Шепетівська округа

Версія від 21:43, 14 січня 2012, створена Ahonc (обговорення | внесок) (→‎Склад округи: оформлення, правопис, вікіфікація)

Шепетівська округа — адміністративно-територіальна одиниця в Українській СРР в 19231930 і 19351937 роках. Вона була утворена 7 березня 1923 року[1] у складі Волинської губернії. Окружний центр — місто Шепетівка.

Шепетівська округа
Окружний центр Шепетівка
Країна СРСР, УСРР
Адміністративно-
територіальна
одиниця

округа
Була у складі Волинська губернія,
УСРР,
Вінницька область
Регіон Волинь
Межує з: Польщею
Офіційна мова українська, російська
Населення
 - повне 659 746 чоловік
Площа
 - повна ~ 7500 км²
Дата утворення
Роки існування
7 березня 1923
19231930, 19351937
Дата ліквідації 30 червня 1930

Розташування

Шепетівська округа була розташована в західній частині Української СРР. На північному сході округа межувала з Житомирською округою, на сході з Бердичівською, на півдні з Проскурівською, на заході і північному заході з Польщею.

Населення

Згідно Всесоюзного перепису населення 1926 року в окрузі постійно проживало 659 435 чоловік (48,59% чоловіків, що складало 320 408 осіб і 51,41% жінок — 339 027 осіб). З них 82 052 були міськими, а 577 383 сільськими жителями.

За національним складом 536 026 чол. (81,3%) були українці, 60 215 чол. (9,1%) — поляки, 48 027 чол. (7,3%) — євреї, 7 565 чол. (1,2%) — росіяни, 3 902 чол. (0,6%) — німці, 1 721 чол. (0,3%) — чехи і словаки, 665 чол. (0,1%) — білоруси, інші національності загалом складали 606 чол. (0,1%), іноземці — 311 чол. (0,06%).

Склад округи

Шепетівська округа, до якої ввійшла територія Заславського й частин Новоград-Волинського, Старокостянтинівського та Полонського повітів, налічувала 14 районів:

  1. Антонінський — Антоніни;
  2. Базалійський — Базалія;
  3. Берездівський — Берездів;
  4. Ганнопільський — Ганнопіль;
  5. Грицівський — Гриців;
  6. Ізяславський — Ізяслав;
  7. Красилівський — Красилів;
  8. Ляховецький — Ляхівці (нині Білогір'я);
  9. Плужнянський — Плужне;
  10. Полонський — Полонне;
  11. Славутський — Славута;
  12. Старокостянтинівський — Старокостянтинів;
  13. Теофіпольський — Теофіполь;
  14. Шепетівський — Шепетівка.

За постановою ВУЦВК і Раднаркому УРСР від 21 липня 1924 року Берездівський район Шепетівської округи був розформований.[2] Проіснувала округа до 13 червня 1930 року.

Постановою ВУЦВК і РНК УРСР від 13 червня 1930 року[3] Шепетівська округа була розформована, а її територія увійшла до складу Бердичівської округи.

Постановою IV позачергової сесії ВУЦВК від 9 лютого 1932 року[4] на території Української СРР було утворено 5 областей: Вінницька, Дніпропетровська, Київська, Харківська та Одеська. Таким чином відбувся перехід на триступеневу систему управління (центр — область — район). До Вінницької області була віднесена й територія колишньої Шепетівської округи.

Для посилення оперативності керівництва господарським і соціально-культурним будівництвом у прикордонних районах постановою ЦВК УРСР від 4 травня 1935 року[5] на території західної частини Вінницької області були знову утворені Кам'янець-Подільська, Проскурівська і Шепетівська округи. Шепетівська округа мала в своєму складі такі райони:

  1. Антонінський — Антоніни;
  2. Берездівський — Берездів;
  3. Грицівський — Гриців;
  4. Ізяславський — Ізяслав;
  5. Ляховецький — Ляхівці (нині Білогір'я);
  6. Плужнянський — Плужне;
  7. Полонський — Полонне;
  8. Славутський — Славута;
  9. Теофіпольський — Теофіполь;
  10. Шепетівський — Шепетівка.

Таким чином на території Вінницької області, що прилягала до кордону, на два роки було встановлено особливий напіввійськовий адміністративний поділ, який включав проміжну ланку — прикордонну округу.

Згідно з постановою ЦВК СРСР від 22 вересня 1937 року[6] була утворена Кам'янець-Подільська область, а прикордонні округи, в тому числі і Шепетівська, були ліквідовані. До складу області ввійшло 36 районів, серед яких райони Шепетівської округи.

Література

  • Матеріали до опису округ УСРР. Статистичні характеристики. Шепетівська округа. Харків, 1926.

Джерела

Примітки

  1. Збірник узаконень УРСР. — 1923. — № 18-19. — С. 559, 561—562.
  2. [Збірник узаконень УРСР. — 1924. — № 29. — С. 592.
  3. Збірник узаконень УРСР. — 1930. — № 14. — С. 449—450.
  4. Державний архів Хмельницької області (ДАХО). — Ф. Р. — 335 — оп. 1, спр. 627 — арк. 26
  5. Збірник узаконень УРСР. — 1935. — № 13. — С. 3-4.
  6. Червоний Кордон. — № 222 (2407) за 24 вересня 1937 року