Перегляд вихідного коду сторінки Хімія

[[Файл:Chemicals in flasks.jpg|right|200px|thumb|Хімічні речовини у пляшках.]]
'''Хі́мія'''&nbsp;— одна з [[наука|наук]] про природу, яка вивчає молекулярно-атомні перетворення [[речовина|речовин]], тобто, при яких [[молекули]] одних речовин руйнуються, а на їхньому місці утворюються молекули інших речовин з новими властивостями.

Завданням хімії є дослідження властивостей [[Хімічний елемент|елементів]] і хімічних сполук, вивчення залежності [[хімічні властивості|властивостей]] речовин від їхнього складу й будови, вивчення умов перетворення одних речовин в інші, поширення [[хімічні речовини|хімічних речовин]] у природі, технологій їхнього одержання, [[механізм органічної реакції|механізмів]] взаємодії хімічних сполук, а також практичне використання [[хімічна реакція|хімічних реакцій]].

== Походження назви ==
Поширеною є думка, що назва ''«хімія»'' пішла від {{lang-ar|'''کيمياء'''}}. У свою чергу припускають, що це арабське слово пішло від [[Стародавній Єгипет|єгипетського]] ''Chemi'' чи ''Kimi'' (стародавня назва Єгипту), що означало «чорний» та згодом було запозичене [[Стародавня Греція|греками]]. Згодом, коли Єгипет було захоплено арабами, останні запозичили це слово.
Згідно з міркуваннями грецьких фахівців, слово ''хімія'' походить від ''χύμα'' і ''χυμεύειν.'' Запис ''Χυμεία'' вперше з'являється у творі З.&nbsp;Панополітського «Eπι της δυνάμεως και της συστάσεως των υδάτων». У грецькій бібліографії термін ''хімія'' та його похідні писали з '''''υ''''' ['''''y'''''] до 1828&nbsp;р., а зараз роблять спроби відновити правильне історичне написання<ref>''Σαραντόπουλος Π.'' Παιχνίδια, ιστορικές πληροφορίες και αναλογίες στη διδακτική της χημείας, με έμφαση στις αναλογίες με εντόνο κοινωνικό περιεχόμενο: επίπτωσεις στη διδακτική πράξη, στη στάση των μαθητών και στη μάθηση (Using chemical games, historical information and analogies with a strong social content in chemistry teaching: effects on learning and on the attitude of students): PhD thesis / Παναγιώτης Σαραντόπουλος.&nbsp;— University of Ioannina, Greece, 1997. </ref><ref>''Вакуленко М. О''. Українська термінологія: комплексний лінгвістичний аналіз: [монографія] / М.&nbsp;О.&nbsp;Вакуленко.&nbsp;— Івано-Франківськ: Фоліант, 2015.&nbsp;— 361 с., іл. {<nowiki>https://drive.google.com/file/d/0Bw44-ZBHniK_Q3luUEprNXhHcWc/view?usp=sharing}</nowiki></ref>.

== Розділи хімії ==
* [[Загальна хімія]]&nbsp;— вивчає теоретичні основи системи знань про [[речовина|речовину]] і [[хімічна реакція|хімічні перетворення]].
* [[Неорганічна хімія]]&nbsp;— вивчає [[неорганічні речовини|речовини неорганічної природи]] і властивості [[хімічний елемент|хімічних елементів]].
* [[Органічна хімія]]&nbsp;— вивчає [[органічні речовини|речовини органічної природи]]&nbsp;— сполуки [[Карбон]]у.
* [[Аналітична хімія]]&nbsp;— вивчає принципи і методи визначення [[Хімічний склад|хімічного складу]] [[Речовина|речовини]].
* [[Трансфазна хімія]]&nbsp;— вивчає реакції в гетерогенних системах (тверда-рідка чи рідка-рідка), які відбуваються з участю невеликої кількості агента, що переносить реактанти з однієї фази через поверхню поділу в іншу, де йде реакція.
** [[Хемометрика]]&nbsp;— розділ аналітичної хімії, що отримує хімічні дані з допомогою математичних методів обробки даних.
* [[Фізична хімія]]&nbsp;— вивчає хімічні явища та процеси на основі загальних принципів [[Фізика|фізики]] з використанням фізичних експериментальних методів.
** [[Електрохімія]]&nbsp;— вивчає властивості систем, що містять іонні [[провідники]], та перетворення речовин на межі поділу фаз за участю заряджених часток.
*** [[магнетоелектрохімія]]&nbsp;— розділ електрохімії, де вивчаються явища та процеси, що відбуваються під впливом магнітного поля.
** [[Радіохімія]]&nbsp;— вивчає хімічні та фізико-хімічні властивості [[Радіоактивні елементи|радіоактивних елементів]] і речовин.
** [[Колоїдна хімія]]&nbsp;— вивчає [[дисперсні системи]] та [[поверхневі явища]] на межі поділу фаз.
** [[Механохімія]]&nbsp;— вивчає хімічні та фізико-хімічні перетворення при механічній дії на речовину
* [[Біологічна хімія]] (біохімія)&nbsp;— фундаментальна біомедична наука та навчальна дисципліна, що вивчає хімічний склад живих організмів та хімічні перетворення, яким підлягають [[молекула|молекули]], що входять до їхнього складу.
** [[Біоорганічна хімія]]&nbsp;— [[наука]], що вивчає хімічну структуру і властивості органічних сполук вуглецю, які входять до складу живих організмів і є основою будови і функції живих клітин. Розглядає закономірності будови і реакцій основних класів вуглецевих сполук у зв'язку з їхніми біологічними функціями та впливом на процеси, що відбуваються в [[біологія|біологічних]] системах.
** [[Фармацевтична хімія]]&nbsp;— наука, що вивчає способи добування, будову та [[фізична хімія|фізико-хімічні властивості]] [[ліки|лікарських засобів]]; взаємозв'язок між їхньою хімічною будовою та дією на організм; методи контролю якості та зміни, які відбуваються за збереження ліків та застосування їх у медицині.
** [[Клінічна біохімія]]&nbsp;— це клініко-діагностична наука, в задачі якої входять розробка і використання стандартних методів діагностики, контролю над перебігом захворювання з позиції [[біохімія|біохімії]].
** [[Токсикологічна хімія]]&nbsp;— наука, що вивчає методи виділення [[токсичність|токсикологічних]] речовин з різноманітних об'єктів, а також методи виявлення та кількісного визначення цих речовин.
* [[Теоретична хімія]]&nbsp;— розділ хімії, що використовує методи фізики для передбачення хімічних явищ.
** [[Квантова хімія]]&nbsp;— галузь науки, яка використовує засади квантової механіки для чисельних розрахунків структур та властивостей хімічних молекул.
** Комп'ютерна хімія
*** [[Математична хімія]]&nbsp;— галузь науки, яка використовує математичне моделювання до хімічних явищ.
*** [[Обчислювальна хімія]]&nbsp;— галузь науки, яка використовує принципи [[інформатика|інформатики]] для розв'язку хімічних задач.
*** [[Хемоінформатика]]&nbsp;— галузь науки, яка має на меті застосування [[комп'ютер]]а та інформатики для вирішення проблем хімії.
** [[Молекулярна динаміка]]&nbsp;— комп'ютерне моделювання руху [[атом]]ів і [[молекула|молекул]] у [[газ]]ах, [[рідина]]х та [[тверде тіло|твердих тілах]].
** [[Молекулярна механіка]]&nbsp;— галузь науки, яка використовує [[Класична механіка|класичну механіку]] для моделювання молекулярних систем.
* [[Спектрохімія]]&nbsp;— область хімії, в якій вивчається взаємодія електромагнітного випромінення з речовиною, коли ця взаємодія не викликає хімічних змін речовини.
* [[Кріохімія]]&nbsp;— роздiл хімiї, де вивчаються закономiрностi перебігу хімiчних реакцiй при низьких (70—223 К) та наднизьких (нижче70 К) температурах.
* [[Геохімія]]&nbsp;— вивчає хімічний склад [[Земля|Землі]] і закони поширення, поєднання і руху атомів [[Хімічний елемент|хімічних елементів]] та їхніх стабільних [[ізотоп]]ів у різних оболонках земної кулі.
* [[Топохімія]]&nbsp;— вивчає будову поверхні кристалічних речовин на атомно-молекулярному рівні, реакції на поверхні [[кристал]]ів, процеси [[асоціація (речовини)|асоціації]] та [[дисоціація (хімія)|дисоціації]] [[Молекула|молекул]].
* [[Супрамолекулярна хімія]]&nbsp;— міждисциплінарна галузь хімії, що зосереджується на вивчені хімічних систем, що складаються з певної визначеної кількості [[молекула|молекулярних]] блоків чи компонентів.
* [[Нанохімія]]&nbsp;— розділ хімії, де об'єктами вивчення є тіла, розмір яких лежить у діапазоні 1-100 нм., де фізичні і хімічні властивості тіл суттєво залежать від розміру, досліджує склад і структуру нанотіл.
* [[Комбінаторна хімія]]&nbsp;— галузь хімічної науки, мета якої полягає у швидкому [[органічний синтез|синтезі]] або комп'ютерній генерації різних, проте структурно споріднених, біологічно активних сполук або матеріалів та високопродуктивному біологічному [[Скринінг (мікробіологія)|скринінгу]] одержаних речовин.
* [[Фемтохімія]]&nbsp;— розділ хімії, який вивчає хімічні процеси у часовому діапазоні 10<sup>−15</sup>—10<sup>−12</sup> [[секунда|секунди]].
* [[Теорія вибухових речовин]]&nbsp;— розділ хімії, який вивчає хімічні процеси під час вибуху ВР.
* [[Агрохімія]]&nbsp;— галузь науки, яка вивчає біохімічні процеси та колообіг речовин у системі [[ґрунт]]&nbsp;— [[рослина]]&nbsp;— [[добрива]].
* [[Екологічна хімія]]&nbsp;— наука про хімічні процеси та взаємодії в довкіллі (екосфері).
* [[Хімія ліків]]
* [[Структурна хімія]]
* [[Термоелектрохімія]]
* Ядерна хімія

== Основні поняття ==
[[Файл:Rutherford atom.svg|thumb|200пкс|Будова атома за моделлю Резерфорда]]

=== Атом ===
{{детальніше|Атом}}
'''Атом'''&nbsp;— базове поняття хімії, це найменша частинка [[Хімічний елемент|хімічного елемента]], яка зберігає всі його [[хімічні властивості]]. Атом складається з щільного ядра з позитивно заряджених [[протон]]ів та електрично нейтральних [[нейтрон]]ів, яке оточене набагато більшою хмарою негативно [[електричний заряд|заряджених]] [[електрон]]ів. Коли число протонів відповідає числу електронів, атом електрично нейтральний; в іншому випадку це є [[іон]], з певним зарядом. Атоми класифікують відповідно до числа протонів та нейтронів: число протонів визначає [[хімічний елемент]], а число нейтронів визначає [[нуклід]] елемента.

=== Хімічний елемент ===
{{детальніше|Хімічний елемент}}
: ''Див. також [[Періодична система елементів]]''

{| align="center"
| {{Періодична система елементів}}
|}
'''Хімічний елемент'''&nbsp;— тип (вид, сорт) [[атом]]ів з однаковим [[атомний номер|зарядом атомних ядер]] (тобто однаковою кількістю [[протон]]ів в [[Ядро атома|ядрі атому]]) і певною сукупністю властивостей, але маса ядра атому хімічного елемента може бути різною, в залежності від кількості [[нейтрон]]ів в ньому. Сукупність атомів елемента з однаковою масою називається [[нуклід]]ом, а ізотопами називаються атоми одного елемента з різними масами. Атоми даного хімічного елемента відрізняються від атомів інших елементів величиною [[електричний заряд|заряду]] [[ядро (атом)|ядра]], кількістю та характером розміщення [[електрон]]ів навколо ядра, розмірами і [[хімічні властивості|хімічними властивостями]]. У нейтрального атома число електронів на [[електронна оболонка|електронних оболонках]] дорівнює заряду ядра.

=== Хімічна речовина ===
[[Файл:Kochendes wasser02.jpg|thumb|right|[[Вода]]&nbsp;— одна з найбільш розповсюджених на Землі речовин]]
{{детальніше|Хімічна речовина}}

'''Речовина́'''&nbsp;— вид [[Матерія (фізика)|матерії]], яка на відміну від [[Поле фізичне|поля]], характеризується [[Інваріантна маса|масою]] та складається з [[елементарна частинка|елементарних частинок]] ([[електрон]]ів, [[протон]]ів, [[нейтрон]]ів, [[Мезони|мезонів]] тощо). Характерною властивістю таких частинок є відмінні від нуля [[баріонний заряд]] або [[лептонний заряд]]. Терміном '''хімічна речовина''' позначають головним чином матерію речовину організовану в [[атом]]и, [[молекула|молекули]] тощо.<ref>[http://www.xumuk.ru/encyklopedia/721.html www.xumuk.ru]</ref> Вся різноманітність фізичних та хімічних властивостей речовин зумовлюється взаємодією між електронами та [[ядро атома|атомними ядрами]], а також між атомами, молекулами, йонами. [[Хімічна речовина|Хімічні речовини]], що складаються з атомів одного виду, є [[проста речовина|простими]], з атомів різних видів&nbsp;— складними. Складні хімічні речовини розділяються на [[органічні речовини|органічні]] і [[неорганічні речовини|неорганічні]].

==== Проста речовина ====
{{детальніше|Проста речовина}}

'''Прості речовини'''&nbsp;— речовини [[молекула|молекули]] яких складаються з [[атом]]ів одного і того самого [[хімічний елемент|хімічного елемента]]. Наприклад, до простих речовин належать [[водень]], [[азот]], [[хлор]] та інші, бо молекули водню H<sub>2</sub> складаються тільки з атомів водню ([[гідроген]]у), молекули азоту [[Нітроген|N]]<sub>2</sub>&nbsp;— тільки з атомів азоту ([[нітроген]]у), молекули [[хлор]]у Cl<sub>2</sub>&nbsp;— тільки з атомів хлору. [[Молекула|Молекули]] деяких простих речовин складаються тільки з одного [[атом]]а. Наприклад, молекули [[гелій|гелію]] і [[аргон]]у складаються з одного атома гелію&nbsp;— He та [[аргон]]у&nbsp;— Ar. Молекули всіх інших [[Інертні гази|інертних газів]] теж складаються з одного атома.

==== Складна речовина ====
[[Файл:Quinine-2D-skeletal.png|праворуч|200px]]
[[Файл:Quinine-3D-balls.png|thumb|200px|[[Комп'ютерна графіка|2D]] (зверху) та [[3D]] (знизу) зображення молекули [[алкалоїд]]у [[хінін]]у]]
{{детальніше|Складна речовина}}

'''Хімічна сполука''' є [[Речовина|речовиною]], [[молекули]] якої складаються з [[атом]]ів двох або більше хімічних елементів сполучених між собою тим чи іншим типом [[хімічний зв'язок|хімічного зв'язку]], на відміну від [[Прості речовини|простих речовин]]. Зазвичай це молекула, яка може визначатися певною [[хімічна формула|хімічною формулою]]. Складних речовин незрівнянно більше, ніж простих. Якщо [[Проста речовина|простих речовин]] тепер відомо понад 400, то складних речовин в [[неорганічна хімія|неорганічній хімії]]&nbsp;— понад 50 тис., а в [[органічна хімія|органічній хімії]]&nbsp;— близько 3&nbsp;млн.

=== Молекула ===
{{детальніше|Молекула}}

'''Моле́кула''' (новолат. ''molecula'', зменшувально від {{lang-la|moles}}&nbsp;— маса)&nbsp;— здатна до самостійного існування найменша частинка простої або складної речовини, що має її основні хімічні властивості, які визначаються її складом та будовою. Молекула складається з [[атом]]ів, а якщо точніше, то з [[ядро (атом)|атомних ядер]], оточених певним числом внутрішніх [[електрон]]ів, та зовнішніх [[валентність|валентних]] електронів, які утворюють [[хімічний зв'язок|хімічні зв'язки]]. Внутрішні електрони атомів, зазвичай, не беруть участі в утворенні хімічних зв'язків. Склад та будова молекул речовини не залежать від способу її отримання. У випадку одноатомних молекул (наприклад, [[інертний газ|інертних газів]]) поняття молекули й атома збігаються.

=== Хімічний зв'язок ===
{{детальніше|Хімічний зв'язок}}

'''Хімічнний зв'язок'''&nbsp;— це взаємодія між [[атом]]ами, яка утримує їх у [[молекула|молекулі]] чи [[тверде тіло|твердому тілі]]. Хімічний зв'язок є результатом складної взаємодії [[електрон]]ів та ядер атомів і описуються [[квантова механіка|квантовою механікою]].

=== Кількість речовини ===
{{детальніше|Кількість речовини}}

'''Кількість речови́ни'''&nbsp;— [[фізична величина]], що характеризує кількість однотипних структурних одиниць (часток). Під структурними одиницями розуміються будь-які частки, з яких складається [[речовина]] ([[атоми]], [[молекули]], [[іони]], [[електрони]] або будь-які інші частки). В [[система СІ|міжнародній системі одиниць СІ]] кількість речовини поряд з [[маса|масою]] (яка теж фактично корелює з кількістю частинок) належить до основних одиниць окремого типу<ref>Рішенням XIV Генеральної конференції з мір і вагів ([[1971]]&nbsp;р.) одиниця кількості речовини «моль» була затверджена як сьома основна одиниця Міжнародної системи.</ref>. Таким чином, кількість речовини в системі СІ не може бути виражена через інші базові одиниці. Одиниця кількості речовини називається [[моль]]. Моль дорівнює кількості речовини системи, яка містить стільки ж частинок, скільки міститься [[атом]]ів у 0,012 [[кг]] [[Вуглець|вуглецю-12]].

=== Хімічні властивості ===
{{детальніше|Хімічні властивості}}

'''Хімічні властивості'''&nbsp;— властивості [[речовина|речовин]], що стосуються хімічних процесів, тобто це такі властивості, які проявляються в ході [[хімічна реакція|хімічної реакції]]. До хімічних властивостей відноситься здатність реагувати з іншими речовинами, а також схильність до розкладу. Хімічні властивості речовини залежать не лише від кількісного та якісного складу, тобто з яких і скількох [[атом]]ів [[хімічний елемент|хімічних елементів]] вона складається, але й від [[хімічна структура|хімічної структури]] молекул речовини (структура [[ізомерія]]) та від просторової конфігурації молекул ([[конформація]] та [[стереоізомерія]]).

=== Хімічні реакції ===
[[Файл:Hydrochloric acid ammonia.jpg|right|180px|thumb|Білий «дим», що утворюється в місці зустрічі газоподібних [[соляна кислота|соляної кислоти]] та [[аміак]]у, є продуктом реакції останніх&nbsp;— [[хлорид амонію|хлоридом амонію]]]]
{{детальніше|Хімічні реакції}}

'''Хімічна реакція''', або хімічне перетворення&nbsp;— це перетворення речовин, при якому [[молекула|молекули]] одних речовин руйнуються і на їхньому місці утворюються молекули інших речовин з іншим атомним складом. Хімічні реакції можна зображувати [[хімічне рівняння|хімічними рівняннями]]. Реакції супроводжуються розривом старих та утворенням нових [[хімічний зв'язок|хімічних зв'язків]].

=== Рівновага ===
{{детальніше|Рівновага}}

'''Хімічна рівновага'''&nbsp;— це термодинамічна рівновага у відкритих системах, коли кількість молів кожного з компонентів, що складають систему, залишається незмінною. Такої рівноваги системи набуває, коли швидкість прямої реакції дорівнює швидкості зворотної реакції.

=== Енергія ===
{{детальніше|Енергія}}

=== Хімічні закони ===
* [[закон збереження маси речовини]],
* [[закон збереження енергії]],
* [[закон Авогадро]],
* [[закон діючих мас]],
* [[закон сталості складу]],
* [[Закон Гей-Люссака|закон об'ємних відношень газів]],
* [[закон кратних відношень]]
та інші.

=== Термодинамічна фаза ===
{{детальніше|Термодинамічна фаза}}
'''Термодинамі́чна фа́за'''&nbsp;— [[Термодинаміка|термодинамічно]] рівноважний стан речовини, відмінний за своїми фізичними властивостями від інших станів тієї ж речовини. Різні фази мають різні упаковки [[молекула|молекул]] (для кристалічних фаз, різні [[кристалічна ґратка|кристалічні ґратки]]), і, отже, різні значення [[стисливість|коефіцієнта стисливості]], [[Коефіцієнт теплового розширення|коефіцієнта теплового розширення]] та інші сприйнятливості. Крім того, різні фази можуть мати різні електричні ([[сегнетоелектрики]]), магнітні ([[феромагнетики]]), та оптичні властивості (наприклад, твердий [[кисень]]).

== Зелена хімія ==
{{детальніше|Зелена хімія}}

'''Зелена хімія'''&nbsp;— це філософія хімічних досліджень та інженерії, що закликає до створення продуктів та процесів, які дозволять мінімізувати використання та виробництво шкідливих речовин, які забруднюють навколишнє середовище. Метою зеленої хімії є зменшення забруднення та його запобігання вже на початку планування [[хімічна технологія|хімічних технологій]] тощо. Важливими принципами зеленої хімії є [[Економія атомів|принцип економії атомів]] та проведення хімічних реакцій у [[вода|воді]] для зменшення використання [[Розчинник#Органічні розчинники|органічних розчинників]].

== Історія хімії ==
{{main|Історія хімії}}

== Нобелівська премія з хімії ==
{{детальніше|Нобелівська премія з хімії}}

'''Нобелівська премія'''&nbsp;— це найвища нагорода в області хімії, яка присвоюється щорічно з 1901 року [[Шведська королівська академія наук|Шведською королівською академією наук]] в Стокгольмі. Всього з [[1901]] по [[2011]] рік Нобелівську премію отримали [[Список лауреатів Нобелівської премії з хімії|160 осіб]]. Єдиним хіміком, котрий отримав дві Нобелівські премії з хімії (в [[1958]] та [[1980]] роках) був [[Фредерік Сенгер]]. Ще двоє отримали по дві Нобелівські премії з різних дисциплін&nbsp;— [[Марія Кюрі]] ([[Нобелівська премія з фізики|з фізики]] в [[1903]] році та з хімії в [[1911]] році) та [[Лайнус Полінг]] (з хімії в [[1954]] році та [[Нобелівська премія миру|миру]] в [[1962]] році).<ref>{{cite web|title=Nobel Laureates Facts|publisher=Nobelprize.org|url=http://nobelprize.org/nobel_prizes/nobelprize_facts.html|accessdate=2012-02-04|archiveurl=https://www.webcitation.org/6GYpiQ1K5?url=http://www.nobelprize.org/nobel_prizes/nobelprize_facts.html|archivedate=2013-05-12|deadurl=no}}</ref> За всю історію вручення Нобелівської премії, її отримали тільки 4 жінки: [[Марія Склодовська-Кюрі|Марія Кюрі]], [[Ірен Жоліо-Кюрі]], [[Дороті Ходжкін]] та [[Ада Йонат]].<ref>{{cite web|title=Women Nobel Laureates|publisher=Nobelprize.org|url=http://nobelprize.org/nobel_prizes/lists/women.html|accessdate=2012-02-04|archiveurl=https://www.webcitation.org/6GYpjPfvR?url=http://www.nobelprize.org/nobel_prizes/lists/women.html|archivedate=2013-05-12|deadurl=no}}</ref>

== Хімія в Україні ==
[[Файл:Менделєєв у КПІ.JPG|міні|праворуч|300 пкс|Пам'ятник [[Менделєєв Дмитро Іванович|Д.&nbsp;І.&nbsp;Менделєєву]] будівля [[Хіміко-технологічний факультет НТУУ «КПІ»|хіміко-технологічний факультету НТУУ «КПІ»]]]]
: ''Див. також [[Українські хіміки]]''
{{main|Хімія в Україні}}

Практичне застосування хімічних знань відоме в [[Україна|Україні]] здавна, воно було пов'язане з виготовленням і використанням металів, їхніх [[Сплави|сплавів]], емалей, [[порох]]у тощо. Значну роль у розвитку хімічних наук за нових часів в Україні мали наукові товариства природознавців, які існували в [[Харків|Харкові]], [[Київ|Києві]] та [[Одеса|Одесі]]. Математично-природописно-лікарська секція [[НТШ]] у [[Львів|Львові]] з 1897 видавала збірки, в яких були статті з хімії та української хімічної термінології.
[[Файл:USUCE.jpg|300px|thumb|праворуч|Головний вхід до корпусів [[Український державний хіміко-технологічний університет|Українського державного хіміко-технологічного університету]]]]
Перші наукові дослідження з хімії провадилися на початку [[19 століття]] в [[Харківський університет|Харківському університеті]] ([[Каразін Василь Назарович|Василь Каразін]], [[Фердинанд Гізе]]). Там таки у 1864—1887 роках [[Бекетов Микола Миколайович|Микола Бекетов]] вивчав [[термохімія|термохімію]] та теорію [[розчин]]ів, а пізніше його учні та співробітники досліджували [[хімічна кінетика|кінетику реакцій]], [[адсорбція|адсорбцію]], топохімічний та молекулярний поліморфізм. Важливі також праці [[Ізмайлов Микола Аркадійович|Миколи Ізмайлова]] з [[теорія кислот та основ|теорії кислот та основ]] і електролітів. Визначними вченими у Харківському університеті були [[Данилевський Олександр Якович|Олександр Данилевський]] (фізіологічна хімія) та [[Палладін Володимир Іванович|Володимир Палладін]] (біохімія), а досліди з [[органічна хімія|органічної хімії]] провадили [[Ельтеков Олександр Павлович|Олександр Ельтеков]] і [[Красуський Костянтин Адамович|Костянтин Красуський]]. Перший [[підручник]] фізіологічної хімії [[Ходнєв Олексій Іванович|Олексія Ходнєва]] з Харківського університету вийшов [[1847]] року.

У [[Київський університет|Київському університеті]] важливі досліди над дисоціацією молекул провадив у [[1879]]–[[1884]] роках [[Каяндер Микола Миколайович|Микола Миколайович Каяндер]], також Я. Михайленко (термодинаміка розчинів) та О. Сперанський (теорія розчинів, 1905—1919). Праці з [[колоїдна хімія|колоїдної хімії]] провадив [[Борщов Ілля Григорович|Ілля Григорович Борщов]] від [[1869]] року. Широко розвинув цю галузь хімії [[Думанський Антон Володимирович|Антон Володимирович Думанський]], який [[1912]] року почав викладати в Київському університеті колоїдну хімію та видав тоді монументальну монографію про колоїдні розчини. У ділянці органічної хімії в Київському університеті працювали [[Алексєєв Петро Петрович|Петро Петрович Алексєєв]] і [[Бунге Микола Андрійович|Микола Андрійович Бунге]] та світової слави [[Реформатський Сергій Миколайович|Сергій Миколайович Реформатський]], який відкрив реакцію утворення β-гідроксикислот при допомозі цинк-органічних сполук, що згодом стала носити його ім'я ([[реакція Реформатського]]). У [[1867]]–[[1889]] роках [[Кістяковський Володимир Олександрович|Володимир Олександрович Кістяковський]] працював у галузі [[Біохімія|біохімії]] над обміном [[вуглевод]]ів, зокрема [[глікоген]]у.

У [[1850]]–[[1860]]-их роках у [[Львівський університет|Львівському університеті]] досліди з [[органічна хімія|органічної]] та [[аналітична хімія|аналітичної хімії]] провадив Л. Пебаль. У 1872—1910 роках В. Радзішевський досліджував різні питання загальної та [[фармацевтична хімія|фармацевтичної хімії]]; важливі також праці з [[фізична хімія|фізичної хімії]] С. Толлочка в 1905—1935 роках, а з органічної хімії&nbsp;— [[Кемула Віктор|Віктора Кемули]] і Е. Ліннемана.

В [[Одеський університет|Одеському університеті]] наприкінці [[19 століття|19]]&nbsp;— на початку [[20 століття]] праці з органічної хімії провадили [[Мелікішвілі Петро Григорович|Петро Григорович Мелікішвілі]], пізніше [[Зелінський Микола Дмитрович|Микола Дмитрович Зелінський]], з колоїдної хімії Ф. Шведов, з фізичної хімії&nbsp;— О. Саханов ([[електрохімія]] неводних розчинів), А. Рабинович (аномалія провідности), О. Фрумкін (електрокапілярні явища) і Л. Писаржевський ([[пероксид]]и та [[надкислоти]]). Цей останній, працюючи в 1913—1934 роках у [[Дніпро (місто)|Дніпрі]], заснував там Інститут фізичної хімії і створив основи електронної хімії і [[каталіз]]у. Визначним українським біохіміком у [[Віденський університет|Віденському університеті]] наприкінці [[19 століття]] був І. Горбачевський, який [[1882]] року синтезував [[сечова кислота|сечову кислоту]] з [[сечовина|сечовини]] та [[гліцин]]у.

=== Радянський період ===

По революції рівень і розвиток хімічних наук був не однаковий. Більшість наукових праць велася далі в університетах та політехнічних інститутах, хоч пізніше роль основних дослідів з хімії перебрали новозасновані інститути [[АН УРСР]], які нині й репрезентують найвищий рівень хімічної науки в Україні. Вони диспонують більшими засобами для наукової праці і співпрацюють з університетами, політехнічними інститутами та іншими дослідними осередками, подекуди координуючи їхню працю у визначених завданнях.

== Див. також ==
{{Інші проекти
|Тема          = Хімія
|Вікісловник   = хімія
|Вікіпідручник = 
|Вікіцитати    = Хімія
|Вікіджерела   = 
|Віківиди      = 
|Вікіновини    = 
|Вікісховище   = Chemistry
|Метавікі     = 
|Проект       = Хімія
|Родовід      = 
}}
* [[Хімічна промисловість]]
* [[Періодична система]]
* [[Алфавітний список хімічних елементів]]
* [[Закон збереження маси речовини]]
* [[Закон сталості складу]]
* [[Палеохімія]]
* [[Бази даних з хімії]]

== Примітки ==
{{reflist}}

== Література ==
* Глосарій термінів з хімії // Й.Опейда, О.Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім.. Л.&nbsp;М.&nbsp;Литвиненка НАН України, Донецький національний університет&nbsp;— Донецьк: «Вебер», 2008.&nbsp;— 758 с. ISBN 978-966-335-206-0
* Турченко Я. Основные пути развития общей неорганической и физической химии на Украине. К. 1957.
* Розвиток науки в Українській РСР за 40 pp. K. 1957.
* Історія Київського Університету. Видавництво [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка|Київського Університету]]. К. 1959.
* Історія Академії Наук УРСР. К. 1967.
* Академія Наук УРСР. К. 1969.
* {{ЕУ}}
* ''Вакуленко М. О''. Українська термінологія: комплексний лінгвістичний аналіз: [монографія] / М.&nbsp;О.&nbsp;Вакуленко.&nbsp;— Івано-Франківськ: Фоліант, 2015.&nbsp;— 361 с., іл.

== Посилання ==
* {{ref-ru}} [http://www.virtulab.net/index.php?option=com_content&view=category&layout=blog&id=57&Itemid=108 Віртуальна хімічна лабораторія.]
* {{ref-ru}} [http://www.hij.ru «Химия и Жизнь»]&nbsp;— сайт російського наукового журналу про хімію та її застосування в господарстві та житті.
* {{ref-ru}} [http://www.chem.msu.ru/rus/library/welcome.html#teaching Бібліотека науково-навчальної літератури] хімічного факультету Московського державного університету.
* {{ref-ru}} [http://www.chemistry-chemists.com «Химики и химия»]&nbsp;— офіційний сайт журналу хіміків-ентузіастів.

{{Розділи хімії}}
{{ВП-портали|Хімія|Наука}}

[[Категорія:Хімія|*]]
[[Категорія:Природничі науки]]
[[Категорія:Надпопулярні статті]]