Перегляд вихідного коду сторінки Цинкаловський Олександр Миколайович

{{Особа
| ім'я                 = Олександр Миколайович Цинкаловський 
| місце_проживання     = 
| оригінал імені       = {{lang-pl|Aleksander Cynkałowski}}
| інші_імена           =
| псевдонім            =
| прізвисько           =
| зображення           = Олександр Цинкаловський спудей.PNG
| розмір_зображення    = 200px
| підпис_зображення    = ''Олександр Цинкаловський у часи студентства''
| ім'я_при_народженні  =
| дата_народження      = 9.1.1898
| місце_народження     = [[Володимир-Волинськ]], [[Волинська губернія]]
| дата_смерті          = 19.04.1983
| місце_смерті         = [[Краків]], [[Польська Народна Республіка]]
| причина_смерті       =
| поховання            = [[Православне кладовище у Варшаві|цвинтар «Воля»]] у [[Варшава|Варшаві]]
| громадянство         = {{RUSold}}<br/>{{POL}}
| національність       = [[українець]]
| Alma_mater           = [[Варшавський університет]]
| відомий_(відома)     = історик, музейник, [[археолог]], краєзнавець
| рід_діяльності       =
| титул                =
| посада               =
| військове звання     = [[унтер-офіцер|молодший офіцер]]
| платня               =
| термін               =
| попередник           =
| наступник            =
| партія               =
| головував_(-ла)      =
| конфесія     =
| рід                  =
| родичі               =
| дружина              = Реґіна Цинкаловська
| діти                 =
| підпис               =
| нагороди             =
| примітки             =
}}

'''Олекса́ндр Микола́йович Цинкало́вський''' ({{lang-pl|Aleksander Cynkałowski}}, {{lang-ru|Александр Цинкаловский}}, [[9 січня]] [[1898]], [[Володимир-Волинськ]]<nowiki/>ий, [[Волинська губернія]]&nbsp;— [[19 квітня]] [[1983]], [[Краків]], [[Польська Народна Республіка]])&nbsp;— [[історик]], [[музеолог]], [[археолог]], [[етнограф]], [[дослідник]] [[Волинь|Волині]]<ref>[http://esnuir.eenu.edu.ua/bitstream/123456789/214/1/cynkal.pdf «Олександр Цинкаловський (1898—1983)», Біобібліографічний нарис до 115-ої річниці від дня народження: О. Цинкаловський: штрихи до біографії] / Східноєвропейський національний університет ім. Лесі Українки (Бібліотека). Серія «Дослідники Волині. Дати і долі». Вип.6.&nbsp;— [[Луцьк]], 2013&nbsp;р.</ref>.

[[Псевдонім]]и: ''О. Волинець'', ''Антін Бужанський''; [[криптонім]]и: '''О. В.''', '''А. Б.'''

== Життєпис ==
Народився [[9 січня]] [[1898]] року в місті [[Володимир-Волинський|Володимир-Волинську]] [[Волинська губернія|Волинської губернії]], [[Російська імперія]]. Походить зі шляхетної родини. Його прабабуня по батькові&nbsp;— дитяча письменниця баронеса фон Вульф, бабуня&nbsp;— сестра милосердя, учасниця російсько-турецької війни, загинула на [[Балкани|Балканах]]. Дід по матері, [[Павло Нітецький]]&nbsp;— учасник польського повстання 1863р., був позбавлений російською владою земельного маєтку та дворянського титулу, користувався повагою жителів Володимира-Волинська, збирач старожитностей, від якого майбутній вчений і успадкував цікавість до [[Краєзнавство|краєзнавства]]<ref>[http://h.ua/story/86453/ Ірина Надюкова. Повернення Олександра Цинкаловського у рідний Володимир-Волинський] {{Перевірено|19|10|2012}}</ref>.

Початкову освіту здобував у [[Ковель]]ській [[Гімназія|гімназії]], згодом сім'я переїздить до [[Звягель|Звягеля]]. Під час [[Перша світова війна|Першої світової війни]] евакуюється до [[Тамбов]]а, продовжує навчання в [[казань|казанській]] гімназії.

Після Лютневої революції 1917 року повертається до [[Україна|України]]. Родина зупиняється у Звягелі, звідки Олександра незабаром  було забрано на військову службу в Житомир<ref>{{Cite book|url=http://esnuir.eenu.edu.ua/bitstream/123456789/810/1/tsinkalovskiy.pdf|title=Олександр Цинкаловський – видатний дослідник давнини Волині|last=Данилюк А.|first=|year=2004|publisher=ВолодимирВолинський в історії України та Волині: Збірник наук. праць|location=Луцьк|pages=43-45|language=укр|isbn=}}</ref>. Протягом [[1917]]—[[1920]] років у [[Армія Української Народної Республіки|Дієвій армії УНР]]. Організатор українських шкіл на [[Кременець|Кременеччині]]. Після поразки Визвольних змагань повертається до Володимир-Волинська. Працює учителем у селі [[Осмиловичі]]. Активний діяч володимирської [[Всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка|«Просвіти»]]. Займається етнографічними та фольклорними студіями.

[[Файл:О. Цинкаловський, 1925-1930.jpeg|thumb|180px|ліворуч|<center>За робочим столом під час студій</center>]]
Протягом [[1925]]—[[1929]]&nbsp;рр.&nbsp;— [[студент]] православного богословського факультету [[Варшавський університет|Варшавського університету]]. Спеціалізується на церковній історії та християнській археології. Додатково відвідує лекції читані на гуманітарному факультеті, знайомиться з варшавськими музеями й архівами<ref name="ReferenceA">''Шиприкевич В.'' Олександер Цинкаловський…&nbsp;— С. 598.</ref>.

Підтримує зв'язки з волинськими краєзнавцями Антоном і Олександром Коновалюками із села [[Білосток (село)|Білосток]], Анатолієм Кревським з [[Торчин]]а, Федором Леньо із села [[Веселе (Луцький район)|Боратин]] на [[Луцьк|Луччині]]<ref>Олександр Цинкаловський&nbsp;— історик Волині 30-70-х років…&nbsp;— С. 66.</ref>.

За сприяння відомого польського археолога [[Антонєвич Влодзімеж|Влодзімєжа Антонєвича]] влаштовується на роботу в Державному археологічному музеї у [[Варшава|Варшаві]]<ref name="ReferenceA"/>. Делегований музеєм на [[Волинь]], [[Полісся]] і [[Підляшшя]] для дослідження історичних пам'яток та археологічних знахідок, проведення невеликих археологічних [[розкопки|розкопок]]. Співпрацює з Музеєм Наукового товариства імені Шевченка, [[Національний музей у Львові|Національним музеєм]] та Митрополичим архівом у Львові. Передає їм знайдені рідкісні українські пам'ятки, документи і стародруки<ref name="ReferenceA"/>. Неодноразово зустрічається з митрополитом [[УГКЦ]] [[Андрей Шептицький|Андреєм Шептицьким]]. Очолює археологічну експедицію при розкопках [[Зимненське городище|Зимненського городища]].

По отриманні ступеня [[магістр]]а, стає членом наукових організацій:
* Польського археологічного товариства і
* [[НТШ|Наукового товариства імені Шевченка у Львові]].

Автор наукових і науково-популярних публікацій на сторінках «Українського юнацтва», «Нашого світу», «Життя і знання», «[[Записки НТШ|Записок НТШ]]», польськомовного [[часопис]]у «{{lang-pl|Wiadomości archeologiczne}}».

[[Файл:Олександр Цинкаловський.png|thumb|180px|ліворуч|<center>Олександр Цинкаловський біля хреста на місці ймовірного знаходження Пересопницького монастиря Різдва Пресвятої Богородиці&nbsp;— обителі в якій завершено праці над [[Пересопницьке євангеліє|Пересопницьким євангелієм]]</center>]]
У [[1936]]—[[1939]] роках очолює Волинський музей при [[Кременецький ліцей|Кременецькому ліцеї]]<ref>[http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Viz/2010_4/yarmoshik.pdf Іван Ярмошик. Основні напрямки історико-краєзнавчого вивчення Волині польськими науковцями в 1930-х роках] {{Перевірено|19|10|2012}}</ref>.

Під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]] повертається до Варшави і посідає керівника Волинського відділу Державного археологічного музею<ref name="ReferenceA"/>.

[[Файл:Grobowiec cCynkałowskich 2011.jpg|thumb|180px|праворуч|<center>Надгробок на могилі Олександра і Реґіни Цинкаловських</center>]]
Утікаючи з палаючої Варшави подається на Захід. Від [[1952]] року оселяється в [[Краків|Кракові]], влаштовується на роботу в Дім книги. Займається археологією і публіцистикою. Стає співробітником Археологічного інституту Польської Академії наук<ref>[http://www.ukrainians-world.org.ua/ukr/peoples/f9435145e81b8350/ Олександр Цинкаловський] {{Перевірено|19|10|2012}}</ref>. Не маючи можливості відвідувати Волинь активніше досліджує Підляшшя. Ідентифікував [[літопис]]не місто [[Червен]]ь. Співпрацює з Українським суспільно-культурним товариством. Друкується в українських діаспорних виданнях «Наше Слово», «Наша Культура», Українському календарі, Православному календарі, «Літописі Волині» тощо. Вже після смерті Олександра Цинкаловського, зусиллями [[Товариство «Волинь» та Інститут Дослідів Волині (Вінніпеґ)|Інституту дослідів Волині]] з'являється друком фундаментальний двотомний краєзнавчий словник «[[Стара Волинь і Волинське Полісся]]», над яким учений працював понад 30 років<ref name="ReferenceA"/>. Словник вмістив гасла про 1442 населених пункти Волині і Полісся.

В останні роки життя важко хворів. Помер у Кракові в [[1983]] році. Похований на православному [[Православне кладовище у Варшаві|цвинтарі «Воля»]] у [[Варшава|Варшаві]].

Протягом життя Олександра Цинкаловського відрізняла виняткова чесність. Як у професійній діяльності, під час розкопок він не привласнив жодної цінності, так і у ставленні до себе та оточуючих його людей. Він боляче спостерігав занепад рідної культури, нищення історичних пам'яток, власною працею намагався зарадити цьому. У листі до сестри Олени Грабарчук учений писав: «Ніхто тим не цікавиться, нікому серце не болить, яка доля все те спіткає, що з того залишиться, а що навіки загине, як не одна пам'ятка наша загинула, а наші люди будуть їсти, спати, мовчати»<ref>Олександр Цинкаловський&nbsp;— історик Волині 30-70-х років…&nbsp;— С. 72.</ref>.

== Праці ==
[[Файл:Олександер Цинкаловський. Стара Волинь і Волинське Полісся.JPG|thumb|160px|<center>Перший і другий томи видання «[[Стара Волинь і Волинське Полісся]]»</center>]]
Крім археологічних досліджень, Олександр Цинкаловський писав про найдавніші події з історії України, про Червенські міста&nbsp;— [[Холм]], княжі міста [[Дорогичин]], [[Перемишль]]. Не оминав у своїх студіях вчений і теми мистецтва&nbsp;— він був одним із перших, хто пов'язував життя і творчість видатного українського іконописця початку XVIII&nbsp;ст. [[Йов Кондзелевич|Йова Кондзелевича]] з Волинню, віднайшов перед війною його роботи у [[Старий Загорів|Загорові]], [[Вощатин]]і й інших селах. З мистецтва і архітектури опублікував праці «Архітектура Лемківщини і Грубешівщини» та статті «Церкви домонгольського і монгольського періоду на Волині і в Галичині» (1969), «Хрести-енколпіони» (1972), «Церкви XV—XVIII століть на Західній Україні» та ін.

На професійному рівні цікавився гідрологією та картографією. Автор 12 карт Волині і Полісся.

Займався укладанням бібліографії з аналізом зразків європейської літератури.

Науковий доробок присвячений рідній Волині:

* {{ref-pl}}«Materiały do pradziejów Wołynia і Polesia Wołyńskiego» ([[1961]], [[1963]]);
* «Сліди християнства на Волині перед кн. Володимиром 981&nbsp;р.» ([[1930]]);
* «Княжий город Володимир» ([[1935]]);
* «Волинські дерев'яні церкви XVII&nbsp;— XVIII&nbsp;ст.» ([[1935]]);
* «Матеріали до праісторії Волині і Волинського Полісся» (1961) ;
* «Ріка Прип'ять та її допливи: Старі водні шляхи між доріччям Чорного моря і Балтиком» (1966), як ''Антін Бужанський'';
* «Старовинні пам'ятки Волині» ([[1975]]);
* «Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник&nbsp;— від найдавніших часів до 1914 року» ([[1984]], [[1986]]).
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=10010 Цинкаловський О. Княжий город Володимир : попул.-наук. нарис : (з 45 образками й 1 мапою) / Олександер Цинкаловський. — Львів : Накладом фонду ”Учітеся, брати мої”, 1935. — 111, 1 с. : іл., карт. — (Учітеся, брати мої! ; ч. 18 (2)) (Науково-популярна бібліотека товариства ”Просвіта”).]

== Бібліографія ==

=== Про О. Цинкаловського ===
* Богдан Янович. Рятувала з вогню не гроші, а рукописи наукових праць коханого. Газ. «Волинь-нова», 29 липня 2017&nbsp;р., с. 9.

== Див. також ==
* [[Стара Волинь і Волинське Полісся (словник)]]

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Джерела ==
{{refbegin|2}}
* ''Бобак Олександр''. Час відкривати істину. Родовід Олександра Цинкаловського&nbsp;— патріарха волинського краєзнавства.&nbsp;— Луцьк, 2008.&nbsp;— ISBN 978-966-361-244-0.
* {{ЕУ}}
* ''Кот С.'', Олександр Цинкаловський: життя, присвячене Волині // Праці Центру пам'яткознавства. Вип. 1.&nbsp;— [[Київ]], 1992.&nbsp;— С. 174—180.
* {{МУ-97}}
* Минуле і сучасне Волині: Олександр Цинкаловський і Волинь. Матеріали ІХ наукової історико-краєзнавчої міжнародної конференції 20—23 січня 1998 року.&nbsp;— [[Луцьк]], 1998.
* ''Охріменко Г., Скляренко Н., Каліщук О., Ткач В., Романчук О.'', Олександр Цинкаловський та праісторія Волині.&nbsp;— Луцьк, 2007.&nbsp;— ISBN 978-966-361-171-6.
* Олександр Цинкаловський&nbsp;— історик Волині 30-70-х років // Анатолій Пісоцький, Надія Войтюк. Інтелігенція Волині.&nbsp;— Луцьк, 2009.&nbsp;— ISBN 978-966-361-408-3, ISBN 978-966-361-407-6(III).
* ''Шиприкевич Володимир''. Олександер Цинкаловський // Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник&nbsp;— від найдавніших часів до 1914 року. Т. 1.&nbsp;— [[Вінніпег]], 1986.
{{refend}}

== Посилання ==
{{Інші проекти
|Тема          = Цинкаловський Олександр Миколайович
|Портал        = Історія
|Портал-зображення  = Istor portal.png
|Вікісловник   = 
|Вікіпідручник = 
|Вікіцитати    = 
|Вікіджерела   = 
|Віківиди      = 
|Вікіновини    = 
|Вікісховище  = Category:Oleksandr Cynkalovśkyj
|Метавікі     = 
|Родовід      = 
}}

=== Праці он-лайн ===
* [http://diasporiana.org.ua/mistetstvo/1632-tsinkalovskiy-o-starovinni-pam-yatki-volini/ Цинкаловський О. Старовинні пам'ятки Волині]. [[Торонто]], 1975. {{Перевірено|19|10|2012}}
* {{ref-pl}} [http://dp-rs-oasu.ucoz.ru/load/naukova_literatura/arkheologija_volini/cynkalowski_a_materialy_do_pradziejow_wolynia_ipolesia_wolynskiego_warszawa_1961_str_97_tabl_xii_3/5-1-0-13 Cynkalowski. A. Materiały do pradziejów Wołynia i Polesia Wołyńskiego]. [[Варшава|Warszawa]], 1961. {{Перевірено|19|10|2012}}
* [http://diasporiana.org.ua/istoriya/887-tsinkalovskiy-o-stara-volin-i-volinske-polissya-t-1/ Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Т. 1]. [[Вінніпег]], 1984. {{Перевірено|19|10|2012}}
* [http://history.org.ua/LiberUA/StVol_1986/StVol_1986.pdf Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Т. 2]. [[Вінніпег]], 1986. {{Перевірено|26|07|2014}}

=== Інформації ===
* [http://volodymyrmuseum.com/ Володимир-Волинський історичний музей-офіційний веб-сайт] {{Перевірено|19|10|2012}}
* [http://istvolyn.info/index.php?Itemid=30&catid=2&func=detail&id=204&option=com_datsogallery&lang=%D3%EA Цинкаловський Олександр Миколайович (1898—1983)] {{Перевірено|19|10|2012}}
* [http://www.ukrainians-world.org.ua/ukr/peoples/f9435145e81b8350/ Олександр Цинкаловський] {{Перевірено|19|10|2012}}
* [http://h.ua/story/86453/ Повернення Олександра Цинкаловського у рідний Володимир-Волинський] {{Перевірено|19|10|2012}}
* [http://istvolyn.info/index.php?option=com_content&view=article&id=2390:------&catid=31&Itemid=17 Янович Б. Олександр Цинкаловський: повернення із забуття] {{Перевірено|19|10|2012}}
* [http://volodymyrmuseum.com/publications/32-publications/naukovi-statti/87-z-pryvodu-trokh-lystiv-oleksandra-tsynkalovskoho-dekilka-malovidomykh-shtrykhiv-z-biohrafiyi-istoryka Володимир Стемковський. З приводу трьох листів Олександра Цинкаловсько. Декілька маловідомих штрихів з біографії історика] {{Перевірено|19|10|2012}}
* [http://194.44.187.5:8080/jspui/handle/123456789/214 Дейнека Л. Олександр Цинкаловський (1898—1983): біобібліографічний нарис до 115-ї річниці від дня народження]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }} {{Перевірено|10|01|2013}}

{{Бібліоінформація|TYP=p|колір={{колір|Польща}}}}

[[Категорія:Українські історики]]
[[Категорія:Українські краєзнавці]]
[[Категорія:Українські археологи]]
[[Категорія:Українські мистецтвознавці]]
[[Категорія:Українські музеологи]]
[[Категорія:Директори музеїв]]
[[Категорія:Вояки Армії УНР]]
[[Категорія:Українські етнографи]]
[[Категорія:Діячі «Просвіти»]]
[[Категорія:Діячі НТШ]]
[[Категорія:Уродженці Володимира-Волинського]]
[[Категорія:Померли в Кракові]]
[[Категорія:Поховані на православному цвинтарі на Волі]]