Перегляд вихідного коду сторінки Чжан Цянь

{{Особа2
| ім'я                 = Чжан Цянь
| жінка                = 
| зображення           = ZhangQianTravels.jpg
| підпис_зображення    = Посольство Чжан Цяня. Фреска з [[Печери Могао|Печер Моґао]]
| інші_імена           = 
<!-- РОКИ ЖИТТЯ -->
| дата_народження      = невідомо
| місце_народження     = 
| дата_смерті          = [[114 до Р.Х.]]
| місце_смерті         = 
<!-- СІМ'Я -->
| рід                  = [[Чжан]]
<!-- ПРИНАЛЕЖНІСТЬ -->
| місце_проживання     = [[Китай]]
| національність       = [[китаєць]]
<!--ДІЯЛЬНІСТЬ-->
| посада               = 
| термін               = 
| попередник           = 
| наступник            = 
| рід_діяльності       = дипломат
}}

'''Чжа́н Ця́нь''' ({{zh|c=張騫|t=张骞|Zhāng Qiān}} ?&nbsp;— [[114 до Р.Х.]])&nbsp;— [[китайці|китайський]] дипломат, розвідник і першовідкривач часів династії [[династія Хань|Хань]]. [[138 до Р.Х.|138 року до Р. Х.]] за наказом імператора [[Лю Че]] здійснив подорож до [[Середня Азія|Середньої Азії]]. Першим приніс в Китай відомості про країни та товари Азії, а також сприяв становленню [[Великий шовковий шлях|Шовкового шляху]].

== Біографія ==
Чжан Цянь народився у повіті [[повіт Ханьчжун|Ханьчжун]], на півдні сучасної провінції [[Шаньсі]]. Він працював при дворі на дипломатичній службі. Близько [[139 до Р.Х.|139 року до Р. Х.]] Чжан отримав посаду начальника прибрамної варти. Наступного року, за наказом імператора [[Лю Че]], він відправився на захід у пошуках [[юечжі]], щоби укласти з ними союз проти [[хунну]].

Чжан Цянь вирушив з поста [[Лунсі]], що розташовувався північніше сучасного міста [[Ланьчжоу]]. Проходячи землями хунну він і його супровід потрапили до хуннського полону. Там Чжан пробув десять років, але врешті-решт зміг втекти на захід. Через перевали хребта [[Тяньшань]] він вийшов до південного берега озера [[Іссик-Куль]], до ставки тюркського племені [[усунь]]. Дізнавшись від нього, що юечжі знаходяться західніше, Чжан вирушив у бік [[Фергана|Фергани]] та [[Бактрія|Бактрії]].

[[128 до Р.Х.|128 року до Р. Х.]] він дістався до держави [[Дася]], країни юечжів, але укласти юечжі-ханський союз проти хунну не зміг. За рік він вирушив назад до Китаю. Обігнувши з півночі [[Памір]], Чжан йшов через [[Алайська долина|Алайському долину]] і басейн верхнього [[Яркенд]]у, головної притоки [[Тарим]]у. Переходячи уздовж південної околиці пустелі [[Такла-Макан]], він вийшов до безстічного озера [[Лобнор]]. Проходячи від озера вздовж північних схилів [[Алтин-Тага]], Чжан знову потрапив у полон до хунну. Він пробув у полоні близько року й, скориставшись хуннськими міжусобицями, втік до Китаю. Чжан повернувся до столиці в супроводі лише одного охоронця. За весь час своєї подорожі він пройшов близько 14 тисяч кілометрів. Вона описана у «[[Історичні записки|Історичних записках]]» [[Сима Цянь|Сими Цяня]].

Результати експедиції Чжана збільшили знання китайців про країни Середньої Азії. Він вперше повідомив двір про існування [[Каспійське море|Каспійського]] і [[Аральське море|Аральського морів]]. У звітах Чжана містяться відомості про [[західна Азія|Західну Азію]], аж до [[Перська затока|Перської затоки]] і [[Середземне море|Середземного моря]]. Він також вперше в китайських джерелах згадує про [[Індія|Індію]], визначивши шлях до неї через [[Бірма|Бірму]] і [[Ассам]], через моря [[Південно-Східна Азія|Південно-Східної Азії]].

У [[119 до Р.Х.|119]]&nbsp;— [[115 до Р.Х.|115 роках до Р. Х.]] Чжан Цянь здійснив нову експедицію на захід, з метою розширити зону китайського впливу та укласти союз із [[усунь]]. Незважаючи на провал місії, дипломат провів широку розвідувальну діяльність в районі [[Таримський басейн|Таримського басейну]] та [[Ферганська долина|Ферганської долини]], й встановив торговельні відносини з тамтешніми народами. Невдовзі після смерті Чжана, Китай захопив ці території, заснувавши на них чотирнадцять нових провінцій. Завдяки відкриттям дипломата в Китай потрапили [[люцерна]], [[виноград]], [[Гранат (плід)|гранат]], [[огірок]], [[волоський горіх]] і [[фігове дерево]].

== Джерела та література ==
{{Крижанівський Історія сходу}}
{{Рубель Історія сходу}}
{{Енциклопедія Ніппоніка-2}}
* Сто великих путешественников. Москва. «Вече». 2001.&nbsp;— 656 с. с.15-20.

[[Категорія:Династія Хань]]
[[Категорія:Китайські дипломати]]
[[Категорія:Китайські мандрівники]]
[[Категорія:Померли 114 до н. е.]]