Перегляд вихідного коду сторінки Ялта

{{НП України
 | назва           = Ялта<br>{{Lang-crh|Yalta, Ялта}}
 | герб            = COA Yalta, Krym.svg
 | опис герба      = Герб Ялти
 | прапор          = Yalta_flag_2005.svg
 | опис прапора    = Прапор Ялти
 | зображення         =Crimea South Coast 04-14 img07 Yalta sea embankment.jpg
 | зображення_розмір  = 300пкс
 | зображення_підпис  = [[Ялтинська набережна]]
 | регіон          = [[Автономна Республіка Крим]]
 | район           = [[Ялтинська міська рада]]
 | код КОАТУУ      = 0111900000
 | засноване       = [[12 століття|XII ст.]]
 | статус          = [[1837 в Україні|1837]]
 | агломерація     = {{formatnum:142137}} ''<small>(міськрада, 01.01.2014)</small>''
 | населення       = {{збільшення}}{{formatnum:78200}} ''<small>(01.01.2014)</small>''<ref>{{UKR-EnumPopEstimate2015}}</ref>
 | площа           = 28.29
 | густота         = {{#expr:78200/28.29 round 2}}
 | поштові індекси = 98600-98639
 | код             = 654
 | висота          = 54
 | lat_deg = 44 | lat_min = 29 | lat_sec = 56
 | lon_deg = 34 | lon_min = 10 | lon_sec = 11
 | водойма         = [[Учан-Су (річка)|Учан-Су]], [[Дерекойка]], [[Чорне море]]
 | станція         = [[Сімферополь (станція)|Сімферополь]]
 | відстань        = 79
 | залізниця о     = 
 | ref-залізниця о = 
 | автошлях о      = 79,8
 | ref-автошлях о  = 
 | фізична о       = 54
 | ref-фізична о   = 
 | залізниця с     = 863
 | фізична с       = 716
 | автошлях с      = 891
 | адреса          = 98600, АР Крим, м. Ялта, [[Радянська площа (Ялта)|пл.Радянська]], 1
 | веб-сторінка    = [http://www.yalta-gs.gov.ua/ Ялтинська міська рада]
 | мер             = Боярчук Олексій Валерійович
}}{{Otheruses}}

'''Я́лта''' ({{Lang-crh|Yalta, Ялта}})&nbsp;— [[місто]]-курорт в [[Україна|Україні]] на [[Крим|південному узбережжі Криму]], популярний центр міжнародного [[Туризм в Україні|туризму]] і відпочинку, найбільш популярний морський [[курорт]] [[Автономна Республіка Крим|Криму]]. [[Місто]] республіканського підпорядкування у складі [[Автономна Республіка Крим|Автономної Республіки Крим]]. В [[Епоха|епоху]] [[середньовіччя]] відома під назвами ''Джаліта'', ''Яліта'', ''Кауліта''.

== [[Географія України|Географія]] ==
[[Файл:Widok na Jałtę ze statku 01.JPG|ліворуч|міні|[[Місто]] з [[Чорне море|моря]]]][[Файл:Crimea South Coast 04-14 img05 Yalta view from the cableway.jpg|ліворуч|міні|[[Місто]] з [[Гора|гір]]]]
Територія так званої «[[Велика Ялта|Великої Ялти»]] простягнулася уздовж [[Чорне море|Чорного моря]] від мису [[Сарич]] до [[Гора|гори]] [[Аю-Даг]], має ширину берегової смуги від 1—1,5&nbsp;км на заході, до 4—6&nbsp;км на [[Схід|сході]], довжину берегової лінії&nbsp;— 56&nbsp;км.

[[Ялта]] розташована у [[Ялтинський амфітеатр|великому амфітеатрі]], який розділяється горою [[Дарсан]] на дві долини річок [[Учан-Су (річка)|Учан-Су]] (Водоспадна) і [[Дерекойка]] (Швидка). Через Ялту проходять 7 [[Туризм|туристичних]] маршрутів державного і міжнародного значення.

Важливими лікувально-кліматичними чинниками [[Ялтинська міська рада|Великої Ялти]] є [[Заповідник|заповідники]]: Ялтинський гірничо-лісовий (пл. 14,5 тис. га), мис Мартьян (пл. 240 га), Кримський біосферний; пам'ятники садово-паркового мистецтва державного і місцевого значення (415 га), місцеві парки і сквери (1472 га). Найбільшими [[Парк|парками]] Ялти є&nbsp;— [[Масандрівський палац|Массандрівський]], [[Лівадійський парк|Лівадійський]], [[Місхорський парк|Місхорський]], [[Алупкинський парк|Алупкинський]].

Протяжність [[Пляж|пляжів]] [[Ялтинська міська рада|Великої Ялти]]&nbsp;— 59&nbsp;км, їх [[площа]]&nbsp;— 600 тис. м².

=== Екологія ===
Екологія Ялти характеризується [[Екологічний стан України|наявністю екологічних проблем]]. Так, недоочищені [[стічні води]] [[Місто|міста]] скидаються по глибокому колектору у море, річки Учансу та Дерекойка виносять у [[Чорне море|море]] велику кількість нафтопродуктів, завислих часток та органічних речовин, а у відвали скидається [[сірка]] та сірчисті сполуки, що утворюються при очищенні видобутого газового конденсату<ref>[http://www.anti-crime.org/articles.php?ni=22322&print Володимир Правдивець: Екологічна ситуація в Криму відображає економічний стан півострова і рівень життя]{{Недоступне посилання|date=серпень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>. В той же час міський [[транспорт]] є основним акустичним забруднювачем та одним з основних забруднювачів [[Атмосфера (значення)|атмосфери]] та [[Гідросфера|гідросфери]]<ref>Солуха Б. В., Фукс Г.&nbsp;Б.&nbsp;Міська екологія: Навчальний посібник.&nbsp;— К.: КНУБА, 2004.&nbsp;— 338 с.</ref>.

=== Клімат ===
Клімат м'який, сухий, [[Субтропічний клімат|субтропічний]] [[Середземне море|середземноморського]] типу, гірсько-морський. Зима м'яка; літо дуже тепле, сухе, сонячне. Середня річна температура повітря +13°С, лютого +4°С, липня +23°С. Опадів 700&nbsp;мм на рік, кількість днів з опадами&nbsp;— 85 в рік, тривалість сонячного сяйва&nbsp;— 2250–2300 год/рік.

{{Клімат міста
|Місто_род=Ялти
|Джерело = pogoda.ru.net (1981-2010)<ref>{{cite web
|url=http://pogoda.ru.net/climate/33990.htm|title=Pogoda.ru.net|work = Weather and Climate|language = Russian|accessdate=2012-04-21}}</ref> та Hong Kong Observatory (2011)<ref>[http://www.weather.gov.hk/wxinfo/climat/world/eng/europe/ukr_lith/jalta_e.htm Climatological Information for Jalta, Ukraine]&nbsp;— Hong Kong Observatory</ref>
| Січ_а_макс= 17.8
| Лют_а_макс= 19.0
| Бер_а_макс= 27.8
| Кві_а_макс= 28.5
| Тра_а_макс= 33.0
| Чер_а_макс= 34.2
| Лип_а_макс= 39.1
| Сер_а_макс= 39.1
| Вер_а_макс= 35.0
| Жов_а_макс= 31.5
| Лис_а_макс= 25.3
| Гру_а_макс= 22.8
|Рік_а_макс= 39.1
|Січ_сер_макс= 7.1
|Лют_сер_макс= 7.1
|Бер_сер_макс= 9.5
|Кві_сер_макс= 14.4
|Тра_сер_макс= 19.8
|Чер_сер_макс= 24.7
|Лип_сер_макс= 28.2
|Сер_сер_макс= 28.4
|Вер_сер_макс= 23.4
|Жов_сер_макс= 17.8
|Лис_сер_макс= 12.4
|Гру_сер_макс= 8.6
|Рік_сер_макс= 16.8
|Січ_сер= 4.4
|Лют_сер= 4.0
|Бер_сер= 6.1
|Кві_сер= 10.7
|Тра_сер= 15.8
|Чер_сер= 20.6
|Лип_сер= 24.1
|Сер_сер= 24.4
|Вер_сер= 19.3
|Жов_сер= 14.2
|Лис_сер= 9.2
|Гру_сер= 5.9
|Рік_сер= 13.2
|Січ_сер_мін= 2.3
|Лют_сер_мін= 1.6
|Бер_сер_мін= 3.5
|Кві_сер_мін= 7.7
|Тра_сер_мін= 12.6
|Чер_сер_мін= 17.2
|Лип_сер_мін= 20.3
|Сер_сер_мін= 20.5
|Вер_сер_мін= 15.9
|Жов_сер_мін= 11.2
|Лис_сер_мін= 6.7
|Гру_сер_мін= 3.7
|Рік_сер_мін= 10.3
| Січ_а_мін= -12.2
| Лют_а_мін= -12.3
| Бер_а_мін= -7.3
| Кві_а_мін= -3.8
| Тра_а_мін= 2.8
| Чер_а_мін= 7.8
| Лип_а_мін= 12.2
| Сер_а_мін= 8.9
| Вер_а_мін= 3.9
| Жов_а_мін= -1.1
| Лис_а_мін= -8.9
| Гру_а_мін= -7.4
|Рік_а_мін= -12.3
|Січ_сер_опади= 76
|Лют_сер_опади= 60
|Бер_сер_опади= 51
|Кві_сер_опади= 33
|Тра_сер_опади= 34
|Чер_сер_опади= 36
|Лип_сер_опади= 31
|Сер_сер_опади= 46
|Вер_сер_опади= 41
|Жов_сер_опади= 53
|Лис_сер_опади= 68
|Гру_сер_опади= 83
|Рік_сер_опади= 612
|Січ_опади= 11
|Лют_опади= 9
|Бер_опади= 10
|Кві_опади= 10
|Тра_опади= 9
|Чер_опади= 9
|Лип_опади= 6
|Сер_опади= 6
|Вер_опади= 8
|Жов_опади= 9
|Лис_опади= 10
|Гру_опади= 12
|Рік_опади= 109
|Січ_сонце= 74.4
|Лют_сонце= 81.2
|Бер_сонце= 136.4
|Кві_сонце= 180.0
|Тра_сонце= 235.6
|Чер_сонце= 285.0
|Лип_сонце= 316.2
|Сер_сонце= 291.4
|Вер_сонце= 234.0
|Жов_сонце= 167.4
|Лис_сонце= 99.0
|Гру_сонце= 68.2
|Рік_сонце= 2168.8
}}

== [[Населення України|Населення]] ==

{{Historical populations
| percentages = pagr
|footnote    =Без населених пунктів, підпорядкованих міськраді<ref>http://pop-stat.mashke.org/ukraine-cities.htm</ref>
|1897|13155
|1926|28758
|1939|32683
|1959|43994
|1970|62170
|1979|80098
|1989|88549
|2001|81654
|2005|80140
|2008|78935
|2012|78040
}}

[[Національність|Національний]] склад населення Ялтинської міськради за переписом 2001&nbsp;р.:<ref>{{Cite web |url=http://sf.ukrstat.gov.ua/perepis1.htm#_jaz |title=Архівована копія |accessdate=3 вересень 2013 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20120828162929/http://sf.ukrstat.gov.ua/perepis1.htm#_jaz |archivedate=28 серпень 2012 |deadurl=yes }}</ref>
{|
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''чисельність'''
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''частка, %'''
|-
| [[росіяни]]||91 408||65,5
|-
| [[українці]]||38 604||27,6
|-
| [[білоруси]]||2 204||1,6
|-
| [[кримські татари]]||1 877||1,3
|-
| [[вірмени]]||813||0,6
|-
| [[татари]]||476||0,3
|-
| [[євреї]]||424||0,3
|-
| [[азербайджанці]]||368||0,3
|-
| [[поляки]]||286||0,2

|}

== [[Історія України|Історія]] ==
{{main|Історія Ялти}}

На території сучасної Ялти знайдені [[Археологічна пам'ятка|археологічні пам'ятники]] епохи [[Бронзова доба|бронзи]], поселення [[Таври (плем'я)|таврів]], з перших століть н.&nbsp;е. існувало поселення [[Греки|греків]]-колоністів ''Яліта'' (надалі називалася ''Галіта, Джаліта, Кауліта, Геаліта, Еталіта,'' сучасна назва, ймовірно, з 16 сторіччя)<ref name="УРЕ">{{УРЕ}}</ref>. [[1475]] року підпала під владу [[Османська імперія|Османської імперії]]. В [[1783]] році Ялту в складі [[Крим|Криму]] з [[Російська імперія|Російською імперією]]<ref name="УРЕ"/>. Сучасна Ялта заснована в [[1837]] році. Вже в [[1838]] році офіційно стала [[Місто|містом]], яке з 1860-х років почало розвиватися як [[курорт]]<ref name="УРЕ"/>. Ялта відіграла значну роль в [[Історія|історії]] [[Україна|України]].
[[Файл:Open letter Yalta Town Early XX Century.jpg|міні|Ялта на початку XX століття (листівка)]]
Відомий терапевт [[Боткін Сергій Петрович|Сергій Боткін]] вважав клімат Південного узбережжя Криму цілющим і рекомендував [[Олександр II (російський імператор)|Олександру II]] придбати тут дачу. З [[1866]]&nbsp;року дачне селище [[Лівадія (Крим)|Лівадія]] (нині&nbsp;— [[Селище міського типу|смт]] у складі [[Ялтинська міська рада|Великої Ялти]]) стає літньою резиденцією династії [[Романови]]х.

В [[1920]] році Ялта стала ареною [[Червоний терор у Криму|червоного терору]], більшовицькими бойовиками тут було страчено близько 5 тисяч осіб<ref name = "encyclopedia">{{книга
 |автор          = Коллектив авторов
 |заглавие       = Революция и гражданская война в России: 1917—1923 гг. Энциклопедия в 4 т
 |место          = М.
 |издательство   = Терра
 |год            = 2008
 |том            = 2
 |страницы       = 127
 |страниц        = 560
 |серия          = Большая энциклопедия
 |isbn           = 978-5-273-00560-0
 |тираж          = 100 000
}}</ref>.

У [[Лютий|лютому]] [[1945]]&nbsp;року про [[Лівадія (Крим)|Лівадію]] говорить весь [[світ]]: у палаці відбулася [[Ялтинська конференція]] голів урядів трьох провідних [[Держава|держав]] [[Антигітлерівська коаліція|антигітлерівської коаліції]]&nbsp;— [[СРСР]], [[Сполучені Штати Америки|США]] і [[Велика Британія|Великої Британії]]<ref name="УРЕ"/>.

У радянський період (починаючи з 20-х років XX&nbsp;ст.) на Південнобережжі розгортається [[Рекреація Криму|рекреаційне]] будівництво, розраховане на масового споживача санаторно-курортних послуг; під здравниці переобладнують колишні палаци, [[Вілла|вілли]], [[Дача|дачі]].

[[1954]] року Ялта у складі [[Кримська область|Кримської області]] [[Приєднання Криму до України|була передана]] до [[Українська РСР|Української РСР]]. З [[1991]] року&nbsp;— у складі [[Україна|незалежної України]].

У [[Березень|березні]] [[2014]] року в результаті [[Анексія Криму Росією 2014 року|анексії Криму]] місто опинилось під контролем Росії.

=== Есперанто-рух ===
Ялта є єдиним [[Місто|містом]] пост-радянського регіону, де є меморіальні дошки, присвячені міжнародній [[Мова|мові]] [[Есперанто]]. Дві меморіальні дошки встановлені піонерам есперантського руху: М. Бровку та І. Островському<ref>{{cite web
 |url                     = http://lineckij.kiev.ua/esperanto/index.files/Page315.htm
 |назва              = Наші проекти
 |автор              = Михайло Лінецький
 |праця              = Освітньо-інформаційний центр Есперанто
 |видавець        = персональний сайт Михайла Лінецького
 |дата-доступу = 2011-02-28
 |deadurl                 = 404
}}{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>.

Меморіальна дошка доктору І. Островському встановлена на його будинку. В [[1905]] році він перший отримав дозвіл на видання російської есперантської газети і власноруч редагував її. Він був той, хто того ж року на першому [[Всесвітній конгрес есперантистів|Всесвітньому конгресі есперантистів]] ініціював офіційне прийняття [[есперанто]]-[[Прапор|прапора]]<ref name="Ялта — колиска есперанто-руху">
{{cite web
 |url         = http://jaltaespero.narod.ru/ukr/festivalo.html
 |title       = Ялта - колиска есперанто-руху
 |date        = 2011-03-12
 |author      = Єфім Зайдман
 |work        = Jalta Espero
 |coauthors   = Шабала Максим (переклад українською)
 |archiveurl  = https://www.webcitation.org/6Ha4urmfU?url=http://jaltaespero.narod.ru/ukr/festivalo.html
 |archivedate = 2013-06-23
 |accessdate  = 2011-03-12
 |deadurl     = no
}}
</ref>

Меморіальна дошка есперанто-письменнику М. Боровку встановлена на будівлі першої міської бібліотеки, де він був її першим директором. М. Боровко був першим автором оригінальних новел [[Мова|мовою]] [[есперанто]], які з'явились в «La esperantisto»<ref name="Ялта — колиска есперанто-руху"/>.

== [[Адміністративний устрій України|Адміністративний устрій]] ==
До складу регіону [[Ялтинська міська рада|Великої Ялти]] входять 2 міста (Ялта і [[Алупка]]), 21 селище і 9 сіл.

== [[Економіка України|Економіка]] ==
[[Файл:Port of Yalta 2.jpg|міні|праворуч|Ялтинський порт]]
Промисловість регіону представляють 17 підприємств. Підприємства харчової промисловості виробляють 95% обсягу промислової продукції (зокрема виноробна&nbsp;— 42%, рибна&nbsp;— 19%).

На території Великої Ялти розташовано Національне виробничо-аграрне об'єднання «Масандра» (засновано на початку XX століття), заводи «Лівадія» і «Гурзуф», які входять до складу об'єднання, а також Головний завод НВАО «Масандра».

Сільськогосподарське виробництво спеціалізується на виноградарстві (високоякісні сорти&nbsp;— [[Мускат білий]], [[Мускат чорний|чорний]], [[Мускат рожевий|рожевий]], [[Каберне]], [[Токайське вино|Токай]], [[Альбільо]], [[Сапераві (сорт винограду)|Сапераві]], [[Піно (сорт винограду)|Піно]] та інші), фруктів і тютюну. Сільське господарство представлене такими підприємствами: заводи «Гурзуф» і «Лівадія», колишній рибколгосп «Промінь».

У структуру транспорту і зв'язку входять: Укртелеком, Кримська дирекція ПП «Електрозв'язок», [[Ялтинський морський торговельний порт]].

Будівництво: Кримспецгідрорембуд, РСУ ЯО ЗАТ «Укрпрофздравниця».

Торгівля: КП «Ялтинський міськкоопринкторг», ОАТП «Ялтинський плодоовощкомбінат».

Житлово-комунальне господарство: ВО водопровідно-каналізаційного господарства, КП «Ялтатеплокоммуненерго».

Санаторно-курортна сфера: готельні комплекси [[Готель «Ялта-Інтурист»|«Ялта-інтурист»]], «Ореанда», [[Артек (табір)|МДЦ «Артек»]] і багато інших.

Банки і фінансові установи: [[Укрсоцбанк]] м. Ялти, ЗАТ «Біополіс».

Органи державного управління: Фонд комунального майна міста Ялти.

== Інфраструктура ==
=== Охорона здоров'я ===

У [[Адміністративний устрій України|регіоні]] представлені всі типи установ лікувального і оздоровчого характеру, загальною кількістю 144 (на 39 тис. місць), з них 115 (на 34,7 тис. місць)&nbsp;— річного функціонування. До Ялтинського курортного району входять [[місто]] [[Алупка]] і [[Селище міського типу|селища]] [[Гурзуф]], [[Лівадія (Крим)|Лівадія]], [[Ореанда]], [[Гаспра]], [[Кореїз]], [[Сімеїз]], [[Форос]]<ref name="УРЕ"/>.

До курортних установ [[Ялтинська міська рада|Великої Ялти]] належать: 70 [[Санаторії в Україні|санаторіїв]] і [[Пансіонат|пансіонатів]], 16 будинків відпочинку, 17 пансіонатів, 18 баз відпочинку, 8 оздоровчих таборів, 4 туристичних бази і кемпінгу, 11 готелів. Основний лікувальний засіб&nbsp;— [[кліматотерапія]]. Показання: хронічні захворювання легень і верхніх дихальних шляхів (нетуберкульозного характеру), хвороби серцево-судинної і нервової систем тощо<ref name="УРЕ"/>. В Ялті знаходиться [[Ялтинський науково-дослідний інститут фізичних методів лікування і медичної кліматології імені І. М. Сєченова]]. [[Курорт]] функціонує цілий рік.
[[Файл:Crimea South Coast 04-14 img04 Yalta city cableway.jpg|міні|праворуч|[[Канатна дорога]] у Ялті]]
Від середньовіччя в Ялті збереглися руїни укріплень, залишки храму в печері [[Іограф]]. За радянських часів у [[1936]] році архітекторами П. Крижанівським, В. Ковальським було споруджено [[Санаторії в Україні|санаторії]] «[[Курпати]]» (тепер корпус носить назву «Пальміро Тольятті»), 1972 року архітектором Ю. Набоком санаторій «Чорноморський» та інші. За проектом І. Татієва 1975 року було добудовано будинок міськкому Компартії [[Україна|України]] (закладено 1955 року), зведено [[Ялта-Інтурист|готель «Ялта»]] (1980 рік, архітектор А. Полянський)<ref name="УРЕ"/>.

=== Транспорт ===
[[Файл:Ялта Тролейбус.JPG|ліворуч|міні|Тролейбусна зупинка "[[Ялта]]-[[Сімферополь|Симферополь]]"]]
[[Ялтинська міська рада|Велика Ялта]] має розвинену транспортну інфраструктуру, яка обслуговує потреби [[Курорт|курорту]]. Головним сухопутними транспортними артеріями є автомагістралі [[Сімферополь]]—[[Алушта]]—Ялта і [[Севастополь]]—Ялта—[[Алушта]]—[[Феодосія]]. Відстань до [[Сімферополь|облцентру]] становить близько 80&nbsp;км і проходить автошляхом {{Автошлях E|105}}, з яким збігається {{Автошлях М|18}}. Із Сімферополем пов'язана [[тролейбус]]ним сполученням. Міжміський автобусний рух обслуговує [[Ялтинський автовокзал|автовокзал]].

Морське транспортне обслуговування забезпечує [[Ялтинський морський торговельний порт]] в [[Ялтинська бухта|Ялтинській бухті]], який приймає вантажні і пасажирські (зокрема круїзні) судна. Ялтинський вантажний торговий порт забезпечує переробку і відправку вантажів, каботажні і міжнародні перевезення. Ялтинський пасажирський порт здійснює перевезення відпочиваючих і жителів Ялти уздовж [[Південне узбережжя Криму|Південного берега Криму]].

== Освіта, наука та культура ==
Культурний потенціал [[Ялтинська міська рада|Великої Ялти]] складають: Алупкинський палацово-парковий комплекс, [[Лівадійський палац|Лівадійський палац-музей]], Ялтинський державний історико-літературний музей, будинок-музей А.Чехова, Кримська кіностудія «Ялтафільм», театр ім. А.Чехова, концертний зал «Ювілейний», централізована [[Бібліотека|бібліотечна]] система, музей О.Пушкіна в [[Гурзуф]]і, меморіальний музей [[Леся Українка|Лесі Українки]].

У місті функціонують 35 спортивних організацій (спортивні секції по 21 виду спорту, з них 12 видів&nbsp;— олімпійських). Відомі ялтинські спортсмени: Л.Османова, А.Веденмєєр, А.Рісник , Ю.Солодков, Р.Загороднюк, збірна команда м. Ялти по [[Городковий спорт|городковому спорту]] (капітан&nbsp;— А.Бабич).

Найпопулярнішими масовими міськими заходами є «Кримська зима», «Зимове море», спортивні свята, приурочені до дня міста, Дню спорту України.

Влітку Ялта стає одним з центрів культурної життя [[Україна|країни]], літньою [[Столиця|столицею]] [[Україна|України]]. Тут проводяться фестивалі театру і кіно (Міжнародний фольклорний фестиваль, з 1999&nbsp;р.); Міжнародний телекінофорум «Разом» (з 2000&nbsp;р.), Міжнародний фестиваль класичної музики «Зірки планети», фестиваль «Море друзів», «Біля Чорного моря» та інші.

У місті легалізована діяльність 285 суспільних об'єднань громадян, з них&nbsp;— 17 регіональних відділень політичних партій і 57 релігійних організацій.
Велика Ялта давно привертає видатних людей. Тут побували сотні письменників, композиторів, художників, кінематографістів, відомих співаків і акторів.

Науковий потенціал Великої Ялти представляють 5 науково-дослідних і наукових інститути ([[Інститут виноградарства і виноробства «Магарач»|НДІ винограду і вина «Магарач»]], [[Нікітський ботанічний сад|Державний Нікітський Ботанічний Сад]], НДІ курортології, фізіотерапії ім. Сеченова, Ялтинський філіал Кримського НДІ проектування, Ялтинський філіал Кримкурортпроекта).

У Ялті 26 загальноосвітніх шкіл (16540 учнів), вечірня школа (1020 учнів); 30 дитячих садків (1890 дітей), 6 позашкільних установ (3800 дітей); функціонують 5 навчально-виховних комплексів «школа&nbsp;— дитячий садок», УВК «Школа&nbsp;— дитячий садок» №&nbsp;15 з українською мовою навчання, ЕНВК «[[Школа майбутнього]]».

У Великій Ялті є Кримський республіканський професійно-технічний навчальний заклад «Ялтинське вище професійне училище будівельних і харчових технологій»&nbsp;— державний навчальний заклад III атестаційного рівня.

У Ялті діють також вищі навчальні заклади: Республіканський вищий навчальний заклад «[[Кримський державний гуманітарний університет|Кримський гуманітарний університет»]] (державний заклад), [[Ялтинський університет менеджменту]] (приватний заклад), комерційний технікум Національного університету харчових технологій, медичний коледж.

== [[Туризм в Україні|Туризм]] ==
{{see also|Пам'ятки архітектури Ялтинської міськради|Пам'ятки історії Ялтинської міськради}}
* [[Ялтинська набережна]]
* Центр органної музики (неподалік Лівадійського палацу, вул. Батуріна,4, в колишньому приміщенні електростанції палацу. Орган створив Володимир Хромченко.)
* [[Храм Святого Іоана Златоуста|Православна Церква Св'ятого Іоана Золотоустого]],
* [[Собор Олександра Невського (Ялта)|Православний собор Олександра Невського]],
* багато інших православних храмів,
* римсько-католицький [[костьол]],
* [[Вірменська церква (Ялта)|вірменська церква]], побудована в 1909–1014 роках архітектором [[Тер-Мікелян Габріель|Г. Тер-Мікеляном]] за ескізами художника [[Вардгес Суренянц|Вардгеса Суренянца]]
* [[Будинок-Музей Чехова в Ялті|будинок-музей А.&nbsp;П.&nbsp;Чехова]],
* [[Музей Лесі Українки у Ялті|будинок-музей Лесі Українки]],
* колишній палац [[Бухарське ханство|Еміра Бухарського]]. Зведений <span style="white-space: nowrap;">в [[1907]]–[[1911]]&nbsp;рр.</span>
* «Галявина казок»,
* музей скульптури і флористики,
* [[Козацька віха (Ялта)]]
* перший в [[Україна|Україні]] приватний [[Казка (зоопарк)|зоопарк «Казка»]].

У місті поставлено ряд пам'ятників відомим діячам, митцям, поетам: [[Чехов Антон Павлович|А. Чехову]] (1953, скульптор Г. Мотовилов), [[Пам'ятник Леніну (Ялта)|В.&nbsp;Леніну]] (1954, скульптор П. Яцино), борцям за владу Рад (1969, скульптор Ю. Орєхов), [[Леся Українка|Лесі Українці]] (1972, скульптор Г. Кальченко)<ref name="УРЕ"/>, [[Ханжонков Олександр Олексійович|Ханжонкову О.]].

{{Gallery
|title=
|width=300| height=210| lines=4
|align=center
|file:Crimea South Coast 04-14 img12 Yalta Alexander Nevsky Church.jpg|[[Собор Олександра Невського (Ялта)|Православний собор Олександра Невського]]
|file:Ялта Церква вірменська.jpg|[[Вірменська церква (Ялта)|Вірменська церква]]
|file:Пам'ятник Лесі Українці в Ялті.jpg|[[Музей Лесі Українки (Ялта)|Музей Лесі Українки]]
|file:Widok na Jałtę ze statku 04.JPG|[[Ялтинська набережна]]
|file:Yalta Mariyno hotel DSC08030sw.jpg| Готель «Маріїно», в якому мешкали: А.П. Чехов, В.В. Маяковський
}}

== Персоналії ==
* [[Горська Алла Олександрівна]]&nbsp;— українська [[художниця]]-шістдесятниця і відомий діяч правозахисного руху 60-х років в Україні.
* [[Лігнау Олександр Георгійович]]&nbsp;— [[Генерал-хорунжий]] збройних сил [[Українська Держава|Української Держави]].
* [[Літровник Володимир Кимович]]&nbsp;— український звукооператор.
* [[Лучина Ніна Іванівна]]&nbsp;— український [[кінокритик]].
* [[Алла Назимова]] (справжнє ім'я Міріам Левентон)&nbsp;— американська акторка [[театр]]у та кіно, удостоєна двох зірок на [[Голлівудська Алея Слави|Алеї Слави Голівуда]].
* художник [[Алісов Михайло Олександрович]].
* [[Танський Володимир Іванович]]&nbsp;— відомий [[ентомолог]], [[доктор біологічних наук]], [[професор]]; народився у Ялті.
* [[Навроцький Володимир Володимирович]]&nbsp;— український вчений, [[доктор медичних наук]], професор, громадський діяч, [[краєзнавець]], жив і помер у Ялті.

У Ялті свого часу бували [[Пушкін Олександр Сергійович|О.&nbsp;Пушкін]] (1820), [[Грибоєдов Олександр Сергійович|О.&nbsp;Грибоєдов]] (1825), [[Островський Олександр Миколайович|О.&nbsp;Островський]] (1860), [[Некрасов Микола Олексійович|М.&nbsp;Некрасов]] (1876), [[Толстой Лев Миколайович|Л.&nbsp;Толстой]], [[Коцюбинський Михайло Михайлович|М.&nbsp;Коцюбинський]], [[Кропивницький Марко Лукич|М. Кропивницький]], [[Леся Українка]]<ref>Лист Лесі Українки до О.&nbsp;П.&nbsp;Косач (сестри) від 19 березня 1907 p.</ref><ref>Лист Лесі Українки до родини Косачів від 15 березня 1907 p.</ref>., [[Володимир Вернадський]]<ref>{{Cite web |url=http://abris.crimea.ua/enciklopedia/persons/03/vernadsky/hronika.html |title=ХРОНИКА ЖИЗНИ, НАУЧНЫХ И ОБЩЕСТВЕННЫХ СВЯЗЕЙ В. И. ВЕРНАДСКОГО С КРЫМОМ |accessdate=10 січень 2015 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20150110092228/http://abris.crimea.ua/enciklopedia/persons/03/vernadsky/hronika.html |archivedate=10 січень 2015 |deadurl=yes }}</ref>, [[Марія Заньковецька|М. Заньковецька]], [[Микола Садовський|М. Садовський]] та ін<ref name="УРЕ"/>. Тут жив і похований [[Руданський Степан Васильович|С.&nbsp;Руданський]], поховані російський композитор [[Калінніков Василь Сергійович|В.&nbsp;Калінніков]], український поет [[Григорук Євген Максимович|Є.&nbsp;Григорук]], білоруський поет [[Богданович Максим Адамович|М.&nbsp;Богданович]]. З цим [[Курорт|курортним]] містом пов'язаний тривалий період життя і діяльності [[Антон Чехов|А.&nbsp;Чехова]], який тут зустрічався з [[Максим Горький|Максимом Горьким]], [[Бунін Іван Олексійович|І.&nbsp;Буніним]], [[Купрін Олександр Іванович|О.&nbsp;Купріним]], [[Левітан Ісаак Ілліч|І.&nbsp;Левітаном]], трупою [[Московський художній театр|Московського художнього театру]] на чолі з [[Станіславський Костянтин Сергійович|К.&nbsp;Станіславським]]. У 1901—1914 роках в Ялті жив вірменський композитор та диригент [[Спендіаров Олександр Опанасович|О.&nbsp;Спендіаров]]<ref name="УРЕ"/>.

== В піснях ==

== Міста-побратими ==
{|style="width: 100%; align:top"
 |-
 |valign="top"|
* {{Прапорець20|RUS}} [[Улан-Уде]], [[Росія]]
* {{Прапорець20|USA}} [[Санта-Барбара (Каліфорнія)]], [[Сполучені Штати Америки|США]]
* {{Прапорець20|CRO}} [[Рієка]], [[Хорватія]]
* {{Прапорець20|ITA}} [[Поццуолі]], [[Італія]]
* {{Прапорець20|FRA}} [[Ніцца]], [[Франція]]
 |valign="top"|
* {{Прапорець20|MEX}} [[Акапулько]], [[Мексика]]
* {{Прапорець20|GER}} [[Баден-Баден]], [[Німеччина]]
* {{Прапорець20|GEO}} [[Батумі]], [[Грузія]]
* {{Прапорець20|ISR}} [[Ейлат]], [[Ізраїль]]
* {{Прапорець20|ROM}} [[Галац]], [[Румунія]]
 |}

== Див. також ==
* [[Ялтинський маяк]]
* [[Ялтинський заповідник]]
* [[Ялтинська кіностудія]]
* [[Ялтинський амфітеатр]]
* [[Чехове]]
* [[1475 Ялта]]<ref>{{DMPN}}</ref>

== Примітки ==
{{reflist|2}}
{{Вікіпосилання
|Тема               = Ялта
|Портал             = 
|Портал-зображення  = 
|Вікісловник        = Ялта
|Вікіпідручник      = 
|Вікіцитати         = 
|Вікіджерела        = 
|Вікіновини         = 
|Вікісховище        = Category:Yalta
|Вікімандри         = Ялта
|Метавікі           = 
|Проект             = 
}}

== Джерела ==
* ''А.&nbsp;В.&nbsp;Іванець.'' [http://history.org.ua/LiberUA/978-966-00-1359-9/978-966-00-1359-9.pdf Ялта] // {{ЕІУ|10|735}}
* [http://imsu-krym.com/mista-i-sela-krymskoi-oblasti/jalta.html стаття Ялта&nbsp;— Інформаційно-пізнавальний портал | Кримська область у складі УРСР] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том&nbsp;— Історія міст і сіл Української РСР. Кримська область.&nbsp;— К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970.&nbsp;— 992 с.)
* Горный Крым. Атлас туриста / ГНПП «Картографія», Укргеодезкартографія ; ред.: Д.&nbsp;И.&nbsp;Тихомиров, Д.&nbsp;В.&nbsp;Исаев, геоинформ. подгот. Е.&nbsp;А.&nbsp;Стахова.&nbsp;— К. : ДНВП «Картографія», 2010.&nbsp;— 112&nbsp;с.

== Посилання ==
* {{УМЕ16|частина=Ялта|сторінки=2125}}
* [https://web.archive.org/web/20110727022029/http://lesiaukrainka.crimea.ua/ Музей Лесі Українки]
{{Ялта}}
{{Navboxes
|title = Статті та теми пов'язані з мiстом
|list  =
{{Історичні місця Криму}}
{{Населені пункти АР Крим}}
{{Автономна Республіка Крим}}
{{Члени МЧК}}
}}
{{Authority control}}{{ВП-портали|Крим|Україна|Географія}}

{{DEFAULTSORT:Ялта}}
[[Категорія:Ялта| ]]
[[Категорія:Міста республіканського значення АРК]]
[[Категорія:Курорти Криму]]
[[Категорія:Курорти Чорного моря]]
[[Категорія:Південне узбережжя Криму]]
[[Категорія:Портові міста]]
[[Категорія:Виборчий округ 7]]