Перегляд вихідного коду сторінки Яким Сомко

{{Гетьман
| ім'я                = Яким Сомко
| титулатура          =
| титул               = [[Гетьман України]]
| зображення          = [[Файл:Ukraine Яким Сомко.jpg|250px]]
| зображення_підпис   =
| правління           = [[1660]]-[[1663]]
| обрання             = [[1660]]
| ім'я при народженні =
| інші титули         =
| хрещення            =
| дата народження     = бл.[[1619]]
| місце народження    = [[Переяслав]]
| дата смерті         = 28.9.1663
| місце смерті        = [[Борзна]]
| місце поховання     =
| попередник          = [[Іван Безпалий]]
| наступник           = [[Іван Брюховецький]]
| дружина             = Ірина
| діти                = Параска, Галина, Василь
| династія            = [[Сомки]]
| батько              = Семен Сомко
| мати                =
| герб                =
| сигнатура           =
}}

'''Яки́м Сем́енович Сомко́''' (бл.[[1619]]&nbsp;— [[18 вересня|18]]<ref>Літопис самовидця.&nbsp;— К. : Наукова думка, 1971.&nbsp;— С. 176.</ref> / [[28 вересня]] [[1663]])&nbsp;— [[українці|український]] військовий, політичний і державний діяч. [[Наказний гетьман|Наказний]] [[гетьман Війська Запорозького]], голова [[Гетьманщина|Козацької держави]] в [[Лівобережжя|Лівобережній Україні]] ([[1663]]&nbsp;— 1 місяць). Представник [[міщани|міщанського]] роду [[Сомки|Сомків]]. Син [[Семен Сомко|Семена Сомка]]. Брат [[Ганна Сомко|Ганни Сомко]], першої дружини гетьмана [[Богдан Хмельницький|Богдана Хмельницького]].

== Біографія ==
Родом із заможних переяславських козаків{{sfn|Сушинський|2007|с=421}}.

З початком [[Хмельниччина|Національно-визвольної війни]] входив до найближчого оточення Богдана Хмельницького, виконував його дипломатичні та військові доручення. [[Сотник]] [[Переяславський полк|переяславського полку]] ([[1654]]), посланець [[Богдан Хмельницький|Богдана Хмельницького]] до Москви ([[1654]]), наказний полковник переяславський ([[1658]]). У 1655 році отримав від Богдана Хмельницького дозвіл на заснування у [[Вороньків|Воронькові]] слободи{{sfn|Коваленко|2009}}. На [[Козацька рада|козацькій раді]] у [[1659]]&nbsp;році в с. [[Германівка (Обухівський район)|Германівка]], поблизу [[Київ|Києва]], висунув свою кандидатуру на посаду гетьмана, але обрали не його, а [[Юрій Хмельницький|Юрія Хмельницького]]. Після [[Слободищенська угода|Слободищенської угоди]] [[Юрій Хмельницький|Юрія Хмельницького]] з Річчю Посполитою ([[1660]]), до якої Сомко поставився негативно, був обраний полковником переяславським і [[наказний гетьман|наказним гетьманом]] [[Лівобережна Україна|Лівобережжя]], яке перебувало під контролем Московського царства.

Проте, Яким Сомко був невдоволений також московською політикою в Україні, він прагнув зберегти під своєю булавою цілісність і самостійність [[Гетьманщина|Гетьманщини]]. Це викликало недовір'я й ворожість Москви до Сомка, й [[опозиція|опозицію]] до нього з боку частини лівобережної [[козацька старшина|старшини]] на чолі із [[Василь Золотаренко|Василем Золотаренком]], а також із боку [[Запорізька Січ|Запоріжжя]] (на чолі з кошовим «гетьманом» [[Іван Брюховецький|Іваном Брюховецьким]]), як проти представника інтересів заможної [[старшина|старшини]]. Противники Сомка звинувачували його в таємних зносинах із [[Юрій Хмельницький|Юрієм Хмельницьким]], згодом із гетьманом [[Правобережна Україна|Правобережної України]] [[Павло Тетеря|Павлом Тетерею]], а також із [[Річ Посполита|Річчю Посполитою]] та [[Кримське ханство|Кримським ханством]].

З цього скористалася [[Московське царство|Москва]], яка не затвердила ухвали [[Козелець]]кої старшинської ради [[1662]] року про обрання Якима Сомка на гетьмана України й на [[Чорна рада 1663|Чорній раді]] в [[Ніжин]]і ([[червень]] [[1663]]) підтримала кандидатуру [[Іван Брюховецький|Івана Брюховецького]], який і був обраний гетьманом. Яким Сомко був ув'язнений і через 3 місяці страчений у [[Борзна|Борзні]] разом із [[полковник]]ами: [[Ніжинський полк|Ніжинським]]&nbsp;— [[Василь Золотаренко|Василем Золотаренком]], чернігівським&nbsp;— [[Оникій Силич|Оникієм Силичем]], [[Переяславський полк Війська Запорозького|переяславським]]&nbsp;— [[Афанасій Щуровський|Афанасієм Щуровським]], [[ніжин]]ським [[осавул]]ом Павлом Килдієм<ref>[[Літопис Самовидця]]… С. 174</ref>.

== Примітки ==
{{reflist}}

== Джерела та література ==
* ''Горобець В. М.'' [http://corp.nbuv.gov.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?Z21ID=&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Somko_Y Сомко Яким Семенович] // {{ЕІУ|9|709}}
{{Rodovid|219102}}
* {{ЕУ}}
* {{книга|автор=[[Коваленко Сергій Станіславович|Сергій Коваленко]]|заголовок=Україна під булавою Богдана Хмельницького. Енциклопедія у 3-х томах. Том 3.|видавець=Стікс-Ко|рік=2009|сторінок=479|isbn=978-966-96849-3-6|ref=Коваленко}}
* ''Кривошея В. В''. [https://web.archive.org/web/20110927055018/http://www.memory.gov.ua/data/upload/publication/main/ua/1476/krivosheya_51.pdf Козацька еліта Гетьманщини].&nbsp;— К. : НАН України, 2008.&nbsp;— 452 с.
* {{книга|автор=Сушинський Б. І.|заголовок=Всесвітня козацька енциклопедія XV — початку XXI століть|місце=Одеса|видавництво=«Видавничий дім ЯВФ»|рік=2007|сторінок=570|isbn=966-2900-01-2|ref=Сушинський}}

=== Література ===
* ''T. Чухліб''. Сомко Яким Семенович // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін.&nbsp;— К.: Парламентське видавництво, 2011.&nbsp;— с.674 ISBN 978-966-611-818-2

== Посилання ==
* [http://leksika.com.ua/12421102/legal/somko Сомко] // {{Юридична енциклопедія|5}}
* [http://ukrainian-literature.pp.ua/pages/conspect/9form/9-11.htm Яким Сомко у творі П. Куліша «Чорна Рада»]{{Недоступне посилання|date=серпень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}

{| style="clear:both; background-color: white; border-style: solid; border-color:red; border-width:2px; vertical-align:top; text-align:center; border-collapse: collapse;width:100%;margin-top:3px;" cellpadding="4" cellspacing"0"
| width="25%" | Попередник<br/>[[Федір Лобода]]
| width="10%" | [[Файл:Pereyaslav polk.svg|50px]]
| width="20%" | '''[[Переяславський полк|Полковник переяславський]]'''<br/>[[1652]]
| width="10%" | [[Файл:Pereyaslav polk.svg|50px]]
| width="25%" | Наступник<br/>[[Богдан Калениченко]]
|}
{{Послідовність гетьманів Лівобережної України|попередник=[[Іван Безпалий]]|від=[[1660]]|до=[[1663]]|наступник=[[Іван Брюховецький]]}}
{| style="clear:both; background-color: white; border-style: solid; border-color:red; border-width:2px; vertical-align:top; text-align:center; border-collapse: collapse;width:100%;margin-top:3px;" cellpadding="4" cellspacing"0"
| width="25%" | Попередник<br/>[[Тиміш Цецюра]]
| width="10%" | [[Файл:Pereyaslav polk.svg|50px]]
| width="20%" | '''[[Переяславський полк|Полковник переяславський]]'''<br/>[[1660]]-[[1662]]<br/>вдруге
| width="10%" | [[Файл:Pereyaslav polk.svg|50px]]
| width="25%" | Наступник<br/>[[Афанасій Щуровський]]
|}

{{Хмельниччина}}
{{Руїна}}
{{Гетьмани Війська Запорозького}}

[[Категорія:Гетьмани Війська Запорозького]]
[[Категорія:Переяславські полковники]]
[[Категорія:Прилуцькі полковники]]
[[Категорія:Сотники Гетьманщини та Слобідської України]]
[[Категорія:Уродженці Переяслава-Хмельницького]]
[[Категорія:Померли в Борзні]]