа — дитячий садок» № 15 з українською мовою навчання, ЕНВК «Школа майбутнього».

У Великій Ялті є Кримський республіканський професійно-технічний навчальний заклад «Ялтинське вище професійне училище будівельних і харчових технологій» — державний навчальний заклад III атестаційного рівня.

У Ялті діють також вищі навчальні заклади: Республіканський вищий навчальний заклад «Кримський гуманітарний університет» (державний заклад), Ялтинський університет менеджменту (приватний заклад), комерційний технікум Національного університету харчових технологій, медичний коледж.

Туризм

У місті поставлено ряд пам'ятників відомим діячам, митцям, поетам: А. Чехову (1953, скульптор Г. Мотовилов), В. Леніну (1954, скульптор П. Яцино), борцям за владу Рад (1969, скульптор Ю. Орєхов), Лесі Українці (1972, скульптор Г. Кальченко)[8].

Готель «Маріїно», в якому мешкали: А.П. Чехов, В.В. Маяковський 

Персоналії

У Ялті свого часу бували О. Пушкін (1820), О. Грибоєдов (1825), О. Островський (1860), М. Некрасов (1876), Л. Толстой, М. Коцюбинський, М. Кропивницький, Леся Українка[12][13]., Володимир Вернадський[14], М. Заньковецька, М. Садовський та ін[8]. Тут жив і похований С. Руданський, поховані російський композитор В. Калінніков, український поет Є. Григорук, білоруський поет М. Богданович. З цим курортним містом пов'язаний тривалий період життя і діяльності А. Чехова, який тут зустрічався з Максимом Горьким, І. Буніним, О. Купріним, І. Левітаном, трупою Московського художнього театру на чолі з К. Станіславським. У 1901–1914 роках в Ялті жив вірменський композитор та диригент О. Спендіаров[8].

В піснях

Міста-побратими

Див. також

Примітки

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2015 року (PDF, XLS)
  2. Володимир Правдивець: Екологічна ситуація в Криму відображає економічний стан півострова і рівень життя[недоступне посилання з серпень 2019]
  3. Солуха Б. В., Фукс Г. Б. Міська екологія: Навчальний посібник. — К.: КНУБА, 2004. — 338 с.
  4. Pogoda.ru.net. Weather and Climate (Russian). Процитовано 2012-04-21. 
  5. Climatological Information for Jalta, Ukraine — Hong Kong Observatory
  6. http://pop-stat.mashke.org/ukraine-cities.htm
  7. Архівована копія. Архів оригіналу за 28 серпень 2012. Процитовано 3 вересень 2013. 
  8. а б в г д е ж и к л Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  9. Коллектив авторов. {{{Заголовок}}}. — Т. 2. — 100 000 прим. — ISBN 978-5-273-00560-0.
  10. Михайло Лінецький. Наші проекти. Освітньо-інформаційний центр Есперанто. персональний сайт Михайла Лінецького. Процитовано 2011-02-28. [недоступне посилання з червень 2019]
  11. а б Єфім Зайдман; Шабала Максим (переклад українською) (2011-03-12). Ялта - колиска есперанто-руху. Jalta Espero. Архів оригіналу за 2013-06-23. Процитовано 2011-03-12. 
  12. Лист Лесі Українки до О. П. Косач (сестри) від 19 березня 1907 p.
  13. Лист Лесі Українки до родини Косачів від 15 березня 1907 p.
  14. ХРОНИКА ЖИЗНИ, НАУЧНЫХ И ОБЩЕСТВЕННЫХ СВЯЗЕЙ В. И. ВЕРНАДСКОГО С КРЫМОМ. Архів оригіналу за 10 січень 2015. Процитовано 10 січень 2015. 
  15. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.

Джерела

Посилання