Перегляд вихідного коду сторінки Ялта

{{НП України
 | назва           = Ялта
 | герб            = COA Yalta, Krym.svg
 | опис герба      = Герб Ялти
 | прапор          = Yalta_flag_2005.svg
 | опис прапора    = Прапор Ялти
 | зображення         =Crimea South Coast 04-14 img07 Yalta sea embankment.jpg
 | зображення_розмір  = 300пкс
 | зображення_підпис  = [[Ялтинська набережна]]
 | регіон          = [[Автономна Республіка Крим]]
 | район           = [[Ялтинська міська рада]]
 | код КОАТУУ      = 0111900000
 | засноване       = [[12 століття|XII ст.]]
 | статус          = [[1837 в Україні|1837]]
 | агломерація     = {{formatnum:142137}} ''<small>(міськрада, 01.01.2014)</small>''
 | населення       = {{збільшення}}{{formatnum:78200}} ''<small>(01.01.2014)</small>''<ref>{{UKR-EnumPopEstimate2015}}</ref>
 | площа           = 28.29
 | густота         = {{#expr:78200/28.29 round 2}}
 | поштові індекси = 98600-98639
 | код             = 654
 | висота          = 54
 | lat_deg = 44 | lat_min = 29 | lat_sec = 56
 | lon_deg = 34 | lon_min = 10 | lon_sec = 11
 | водойма         = [[Учан-Су (річка)|Учан-Су]], [[Дерекойка]], [[Чорне море]]
 | станція         = [[Сімферополь (станція)|Сімферополь]]
 | відстань        = 79
 | залізниця о     = 
 | ref-залізниця о = 
 | автошлях о      = 79,8
 | ref-автошлях о  = 
 | фізична о       = 54
 | ref-фізична о   = 
 | залізниця с     = 863
 | фізична с       = 716
 | автошлях с      = 891
 | міста-побратими = 
 | адреса          = 98600, АР Крим, м. Ялта, [[Радянська площа (Ялта)|пл.Радянська]], 1
 | веб-сторінка    = [http://www.yalta-gs.gov.ua/ Ялтинська міська рада]
 | мер             = Боярчук Олексій Валерійович
}}{{Otheruses}}

'''Я́лта''' ({{Lang-crh|Yalta}})&nbsp;— місто-курорт на південному узбережжі [[Кримський півострів|Криму]], популярний центр міжнародного туризму і відпочинку, найбільша здравниця на півострові. Місто республіканського підпорядкування у складі [[Автономна Республіка Крим|Автономної Республіки Крим]], з березня 2014&nbsp;— на [[Анексія Криму Росією 2014 року|тимчасово окупованій території України]]. В епоху середньовіччя відома під назвами ''Джаліта'', ''Яліта'', ''Кауліта''.

== Географія ==
[[Файл:Widok na Jałtę ze statku 01.JPG|ліворуч|міні|Місто з моря]][[Файл:Crimea South Coast 04-14 img05 Yalta view from the cableway.jpg|ліворуч|міні|Місто з гір]]
Територія так званої «[[Велика Ялта|Великої Ялти»]] (територія, адміністративно підпорядкована Ялтинському міськвиконкому) простягнулася уздовж [[Чорне море|Чорного моря]] від мису [[Сарич]] до гори [[Аю-Даг]], має ширину берегової смуги від 1—1,5&nbsp;км на заході, до 4—6&nbsp;км на сході, довжину берегової лінії&nbsp;— 56&nbsp;км.

Ялта розташована у [[Ялтинський амфітеатр|великому амфітеатрі]], який розділяється горою [[Дарсан]] на дві долини річок [[Учан-Су (річка)|Учан-Су]] (Водоспадна) і [[Дерекойка]] (Швидка). Через Ялту проходять 7 туристичних маршрутів державного і міжнародного значення.

Важливими лікувально-кліматичними чинниками Великої Ялти є заповідники: Ялтинський гірничо-лісовий (пл. 14,5 тис. га), мис Мартьян (пл. 240 га), Кримський біосферний; пам'ятники садово-паркового мистецтва державного і місцевого значення (415 га), місцеві парки і сквери (1472 га). Найбільшими парками Ялти є&nbsp;— Массандрівський, Лівадійський, Місхорський, [[Алупкинський парк|Алупкинський]].

Протяжність пляжів Великої Ялти&nbsp;— 59&nbsp;км, їх площа&nbsp;— 600 тис. м².

=== Екологія ===
Екологія Ялти характеризується наявністю екологічних проблем. Так, недоочищені стічні води міста скидаються по глибокому колектору у море, річки Учансу та Дерекойка виносять у море велику кількість нафтопродуктів, завислих часток та органічних речовин, а у відвали скидається сірка та сірчасті сполуки, що утворюються при очищенні видобутого газового конденсату<ref>[http://www.anti-crime.org/articles.php?ni=22322&print Володимир Правдивець: Екологічна ситуація в Криму відображає економічний стан півострова і рівень життя]{{Недоступне посилання|date=серпень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>. В той же час міський транспорт є основним акустичним забруднювачем та одним з основних забруднювачів атмосфери та гідросфери<ref>Солуха Б. В., Фукс Г.&nbsp;Б.&nbsp;Міська екологія: Навчальний посібник.&nbsp;— К.: КНУБА, 2004.&nbsp;— 338 с. </ref>.

=== Клімат ===
Клімат м'який, сухий, [[Субтропічний клімат|субтропічний]] середземноморського типу, гірсько-морський. Зима м'яка; літо дуже тепле, сухе, сонячне. Середня річна температура повітря +13°С, лютого +4°С, липня +23°С. Опадів 700&nbsp;мм на рік, кількість днів з опадами&nbsp;— 85 в рік, тривалість сонячного сяйва&nbsp;— 2250–2300 год/рік.

{{Клімат міста
|Місто_род=Ялти
|Джерело = pogoda.ru.net (1981-2010)<ref>{{cite web
|url=http://pogoda.ru.net/climate/33990.htm|title=Pogoda.ru.net|work = Weather and Climate|language = Russian|accessdate=2012-04-21}}</ref> та Hong Kong Observatory (2011)<ref>[http://www.weather.gov.hk/wxinfo/climat/world/eng/europe/ukr_lith/jalta_e.htm Climatological Information for Jalta, Ukraine]&nbsp;— Hong Kong Observatory</ref>
| Січ_а_макс= 17.8
| Лют_а_макс= 19.0
| Бер_а_макс= 27.8
| Кві_а_макс= 28.5
| Тра_а_макс= 33.0
| Чер_а_макс= 34.2
| Лип_а_макс= 39.1
| Сер_а_макс= 39.1
| Вер_а_макс= 35.0
| Жов_а_макс= 31.5
| Лис_а_макс= 25.3
| Гру_а_макс= 22.8
|Рік_а_макс= 39.1
|Січ_сер_макс= 7.1
|Лют_сер_макс= 7.1
|Бер_сер_макс= 9.5
|Кві_сер_макс= 14.4
|Тра_сер_макс= 19.8
|Чер_сер_макс= 24.7
|Лип_сер_макс= 28.2
|Сер_сер_макс= 28.4
|Вер_сер_макс= 23.4
|Жов_сер_макс= 17.8
|Лис_сер_макс= 12.4
|Гру_сер_макс= 8.6
|Рік_сер_макс= 16.8
|Січ_сер= 4.4
|Лют_сер= 4.0
|Бер_сер= 6.1
|Кві_сер= 10.7
|Тра_сер= 15.8
|Чер_сер= 20.6
|Лип_сер= 24.1
|Сер_сер= 24.4
|Вер_сер= 19.3
|Жов_сер= 14.2
|Лис_сер= 9.2
|Гру_сер= 5.9
|Рік_сер= 13.2
|Січ_сер_мін= 2.3
|Лют_сер_мін= 1.6
|Бер_сер_мін= 3.5
|Кві_сер_мін= 7.7
|Тра_сер_мін= 12.6
|Чер_сер_мін= 17.2
|Лип_сер_мін= 20.3
|Сер_сер_мін= 20.5
|Вер_сер_мін= 15.9
|Жов_сер_мін= 11.2
|Лис_сер_мін= 6.7
|Гру_сер_мін= 3.7
|Рік_сер_мін= 10.3
| Січ_а_мін= -12.2
| Лют_а_мін= -12.3
| Бер_а_мін= -7.3
| Кві_а_мін= -3.8
| Тра_а_мін= 2.8
| Чер_а_мін= 7.8
| Лип_а_мін= 12.2
| Сер_а_мін= 8.9
| Вер_а_мін= 3.9
| Жов_а_мін= -1.1
| Лис_а_мін= -8.9
| Гру_а_мін= -7.4
|Рік_а_мін= -12.3
|Січ_сер_опади= 76
|Лют_сер_опади= 60
|Бер_сер_опади= 51
|Кві_сер_опади= 33
|Тра_сер_опади= 34
|Чер_сер_опади= 36
|Лип_сер_опади= 31
|Сер_сер_опади= 46
|Вер_сер_опади= 41
|Жов_сер_опади= 53
|Лис_сер_опади= 68
|Гру_сер_опади= 83
|Рік_сер_опади= 612
|Січ_опади= 11
|Лют_опади= 9
|Бер_опади= 10
|Кві_опади= 10
|Тра_опади= 9
|Чер_опади= 9
|Лип_опади= 6
|Сер_опади= 6
|Вер_опади= 8
|Жов_опади= 9
|Лис_опади= 10
|Гру_опади= 12
|Рік_опади= 109
|Січ_сонце= 74.4
|Лют_сонце= 81.2
|Бер_сонце= 136.4
|Кві_сонце= 180.0
|Тра_сонце= 235.6
|Чер_сонце= 285.0
|Лип_сонце= 316.2
|Сер_сонце= 291.4
|Вер_сонце= 234.0
|Жов_сонце= 167.4
|Лис_сонце= 99.0
|Гру_сонце= 68.2
|Рік_сонце= 2168.8
}}

== Населення ==

{{Historical populations
| percentages = pagr
|footnote    =Без населених пунктів, підпорядкованих міськраді<ref>http://pop-stat.mashke.org/ukraine-cities.htm</ref>
|1897|13155
|1926|28758
|1939|32683
|1959|43994
|1970|62170
|1979|80098
|1989|88549
|2001|81654
|2005|80140
|2008|78935
|2012|78040
}}

Національний склад населення Ялтинської міськради за переписом 2001&nbsp;р.:<ref>{{Cite web |url=http://sf.ukrstat.gov.ua/perepis1.htm#_jaz |title=Архівована копія |accessdate=3 вересень 2013 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20120828162929/http://sf.ukrstat.gov.ua/perepis1.htm#_jaz |archivedate=28 серпень 2012 |deadurl=yes }}</ref>
{|
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''чисельність'''
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''частка, %'''
|-
| [[росіяни]]||91 408||65,5
|-
| [[українці]]||38 604||27,6
|-
| [[білоруси]]||2 204||1,6
|-
| [[кримські татари]]||1 877||1,3
|-
| [[вірмени]]||813||0,6
|-
| [[татари]]||476||0,3
|-
| [[євреї]]||424||0,3
|-
| [[азербайджанці]]||368||0,3
|-
| [[поляки]]||286||0,2

|}

== Історія ==
{{main|Історія Ялти}}

На території сучасної Ялти знайдені [[Археологічна пам'ятка|археологічні пам'ятники]] епохи [[Бронзова доба|бронзи]], поселення [[Таври (плем'я)|таврів]], з перших століть н.&nbsp;е. існувало поселення греків-колоністів ''Яліта'' (надалі називалася ''Галіта, Джаліта, Кауліта, Геаліта, Еталіта,'' сучасна назва, ймовірно, з 16 сторіччя)<ref name="УРЕ">{{УРЕ}}</ref>. [[1475]] року підпала під владу [[Османська імперія|Османської імперії]]. В [[1783]] році Ялту в складі Криму приєднано до [[Російська імперія|Російської імперії]]<ref name="УРЕ"/>. Сучасна Ялта заснована в [[1837]] році. Вже в 1838 році офіційно стала містом, яке з 1860-х років почало розвиватися як [[курорт]]<ref name="УРЕ"/>.
[[Файл:Open letter Yalta Town Early XX Century.jpg|міні|Ялта на початку XX століття (листівка)]]
Відомий терапевт [[Боткін Сергій Петрович|Сергій Боткін]] вважав клімат Південного узбережжя Криму цілющим і рекомендував [[Олександр II (російський імператор)|Олександру II]] придбати тут дачу. З 1866&nbsp;року дачне селище [[Лівадія (Крим)|Лівадія]] (нині&nbsp;— смт у складі Великої Ялти) стає літньою резиденцією династії [[Романови]]х.

В 1920 році Ялта стала ареною [[Червоний терор у Криму|червоного терору]], більшовицькими бойовиками тут було страчено близько 5 тисяч осіб<ref name = "encyclopedia">{{книга
 |автор          = Коллектив авторов
 |заглавие       = Революция и гражданская война в России: 1917—1923 гг. Энциклопедия в 4 т
 |место          = М.
 |издательство   = Терра
 |год            = 2008
 |том            = 2
 |страницы       = 127
 |страниц        = 560
 |серия          = Большая энциклопедия
 |isbn           = 978-5-273-00560-0
 |тираж          = 100 000
}}</ref>.

У лютому [[1945]]&nbsp;року про Лівадію говорить весь світ: у палаці відбулася [[Ялтинська конференція]] голів урядів трьох провідних держав [[Антигітлерівська коаліція|антигітлерівської коаліції]]&nbsp;— [[СРСР]], [[США]] і [[Велика Британія|Великої Британії]]<ref name="УРЕ"/>.

У радянський період (починаючи з 20-х років XX&nbsp;ст.) на Південнобережжі розгортається [[Рекреація Криму|рекреаційне]] будівництво, розраховане на масового споживача санаторно-курортних послуг; під здравниці переобладнують колишні палаци, вілли, дачі.

1954 року Ялта у складі [[Кримська область|Кримської області]] [[Приєднання Криму до України|була передана]] до [[Українська РСР|Української РСР]]. З 1991 року&nbsp;— у складі [[Україна|незалежної України]].

У березні 2014 року в результаті [[Анексія Криму Росією 2014 року|анексії Криму]] місто опинилось під контролем Росії.

=== Есперанто-рух ===
Ялта є єдиним містом пост-радянського регіону, де є меморіальні дошки, присвячені міжнародній мові [[Есперанто]]. Дві меморіальні дошки встановлені піонерам есперантського руху: М. Бровку та І. Островському<ref>{{cite web
 |url                     = http://lineckij.kiev.ua/esperanto/index.files/Page315.htm
 |назва              = Наші проекти
 |автор              = Михайло Лінецький
 |праця              = Освітньо-інформаційний центр Есперанто
 |видавець        = персональний сайт Михайла Лінецького
 |дата-доступу = 2011-02-28
 |deadurl                 = 404
}}{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>.

Меморіальна дошка доктору І. Островському встановлена на його будинку. В 1905 році він перший отримав дозвіл на видання російської есперантської газети і власноруч редагував її. Він був той, хто того ж року на першому [[Всесвітній конгрес есперантистів|Всесвітньому конгресі есперантистів]] ініціював офіційне прийняття есперанто-прапора<ref name="Ялта — колиска есперанто-руху">
{{cite web
 |url         = http://jaltaespero.narod.ru/ukr/festivalo.html
 |title       = Ялта - колиска есперанто-руху
 |date        = 2011-03-12
 |author      = Єфім Зайдман
 |work        = Jalta Espero
 |coauthors   = Шабала Максим (переклад українською)
 |archiveurl  = https://www.webcitation.org/6Ha4urmfU?url=http://jaltaespero.narod.ru/ukr/festivalo.html
 |archivedate = 2013-06-23
 |accessdate  = 2011-03-12
 |deadurl     = no
}}
</ref>

Меморіальна дошка есперанто-письменнику М. Боровку встановлена на будівлі першої міської бібліотеки, де він був її першим директором. М. Боровко був першим автором оригінальних новел мовою есперанто, які з'явились в «La esperantisto»<ref name="Ялта — колиска есперанто-руху"/>.

== Адміністративний устрій ==
До складу регіону Великої Ялти входять 2 міста (Ялта і [[Алупка]]), 21 селище і 9 сіл.

== Економіка ==
[[Файл:Port of Yalta 2.jpg|міні|праворуч|Ялтинський порт]]
Промисловість регіону представляють 17 підприємств. Підприємства харчової промисловості виробляють 95% обсягу промислової продукції (зокрема виноробна&nbsp;— 42%, рибна&nbsp;— 19%).

На території Великої Ялти розташовано Національне виробничо-аграрне об'єднання «Масандра» (засновано на початку XX століття), заводи «Лівадія» і «Гурзуф», які входять до складу об'єднання, а також Головний завод НВАО «Масандра».

Сільськогосподарське виробництво спеціалізується на виноградарстві (високоякісні сорти&nbsp;— [[Мускат білий]], [[Мускат чорний|чорний]], [[Мускат рожевий|рожевий]], [[Каберне]], [[Токайське вино|Токай]], [[Альбільо]], [[Сапераві (сорт винограду)|Сапераві]], [[Піно (сорт винограду)|Піно]] та інші), фруктів і тютюну. Сільське господарство представлене такими підприємствами: заводи «Гурзуф» і «Лівадія», колишній рибколгосп «Промінь».

У структуру транспорту і зв'язку входять: Укртелеком, Кримська дирекція ПП «Електрозв'язок», [[Ялтинський морський торговельний порт]].

Будівництво: Кримспецгідрорембуд, РСУ ЯО ЗАТ «Укрпрофздравниця».

Торгівля: КП «Ялтинський міськкоопринкторг», ОАТП «Ялтинський плодоовощкомбінат».

Житлово-комунальне господарство: ВО водопровідно-каналізаційного господарства, КП «Ялтатеплокоммуненерго».

Санаторно-курортна сфера: готельні комплекси [[Готель «Ялта-Інтурист»|«Ялта-інтурист»]], «Ореанда», [[Артек (табір)|МДЦ «Артек»]] і багато інших.

Банки і фінансові установи: [[Укрсоцбанк]] м. Ялти, ЗАТ «Біополіс».

Органи державного управління: Фонд комунального майна міста Ялти.

== Інфраструктура ==
=== Охорона здоров'я ===

У регіоні представлені всі типи установ лікувального і оздоровчого характеру, загальною кількістю 144 (на 39 тис. місць), з них 115 (на 34,7 тис. місць)&nbsp;— річного функціонування. До Ялтинського курортного району входять місто [[Алупка]] і селища [[Гурзуф]], [[Лівадія (Крим)|Лівадія]], [[Ореанда]], [[Гаспра]], [[Кореїз]], [[Сімеїз]], [[Форос]]<ref name="УРЕ"/>.

До курортних установ Великої Ялти належать: 70 санаторіїв і пансіонатів, 16 будинків відпочинку, 17 пансіонатів, 18 баз відпочинку, 8 оздоровчих таборів, 4 туристичних бази і кемпінгу, 11 готелів. Основний лікувальний засіб&nbsp;— [[кліматотерапія]]. Показання: хронічні захворювання легень і верхніх дихальних шляхів (нетуберкульозного характеру), хвороби серцево-судинної і нервової систем тощо<ref name="УРЕ"/>. В Ялті знаходиться [[Ялтинський науково-дослідний інститут фізичних методів лікування і медичної кліматології імені І. М. Сєченова]]. Курорт функціонує цілий рік.
[[Файл:Crimea South Coast 04-14 img04 Yalta city cableway.jpg|міні|праворуч|Канатна дорога у Ялті]]
Від середньовіччя в Ялті збереглися руїни укріплень, залишки храму в печері [[Іограф]]. За радянських часів у [[1936]] році архітекторами П. Крижанівським, В. Ковальським було споруджено санаторії «[[Курпати]]» (тепер корпус носить назву «Пальміро Тольятті»), 1956 року архітектором І. Кузіним санаторій «Росія», 1972 року архітектором Ю. Набоком санаторій «Чорноморський» та інші. За проектом І. Татієва 1975 року було добудовано будинок міськкому Компартії України (закладено 1955 року), зведено готель «Ялта» (1980 рік, архітектор А. Полянський)<ref name="УРЕ"/>.

=== Транспорт ===

Велика Ялта має розвинену транспортну інфраструктуру, яка обслуговує потреби курорту. Головним сухопутними транспортними артеріями є автомагістралі Сімферополь—Алушта—Ялта і Севастополь—Ялта—Алушта—Феодосія. Відстань до [[Сімферополь|облцентру]] становить близько 80&nbsp;км і проходить автошляхом {{Автошлях E|105}}, з яким збігається {{Автошлях М|18}}. Із Сімферополем пов'язана [[тролейбус]]ним сполученням. Міжміський автобусний рух обслуговує [[Ялтинський автовокзал|автовокзал]].

Морське транспортне обслуговування забезпечує [[Ялтинський морський торговельний порт]] в [[Ялтинська бухта|Ялтинській бухті]], який приймає вантажні і пасажирські (зокрема круїзні) судна. Ялтинський вантажний торговий порт забезпечує переробку і відправку вантажів, каботажні і міжнародні перевезення. Ялтинський пасажирський порт здійснює перевезення відпочиваючих і жителів Ялти уздовж Південного берега Криму.

== Освіта, наука та культура ==
Культурний потенціал Великої Ялти складають: Алупкинський палацово-парковий комплекс, Лівадійський палац-музей, Ялтинський державний історико-літературний музей, будинок-музей А.Чехова, Кримська кіностудія «Ялтафільм», театр ім. А.Чехова, концертний зал «Ювілейний», централізована бібліотечна система, музей О.Пушкина в Гурзуфі, меморіальний музей Лесі Українки.

У місті функціонують 35 спортивних організацій (спортивні секції по 21 виду спорту, з них 12 видів&nbsp;— олімпійських). Відомі ялтинські спортсмени: Л.Османова (пауерліфтінг), А.Веденмєєр (скалелазіння), А.Рісник (кікбоксинг), Ю.Солодков (тайландский бокс), Р.Загороднюк (бокс), збірна команда м. Ялти по [[Городковий спорт|городковому спорту]] (капітан&nbsp;— А.Бабич).

Найпопулярнішими масовими міськими заходами є «Кримська зима», «Зимове море», спортивні свята, приурочені до дня міста, Дню спорту України.

Влітку Ялта стає одним з центрів культурної життя країни, літньою столицею України. Тут проводяться фестивалі театру і кіно (Міжнародний фольклорний фестиваль, з 1999&nbsp;р.); Міжнародний телекінофорум «Разом» (з 2000&nbsp;р.), Міжнародний фестиваль класичної музики «Зірки планети», фестиваль «Море друзів», «Біля Чорного моря» та інші.

У місті легалізована діяльність 285 суспільних об'єднань громадян, з них&nbsp;— 17 регіональних відділень політичних партій і 57 релігійних організацій.
Велика Ялта давно привертає видатних людей. Тут побували сотні письменників, композиторів, художників, кінематографістів, відомих співаків і акторів.

Науковий потенціал Великої Ялти представляють 5 науково-дослідних і наукових інститути (НДІ винограду і вина «Магарач», [[Нікітський ботанічний сад|Державний Нікітський Ботанічний Сад]], НДІ курортології, фізіотерапії ім. Сеченова, Ялтинський філіал Кримського НДІ проектування, Ялтинський філіал Кримкурортпроекта).

У Ялті 26 загальноосвітніх шкіл (16540 учнів), вечірня школа (1020 учнів); 30 дитячих садків (1890 дітей), 6 позашкільних установ (3800 дітей); функціонують 5 навчально-виховних комплексів «школа&nbsp;— дитячий садок», УВК «Школа&nbsp;— дитячий садок» №&nbsp;15 з українською мовою навчання, ЕНВК «[[Школа майбутнього]]».

У Великій Ялті є Кримський республіканський професійно-технічний навчальний заклад «Ялтинське вище професійне училище будівельних і харчових технологій»&nbsp;— державний навчальний заклад III атестаційного рівня.

У Ялті діють також вищі навчальні заклади: Республіканський вищий навчальний заклад «[[Кримський державний гуманітарний університет|Кримський гуманітарний університет»]] (державний заклад), [[Ялтинський університет менеджменту]] (приватний заклад), комерційний технікум Національного університету харчових технологій, медичний коледж.

== Туризм ==
{{see also|Пам'ятки архітектури Ялтинської міськради|Пам'ятки історії Ялтинської міськради}}
* [[Ялтинська набережна]]
* Центр органної музики (неподалік Лівадійського палацу, вул. Батуріна,4, в колишньому приміщенні електростанції палацу. Орган створив Володимир Хромченко.)
* [[Храм Святого Іоана Златоуста|Православна Церква Св'ятого Іоана Золотоустого]],
* [[Собор Олександра Невського (Ялта)|Православний собор Олександра Невського]],
* багато інших православних храмів,
* римсько-католицький [[костьол]],
* [[Вірменська церква (Ялта)|вірменська церква]], побудована в 1909–1014 роках архітектором [[Тер-Мікелян Габріель|Г. Тер-Мікеляном]] за ескізами художника [[Вардгес Суренянц|Вардгеса Суренянца]]
* [[Будинок-Музей Чехова в Ялті|будинок-музей А.&nbsp;П.&nbsp;Чехова]],
* [[Музей Лесі Українки у Ялті|будинок-музей Лесі Українки]],
* колишній палац [[Бухарське ханство|Еміра Бухарського]]. Зведений <span style="white-space: nowrap;">в [[1907]]–[[1911]]&nbsp;рр.</span>
* «Поляна казок»,
* музей скульптури і флористики,
* [[Козацька віха (Ялта)]]
* перший в Україні приватний [[Казка (зоопарк)|зоопарк «Казка»]].

У місті поставлено ряд пам'ятників відомим діячам, митцям, поетам: [[Чехов Антон Павлович|А. Чехову]] (1953, скульптор Г. Мотовилов), [[Пам'ятник Леніну (Ялта)|В.&nbsp;Леніну]] (1954, скульптор П. Яцино), борцям за владу Рад (1969, скульптор Ю. Орєхов), [[Леся Українка|Лесі Українці]] (1972, скульптор Г. Кальченко)<ref name="УРЕ"/>.

{{Gallery
|title=
|width=300| height=210| lines=4
|align=center
|file:Crimea South Coast 04-14 img12 Yalta Alexander Nevsky Church.jpg|[[Собор Олександра Невського (Ялта)|Православний собор Олександра Невського]]
|file:Ялта Церква вірменська.jpg|[[Вірменська церква (Ялта)|Вірменська церква]]
|file:Пам'ятник Лесі Українці в Ялті.jpg|[[Музей Лесі Українки (Ялта)|Музей Лесі Українки]]
|file:Widok na Jałtę ze statku 04.JPG|[[Ялтинська набережна]]
|file:Yalta Mariyno hotel DSC08030sw.jpg| Готель «Маріїно», в якому мешкали: А.П. Чехов, В.В. Маяковський
}}

== Персоналії ==
* [[Горська Алла Олександрівна]]&nbsp;— українська художниця-шістдесятниця і відомий діяч правозахисного руху 60-х років в Україні.
* [[Лігнау Олександр Георгійович]]&nbsp;— [[Генерал-хорунжий]] збройних сил [[Українська Держава|Української Держави]].
* [[Літровник Володимир Кимович]]&nbsp;— український звукооператор.
* [[Лучина Ніна Іванівна]]&nbsp;— український кінокритик.
* [[Алла Назимова]] (справжнє ім'я Міріам Левентон)&nbsp;— американська акторка театру та кіно, удостоєна двох зірок на [[Голлівудська Алея Слави|Алеї Слави Голівуда]].
* художник [[Алісов Михайло Олександрович]].
* [[Танський Володимир Іванович]] - відомий ентомолог, доктор біологічних наук, професор; народився у Ялті.

У Ялті свого часу бували [[Пушкін Олександр Сергійович|О.&nbsp;Пушкін]] (1820), [[Грибоєдов Олександр Сергійович|О.&nbsp;Грибоєдов]] (1825), [[Островський Олександр Миколайович|О.&nbsp;Островський]] (1860), [[Некрасов Микола Олексійович|М.&nbsp;Некрасов]] (1876), [[Толстой Лев Миколайович|Л.&nbsp;Толстой]], [[Коцюбинський Михайло Михайлович|М.&nbsp;Коцюбинський]], [[Кропивницький Марко Лукич|М. Кропивницький]], [[Леся Українка]]<ref>Лист Лесі Українки до О.&nbsp;П.&nbsp;Косач (сестри) від 19 березня 1907 p.</ref><ref>Лист Лесі Українки до родини Косачів від 15 березня 1907 p.</ref>., [[Володимир Вернадський]]<ref>{{Cite web |url=http://abris.crimea.ua/enciklopedia/persons/03/vernadsky/hronika.html |title=ХРОНИКА ЖИЗНИ, НАУЧНЫХ И ОБЩЕСТВЕННЫХ СВЯЗЕЙ В. И. ВЕРНАДСКОГО С КРЫМОМ |accessdate=10 січень 2015 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20150110092228/http://abris.crimea.ua/enciklopedia/persons/03/vernadsky/hronika.html |archivedate=10 січень 2015 |deadurl=yes }}</ref>, [[Марія Заньковецька|М. Заньковецька]], [[Микола Садовський|М. Садовський]] та ін<ref name="УРЕ"/>. Тут жив і похований [[Руданський Степан Васильович|С.&nbsp;Руданський]], поховані російський композитор [[Калінніков Василь Сергійович|В.&nbsp;Калінніков]], український поет [[Григорук Євген Максимович|Є.&nbsp;Григорук]], білоруський поет [[Богданович Максим Адамович|М.&nbsp;Богданович]]. З цим курортним містом пов'язаний тривалий період життя і діяльності А.&nbsp;Чехова, який тут зустрічався з [[Максим Горький|Максимом Горьким]], [[Бунін Іван Олексійович|І.&nbsp;Буніним]], [[Купрін Олександр Іванович|О.&nbsp;Купріним]], [[Левітан Ісаак Ілліч|І.&nbsp;Левітаном]], трупою [[Московський художній театр|Московського художнього театру]] на чолі з [[Станіславський Костянтин Сергійович|К.&nbsp;Станіславським]]. У 1901–1914 роках в Ялті жив вірменський композитор та диригент [[Спендіаров Олександр Опанасович|О.&nbsp;Спендіаров]]<ref name="УРЕ"/>.

== В піснях ==

== Міста-побратими ==
{|style="width: 100%; align:top"
 |-
 |valign="top"|
* {{Прапорець20|RUS}} [[Улан-Уде]], [[Росія]]
* {{Прапорець20|USA}} [[Санта-Барбара (Каліфорнія)]], [[США]]
* {{Прапорець20|CRO}} [[Рієка]], [[Хорватія]]
* {{Прапорець20|ITA}} [[Поццуолі]], [[Італія]]
* {{Прапорець20|FRA}} [[Ніцца]], [[Франція]]
 |valign="top"|
* {{Прапорець20|MEX}} [[Акапулько]], [[Мексика]]
* {{Прапорець20|GER}} [[Баден-Баден]], [[Німеччина]]
* {{Прапорець20|GEO}} [[Батумі]], [[Грузія]]
* {{Прапорець20|ISR}} [[Ейлат]], [[Ізраїль]]
* {{Прапорець20|ROM}} [[Галац]], [[Румунія]]
 |}

== Див. також ==
* [[Ялтинський маяк]]
* [[Ялтинський заповідник]]
* [[Ялтинська кіностудія]]
* [[Ялтинський амфітеатр]]
* [[Чехове]]
* [[1475 Ялта]]<ref>{{DMPN}}</ref>

== Примітки ==
{{reflist|2}}
{{Вікіпосилання
|Тема               = Ялта
|Портал             = 
|Портал-зображення  = 
|Вікісловник        = Ялта
|Вікіпідручник      = 
|Вікіцитати         = 
|Вікіджерела        = 
|Вікіновини         = 
|Вікісховище        = Category:Yalta
|Вікімандри         = Ялта
|Метавікі           = 
|Проект             = 
}}

== Джерела ==
* ''А.&nbsp;В.&nbsp;Іванець.'' [http://history.org.ua/LiberUA/978-966-00-1359-9/978-966-00-1359-9.pdf Ялта] // {{ЕІУ|10|735}}
* [http://imsu-krym.com/mista-i-sela-krymskoi-oblasti/jalta.html стаття Ялта&nbsp;— Інформаційно-пізнавальний портал | Кримська область у складі УРСР] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том&nbsp;— Історія міст і сіл Української РСР. Кримська область.&nbsp;— К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970.&nbsp;— 992 с.)

== Посилання ==
* {{УМЕ16|частина=Ялта|сторінки=2125}}
* [https://web.archive.org/web/20110727022029/http://lesiaukrainka.crimea.ua/ Музей Лесі Українки]
{{Ялта}}
{{Navboxes
|title = Статті та теми пов'язані з мiстом
|list  =
{{Історичні місця Криму}}
{{Населені пункти АР Крим}}
{{Автономна Республіка Крим}}
{{Члени МЧК}}
}}
{{Authority control}}{{ВП-портали|Крим|Україна|Географія}}{{DEFAULTSORT:Ялта}}
[[Категорія:Ялта| ]]
[[Категорія:Міста Криму]]
[[Категорія:Міста обласного значення]]
[[Категорія:Курорти Криму]]
[[Категорія:Курорти Чорного моря]]
[[Категорія:Південне узбережжя Криму]]
[[Категорія:Портові міста]]
[[Категорія:Виборчий округ 7]]