Перегляд вихідного коду сторінки Яворів

{{НП України|
   назва           = Яворів
 | прапор          =
 | опис прапора    =
 | герб            = Yavoriv gerb.gif
 | опис герба      = Герб Яворова
 | зображення      = Javoriv-ratusha-7.jpg
 | зображення_розмір =
 | зображення_підпис =[[Яворівська ратуша]]
 | регіон          = [[Львівська область]]
 | район           = [[Яворівський район]]
 | код КОАТУУ      = 4625810100
 | засноване       =
 | перша згадка    = 24 червня [[1376]]
 | магдебурзьке право = 2 липня [[1569]]
 | статус          = [[1939]]
 | населення       = {{збільшення}} {{Formatnum:}} <small>(15.01.2019)</small><ref>{{UKR-EnumPopEstimate2017}}</ref>
 | площа           = 23.35 
 | ref-площа       = <ref>[http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=11.07.2008&rf7571=21489 Яворів]{{Недоступне посилання|date=жовтня 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>
 | густота         = 554,5
 | поштові індекси = 81000
 | код             = 3259
   | lat_deg = 49 | lat_min = 56 | lat_sec = 23
   | lon_deg = 23 | lon_min = 23 | lon_sec = 9
 | висота          = 229 
 | водойма         =р. [[Шкло (річка)|Шкло]], р. Парашка; [[Яворівський кар'єр]]
 | станція         =Яворів 
 | відстань        =
 | залізниця о     = 54 
 | ref-залізниця о =
 | автошлях о      = 53 
 | ref-автошлях о  =
 | фізична о       = 
 | ref-фізична о   =
 | залізниця с     =  
 | фізична с       =
 | автошлях с      = 
 | міста-побратими = {{Flag|POL}} [[Ярослав (місто)|Ярослав]]<ref name="Офіційний сайт Ярослава">[http://www.jaroslaw.pl/miasta-partnerskie Офіційний сайт Ярослава] {{ref-pl}}</ref>, {{Flag|POL}} [[Венгожево]]<ref>[http://www.wegorzewo.pl/index.php Офіційний сайт Венгожева] {{ref-pl}}</ref>,<br /> {{Flag|POL}} [[Любачів]]<ref>[http://www.lubaczow.pl/go.php/miasta_partnerskie/ Офіційний сайт Любачева] {{ref-pl}}</ref>
 | день міста      = [[23 червня]]
 | адреса          = 81000, Львівська обл., Яворівський р-н., м. Яворів, вул. Львівська, 15
 | веб-сторінка    = [http://yavoriv-rada.gov.ua/ Офіційний сайт Яворівської міської ради]
 | мер             = [[Бакунець Павло Андрійович|Павло Бакунець]]
 | ремарки         =
 }}{{Otheruses}}

'''Я́ворів'''&nbsp;— місто [[Яворівський район|Яворівського району]] [[Львівська область|Львівської області]], районний центр.

Розміщене над річкою [[Шкло (ріка)|Шкло]], ([[притока|притокою]] [[Сян]]у), на відстані 50&nbsp;км на північний захід від обласного центру міста [[Львів]]. [[Населення]]&nbsp;— 15 тис. осіб (у [[1968]]&nbsp;— 8 900, у [[2001]]&nbsp;— 13 500 осіб).

Виникло як хліборобське, торгове і ремісниче поселення на торговельному шляху Львів-[[Ярослав (місто)|Ярослав]]<ref>[http://yavoriv-rada.eu5.org/istoriyamista1.html Історія Яворова] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130611190311/http://yavoriv-rada.eu5.org/istoriyamista1.html |date=11 червень 2013 }} на [http://yavoriv-rada.eu5.org/ Офіційний сайт Яворівської сільської ради]</ref>.

У Яворові є [[залізнична станція]], місто має [[автобус]]не сполучення зі Львовом, сусідніми районами та кількома прикордонними містами [[Польща|Республіки Польща]].

За 5&nbsp;км від центру міста лежить [[Яворівський кар'єр|Яворівське озеро]]

== Топоніми ==
Назву [[топонім]]а ''«Яворів»'' виводять від [[Явір|яворів]], яких багато росте в [[долина річки|долині річки]] [[Шкло]]<ref>''Янко&nbsp;М.'' Топонімічний словник-довідник Української РСР.&nbsp;— Київ: Радянська школа, 1973.&nbsp;— С. 168</ref>. За іншою версією назва міста як краю пішла від легендарного княжича Я́вора, про якого згадується в давньоруських хроніках XIII—XIV&nbsp;ст..

'''<big>Урбаноніми</big>'''

У Яворові нараховується понад 97 вулиць, у тому числі 4 провулки та 1 площа<ref>[https://maps.visicom.ua/c/23.36861,49.94222,13/f/STL1NT7GS/d/u8bsh1vtnq,u8bsh1vz1s,u8bsh4jbtq,u8bsh4n1fm,u8bsh4n4mm,u8bsh4ne6q,u8bsh4nuw0,u8bsh4pmyc,u8bsh4pw3t,u8bsh4pwby,u8bsh4prye,u8bsh4r3cp,u8bsh4r696,u8bsh4r5x3,u8bsh4qzh3?lang=uk Яворів] на http://maps.visicom.ua</ref>.

{{main|Вулиці Яворова}}

== Історія ==
{{main|Історія Яворова}}
Перша письмова згадка про Яворів датується 24 червня [[1376]] року.

2 липня [[1569]] року місто одержало [[маґдебурзьке право]], а з кінця [[16 століття|XVI]] століття в місті діяло братство.

За підтримку [[Хмельницький Богдан|Богдана Хмельницького]] у [[Хмельниччина|національно-визвольній боротьбі]] [[1648]]-1657 років багато яворівців було страчено, а на місто наклали контрибуцію.

У другій половині [[17 століття|XVII століття]] Я́ворів був фортифікованим містом, у якому часто перебував [[Королі Польщі|король]] [[Ян III Собеський]], до [[1772]] року Яворів&nbsp;— торгово-ремісничий осередок (переважно [[шевство]]) на шляху [[Львів]]&nbsp;— [[Ярослав (місто)|Ярослав]].

Після [[Перший поділ Речі Посполитої|1-го поділу Польщі]] ([[1772]]) Яворів перебував у складі Австрії (від [[1867]] року&nbsp;— [[Австро-Угорщина]])<ref>{{УРЕ-2/12}}, стор. 486</ref>.

У [[19 століття|XIX столітті]] і аж до [[1939]] року Яворів&nbsp;— повітове місто. Від середини XIX&nbsp;— на початку ХХ століть в Яворові відбувається українське культурно-патріотичне піднесення.

3 березня 1918 року в місті відбулося «свято державності і миру» (віче) на підтримку дій уряду [[УНР|Української Народної Республіки]], в якому взяли участь близько 20 000 осіб.<ref>''М.Литвин, К.Науменко.'' Історія ЗУНР.- Львів: Інститут українознавства НАНУ; видавнича фірма «Олір», 1995.&nbsp;— 368 с., іл. ISBN 5-7707-7867-9 с. 23</ref>

=== [[Західноукраїнська Народна Республіка]], [[ОУН]] та [[УПА]] ===
1 листопада в повіті Яворів було встановлено Українську владу&nbsp;— ЗУНР.<ref>[http://www.ji.lviv.ua/n70texts/Shankivskyj_Stryj_u_vijni_18-20.htm ''Лев Шанківський.'' Стрий і Стрийщина у визвольній війні 1918—1920&nbsp;рр.]</ref> Яворівським повітовим військовим комендантом був [[Хархаліс Микола]].<ref>''Гуцуляк М.'' Перший листопад 1918 на Західних землях України.— Київ, «Либідь», 1993.— 408 с.: іл.— С. 397, 399. ISBN 5-325-00302-X</ref>

Повітовим комісаром став професор гімназії Михайло Білик, після нього&nbsp;— вчитель гімназії Дмитро Ліськевич, адвокат Михайло Крижанівський. Голова міської Ради&nbsp;— управитель товариства «Народний Дім» Іван Загаєвич.<ref>{{Cite web |url=http://library.iv-fr.net/2007/06/18/page,13,organzacja_civlno_vladi_zunr_u_povtakh_galichini_listopad__gruden_1918_roku.html |title=51. Повіт Яворів / ОРГАНІЗАЦІЯ ЦИВІЛЬНОЇ ВЛАДИ ЗУНР У ПОВІТАХ ГАЛИЧИНИ (листопад — грудень 1918 року) |accessdate=11 лютого 2015 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20141007002102/http://library.iv-fr.net/2007/06/18/page,13,organzacja_civlno_vladi_zunr_u_povtakh_galichini_listopad__gruden_1918_roku.html |archivedate=7 жовтня 2014 |deadurl=yes }}</ref>

Яворівці брали участь у визвольних змаганнях українців 1-ї половини [[20 століття|ХХ століття]]&nbsp;— у створенні [[ЗУНР]] ([[1918]]), воювали у лавах [[УГА]], [[ОУН]]-[[УПА]].

[[26 вересня]] [[1939]] року німецька авіація бомбардувала місто, внаслідок чого було зруйновано історичне ''Велике передмістя''. 27 вересня місто зайняв 17-й стрілецький корпус Червоної армії<ref>[http://chtyvo.org.ua/authors/Beshanov_Volodymyr/Chervonyi_blitskryh/ ''В.Бешанов''. Червоний бліцкриг]</ref>.

У [[СРСР|радянський]] період (від [[1939]] року) в Яворові комуністичною владою чинились утиски національних і релігійних потреб місцевого українського населення, хоча патріотичний рух у місті був безперервним. З демократизацією життя в СРСР наприкінці [[1980-ті|1980-х років]] у Яворові з новою силою здіймається хвиля українського національного піднесення, відроджується офіційно релігійне життя.

Від [[1991]] року&nbsp;— у складі незалежної України&nbsp;— триває розбудова держави, український культурний розвиток.

З 1998 року спостерігалось стрімке економічне та інфраструктурне зростання м. Яворова в складі Яворівського району внаслідок активної діяльності державного діяча, почесного громадянина району [[Лукашик Степан Іванович|Лукашика Степана Івановича]], а саме створення [[ВЕЗ|СЕЗ]] «Яворів», будівництво нового пункту пропуску через державний кордон Краківець та ін.

Кожного року відзначаються уродини України<ref>[http://zik.ua/ua/news/2011/08/24/305299 Яворів на Львівщині провів театралізоване віче ]</ref> та Яворова<ref>[http://zik.ua/ua/news/2011/06/28/295572 Яворів свої 635-ті уродини відзначив під гул гармати, ласуючи козацьким кулішем]</ref>

== Культові, архітектурні та історичні пам'ятки ==
{{main|Пам'ятники Яворова}}

Руська (українська) православна парафія існувала, найімовірніше від першої письмової згадки про місто (1376). Після польського завоювання краю у [[1454]] році королевич Вацлав заснував яворівську латинську парафію.

Першою латинською сакральною спорудою в Яворові був дерев'яний парафіяльний костел Найсвятішої Марії, заснований у тому ж [[1454]] році, що проіснував до [[1776]] року. Саме в цьому костелі в [[1678]] році було охрещено сина короля [[Ян Собеський|Яна Собеського]] Костянтина. Другий парафіяльний костел, вже кам'яницю, було зведено [[1639]] року.
[[Файл:ВП яворов церковь юрия1.jpg|міні|230пкс|[[Церква Святого Юрія (Яворів)|Церква Святого Юрія]] ([[УГКЦ]])]]
У Яворові діє [[Костел святих Петра і Павла (Яворів)|костел святих Петра і Павла]].

У Яворові існувала низка [[Православ'я|православних]] та [[Греко-католицизм|греко-католицьких]] церков:
православні:
* дерев'яна церква про яку згадано в реєстрі податків 1515&nbsp;р.
* [[Файл:New church in Yaworiw.jpg|міні|Нова Церква Успіння Пресвятої Богородиці, Яворів 2018. Архітектор: Юрій Горалевич]]дерев'яна церква Успіння Пресвятої Богородиці (на Великому передмісті), збудована [[1568]] року, затверджена королем [[Стефан Баторій|Стефаном Баторієм]] [[15 травня]] [[1578]] року. Згоріла 1636&nbsp;р. Відбудована в другій половині XVII&nbsp;ст. Згоріла 2007 року внаслідок підпалу. У результаті пожежі вогнем знищено середню частину будівлі та майно церкви. Після тривалої довгої дискусії було вирішено будувати новий мурований храм, який відповідатиме сучасним потребам. Автором нової споруди є архітектор Юрій Горалевич, який подарував проект своєму рідному місту. Новий храм, зведений на попелищі, було освячено в 2013 році.
* дерев'яна церква Святого Юрія, збудована [[1588]] року на основі привілею короля [[Сигізмунд II Август|Сигізмунда II]]. Від неї збереглася набагато пізніша, також дерев'яна, [[дзвіниця]] ([[1764]]).
* дерев'яна церква Різдва Пресвятої Богородиці ''1572&nbsp;р.''
* дерев'яна [[Церква Різдва Богородиці (Яворів)|церква Різдва Пресвятої Богородиці]] (на ''Малому передмісті) 1670&nbsp;р.''
* Монастир Покрову Пресвятої Богородиці (1621&nbsp;р.)
* церква [[Почаївська ікона Божої Матері|Ікони Почаївської Божої Матері]] ([[ПЦУ]])

греко-католицькі (унійні):
* кам'яна [[Церква Святого Юрія (Яворів)|Церква Святого Юрія (нова)]], збудована [[1899]]–[[1902]]&nbsp;рр.
* Монастир унійний ([[1621|1691-93]] р.&nbsp;— до сьогодні).

У [[1658]] році в Яворові було засновано [[Синагога|синагогу]].

У теперішній час ([[2000-ні]]) у Яворові діє 5 храмів [[УГКЦ]],<ref>[http://uaoc.lviv.ua/index.php?id=58 Сайт Львівської єпархії УАПЦ]</ref> один православний та [[Римо-католицька церква в Україні|римо-католицький]] костел.

У [[1931]] році в місті було засновано завдяки старанням і наполегливості Михайла Фільца [[історико-етнографічний музей «Яворівщина»]], який відновив роботу в тому самому приміщенні, що має історичне значення, в [[2002]] році. Серед інших історико-архітектурних пам'яток: [[яворівська ратуша]] (кінець XIX століття), будинок міської ради (XIX століття), [[Народний дім (Яворів)|Народний Дім]] ([[1908]]).

У Яворові встановлено низку [[пам'ятник]]ів діячам української культури та релігії&nbsp;— Тарасові Шевченку, Михайлові Вербицькому, Митрополиту Андрею Шептицькому, Осипу Маковею, що є виключною заслугою державного діяча [[Лукашик Степан Іванович|Лукашика Степана Івановича]].

== Економіка: промисловість, ремесла і сфера послуг ==

У Яворові розвинуті [[деревообробна промисловість|деревообробна]], [[харчова промисловість|харчова]], [[хімічна промисловість|хімічна]] і [[меблева промисловість]].

Серед основних підприємств міста:
* ТзОВ «[[Снєжка-Україна]]»;
* ТзОВ «КЕН-ПАК ЯВОРІВ»;
* ТзОВ «УКР ПАК»;
* ВАТ «Яворівський хлібозавод».

Також у Яворові працює метеостанція, дислокується сучасно озброєна військова бригада.
[[Файл:Javoriv-7.jpg|міні|250px|Яворівський районний центр дитячої та юнацької творчості.]]
У місті діє школа-майстерня мистецької обробки дерева. Яворів&nbsp;— давній осередок художніх [[Ремесла|ремесел]] ([[Яворівська різьба|різьблення на деревині]], [[Яворівська забавка|іграшкарство]], декоративний розпис, [[Яворівська вишивка|вишивка]], [[ткацтво]], виробництво [[сувенір]]ів).

У Яворові&nbsp;— [[залізнична станція]], місто має [[автобус]]не сполучення зі Львовом, сусідніми районами та кількома прикордонними містами [[Польща|Республіки Польща]].

У місті діють численні торговельні підприємства, кафе, підприємства обслуговування громадян, відділення провідних банків&nbsp;— «[[Ощадбанк]]у», «[[Укрексімбанк]]у», [[Аваль (банк)|«Аваль»]], «[[ПриватБанк]]у», «[[Надра Банк|НадраБанку»]].

== Соціальна сфера: медицина та освіта ==

У місті працюють поліклініка та районна лікарня.<ref>[http://yavoriv-vo.lviv.ua Відділ освіти].</ref>

=== Навчальні заклади Яворова ===
* Яворівська гімназія;
* [http://yavoriv-n2.blogspot.com/ Середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №&nbsp;2];
* Середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №&nbsp;3;
* [http://www.polish-school.in.ua/ Польська суботня школа];
* НВК «ДЗ-СЗШ I ступеня»

== Культура ==
[[Файл:Народний дім у місті Яворові Львівської області.jpg|міні|225пкс|''[[Народний дім (Яворів)|Яворівський Народний дім]]'']]
Культурні установи Яворова:
* [[Народний дім (Яворів)|Яворівський Народний дім]];
* Школа мистецтв ім. [[Вербицький Михайло Михайлович|Михайла Вербицького]];
* Яворівський районний центр дитячої та юнацької творчості;
* Яворівська центральна районна бібліотека ім. [[Липа Юрій Іванович|Юрія Липи]];
* [[Яворівська центральна районна дитяча бібліотека]].
[[Файл:Музей Яворівщина в місті Яворові Львівської області.jpg|міні|ліворуч|225пкс|''[[Історико-етнографічний музей «Яворівщина»|Музей «Яворівщина»]]'']]
За незалежності з ініціативи державного діяча [[Лукашик Степан Іванович|Лукашика Степана Івановича]] у місті запрацювали 2 музеї: відновив свою роботу [[історико-етнографічний музей «Яворівщина»]] ([[2002]]) і розпочав свою діяльність [[Садиба-музей Осипа Маковея|садиба-музей письменника Осипа Маковея]] ([[1992]]).

Далеко за межами Галичини відомими є яворівські творчі колективи&nbsp;— Народний хор «Яворівщина» та народна академічна капела «Акколада».

В час СРСР, коли працювало училище художньої обробки дерева і фабрика художніх виробів ім. Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченка, знаними майстрами Яворівщини були І. Лісовенко, Й. Станько, В. Прийма, С. Гиндик.

Нині Яворів велично відзначає [[День незалежності України|річниці незалежності України]], ювілеї своїх земляків: [[Осип Маковей|О. Маковея]], [[Вербицький Михайло Михайлович|М. Вербицького]], [[Йосип Лозинський|Й. Лозинського]], налагоджує добросусідські відносини з прикордонними містами [[Ярослав (місто)|Ярославом]] та [[Любачів|Любачевом]] ([[Польща|Республіка Польща]]).

== Природоохоронні об'єкти ==
У Яворові&nbsp;— 5 [[ботанічна пам'ятка природи|ботанічних пам'яток природи]] місцевого значення:
* [[Червонолистий бук (пам'ятка природи)|Червонолистий бук]]
* [[Група вікових лип (Яворів)|Група вікових лип]]
* [[Дві катальпи]]
* [[Дві магнолії]]
* [[Тис (пам'ятка природи)|Тис]]

== Спорт ==
У місті є стадіон імені Є. Смука<ref>{{Cite web |url=http://www.fscyavoriv.org.ua/index.php |title=Веб-сайт ФСК «Яворів» |accessdate=8 березень 2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20130814153850/http://fscyavoriv.org.ua/index.php |archivedate=14 серпень 2013 |deadurl=yes }}</ref>, функціонує ДЮСШ «Явір». Найвідоміша спортивна команда Яворова&nbsp;— [[хокейний клуб «Явір»]]<ref>[http://hcyavir.io.ua/ Веб-сайт ХК «Явір» (Яворів)]</ref>, домашньою ареною якої є «[[Льодовий палац (Новояворівськ)|Льодова арена»]] міста [[Новояворівськ]] (на 600 місць).
[[Файл:Javoriv-stadion.jpg|міні|250пкс|праворуч|Вхід на яворівський стадіон]]

== Відомі люди ==
[[Файл:ВП дом Лозинского.jpg|міні|230пкс|Будинок у Яворові, де жив і працював [[Йосип Лозинський]]]]

=== Уродженці Яворова ===
* [[Олег Стальчук]]&nbsp;— український [[актор]] та [[телеведучий]]. [[Народний артист України]] ([[2015]]);
* [[Стефан Яворський]] (1658—1722)&nbsp;— [[проповідник]] і релігійний діяч часів [[Петро I Олексійович|Петра I]] (останній місцеблюститель патріаршого престолу у 1700—1721);
* [[Лаврентій Жмурко]] (1824—1889)&nbsp;— польський [[математик]].
* [[Остап Волощак]]<ref>[http://botanicka.narod.ru/vcheni/volozchak.html Остап (Євстахій) Волощак]</ref>(1835—1918)&nbsp;— вчений-флорист;
* Іван Загаєвич (1861—1926)&nbsp;— [[громадський діяч]], активіст [[Просвіта|«Просвіти»]], фундатор;
* о. [[Загаєвич Василь Дмитрович|Василь Загаєвич]] (1866—1948)&nbsp;— [[письменник]];
* [[Осип Маковей]] (1867—1925)&nbsp;— письменник і [[педагог]];
* [[Сеник Омелян]] (1891—1941)&nbsp;— один з керівних членів [[ОУН]];
* [[Загаєвич Микола|Микола Загаєвич]] (1892—1918)&nbsp;— просвітницький діяч, учасник загальноукраїнських національно-визвольних змагань;
* [[Біда Роман-Осип]] (1905—1942)&nbsp;— співробітник бойової референтури [[УВО]];
* [[Недзвєцька Олена]] (1911—1998)&nbsp;— діячка [[ОУН]] ;
* [[Фільц Богдана Михайлівна|Богдана Фільц]]<ref>[http://www.day.kiev.ua/13742/ Феномен Богдани Фільц]</ref> ({{нар}} 1932)&nbsp;— [[композитор]];
* [[Кесло Богдан Андрійович|Кесло Богдан]] ({{нар}} 1938)&nbsp;— радянський [[футболіст]] ;
* [[Лютий Євген Михайлович]] ({{нар}} 1943)&nbsp;— [[доктор технічних наук]], [[професор]], [[академік]] [[Лісівнича академія наук України|Лісівничої академії наук України]]
* [[Сапетний Юрій Анатолійович|Юрій Сапетний]] (1941—2013)&nbsp;— український та радянський хокейний воротар і тренер, заслужений тренер України, Заслужений працівник фізичної культури і спорту України
* [[Покладок Андрій Ярославович|Андрій Покладок]] ({{нар}} 1971)&nbsp;— відомий футболіст
* [[Василь (Тучапець)|Василь Тучапець]] ({{нар}} 1967)&nbsp;— [[єпископ]] [[УГКЦ]]
* [[Леськів Андрій Ігорович]] (1970—2014)&nbsp;— сержант Збройних сил України, [[Російська збройна агресія проти України (2014—)|учасник російсько-української війни 2014—2017]], загинув у боях неподалік [[Російсько-український кордон|російсько-українського кордону]].
* [[Лехмінко Ігор Ігорович]] (1973—2015)&nbsp;— прапорщик МВС України, учасник російсько-української війни 2014—2017, загинув у [[Бої за Дебальцеве|бою під Дебальцевим]].
* [[Хрущак Володимир Богданович]] (* 1964)&nbsp;— український прозаїк і журналіст.

=== Пов'язані з містом ===

==== Працювали ====
* у 1670-рр. [[король Польщі]] [[Ян ІІІ Собеський]] і [[король Франції]] [[Людовик XIV|Людовік ХІV]] уклали в місті таємний антитурецький союз
* у 1680-рр. перебував у почесному полоні [[Георге Дука]]&nbsp;— [[гетьман]] [[Правобережна Україна|Правобережної України]], господар [[Молдовське князівство|Молдовського князівства]];
* етнограф, мовознавець і громадський діяч [[Йосиф Лозинський]] (1807—1889), похований тут;
* письменник і громадський діяч [[Осип Турянський]] (1807—1889);
* письменник і вчений [[Франко Петро Іванович|Петро Франко]] (1890—1941);
* пластовий та громадський діяч [[Левицький Северин|Северин Левицький]] (1890—1962)
* військовий і громадський діяч [[Чмола Іван|Іван Чмола]] (1892—1939);
* історіософ і лікар [[Юрій Липа]]<ref>[http://history.franko.lviv.ua/IIl_1.htm Юрій Липа]</ref> (1900—1944);
* видавець, учитель і діяч ОУН [[Володимир Кунанець]] (1909—1948);
* [[Слюсар Михайло|Михайло Слюсар]]&nbsp;— директор кооперативи в місті, поручник [[Українська Галицька армія|УГА]], Армії [[УНР]], нагороджений Хрестом УГА, [[Воєнний хрест (УНР)|Воєнним Хрестом]]
* Богдан Ставничий&nbsp;— директор Яворівської та Холмської гімназій<ref>[[Бережанська Земля]]: історично-Мемуарний Збірник.&nbsp;— Ню Йорк&nbsp;— Лондон&nbsp;— Сидней&nbsp;— Торонто, 1970.&nbsp;— Т. 1.&nbsp;— С. 169.</ref>
* поет і журналіст [[Петро Іванець]]<ref>{{Cite web |url=http://www.virsh.com.ua/poems/1323 |title=Будьмо знайомі! |accessdate=7 березень 2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20131229041942/http://www.virsh.com.ua/poems/1323 |archivedate=29 грудень 2013 |deadurl=yes }}</ref> ({{нар}} 1956);
* відомим діячем яворівської культури є майстер-різбляр Йосип Станько;
* державний діяч [[Лукашик Степан Іванович|Степан Лукашик]] (1953—2011);
* друкар і книгар з Кракова [[Ян Шеліга]] ({{пом}} 1636).<ref>''Ісаєвич Я.'' Шеліга (Szeliga) Ян // {{ЕІУ|10|626}}</ref>

==== Навчались ====
* скульптор, педагог заслужений діяч мистецтв України [[Севера Іван Васильович]] (1891—1971) (різьбарська школа в Яворові (1904—1907));
* народна артистка України [[Білозір Оксана Володимирівна|Оксана Білозір]] ({{нар}} 1957)

==== Відвідували ====
* часто&nbsp;— парох с. Млини Яворівського повіту о. [[Михайло Вербицький]] (1815—1870)&nbsp;— композитор і громадський діяч, автор музики до [[Гімн України|національного Славня]] «Ще не вмерла Україна».

=== Яворівські старости ===
* Анджей Шамотульський&nbsp;— воєвода познаньський ({{пом}} 1511&nbsp;р.)<ref>[http://mariusz.eu.pn/genealogia/rody/szamotulscy01.html#D1 Szamotulscy (01)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131019232103/http://mariusz.eu.pn/genealogia/rody/szamotulscy01.html#D1 |date=19 жовтень 2013 }} {{ref-pl}}</ref>
* граф Анджей Ґурка&nbsp;— староста: генеральний Великопольщі, буський<ref name="Г1">[http://mariusz.eu.pn/genealogia/rody/gorkowie01.html#F1 Górkowie (01)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130921055118/http://mariusz.eu.pn/genealogia/rody/gorkowie01.html#F1 |date=21 вересень 2013 }} {{ref-pl}}</ref>
* граф [[Анджей Ґурка]]&nbsp;— син попереднього, [[староста]] [[Ґнєзно|ґнєзненський]], чоловік [[Гербурти|Барбари Гербурт]]<ref name="Г1"/>
* [[Ян Саріуш Замойський]]&nbsp;— з початку 1584<ref>''Leśniewski Sławomir.'' [http://books.google.com.ua/books?id=dXozFROF9QoC&pg=PA145&redir_esc=y#v=onepage&q&f=false Jan Zamoyski&nbsp;— hetman i polityk].&nbsp;— Warszawa&nbsp;: Bellona, 2008.&nbsp;— S. 146.&nbsp;— ISBN 978-83-11-11331-2. {{ref-pl}}</ref>
* [[Адам Єронім Сенявський (староста)|Адам Єронім Сенявський]]&nbsp;— [[підчаший]] коронний ({{пом}} 1616)
* [[Якуб Собеський]]&nbsp;— староста [[Красностав (Польща)|красноставський]]
* [[Казановські|Станіслав Казановський]] ({{пом}} після 1648)&nbsp;— староста кросненський<ref>[http://mariusz.eu.pn/genealogia/rody/kazanowscy01.html#D2 Кazanowscy (01)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131021194054/http://mariusz.eu.pn/genealogia/rody/kazanowscy01.html#D2 |date=21 жовтень 2013 }} {{ref-pl}}</ref>

==== Також ====
* у Яворові в 1996 році мешкав і був затриманний найвідоміший в Україні серійний вбийця [[Онопрієнко Анатолій Юрійович|Анатолій Онопрієнко]], який вбив 52 людини.

== Міста-побратими ==
* [[Файл:Flag of Poland.svg|20px|межа|link=Польща]] [[Ярослав (місто)|Ярослав]], [[Польща]]
* [[Файл:Flag of Poland.svg|20px|межа|link=Польща]] [[Венгожево]], [[Польща]]
* [[Файл:Flag of Poland.svg|20px|межа|link=Польща]] [[Любачів]], [[Польща]]
* [[Файл:Flag of Lithuania.svg|20px|межа|link=Литва]] [[Тракай]], [[Литва]]
* [[Файл:Flag of Poland.svg|20px|межа|link=Польща]] [[Ґміна Кольбуди|Кольбуди]], [[Польща]]

== Галерея ==
<gallery>
Файл:ВП яворов пруды.jpg|Ставки у Яворові
Файл:Javoriv-3.jpg|Будинок Яворівської міської ради
Файл:ВП яворов рождества богородицы.jpg|''[[Церква Різдва Богородиці (Яворів)|Церква Різдва Богородиці]] ([[УГКЦ]])''
Файл:Римо-католицький костел у місті Яворові Львівської області.jpg|''[[Костел святих Петра і Павла (Яворів)|Римо-католицький костел святих Петра і Павла]]''
Файл:Javoriv-1.jpg|На центральній площі
Файл:Javoriv-2.jpg|Ринок
Файл:Javoriv-4.jpg|Стара вуличка
Файл:Javoriv-5.jpg|Дерев'яна різьба на одному з довоєнних будинків
Файл:New church in Yaworiw 2.jpg|Церква Успіння Пресвятої Богородиці. Архітектор: Юрій Горалевич
Файл:New church in Yaworiw.jpg|Церква Успіння Пресвятої Богородиці. Архітектор: Юрій Горалевич
Файл:New church in Yaworiw 3.jpg|Церква Успіння Пресвятої Богородиці. Архітектор: Юрій Горалевич
Файл:New church in Yaworiw 4.jpg|Церква Успіння Пресвятої Богородиці. Архітектор: Юрій Горалевич
</gallery>

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Джерела та література ==
* ''Ю.&nbsp;З.&nbsp;Данилюк, В.&nbsp;І.&nbsp;Дмитрук.'' [http://history.org.ua/LiberUA/978-966-00-1359-9/978-966-00-1359-9.pdf Яворів] // {{ЕІУ|10|716}}
* {{ЕУ}}
* Збірка «Яворівщина з її минулого і сучасного».&nbsp;— Яворів, 1931.
* Історія міст і сіл УРСР в 26 томах.&nbsp;— К., 1968.
* {{УРЕ-2/12}}&nbsp;— С. 486.
* ''Чорновол І''. [http://www.gazeta.lviv.ua/article/7966 Яворів і Яворівщина] // Львівська газета.&nbsp;— 2013.&nbsp;— 25 січ.
* {{SgKP|III|519|Jaworów 1}}&nbsp;— S. 519—527. {{ref-pl}}
* ''[[Владислав Лозинський|Łoziński W]].'' [http://www.archive.org/details/yciepolskiewdawn00loziuoft#page/206/mode/2up ''Życie polskie w dawnych wiekach'' (1907)].&nbsp;— Lwów: Altenberg&nbsp;— Gubrynowicz & syn, 1921 (IV edycja).&nbsp;— S. 209. {{ref-pl}}
* ''Webersfeld E.'' Jaworow. Monografia historyczna, etnografichna i statystyczna.&nbsp;— Lwow, 1909. {{ref-pl}}

== Посилання ==
{{Вікіпосилання
|Тема               = Яворів
|Портал             = Галичина
|Портал-зображення  = Wappen Königreich Galizien & Lodomerien.png
|Вікісловник        = Яворів
|Вікіпідручник      = 
|Вікіцитати         = 
|Вікіджерела        = 
|Віківиди           = 
|Вікіновини         = 
|Вікісховище        = Category:Yavoriv
|Вікімандри         = 
|Метавікі           = 
|Проект             = 
|Родовід            = 
}}
* [http://yavoriv-rada.eu5.org Офіційний сайт Яворівської міської ради]
* [http://fotoua.in/index.php?option=com_joomgallery&view=category&catid=4&Itemid=171 Світлини Яворова]
* [http://wikimapia.org/#lat=49.9414438&lon=23.3997631&z=14&l=37&m=b&v=8 Яворів на Вікімапії]
* [http://data.jewishgen.org/wconnect/wc.dll?jg~jgsys~shtetm~-1059578 Yavoriv, Ukraine]. {{ref-en}}

{{Яворівський район}}
{{Населені пункти Львівської області}}
{{Історичні місця Львівської області}}

[[Категорія:Яворів| ]]
[[Категорія:Міста Львівської області]]
[[Категорія:Районні центри Львівської області]]
[[Категорія:Населені пункти з історичною єврейською громадою]]