Перегляд вихідного коду сторінки Яворів

{{НП України
 | назва           = Яворів
 | прапор          =
 | опис прапора    =
 | герб            = Yavoriv gerb.gif
 | опис герба      = Герб Яворова
 | зображення      = Yavoriv, city hall.JPG
 | зображення_розмір =
 | зображення_підпис =[[Яворівська ратуша]]
 | регіон          = [[Львівська область]]
 | район           = [[Яворівський район]]
 | код КОАТУУ      = 4625810100
 | засноване       =
 | перша згадка    = [[1436]]
 | магдебурзьке право = перша пол. [[XV ст.]] (перше надання), 2 липня [[1569]] (повторне надання)
 | статус          = [[1939]]
 | населення       = {{збільшення}} {{Formatnum:}} <small>12888(01.01.2021)</small><ref>{{UKR-EnumPopEstimate2021}}</ref>
 | площа           = 23,35 
 | ref-площа       = <ref>[http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=11.07.2008&rf7571=21489 Яворів]{{Недоступне посилання|date=жовтня 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>
 | густота         = 5545
 | поштові індекси = 81000
 | код             = 3259
   | lat_deg = 49 | lat_min = 56 | lat_sec = 23
   | lon_deg = 23 | lon_min = 23 | lon_sec = 9
 | висота          = 229 
 | водойма         = р. [[Шкло (річка)|Шкло]]; 
[[Яворівський кар'єр]]
 | станція         = Яворів 
 | відстань        =
 | залізниця о     = 54 
 | ref-залізниця о =
 | автошлях о      = 53 
 | ref-автошлях о  =
 | фізична о       = 
 | ref-фізична о   =
 | залізниця с     =  
 | фізична с       =
 | автошлях с      = 
 | міста-побратими = {{Flag|POL}} [[Ярослав (місто)|Ярослав]]<ref name="Офіційний сайт Ярослава">[http://www.jaroslaw.pl/miasta-partnerskie Офіційний сайт Ярослава] {{ref-pl}}</ref>, {{Flag|POL}} [[Венгожево]]<ref>[http://www.wegorzewo.pl/index.php Офіційний сайт Венгожева] {{ref-pl}}</ref>,<br /> {{Flag|POL}} [[Любачів]]<ref>[http://www.lubaczow.pl/go.php/miasta_partnerskie/ Офіційний сайт Любачева] {{ref-pl}}</ref>
 | день міста      = [[23 червня]]
 | адреса          = 81000, Львівська обл., Яворівський р-н., м. Яворів, вул. Львівська, 15
 | вебсторінка     = [http://yavoriv-rada.gov.ua/ Сайт міськради]
 | мер             = Грабовський Ігор Андрійович
 | ремарки         =
 |громада=[[Яворівська міська громада]]}}
{{Otheruses}}

'''Я́ворів'''&nbsp;— місто в [[Україна|Україні]], має статус [[місто районного значення|районного значення]] і є [[Яворівський район|районним центром]] [[Львівська область|Львівської області]].

Розташоване над річкою [[Шкло (річка)|Шкло]], ([[притока|притокою]] [[Сян]]у), на відстані 50&nbsp;км на північний захід від обласного центру міста [[Львів]]. [[Населення]] становить 15 тис. осіб (у 1968&nbsp;— 8 900, у 2001&nbsp;— 13 500 осіб).

Виникло як хліборобське, торгове і ремісниче поселення на торговельному шляху Львів&nbsp;— [[Ярослав (місто)|Ярослав]]<ref>[http://yavoriv-rada.eu5.org/istoriyamista1.html Історія Яворова] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130611190311/http://yavoriv-rada.eu5.org/istoriyamista1.html |date=11 червня 2013}} на [http://yavoriv-rada.eu5.org/ Офіційний сайт Яворівської сільської ради]</ref>.

У Яворові є [[залізнична станція]], місто має [[автобус]]не сполучення зі Львовом, сусідніми районами та кількома прикордонними містами [[Польща|Республіки Польща]].

За 5&nbsp;км від центру міста знаходиться [[Яворівський кар'єр|Яворівське озеро]].

== Топоніми ==
Назву [[топонім]]а ''«Яворів»'' виводять від [[Явір|яворів]], яких багато зростає в [[Річкова долина|долині річки]] [[Шкло]]<ref>''Янко М.'' Топонімічний словник-довідник Української РСР.&nbsp;— Київ: Радянська школа, 1973.&nbsp;— С. 168</ref>. За іншою версією назва міста як краю пішла від легендарного княжича Я́вора, про якого згадується в давньоруських хроніках XIII—XIV століть.

'''Урбаноніми'''

У Яворові нараховується понад 97 вулиць, у тому числі 4 провулки та 1 площа<ref>[https://maps.visicom.ua/c/23.36861,49.94222,13/f/STL1NT7GS/d/u8bsh1vtnq,u8bsh1vz1s,u8bsh4jbtq,u8bsh4n1fm,u8bsh4n4mm,u8bsh4ne6q,u8bsh4nuw0,u8bsh4pmyc,u8bsh4pw3t,u8bsh4pwby,u8bsh4prye,u8bsh4r3cp,u8bsh4r696,u8bsh4r5x3,u8bsh4qzh3?lang=uk Яворів] на http://maps.visicom.ua</ref>.

{{main|Вулиці Яворова}}

== Історія ==
{{main|Історія Яворова}}
Перша письмова згадка про місто датується 1436 роком. У документі надання Яворова з рядом сіл [[Казимир IV Ягеллончик|Казимиром Ягеллончиком]] у заставне володіння познанському [[каштелян]]ові Петрові [[Шамотульські|Шамотульському]] (1456&nbsp;р.) міститься згадка про аналогічне надання [[Вінцентій з Шамотул|Вінценту Шамотульському]] 20-річної давності<ref>Akta grodzkie i ziemskie z czasów Rzeczypospolitej Polskiej z archiwum tak zwanego bernardyńskiego we Lwowie.&nbsp;— Lwów, 1870.&nbsp;— T. 2 / [oprac. O. Pietruski, X. Liske].&nbsp;— S. 151—154.&nbsp;— Nr. 85.</ref>. Яворів у ньому згаданий як місто&nbsp;— таким чином, [[магдебурзьке право]] він отримав ще на початку XV&nbsp;ст. (а можливо, й раніше).
Твердження про те, що Яворів вперше згадується 24 червня 1376 року у документі надання [[Володислав Опольський|Владиславом Опольським]] братам Рейнгольду і Нитку сіл Нових Селиськ та Порудного<ref>Webersfeld E. Jaworów (monografia historyczna, etnograficzna i statystyczna).&nbsp;— Lwów, 1909.&nbsp;— S. 2.</ref> є помилковим&nbsp;— поселення з такою назвою у тексті не зафіксоване<ref>Akta grodzkie i ziemskie z czasów Rzeczypospolitej Polskiej z archiwum tak zwanego bernardyńskiego we Lwowie.&nbsp;— Lwów, 1875.&nbsp;— T. 5 / [oprac. O. Pietruski, X. Liske].&nbsp;— S. 13–14.&nbsp;— Nr. 11.</ref>. Ще один акт з нібито першою фіксацією Яворова&nbsp;— надання Анджеєм Шамотульським гербу Наленч торгових яток місцевим шевцям, датоване 1 травня 1408&nbsp;р. Насправді, названий документ пізнішого походження&nbsp;— ймовірно, його слід датувати 1478 (або 1488) роком<ref>[https://www.academia.edu/44605463/Документ_з_ранньої_історії_міста_Яворів_14_8_року_Document_about_the_Early_History_of_the_Town_of_Yavoriv_from_the_Year_14_8 Смерека Б. Документ з ранньої історії міста Яворів 14?8 року // Zaporizhzhia Historical Review.&nbsp;— Запоріжжя, 2019.&nbsp;— Вип. 1 (52).&nbsp;— С. 11]</ref>.

2 липня 1569 року місто повторно отримало магдебурзьке право, а з кінця XVI століття у місті діяло братство.

За підтримку [[Богдан Хмельницький|Богдана Хмельницького]] у [[Хмельниччина|національно-визвольній боротьбі]] 1648—1657 років багато яворівців було страчено, а на місто наклали контрибуцію.

У другій половині XVII століття Я́ворів був фортифікованим містом, у якому часто перебував [[Правителі Польщі|король]] [[Ян III Собеський]], до 1772 року Яворів&nbsp;— торгово-ремісничий осередок (переважно [[Чоботарство|шевство]]) на шляху [[Львів]]&nbsp;— [[Ярослав (місто)|Ярослав]].

Після [[Перший поділ Речі Посполитої|першого поділу Польщі]] 1772 року, Яворів перебував у складі Австрії (від 1867 року&nbsp;— [[Австро-Угорщина]])<ref>{{УРЕ-2/12}}, С. 486.</ref>.

У XIX столітті й до 1939 року Яворів&nbsp;— повітове місто. Від середини XIX&nbsp;— на початку ХХ століть в Яворові відбувається українське культурно-патріотичне піднесення.

3 березня 1918 року в місті відбулося «свято державності і миру» (віче) на підтримку дій уряду [[Українська Народна Республіка|Української Народної Республіки]], в якому взяли участь близько 20 000 осіб.<ref>''М.&nbsp;Литвин, К.&nbsp;Науменко'' Історія ЗУНР.&nbsp;— Львів: Інститут українознавства НАН України; видавнича фірма «Олір», 1995.&nbsp;— С. 23.&nbsp;— ISBN 5-7707-7867-9.</ref>.

=== Західноукраїнська Народна Республіка, ОУН та УПА ===
1 листопада в повіті Яворів було встановлено Українську владу&nbsp;— ЗУНР.<ref>[http://www.ji.lviv.ua/n70texts/Shankivskyj_Stryj_u_vijni_18-20.htm ''Лев Шанківський'' Стрий і Стрийщина у визвольній війні 1918—1920&nbsp;рр.]</ref> Яворівським повітовим військовим комендантом був [[Хархаліс Микола]]<ref>''Гуцуляк М.'' Перший листопад 1918 на Західних землях України.&nbsp;— Київ, «Либідь», 1993.&nbsp;— С. 397, 399.&nbsp;— ISBN 5-325-00302-X.</ref>.

Повітовим комісаром став професор гімназії Михайло Білик, після нього&nbsp;— вчитель гімназії Дмитро Ліськевич, адвокат Михайло Крижанівський. Голова міської Ради&nbsp;— управитель товариства «Народний Дім» Іван Загаєвич.<ref>{{Cite web |url=http://library.iv-fr.net/2007/06/18/page,13,organzacja_civlno_vladi_zunr_u_povtakh_galichini_listopad__gruden_1918_roku.html |title=51. Повіт Яворів / ОРГАНІЗАЦІЯ ЦИВІЛЬНОЇ ВЛАДИ ЗУНР У ПОВІТАХ ГАЛИЧИНИ (листопад — грудень 1918 року) |accessdate=11 лютого 2015 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20141007002102/http://library.iv-fr.net/2007/06/18/page,13,organzacja_civlno_vladi_zunr_u_povtakh_galichini_listopad__gruden_1918_roku.html |archivedate=7 жовтня 2014 |deadurl=yes }}</ref>

Яворівці брали участь у визвольних змаганнях українців 1-ї половини ХХ століття&nbsp;— у створенні [[Західноукраїнська Народна Республіка|ЗУНР]] (1918), воювали у лавах [[Українська галицька армія|УГА]], [[Організація українських націоналістів|ОУН]]-[[Українська повстанська армія|УПА]].

26 вересня 1939 року німецька авіація бомбардувала місто, внаслідок чого було зруйновано історичне ''Велике передмістя''. 27 вересня місто зайняв 17-й стрілецький корпус Червоної армії<ref>''В.&nbsp;Бешанов'' [http://chtyvo.org.ua/authors/Beshanov_Volodymyr/Chervonyi_blitskryh/ Червоний бліцкриг]</ref>.

У [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|радянський]] період (від 1939 року) в Яворові комуністичною владою чинились утиски національних і релігійних потреб місцевого українського населення, хоча патріотичний рух у місті був безперервним. З [[Перебудова|демократизацією життя в СРСР]] наприкінці 1980-х років у Яворові з новою силою здіймається хвиля українського національного піднесення, відроджується офіційно [[Свобода віросповідання|релігійне життя]].

Від 1991 року&nbsp;— у складі незалежної України&nbsp;— триває розбудова держави, український культурний розвиток.

З 1998 року спостерігалось стрімке економічне та інфраструктурне зростання м. Яворова в складі Яворівського району внаслідок активної діяльності державного діяча, почесного громадянина району [[Лукашик Степан Іванович|Лукашика Степана Івановича]], а саме створення [[ВЕЗ|СЕЗ]] «Яворів», будівництво нового пункту пропуску через державний кордон Краківець та ін.

Кожного року відзначаються уродини України<ref>[http://zik.ua/ua/news/2011/08/24/305299 Яворів на Львівщині провів театралізоване віче]</ref> та Яворова<ref>[http://zik.ua/ua/news/2011/06/28/295572 Яворів свої 635-ті уродини відзначив під гул гармати, ласуючи козацьким кулешем]</ref>.

== Культові, архітектурні та історичні пам'ятки ==
{{main|Пам'ятники Яворова}}

Руська (українська) православна парафія існувала, найімовірніше від першої письмової згадки про місто (1376). Після польського завоювання краю у 1454 році королевич Вацлав заснував яворівську латинську парафію.

Першою латинською сакральною спорудою в Яворові був дерев'яний парафіяльний костел Найсвятішої Марії, заснований у тому ж 1454 році, що проіснував до 1776 року. Саме в цьому костелі в 1678 році було охрещено сина короля [[Ян III Собеський|Яна Собеського]] Костянтина. Другий парафіяльний костел, вже кам'яницю, було зведено 1639 року.

У Яворові діє [[Костел святих Петра і Павла (Яворів)|костел святих Петра і Павла]].

У Яворові існувала низка [[Православна церква|православних]] та [[Східні католицькі церкви|греко-католицьких]] церков. У теперішній час (2000-ні) у Яворові діє 5 храмів [[Українська греко-католицька церква|УГКЦ]]<ref>[http://uaoc.lviv.ua/index.php?id=58 Сайт Львівської єпархії УАПЦ]</ref>, один православний та [[Римсько-католицька церква в Україні|римо-католицький]] костел.

; Православні
* дерев'яна церква про яку згадано в реєстрі податків 1515 року.
* дерев'яна [[Церква Успіння Богородиці (Яворів)|церква Успіння Пресвятої Богородиці]] (на Великому передмісті), збудована 1568 року, затверджена королем [[Стефан Баторій|Стефаном Баторієм]] 15 травня 1578 року. Згоріла 1636&nbsp;р. Відбудована в другій половині XVII століття. Згоріла 2007 року внаслідок підпалу. У результаті пожежі вогнем знищено середню частину будівлі та майно церкви. Після тривалої довгої дискусії було вирішено будувати новий мурований храм, який відповідатиме сучасним потребам. Автором нової споруди є архітектор Юрій Горалевич, який подарував проєкт своєму рідному місту. Новий храм, зведений на попелищі, було освячено в 2013 році.
* дерев'яна церква Святого Юрія, збудована 1588 року на основі привілею короля [[Сигізмунд II Август|Сигізмунда II]]. Від неї збереглася набагато пізніша, також дерев'яна, [[дзвіниця]] (1764).
* дерев'яна церква Різдва Пресвятої Богородиці (1572).
* дерев'яна [[Церква Різдва Богородиці (Яворів)|церква Різдва Пресвятої Богородиці]] (на ''Малому передмісті) 1670&nbsp;р.''
* церква [[Почаївська ікона Божої Матері|Ікони Почаївської Божої Матері]] ([[Православна церква України|ПЦУ]]).

;[[Файл:New church in Yaworiw.jpg|міні|230пкс|Нова Церква Успіння Пресвятої Богородиці, Яворів 2018. Архітектор: Юрій Горалевич]]Греко-католицькі
* Святопокровський монастир сестер ЧСВВ (1621)<ref>[https://map.ugcc.ua/view/2358-svyatopokrovskyy-monastyr-sester-chsvv-m-yavoriv-lvivska-oblast Святопокровський монастир сестер ЧСВВ]</ref> ([[Українська греко-католицька церква|УГКЦ]]).
* кам'яна [[Церква святого Юрія (Яворів)|Церква Святого Юрія (нова)]], збудована у 1899—1902 роках.
[[Файл:ВП яворов церковь юрия1.jpg|міні|230пкс|[[Церква святого Юрія (Яворів)|Церква Святого Юрія]] ([[Українська греко-католицька церква|УГКЦ]])]]У 1658 році в Яворові було засновано [[Синагога|синагогу]]. Мурована з цегли синагога постала в XIX столітті на площі на південний захід від Ринку. Розпланувально-просторову синагогальну структуру традиційно увиразнювали три аркові вікна чоловічої молитовної зали й дві осі лучкових вікон двоярусних приміщень пуліша з жіночими галереями на південному фасаді. Велика будівля була увінчана профільованим карнизом, підкреслена наріжними пілястрами, покрита бляшаним дахом. У радянський час приміщення перебудували на лазню, що призвело до втрати архітектурного вистрою споруди, зокрема було перерубано віконні прорізи, абсолютно знищено інтер'єр. На початку 1990-х років на замовлення Яворівського міськвиконкому Інститут «Укрзахідпроектреставрація» провів наукові дослідження будівлі й підготував пропозиції щодо її адаптації. Проте невдовзі колишню синагогу таки розібрали<ref>[https://www.pslava.info/JavorivM_Synagoga,214247.html  м.&nbsp;Яворів. Синагога]</ref>.

У 1931 році в місті було засновано завдяки старанням і наполегливості Михайла Фільца [[історико-етнографічний музей «Яворівщина»]], який відновив роботу в тому самому приміщенні, що має історичне значення, в 2002 році. Серед інших історико-архітектурних пам'яток: [[яворівська ратуша]] (кінець XIX століття), будинок міської ради (XIX століття), [[Народний дім (Яворів)|Народний Дім]] (1908).

У Яворові встановлено низку пам'ятників діячам української культури та релігії&nbsp;— Тарасові Шевченку, Михайлові Вербицькому, Митрополиту Андрею Шептицькому, Осипу Маковею, що є виключною заслугою державного діяча [[Лукашик Степан Іванович|Лукашика Степана Івановича]].

== Економіка: промисловість, ремесла і сфера послуг ==

У Яворові розвинуті [[деревообробна промисловість|деревообробна]], [[харчова промисловість|харчова]], [[хімічна промисловість|хімічна]] і [[меблева промисловість]].

Серед основних підприємств міста:
* ТзОВ «[[Снєжка-Україна]]»;
* ТзОВ «КЕН-ПАК ЯВОРІВ»;
* ТзОВ «УКР ПАК»;
* ВАТ «Яворівський хлібозавод»;
* ТзОВ «Леомарк»<ref>[https://dinmark.com.ua/ Dinmark ТМ (ТОВ «Леомарк»). Імпорт кріплення]</ref>.

Також у Яворові працює метеостанція, дислокується сучасно озброєна військова бригада.
[[Файл:Javoriv-7.jpg|міні|230px|Яворівський районний центр дитячої та юнацької творчості.]]
У місті діє школа-майстерня мистецької обробки дерева. Яворів&nbsp;— давній осередок художніх [[Ремесло|ремесел]] ([[Яворівська різьба|різьблення на деревині]], [[Яворівська забавка|іграшкарство]], декоративний розпис, [[Яворівська вишивка|вишивка]], [[ткацтво]], виробництво сувенірів).

У Яворові&nbsp;— [[залізнична станція]], місто має автобусне сполучення зі Львовом, сусідніми районами та кількома прикордонними містами [[Польща|Республіки Польща]].

У місті діють численні торговельні підприємства, кафе, підприємства обслуговування громадян, відділення провідних банків&nbsp;— «[[Ощадбанк]]у», «[[Укрексімбанк]]у», [[Райффайзен Банк Аваль|«Аваль»]], «[[ПриватБанк]]у», «[[Надра Банк|НадраБанку»]].

== Соціальна сфера: медицина та освіта ==

У місті працюють поліклініка та районна лікарня.<ref>[http://yavoriv-vo.lviv.ua Відділ освіти].</ref>

=== Навчальні заклади Яворова ===
* Яворівська гімназія імені Осипа Маковея<ref>[https://gimnaziya-yavor.at.ua/ Офіційний сайт гімназії імені Осипа Маковея]</ref>;
* Яворівська середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №&nbsp;2<ref>[http://yavoriv-n2.blogspot.com/ Офіційний сайт Яворівської СЗОШ №&nbsp;2]</ref>;
* Опорний заклад «Яворівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №&nbsp;3 імені Тараса Шевченка Яворівської районної ради Львівської області»;
* Польська суботня школа<ref>[http://www.polish-school.in.ua/ Польська суботня школа]</ref>;
* Яворівський навчально-виховний комплекс «дошкільний навчальний заклад-загальноосвітня школа І ступеня».

== Культура ==
[[Файл:7 Market Square, Yavoriv (01).jpg|міні|220пкс|''[[Народний дім (Яворів)|Яворівський Народний дім]]'']]
Культурні установи Яворова:
* [[Народний дім (Яворів)|Яворівський Народний дім]];
* Школа мистецтв імені [[Вербицький Михайло Михайлович|Михайла Вербицького]];
* Яворівський районний центр дитячої та юнацької творчості;
* Яворівська центральна районна бібліотека імені [[Липа Юрій Іванович|Юрія Липи]];
* [[Яворівська центральна районна дитяча бібліотека]].
[[Файл:Музей Яворівщина в місті Яворові Львівської області.jpg|міні|ліворуч|225пкс|[[Історико-етнографічний музей «Яворівщина»|Музей «Яворівщина»]]]]
За незалежності з ініціативи державного діяча [[Лукашик Степан Іванович|Лукашика Степана Івановича]] у місті запрацювали 2 музеї: відновив свою роботу [[історико-етнографічний музей «Яворівщина»]] (2002) і розпочав свою діяльність [[Садиба-музей Осипа Маковея|садиба-музей письменника Осипа Маковея]] (1992).

Далеко за межами Галичини відомими є яворівські творчі колективи&nbsp;— Народний хор «Яворівщина» та народна академічна капела «Акколада».

В [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|радянські часи]], коли працювало училище художньої обробки дерева і фабрика художніх виробів імені Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченка, там викладали знані майстри-різьбярі Яворівщини І.&nbsp;Лісовенко, [[Станько Йосип Петрович|Й.&nbsp;Станько]], [[Прийма Василь Матвійович|В.&nbsp;Прийма]], С.&nbsp;Гиндик.

Нині Яворів велично відзначає [[День Незалежності України|річниці незалежності України]], ювілеї своїх земляків: [[Маковей Осип Степанович|О.&nbsp;Маковея]], [[Вербицький Михайло Михайлович|М.&nbsp;Вербицького]], [[Лозинський Йосип Іванович|Й.&nbsp;Лозинського]], налагоджує добросусідські відносини з прикордонними містами [[Ярослав (місто)|Ярославом]] та [[Любачів|Любачевом]] ([[Польща|Республіка Польща]]).

== Пам'ятки ==
* [[Яворівська забавка]]&nbsp;— іграшки, що майструються в основному з осики та прикрашаються традиційним яворівським розписом&nbsp;— «вербівкою».
* [[Яворівська різьба]]&nbsp;— різновид художнього плоского різьблення.
* Яворівський картопляно-гречаний пиріг&nbsp;— є незамінною стравою яворівчан на весіллях, ювілеях, традиційно на Зелені свята, а в більшості родин&nbsp;— і просто на недільний обід. Як і червоний борщ, яворівський пиріг у кожної господині особливий.

=== Природоохоронні об'єкти ===
У Яворові&nbsp;— 5 [[ботанічна пам'ятка природи|ботанічних пам'яток природи]] місцевого значення:
* [[Червонолистий бук (Яворівський район)|Червонолистий бук]];
* [[Група вікових лип (Яворів)|Група вікових лип]];
* [[Дві катальпи]];
* [[Дві магнолії]];
* [[Тис (пам'ятка природи)|Тис]].

== Спорт ==
У місті є стадіон імені Є.&nbsp;Смука<ref>{{Cite web |url=http://www.fscyavoriv.org.ua/index.php |title=Вебсайт ФСК «Яворів» |accessdate=8 березня 2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20130814153850/http://fscyavoriv.org.ua/index.php |archivedate=14 серпня 2013 |deadurl=yes }}</ref>, функціонує ДЮСШ «Явір». Найвідоміша спортивна команда Яворова&nbsp;— [[Явір (хокейний клуб)|хокейний клуб «Явір»]]<ref>[http://hcyavir.io.ua/ Вебсайт ХК «Явір» (Яворів)]</ref>, домашньою ареною якої є «[[Льодовий палац (Новояворівськ)|Льодова арена»]] міста [[Новояворівськ]] (на 600 місць).
[[Файл:Javoriv-stadion.jpg|міні|230пкс|праворуч|Вхід на яворівський стадіон]]

== Відомі люди ==
[[Файл:ВП дом Лозинского.jpg|міні|230пкс|Будинок у Яворові, де жив і працював [[Йосип Лозинський]]]]

=== Уродженці Яворова ===
* [[Стальчук Олег Миколайович|Олег Стальчук]]&nbsp;— український актор та телеведучий. [[Народний артист України]];
* [[Стефан (Яворський)|Стефан Яворський]] (1658—1722)&nbsp;— проповідник і релігійний діяч часів [[Петро I|Петра I]] (останній місцеблюститель патріаршого престолу у 1700—1721);
* [[Лаврентій Жмурко]] (1824—1889)&nbsp;— польський математик.
* [[Остап Волощак]](1835—1918)&nbsp;— вчений-флорист<ref>[http://botanicka.narod.ru/vcheni/volozchak.html Остап (Євстахій) Волощак]</ref>;
* Іван Загаєвич (1861—1926)&nbsp;— громадський діяч, активіст [[Всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка|«Просвіти»]], фундатор;
* о. [[Загаєвич Василь Дмитрович|Василь Загаєвич]] (1866—1948)&nbsp;— письменник;
* [[Маковей Осип Степанович|Осип Маковей]] (1867—1925)&nbsp;— письменник і педагог;
* [[Лісовський Іван Григорович]] (1887—?)&nbsp;— український скульптор, майстер різблення на дереві.
* [[Сеник Омелян]] (1891—1941)&nbsp;— один з керівних членів [[Організація українських націоналістів|ОУН]];
* [[Загаєвич Микола Іванович|Микола Загаєвич]] (1892—1918)&nbsp;— просвітницький діяч, учасник загальноукраїнських національно-визвольних змагань;
* [[Прийма Василь Матвійович]] ({{н.}} 1897)&nbsp;— майстер різблення і малювання на дереві.
* [[Біда Роман-Осип]] (1905—1942)&nbsp;— співробітник бойової референтури [[Українська військова організація|УВО]];
* [[Ференц Михайло Семенович]] ({{н.}} 1908)&nbsp;— майстер розпису на дереві.
* [[Недзвєцька Олена]] (1911—1998)&nbsp;— діячка ОУН;
* [[Фільц Богдана Михайлівна|Богдана Фільц]] ({{н.}} 1932)&nbsp;— композитор<ref>[http://www.day.kiev.ua/13742/ Феномен Богдани Фільц]</ref>;
* [[Кесло Богдан Андрійович|Кесло Богдан]] ({{н.}} 1938)&nbsp;— радянський футболіст;
* [[Лютий Євген Михайлович]] ({{нар}} 1943)&nbsp;— доктор технічних наук, професор, академік [[Лісівнича академія наук України|Лісівничої академії наук України]]
* [[Сапетний Юрій Анатолійович|Юрій Сапетний]] (1941—2013)&nbsp;— український та радянський хокейний воротар і тренер, заслужений тренер України, Заслужений працівник фізичної культури і спорту України
* [[Покладок Андрій Ярославович|Андрій Покладок]] ({{н.}} 1971)&nbsp;— відомий футболіст
* [[Василь (Тучапець)|Василь Тучапець]] ({{н.}} 1967)&nbsp;— єпископ [[Українська греко-католицька церква|УГКЦ]]
* [[Леськів Андрій Ігорович]] (1970—2014)&nbsp;— сержант Збройних сил України, [[Російсько-українська війна (з 2014)|учасник російсько-української війни 2014—2017]], загинув у боях неподалік [[Російсько-український кордон|російсько-українського кордону]].
* [[Лехмінко Ігор Ігорович]] (1973—2015)&nbsp;— прапорщик МВС України, учасник російсько-української війни 2014—2017, загинув у [[Бої за Дебальцеве|бою під Дебальцевим]].
* [[Хрущак Володимир Богданович]] ({{н.}} 1964)&nbsp;— український прозаїк і журналіст.
* [[Бакунець Павло Андрійович]] ({{н.}} 1987)&nbsp;— міський голова Яворова, [[Верховна Рада України IX скликання|народний депутат України 9-го скликання]].

=== Пов'язані з містом ===

==== Працювали ====
* у 1670-х роках [[Правителі Польщі|король Польщі]] [[Ян III Собеський|Ян ІІІ Собеський]] і [[Монархи Франції|король Франції]] [[Людовик XIV|Людовік ХІV]] уклали в місті таємний антитурецький союз;
* у 1680-х роках перебував у почесному полоні [[Георге Дука]]&nbsp;— [[гетьман]] [[Правобережна Україна|Правобережної України]], господар [[Молдавське князівство|Молдовського князівства]];
* етнограф, мовознавець і громадський діяч [[Лозинський Йосип Іванович|Йосиф Лозинський]] (1807—1889), похований тут;
* письменник і громадський діяч [[Турянський Осип Васильович|Осип Турянський]] (1807—1889);
* письменник і вчений [[Франко Петро Іванович|Петро Франко]] (1890—1941);
* пластовий та громадський діяч [[Левицький Северин Михайлович|Северин Левицький]] (1890—1962)
* військовий і громадський діяч [[Чмола Іван|Іван Чмола]] (1892—1939);
* історіософ і лікар [[Липа Юрій Іванович|Юрій Липа]] (1900—1944)<ref>[http://history.franko.lviv.ua/IIl_1.htm Юрій Липа]</ref>;
* видавець, учитель і діяч ОУН [[Володимир Кунанець]] (1909—1948);
* [[Слюсар Михайло|Михайло Слюсар]]&nbsp;— директор кооперативи в місті, поручник [[Українська галицька армія|УГА]], Армії [[Українська Народна Республіка|УНР]], нагороджений Хрестом УГА, [[Воєнний хрест (УНР)|Воєнним Хрестом]]
* Богдан Ставничий&nbsp;— директор Яворівської та Холмської гімназій<ref>[[Бережанська Земля]]: історично-Мемуарний Збірник.&nbsp;— Ню Йорк&nbsp;— Лондон&nbsp;— Сідней&nbsp;— Торонто, 1970.&nbsp;— Т. 1.&nbsp;— С. 169.</ref>
* поет і журналіст [[Іванець Петро Петрович|Петро Іванець]]<ref>{{Cite web |url=http://www.virsh.com.ua/poems/1323 |title=Будьмо знайомі! |accessdate=7 березня 2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20131229041942/http://www.virsh.com.ua/poems/1323 |archivedate=29 грудня 2013 |deadurl=yes }}</ref> ({{нар}} 1956);
* відомим діячем яворівської культури є майстер-різьбяр Йосип Станько;
* державний діяч [[Лукашик Степан Іванович|Степан Лукашик]] (1953—2011);
* друкар і книгар з Кракова [[Ян Шеліга]] ({{п.}} 1636)<ref>''[[Ісаєвич Ярослав Дмитрович|Ісаєвич Я.]]'' Шеліга (Szeliga) Ян // {{ЕІУ|10|626}}</ref>.

==== Навчались ====
* скульптор, педагог заслужений діяч мистецтв України [[Севера Іван Васильович]] (1891—1971) (різьбарська школа в Яворові (1904—1907));
* народна артистка України [[Білозір Оксана Володимирівна|Оксана Білозір]] ({{н.}} 1957)

==== Відвідували ====
* часто&nbsp;— парох с. Млини Яворівського повіту о. [[Вербицький Михайло Михайлович|Михайло Вербицький]] (1815—1870)&nbsp;— композитор і громадський діяч, автор музики до [[Гімн України|національного Славня]] «Ще не вмерла Україна».

=== Яворівські старости ===
* Анджей Шамотульський&nbsp;— воєвода познанський ({{пом}} 1511&nbsp;р.)<ref>[http://mariusz.eu.pn/genealogia/rody/szamotulscy01.html#D1 Szamotulscy (01)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131019232103/http://mariusz.eu.pn/genealogia/rody/szamotulscy01.html#D1 |date=19 жовтня 2013 }} {{ref-pl}}</ref>;
* граф Анджей Ґурка&nbsp;— староста: генеральний Великопольщі, буський<ref name="Г1">[http://mariusz.eu.pn/genealogia/rody/gorkowie01.html#F1 Górkowie (01)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130921055118/http://mariusz.eu.pn/genealogia/rody/gorkowie01.html#F1 |date=21 вересня 2013 }} {{ref-pl}}</ref>;
* граф [[Анджей Ґурка]]&nbsp;— син попереднього, [[староста]] [[Ґнєзно|ґнєзненський]], чоловік [[Гербурти|Барбари Гербурт]]<ref name="Г1"/>;
* [[Ян Замойський (коронний гетьман)|Ян Саріуш Замойський]]&nbsp;— з початку 1584<ref>''Leśniewski Sławomir.'' [http://books.google.com.ua/books?id=dXozFROF9QoC&pg=PA145&redir_esc=y#v=onepage&q&f=false Jan Zamoyski&nbsp;— hetman i polityk].&nbsp;— Warszawa&nbsp;: Bellona, 2008.&nbsp;— S. 146.&nbsp;— ISBN 978-83-11-11331-2. {{ref-pl}}</ref>;
* [[Адам Єронім Сенявський (староста)|Адам Єронім Сенявський]]&nbsp;— [[підчаший]] коронний ({{п.}} 1616);
* [[Яків Собеський|Якуб Собеський]]&nbsp;— староста [[Красностав (Польща)|красноставський]];
* [[Казановські|Станіслав Казановський]] ({{п.}} після 1648)&nbsp;— староста кросненський<ref>[http://mariusz.eu.pn/genealogia/rody/kazanowscy01.html#D2 Кazanowscy (01)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131021194054/http://mariusz.eu.pn/genealogia/rody/kazanowscy01.html#D2 |date=21 жовтня 2013 }} {{ref-pl}}</ref>.

==== Також ====
* [[Веньковський Кирило Іванович]]&nbsp;— доктор права, посол (депутат) [[Рейхстаг|австрійського парламенту]] 1948—1949&nbsp;рр. від Яворівського округу.
* у Яворові в 1996 році мешкав і був затриманий найвідоміший в Україні серійний вбивця [[Онопрієнко Анатолій Юрійович|Анатолій Онопрієнко]], який вбив 52 людини.

== Міста-побратими ==
* [[Файл:Flag of Poland.svg|20px|межа|link=Польща]] [[Ярослав (місто)|Ярослав]], [[Польща]]
* [[Файл:Flag of Poland.svg|20px|межа|link=Польща]] [[Венґожево|Венгожево]], [[Польща]]
* [[Файл:Flag of Poland.svg|20px|межа|link=Польща]] [[Любачів]], [[Польща]]
* [[Файл:Flag of Lithuania.svg|20px|межа|link=Литва]] [[Тракай]], [[Литва]]
* [[Файл:Flag of Poland.svg|20px|межа|link=Польща]] [[Гміна Кольбуди|Кольбуди]], [[Польща]]

== Галерея ==
<gallery>
Файл:ВП яворов пруды.jpg|Ставки у Яворові
Файл:15 Lvivska Street, Yavoriv (03).jpg|Будинок Яворівської міської ради
Файл:ВП яворов рождества богородицы.jpg|''[[Церква Різдва Богородиці (Яворів)|Церква Різдва Богородиці]] ([[УГКЦ]])''
Файл:Римо-католицький костел у місті Яворові Львівської області.jpg|''[[Костел святих Петра і Павла (Яворів)|Римо-католицький костел святих Петра і Павла]]''
Файл:Javoriv-1.jpg|На центральній площі
Файл:Javoriv-2.jpg|Ринок
Файл:Javoriv-4.jpg|Стара вуличка
Файл:Javoriv-5.jpg|Дерев'яна різьба на одному з довоєнних будинків
Файл:New church in Yaworiw 2.jpg|Церква Успіння Пресвятої Богородиці. Архітектор: Юрій Горалевич
Файл:New church in Yaworiw.jpg|Церква Успіння Пресвятої Богородиці. Архітектор: Юрій Горалевич
Файл:New church in Yaworiw 3.jpg|Церква Успіння Пресвятої Богородиці. Архітектор: Юрій Горалевич
Файл:New church in Yaworiw 4.jpg|Церква Успіння Пресвятої Богородиці. Архітектор: Юрій Горалевич
Файл:Фото церкви.jpg|[[Церква Покрови Пресвятої Богородиці УГКЦ м. Яворів]]
</gallery>

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Джерела та література ==
{{Вікіпосилання
|Тема               = Яворів
|Портал             = Галичина
|Портал-зображення  = Wappen Königreich Galizien & Lodomerien.png
|Вікісловник        = Яворів
|Вікіпідручник      = 
|Вікіцитати         = 
|Вікіджерела        = 
|Віківиди           = 
|Вікіновини         = 
|Вікісховище        = Category:Yavoriv
|Вікімандри         = 
|Метавікі           = 
|Проєкт             = 
|Родовід            = 
}}
* ''Ю.&nbsp;З.&nbsp;Данилюк, В.&nbsp;І.&nbsp;Дмитрук'' [http://history.org.ua/LiberUA/978-966-00-1359-9/978-966-00-1359-9.pdf Яворів] // {{ЕІУ|10|716}}
* {{ЕУ}}
* Збірка «Яворівщина з її минулого і сучасного».&nbsp;— Яворів, 1931.
* {{книга|автор =|частина=Яворів|посилання частина= |заголовок=[[Історія міст і сіл Української РСР]]: У 26 т. Львівська область|оригінал= |посилання=http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?&I21DBN=ELIB&P21DBN=ELIB&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=elib_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=ID=&S21COLORTERMS=0&S21STR=0010407|відповідальний=[[Маланчук Валентин Юхимович|Маланчук В.&nbsp;Ю.]] (голова редколегії), Гнидюк М.&nbsp;Я., [[Дудикевич Богдан Корнилович|Дудикевич Б.&nbsp;К.]], [[Івасюта Михайло Кирилович|Івасюта М.&nbsp;К.]], [[Крип'якевич Іван Петрович|Крип'якевич I.&nbsp;П.]], [[Огоновський Володимир Петрович|Огоновський В.&nbsp;П.]], [[Олексюк Мирослав Миронович|Олексюк М.&nbsp;М.]], Пастер П.&nbsp;I. (відповідальний секретар редколегії), Сісецький А.&nbsp;Г., [[Смішко Маркіян Юліанович|Смішко М.&nbsp;Ю.]], Челак П.&nbsp;П., [[Чугайов Володимир Петрович|Чугайов В.&nbsp;П.]]|видання=|місце= Київ |видавництво=Головна редакція УРЕ АН УРСР|рік= 1968|том=|сторінки=892—906|сторінок= |серія=|isbn=|тираж=|}}
* {{УРЕ-2/12}}&nbsp;— С. 486.
* ''[[Чорновол Ігор Павлович|Чорновол І.]]'' [http://web.archive.org/web/20160308094824/http://gazeta.lviv.ua/article/7966 Яворів і Яворівщина] // Львівська газета.&nbsp;— 2013.&nbsp;— 25 січ.
* {{SgKP|III|519—527|Jaworów 1}}
* ''[[Владислав Лозинський|Łoziński W.]]'' [http://www.archive.org/details/yciepolskiewdawn00loziuoft#page/206/mode/2up Życie polskie w dawnych wiekach (1907)].&nbsp;— Lwów: Altenberg&nbsp;— Gubrynowicz & syn, 1921 (IV edycja).&nbsp;— S. 209. {{ref-pl}}
* ''Webersfeld E.'' [https://polona.pl/item/jaworow-monografia-historyczna-etnograficzna-i-statystyczna,MzUzMTY1Mg/3/#info:metadata Jaworów: monografia historyczna, etnograficzna i statystyczna].&nbsp;— Lwów: Magistrat m. Jaworowa, 1909.&nbsp;— 82 s.{{ref-pl}}
* [https://www.academia.edu/44605463/Документ_з_ранньої_історії_міста_Яворів_14_8_року_Document_about_the_Early_History_of_the_Town_of_Yavoriv_from_the_Year_14_8 ''Смерека Б.'' Документ з ранньої історії міста Яворів 14?8 року // Zaporizhzhia Historical Review.&nbsp;— Запоріжжя, 2019.&nbsp;— Вип. 1 (52).&nbsp;— С. 9–16].

== Посилання ==
* [https://yavoriv-rada.gov.ua/ Офіційний сайт Яворівської міської ради]
* [https://castles.com.ua/jaworow.html Замки та храми України. Яворів]
* [http://javoriv-rda.gov.ua/city/yavoriv/ Яворівська РДА]
* [https://yavoriv-info.com.ua/novini/novini-yavorivshhini Яворів Інфо]
* [http://www.rkc.lviv.ua/YAvoriv-ua Львівська Архідієцезія РКЦ. Яворів. св. Ап. Петра і Павла]
* [https://ffl.org.ua/team/147 Львівська Асоціація футболу. ФСК «Яворів»]
* [https://huculia.info/placetags/яворів/ Яворів]
* [http://data.jewishgen.org/wconnect/wc.dll?jg~jgsys~shtetm~-1059578 Yavoriv, Ukraine] {{ref-en}}

{{Яворівський район}}
{{Населені пункти Львівської області}}
{{Історичні місця Львівської області}}

[[Категорія:Яворів| ]]
[[Категорія:Міста Львівської області]]
[[Категорія:Районні центри Львівської області]]
[[Категорія:Населені пункти з історичною єврейською громадою]]