Перегляд вихідного коду сторінки Югославія

{{Картка:Колишня країна
| native_name            = ''Югославія''
| conventional_long_name = Jugoslavija
| common_name            = Югославія
| continent              = Європа
| region                 = Балкани
| country                = Югославія
| status                 = 
| government_type        = [[Королівство Югославія]],<br />[[Соціалістична Федеративна Республіка Югославія]]
| era                    = 
| year_start             = 1918
| year_end               = 1992
| date_start             = 
| date_end               = [[25 червня]] [[1991]] — [[27 квітня]] [[1992]]
| event_start            = Проголошення
| event_end              = [[Югославські війни|Розпад Югославії]]
| event1                 = [[Країни-члени ООН|Вступ до ООН]]
| date_event1            = [[24 жовтня]] [[1945]]
| event2                 = Конституційна реформа
| date_event2            = [[21 лютого]] [[1974]]
|p1 = Королівство Сербія
|flag_p1 =State_Flag_of_Serbia_(1882-1918).svg
|p2 = Держава словенців, хорватів і сербів
|flag_p2 =Flag_of_the_State_of_Slovenes,_Croats_and_Serbs.svg
| s1                     = [[Хорватія]]
| flag_s1                = Flag of Croatia (1990).svg
| s2                     = [[Словенія]]
| flag_s2                = Flag of Slovenia.svg
| s3                     = [[Північна Македонія]]
| flag_s3                =Flag of North Macedonia (1992–1995).svg
| s4                     = [[Боснія і Герцеговина]]
| flag_s4                = Flag of Bosnia and Herzegovina (1992-1998).svg
| s5                     = Федеративна Республіка Югославія
| flag_s5                = Flag of FR Yugoslavia.svg
| image_flag             = Flag of Yugoslavia.svg
| flag                   = Прапор Югославії
| image_coat             = Emblem_of_the_Socialist_Federal_Republic_of_Yugoslavia.svg
| symbol                 = Герб Югославії
| image_map              = Yugoslavia_location_map.svg
| common_languages       = 
| capital                = Белград
| currency               = [[Югославський динар]]
| utc_offset             = +1
| calling_code           = 38
}}
{{Otheruses|Югославія (значення)}}
[[Файл:History of Yugoslavia.svg|thumb|right|260px|Розташування політичних утворень, відомих як Югославія. Кордони змінювались протягом років]]
'''Югославія''' (''Jugoslavija'', ''Jyгославиja'')&nbsp;— федеративна держава, яка існувала у [[XX]] столітті на Балканському півострові, що у [[Південна Європа|Південній Європі]]. Основними народами Югославії були серби, хорвати, словенці, боснійці, македонці, чорногорці та албанці. Столицею Югославії був [[Белград]].

Югославія виникла внаслідок падіння [[Австро-угорська імперія|Австро-Угорської імперії]] по завершенню [[Перша світова війна|Першої світової війни]]. Спершу ця держава була [[КСХС|королівством]], що об'єднало [[Королівство Сербія|Сербію]], [[Королівство Чорногорія|Чорногорію]] і колишні австро-угорські землі Боснії, Хорватії та Словенії. Після [[Друга світова війна|Другої світової війни]] до влади в Югославії прийшли комуністи і вона перетворилася на союзну федеративну республіку, що складалася з шести республік і двох автономій. На початку 1990-х більшість цих республік проголосили незалежність від Белграда, що спричинило низку воєнних конфліктів, відомих як [[Югославські війни]]. З 1992 по 2003 роки у складі [[СРЮ|Югославії]] залишилися лише дві республіки і дві автономії.

2006 року Югославія остаточно розпалася на [[Чорногорія|Чорногорію]] та Сербію, а 2008 року [[Сербія]] де-факто втратила одну з автономій&nbsp;— [[Косово]].

== Історія ==
{{Стиль|дата=квітень 2016}}

=== Королівство Югославія ===
{{main|Королівство Югославія}}

Югославію створили [[1 грудня]] [[1918]]&nbsp;р. спочатку як Королівство сербів, хорватів і словенців, а з жовтня [[1929]]&nbsp;р.&nbsp;— Югославія (з сербською династією Карагеоргійовичів на чолі).

[[Інтербеллум|Міжвоєнну добу]] в історії Югославії характеризували боротьба партій, [[Диктатура 6 січня|встановлення монархічної диктатури короля]] [[Александр І Карагеоргійович|Александра Карагеоргійовича]] ([[6 січня]] [[1929]]&nbsp;р.), вбивство короля у [[Марсель|Марселі]] ([[9 жовтня]] [[1934]]&nbsp;р.), «березневий путч» ([[27 березня]] [[1941]] року) генерала [[Душан Симович|Д. Сімовича]] тощо.

[[Файл:Axis occupation of Yugoslavia, 1941-43.png|thumb|right|Розділ окупованої Югославії між країнами-окупантами]]
[[6 квітня]] [[1941]] року війська Третього Рейху та її союзників вторглися на територію Югославії. Король [[Петро ІІ Карагеоргієвич]] утік з урядом з країни, а військове командування [[18 квітня]] підписало беззастережну капітуляцію. Територію Югославії розподілили між окупантами, а на території колишньої [[Бановина Хорватія|Хорватської бановини]] (до якої німці пізніше приєднали [[Боснія і Герцеговина|Боснію й Герцеговину]]), утворено [[Незалежна Держава Хорватія|Хорватську державу]], очолену організацією «[[усташі]]в» і «поґлавніком» [[Анте Павеліч]]ем ([[10 квітня]] [[1941]]&nbsp;р.).

Від середини [[1941]]&nbsp;р. антинімецьке повстання охопило всю країну. Протягом [[1942]]–[[1944]]&nbsp;рр. у ньому сформувалися дві панівні течії: під проводом воєнного міністра югославського екзильного уряду в [[Лондон]]і, полковника Дражі Михайловича, антикомуністичного та монархічного напряму ([[четники]]), і [[Народно-визвольна армія Югославії|Народно-визвольне військо Югославії]] (НВВЮ) під проводом [[Йосип Броз Тіто|Йосипа Броз Тіто]] і комуністичної партії. Визвольна боротьба перетворилася на громадянську війну, яка закінчилася перемогою НВВЮ ([[9 травня]] [[1945]]&nbsp;р.) за підтримки союзників і Червоної армії.

У жовтні 1944 через масові напади червоноармійців на громадян Югославії (зокрема, зафіксували 121 [[зґвалтування]], 111&nbsp;— з убивствами жертви, 1204 пограбування із завданням тілесних ушкоджень) керівники Югославії попросили голову радянської місії генерала {{не перекладено|Ніколай Корнєєв|Ніколая Корнєєва|ru|Корнеев, Николай Васильевич}} вгамувати насильників і розбійників. Той почав кричати про «[[наклеп]]»&nbsp;— жоден [[злочинець]] не був покараний. [[Розкол Тіто-Сталін|Між Й. Броз Тіто та Сталіним «пробігла чорна кішка»]].<ref name="ВЗ10">Орися Хом'як. ''Тіто не боявся ні Гітлера, ні Сталіна'' / [[Високий замок (газета)|Високий замок]].— Львів, №&nbsp;4 (5260) за 15-21 січня 2015.— С. 10</ref>

=== Комуністична Югославія ===
{{main|Соціалістична Федеративна Республіка Югославія}}
Установчі збори, скликані Народним фронтом (під проводом КПЮ), проголосили ([[29 листопада]] [[1945]]&nbsp;р.) Югославію Федеративною Народною Республікою (ФНРЮ), а [[30 січня]] [[1946]]&nbsp;р. схвалено конституцію ФНРЮ.
{| class="wikitable" style="line-height:130%;"
! <center>'''[[Список країн|Назва]]'''</center> !! <center>'''[[Столиця]]'''</center> !! <center>'''[[Прапор]]'''</center> !! <center>'''[[Герб]]'''</center>
|-
|<center>[[Соціалістична Республіка Боснія і Герцеговина]] <br /> <small>{{lang-bs|Socijalistička Republika Bosna i Hercegovina}}</small></center>
|style="width:7em; font-size:90%;"|[[Сараєво]]
|<center>[[Файл:Flag of SR Bosnia and Herzegovina.svg|120px|border]]</center>
|<center>[[Файл:Coat of Arms of the Socialist Republic of Bosnia and Herzegovina.svg|80px|]]</center>
|-
|<center>[[Соціалістична Республіка Хорватія]] <br /> <small>{{lang-hr|Socijalistička Republika Hrvatska}}</small></center>
|style="font-size:90%;"|[[Загреб]]
|<center>[[Файл:Flag of SR Croatia.svg|120px|border]]</center>
|<center>[[Файл:Coat of Arms of the Socialist Republic of Croatia.svg|80px|]]<center>
|-
|<center>[[Соціалістична Республіка Македонія]] <br /> <small>{{lang-mk|Социјалистичка Република Македонија}}</small></center>
|style="font-size:90%;"|[[Скоп'є]]
|<center>[[Файл:Flag of North Macedonia (1946–1992).svg|120px|border]]</center>
|<center>[[Файл:State Coat of arms of Macedonia.svg|80px]]</center>
|-
|<center>[[Соціалістична Республіка Чорногорія]] <br /> <small>{{lang-sr|Socijalistička Republika Crna Gora}}</small></center>
|style="font-size:90%;"|[[Подгориця|Тітоград]]<nowiki>*</nowiki>
|<center>[[Файл:Flag of the Socialist Republic of Montenegro.svg|120px|border]]</center>
|<center>[[Файл:Coat of Arms of the Socialist Republic of Montenegro.svg|80px]]</center>
|-
|<center>[[Соціалістична Республіка Сербія]] <br /> <small>{{lang-sr|Социјалистичка Република Србија}}</small></center>
|style="font-size:90%;"|[[Белград]]
|<center>[[Файл:Flag of SR Serbia.svg|120px|border]]</center>
|<center>[[Файл:Coat of Arms of the Socialist Republic of Serbia.svg|80px]]</center>
|-
|<center>[[Соціалістичний автономний край Косово]] <br /> <small>{{lang-sr|Социјалистичка Аутономна Покрајина Косово}}</small></center>
|style="font-size:90%;"|[[Приштина]]
|<center>[[Файл:Flag of SR Serbia.svg|120px|border]]</center>
|<center>[[Файл:Coat of Arms of the Socialist Republic of Serbia.svg|80px]]</center>
|-
|<center>[[Соціалістичний автономний край Воєводина]] <br /> <small>{{lang-sr|Социјалистичка Аутономна Покрајина Војводина}}</small></center>
|style="font-size:90%;"|[[Нові-Сад]]
|<center>[[Файл:Flag of SR Serbia.svg|120px|border]]</center>
|<center>[[Файл:Coat of Arms of the Socialist Republic of Serbia.svg|80px]]</center>
|-
|<center>[[Соціалістична Республіка Словенія]] <br /> <small>{{lang-sl|Socialistična Republika Slovenija}}</small></center>
|style="font-size:90%;"|[[Любляна]]
|<center>[[Файл:Flag of Slovenia (1945-1991).svg|120px|border]]</center>
|<center>[[Файл:Coat of Arms of the Socialist Republic of Slovenia.svg|80px]]</center>
|-
|}
КПЮ (від листопада [[1952]]&nbsp;р.&nbsp;— Союз Комуністів Югославії) стала єдиною політичною партією і, після проголошення Конституційного закону про основи суспільного й політ. устрою ФНРЮ та про союзні органи влади, змінила низку статей конституції (з 1946&nbsp;р.) та формально перебрала повну владу.

Країна не входила до «[[Варшавський договір|Варшавського договору]]». Політико-економічний лад у країні&nbsp;— дивна суміш комуністичної ідеології та відносного економічного лібералізму. Діяли приватні магазини, ремісники, селяни мали право мати 10 га землі, необмежену кількість худоби.

За спогадами сербського історика, автора 3-х книг про Югославію, Сербію Михайла Рамача (1951&nbsp;р. н.), він отримав закордонний паспорт та поїхав до Італії у віці 14 років. Працював журналістом в другій половині 1970-х, його редакція могла вільно передплатити «[[Тайм (журнал)|Тайм]]», «[[Ньюсвік|Ньюзвік]]», «[[Шпіґель]]», «{{не перекладено|Панорама (журнал)|Панораму|en|Panorama (magazine)}}». Безкоштовно отримували «[[Правда (газета)|Правду]]», «[[Литературная газета|Литературную газету]]», «[[Огоньок]]» та купу безглуздих публікацій з Москви, яка тратила шалені гроші на «безглузду пропаганду». Покоління М. Рамача ''відверто глузувало з московської пропаганди''.

Дозволяли писати про окремі негативні явища, піддавати критиці окремі рішення державних органів. Забороняли писати проти політичної системи країни, пожиттєвого президента. Не дозволяли засновувати інші партії.<ref name="ВЗ10"/>

=== Розпад і мала Югославія ===
{{main|Розпад Югославії|Югославські війни|Союзна Республіка Югославія}}
[[Файл:Breakup of Yugoslavia.gif|thumb|right|250px|Розпад Югославії]]
Факторами розпаду Югославської федерації стали смерть [[Йосип Броз Тіто|Йосипа Тіто]] (*[[1892]]—†[[1980]]) і фіаско проведеної його наступниками національної політики, розпад світової соціалістичної системи, [[етнічний ренесанс|сплеск націоналізму в Європі]] (причому не тільки в країнах Центрально-Східного регіону). У [[1990]] році у всіх шести республіках СФРЮ були проведені [[місцеві вибори у Югославії|місцеві вибори]]. Перемогу на них усюди здобули націоналістичні сили.

Зважаючи на наростання національних розбіжностей згідно з заповітом [[Йосип Броз Тіто|Тіто]] після його смерті пост президента країни був скасований, а на чолі країни стала [[Президія СФРЮ|Президія]], члени якої (глави союзних республік і автономних областей) щорічно змінювали один одного по черзі. Короткочасний економічний підйом в середині 1980-х років закінчився стрімкою інфляцією і розвалом економіки, що призвело до загострення відносин між економічно розвиненішими [[Сербія|Сербією]], [[Хорватія|Хорватією]] і [[Словенія|Словенією]], та іншими республіками.

У ході громадянської війни і розпаду від Великої Югославії в кінці [[XX століття]] відокремилися чотири з шести союзних республік ([[Словенія]], [[Хорватія]], [[Боснія і Герцеговина]], [[Північна Македонія]]). Тоді ж на територію спочатку [[Боснія і Герцеговина|Боснії і Герцеговини]], а потім автономного краю [[Косово і Метохія|Косово]] були введені миротворчі сили [[ООН]] під керівництвом [[США]]. Для врегулювання, згідно з рішенням [[ООН]], міжетнічного конфлікту між [[серби|сербським]] і [[албанці|албанським]] населенням [[Косово і Метохія|Косова]] край був переведений під [[протекторат]] [[ООН]]. Тим часом Югославія, в якій на початку [[XXI століття]] залишалося дві республіки, перетворилася в [[Сербія і Чорногорія|Сербію і Чорногорію]]: з [[1992]] по [[2003]] роках&nbsp;— [[Союзна Республіка Югославія|Союзна Республіка Югославія (СРЮ)]], з [[2003]] по [[2006]] роках&nbsp;— конфедеративний [[Сербія і Чорногорія|Державний Союз Сербії і Чорногорії]]. Югославія остаточно припинила існування з виходом з союзу [[Чорногорія|Чорногорії]] [[3 червня]] [[2006]]&nbsp;р.

== Югославсько-українські взаємини ==
{{main|Українсько-югославські відносини}}

== Нові держави ==
{{main|Південна Європа}}
{| class="wikitable" style="text-align:center; line-height:130%; width:100%"
|-
! Герб
! Прапор
! Назва<br/>''офіційна назва''
! Форма правління
! Столиця
|- bgcolorsr="FFFDD0"
|- bgcolorsr=пвепс
| [[Файл:Coat of arms of Bosnia and Herzegovina.svg|center|80px]]
| [[Файл:Flag of Bosnia and Herzegovina.svg|center|120px]]
| [[Боснія і Герцеговина]] <br/> <small>{{lang-bs|Bosna i Hercegovina}}</small>
| Республіка
| [[Сараєво]]
|- bgcolorsr="ADDFAD"
| [[Файл:Coat of arms of Macedonia.svg|center|80px]]
| [[Файл:Flag of Macedonia.svg|center|120px]]
| [[Північна Македонія]] <br/> <small>{{lang-mk|Република Македонија}}</small>
| Республіка
| [[Скоп'є]]
|- bgcolorsr="ADDFAD"
| [[Файл:Coat of arms of Serbia.svg|center|80px]]
| [[Файл:Flag of Serbia.svg|center|120px]]
| [[Сербія]] <br/> <small>{{lang-sr|Србија}}</small>
| Республіка
| [[Белград]]
|- bgcolorsr="FFFDD0"
| [[Файл:Coat of arms of Slovenia.svg|center|80px]]
| [[Файл:Flag of Slovenia.svg|center|120px]]
| [[Словенія]] <br/> <small>{{lang-sl|Slovenija}}</small>
| Республіка
| [[Любляна]]
|- bgcolorsr="FFFDD0"
| [[Файл:Coat of arms of Croatia.svg|center|80px]]
| [[Файл:Flag of Croatia.svg|center|120px]]
| [[Хорватія]] <br/> <small>{{lang-hr|Hrvatska}}</small>
| Республіка
| [[Загреб]]
|- bgcolorsr="FFFDD0"
| [[Файл:Coat of arms of Montenegro.svg|center|80px]]
| [[Файл:Flag of Montenegro.svg|center|120px]]
| [[Чорногорія]] <br/> <small>{{lang-cg|Crna Gora}}</small>
| Республіка
| [[Подгориця]]
|- bgcolorsr="FFFDD0"
| [[Файл:Coat of arms of Kosovo.svg|center|80px]]
| [[Файл:Flag of Kosovo.svg|center|120px]]
| [[Косово]] <br/> <small>{{lang-sq|Kosova}}</small>
| Республіка (частково визнана)
| [[Приштина]]
|}

== Примітки ==
{{reflist}}

== Література ==
* ''А.&nbsp;О.&nbsp;Руккас.'' [http://history.org.ua/LiberUA/978-966-00-1359-9/978-966-00-1359-9.pdf Югославія] // {{ЕІУ|10|691-695}}
{{refbegin|2}}
* {{ЕУ}}
* ''Гродський Й.'' Положення русинів в Боснії.&nbsp;— Л., 1910
* ''Фірак М.'' Укр. оселі в Юґославії. Ілюстрований календар Рідного слова на 1934.&nbsp;— Дяково, 1933
* ''Варґа Д.'' Кратки исторични препатрунок кнїжовней творчості у нашим народзе // Шветлосц, І.&nbsp;— Руський Керестур, 1952
* ''Горбач О.'' Літ. мова бачвансько-срімських українців («русинів») // ЗНТШ, т. 169, 1962
* ''Шевченко Ф.'' Роль Києва в міжслов'янських зв'язках у XVII—XVIII&nbsp;ст.&nbsp;— К., 1936
* ''Ґуць М.'' Сербохорватська народна пісня на Україні.&nbsp;— К., 1966
* '' Ліський Б.''З діяльности українських студентів у Хорватії (1920—1945),// Альманах українського народного союзу на рік 1996, Джерзі Ситі-Ню Йорк
* '' Ліський Б. '' Огляд культурно-освитнього життя українців у Боснії (1890—1990), // Українська діаспора число 10, Київ-Чикаго, 1997
* '' Ліський Б. '' Українці у Боснії і Герцеговині,//Альманах видавництва «Гомін України», Торонто,1998
* ''Ляшенко Л.'' З історії співробітництва УРСР і ФНРЮ в галузі культури (1945—1948 pp.).&nbsp;— Дніпропетровськ, 1966
* [[Марунчак Михайло Григорович|''Марунчак М.'']] Українці в Румунії, Чехо-Словаччині, Польщі, Юґославії.&nbsp;— Вінніпеґ, 1969
* ''Maklecov A.B.'' The Ukrainian Question Through Serbian eyes // NEW RUSSIA, London, 1920, Vol.II, 26.
* ''Рамач Л.'' Русини-українці в Юґославії.&nbsp;— [[Вінніпеґ]], 1971
* Християнський календар.&nbsp;— Руський Керестур, 1970
* Участь українців у життю юґославських народів // Укр. історик, 4, 1970
* ''Шевченко О.'' Переклади з сербохорватської.&nbsp;— К., 1970
* ''Флакер А.'' Украіинска литература у Хрватскоі.&nbsp;— Заґреб, 1970
* Руснаци у Войводини од средку XVIII по средок XIX вику // Шветлосц, 2, 1974
* ''Каган Т.'' Укр. оселі в Югославії // Лемківський календар на 1973&nbsp;р.
* ''Мизь Р.'' Матеріали до історії та історії культури українців у Боснії і Славонії // Нова Думка, 8.&nbsp;— Вуковар, 1974
* Соц. структура руснаків в Югославії // Шветлосц, 3, 1975
* ''Кирилюк Є.'' Вук Караджич і укр. культура.&nbsp;— К., 1978
* ''Пашченко Е.'', ''Рашкович С. Дж.'' Украjинци и српска народна песма // Преводна книжевност.&nbsp;— Беоґрад, 1978
* ''Рашкович Дж.'' Путеви и раскршча наше украjинистике и преводне книжевности са украjинског jезика // Зборник радова.&nbsp;— Тетово, 1978
* ''Joukovsky A.'' Le rôle des Ukrainiens dans la libération nationale des Slaves du Sud dans la deuxième moitié du XIX siècle // [[Revue des Études Slaves]].&nbsp;— [[Париж]], 1978
* ''Лабош Ф.'' История русинох Бачкеj, Сриму и Славониjи 1745—1918.&nbsp;— Вуковар, 1979
* Ukrajinsko pitanje.-Beograd,1919
* ''Nedić M.'' Ukrajinski problem//Ratnik-sveska IV, Beograd, april 1939
* Украина во взаимосвязях славянских народов.&nbsp;— К., 1983
* ''Biljnja V.'' Rusini u Vojvodini. Prilog izucavanju istorije rusina Vojvodine (1918—1945).&nbsp;— Новий Сад, 1987
* ''Рудяк П.'' Українсько-хорватські літературні взаємини в XIX—XX&nbsp;ст.&nbsp;— К., 1987
* ''Лапшин А. Е.'' Розпад Югославії: міжнародний аспект // Записки історичного факультету Одеського державного університету ім. І.&nbsp;І.&nbsp;Мечникова.&nbsp;— Одеса, 1999.&nbsp;— Вип. 8.&nbsp;— С. 319—325.
{{refend}}

== Див. також ==
* [[Суперпрезидентська республіка]]
== Посилання ==
* [http://leksika.com.ua/17860628/legal/yugoslaviya Югославія] // {{Юридична енциклопедія|6}}
* {{УМЕ16|частина=Югославія|сторінки=2108}}
{{Хронологія Югославії та незалежних балканських країн}}
{{Бібліоінформація}}

[[Категорія:Югославія|*]]
[[Категорія:Колишні державні утворення в Європі]]
[[Категорія:Державні утворення XX століття]]