Шань-шуй

Версія від 23:30, 13 березня 2014, створена Shanghainese.ua (обговорення | внесок) (уточнення, хронологічний порядок (незакінч.))

Шань-шуй (кит. 山水 lit. «Гора-води») — традиційні китайські пейзажні композиції із зображенням гір і води, сакральних елементів, що символізують чоловіче і жіноче начало інь-ян. Для малюнка використовуються мінеральні фарби або чорна туш; зображення супроводжуються каліграфічними написами[1].

«Рання Весна», малюнок династії Northern Song художник Guo Xi (c. 1020 — c. 1090)
Малюнок династії Yuan художник Гао Ке-гун (1248–1310)
Зображення часів Імперії Мін, художник Шень Чжоу, 1467. «Велична гора Лу»
Малюнок династії Qing художник Wang Hui, 1679

Жанр склався на початку нашої ери, найвищий його розквіт — X–XIII століття (художники Го Сі, Лі Тан, Ма Юань)[1].

Відомі художники школи Шань-шуй: Цзін Хао (855—915), Гуань Тун (870—960), Цзюй-жань (X сторіччя), Чжао Менфу (1254—1322), У Чжень (1280—1354), Лань Ін (1585—1666), Ван Ши-мін (1592—1680), Ван Мен, Чень Чунь, Хуан Гунван, Лі Гун-лін, Лі Цзай, Тан Ін, Фань Куан, Дай Цзінь, Ся Гуй, Дун Цичан, Вень Чженмін, Чжан Цзицянь, Ван Сімен, Хуан Цюань, Мі Фу, Цуй Бо, У Дао-цзі.

Див. також

Ресурси Інтернету

Примітки

  1. а б Сотрудники НИИ теории и истории изобразительных искусств Российской академии художеств. Энциклопедический словарь «Изобразительное искусство и архитектура» (рос.). Архів оригіналу за 18 лютого 2011. Процитовано 11 жовтня 2010.