Шуляки (Уманський район)
Шуля́ки — село в Україні, в Уманському районі Черкаської області, у складі Жашківської міської громади. Розташоване на лівому березі річки Гірський Тікич за 22км на південний захід від міста Жашків і за 9 км від зупинної платформи Кривчунка. Населення 565 чоловік, 313 дворів (на 2009 рік).
село Шуляки | |
---|---|
Країна | ![]() |
Область | Черкаська область |
Район/міськрада | Уманський район |
Рада | Жашківська міська рада |
Облікова картка | gska2.rada.gov.ua |
Основні дані | |
Засноване | 17 століття |
Населення | 565 чоловік (на 2009 рік) |
Поштовий індекс | 19242 |
Телефонний код | +380 4747 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°09′14″ пн. ш. 29°53′51″ сх. д. / 49.15389° пн. ш. 29.89750° сх. д.Координати: 49°09′14″ пн. ш. 29°53′51″ сх. д. / 49.15389° пн. ш. 29.89750° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
194 м[1] |
Водойми | річка Гірський Тікич |
Відстань до районного центру |
22 км |
Найближча залізнична станція | Кривчунка |
Відстань до залізничної станції |
9 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | с.Шуляки, |
Сільський голова | Мартинюк Михайло Питрович |
Карта | |
Мапа | |
![]() |
Історія
Село виникло в XVII столітті внаслідок злиття (об'єднання) двох поселень — Снігурівка і Шуляки. Поселення дуже давнє, про що свідчать археологічні знахідки кам'яної доби. Так, у 1967 році на території села було знайдено кам'яну сокиру, яка нині знаходиться в Уманському краєзнавчому музеї, та рештки глиняного посуду. На околицях села виявлено 2 курганні могильники доби ранньої бронзи.
У селі проживало в основному населення двох національностей: українці і поляки. Школа була польська та церковнопарафіяльна, церква також була православна і католицька.
У 1906 році в селі побудований польський костьол, який зберігся до наших днів. Він мав статус каплиці, яка належала до П'ятигорської римо-католицької парафії. Був добудований і служить за будинок культури. Сільський цвинтар розділений на дві частини: польський і український.
У дореволюційний період на притоках річки Гірський Тікич працювали три водяних млини і крупорушка, послугами яких користувалися мешканці навколишніх сіл. У 1914 році біля річки було збудовано водокачку для заправки водою.
Землями володіли пани роду Закревських. Основними видами зайнятості населення було землеробство, рибництво, мисливство, лозоплетіння.
Із відомостей польського архіву:
Благословенна Марцеліна Даровська, з роду Котовичів, з багатої шляхетської польської сім'ї народилася 16 січня 1827 року в Шуляках. Вийшла заміж за Кароля Даровського, залишилася вдовою з двома дітьми. Переходить до чернечого життя. Веде господарство, надає прав земельної власності селянам у своєму маєтку. Створює притулки для дітей-сиріт, обездолених, жіночий монастир. Померла 5 січня 1911 року. Похована в Язмівці (Польща). Беатифікована Іоаном-Павлом II у 1997 році.
Радянський період
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СРСР 1932-1933 та 1946–1947 роках.
217 мешканців села брали участь у боях радянсько-німецької війни, 126 з них загинули, 35 нагороджені орденами й медалями. На їх честь році в селі споруджено обеліск Слави. В 1957 році в селі споруджено пам'ятник воїнам, що загинули в боях за відвоювання села.
Станом на початок 70-х років ХХ століття в селі розміщувалась центральна садиба колгоспу імені М. Ф. Ватутіна, за яким було закріплено 2 231,7 га сільськогосподарських угідь, в тому числі 2 076,4 га орної землі. В господарстві вирощували зернові і технічні культури, було розвинуте м'ясо-молочне тваринництво.
Також на той час працювали восьмирічна школа, клуб з стаціонарною кіноустановкою, бібліотека з фондом 5 тисяч книг, фельдшерсько-акушерський пункт, дитячі ясла на 75 місць, три крамниці.
Сучасність
Нині у селі працюють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, клуб, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, крамниця, відділення поштового зв'язку.
Галерея
Місцеві роди
Михалевські герба Корчак.
Відомі люди
Див. також
Джерела
Примітки
Література
- Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
- Чернецький Є. Михалевські герба Корчак з Вовковинець та Олександрівки: легітимаційні документи (1733—1842 рр.). — Біла Церква: Вид. О. В. Пшонківський, 2015. — 184 с. (укр.)
Посилання
- who-is-who.com.ua[недоступне посилання з серпня 2019]