Шейх (араб. شيخ ‎ (шаха) — старець, старійшина) — керівник дервіського ордену або іншої організації в ісламі, почесне звання мусульманського духовенства, знавців та викладачів релігійних дисциплін, людей відомих своїм благочестям. В суфізмі шейх — наставник (муршид), під керівництвом якого проходиди піготовку починаючі суфії, а з 12 ст. — також голова суфійського братства — таріка.

В арабських країнах шейхом також називають голову роду чи племені, сільського старосту.