Відкрити головне меню
I — гранулярні епітеліальні (юкстагломерулярні) клітини; II — клітини щільної плями (macula dense); III — клітини Гурмагтіга ; IV — мезангіальні клітини; 1 — приносна клубочкова артеріола; 2 — дистальний каналець; 3 -виносна клубочкова артеріола; 4 — мезангій; 5 — клубочкові капіляри; 6 — порожнина капсули; 7 — зовнішній листок капсули[1]

Юкстагломерулярний (ЮГА) або навколоклубочковий апарат — є сукупністю клітин нирок, які регулюють функції кожного нефрона. Названий юкстагломерулярний апарат так тому, що розташований поблизу клубочка, утворюючи трикутник: з двох сторін оточений аферентною і еферентною артеріолами, а з третьої — стінкою дистального звивистого канальця. Таке розташування забезпечує виконання ключових функцій ЮГА — регулювання ниркового кровотоку і рівня клубочкової фільтрації.[2][1]

Юкстагломерулярний апарат складається з трьох основних частин:

  1. Щільна пляма (macula densa)
  2. Юкстагломерулярні клітини
  3. Юкставаскулярні клітини (клітини Гурмагтіга)

Щільна пляма (macula densa)Редагувати

Щільна пляма (macula densa) — ділянка стінки дистального звивистого канальця, яка прилягає до ниркового тільця. На гістологічних препаратах межі між клітинами майже не видно, у клітин відсутня базальна посмугованість, але добре видно скупчення гіперхроматичних ядер, які розташовані дуже щільно. Клітини macula densa втрачають здатність до реабсорбції (оскільки не мають можливості взаємодіяти з перитубулярними капілярами), але подібно до «натрієвого рецептора» реагують на зміни концентрації натрію в сечі і впливає на юкстагломерулярні клітини, які секретують ренін.[2]

Юкстагломерулярні клітиниРедагувати

Юкстагломерулярні клітини — знаходяться в стінці приносних і виносиних артеріол, утворюючи другий шар клітин, що залягає під ендотелієм. Дані клітини за походженням є гладеньком'язовими, але втрачають здатність скорочуватись, перелаштовуючись на секрецію гормону реніну[3]. За структурою і функціями вони подібні до мезангіальних клітин і також мають фагоцитарну активність. За формою є великими клітинами овальної або полігональної форми, іноді з довгими цитоплазматичними відростками, великими гранулами, що містять ренін.

Секреція реніну стимулюється двома факторами:

  1. Подразненням осморецепторів, які розташовані в macula densa при підвищенні концентрації Na+
  2. Подразненням барорецепторів в стінках приносної та виносної артеріол (при зниженні тиску крові в їх просвіті).[2][4]

Юкставаскулярні клітиниРедагувати

Юкставаскулярні клітини (клітини Гурмагтіга) — це клітини, розташовані в просторі між двома артеріолами (приносною і виносною) та щільною плямою. Клітини мають довгі відростки. За походженням і локалізацією клітини Гурмагтіга відносяться до мезангіальних. За звичайних умов ці клітини виробляють фермент ангіотензіназу, який обумовлює інактивацію ангіотензину і таким чином протидіє діяльності ренін-ангіотензин-альдостеронового комплексу. За певних обставин (наприклад, при стресі, підвищеному фізичному навантаженні, а також при виснаженні юкстагломерулярних клітин) клітини Гурмагтіга самі «перемикаються» на синтез реніну.[1][2]

Ренін-ангіотензиновий комплексРедагувати

Ренін— являє собою поліпептид з ферментативною активністю. Потрапляючи в кров, він впливає на неактивний пептид (що виробляється печінкою) — ангіотензиноген, який в дві стадії перетворюється в свою активну форму — ангіотензин II. Цей продукт, по-перше, підвищує тонус міоцитів дрібних судин і тим самим підвищує тиск, а по-друге, стимулює виділення альдостерону в корі наднирників. Останнє може підсилювати вироблення антидіуретичного гормону. Таким чином, надлишкова продукція реніну призводить не тільки до спазму дрібних судин, а й до посилення реабсорбції у нирках. Оскільки відбувається збільшення об'єму плазми крові, це ще більше (разом зі спазмом судин) підвищує тиск крові.[5][2]

 
[6]ренін-ангіотензинова система

Система ренін-ангіотензин відіграє важливу роль в регуляції функції нирок, артеріального тиску (АТ) в підтримці гомеостазу, електролітного балансу і складу рідини в організмі за нормальних фізіологічних умов. Наприклад, за умов зневоднення та зменшення кількості Na в організмі, ренін-ангіотензиновий-комплекс (РАК) необхідний для підтримання системної циркуляції рідини в нирках і швидкості клубочкової фільтрації (ШКФ). Таким чином, РАК є найважливішим компонентам для підтримання нормальної життєдіяльності організму.[7][8][9]

Інервація клітин ЮГА здійснюється симпатичними норадренергічними волокнами.[5]

Порушення функціонування ЮГАРедагувати

Надлишок секреції реніну юкстагомерулярними клітини може привести до надмірної активності ренін-ангіотензинової системи, гіпертонії і збільшення обсягу крові. Однією з причин підвищення секреції реніну може бути звуження ниркової артерії або пухлина юкстагломерулярних клітин, яка виробляє ренін. Що вподальшому призведе до гіпертонії, підвищення концентрації натрію та пониження рівня калію в крові і метаболічного алкалозу.[10]

ПриміткиРедагувати

  1. а б в UroWeb.ru -- Нефрология в терапевтической практике -- ЮКСТАГЛОМЕРУЛЯРНЫЙ АППАРАТ ПОЧЕК. uroweb.ru. Архів оригіналу за 2016-03-24. Процитовано 2016-05-08. 
  2. а б в г д Гистология.mp3 - Мочевыделительная система (часть 2). www.morphology.dp.ua. Процитовано 2016-05-08. 
  3. Ренін. Вікіпедія (uk). 2015-09-11. Процитовано 2016-05-22. 
  4. Глава 9. Физиология почек. 
  5. а б Вандер, А. (2000). Физиология почек (рус). Санкт-Петербург: "Питер". с. 256. 
  6. Вандер А. (2000). Физиология почек (рус). Санкт-Петербург: "Питер". с. 256. 
  7. Ito S., Nagasawa T, Abe M, Mori T. (2009). Strain vessel hypothesis: a viewpoint for linkage of albuminuria and cerebro-cardiovascular risk. (eng). Hypertens Res. ;32:. с. 115–121. 
  8. Ito S. (2012). Cardiorenal connection in chronic kidney disease. Clin Exp Nephrol. с. 16:8–16. 
  9. Cardiorenal syndrome: an evolutionary point of view. Hypertension.;60. 2012. 
  10. Juxtaglomerular apparatus. Wikipedia, the free encyclopedia (en). 2016-03-20. Процитовано 2016-05-08.