Перегляд вихідного коду сторінки Чорнобильська катастрофа

{{coord|51|23|22.39|N|30|05|56.93|E|display=title}}
{{Катастрофа
|назва = Чорнобильська катастрофа
|зображення = [[Файл:Четвертий реактор ЧАЕС 1986.jpg|200пкс]]
|підпис = Зруйнований четвертий енергоблок ЧАЕС
|Тип = [[радіаційна аварія]]
|Причина = <small>Недоліки в конструкції реактора [[РВПК]]-1000. Саме даний тип реакторів використовувався на ЧАЕС у всіх енергоблоках, включаючи недобудовані.
|Місце = [[Прип'ять (місто)|Прип'ять]], [[Київська область]]
|Країна = [[СРСР]]
|Дата = [[26 квітня]] [[1986]]
|Час = 01:23:45 <small>[[Московський час|MSD]] ([[UTC+4]]) </small>
|Загиблих = більше 10,000
|Постраждалих = 
|Вікісховище = [[:commons:Chernobyl disaster|Chernobyl disaster]]
|Ккраїна = Україна<!--[[Файл:Chernobyl placement-uk.svg|right|300px|міні|ЧАЕС на мапі Європи]]-->
|Кназва = Чорнобильська катастрофа
|Ккоординати широти = 51
|Ккоординати довготи = 30
}}
{{Українська історія}}

'''Чорно́бильська катастро́фа'''&nbsp;— [[техногенна катастрофа|техногенна]] [[екологічна катастрофа|екологічно]]-[[гуманітарна катастрофа|гуманітарна]] [[катастрофа]], спричинена двома тепловими вибухами і подальшим руйнуванням четвертого енергоблоку [[Чорнобильська атомна електростанція|Чорнобильської атомної електростанції]], розташованої на території [[Україна|України]] (колишньої [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|УРСР]]), в ніч на [[26 квітня]] [[1986]] року.

Руйнування мало вибуховий характер, [[Ядерний реактор|реактор]] було повністю зруйновано і в довкілля було викинуто велику кількість [[Радіоактивність|радіоактивних]] речовин. Відбувся викид потужністю 300 [[Ядерне бомбардування Хіросіми|Хіросім]].<ref name="СРСР. Крушение">Документальний фільм: «''СРСР. Крушение''» Рік: ''2011''. Країна: ''Росія''. Режисер: ''Анастасія Попова, Александр Прохоренков, А. Смірнов.''<br/> В головних ролях: ''Дмитро Кисельов, Михайло Горбачов, Борис Єльцин, Віктор Черномирдін, Леонід Кравчук, Єгор Лігачов, Ніколай Рижков, Генадій Бурбуліс, Анатолій Чубайс, Анатолій Черняєв''</ref> На думку багатьох, ця подія та офіційна реакція на неї, що була продемонстрована [[Москва|Москвою]], стала однією з причин розпаду [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]].

Катастрофа вважається найбільшою за всю історію ядерної енергетики<ref name="СРСР. Крушение"/><ref>{{cite book |title=Міжнародний Чорнобильський портал chernobyl.info |last1=Проєкт ICRIN |authorlink= |year=2011 |url=http://chernobyl.info |accessdate=2011}}</ref><ref>{{cite book |title=Экологические последствия аварии на Чернобыльской АЭС и их преодоление. Двадцатилетний опыт. Доклад экспертной группы "Экология" Чернобыльского форума |last1= Международное агентство по атомной энергии |authorlink= |year=2008 |publisher=IAEA  |location=Vienna |isbn=978–92–0–409307–0 |pages= 180 |url=http://www-pub.iaea.org/MTCD/publications/PDF/Pub1239r_web.pdf |accessdate=}}</ref><ref>{{cite book |title=Источники и эффекты ионизирующего излучения. Приложение Д. Эффекты на здоровье вызванные ионизирующим излучением при Чернобыльской аварии. Доклад Научного комитета ООН по действию атомной радиации |last1= |authorlink= |year=2011 |publisher=НКДАР ООН |location=Нью Йорк |isbn= |pages=174 |url=http://unscear.org/docs/reports/2008/Advance_copy_Annex_D_Chernobyl_Report.pdf |accessdate= |archiveurl=https://web.archive.org/web/20110504093322/http://www.unscear.org/docs/reports/2008/Advance_copy_Annex_D_Chernobyl_Report.pdf |archivedate=4 травень 2011 |deadurl=yes }}</ref>, як за кількістю загиблих і потерпілих від її наслідків людей, так і за економічним збитком.

Радіоактивна хмара від аварії пройшла над європейською частиною [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]], більшою частиною [[Європа|Європи]], східною частиною [[Сполучені Штати Америки|США]]. Приблизно 60&nbsp;% радіоактивних речовин осіло на території [[Білорусь|Білорусі]]. Близько 200 000 осіб було [[евакуація|евакуйовано]] із зон забруднення.

Чорнобильська аварія стала подією великого суспільно-політичного значення для СРСР і світу. Це наклало деякий відбиток на хід розслідування її причин. Підхід до інтерпретації фактів і обставин аварії змінювався з часом і повністю єдиної думки не існує досі.

Спершу керівництво [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|УРСР]] та [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]] намагалося приховати масштаби трагедії, але після повідомлень зі [[Швеція|Швеції]], де на [[Форсмарська АЕС|АЕС Форсмарк]] було знайдено радіоактивні частинки, принесені з західної частини СРСР, та оцінки обсягів зараження, розпочалася [[евакуація]] близько 130 000 мешканців [[Київська область|Київської області]] із забруднених районів. Радіоактивного ураження зазнали близько 600 000 осіб, насамперед ліквідатори катастрофи. Навколо ЧАЕС створено 30-кілометрову [[Чорнобильська зона відчуження|зону відчуження]]<ref>[http://gordonua.com/interview/tv_full/zgurskiy-pravdu-o-chernobylskoy-avarii-v-pervye-dni-znali-vsego-tri-cheloveka-gorbachev-ryzhkov-i-ya-156317.html Валентин Згурський: Правду про чорнобильську аварію в перші дні знали всього три людини: Горбачов, Рижков і я. Інтерв'ю 2013 року. Частини I—III],&nbsp;— ''Гордон'', 27 жовтня 2016 {{ref-ru}}</ref>.

== Характеристика АЕС ==
Чорнобильська [[Атомна електростанція|АЕС]] ({{coord|51|23|22|N|30|05|59|E|scale:30000_type:landmark_region:UA}}) розташована<!-- Вона там не сама «розташувалась», місце для її будівлі було обрано --> в Україні поблизу міста [[Прип'ять (місто)|Прип'ять]], за 18 кілометрів від міста [[Чорнобиль]], за 16 кілометрів від білоруського кордону і за 110 кілометрів від [[Київ|Києва]]. До аварії на станції використовувалися чотири [[Ядерний реактор|реактори]] [[РБМК|РВПК-1000]] (реактор великої потужності канального типу) з електричною [[Потужність|потужністю]] 1000 [[Ват|МВт]] (теплова потужність 3200 [[Ват|МВт]]) кожен. Ще два подібні реактори будувалися<!-- Були і альтернативні типи реакторів. Спитайте у фізиків-->. ЧАЕС виробляла приблизно десяту частку [[Електрична енергія|електроенергії]] України.

== Аварія ==
[[Файл:ChernobylMIR.jpg|thumb|250px|Фотографія території довкола Чорнобильської АЕС зі станції «Мир», 27 квітня 1997]]
Приблизно о 1:23:50 [[26 квітня]] [[1986]] року на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС сталися два теплових вибухи, які повністю зруйнували реактор. Будівля енергоблоку частково обвалилася, при цьому, як вважається, загинула 1 людина&nbsp;— [[Ходемчук Валерій Ілліч|Валерій Ходемчук]]<ref>{{Cite web |url=http://obriy.pib.com.ua/2005/15_05/ |title=Пам'ятати і діяти… |accessdate=26 квітень 2018 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20081203142305/http://www.obriy.pib.com.ua/2005/15_05/ |archivedate=3 грудень 2008 |deadurl=yes }}</ref>. На даху почалася [[пожежа]]. Згодом залишки активної зони 4-го реактора розплавилися. Суміш з розплавленого [[Метали|металу]], [[пісок|піску]], [[бетон]]у і частинок палива розтікалася під реакторними приміщеннями<ref>{{Cite web |url=http://pripyat.com/ru/publications/research/2005/09/28/308.html |title=Дані Курчатовського інституту про розподіл палива і стан укриття{{ref-ru}} |accessdate=26 квітень 2018 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20100727170712/http://pripyat.com/ru/publications/research/2005/09/28/308.html |archivedate=27 липень 2010 |deadurl=yes }}</ref><ref>[http://proektstroy.ru/publications/publication.php?tag=4050 Поведінка залізобетонних конструкцій при аварії на ЧАЕС{{ref-ru}}]</ref>. В результаті аварії стався викид радіоактивних речовин, у тому числі [[Ізотопи|ізотопів]] [[Уран (хімічний елемент)|урану]], [[Плутоній|плутонію]], [[йод]]у-131 ([[період напіврозпаду]] 8 днів), [[цезій|цезію]]-134 (період напіврозпаду 2 роки), [[Цезій-137|цезію-137]] (період напіврозпаду 30 років), [[стронцій-90|стронцію-90]] (період напіврозпаду 29 років). Становище погіршувалося через те, що в зруйнованому реакторі тривали неконтрольовані ядерні і хімічні реакції з виділенням тепла (від горіння запасів [[графіт]]у), з виверженням з розлому протягом багатьох днів продуктів [[горіння]] радіоактивних елементів і зараження ними великих територій. Зупинити активне виверження радіоактивних речовин із зруйнованого реактора вдалося лише в кінці травня [[1986]] року шляхом мобілізації ресурсів усього колишнього [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]] і ціною масового опромінення тисяч ліквідаторів.

[[Файл:RBMK en.svg|thumb|right|500px|Схематична діаграма реактора [[РБМК]]]]

=== Хронологія подій ===
На [[25 квітня]] [[1986]] року була запланована зупинка 4-го енергоблока Чорнобильською АЕС для чергового обслуговування. Було вирішено використовувати цю можливість для проведення ряду випробувань. Мета одного з них полягала в перевірці проєктного режиму, що передбачає використання вибігу ([[Інерція|інерції]]) [[Турбіна|турбіни]] [[Електричний генератор|генератора]] для живлення систем реактора в разі втрати зовнішнього електроживлення.

Випробування мали проводитися на потужності 700 [[Ват|МВт]], але за наказом Анатолія Дятлова при зниженні потужності до 200 МВт, вона впала до 30 МВт. При швидкому зниженні потужності, і подальшій роботі на рівні 30&nbsp;— 200 МВт почало посилюватися отруєння активної зони реактора [[Ізотопи|ізотопом]] [[Ксенон|Ксенону-135]]. Для того, щоб підняти потужність, з активної зони витягали частину керівних стрижнів.

Після досягнення 200 МВт були увімкнені два додаткові насоси, які мали служити навантаженням для генераторів під час експерименту. Величина потоку води крізь активну зону на деякий час перевищила допустиме значення. В цей час для підтримки потужності, операторам довелося ще більше підняти стрижні. При цьому, оперативний запас [[Реактивність ядерного реактора|реактивності]] виявився нижчим за допустимий, але персонал реактора про це не знав.

О 1:23:04 почався експеримент. У цю мить жодних сигналів про несправності або про нестабільний стан реактора не було. Через зниження обертів насосів, увімкнених до «вибігаючого» генератора і позитивного парового коефіцієнта реактивності, почалася тенденція до збільшення потужності (вводилася позитивна реактивність), проте система керування успішно цьому протидіяла. О 1:23:40 оператор натиснув кнопку [[аварійний захист|аварійного захисту]]. Точна причина цієї дії оператора невідома — існує думка, що це було зроблено у відповідь на швидке зростання потужності. Проте [[Дятлов Анатолій Степанович|Анатолій Дятлов]] (заступник головного інженера станції з експлуатації, що були у мить аварії в приміщенні пульта керування 4-им енергоблоком) стверджує в своїй книзі, що це було передбачено раніше на інструктажі і зроблено в штатному (а не аварійному) режимі для глушіння реактора разом з початком випробувань з «вибігу» турбіни, після того, як стрижні автоматичного регулювальника потужності підійшли до низу активної зони. Системи контролю реактора також не зафіксували зростання потужності аж до увімкнення аварійного захисту.
[[Файл:Chernobyl rubble and steam tanks overlaid.gif|міні]]
Керівні й аварійні стрижні почали рухатися донизу, занурюючись в [[Активна зона|активну зону реактора]], але за декілька секунд, теплова потужність реактора стрибком зросла до невідомо великої величини (потужність зашкалювала на всіх вимірювальних приладах). Сталися два вибухи з інтервалом в декілька секунд, у підсумку яких реактор було зруйновано. Про точну послідовність дій, які призвели до вибухів, не існує вірогідних даних. Загально визнано, що спочатку стався [[неконтрольований розгін реактора]], в результаті якого було зруйновано декілька [[Тепловидільний елемент|ТВЕЛів]]. Це викликало порушення герметичності технологічних каналів, в яких були розташовані ці ТВЕЛи. [[Пара]] з пошкоджених каналів потрапила в міжканальний реакторний простір. В результаті там різко зріс тиск, що викликало відрив і підйом верхньої плити реактора, крізь яку проходять всі технологічні канали. Це призвело до масового руйнування каналів, скипанню одночасно у всьому об'ємі активної зони і викиду пари назовні&nbsp;— це був перший вибух (паровий).

Щодо подальшого протікання аварійного процесу і природи другого вибуху, котрий повністю зруйнував реактор, немає об'єктивних зареєстрованих даних і можливі лише гіпотези. За однією з них, це вибух хімічної природи, тобто вибух [[Водень|водню]], який утворився в реакторі за високої температури в результаті [[Пароцирконієва реакція|пароцирконієвої реакції]] і низки інших процесів. За іншою гіпотезою, це вибух [[Ядерний вибух|ядерної природи]]<ref>[http://nsu.ru/materials/ssl/text/metodics/andreev.html ''Чернобыльские зарисовки''] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20081220114610/http://www.nsu.ru/materials/ssl/text/metodics/andreev.html |date=20 грудень 2008 }} Ю.&nbsp;Б.&nbsp;Андреев {{ref-ru}}</ref>, тобто тепловий вибух реактора в результаті його розгону на швидких нейтронах, викликаного повним зневодненням активної зони. Великий позитивний паровий коефіцієнт реактивності робить таку версію аварії цілком вірогідною. Нарешті, існує версія, що другий вибух&nbsp;— теж паровий, тобто продовження першого; за цією версією всі руйнування викликав потік пари, викинувши з шахти значну частину [[графіт]]у і палива. А піротехнічні ефекти у вигляді «феєрверку» вилітаючих, розпечених уламків, які спостерігали очевидці, це підсумок «виникнення [[Пароцирконієва реакція|пароцирконієвої]] та інших хімічних екзотермічних реакцій»<ref name=expert>Інформація про аварію на Чорнобильській АЕС і її наслідки, підготовлена для Магате". «Атомная енергия», №&nbsp;5, листопад 1986&nbsp;р.{{ref-ru}}</ref>.

== Розслідування ==
[[Служба безпеки України]] напередодні річниці аварії на Чорнобильській атомній електростанції розмістила на своєму сайті 121 документ архіву КДБ УРСР з 1971 по 1988 роки, що стосуються роботи ЧАЕС і аварії, яка сталася на станції 26 квітня 1986<ref>[https://groups.google.com/forum/#!search/маломуж/fido7.kharkov.politica/1Wd20dkf3VI/qVKABvWdw6IJ Корреспондент.нет (21.04.03) з посиланням на Інтерфакс-Україна]</ref>.

== Причини аварії ==
Існує принаймні два різні підходи до пояснення причини чорнобильської аварії, які можна назвати офіційними, а також декілька альтернативних версій різної міри вірогідності.

Спочатку провину за катастрофу покладали винятково, або майже винятково, на персонал. Таку позицію зайняли Державна комісія, сформована в СРСР для розслідування причин катастрофи, [[суд]], а також [[Комітет державної безпеки СРСР|КДБ]] [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]], що проводив власне розслідування. [[Міжнародне агентство з атомної енергії|МАГАТЕ]] у власному звіті [[1986]] року також в цілому підтримало цю точку зору<ref>International Nuclear Safety Advisory Group. Summary Report on the Post-Accident Review on the Chernobyl Accident. Safety Series No. 75-INSAG-1. IAEA, Vienna, 1986 {{ref-en}}</ref>. Значна частина публікацій у [[Засоби масової інформації|ЗМІ]], у тому числі і недавніх, спирається саме на цю версію. На неї ж посилаються різні художні і документальні твори.

Грубі порушення правил експлуатації АЕС, скоєні персоналом ЧАЕС, за цією версією, полягали в наступному:
* проведення експерименту за будь-яку ціну, незважаючи на зміну стану реактора;
* вивід з роботи справного технологічного захисту, який просто зупинив би реактор ще до того як він потрапив би в небезпечний режим;
* замовчання масштабу аварії в перші дні керівництвом ЧАЕС.

Проте, в подальші роки пояснення причин аварії були переглянуті, у тому числі і в МАГАТЕ. Консультативний комітет з питань ядерної безпеки (INSAG) в [[1993]] році оприлюднив новий звіт<ref name=zvitt>Міжнародне агентство з атомної енергії. [http://www-pub.iaea.org/MTCD/publications/PDF/Pub913r_web.pdf Чорнобильська аварія: доповнення до Insag-1]. Серія видань з безпеки №&nbsp;75-INSAG-7. МАГАТЕ, Відень, 1993.{{ref-ru}}</ref>, що приділяв більшу увагу серйозним проблемам в будові реактора. У цьому звіті багато висновків, зроблених [[1986]] року, визнано помилковими.

У сучасному викладі (2000-і роки), причини аварії такі:
* реактор був неправильно спроєктований і небезпечний;
* персонал не був проінформований про небезпеки;
* персонал допустив ряд помилок і ненавмисно порушив наявні інструкції, частково через відсутність інформації про небезпеки реактора;
* вимкнення захисту або не вплинуло на розвиток аварії, або не суперечило нормативним документам.

=== Недосконалий реактор ===
Реактор [[РБМК|РВПК-1000]] мав ряд конструктивних вад, які, на думку фахівців [[Міжнародне агентство з атомної енергії|МАГАТЕ]], стали головною причиною аварії. Вважається також, що через неправильну підготовку до експерименту з «вибігу» генератора і помилки операторів, виникли умови, в яких ці вади проявилися на максимальному рівні. Наголошується, зокрема, що програма не була належним чином погоджена і в ній не відводилося достатньої уваги питанням ядерної безпеки. Після аварії було вжито заходів для усунення цих недоліків в даних реакторах на інших АЕС.

=== Проектні помилки ===

==== Позитивний паровий коефіцієнт реактивності ====
Під час роботи реактора крізь активну зону прокачується вода, яка використовується як теплоносій. Усередині реактора вона кипить, частково перетворюючись на пару. Реактор мав позитивний [[паровий коефіцієнт реактивності]], тобто чим більше пари, тим більше потужність, що виділяється за рахунок ядерних реакцій. На малій потужності, на якій працював енергоблок під час експерименту, дія позитивного парового коефіцієнта не компенсувалася іншими явищами, що впливають на реактивність, і реактор мав позитивний [[потужнісний коефіцієнт реактивності]]. Це означає, що існував [[Зворотний зв'язок|додатний зворотній зв'язок]]&nbsp;— зростання потужності викликало такі процеси в активній зоні, які призводили до ще більшого зростання потужності. Це робило реактор нестабільним і небезпечним. Крім того, оператори не були попереджені про те, що на низьких потужностях може виникнути позитивний зворотній зв'язок.

==== «Кінцевий ефект» ====
Ще небезпечнішою була помилка в конструкції керувальних стрижнів. Для керування потужністю ядерної реакції в активну зону вводяться стрижні, що містять речовину, котра поглинає [[нейтрон]]и. Коли стрижень виведений з активної зони, в каналі залишається [[вода]], яка теж поглинає нейтрони. Для того, щоб усунути негативний вплив цієї води, в РБМК під стрижнями були розташовані витискувачі з [[графіт]]у. Але при повністю піднятому стрижні під витискувачем залишався стовп води висотою 1,5 метра. (Скорочений на 1,5 метра витискувач використовувався з економічних причин&nbsp;— він робив можливим зменшити висоту підреакторного приміщення).

Під час руху стрижня з верхнього положення, у верхню частину зони входить поглинач і вносить негативну [[Реактивність ядерного реактора|реактивність]], а в нижній частині каналу графітовий витискувач заміщає воду і вносить позитивну реактивність. У мить аварії нейтронне поле мало провал в середині активної зони і два максимуми&nbsp;— у верхній і нижній її частинах. За такого розподілу поля, сумарна реактивність, що вноситься стрижнями, протягом перших трьох секунд руху була позитивною. Це так званий «[[Кінцевий ефект]]», унаслідок якого спрацьовування аварійного захисту в перші секунди збільшувало потужність, замість того щоб одразу зупинити реактор.

=== Помилки операторів ===
Спочатку стверджувалося, що оператори зробили багато помилок. Зокрема, провиною персоналу вважалося вимкнення основних систем захисту реактора, продовження роботи після падіння потужності до 30 МВт і те, що реактор не зупинили, хоча знали, що [[оперативний запас реактивності]] менший дозволеного. Стверджувалося, що ці дії були порушенням встановлених інструкцій та процедур і стали головною причиною аварії.

У доповіді МАГАТЕ [[1993]] року ці висновки були переглянуті. Було визнано, що більшість дій операторів, які раніше вважалися порушеннями, насправді відповідали прийнятим у той час правилам або не спричинили жодного впливу на розвиток аварії. Зокрема:
* тривала робота реактора на потужності нижче 700 [[Ват|МВт]] не була заборонена, як це раніше стверджувалося;
* одночасна робота всіх восьми насосів не була заборонена жодним документом;
* вимкнення системи аварійного охолоджування реактора (САОР) допускалося, за умови проведення необхідних узгоджень. Система була заблокована відповідно до затвердженої програми випробувань, і потрібний дозвіл від Головного інженера станції був отриманий. Це не вплинуло на розвиток аварії&nbsp;— до того моменту, коли САОР могла б спрацювати, активна зона вже була зруйнована;
* блокування захисту, що зупиняє реактор в разі зупинки двох турбогенераторів, не лише допускалося, але було обов'язковим під час роботи на низькій потужності;
* те, що не був увімкнений захист при низькому рівні води в баках-сепараторах, технічно, було порушенням регламенту. Проте це порушення не пов'язане безпосередньо з причинами аварії і, крім того, інший захист (за нижчим рівнем) був увімкнений.

Тепер при аналізі дій персоналу основна увага приділяється не конкретним порушенням, а низькій «культурі безпеки». Слід зазначити, що саме це поняття фахівці з ядерної безпеки почали використовувати лише після Чорнобильської аварії. Звинувачення відноситься не лише до операторів, але і до проєктувальників реактора, керівництву АЕС і таке інше. Експерти вказують на такі приклади недостатньої уваги до питань безпеки:
* після вимкнення системи аварійного охолоджування реактора (САОР) [[25 квітня]] від диспетчера «[[Київенерго]]» було отримано вказівку відкласти зупинку енергоблоку, і реактор декілька годин працював з вимкненою САОР. Персонал не мав можливості знов увімкнути САОР (для цього потрібно було вручну відкрити декілька клапанів, а це потребувало б кілька годин<ref>[[Щербак Юрій Миколайович]] [http://x-libri.ru/elib/sherb000/00000017.htm Чернобыль]{{ref-ru}}</ref>), проте з точки зору безпеки, реактор слід було зупинити, незважаючи на вимогу «Київенерго».
* [[25 квітня]] протягом декількох годин оперативний запас реактивності (ОЗР), за вимірами, був менший дозволеного (у цих вимірах, можливо, була помилка, про яку персонал знав; реальне значення було в дозволених межах.<ref name=djatlov>А.&nbsp;С.&nbsp;Дятлов. [http://fictionbook.ru/author/dyatlov_anatoliyi_stepanovich/chernobiyl_kak_yeto_biylo/dyatlov_chernobiyl_kak_yeto_biylo.html Чернобыль. Как это было.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080702143217/http://fictionbook.ru/author/dyatlov_anatoliyi_stepanovich/chernobiyl_kak_yeto_biylo/dyatlov_chernobiyl_kak_yeto_biylo.html |date=2 липень 2008 }}{{ref-ru}}</ref>) [[26 квітня]], безпосередньо перед аварією, ОЗР також (на короткий час) був меншим дозволеного. Останнє стало однією з головних причин аварії. Експерти МАГАТЕ відзначають, що оператори реактора не знали про важливість цього параметра. До аварії вважалося, що обмеження, встановлені в регламенті експлуатації, пов'язані з необхідністю підтримки рівномірного енерговиділення у всій активній зоні. Хоча розробникам реактора було відомо (з аналізу даних, отриманих на [[Ігналінська АЕС|Ігналінській АЕС]]), що при малому запасі реактивності, спрацьовування захисту може призводити до зростання потужності, відповідні зміни так і не були внесені до інструкцій. Крім того, не було засобів для оперативного контролю цього параметра. Значення, що порушують регламент, були набуті з розрахунків, зроблених вже після аварії на підставі параметрів, записаних реєструвальною апаратурою;
* після падіння потужності персонал відхилився від ухваленої програми і на свій розсуд вирішив не піднімати потужність до наказаних 700 Мвт. За словами А.&nbsp;С.&nbsp;Дятлова<ref name=djatlov /> це було зроблено за пропозицією начальника зміни блоку [[Акімов Олександр Федорович|Акімова]]. Дятлов, як керівник випробувань, погодився з пропозицією, оскільки в регламенті, що діяв на той час, не було заборони на роботу на такій потужності, а для випробувань велика потужність була не потрібна. Експерти МАГАТЕ вважають, що будь-яке відхилення від заздалегідь складеної програми випробувань, навіть в рамках регламенту, неприпустиме.

Попри те, що в новій доповіді акценти були зміщені і основними причинами аварії названі вади реактора, експерти МАГАТЕ вважають, що недостатня кваліфікація персоналу, недостатні знання про особливості реактора, які впливають на безпеку, і необачні дії також були важливими чинниками, котрі призвели до аварії.

=== Роль оперативного запасу реактивності ===
[[Файл:RBMK Reaktor ChNPP-4.PNG|thumb|350px|Глибини занурення керуючих стрижнів (в сантиметрах) о 1:22<ref name=zvitt />]]
Для підтримки постійної потужності реактора (тобто нульової [[Реактивність ядерного реактора|реактивності]]) при малому [[Оперативний запас реактивності|оперативному запасі реактивності]] необхідно майже повністю витягати з активної зони керувальні стрижні. Така конфігурація (з витягнутими стрижнями) на реакторах [[РБМК]] була небезпечна з кількох причин:
* важкого забезпечення однорідності енерговиділення в активній зоні;
* збільшувався паровий коефіцієнт реактивності;
* створювалися умови для збільшення потужності в перші секунди після спрацьовування аварійного захисту, завдяки «[[Кінцевий ефект|кінцевому ефекту»]] стрижнів.

Персонал станції, мабуть, знав лише про першу з них; ні про небезпечне збільшення парового коефіцієнта, ні про кінцевий ефект в документах, що діяли у той час, нічого не вказувалося. Слід зазначити, що немає прямого зв'язку між проявом кінцевого ефекту і оперативним запасом реактивності. Загроза цього ефекту виникає, коли велика кількість керувальних стрижнів перебуває в крайніх верхніх положеннях. Це можливо лише коли ОЗР малий, проте, при одному і тому ж ОЗР можна розташувати стрижні по-різному&nbsp;— отже різна кількість стрижнів опиниться в небезпечному положенні. У регламенті були відсутні обмеження на максимальне число повністю витягнутих стрижнів.

Таким чином, персоналу не було відомо про дійсні небезпеки, пов'язані з роботою при низькому запасі реактивності. Крім того, проєктом не були передбачені відповідні засоби для виміру ОЗР. Незважаючи на величезну важливість цього параметра, на пульті не було індикатора, який би безперервно його показував. Зазвичай оператор отримував останнє значення лише у вигляді роздруківки, яку йому приносили двічі на годину; була, також, можливість дати завдання ЕОМ на розрахунок поточного значення, але він тривав декілька хвилин.

Перед аварією велика кількість керувальних стрижнів, опинилася у верхніх положеннях, а ОЗР був менше дозволеного регламентом значення. Оператори не знали поточного значення ОЗР і, відповідно, не знали, що порушують регламент. Проте, експерти МАГАТЕ вважають, що оператори діяли необачно і поставили стрижні в таке положення, яке було б небезпечним, навіть якщо б не було кінцевого ефекту.

=== Альтернативні версії ===
В різний час висувалися різні версії для пояснення причин чорнобильської аварії. Фахівці пропонували різні гіпотези про те, що призвело до стрибка потужності. Серед причин називалися: так званий «зрив» циркуляційних насосів (порушення їх роботи через [[Кавітація|кавітацію]]), викликаний перевищенням допустимої витрати води, розрив трубопроводів великого перетину та інші. Розглядалися також різні сценарії того, як конкретно розвивалися процеси, що призвели до руйнування реактора після стрибка потужності, і що відбувалося з паливом після цього. Деякі з версій були спростовані дослідженнями, проведеними в подальші роки, інші залишаються актуальними досі. Хоча серед фахівців існує [[консенсус]] з питання про головні причини аварії, деякі деталі до нашого часу залишаються неясними. Були також версії, причинами вибуху в яких є локальний [[землетрус]], [[диверсія]] тощо.

== Наслідки аварії ==

=== Безпосередні наслідки ===
З двох наявних приладів для вимірювання радіації на 1000 [[Рентген (одиниця)|рентген]] на годину, один вийшов з ладу, а інший був недоступний через завали. Тому в перші години аварії ніхто точно не знав наявних рівнів радіації в приміщеннях блоку і довкола нього. Неясним був і стан реактора.

У перші години після аварії багато хто, мабуть, не усвідомлював, наскільки сильно зруйнований реактор, тому було прийнято помилкове рішення забезпечити подачу води в активну зону реактора для її охолоджування. Ці зусилля були даремними, оскільки і трубопроводи і сама активна зона були зруйновані, але вони вимагали ведення робіт в зонах з високою радіацією, які персонал виконував без захисного одягу. Інші дії працівників станції, такі як гасіння локальних пожеж в приміщеннях станції, заходи, направлені на запобігання можливого вибуху [[водень|водню]], та інше, навпаки, були необхідними. Можливо, вони запобігли ще серйознішим наслідкам.

Майже одразу до місця аварії, прибули пожежники. Першими до ЧАЕС приїхала бригада під командуванням лейтенанта [[Правик Володимир Павлович|Володимира Правика]], який помер 11 травня від [[Променева хвороба|гострої променевої хвороби]], отриманої перш за все внаслідок попадання радіоактивних речовин в дихальні шляхи, бо пожежники тоді працювали без ізолювальних протигазів. Їх не попередили про небезпеку радіоактивного диму і уламків, вони не знали, що ця аварія є чимось більшим, ніж звичайна [[пожежа]]. ''Ми не знали, що це реактор. Ніхто не сказав нам.''<ref>National Geographic. (2004) ''Meltdown in Chernobyl''. Відео {{ref-en}}</ref>

Григорій Хмель, водій однієї з пожежних машин пізніше описав те, що трапилося:<ref>[[Щербак Юрій Миколайович|Щербак Юрій]] ''Чорнобиль'' (1987) (Сторінка 54)</ref>

{{цитата|Ми прибули туди близько 01:45… Ми бачили розкиданий графіт. Михайло спитав: Що таке графіт? Я вдарив ногою шматок графіту. Але один з пожежників на іншій вантажівці підняв його. Воно гаряче, говорив він. Шматки графіту були різних розмірів, деякі великі, деякі достатньо малі, щоб їх можна було підняти…
''Ми не знали багато про радіацію. Навіть ті, хто працював тут, не мали жодних ідей. Не було води у вантажівках. Михайло заповнив цистерну і ми націлили струмінь води на вершину. Потім ті хлопчики, які померли, пішли аж до даху – Коля Ващук, Володя Правік та інші… Вони піднялися вгору сходами… і я вже їх ніколи не побачив знову.}}

Першочерговим завданням було гасіння вогню на даху станції і території довкола будівлі, що містила енергоблок №&nbsp;4 для того, щоби захистити енергоблок №&nbsp;3 і тримати його основні охолоджувальні системи в робочому стані.

Вогонь гасили до 5 години ранку. У середині четвертого блоку його вдалося загасити лише до [[10 травня]] [[1986]] року, коли більша частина [[графіт]]у згоріла.

=== Поширення радіації ===
Після аварії утворилася радіоактивна хмара, яка накрила не лише сучасну Україну, Білорусь та Росію, які розташовані поблизу ЧАЕС, але й [[Східна Фракія|Східну Фракію]], [[Соціалістична Федеративна Республіка Югославія|Югославію]], [[Народна Республіка Болгарія|Болгарію]], [[Греція|Грецію]], [[Соціалістична Республіка Румунія|Румунію]], [[Литовська Радянська Соціалістична Республіка|Литовську РСР]], [[Естонська Радянська Соціалістична Республіка|Естонську РСР]], [[Латвійська Радянська Соціалістична Республіка|Латвійську РСР]], [[Фінляндія|Фінляндію]], [[Данія|Данію]], [[Норвегія|Норвегію]], [[Швеція|Швецію]], [[Австрія|Австрію]], [[Угорська Народна Республіка|Угорщину]], [[Чехословацька Соціалістична Республіка|Чехословаччину]], [[Нідерланди]], [[Бельгія|Бельгію]], [[Польська Народна Республіка|Польщу]], [[Швейцарія|Швейцарію]], [[Німеччина|Німеччину]], [[Італія|Італію]], [[Ірландія|Ірландію]], [[Франція|Францію]] (разом з [[Корсика|Корсикою]]<ref>[http://rfi.fr/actufr/articles/076/article_43250.asp Стаття ''Tchernobyl, 20 ans après'' 2006-04-24 з сайту rfi.fr]</ref>), [[Велика Британія|Британію]] та [[острів Мен]]<ref name="TORCH">[http://greens-efa.org/cms/topics/dokbin/118/118559.torch_executive_summary@en.pdf TORCH report executive summary.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110420004634/http://www.greens-efa.org/cms/topics/dokbin/118/118559.torch_executive_summary@en.pdf |date=20 квітень 2011 }} Квітень 2006 (сторінка№&nbsp;3){{ref-en}}</ref><ref>Стаття [http://irsn.org/index.php?position=lecons_tchernobyl_panache_radioactif_anim_flash ''Les leçons de Tchernobyl''] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090429024039/http://www.irsn.org/index.php?position=lecons_tchernobyl_panache_radioactif_anim_flash |date=29 квітень 2009 }} 2006-12-16{{ref-fr}}</ref>.

Інформація про радіацію прийшла не з [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]], як мало б бути, а з [[Форсмарська АЕС|Форсмаркської АЕС]]) (1100&nbsp;км від місця аварії) в Швеції, коли на одязі співробітників [[27 квітня]] було знайдено радіоактивні частинки<ref>{{cite book | first = Richard Francis | last = Mould | title = Chernobyl Record: The Definitive History of the Chernobyl Catastrophe | isbn = 0-750-306-70X | publisher = CRC Press | year = 2000 | pages = p. 48}}{{ref-en}}</ref>. Після пошуків витоку радіації на самій АЕС, стало зрозуміло, що в західній частині СРСР існує серйозна ядерна проблема. Підвищення рівня радіації також було зафіксовано у Фінляндії, але страйк державної цивільної служби затримав відповідь і публікацію<ref>[http://stuk.fi/julkaisut/stuk-a/stuk-a217-s.1-198.pdf Ympäristön Radioaktiivisuus Suomessa&nbsp;— 20 Vuotta Tshernobylista] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150622010854/http://www.stuk.fi/julkaisut/stuk-a/stuk-a217-s.1-198.pdf |date=22 червень 2015 }}{{ref-en}}</ref>.

Забруднення території після аварії на ЧАЕС залежало від погодних умов. Повідомлення радянських і західних [[науковець|учених]] вказують на те, що Білорусь отримала близько 60&nbsp;% радіоактивного забруднення від загальної кількості на СРСР. Проте згідно з даними ({{lang-en|The Other Report on Chernobyl (TORCH report)}}), які були оприлюднені [[2006]] року, половина летких часток приземлилася за межами України, Білорусі і Росії.<ref name="TORCH"/>
{| class="wikitable sortable" style="width:80%; margin:auto;"
|+ Райони Європи, забруднені [[Цезій-137|Цезієм-137]]<ref>{{cite book|url=http://www-pub.iaea.org/MTCD/publications/PDF/Pub1239_web.pdf |title=3.1.5. Deposition of radionuclides on soil surfaces | pages = 23–25 |format=PDF |year= 2006 | work = Environmental Consequences of the Chernobyl Accident and their Remediation: Twenty Years of Experience, Report of the Chernobyl Forum Expert Group ‘Environment’ | publisher = International Atomic Energy Agency (IAEA) | location = Vienna | isbn = 92-0-114705-8 }}</ref>
! rowspan="2" | Країна
! colspan="2" | 37–185&nbsp;[[Becquerel|kBq]]/m<sup>2</sup>
! colspan="2" | 185–555&nbsp;kBq/m<sup>2</sup>
! colspan="2" | 555–1480&nbsp;kBq/m<sup>2</sup>
! colspan="2" | &gt;1480&nbsp;kBq/m<sup>2</sup>
|- style="font-weight:bold; background:#eee;"
! km<sup>2</sup> !! <small>% країни</small> !! km<sup>2</sup> !! <small>% країни</small> !! km<sup>2</sup> !! <small>% країни</small> !! km<sup>2</sup> !! <small>% країни</small>
|- style="background:#ff6868;"
| [[Білорусь]] || 29,900 || 14.4 || 10,200 || 4.9 || 4200 || 2.0 || 2200 || 1.1
|- style="background:#fbb;"
| [[Україна]] || 37,200 || 6.2 || 3200 || 0,53 || 900 || 0,15 || 600 || 0,1
|- style="background:#ffcfbb;"
| [[Росія]] || 49,800 || 0,29 || 5,700 || 0,03 || 2,100 || 0,01 || 300 || 0,002
|- style="background:#ffdcbb;"
| [[Швеція]] || 12 000 || 2.7 || - || - || - || - || - || -
|- style="background:#ffe5bb;"
| [[Фінляндія]] || 11 500 || 3.4 || - || - || - || - || - || -
|- style="background:#ffefbb;"
| [[Австрія]] || 8,600 || 10.3 || - || - || - || - || - || -
|- style="background:#fff8bb;"
| [[Норвегія]] || 5,200 || 1.3 || - || - || - || - || - || -
|- style="background:#fbfaba;"
| [[Болгарія]] || 4800 || 4.3 || - || - || - || - || - || -
|- style="background:#f2fbba;"
| [[Швейцарія]] || 1,300 || 3.1 || - || - || - || - || - || -
|- style = "background: # e4fbb6;"
| [[Греція]] || 1200 || 0,91 || - || - || - || - || - || -
|- style = "background: # ccf9b6;"
| [[Словенія]] || 300 || 1.5 || - || - || - || - || - || -
|- style = "background: # c4f7b8;"
| [[Італія]] || 300 || 0,1 || - || - || - || - || - || -
|- style = "background: # b3f4bb;"
| [[Молдова]] || 60 || 0,2 || - || - || - || - || - || -
|-
! Totals
! colspan="2" | 162,160&nbsp;km<sup>2</sup>
! colspan="2" | 19,100&nbsp;km-<sup>2</sup>
! colspan="2" | 7,200&nbsp;km<sup>2</sup>
! colspan="2" | 3,100&nbsp;km<sup>2</sup>
|}

== Евакуація населення ==
[[Файл:Deadzone.jpg|thumb|250px|Покинутий будинок в 30-кілометровій зоні]]
[[Файл:Ліквідатори наслідків аварії на ЧАЕС.jpg|thumb|250px|Група ліквідаторів у захисних костюмах]]
[[Файл:Радіація в Києві (1-05-1986).jpg|250px|міні|Графік Інституту ядерних досліджень АН УРСР з виміру радіації станом на 1 травня 1986 року в Києві]]
[[Файл:Перепустка в Чорнобиль.jpg|thumb|250px|Перепустка в Чорнобильську зону [[Плющ Іван Степанович|Івана Плюща]], начальника Цивільної оборони Київської області]]
Після оцінки масштабів радіоактивного забруднення стало зрозуміло, що необхідна евакуація міста [[Прип'ять (місто)|Прип'ять]]. Евакуацію  запланували на [[26 квітня]], але затримали за рішенням уряду [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]] та [[Центральний Комітет Комуністичної партії Радянського Союзу|ЦК КПРС]]<ref name=dopovid1>{{Cite web |url=http://mns.gov.ua/chornobyl/20_year/03/n_report_UA.pdf |title=Національна доповідь «20 років Чорнобильської катастрофи: погляд в майбутнє» (сторінка 8) |accessdate=26 квітень 2018 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160304190720/http://www.mns.gov.ua/chornobyl/20_year/03/n_report_UA.pdf |archivedate=4 березень 2016 |deadurl=yes }}</ref> і почали лише [[27 квітня]] [[1986]] року о 14:00. Це стало явною помилкою, позаяк цього дня [[вітер]] дув у напрямку міста, яке розкинулося за 4 кілометри від ЧАЕС. [[Сосновий ліс|Сосновий бір]], який розташований між містом і ЧАЕС під дією радіації перетворився на «[[Рудий ліс]]». Сосна гине при дозі 10 Гр, 50&nbsp;% летальність в людини наступає при дозі 4 Гр<ref name=dopovid1 />. Для зменшення обсяг багажу жителям сказали, що евакуація тимчасова (близько трьох днів). В результаті цього в [[Чорнобильська зона відчуження|30 кілометровій зоні]] і досі є особисті речі місцевих мешканців. Станом на [[28 квітня]] евакуацію Прип'яті було майже повністю завершено. Евакуйовано більше 44,5 тисяч осіб в [[Іванківський район|Іванківський]] та [[Поліський район]]и, близько 1000 виїхало до родичів та знайомих в інші області. У місті залишилося близько 5000 осіб для проведення невідкладних робіт. Рівень радіації коливався від 30 до 2600 мкР/сек<ref>{{Cite web |url=http://sbu.gov.ua/sbu/doccatalog%5Cdocument?id=41880 |title=Інформаційне повідомлення КДБ УРСР до ЦК КПУ про вибух 4-го енергоблока Чорнобильської АЕС. 28 квітня 1986 року. Сайт СБУ |accessdate=26 квітень 2018 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20071122045648/http://www.sbu.gov.ua/sbu/doccatalog/document?id=41880 |archivedate=22 листопад 2007 |deadurl=yes }}</ref>.

Попри це, ні 26, ні 27 квітня населення не попередили про небезпеку і не надали жодних порад про те, як слід поводитися, щоби зменшити вплив радіоактивного опромінення. Перше офіційне повідомлення було зроблено на телебаченні лише 28 квітня під тиском обставин та міжнародної спільноти (в зв'язку з повідомленнями зі Швеції), але і воно містило дуже мало інформації про те, що сталося, і створювалося враження, що будь-яку загрозу локалізовано, хоча це було не так.
{{text|На Чорнобильській атомній станції сталася аварія, пошкоджено один з атомних реакторів. Здійснюються заходи з ліквідації наслідків аварії. Постраждалим надається допомога. Створена урядова комісія.<ref>[http://youtube.com/watch?v=pjo43Tk4318&feature=related Нарізка відео матеріалів на YouTube]</ref><ref>{{Cite web |url=http://gorby.ru/rubrs.asp?art_id=13506&rubr_id=171&page=1 |title=Програма ''"Время"'' передала повідомлення про аварію на ЧАЕС. Горбачев Фонд{{ref-ru}} |accessdate=26 квітень 2018 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20090224034909/http://www.gorby.ru/rubrs.asp?art_id=13506&rubr_id=171&page=1 |archivedate=24 лютий 2009 |deadurl=yes }}</ref>}}

В той час, коли всі іноземні [[засоби масової інформації]] повідомляли про загрозу для життя людей, а на екранах телевізорів демонструвалася карта повітряних потоків в Центральній і Східній Європі, в Києві і інших містах України та Білорусі проводилися демонстрації і гуляння, присвячені [[День праці|Дню міжнародної солідарності трудящих]]. Особи, відповідальні за приховування інформації, пояснювали згодом своє рішення потребою запобігти [[Паніка|паніці]] серед населення. Хоча рівень радіації, наприклад в Києві, згідно з даними розсекречених документів СБУ, перевищував фоновий у десятки чи сотні разів. У перші дні травня вітер дув в напрямку [[Київ|Києва]]. [[1 травня]] в 11:00 [[рентгенометр]] АН УРСР зафіксував значення близько 2500 мкР/год, можливо саме в цей час на [[Хрещатик]]у провели [[Чорнобильська демонстрація в Києві|«Чорнобильську» демонстрацію]]. Протягом дня значення змінювалися від 400 до 2500 мкР/год за середнього фонового значення в місті&nbsp;— 15 мкР/год<ref>{{Cite web |url=http://sbu.gov.ua/sbu/control/uk/publish/article?art_id=49046 |title=Розсекречені документи на сайті СБУ див. 2 і 3 зображення |accessdate=26 квітень 2018 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20170502210354/http://www.sbu.gov.ua/sbu/control/uk/publish/article?art_id=49046 |archivedate=2 травень 2017 |deadurl=yes }}</ref>.

Станом на [[3 травня]] було евакуйовано населення 10-кілометрової зони<ref>{{Cite web |url=http://sbu.gov.ua/sbu/doccatalog%5Cdocument?id=41882 |title=Сайт СБУ. Довідка 6-го Управління КДБ УРСР про хід робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. 4 травня 1986 р. |accessdate=26 квітень 2018 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20071126211638/http://www.sbu.gov.ua/sbu/doccatalog/document?id=41882 |archivedate=26 листопад 2007 |deadurl=yes }}</ref>. До [[6 травня]] евакуйовано населення інших населених пунктів 30-кілометрової зони<ref>{{Cite web |url=http://sbu.gov.ua/sbu/doccatalog%5Cdocument?id=41885 |title=Сайт СБУ. Повідомлення 6-го Управління КДБ УРСР до КДБ СРСР про радіаційну обстановку та хід розслідування аварії на Чорнобильській АЕС. 5 травня 1986 р. |accessdate=26 квітень 2018 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20071122042809/http://www.sbu.gov.ua/sbu/doccatalog/document?id=41885 |archivedate=22 листопад 2007 |deadurl=yes }}</ref>. Шляхи руху евакуаційних колон намагалися зробити якомога безпечнішими, але вони були не завжди оптимальні. Мешканці Прип'яті під час евакуації отримали дози 11-19 мЗв, це близько 52±19&nbsp;% від загального опромінення, яке вони отримали. Евакуація Прип'яті проводилася в [[Поліський район]], згідно з планом [[Цивільна оборона|цивільної оборони]], якби маршрут пролягав в напрямку села Біла Сорока, що в Білорусі, то внесок в загальну дозу від евакуації становив би лише 6&nbsp;%<ref>{{Cite web |url=http://mns.gov.ua/chornobyl/20_year/03/n_report_UA.pdf |title=Національна доповідь «20 років Чорнобильської катастрофи: погляд в майбутнє» ''3.2.3. Дози на маршруті евакуації'' (Сторінка 38) |accessdate=26 квітень 2018 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160304190720/http://www.mns.gov.ua/chornobyl/20_year/03/n_report_UA.pdf |archivedate=4 березень 2016 |deadurl=yes }}</ref>.

У перші хвилини та години аварії вважалося, що лиха вдасться уникнути і все закінчиться тільки пожежею. І, хоч партійні та державні органи були проінформовані одразу ж, термінових заходів вони не вжили. Свідчить Людмила Харитонова, інженер ЧАЕС: «У суботу, 26 квітня вже готувалися до свята Першотравня. Весна. Квітнуть сади. Я зранку попрала і розвісила на балконі білизну. Діти пішли до школи, малюки грали на вулиці в пісочниці, каталися на велосипедах…. Після обіду почали мити місто. Діти повернулися зі школи. Там їх попередили, щоб не виходили на вулицю, а вдома робили вологе прибирання. Тоді до свідомості дійшло, що це серйозно».

Уже в першій половині дня 26 квітня сформовано урядову комісія з розслідування причин аварії на чолі із заступником Голови Ради Міністрів СРСР [[Щербина Борис Євдокимович|Б. Щербиною]]. Окрім з'ясування причин вибуху, комісія мала визначити обсяги катастрофи, виробити та впровадити заходи щодо локалізації та усунення її наслідків, охорони здоров'я і надання всебічної допомоги населенню. Висновки, оцінки вчених та фахівців свідчили про надзвичайний характер аварії та серйозні медичні й екологічні її наслідки.
  
Із записок академіка [[Валерій Легасов|В. Легасова]]: «Коли ми під'їжджали до станції, вразило небо. Вже за 8-10&nbsp;км до неї виднілась малинова заграва. До приїзду урядової комісії 26 квітня о 8 годині вечора, усвідомленого плану не було. Все це довелося робити комісії. Фізики передчували, що динаміка подій погіршуватиметься, і наполягали на обов'язковій евакуації. Медики підтримали фізиків і о годині 10-й вечора Борис Щербина, повіривши нашим прогнозам, прийняв рішення про евакуацію. Вона мала відбутися наступного дня. Об 11-й годині ранку оголошено офіційно, що все місто підлягає евакуації. До 14-ї години повністю зібраний весь необхідний транспорт, визначені маршрути прямування. Евакуація проходила швидко і точно, але були деякі помилки. Наприклад, велика група громадян звернулися з проханням евакуюватись на власних автомобілях. Такий дозвіл був даний, хоч всі автомобілі були забруднені, а дозиметричні пости, які визначали рівень радіації, були організовані трохи пізніше.»

О 20.00 26 квітня урядова комісія схвалила пропозиції щодо евакуації населення з Прип'яті та строки її проведення. Місто розділили на 5 секторів. У кожному були призначені старші за евакуацію населення. У ніч з 26 на 27 квітня в район аварії направлено багато автобусів і вантажних автомобілів з Києва та області.
  
О 13.10 по місцевому радіо передали повідомлення про евакуацію. До цього працівники штабу почали поквартирний обхід пояснюючи населенню ситуацію та порядок евакуації. Було рекомендовано зачинити вікна, балкони, вимкнути електроприлади, перекрити воду та газ і взяти з собою особисті речі, цінності та документи. О 13.50 жителі були зосереджені біля під'їздів будинків, а з 14 години почали прибувати автобуси. Почалася евакуація. Зі спогадів Галини Помінчук:
{{text|«Суворо перевірялися списки пасажирів. Мені доручили евакуювати учнів СПТу №8. Ми їх вивозили до станції Янів, але там довго не було потяга, а діти не хотіли чекати в приміщенні вокзалу - стояла нестерпна спека. І ті дві години, негативно вплинули на їх здоров’я.»}}

Зі спогадів Людмили Харитонової:
{{text|«Трагічним було прощання з домашніми тваринами: котами, собаками. Кицьки, витягнувши хвости, заглядали в очі людям, нявчали, собаки вили, прориваючись до автобусів. Але братися тварин категорично заборонялося. В них була дуже радіоактивна шерсть.»}}
   
Близько 16.30 евакуація населення з міста була завершена.

=== Ліквідація наслідків аварії ===
[[Файл:Chernobyl medal.gif|thumb|250px|left|Значок ліквідатора]]
[[Файл:Встановлення знаку "Заборонена зона".jpg|thumb|250px|Встановлення знаку ''Заборонена зона'']]
Для усунення наслідків аварії створено урядову комісію, головою якої було призначено заступника голови Ради міністрів СРСР [[Щербина Борис Євдокимович|Бориса Євдокимовича Щербину]]. Для координації робіт також створені республіканські комісії в [[Білоруська Радянська Соціалістична Республіка|Білоруській]], [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|Українській РСР]] і в [[Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка|РРФСР]], різні відомчі комісії і штаби. У 30-кілометрову зону навколо ЧАЕС почали прибувати фахівці, які відправлялися для проведення робіт на аварійному блоці і навколо нього, а також військові частини, як регулярні, так і складені з терміново зібраних [[резервіст]]ів. Їх всіх пізніше стали називати «ліквідаторами» (слід зазначити, що певна частина, досить велика, військових-призовників не змогла отримати цей статус через «втрату» документів про місце служби). Ліквідатори працювали в небезпечній зоні позмінно: ті, хто набрав максимально допустиму дозу радіації, виїжджали, а на їх місце приїжджали інші. Основна частина робіт виконана в [[1986]]-[[1987|87]] роках, в них взяли участь приблизно 240 000 осіб. Загальна кількість ліквідаторів за всі роки приблизно 600 000 осіб.

У перші дні основні зусилля були направлені на зниження радіоактивних викидів із зруйнованого реактора і запобігання ще серйознішим наслідкам. Наприклад, існували побоювання, що через залишкове тепловиділення в паливі, що залишається в реакторі, станеться розплавлення активної зони. Розплавлена речовина могла б проникнути в затоплене приміщення під реактором і викликати ще один вибух з великим викидом радіоактивності. Воду з цих приміщень відкачали<ref>{{Cite web|title=У статтях для Вікіпедії розвінчали міф про "чорнобильських водолазів"|url=https://www.ukrinform.ua/rubric-society/2712326-u-stattah-dla-vikipedii-rozvincali-mif-pro-cornobilskih-vodolaziv.html|website=www.ukrinform.ua|accessdate=2019-06-23|language=uk}}</ref>. Також були прийняті заходи для того, щоб запобігти проникненню розплавленої речовини в ґрунт під реактором.

Потім почалися роботи з очищення території і поховання зруйнованого реактора. Довкола 4-го блоку був побудований бетонний «саркофаг» ([[Укриття (ЧАЕС)|об'єкт «Укриття»]]). Оскільки було вирішено запустити 1-й, 2-й і 3-й блок станції, радіоактивні уламки, розкидані територією АЕС і на даху машинного залу були прибрані всередину саркофага або забетоновані. У приміщеннях перших трьох енергоблоків проводилася [[дезактивація]]. Будівництво саркофага завершили наприкінці листопада [[1986]] року.

=== Забруднення довкілля ===
[[Файл:Tchernobyl radiation 1996-uk.svg|thumb|350px|Карта радіоактивного забруднення [[Ізотопи|ізотопом]] [[Цезій-137|цезію-137]] на 1996 рік:<br/>
{{Легенда|red| Закриті зони (більше 40 Кі/км²)}}
{{Легенда|#FF6868| Зони постійного контролю 15-40 Кі/км²}}
{{Легенда|#FFCCCC| Зони періодичного контролю 5-15 Кі/км²}}
{{Легенда|#FFC169| Неназвані зони 1-15 Кі/км²<br />}}]]
[[Файл:Airdosechernobyl2.jpg|thumb|350px|Процентне співвідношення забруднення, що створюється різними ізотопами через деякий час після аварії]]
[[Файл:Totalexternaldoseratecher.png|thumb|350px|Інтенсивність зовнішнього гама-випромінювання поблизу ЧАЕС]]
В результаті аварії з сільськогосподарського користування виведено близько 5&nbsp;млн га земель, довкола АЕС створено 30-кілометрову зону відчуження, знищені і поховані (закопані важкою технікою) сотні дрібних [[населений пункт|населених пунктів]].

Перед аварією в реакторі четвертого блоку перебувало 180-190 [[тонна|тонн]] ядерного палива ([[Діоксид урану|діоксиду урану]]). За оцінками, які в наш час{{коли}} вважаються найбільш вірогідними, в навколишнє середовище було викинуто від 5 до 30&nbsp;% від цієї кількості. Деякі дослідники ставлять під сумнів ці дані, посилаючись на наявні фотографії і спостереження очевидців, які доводять, що реактор практично порожній. Слід, проте, враховувати, що об'єм 180 тонн діоксиду урану становить лише незначну частину від об'єму реактора. Реактор в основному був заповнений графітом; вважається, що він згорів в перші дні після аварії. Крім того, частина вмісту реактора розплавилася і перемістилася через розломи внизу корпусу реактора за його межі.

Окрім палива, в активній зоні у мить аварії містилися продукти поділу і трансуранові елементи&nbsp;— різні радіоактивні ізотопи, що накопичилися під час роботи реактора. Саме вони становлять найбільшу радіаційну небезпеку. Велика їх частина залишилася усередині реактора, але найбільш леткі речовини були викинуті назовні, у тому числі:
* всі [[інертні гази]], що містилися в реакторі;
* приблизно 55&nbsp;% [[йод]]у у вигляді суміші пари і твердих часток, а також у складі органічних сполук;
* [[цезій]] і [[телур]] у вигляді аерозолів.

Сумарна активність речовин, викинутих в навколишнє середовище, склала, за різними оцінками, до 14*10<sup>18</sup>[[Бекерель|Бк]] (14 ЕБк), у тому числі<ref name=legacy />:
* 1,8 ЕБк йоду-131
* 0,085 ЕБк [[Цезій-137|цезію-137]]
* 0,01 ЕБк [[Стронцій|стронцію]]-90
* 0,003 ЕБк ізотопів [[Плутоній|плутонію]];
* частка інертних газів близько половини від сумарної активності.

Забрудненню піддалося понад 200 000 км², приблизно 70&nbsp;%&nbsp;— на території Білорусі, Росії і України. Радіоактивні речовини поширювалися у вигляді аерозолів, які поступово осідали на поверхню землі.

Інертні гази розсіялися в [[Атмосфера Землі|атмосфері]] і не вносили вкладу до забруднення прилеглих до станції регіонів. Забруднення було дуже нерівномірним, воно залежало від напряму вітру в перші дні після аварії. Найсильніше постраждали області, в яких в цей час пройшов [[дощ]]. Велика частина стронцію і плутонію випала в межах 100 кілометрів від станції, оскільки вони містилися в основному в більших частках. Йод і цезій поширилися на ширшу територію.

З точки зору дії на населення в перші тижні після аварії, найбільшу небезпеку становив радіоактивний йод, що має порівняно малий [[період напіврозпаду]] (вісім днів) і [[телур]]. Найбільшу небезпеку також становили ізотопи [[стронцій|стронцію]] і [[цезій|цезію]] з періодом напіврозпаду близько 30 років. Найбільші концентрації [[Цезій-137|цезію-137]] було виявлено в поверхневому шарі ґрунту, звідки він потрапляв в рослини і [[Гриб (плодове тіло)|гриби]]. Зараженню також піддавалися [[комахи]] і [[тварини]], які ними харчувалися. Радіоактивні ізотопи [[плутоній|плутонію]] і [[Америцій|америцію]] збережуться в ґрунті протягом сотень, а можливо і тисяч років, проте їх кількість не становить загрози.

У містах основна частина небезпечних речовин накопичувалася на рівних ділянках поверхні: на лугах, дорогах, дахах. Під впливом вітру і дощів, а також завдяки діяльності людей, ступінь забруднення дуже знизився і зараз рівні радіації в більшості місць повернулися до фонових значень. У сільськогосподарських районах в перші місяці радіоактивні речовини осідали на листі рослин і на траві, тому зараженню піддавалися травоїдні тварини. Потім радіонукліди разом з дощем або опалим листям потрапили в ґрунт, і зараз вони потрапляють в сільськогосподарські рослини, в основному, через коріння. Рівні забруднення в сільськогосподарських районах значно знизилися, проте в деяких регіонах кількість цезію в [[молоко|молоці]], ще може перевищувати допустимі значення. Це стосується, наприклад, [[Гомельська область|Гомельської]] і [[Могильовська область|Могильовської]] областей в Білорусі, [[Брянська область|Брянської області]] в Росії, [[Житомирська область|Житомирської]] і [[Рівненська область|Рівненської областей]] в Україні.
[[Файл:Umweltverschmutzung-Sapmi.jpg|міні|Забруднення у Скандинавії]]
Значному забрудненню піддалися [[ліс]]и. Через те, що в лісовій екосистемі цезій постійно циркулює, а не виводиться з неї, рівні забруднення лісових продуктів, таких як гриби, ягоди і дичина, залишаються небезпечними. Рівень забруднення [[річка|річок]] і більшості [[озеро|озер]] в наш час{{коли}} низький. Проте в деяких озерах, в яких немає стоку, концентрація цезію у воді і [[Риби|рибі]] ще протягом десятиліть може становити небезпеку.

Забруднення не обмежилося 30-кілометровою зоною. Було відмічено підвищений вміст [[Цезій-137|цезію-137]] в [[Лишайники|лишайнику]] і м'ясі [[Олень|оленів]] в арктичних областях Росії, Норвегії, Фінляндії і Швеції.

2016 року на території, що зазнала забруднення, створено [[Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник|радіаційно-екологічний заповідник]]<ref>[http://gomel-region.by/ru/bottom_menu/news/society?ns_id=288 Сайт Гомельського облвиконком] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20091021024747/http://www.gomel-region.by/ru/bottom_menu/news/society?ns_id=288 |date=21 жовтень 2009 }}{{ref-ru}}</ref>. Спостереження показали, що кількість мутацій у рослин і тварин хоча і зросла, але не набагато, і природа успішно справляється з їх наслідками. З іншого боку, зняття антропогенної дії позитивно позначилося на екосистемі заповідника і вплив цього чинника значно перевищив негативні наслідки радіації.

Отже природа почала відновлюватися швидкими темпами, зросли популяції тварин, збільшилося різноманіття видів рослинності<ref>[http://chernobyl.info/index.php?userhash=19032126&navID=584&lID=3 Василій Семашко ''Много ли в чернобыльской зоне двуглавых телят?'', chernobyl.info]{{ref-ru}}</ref><ref>[http://sb.by/article.php?articleID=14692 Надія Декола стаття''Адреналин-шоу''. Портал Беларусь Сегодня]{{ref-ru}}</ref>.

Водночас деякі науковці фіксують випадки генетичної деформації природи Чорнобиля<ref>[http://dw.com/uk/науковець-про-чорнобиль-суцільні-мутанти/a-19189353 Тімоті Муссо (біолог). Суцільні мутанти]</ref>.

=== Вплив аварії на здоров'я людей ===
[[Ґрінпіс]] і міжнародна організація «[[Лікарі світу за запобігання ядерної війни|Лікарі проти ядерної війни»]] стверджують<ref name=greenpeace>[http://news.bbc.co.uk/1/hi/world/europe/4917526.stm Greenpeace rejects Chernobyl toll]{{ref-en}}</ref>, що через аварію лише серед ліквідаторів, померли десятки тисяч осіб, в Європі зафіксовано 10 000 випадків {{не перекладено|Вроджена патологія|вроджених патологій|en|Congenital abnormality}} у новонароджених, 10 000 випадків [[Рак щитоподібної залози|раку щитоподібної залози]] й очікується ще 50 тисяч. За даними організації [[Союз «Чорнобиль»]], з 600 000 ліквідаторів 10&nbsp;% померло а 165 000 стало [[Інвалідність|інвалідами]].

Число постраждалих від Чорнобильської аварії можна визначити лише приблизно (сумарна кількість загиблих від наслідків радіації становить близько 600 000 осіб) . Окрім загиблих працівників АЕС і пожежників, до них слід віднести хворих військовослужбовців і цивільних осіб, які брали участь в ліквідації наслідків аварії, і мешканців районів, що піддалися радіоактивному забрудненню. Визначення того, яка частина захворювань з'явилася наслідком аварії&nbsp;— вельми складне завдання для [[Медицина|медицини]] і [[Статистика|статистики]]. Вважається<ref name=legacy>[http://iaea.org/Publications/Booklets/Chernobyl/chernobyl.pdf Chernobyl's Legacy: Summary Report.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160112183344/https://www.iaea.org/Publications/Booklets/Chernobyl/chernobyl.pdf |date=12 січень 2016 }} Висновки Чорнобильського Форуму.{{ref-en}}</ref>, що більша частина смертельних випадків, пов'язаних з дією радіації, була або буде викликана [[Карцинома|онкологічними захворюваннями]].

Чорнобильський форум&nbsp;— організація, що діє під егідою [[Організація Об'єднаних Націй|ООН]], у тому числі таких її організацій, як [[Міжнародне агентство з атомної енергії|МАГАТЕ]] і [[Всесвітня організація охорони здоров'я|ВООЗ]]&nbsp;— у [[2005]] році оприлюднила доповідь<ref name=un_health>[http://who.int/ionizing_radiation/chernobyl/who_chernobyl_report_2006.pdf Health Effects of the Chernobyl accident and special health care programmes.] Висновки Чорнобильського форуму щодо здоров'я постраждалих.{{ref-en}}</ref>, в якій проаналізовано численні наукові дослідження впливу чинників, пов'язаних з аварією, на здоров'ї ліквідаторів і населення.

Висновки, що містяться в цій доповіді, а також в менш докладному огляді «Наслідки Чорнобиля»<ref name=legacy />, опублікованому цією ж організацією, значно відрізняються від наведених вище оцінок. Кількість можливих жертв дотепер і в найближчі десятиліття оцінюється в декілька тисяч осіб. До того-ж підкреслюється, що це лише оцінка за порядком величини, оскільки через малі дози опромінення, отримані більшістю населення, вплив від дії радіації дуже важко виділити на тлі випадкових коливань захворюваності і смертності від інших чинників, не пов'язаних безпосередньо з радіацією. Наприклад, збільшення смертності і скорочення тривалості життя в трьох країнах, що найбільш постраждали від аварії, а також зміна вікового складу населення в деяких дуже забруднених районах (частина молодого населення виїхала).

Також наголошується, що підвищений рівень захворюваності серед людей, котрі не брали участь безпосередньо в ліквідації аварії, а переселених із зони відчуження в інші місця, не пов'язаний безпосередньо з [[опромінення]]м (у цих категоріях відзначається дещо підвищена захворюваність серцево-судинної системи, порушення обміну речовин, нервові хвороби і інші захворювання, які не викликаються опроміненням), а викликаний стресами, пов'язаними з самим фактом переселення, втратою майна, соціальними негараздами, страхом перед радіацією.

У 2019 р. американська розвідка розсекретила Звіт про Чорнобильську катастрофу. За її даними в перші дні катастрофи в офіційних документах СРСР число загиблих в результаті техногенної катастрофи було зменшено в 50 разів, а всі, хто були поруч з четвертим енергоблоком, або загинули відразу, або отримали смертельну для людини дозу радіації<ref>[https://racurs.ua/ua/n125698-zvit-amerykanskoyi-rozvidky-pro-chornobylsku-katastrofu-rozsekretyly-cherez-33-roky.html Звіт американської розвідки про Чорнобильську катастрофу розсекретили через 33 роки]</ref>.

Враховуючи велику кількість людей, що живуть в областях, постраждалих від радіоактивних забруднень, навіть невелика різниця в оцінці ризику захворювання може призвести до великої різниці в оцінці очікуваної кількості хворих. Ґрінпіс і низка інших громадських організацій наполягають на потребі враховувати вплив аварії на здоров'я населення і в інших країнах. Ще нижчі дози опромінення ускладнюють здобуття статистично вірогідних результатів і роблять такі оцінки неточними.

==== Дози опромінення ====
Рівень радіації в деяких місцях після аварії був близько 5.6 Р/сек, тобто 20 000 Р/год. Смертельною вважається доза, яка дорівнює 500 Рентген за 5 годин. Тобто, в деяких місцях незахищені працівники могли отримати смертельну дозу радіації за декілька хвилин.

На мить аварії на ЧАЕС було 2 дозиметра, кожен на 1000 Рентген. Але внаслідок аварії один був зруйнований, а інший після ввімкнення виявився не робочим. Всі інші дозиметри мали межу в 0.001 Р/сек. Тому працівники могли визначити максимальний рівень радіації в 3.6 Р/год, натомість справжні рівні радіації в окремих місцях перевищували даний в 5600 разів.

Найбільші дози отримали приблизно 1000 осіб, які перебували поряд з реактором у момент вибуху і що брали участь в аварійних роботах в перші дні після нього. Точних даних про розмір доз немає з відомих причин, але в будь-якому випадку вони виявилися найбільшими серед усіх осіб, які брали участь в ліквідації або постраждали внаслідок аварії. Число ліквідаторів, які отримали дози більше лімітованих є незначною. Ліміт у [[1986]] році був 250 [[зіверт|мЗв]] і в наступні роки на рівні 100 та 50 мЗв<ref name=likvid>{{Cite web |url=http://mns.gov.ua/chornobyl/20_year/03/n_report_UA.pdf |title=Національна доповідь «20 років Чорнобильської катастрофи: погляд в майбутнє» ''3.1.1. Стан інформації про дози опромінення учасників ЛНА'' (Сторінка 35) |accessdate=26 квітень 2018 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160304190720/http://www.mns.gov.ua/chornobyl/20_year/03/n_report_UA.pdf |archivedate=4 березень 2016 |deadurl=yes }}</ref>. Вимірювання отриманих доз для ліквідаторів виконували різні служби і вірогідність отриманих даних є різною. Показовою є фальсифікація даних про опромінення серед військовослужбовців для приведення у відповідність до чинних на той час лімітів у 250, 100 та 50 мЗв<ref name=likvid />.

Багато місцевих жителів в перші тижні після аварії споживали продукти, забруднені радіоактивним [[Йод|йодом-131]]. Йод накопичувався в [[Щитоподібна залоза|щитоподібній залозі]], і це призвело до великих доз опромінення на цей орган, окрім дози на все тіло, отриманої за рахунок зовнішнього випромінювання і випромінювання інших радіонуклідів, що потрапили всередину організму. Для жителів Прип'яті ці дози були менші завдяки вживанню препаратів, в складі яких є йод, в інших районах така профілактика не проводилася. Слід зазначити, що для населення сіл 30 кілометрової зони, які були евакуйовані пізніше, рівень внутрішнього опромінення був до 4 разів вищий від зовнішнього<ref name=zovnopr>{{Cite web |url=http://mns.gov.ua/chornobyl/20_year/03/n_report_UA.pdf |title=Національна доповідь «20 років Чорнобильської катастрофи: погляд в майбутнє» ''3.2.2. Дози внутрішнього опромінення'' (Сторінка 38) |accessdate=26 квітень 2018 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160304190720/http://www.mns.gov.ua/chornobyl/20_year/03/n_report_UA.pdf |archivedate=4 березень 2016 |deadurl=yes }}</ref>.

Згідно з моделюванням за даними щодо зовнішнього опромінення населення 30 кілометрової зони можна зробити висновок<ref name=zovnopr1>{{Cite web |url=http://mns.gov.ua/chornobyl/20_year/03/n_report_UA.pdf |title=Національна доповідь «20 років Чорнобильської катастрофи: погляд в майбутнє» ''3.2.1. Дози зовнішнього опромінення осіб, евакуйованих з поселень 30 км зони'' (Сторінка 38) |accessdate=26 квітень 2018 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160304190720/http://www.mns.gov.ua/chornobyl/20_year/03/n_report_UA.pdf |archivedate=4 березень 2016 |deadurl=yes }}</ref>:
* Середня ефективна доза населення міста Прип'ять до евакуації становить 10.1 мЗв, Дози 4&nbsp;% серед обстежених дані яких використовувалися в моделюванні перевищили рівень у 25 мЗв і лише 18 осіб отримали дози більше 50 мЗв.
* Середня ефективна доза населення 30 кілометрової зони становить 15.9 мЗв, 9&nbsp;% отримали дозу більше 50 мЗв, 0,85&nbsp;% отримали дози більше 100 мЗв і лише для однієї особи доза була вища за 200 мЗв.

В моделюванні використовувалися дані 25&nbsp;% населення Прип'яті та 35&nbsp;% населення 30&nbsp;км зони і згідно з отриманими результатами можна зробити висновки, щодо отриманих доз всього населення зони.<ref name=zovnopr />

Для порівняння, жителі деяких регіонів Землі з підвищеним природним фоном (наприклад, в [[Бразилія|Бразилії]], [[Індія|Індії]], [[Іран]]у та [[Китайська Народна Республіка|Китаю]]) отримують дози опромінення, рівні приблизно 100—200 мЗв за 20 років.

==== Гостра променева хвороба ====
Було зареєстровано 134 випадки гострої променевої хвороби серед людей, що виконували аварійні роботи на четвертому енергоблоці. У багатьох випадках променева хвороба ускладнювалася променевими опіками шкіри, викликаними β-випромінюванням. Протягом [[1986]] року від променевої хвороби померло 28 осіб<ref name=legacy/>. Ще дві людини загинули під час аварії з причин, не пов'язаних з радіацією, і один помер, ймовірно, від коронарного тромбозу. Протягом [[1987]]–[[2004]] року померло ще 19 осіб, проте їх смерть не обов'язково викликана перенесеною променевою хворобою.

Пацієнтів з гострою променевою хворобою лікували у 6-й клінічній лікарні (Москва) при координації {{не перекладено|Роберт Пітер Ґейл|Роберта Пітера Ґейла|en|Robert Peter Gale}} та в [[Національний інститут раку (Україна)|Київському інституті радіології та онкології]] при координації [[Кіндзельський Леонід Петрович|Леоніда Кіндзельського]].

==== Онкологічні захворювання ====

===== Рак щитоподібної залози =====
[[Щитоподібна залоза]]&nbsp;— один з органів, найбільш схильних до ризику виникнення раку в результаті радіоактивного забруднення, оскільки вона накопичує [[йод|йод-131]]; особливо високий ризик для дітей. За даними UNSCEAR, протягом[[1990]]-[[2005]] років зареєстровано більше 6000 випадків [[Рак щитоподібної залози|раку щитоподібної залози]] серед дітей та підлітків, які отримали опромінення під час аварії на ЧАЕС<ref name="Chornobyl health effects">{{cite web|url=http://unscear.org/unscear/en/chernobyl.html#Health|title=UNSCEAR&nbsp;– Chernobyl health effects|publisher=Unscear.org|accessdate=2011-03-23|archiveurl=https://www.webcitation.org/6GYqVYHGY?url=http://www.unscear.org/unscear/en/chernobyl.html#Health|archivedate=2013-05-12|deadurl=no}}</ref>. Враховуючи низьку вірогідність спорадичних випадків раку щитоподібної залози серед дітей та підлітків, частину з цих випадків вважають прямим наслідком радіації. Експерти Чорнобильського форуму [[ООН]] вважають, що за своєчасної діагностики і правильному лікуванні, ця хвороба характеризується сприятливим прогнозом, проте є повідомлення про 15 випадків смерті від даного злоякісного новоутворення.<ref>{{cite web|date=2011-04-23|title=CHERNOBYL at 25th anniversary Frequently Asked Questions April 2011|publisher=World Health Organisation|accessdate=2012-04-14|url=http://who.int/ionizing_radiation/chernobyl/20110423_FAQs_Chernobyl.pdf|archiveurl=https://www.webcitation.org/6GYqWHuC8?url=http://www.who.int/ionizing_radiation/chernobyl/20110423_FAQs_Chernobyl.pdf|archivedate=2013-05-12|deadurl=no}}</ref> Експерти вважають, що захворюваність на [[рак щитоподібної залози]] буде зростати ще протягом багатьох років.

===== Лейкемія =====
Деякі дослідження вказують на збільшення числа випадків [[Лейкоз|лейкемії]] і інших видів раку (окрім лейкемії і раку щитоподібної залози) як у ліквідаторів, так і у жителів забруднених районів. Ці результати суперечливі і часто статистично малоймовірними, переконливих доказів збільшення ризику цих захворювань, пов'язаного безпосередньо з аварією, не виявлено. Проте спостереження за великою групою ліквідаторів, проведене в Росії, виявило збільшення смертності на декілька відсотків.

З досвіду, отриманого раніше, наприклад, під час спостережень за постраждалими при [[Ядерна бомба|ядерних бомбардуваннях]] [[Хіросіма|Хіросіми]] (<small>див. [[Ядерне бомбардування Хіросіми]]</small>) і [[Нагасакі]], відомо, що ризик захворювання лейкемією знижується після декількох десятків років по опроміненню, інших видів раку&nbsp;— навпаки. Протягом перших 10-15 років ризик захворіти невеликий, а потім збільшується. Проте не зрозуміло наскільки можна застосовувати цей досвід, оскільки більшість постраждалих через чорнобильську аварію отримали значно менші дози.

==== Спадкові хвороби ====

Різні громадські організації повідомляють про дуже високий рівень вроджених [[Патологія|патологій]] і високої дитячої смертності в забруднених районах. Згідно з доповіддю Чорнобильського форуму, опубліковані статистичні дослідження не містять переконливих доказів цього.

Було виявлено збільшення числа вроджених патологій в різних районах Білорусі між [[1986]] і [[1994]] роками, проте воно було приблизно однаковим як в забруднених, так і в чистих районах. У січні [[1987]] року зареєстровано незвично велике число випадків [[синдром Дауна|синдрому Дауна]], проте подальшої тенденції до збільшення захворюваності не спостерігалося.

Дитяча смертність дуже висока у всіх трьох країнах, які найбільше постраждали від чорнобильської аварії. Після [[1986]] року смертність знижувалася як в забруднених районах, так і в чистих. Хоча в забруднених районах зниження в середньому було повільнішим, зміна значень, що спостерігався в різні роки і в різних районах, не дозволяє говорити про чітку тенденцію. Крім того, в деяких забруднених районах дитяча смертність до аварії була істотно нижча середньої. У деяких найбільш забруднених районах відзначено збільшення смертності. Незрозуміло чи пов'язано це з радіацією або з іншими причинами&nbsp;— наприклад, з низьким рівнем життя в цих районах або низькою якістю медичної допомоги.

В Україні, Білорусі та Росії проводяться додаткові дослідження, підсумки яких ще не були відомі до часу оприлюднення доповіді Чорнобильського форуму.

[[Файл:Kiev-UkrainianNationalChernobylMuseum 15.jpg|thumb|right|Експонат [[Національний музей «Чорнобиль»|музею «Чорнобиль»]]. Мутації у людей та тварин могли почастішати у результаті катастрофи.<ref>[http://ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/20308207 Malformations in a chornobyl-impacted region (ncbi.nlm.nih.gov)]</ref><ref>[http://ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/20737614 Chronic radiation exposure in the Rivne-Polissia region of Ukraine: implications for birth defects.]</ref><ref>[http://jstor.org/pss/3546765 Developmental Instability of Plants and Radiation from Chernobyl (jstor.org)]</ref><ref>[http://ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/17439847 Elevated frequency of abnormalities in barn swallows from Chernobyl. (ncbi.nlm.nih.gov)]</ref><ref>[http://ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/15045533 Cleft lip and cleft palate birth rate in Bavaria before and after the Chernobyl nuclear power plant accident (ncbi.nlm.nih.gov)]</ref>. В той же час ВОЗ заявляє, що «діти народженні від батьків, що були опромінені, не показали статистично значимих змін у частоті мутацій.»<ref>[http://whqlibdoc.who.int/publications/2006/9241594179_eng.pdf Health Effects of the Chernobyl Accident and Special Health Care Programmes]</ref>]]
[[Файл:Патологія ялини 1991.jpg|thumb|Морфогенетичні зміни ялини звичайної. Дозове навантаження 200 Кі/км². Проявлення гігантизму, патологічного розвитку хвої. [[Національний музей «Чорнобиль»]]]]

==== Інші хвороби ====
За висновками деяких досліджень, ліквідатори і жителі забруднених районів схильні до підвищеного ризику різних захворювань, таких як [[катаракта]], серцево-судинні захворювання, зниження [[Імунітет (медицина)|імунітету]]. Експерти Чорнобильського форуму прийшли до висновку, що зв'язок між можливістю захворіти катарактою та опроміненням після аварії, є досить вірогідним. Встановлено, що опромінення малими дозами радіації спричиняє підвищення рівня тривожності, агресивності, погіршує атенційно-мнемічні процеси<ref>Чепа М.-Л.&nbsp;А.&nbsp;Моніторинг психічних порушень, спричинених радіацією.&nbsp;— К.: Інститут соціології НАН України, 1998.&nbsp;— 140 с. ISBN 966-02-0771-9.</ref>, впливає на психічний розвиток дитини<ref>Психічний розвиток дитини в умовах постчорнобильської катастрофи. Методичний посібник.&nbsp;— К., 1998.&nbsp;— 181 с. ISBN 966-02-0796-4.</ref>. Відносно інших хвороб, потрібні додаткові дослідження з ретельною оцінкою впливу різних чинників.

=== Повідомлення [[ІТАР-ТАРС|ТАРС]]: суворі уроки Чорнобиля ===
Серйозним уроком, суворим застереженням проти халатності, недисциплінованості, безвідповідального ставлення до виконання службових обов'язків, пролунав [[вирок]] винуватцям аварії на [[Чорнобильська атомна електростанція|Чорнобильській АЕС]]. [[29 липня]] судова колегія у кримінальних справах Верховного суду Союзу РСР під головуванням члена [[Верховний суд|Верховного суду]] [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]] Р.&nbsp;К.&nbsp;Брізе за участі державного обвинувача&nbsp;— старшого помічника Генерального прокурора СРСР Ю.&nbsp;М.&nbsp;Шадріна завершили в Чорнобилі розгляд кримінальної справи колишніх керівників станції.

Судовий розгляд тривав більше трьох тижнів. Було заслухано десятки свідків і потерпілих, проаналізовано слідчі [[матеріал]]и, [[результат]]и роботи урядової комісії, висновки [[експерт]]ів і [[спеціаліст]]ів. Усе це дало змогу ще раз переконатись у справжніх причинах [[Аварія|аварії]], відтворити справжню картину того, що сталось, неспростовно довести вину підсудних.

Одним з основних винуватців аварії визнано колишнього директора станції [[Брюханов Віктор Петрович|В. Брюханова]]. Будучи керівником складного в технологічному відношенні підприємства, він не забезпечив його надійної, безпечної [[Експлуатація (техніка)|експлуатації]], неухильного виконання персоналом встановлених правил. Безконтрольність, низька виробнича і [[трудова дисципліна]] на [[Електростанція|станції]], випадки порушення технологічних [[Інструкція|інструкцій]] мали місце і раніше. З його відома вони нерідко приховувались, а причини, що їх породжували, не усувались. Відсутність взаємної вимогливості, безпринципність призвели до того, що серед керівництва АЕС і частини спеціалістів склалась атмосфера вседозволеності, благодушності та безтурботності. Все це сприяло виникненню і розвитку аварійної ситуації, зумовило невмілі, нерішучі дії персоналу в екстремальних умовах.

Виявивши розгубленість і боягузтво, Брюханов не вжив заходів до обмеження масштабів аварії, не ввів у дію план захисту [[персонал]]у і [[населення]] від [[Радіоактивність|радіоактивного випромінювання]], у поданій інформації навмисне занизив дані про рівні радіації, що перешкодило своєчасній евакуації людей з небезпечної зони.

На [[суд]]і було виявлено [[факт]]и грубого нехтування службовими [[Обов'язок|обов'язками]] колишніми головним інженером АЕС [[Фомін Микола Максимович|М. Фоміним]] і його заступником А. Дятловим. Будучи відповідальними за підготовку експлуатаційних кадрів, вони не організували належним чином цю роботу, не забезпечили дотримання технологічної дисципліни персоналом електростанції, більше того, самі систематично порушували службові інструкції, не зважали на вказівки органів нагляду. Прийнявши рішення про проведення випробувань на четвертому енергоблоці перед його виведенням у плановий ремонт, В. Брюханов, М. Фомін, А. Дятлов, а також колишній начальник реакторного цеху О. Коваленко не погодили його у встановленому порядку, не проаналізували всіх особливостей наступного експерименту, не вжили необхідних додаткових заходів щодо гарантування безпеки. Непідготовленим до дій в аварійній ситуації виявився черговий персонал зміни блоку. Колишній начальник зміни Б. Рогожкін самоусунувся від керівництва випробуваннями і контролю за роботою реакторної установки. Одержавши повідомлення про аварію, він не ввів у дію систему сповіщення персоналу.

По-злочинному халатно поставився до виконання службового обов'язку колишній державний [[інспектор]] Держатоменергонагляду СРСР Ю. Лаушкін, який не виявив принциповості і наполегливості в реалізації вимог правил безпеки АЕС.

Судова колегія засудила В. Брюханова, М. Фоміна, А. Дятлова до максимальної міри покарання, передбаченої за ці [[злочин]]и Кримінальним кодексом,— десяти років позбавлення волі, Б. Рогожкіна&nbsp;— до п'яти, О. Коваленка&nbsp;— до трьох, Ю. Лаушкіна&nbsp;— до двох років [[позбавлення волі]]. З кримінальної справи в окреме [[судочинство]] виділено матеріали по факту несвоєчасного вживання заходів щодо вдосконалення конструкції реакторних установок цього типу для проведення додаткового розслідування. Винесено окремі ухвали на адресу Мінатоменерго СРСР і Держатоменергонагляду СРСР. Завершений судовий процес, як і весь хід ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, ще раз показали, що надійна та безпечна експлуатація складної сучасної техніки може бути гарантована лише при високому рівні дисципліни, організованості, компетентності і відповідальності кадрів.

== Подальша доля АЕС ==
Після аварії на четвертому енергоблоці робота електростанції була припинена з причини небезпечних радіаційних обставин. Проте вже в жовтні [[1986]] року, після масштабних робіт з дезактивації території і споруди «саркофага», перший та другий енергоблоки були знов уведені в дію, у грудні [[1987]] року відновлено роботу третього.

[[1991]] року на другому енергоблоці спалахнула пожежа, і в жовтні цього ж року реактор повністю виведений з експлуатації. У грудні [[1995]] року підписано меморандум про взаєморозуміння між Урядом України і урядами країн «[[Велика вісімка|великої сімки»]] і Комісією [[Європейський Союз|Європейського Союзу]], згідно з яким почалася розробка програми повного закриття станції до [[2000]] року. [[15 грудня]] [[2000]] року назавжди зупинений реактор останнього, третього, енергоблока.

[[Укриття (ЧАЕС)|Саркофаг, побудований над четвертим енергоблоком]], що вибухнув, поступово руйнується. Небезпека, в разі його обвалення, в основному визначається тим, як багато радіоактивних речовин перебуває усередині. За офіційними даними, ця цифра досягає 95&nbsp;% від тієї кількості, яка була на мить аварії. Якщо ця оцінка правильна, то руйнування укриття може призвести до дуже великих викидів. У березні [[2004]] року [[Європейський банк реконструкції та розвитку]] оголосив тендер на проєктування, будівництво і введення в експлуатацію нового саркофага для ЧАЕС. Переможцем тендеру в серпні 2007 року була визнана компанія NOVARKA, спільне підприємство французьких компаній Vinci Construction Grands Projets і BOUYGUES.<ref>[http://newsru.com/finance/17sep2007/chernobyl.html Новий саркофаг для ЧАЕС побудують французи за 505 мільйонів €{{ref-ru}}]</ref>. Було заплановано збудувати так звану «Арку», яка накриє сучасний [[Новий чорнобильський саркофаг|об'єкт «Укриття»]]<ref>[http://chnpp.atom.gov.ua/photo/arka.jpg Зображення Арки на сайті ЧАЕС]{{Недоступне посилання|date=серпень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>. Фінансування проєкту, яке забезпечують міжнародні донори, переважно [[ЄБРР]], [[Європейська комісія]] та [[Сполучені Штати Америки|США]], після його завершення, яке заплановане на листопад [[2016]] року, міжнародна участь не передбачається, [[Україна]] буде змушена самостійно розробити національну стратегію керування ядерним відходами на наступні десятиліття<ref>[http://bbc.com/ukrainian/press_review/2016/04/160426_foreign_press_vs Washington Post: Україні потрібна стратегія щодо ядерних відходів] ''Управління відходами: дороге задоволення''</ref>.

Зараз особливої популярності набувають екскурсійні поїздки в 30 кілометрову зону.<ref>{{Cite web |url=http://archive.kontrakty.ua/gc/2006/20/20-turizm-v-zone.html?lang=ua |title=Крапивенко Д. ''Туризм у зоні''. Український діловий тижневик «Контракти» № 20 від 15-05-2006 |accessdate=01-01-2017 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20170101220512/http://archive.kontrakty.ua/gc/2006/20/20-turizm-v-zone.html?lang=ua |archivedate=01-01-2017 |deadurl=no }}</ref>

[[Новий чорнобильський саркофаг]] почали споруджувати 2012-го, а здали в експлуатацію 2019 року. Він має гарантувати безпеку накриття над ЧАЕС до 2120 року.

== Вшанування пам'яті ==

=== Пам'ятники ===
На честь пам'яті про чорнобильську трагедію моторвагонне депо Люботин Харківської дирекції Південної залізниці обладнано пам'ятний [[Чорнобилець (електропоїзд)|електропоїзд «Чорнобилець»]].

<center>
<gallery>
Файл:Ukrainian National museum "Tchornobyl" in Kyiv 1.JPG|Знаки з перекресленими назвами міст і сіл, населення яких було відселено, музей Чорнобиля, [[Київ]]
Файл:Пам'ятник жертвам чорнобильської катастрофи та інших аварій, пов'язаних з ядерною енергією 007.JPG|Пам'ятник жертвам чорнобильської катастрофи та інших аварій, пов'язаних з ядерною енергією, [[Тернопіль]]
Файл:Вінниця, Пам'ятник з нагоди 10-річчя Чорнобильської катастрофи.jpg|Пам'ятник з нагоди 10-річчя Чорнобильської катастрофи у [[Вінниця|Вінниці]]
Файл:Пам'ятник ЧАЕСКовель.JPG|Пам'ятник жертвам аварії на ЧАЕС, [[Ковель]]
Файл:Герої Чорнобиля.jpg|Пам'ятник Героям Чорнобиля, [[Бровари]]
Файл:Феодосія 078.jpg|Пам'ятний знак феодосійцям-ліквідаторам аварії на Чорнобильській АЕС, [[Феодосія]]
Файл:Chornobyl R.jpg|[[10 років Чорнобильської катастрофи (монета)|Пам'ятна монета НБУ]] до 10-річчя аварії на станції
Файл:Памятник-чернобыльцам.-Кузнецовск.jpg|Пам'ятник жертвам Чорнобиля, [[Вараш]]
Файл:Пам’ятник героям-ліквідаторам наслідків аварії на ЧАЕС від Луганської області в Луганську.jpg|Пам'ятник героям-ліквідаторам від [[Луганська область|Луганської області]]
Файл:The sign in memory of the liquidators of the Chernobyl accident.JPG|Заготовка для пам'ятника жертвам Чорнобиля, [[Харків]]
Файл:Пам’ятний знак жертвам Чорнобильської катастрофи (Рівне).JPG|[[Пам'ятний знак жертвам Чорнобильської катастрофи (Рівне)]]
Файл:Katastrophe von Tschernobyl Denkmal.jpg|Пам'ятник жертвам Чорнобиля, [[Хорол (місто)|Хорол]]
Файл:Київ Пам'ятник Прип'ятчанам.jpg|Пам'ятний знак відселенцям із Прип'яті, [[Київ]]
Файл:P1360609 пл. Дружби народів.jpg|Пам'ятник ліквідаторам аварії на Чорнобильській АЕС, [[Ужгород]]
</gallery>
</center>
Білоруська опозиція щороку 26 квітня проводить ходу «[[Чорнобильський шлях]]», у [[Білорусь|Білорусі]] проведенню часто перешкоджає білоруська влада.

Зараз у Києві діє [[національний музей «Чорнобиль»]], в якому можна дізнатися про докладності аварії, переглянути особисті речі ліквідаторів, історичні фото, документальні фільми про Чорнобиль (наприклад, «[[Чорнобиль: Два кольори часу]]»). Музей розташований поблизу метро [[Контрактова площа (станція метро)|Контрактова площа]] за адресою провулок Хоревий, 1.

У Києві також є пам'ятник Жертвам Чорнобильської аварії з написом: ''«І мертвим, і Живим та Ненародженим.»'' На алеї героїв у [[Чернігів|Чернігові]], до 10 річниці аварії відкрито пам'ятний знак «Пам'ять Чорнобиля», за участю президента [[Кучма Леонід Данилович|Леоніда Кучми]]. [[26 квітня]], до 10 річниці аварії, з ініціативи пожежної частини №&nbsp;4 з Чорнобиля, біля в'їзду до міста було відкрито пам'ятника пожежникам, які ціною власного життя гасили пожежу після аварії. На пам'ятнику можна прочитати короткий напис: ''«Тим, хто врятував світ»''<ref name=denkmal>[http://old.mns.gov.ua/showarticle.php?doc=pressa/visnyk/2005/08/07.ua Газета «Вісник Чорнобиля» №&nbsp;8 (1364) 5 березня 2005 року. Стаття ''Пам'ятники нагадують про Чорнобиль'']{{Недоступне посилання|date=серпень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>''.''

Варто зауважити, що [[пам'ятник]]и ліквідаторам і жертвам Чорнобильської аварії є в багатьох містах України, Росії та Білорусі<ref name=denkmal />.

=== Топоніми ===
* [[Вулиця Героїв Чорнобиля]] є в багатьох містах України.
* В Івано-Франківську є Сквер Героїв Чорнобиля.

=== Фонди ===
Для допомоги жертвам Чорнобильської катастрофи організовано велику кількість як українських, так і міжнародних організацій. Зокрема в [[Японія|Японії]] діє {{не перекладено|Міжнародний проєкт «Дітям Чорнобиля»|Фонд дітей Чорнобиля|en|Chernobyl Children International}}, який організує кампанії збору пожертв та благодійні концерти. Наприклад, в таких концертах часто бере участь японська бандуристка та співачка українського походження [[Гудзій Наталія Михайлівна|Наталія Гудзій]].

=== Інше ===
* [[Комп'ютерний вірус]] «Чорнобиль».

== Відомі особи, пов'язані з ліквідаторами Чорнобильської катастрофи ==
* Український поет [[Іздрик Юрій Романович|Юрій Іздрик]] працював ліквідатором наслідків Чорнбильської катастрофи з кінця травня 1986 року
* Батько [[Кличко Володимир Володимирович|Володимира]] та [[Кличко Віталій Володимирович|Віталія Кличків]], [[Кличко Володимир Родіонович]], брав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.
* Батько вокалістки українського електро-фольк гурту [[ONUKA|«ONUKA]]» Нати Жижченко був одним з ліквідаторів наслідків трагедії на АЕС.

== Панорами зони катастрофи ==
{{Панорама|Chernobyl and Pripyat - June 2013.jpg|500px|Панорама нинішньої зони катастрофи|text-align=center}}
{{Панорама|New Safe Confinement March 2016.jpg|500px|Панорама спорудження нового накриття над 4-м блоком|text-align=center}}
{{Панорама| THE CHERNOBYL PLANT UKRAINE SEP 2013 (9916365725).jpg|500px|Панорама АЕС після катастрофи|text-align=center}}

== Див. також ==
* [[Чорнобильська катастрофа у культурі]]
* [[Аварія на Першій Фукусімській АЕС]]
* [[Порівняння аварій на Чорнобильській та Фукусімській АЕС]]
* [[Новий чорнобильський саркофаг]]
* [[Укриття (ЧАЕС)|Укриття]]
* [[Чорнобильська програма відродження та розвитку]]
* [[Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник]]
* [[Чорнобильський форум]]
* [[Chornobyl360]]
* [[Міжнародний день пам'яті про чорнобильську катастрофу]]
* [[Радіаційна аварія в губі Андрєєва]]

=== Персоналії ===
* [[Ананенко Олексій Михайлович]]
* [[Беспалов Валерій Олексійович]]
* [[Баранов Борис Олександрович]]

== Примітки ==
{{примітки|2}}

== Джерела та література ==
* ''Н.&nbsp;П.&nbsp;Барановська.'' [http://history.org.ua/LiberUA/978-966-00-1359-9/978-966-00-1359-9.pdf Чорнобильська катастрофа] // {{ЕІУ|10|563}}
* Радіо-біофізичні та медико-гігієнічні наслідки Чорнобильської катастрофи: шляхи пізнання та подолання : практ. посіб. сімейн. лікаря / [В. Г. Бебешко та ін. ; за ред. В. Г. Бебешка та ін. ; Нац. акад. мед. наук України, Держ. установа "Нац. наук. центр радіац. медицини НАМН України"]. — Ужгород : Патент, 2017. — 503 с. : іл., табл., портр. — ISBN 978-617-589-126-1
* Чорнобиль. Історія ядерної катастрофи / С. М. Плохій ; [пер. з англ. В. Махоніна]. – Харків : Бібколектор, 2019. – 396 с. – ISBN 617-7013-99-9.

== Посилання ==
{{Вікіцитати1}}
{{commonscat|Chernobyl disaster}}
{{External media 
| width = 237px 
| Align =  
| video1 = [https://youtube.com/watch?v=CJNiAJ_P3kI Віртуальна реальність Чорнобиля: до зони, не виходячи з дому]
| video2 = [http://bbc.com/ukrainian/multimedia/2016/04/160425_chornobyl_cartoon_ag Аварія на ЧАЕС: спогади ліквідатора]
| video3 = [https://youtube.com/watch?v=H3o8NvuUXl0 «Нема дозиметра — нема радіації»: подорожі чорнобильського сталкера] 
| video4 = [https://youtube.com/watch?v=i7i-9SJHiuo Колишня жителька Чорнобильщини провідала рідну хату] 
| video5 = [https://youtube.com/watch?v=GmEMhs-N32o Історія баби Гані з-під Чорнобиля] 
| video6 = [https://youtube.com/watch?v=IqQY2Iq6mm4 Зона очима сталкерів ]

| video7 = [https://youtu.be/IVthWR4cR1g Интервью с Анатолием Дятловым - заместителем главного инженера Чернобыльской АЭС, проводящем злощастный эксперимент] 
}}
* [https://web.archive.org/web/20110717181945/http://www.sbu.gov.ua/sbu/control/uk/publish/article?art_id=39296&cat_id=53043&mustWords=%D0%A7%D0%90%D0%95%D0%A1&searchPublishing=1 Чорнобильська трагедія в документах та матеріалах // Офіційний веб-сайт СБУ] («[[З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ]]» №&nbsp;1(16), 2001)
* [https://web.archive.org/web/20170502210354/http://www.sbu.gov.ua/sbu/control/uk/publish/article?art_id=49046 Документи Галузевого державного архіву Служби безпеки України стосовно аварії на ЧАЕС, з яких знято гриф таємності у 2006 році]
* Чорнобильське досьє КҐБ: від будівництва до аварії: Збірник документів про катастрофу на Чорнобильській АЕС [https://play.google.com/store/books/details?id=qhPmDwAAQBAJ частина 1] [https://uinp.gov.ua/elektronni-vydannya/knyga-chornobylske-dosye-kgb1 частина 2] ISBN 9786176842552
* [http://archive.zt.ua/exhibitions/4.html Документи виставки до 25 річниці Чорнобильської трагедії, Державного архіву Житомирської області]
* [http://doc-films.com/tags/%D7%EE%F0%ED%EE%E1%E8%EB%FC/ Документальні фільми про Чорнобильську катастрофу]{{Недоступне посилання|date=серпень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}
* [http://maps.google.com/maps/ms?msa=0&msid=109564843809303732410.000434d1e628cbdb9ed72&ie=UTF8&ll=51.345196,30.127258&spn=0.149899,0.300751&t=h&z=12 30&nbsp;км зона з позначками основних місць // Google Maps] {{ref-en}}
* [http://maps.google.com/maps/ms?msa=0&msid=100422313307545592848.000435cbd0a38def33676&ie=UTF8&t=h&z=16 Центр міста Прип'ять з позначками основних місць // Google Maps] {{ref-en}}
* [http://news.bbc.co.uk/2/hi/in_depth/europe/2006/chernobyl/default.stm Чорнобиль: 20 років потому. Збірка публікацій // BBC News] {{ref-en}}
* [http://news.bbc.co.uk/2/shared/spl/hi/guides/456900/456957/html/nn1page1.stm Стаття «Чорнобильська аварія зблизька»] {{ref-en}}
* [http://news.bbc.co.uk/2/shared/spl/hi/pop_ups/06/in_pictures_chernobyl0s_silent_graveyards_/html/1.stm Галерея фотографій з могильника техніки] {{ref-en}}
* [http://news.bbc.co.uk/2/shared/spl/hi/pop_ups/06/in_pictures_chernobyl0s_ghost_villages/html/1.stm Галерея фотографій з покинутих сіл 30 кілометрової зони] {{ref-en}}
* [http://news.bbc.co.uk/2/shared/spl/hi/pop_ups/06/in_pictures_chernobyl0s_lost_city/html/1.stm Галерея фотографій з покинутого міста Прип'ять] {{ref-en}}
* [http://lplaces.com/ua Репортажі з Чорнобильської зони відчуження. Фото важкодоступних місць]
* [https://web.archive.org/web/20060502045750/http://fictionbook.ru/ru/author/dyatlov_anatoliyi_stepanovich/chernobiyl_kak_yeto_biylo/ ''Дятлов А. С.'' Чернобыль. Как это было] {{ref-ru}}
* [https://web.archive.org/web/20060421193344/http://www.fictionbook.ru/ru/author/legasov_valeriyi_alekseevich/ob_avarii_na_chernobiylskoyi_ayes/ ''Легасов В. А.'' Об аварии на Чернобыльской АЭС] {{ref-ru}}
* [[Михайлик Андрій Костянтинович|''Михайлик Андрій'']]. [https://web.archive.org/web/20150924102557/http://www.slavutichcity.net/modules.php?op=modload&name=Downloads&file=index&req=getit&lid=4 Барліг для ядерного звіра]
* [http://chernobyl.info The International Chernobyl Research and Information Network] {{ref-en}}
* [https://web.archive.org/web/20070115165720/http://www.icpnet.pl/~eksel/opowiadania/4miszmasz/czarnobyl.php Czarnobyl] {{ref-pl}}
* [https://web.archive.org/web/20151024074036/http://pripyat.com/ Сайт міста Прип'ять] {{ref-ru}}
* [https://web.archive.org/web/20080228151904/http://mns.gov.ua/chaes/show_chaes_news.php?news_id=714 Національна доповідь «20 років Чорнобильської катастрофи: погляд в майбутнє» // Сайт МНС]
* [https://web.archive.org/web/20150402095729/http://internet-centr.dp.ua/pages.php?id=31 Дзвони Чорнобиля]
* [http://eco.com.ua/category/temi/radioekologiya-chornobilska-katastrofa Радіоекологія, Чорнобильська катастрофа]
* [https://web.archive.org/web/20060701120458/http://www.fictionbook.ru/ru/author/medvedev_grigoriyi_ustinovich/chernobiylskaya_tetrad/ ''Медведев Г. У.'' Чернобыльская тетрадь] {{ref-ru}}
* [http://umoloda.kiev.ua/number/1871/369/66512 Чорнобиль як жива рана // Україна молода.&nbsp;— 2011.&nbsp;— 22 квіт.]
* [http://gazeta.ua/articles/history-journal/380061 «Коли під'їздили до реактора, хлопцям давали стакан горілки» // Країна.&nbsp;— 2011.&nbsp;— 22 квіт.]
* [http://istpravda.com.ua/articles/2011/04/25/36971/view_print/ ''Валентина Шевченко:'' Провести демонстрацію 1 травня 1986-го наказали з Москви]
* [http://latsis.name/main/index.php?option=com_content&view=article&id=76&Itemid=493 Чорнобиль&nbsp;&nbsp;— історія і сучасність. Згадки в історичних працях, Чорнобиль на древніх і сучасних картах. Фоторепортажі.] {{ref-ru}}
* [http://tyzhden.ua/News/27274/ Чорнобиль увійшов у десятку найзабрудненіших місць на планеті]
* [http://tyzhden.ua/Culture/57990 Порушення етичного моменту. Чорнобильська тема у кіно]
* [http://donbass.ua/news/region/2015/04/26/likvidator-s-donbassa-v-chernobylskoi-zone-veli-otstrel-a-ot-detei-fonilo.html Спогади чорнобильця.]
* [http://blogs.korrespondent.net/blog/users/3257199-chaes-nahaduvannia-chy-spohady ЧАЕС&nbsp;— нагадування чи спогади? /Кореспондент/]
* [http://bbc.com/ukrainian/society/2016/04/160426_chornobyl_or У вівторок виповнюється 30 років від Чорнобильської катастрофи]
* [http://bbc.com/ukrainian/in_depth/cluster_chornobyl Чорнобиль&nbsp;— 30 років по тому] ''Матеріали до річниці Чорнобильської катастрофи. (Спецпроєкт 2016 року)''
* [http://bbc.com/ukrainian/blogs/2016/04/160421_film_blog_chornobyl_upd_she Чорнобиль у кіно: трагедія та екшн]
* [http://istpravda.com.ua/articles/2016/04/26/149064/ Як радіація з Чорнобиля поширювалася Європою. ІНФОГРАФІКА + ДАЙДЖЕСТ]
* {{cite web |url=https://petrimazepa.com/shelterstory.html |title=Безпечний конфаймент: історія об’єкту «Укриття» |author=Дмитро Литвиненко |date=2017-11-08 |website=https://petrimazepa.com/ |publisher=[[Петро та Мазепа]] |accessdate=9 листопада 2017}}

{{Радіаційні аварії}}
{{Чорнобиль}}
{{Бібліоінформація}}
{{добра стаття}}

[[Категорія:Чорнобильська катастрофа| ]]
[[Категорія:Техногенні катастрофи в Україні]]
[[Категорія:Радіаційні аварії]]
[[Категорія:Надпопулярні статті]]
[[Категорія:1986 в Україні]]
[[Категорія:Катастрофи 1986]]
[[Категорія:Квітень 1986]]
[[Категорія:Події 26 квітня]]
[[Категорія:Екологічні катастрофи в Україні]]