Перегляд вихідного коду сторінки Яків II (король Англії)

{{Тезки|Яків II (значення)}}
{{Правитель:Король
| ім'я                = Яків II (VII)
| титулатура          = Dei Gratia Magnæ Britaniæ Franciæ et Hiberniæ Rex Fidei Defensor
| титул               = [[Король Англії]]
| зображення          = King_James_II_by_Sir_Godfrey_Kneller,_Bt.jpg
| зображення_підпис   = 
| правління           = [[1685]]-[[1688]]
| коронація           = [[23 квітня]] [[1685]]
| ім'я при народженні = James Stuart (Джеймз Стюарт)
| інші титули         = [[Монархи Шотландії|Король Шотландії]]<br/>[[Король Франції]]<br/>[[Королівство Ірландія|Король Ірландії]]
| хрещення            = 
| дата народження     = 14.10.1633
| місце народження    = [[Сент-Джеймський палац]], [[Лондон]]
| дата смерті         = 16.9.1701
| місце смерті        = [[Сен-Жерменський палац]]
| місце поховання     = [[Сен-Жерменський палац]], [[Франція]]
| попередник          = [[Карл II (король Англії)|Карл II]]
| наступник           = [[Вільгельм III Оранський]]<br/>[[Марія II (королева Англії)|Марія II]]
| дружина             = [[Анна Гайд]]
| другий шлюб         = [[Марія Моденська]]
| діти                = Чарльз, [[Марія II (королева Англії)|Марія]], Джеймз, [[Анна Стюарт|Анна]], Чарльз, Едґар, Генрієтта, Катерина, Ізабель, Катерина Лаура, Чарльз, Єлизавета, Шарлотта Марія, Джеймз Френсіс Едуард, Луїза Марія Тереза 
| династія            = [[Стюарти]]
| батько              = [[Карл I (король Англії)|Карл I]]
| мати                = Генрієтта Марія Французька
| герб                = James I & VI Scottish Arms 1603.PNG
| сигнатура           = JamesIISig.svg
}}

'''Яків ІІ''' ({{lang-en|James II}}; [[14 жовтня]] [[1633]]&nbsp;— [[16 вересня]] [[1701]])&nbsp;— король [[Англія|Англії]], [[Шотландія|Шотландії]] з 1685 (як шотландський монарх — '''Яків VII''') та [[Ірландія|Ірландії]], другий син [[Карл І (король Англії)|Карла І]], спадкоємець старшого брата [[Карл ІІ (король Англії)|Карла ІІ]]. Був одружений з Анною Гайд з 1659 (1637—1671, матір'ю Марії ІІ і Анни) і Марією Модена з 1673 (матір'ю Якова Едуарда Стюарта). По материнській лінії нащадок Короля Данила.

У [[1671]] став католиком, що призвело до перших спроб не дати йому успадковувати трон, пізніше до повстання в Монмауті й Аргіллі і згодом до запрошення партіями торі і вігів Вільгельма Оранського зайняти трон у [[1688]]. Яків втік у [[Франція|Францію]], підняв повстання в Ірландії в березні [[1689]], але після поразки в бою над річкою Бойн [[1 липня]] [[1690]] залишився в засланні у Франції.

== Герцог Йоркський ==
Отримав від батька титул [[Герцог Йоркський|герцога Йоркського]] (1644). Під час [[Громадянська війна в Англії|громадянської війни]], після захоплення [[Йорк]]а парламентським військом у [[1646]] Яків з братами та сестрами був ув'язнений.

У [[1648]] втік на континент. Служив під прапорами французького маршала [[Анрі Тюренн де Ла Тур д'Овернь|Анрі Тюренна]] ([[1652]]); згодом бився проти нього у лавах іспанської армії.

Після реставрації [[Стюарти|Стюартів]] мав також шотландський титул [[герцог Олбані]] (1660). У званні [[генерал-адмірал]]а отримав під своє командування морські сили Англії; у [[1665]] здобув перемогу над голландським флотом поблизу [[Гардвіч]]а. Разом із прихильністю до [[католицизм]]у у Якова посилювались дружба з [[Людовік XIV|Людовіком XIV]], ненависть до [[Голландія|Голландії]] й наміри встановити [[абсолютна монархія|абсолютну монархію]].

Після смерті своєї першої дружини, Анни, дочки [[Едвард Гайд, 1-й граф Кларендон|Едварда Кларендона]], Яків прийняв [[католицизм]]. У війні проти Нідерландів, яка розгорнулася пізніше, він командував флотом у двох великих морських битвах.

Вплив парламенту, що посилився в результаті невдалої війни і був затвердженим виданням «[[Акт про присягу|Акту про присягу]]», змусив Якова усунутися від державних справ. Всупереч його бажанню, старша з двох його дочок від першого шлюбу, Марія (ймовірна спадкоємиця престолу, оскільки [[Карл II (король Англії)|Карл II]] був бездітним, а у Якова не було на той час синів), була видана за [[Вільгельм III Оранський|Вільгельма Оранського]] ([[1677]]).

Друга дружина Якова, [[Марія Моденська]], пристрасна католичка, зробила Якова ще більш наполегливим послідовником католицизму. Коли у [[1679]] розповсюдились чутки про католицьку змову, на чолі якої нібито стояв Яків, останній був змушений залишити Англію; виникло навіть питання про усунення його від спадкування престолу, але саме це спричинило реакцію проти [[віги|вігів]], й після смерті Карла Яків безперешкодно вступив на престол.

== Царювання ==
Без зусиль були придушені та страшенно жорстоко покарані [[повстання Монмута]] в Англії й лорда [[Арчібальд Кемпбелл, 2-й маркіз Аргайл|Арчібальда Аргайла]] в Шотландії. Особливу жорстокість у судових процесах над заколотниками проявив суддя [[Джордж Джеффріс]]. Підбадьорений успіхом, Яків замислив за допомогою широкого тлумачення та застосування [[Диспенсаціоналізм|диспенсивної влади]] замістити всі головні посади (військові та громадські) особами-неангліканами. При цьому він покладав особливі надії на доктрину безумовної покори, яку сповідувала тоді значна більшість англіканського духовенства.

Духовенство, яке протестувало, Яків примиряв шляхом так званої «високої комісії», надавав покровительство усім рухам, ворожим до панівної церкви, й поставив собі на меті встановлення абсолютної католицької монархії шляхом майже неприхованої пропаганди [[католицизм]]у й тісного союзу з [[Людовік XIV (король Франції)|Людовіком XIV]]. Навіть найвідданіші слуги короля, англіканські єпископи, були притягнуті до судової відповідальності, але виправдані присяжними. Сподіваючись, що після смерті Якова за відсутності потомства чоловічої статі, правління перейде до рук його дочки, відданої [[протестантизм]]у, народ стримував своє обурення й до повстання справа не доходила.

Коли [[10 червня]] [[1688]] оголошено про народження [[Яків III (претендент)|принца Уельського]], багато хто не бажав вірити у дійсність цього факту й підозрювали підміну. Втративши надію на мирні поліпшення, вожді обох головних партій, [[віги|вігів]] і [[торі (партія)|торі]], запросили нідерландського принца [[Вільгельм III Оранський|Вільгельма Оранського]] зайняти трон Англії. Яків хотів піти на поступки, проте було вже запізно.

== Скидання й еміграція ==
У листопаді [[1688]] принц Оранський висадився в Англії, й у грудні король із незаконним сином, [[Джеймс Фітцджеймс, 1-й герцог Бервік|герцогом Бервіком]], залишений дочкою Анною та найближчими радниками, втік до [[Франція|Франції]], де Людовік XIV надав у його розпорядження [[Сен-Жерменський палац]]. У лютому [[1689]] парламент проголосив королем і королевою Англії Вільгельма та Марію. Яків з Франції підтримував постійні стосунки зі своїми прибічниками ([[якобіти|якобітами]]), які готували змови в Англії й відкрито підбурювали повстання в Шотландії та Нормандії. У [[1689]] Яків прибув до [[Ірландія|Ірландії]] й постав на чолі змовників, яких підтримали французькі війська, але були в [[1690]] [[Битва на річці Бойн|розбиті на річці Бойн]].

Його нащадки (син, [[Яків III (претендент)|Яків «Старий претендент»]], й онуки, [[Карл Едуард Стюарт|Карл «Молодий претендент»]] і [[Генріх Бенедикт Стюарт|кардинал Генріх Стюарт]]) продовжували претендувати на англійський та шотландський престоли й очолювати партію якобітів аж до припинення дому Стюартів ([[1807]]).

== Шлюб та діти ==
Яків був одружений двічі: з [[Анна Гайд|Анною Гайд]] (1638—1671), дочкою державного діяча та історика [[Едуард Гайд, 1-й граф Кларендон|графа Кларендона]], та з [[Марія Моденська|Марією Моденською]] (1658—1718), дочкою моденського герцога Альфонсо IV. Від першого шлюбу у нього було 8 дітей, з яких вижили дві дочки, майбутні королеви [[Марія II (королева Англії)|Марія II]] та [[Анна (королева Великобританії)|Анна]], а всі 4 сини і ще 2 дочки померли в дитинстві. Від другого шлюбу народилось 7 дітей, з яких також вижили двоє: син [[Яків III (претендент)|Яків «Старий претендент»]] і дочка [[Луїза Стюарт]] (померла у віці 19 років від віспи), яка народилася вже у Франції. Законне потомство Якова II припинилось у [[1807]].

Окрім нащадків від двох законних дружин, Яків (будучи герцогом Йоркським) мав дітей також від двох коханок. Від [[Арабелла Черчилль|Арабелли Черчилль]], сестри знаменитого полководця [[Джон Черчиль, герцог Мальборо|Джона Черчилля, герцога Мальборо]], у нього народились два сини, [[Джеймс Фітцджеймс, 1-й герцог Бервік|Джеймс]] і [[Генрі Фіцджеймс|Генрі]], які поїхали разом з батьком до Франції, і дві дочки, Генрієтта й Арабелла; всі вони мали прізвище Фіцджеймс, із префіксом [[фіц]], традиційним для позашлюбних дітей знаті. Від [[Кетрін Седлі]], якій Яків після вступу на престол надав титул графині Дорчестерської, у нього народилася дочка, також Кетрін, у першому шлюбі маркіза, а у другому&nbsp;— герцогиня. Потомство позашлюбних дітей Якова II існує донині; зокрема, нащадками Генрієтти Фіцджеймс (через свою матір [[Діана, принцеса Уельська|Діану]]) є онуки Єлизавети II принци [[Вільям, герцог Кембриджський|Вільям]] і [[Генрі, принц Уельський|Гаррі]].

== У мистецтві ==
Яків II є персонажем багатьох історичних романів та фільмів, зокрема, роману Річарда Блекмора «Лорна Дун». В екранізаціях роману його роль виконували Джордж Керзон (1934), [[Г'ю Фрейзер]] (1990), Роберт Едді (2000). В серіалі 2000 року «Карл II» Якова грав Чарлі Крід-Майлз.

== Джерела ==
{{Refbegin|60em}}
* [[Maurice Ashley (historian)|Ashley, Maurice]], ''The Glorious Revolution of 1688'', Charles Scribner's Sons, New York, 1966. ISBN 0-340-00896-2.
* [[Hilaire Belloc|Belloc, Hilaire]], ''James the Second'', J.B. Lippincott Co, Philadelphia 1928, popular; Catholic perspective
* Callow, John, ''The Making of King James II: The Formative Years of a King'', Sutton Publishing, Ltd, Stroud, Gloucestershire, 2000. ISBN 0-7509-2398-9.
* [[Tom Devine|Devine, T. M.]], ''The Scottish Nation 1700—2007'', Penguin Books, London, 2006. ISBN 0-14-102769-X
* Harris, Tim, ''Revolution: The Great Crisis of the British Monarchy, 1685—1720'', Penguin Books, Ltd., 2006. ISBN 0-7139-9759-1.
* Hilliam, David, ''Kings, Queens, Bones & Bastards'', Sutton Publishing, Gloucestershire, 1998. ISBN 0-7509-3553-7.
* Jones, J. R. ''The Revolution of 1688 in England'', Weidenfeld and Nicolson, 1988. ISBN 0-297-99467-0.
* [[John Phillipps Kenyon|Kenyon, J.P.]], ''The Stuart Constitution 1603—1688, Documents and Commentary'', 2d ed., Cambridge University Press, Cambridge 1986. ISBN 0-521-31327-9.
* MacLeod, John, ''Dynasty, the Stuarts, 1560—1807'', Hodder and Stoughton, London 1999. ISBN 0-340-70767-4.
* [[Thomas Babington Macaulay, 1st Baron Macaulay|Macaulay, Thomas Babington]], ''[[The History of England from the Accession of James the Second]]. [http://books.google.com/books?id=1oIYAAAAYAAJ Popular Edition in Two Volumes]''. Longmans, London 1889.
* Miller, John. ''James II'' (3rd ed. 2000) ISBN 0-300-08728-4
* [http://jacobite.ca/kings/james2.htm McFerran, Noel S. (2003). «James II and VII.»]
* Ó Buachalla, Breandán, Aisling Ghéar, An Clóchomhar Tta, Baile Átha Cliath, 1996 ISBN 0-903758-99-7
* Ó Ciardha, Éamonn, Ireland and the Jacobite Cause, 1685—1766, Four Courts, Dublin, 2002. ISBN 1-85182-534-7
* Pincus, Steven. ''1688: The First Modern Revolution'' (2009) New Haven & London, Yale University Press, ISBN 0-300-11547-4
* Prall, Stuart, ''The Bloodless Revolution: England, 1688'', Anchor Books, Garden City, New York 1972.
* Royle, Trevor, ''The British Civil Wars: The Wars of the Three Kingdoms, 1638—1660'', Little, Brown, 2004. ISBN 0-312-29293-7.
* Sowerby, Scott, ''Making Toleration: The Repealers and the Glorious Revolution'' (2013) Cambridge, Mass., & London, Harvard University Press, ISBN 978-0-674-07309-8.
* Speck, W.A. ''James II'' (2002)
* Turner, Francis C., ''James II'', Eyre and Spottiswoode, London, 1948
* Waller, Maureen, ''Ungrateful Daughters: The Stuart Princesses who Stole Their Father's Crown'', Hodder & Stoughton, London, 2002. ISBN 0-312-30711-X.
{{Refend}}

== Посилання ==
* {{УСЕ-4|[http://slovopedia.org.ua/29/53423/24437.html Яків II]}}
* {{нп|Титули британських суверенів||en|Style of the British sovereign}}
* [[:en:James II of England|James II of England&nbsp;— English Wikipedia]]{{ref-en}}

{{start box}} {{succession box
|попередник=[[Карл II (король Англії)|Карл II]]

|титул= ''[[Король Англії]]''<br/>[[1685]]-[[1688]]

|наступник=[[Вільгельм III Оранський]]<br/>[[Марія II (королева Англії)|Марія II]]
}}
{{end box}}
{{start box}} {{succession box
|попередник=[[Карл II (король Англії)|Карл II]]

|титул= ''[[Королівство Ірландія|Король Ірландії]]''<br/>[[1685]]-[[1688]]

|наступник=[[Вільгельм III Оранський]]<br/>[[Марія II (королева Англії)|Марія II]]
}}
{{end box}}
{{start box}} {{succession box
|попередник=[[Карл II (король Англії)|Карл II]]

|титул= ''[[Монархи Шотландії|Король Шотландії]]''<br/>[[1685]]-[[1688]]

|наступник=[[Вільгельм III Оранський|Вільгельм II Оранський]]<br/>[[Марія II (королева Англії)|Марія II]]
}}
{{end box}}
{{start box}} {{succession box
|попередник=[[Карл II (король Англії)|Карл II]]

|титул= ''[[Король Франції]]''<br/>титулярний<br/>[[1685]]-[[1688]]

|наступник=[[Вільгельм III Оранський]]<br/>[[Марія II (королева Англії)|Марія II]]
}}
{{end box}}

{{Wikidata/FamilyTree}}
{{Королі Англії}}
{{бібліоінформація}}

[[Категорія:Королі Англії]]
[[Категорія:Королі Шотландії]]
[[Категорія:Скинуті монархи]]
[[Категорія:Стюарти]]
[[Категорія:Люди на монетах]]
[[Категорія:Люди на марках]]
[[Категорія:Протестанти, які стали католиками]]