Перегляд вихідного коду сторінки Царичанський район

{{Район
| назва           =Царичанський
| прапор          =Царичанський_район_прапор.png
| опис прапора    =Прапор Царичанського району
| герб            =Царичанський_район_герб.png
| опис герба      =Герб Царичанського району
| розташування    =Tsarychanskyi-Raion.png
| мапа            =Царичанський район.gif
| країна          ={{UKR}}
| регіон          =[[Дніпропетровська область]]
| код КОАТУУ      =1225600000
| утворений       =[[1932]]&nbsp;р.
| населення       ={{Населення районів Дніпропетровської області|Царичанський}}
| площа           =900
| густота         =30.9
| код району      =5690
| поштові індекси =51000—51046
| центр           =[[Царичанка (смт)|Царичанка]]
| селищні ради    =1
| сільські ради   =12
| смт             =1
| села            =47
| селища          =1
| адреса          =51000, смт. Царичанка, вул. Театральна, 17, 3-11-48
| веб-сторінка    =[http://www.tsarich-rn.dp.gov.ua/ Царичанська РДА]
| голова РДА      =Саліженко Людмила Миколаївна<ref>{{РПУ|530/2019-рп|18 грудня 2019|Про призначення Л.Саліженко головою Царичанської районної державної адміністрації Дніпропетровської області|link=https://www.president.gov.ua/documents/5302019-rp-31253}}</ref>
| голова ради     =Горбачова Світлана Андріївна
}}

'''Царича́нський райо́н'''&nbsp;— колишня [[райони України|адміністративно-територіальна одиниця]] на півночі центральної частини [[Дніпропетровська область|Дніпропетровської області]] [[Україна|України]]. Районний центр&nbsp;— [[смт]] [[Царичанка (смт)|Царичанка]]. Площа&nbsp;— 903 км². Населення становить {{Населення районів Дніпропетровської області|Царичанський}}.

Район розташований на півночі [[Дніпропетровська область|Дніпропетровської області]]. З ним межують [[Магдалинівський район|Магдалинівський]], [[Петриківський район]]и Дніпропетровської області, [[Кобеляцький район|Кобеляцький]] та [[Новосанжарський район]]и [[Полтавська область|Полтавської області]].

== Географія ==
Сучасний рельєф, як і основи рослинного та тваринного світу Приорілля сформувалися ще у четвертинний період історії нашої планети (плейстоцені) близько 300 тис. років тому. Вирішальний вплив на цей процес мало так зване Дніпровське зледеніння (близько 290 тис. років тому). Льодовий покрив потужністю у кілька сотень метрів переміщувався впродовж тисячі років з півночі на південь зі швидкістю в декілька кілометрів на рік двома велетенськими виступами, один з яких палеонтологи назвали Царичансько-Бородаївським. Як стверджують вчені, саме на території Приорілля збереглися яскраві докази колишніх грандіозних зледенінь і які є гляціальні (льодовикові пам'ятки природи). Найзначнішими серед них є потужні гляціодислокації, флювіогляціальні, лімногляціальні і моренні відклади гори Калитви, розташованої між смт. Царичанка та селом Китайгород (абсолютна висота якої 145 м). Вздовж південно-східного і південного схилів гори можна спостерігати рідкісні явища зім'яття горизонтальних верств пісків і глин алювіального походження в різні за формою складки, насуви величезних брил палеогенових кварцглауканітових алевритів на молоді піщано-глинясті породи нижньочетвертинного віку долини р. Орілі.

З тих далеких часів на території краю зустрічаються залишки мамонтів, турів, величезних оленів, закам'янілого дерева. Тоді ж формувались і корисні копалини, які є на території Царичанського району на сьогодні: буре кам'яне вугілля, торф, мінеральна вода, природний газ та родючі ґрунти. Запаси вугілля та торфу такі, що при існуючій на сьогодні технології переробки не мають поки що промислового значення.

У 1973&nbsp;р. на території смт Царичанка були розвідані запаси мінеральної гідрокарбонатної хлоридно-натрієвої лікувально-столової води. Сьогодні розробкою цього родовища зайняте ЗАТ «Царичанський завод мінводи», яке випускає воду під назвою «Царичанська».

По [[агроґрунтове районування|агроґрунтовому районуванню]] Царичанщина належить до Дніпропетровське-Донецької степової зони. За агрокліматичним&nbsp;— до третьої зони, яка характеризується досить значною посушливістю. А за агрохімічним районуванням&nbsp;— до Кечигівсько-Новоазовського району.

Географічний центр Царичанського району знаходиться за 5&nbsp;км на схід від приміщення районного відділу зв'язку. Загальна довжина кордонів території району приблизно 135&nbsp;км. Відстань від Царичанки до [[Петриківка|Петриківки]]&nbsp;— 27&nbsp;км, а до [[Магдалинівка (смт)|Магдалинівки]]&nbsp;— 30&nbsp;км. Район розташований у північно-західній частині [[Дніпропетровська область|Дніпропетровської області]]. Межує з [[Петриківський район|Петриківським]] та [[Магдалинівський район|Магдалинівським]] районами Дніпропетровської області і [[Новосанжарський район|Новосанжарським]] та [[Кобеляцький район|Кобеляцьким]] [[Полтавська область|Полтавської області]].

Чотири заповідні зони:
* гора [[Калитва]] (400 га лісу, знаходиться у селі [[Китайгород (Царичанський район)|Китайгород]] [[Китайгородська сільська рада (Царичанський район)|Китайгородська сільська рада]]);
* [[Довге озеро (Царичанський район)|озеро «Довге»]] (5,8 га, село [[Бабайківка]] [[Бабайківська сільська рада]]);
* [[Лілея (урочище)|урочище «Лілея»]] (30 га, село [[Турове (Царичанський район)|Турове]] Царичанська селищна рада);
* декоративний сад (43 га, село [[Ляшківка (Царичанський район)|Ляшківка]] [[Ляшківська сільська рада]]).

Річки району: [[Дніпро (річка)|Дніпро]], [[Оріль]], [[Кільчень (річка)|Кільчень]], [[Чаплинка (річка)|Чаплинка]], [[Заплавка (річка)|Заплавка]], [[Царичанка (річка)|Царичанка]], [[Прядівка_(річка)|Прядівка]].

Відома своїми смаковими та цілющими якостями мінеральна [[Царичанська вода]].

У районі багато мальовничих місць та куточків відпочинку. По берегах річки Оріль розташовані 30 туристичних баз, один спортивно-оздоровчий і 9 дитячих оздоровчих таборів.

Багаті грибні місця у [[Рудка (Царичанський район)|Рудці]].

== Історія ==
На берегах річки [[Угол]] (сучасна [[Оріль]]) жили [[уличі]]. Потім Приорільский край був у складі [[Переяславське князівство|Переяславського князівства]] Київської Русі. Тут кочували [[половці]] і жили [[бродники]].

У 14 сторіччі входив до складу Литовської держави і згодом Речі Посполитої. По річці Оріль проходила межа земель Війська запорізького.

Із 1648 року на півночі району була українська держава [[Гетьманщина]] і на півдні&nbsp;— землі Війська Запорозького низового. Саме в цей час тут виникли перші приорільські козацькі містечка: [[Царичанка (смт)|Царичанка]] (1604 рік) та [[Китайгород (Царичанський район)|Китайгород]] (1662 або 1667 рік).

1618 року засноване запорозьке село [[Могилів (Царичанський район)|Могилів]]. У 1648—1775 роках частина району належала до [[Полтавський полк|Полтавського полку]] і в 1734—1775&nbsp;— частина&nbsp;— до [[Орільська паланка|Орільської паланки]].

У 1730-ті роки російський уряд спорудив вздовж річки Оріль [[Українська лінія|Українську укріплену лінію]].

У 1802—1918 роках територія Царичанського району належала до [[Кобеляцький повіт|Кобеляцького повіту]] [[Полтавська губернія|Полтавської губернії]] та [[Новомосковський повіт|Новомосковського повіту]] Катеринославської губернії. У березні-квітні 1918 вона увійшла у [[Самарська земля|Самарську землю]] [[УНР]]. Далі повіти були поновлені.

Царичанський район був утворений в 1923 році у складі [[Кременчуцький округ|Кременчуцького округу]] [[Полтавська губернія|Полтавської губернії]]. З скасуванням губерній у 1925-32 роках район входив до складу Кременчуцького округу. З лютого 1932 року він увійшов до складу [[Дніпропетровська область|Дніпропетровської області]]. У часи [[німецько-радянська війна|Німецько-радянської війни]], з 1 вересня 1942 до кінця вересня 1943 року належав до [[Петриківський ґебіт|Петриківського ґебіту]]. Межі району змінювались: до його складу відносилися частина земель нинішнього [[Магдалинівський район|Магдалинівського району]], а в 1963—1991 роках&nbsp;— [[Петриківський район]].

== Адміністративний устрій ==
{{main|Адміністративний устрій Царичанського району}}
Район адміністративно-територіально поділяється на 1 [[Царичанська селищна рада|селищну раду]] та 12 [[Сільська рада|сільських рад]], які об'єднують 49 [[населений пункт|населених пунктів]] та підпорядковані [[Царичанська районна рада|Царичанській районній раді]]. Адміністративний центр&nbsp;— смт [[Царичанка (смт)|Царичанка]]<ref>[http://static.rada.gov.ua/zakon/new/ADM/zmistdni.html Адміністративно-територіальний устрій Царичанського району] на сайті [[Верховна Рада України|Верховної Ради України]]</ref>.

=== Поселення ===
{| class="wikitable"
|-
!Поселення!!1886 рік!!1989 рік!!2001 рік
|-
| colspan=4 align="center"| 5000-9999
|-
! [[Царичанка (смт)|Царичанка]]
| || 7700 || 7839
|-
| colspan=4 align="center"| 2000-4999
|-
! [[Могилів (село)|Могилів]]
| 4697 || 4700 || 4097
|-
! [[Китайгород (Царичанський район)|Китайгород]]
| || 2600 || 2445
|-
| colspan=4 align="center"| 1000-1999
|-
! [[Прядівка]]
| 3667 || 1900 || 1922
|-
! [[Бабайківка]]
| 2673 || 1600 || 1433
|-
! [[Новопідкряж]]
| || 1200 || 1089
|-
! [[Преображенка (Царичанський район)|Преображенка]]
| || 1100 || 1066
|-
| colspan=4 align="center"| 500-999
|-
! [[Ляшківка (Царичанський район)|Ляшківка]]
| || 1000 || 990
|-
! [[Молодіжне (Царичанський район)|Молодіжне]]
| || 1100 || 712
|-
! [[Юр'ївка (Царичанський район)|Юр'ївка]]
| 107 || 640 || 680
|-
! [[Івано-Яризівка]]
| 168 || 550 || 547
|}

=== Колишні поселення ===
11 березня 1993 року знято з обліку село Кирилівка Юр'ївської сільської Ради.

== Населення ==
Населення за переписом 2001 (1 січня)&nbsp;— 29,1 тис. осіб. За даними Головного управління статистики в Дніпропетровській області кількість населення в районі на 1 лютого 2011 року становила 27 783 осіб<ref>[http://www.dneprstat.gov.ua/statinfo/ds/2011/ds1_m01.htm Головне управління статистики в Дніпропетровській області]{{Недоступне посилання|date=травень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>.

== Економіка ==
Економічну основу району складає сільськогосподарське виробництво. Основними його напрямками є рослинництво і тваринництво. Загальна площа сільгоспугідь&nbsp;— 73,1 тис. га, орної землі&nbsp;— 37,3 тис. га. У структурі посівних площ 2001 року 53&nbsp;% займають зернові культури, 18&nbsp;%&nbsp;— кормові, 16&nbsp;%&nbsp;— технічні.

Найбільші сільськогосподарські підприємства: товариство «Україна», агрофірма «Колос», «Господар», ДП «Націонал плюс», фермерські господарства «Злагода», «Світанок», «Сяйво».

4 промислових підприємства: ЗАТ «Царичанський завод мінводи», районне комунальне підприємство «Царичанська друкарня», маслоцех АК "Комбінат «Придніпровський», ковбасний цех «Ірна&nbsp;— 1».

Район обслуговують 299 закладів торгівлі.

== Транспорт ==
Територією району проходять такі автошляхи {{Автошлях Н|31}}, {{Автошлях Т|0412}} та {{Автошлях Т|0413}}.

Залізничне сполучення відсутнє.


== Освіта та культура ==
17 загальноосвітніх, 12 дошкільних, 3 позашкільні закладів (районний Будинок дитячої та юнацької творчості, Дитячо-юнацька спортивна школа та Станція юних натуралістів). Районна школа мистецтв

Царичанське ПТУ-89. 20 клубів, 20 бібліотек. 14 любительських об'єднань та клубів за інтересами, 61 колектив художньої творчості за різними жанрами, 18 дискотек.

=== Спорт ===
1 стадіон, 14 спортивних зали, 8 футбольних полів, 40 спортивних майданчиків, одна дитячо-юнацька спортивна школа, клуб за місцем проживання «Мир», ФСТ «Колос».

== Пам'ятки і архітектура ==
На території району знаходяться понад 167 пам'яток археології та 58 пам'ятки архітектури та історії.

Перлинами Приорільського краю є Китайгородські церкви: Успенська, святої Варвари та Миколаївська&nbsp;— одні з найстаріших архітектурних споруд Дніпропетровщини.

[[Музей історії Царичанського району]].

== Особистості ==
* діячі науки та культури: [[Дерець Павло Антонович]] ([[Павло Дністров]])&nbsp;— член Спілки журналістів СРСР, академік АН України з 1949 року; [[Воблий Костянтин Григорович]]&nbsp;— економогеограф і економіст; [[Десятерик Володимир Ілліч]]&nbsp;— професор історії; [[Дронь Микола Михайлович]]&nbsp;— професор, проректор Дніпропетровського національного університету; [[Фролова Клавдія Павлівна]]&nbsp;— професор філології Дніпропетровського національного університету;
* 10 поетів і письменників: [[Усенко Павло Матвійович]]&nbsp;— поет, [[Зайвий Олександр Феодосійович]]&nbsp;— поет, [[Дяченко Михайло Григорович]]&nbsp;— поет, [[Назаренко Степан Степанович]] ([[Олекса Їжак]]), [[Оровецький Павло Андрійович]], [[Сологуб Василь Павлович]]&nbsp;— письменник, [[Багмут Іван Андрійович]]&nbsp;— письменник, [[Багмут Йосип Андрійович]]&nbsp;— письменник, [[Васильківський Олексій Трохимович]]&nbsp;— письменник, [[Васильківський Олександр Олексійович]]&nbsp;— письменник;
* кінорежисер [[Віктор Стороженко]], скульптор [[Степан Огій]], художник [[Федір Божко]], повний кавалер ордена Слави&nbsp;— [[Кривоніс Федір Андрійович]], заслужений учитель України&nbsp;— [[Шрамко Віленін Федорович]].
* [[Булах Олександра Несторівна]] (Леся Степовичка)&nbsp;— поетеса, письменниця

== Політика ==
25 травня 2014 року відбулися [[Вибори Президента України 2014|Президентські вибори України]]. У межах Царичанського району було створено 25 виборчих дільниць. Явка на виборах складала&nbsp;— 56,62&nbsp;% (проголосували 12 478 із 22 039 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав [[Порошенко Петро Олексійович|Петро Порошенко]]&nbsp;— 47,32&nbsp;% (5 904 виборців); [[Ляшко Олег Валерійович|Олег Ляшко]]&nbsp;— 10,84&nbsp;% (1 352 виборців), [[Тігіпко Сергій Леонідович|Сергій Тігіпко]]&nbsp;— 9,83&nbsp;% (1 226 виборців), [[Гриценко Анатолій Степанович|Анатолій Гриценко]]&nbsp;— 7,17&nbsp;% (895 виборців), [[Тимошенко Юлія Володимирівна|Юлія Тимошенко]]&nbsp;— 6,59&nbsp;% (822 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів&nbsp;— 1,53&nbsp;%.<ref>{{Cite web|url=http://www.cvk.gov.ua/pls/vp2014/wp001|title=Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України"|last=ПроКом|first=ТОВ НВП|website=www.cvk.gov.ua|accessdate=2016-04-11|archiveurl=https://web.archive.org/web/20180227134347/http://www.cvk.gov.ua/pls/vp2014/wp001|archivedate=2018-02-27|deadurl=yes}}</ref>

== Примітки ==
{{commonscat|Tsarychanka Raion}}
{{reflist}}

== Джерела ==
* [https://web.archive.org/web/20081205023354/http://www.adm.dp.ua/OBLADM/Obldp.nsf/b19e47826f35603ec2256f29003c32ff/f8e27137f6f430b7c225715d0048467c?OpenDocument Сайт Дніпропетровської облдержадміністрації]
* [http://initiativenational.blogspot.com/2013/02/blog-post_13.html Історія козацької Царичанки]
* [http://imsu-dnipropetrovsk.com/mista-i-sela/carychanskyj-rajon/carychanka.html Царичанський район&nbsp;— Інформаційно-пізнавальний портал | Дніпропетровська область у складі УРСР] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том&nbsp;— Історія міст і сіл Української РСР. Дніпропетровська область.&nbsp;— К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969.&nbsp;— 959 с.)
* Бiлокiнь А.&nbsp;М.&nbsp;Сторинки iсторiï Приорiлля.-Днiпр.:"Пороги",2004.-193 с.

{{Розташування2
|n=[[Полтавська область]]<br/><small>([[Новосанжарський район]])
|w=[[Полтавська область]]<br/><small>([[Кобеляцький район]])
|e=[[Магдалинівський район]]|s=[[Петриківський район]]}}

{{Царичанський район|nocat=1}}

[[Категорія:1923 в Україні]]
[[Категорія:Колишні райони Дніпропетровської області]]
[[Категорія:Царичанський район|*]]
[[Категорія:Виборчий округ 34]]