Відмінності між версіями «Цеглинський Григорій Іванович»

[перевірена версія][перевірена версія]
(Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta14))
 
(Не показані 12 проміжних версій 7 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
 
{{Однофамільці|Цеглинський}}
'''Григóрій Іва́нович Цегл́инський''' (народився {{дн|9|3|1855}} в [[Калуш]]і, тепер Івано-Франківської області — помер {{дс|23|10|1912}} у Відні, Австрія) — український громадський і культурний, економічний і політичний діяч, педагог, письменник, критик. Брат [[Цеглинський Роман|Романа Цеглинського]].
 
  +
{{особа
  +
|ім'я = Цеглинський Григорій Іванович
  +
|оригінал імені =
  +
|зображення =
  +
|розмір_зображення =
  +
|місце_проживання =
  +
|інші_імена =
  +
|псевдонім =
  +
|прізвисько =
  +
|підпис_зображення =
  +
|ім'я_при_народженні =
  +
|дата народження = 9.3.1853
  +
|місце_народження = [[Калуш]], [[Королівство Галичини і Володимирії]], [[Австрійська імперія]]
  +
|дата_смерті = 23.10.1912
  +
|місце_смерті = [[Відень]], [[Австро-Угорщина]]
  +
|причина_смерті =
  +
|поховання =
  +
|громадянство = {{ПрапорТекст|Австро-Угорщина}}
  +
|підданство =
  +
|національність = [[українець]]
  +
|Alma_mater =
  +
|відомий_(відома) =
  +
|рід_діяльності = [[економіст]], [[журналіст]]
  +
|посада =
  +
|платня =
  +
|статки =
  +
|термін =
  +
|попередник =
  +
|наступник =
  +
|головував_(-ла) =
  +
|конфесія =
  +
|батько =
  +
|матір =
  +
|рід =
  +
|родичі =
  +
|дружина =
  +
|діти =
  +
|автограф =
  +
|розмір_автографа =
  +
|підпис =
  +
|премії =
  +
|звання =
  +
|партія =
  +
|нагороди =
  +
|сторінка_в_інтернеті =
  +
|зріст =
  +
|вага =
  +
|герб =
  +
|підпис_герба =
  +
|примітки =
  +
}}
 
'''Григóрій Іва́нович Цегл́инський''' ([[9 березня]] [[1853]], [[Калуш]], нині [[Івано-Франківська область|Івано-Франківської області]] — [[23 жовтня]] [[1912]], [[Відень]], [[Австро-Угорщина]]) — [[українці|український]] [[Галичина|галицький]] [[громадський діяч|громадський]], [[культура|культурний]], економічний і політичний діяч, [[педагог]], [[письменник]], [[критик]]. Брат [[Цеглинський Роман|Романа Цеглинського]].
   
== З біографії ==
+
== Життєпис ==
Народився в родині дрібного службовця. Закінчив Станіславську гімназію (1874), навчався у Віденському університеті (1874–1879).
+
Народився в родині дрібного службовця. Закінчив [[Станиславівська державна гімназія|Станіславську цісарсько-королівську гімназію]] (1874), навчався у Віденському університеті (1874—1879).
   
По закінченні Віденського Університету учитель Академічної гімназії у Львові, одночасно редактор [[Зоря (часопис)|«Зорі»]] (1887–1888) й організатор [[Руська Бесіда (театр)|театру «Руська Бесіда»]].
+
По закінченні Віденського Університету учитель Академічної гімназії у Львові, одночасно редактор [[Зоря (часопис)|«Зорі»]] (1887—1888) й організатор [[Руська Бесіда (театр)|театру «Руська Бесіда»]].
   
З 1888 до 1895 керівник паралельних українських класів при польській гімназії, з 1895, коли таких класів стало вісім, і до 1910&nbsp;— директор новазаснованої [[Перемиська державна гімназія|Перемиської Державної гімназії]].<ref name="b">Михайло Подільчак. Українська державна чоловіча гімназія у Перемишлі // Українська державна чоловіча гімназія у Перемишлі / Упорядник І. Гнаткевич.&nbsp;— Дрогобич: «Відродження», 1995.&nbsp;— 304 сторінок, сторінки 5-6.</ref>
+
З 1888 до 1895 керівник паралельних українських класів при польській гімназії, з 1895, коли таких класів стало вісім, і до 1910&nbsp;— директор новазаснованої [[Перемиська державна гімназія|Перемиської Державної гімназії]].<ref name="b">''Подільчак М''. Українська державна чоловіча гімназія у Перемишлі // Українська державна чоловіча гімназія у Перемишлі / Упорядник І. Гнаткевич.&nbsp;— Дрогобич&nbsp;: Відродження, 1995.&nbsp;— С. 5—6.</ref>
   
Серед іншого спричинився до заснування 1903 року Українського Інституту для дівчат, голова «Української Бесіди».
+
Серед іншого спричинився до заснування 1903 року [[Український інститут для дівчат у Перемишлі|Українського Інституту для дівчат]] у Перемишлі, голова «Української Бесіди».
   
 
Брав активну участь у роботі товариств «Український дівочий інститут» і «Просвіта». Доклав зусиль для заснування кооперативно-економічних установ у Перемишлі, таких, як «Віра» та «Народний дім».
 
Брав активну участь у роботі товариств «Український дівочий інститут» і «Просвіта». Доклав зусиль для заснування кооперативно-економічних установ у Перемишлі, таких, як «Віра» та «Народний дім».
   
У 1907 та 1911 обирався послом від Перемишльської землі до австрійського парламенту у Відні (член Президії Укр. Парляментарного Клубу).
+
У 1907 та 1911 обирався послом від Перемишльської землі до Австрійського парламенту у Відні (член Президії Укр. Парляментарного Клубу).
   
 
Перепохований на українському цвинтарі в Перемишлі за заповітом.
 
Перепохований на українському цвинтарі в Перемишлі за заповітом.
Рядок 26: Рядок 78:
 
* «Ворожбит» і
 
* «Ворожбит» і
 
* «Кара совісти» (1895), оповідання, вірші, статті, про [[Шашкевич Маркіян|М. Шашкевича]], [[Шевченко Тарас Григорович|Т. Шевченка]], [[Федькович Осип Юрій Адальбертович|Ю. Федьковича]].
 
* «Кара совісти» (1895), оповідання, вірші, статті, про [[Шашкевич Маркіян|М. Шашкевича]], [[Шевченко Тарас Григорович|Т. Шевченка]], [[Федькович Осип Юрій Адальбертович|Ю. Федьковича]].
{{Однофамільці|Цеглинський}}
 
   
 
== Примітки ==
 
== Примітки ==
Рядок 32: Рядок 83:
   
 
== Література ==
 
== Література ==
* Цеглинський Григорій. Твори. Львів: НТШ. «Надсяння». 2003. 256 с.
+
* Цеглинський Григорій. Твори.&nbsp;— Львів&nbsp;: НТШ, «Надсяння», 2003.&nbsp;— 256 с.
 
* {{ЕУ}}
 
* {{ЕУ}}
 
* {{УРЕС-1/3}}&nbsp;— С.&nbsp;707.
 
* {{УРЕС-1/3}}&nbsp;— С.&nbsp;707.
 
* {{МУ-97}}
 
* {{МУ-97}}
* [http://presscenter.ukrinform.ua/history.php?hist_id=694 Прес-центр]
+
* [https://web.archive.org/web/20121122192101/http://presscenter.ukrinform.ua/history.php?hist_id=694 Прес-центр]
 
* Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В.&nbsp;А.&nbsp;Просалової.&nbsp;— Донецьк: [[Східний видавничий дім]], 2012.&nbsp;— 516 с.
 
* Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В.&nbsp;А.&nbsp;Просалової.&nbsp;— Донецьк: [[Східний видавничий дім]], 2012.&nbsp;— 516 с.
* Кирчів Р. Григорій Цеглинський // Цеглинський Г. Твори (комедії, драми і дещо з прози). -Львів: Наукове товариство ім. Т. Шевченка у Львові, Львівське регіональне культурне тов-во «Надсяння», 2003.&nbsp;— С. 7-32.
+
* Кирчів Р. Григорій Цеглинський // Цеглинський Г. Твори (комедії, драми і дещо з прози).&nbsp;— Львів&nbsp;: Наукове товариство ім. Т. Шевченка у Львові, Львівське регіональне культурне тов-во «Надсяння», 2003.&nbsp;— С. 7-32.
  +
* [http://anno.onb.ac.at/cgi-content/anno?aid=klw&datum=19080521&seite=3&zoom=33&query=%22Baczy%C5%84ski%22%2B%22Leon%22&ref=anno-search]
   
  +
{{бібліоінформація}}
[[Категорія:Народились 1855]]
 
  +
[[Категорія:Випускники Станиславівської цісарсько-королівської гімназії]]
[[Категорія:Народились 9 березня]]
 
 
[[Категорія:Випускники Віденського університету]]
 
[[Категорія:Випускники Віденського університету]]
 
[[Категорія:Українські драматурги]]
 
[[Категорія:Українські драматурги]]
 
[[Категорія:Українські економісти]]
 
[[Категорія:Українські економісти]]
 
[[Категорія:Українські педагоги]]
 
[[Категорія:Українські педагоги]]
  +
[[Категорія:Викладачі Перемиської гімназії]]
 
[[Категорія:Посли Австрійського парламенту]]
 
[[Категорія:Посли Австрійського парламенту]]
 
[[Категорія:Діячі «Просвіти»]]
 
[[Категорія:Діячі «Просвіти»]]
  +
[[Категорія:Голови «Руської бесіди»]]
 
[[Категорія:Уродженці Калуша]]
 
[[Категорія:Уродженці Калуша]]
 
[[Категорія:Персоналії:Перемишль]]
 
[[Категорія:Персоналії:Перемишль]]
[[Категорія:Померли 1912]]
+
[[Категорія:Поховані в Перемишлі]]
[[Категорія:Персоналії за алфавітом]]
 
 
 
{{bio-stub}}
 

Поточна версія на 19:02, 12 травня 2019

Григóрій Іва́нович Цегл́инський (9 березня 1853, Калуш, нині Івано-Франківської області — 23 жовтня 1912, Відень, Австро-Угорщина) — український галицький громадський, культурний, економічний і політичний діяч, педагог, письменник, критик. Брат Романа Цеглинського.

Цеглинський Григорій Іванович
Cegliński Gregor.png
Народився 9 березня 1853(1853-03-09)
Калуш, Королівство Галичини і Володимирії, Австрійська імперія
Помер 23 жовтня 1912(1912-10-23) (59 років)
Відень, Австро-Угорщина
Громадянство  Австро-Угорщина
Національність українець
Діяльність економіст, журналіст
Alma mater Віденський університет
Посада член Палати Цислейтаніїd

ЖиттєписРедагувати

Народився в родині дрібного службовця. Закінчив Станіславську цісарсько-королівську гімназію (1874), навчався у Віденському університеті (1874—1879).

По закінченні Віденського Університету учитель Академічної гімназії у Львові, одночасно редактор «Зорі» (1887—1888) й організатор театру «Руська Бесіда».

З 1888 до 1895 керівник паралельних українських класів при польській гімназії, з 1895, коли таких класів стало вісім, і до 1910 — директор новазаснованої Перемиської Державної гімназії.[1]

Серед іншого спричинився до заснування 1903 року Українського Інституту для дівчат у Перемишлі, голова «Української Бесіди».

Брав активну участь у роботі товариств «Український дівочий інститут» і «Просвіта». Доклав зусиль для заснування кооперативно-економічних установ у Перемишлі, таких, як «Віра» та «Народний дім».

У 1907 та 1911 обирався послом від Перемишльської землі до Австрійського парламенту у Відні (член Президії Укр. Парляментарного Клубу).

Перепохований на українському цвинтарі в Перемишлі за заповітом.

Творчий доробокРедагувати

Літературна діяльність припадає головно на львівський період. Комедії, в яких Цеглинський критикував галицьке міщанство, шляхту й інтелігенцію:

  • «Тато на заручинах»,
  • «Соколики» (1884), Іван Франко назвав її найкращим твором галицької драматургії;
  • «Шляхта ходачкова» (1886) та інші;
  • «На добродійні цілі»,
  • «Тато на заручинах»;

драми дидактичного характеру:

ПриміткиРедагувати

  1. Подільчак М. Українська державна чоловіча гімназія у Перемишлі // Українська державна чоловіча гімназія у Перемишлі / Упорядник І. Гнаткевич. — Дрогобич : Відродження, 1995. — С. 5—6.

ЛітератураРедагувати