Перегляд вихідного коду сторінки Хустський район

{{Район
| назва           = Хустський
| прапор          = Flag of Khust raion.svg
| опис прапора    = Прапор Хустського району
| герб            = Khustskiy rayon herb.png
| опис герба      = Герб Хустського району
| розташування    = Blank map of Zakarpattia region18 by Helgi.png
| мапа            = Khust Raion.svg
| регіон          = [[Закарпатська область]]
| код КОАТУУ      = 2125300000
| утворений       =
| населення       = {{Населення районів Закарпатської області|Хустський}}
| площа = 975
| густота = 97.8
| код району = 3142
| поштові індекси = 90409—90458
| центр = м. [[Хуст]]
| міські ради =
| селищні ради = 1
| сільські ради = 25
| міста =
| смт = 1
| села = 56
| селища =
| адреса = 90400, Закарпатська обл., Хустський р-н, м. Хуст, вул. Карпатської Січі, 21, 4-35-13
| веб-сторінка = [http://www.khust-vlada.gov.ua/ Хустський район]<br/>[https://khust-rda.gov.ua/ Хустська РДА]<br/>[http://openrada.org/ Хустська районна рада]
| голова РДА = — <ref>{{РПУ|105/2019-рп|9 липня 2019|Про звільнення Н.Павлія з посади голови Хустської районної державної адміністрації Закарпатської області|link=https://www.president.gov.ua/documents/1052019-rp-28089}}</ref>
| голова ради = Іванчо Юрій Олексійович
}}

'''Ху́стський райо́н'''&nbsp;— [[райони України|адміністративно-територіальна одиниця]] [[Закарпатська область|Закарпатської області]] [[Україна|України]]. Населення становить 95&nbsp;670 осіб (на 1.08.2013). Площа&nbsp;— 975 км² (65 500 га&nbsp;— с/г земель, 40%&nbsp;— ліси). Адміністративний центр місто [[Хуст]], яке не входить до складу району.

Район межує з [[Румунія|Румунією]]. Загальна кількість [[населений пункт|населених пунктів]] становить 57, з яких 1 [[селище міського типу]], 21 велике [[село]]. Центральні органи адміністративного управління району знаходяться у районному центрі&nbsp;— місті [[Хуст]] (32,5 тис. ос.). Місто [[Хуст]], що має статус [[Місто обласного значення|міста обласного значення]], а також 3 села ([[Зарічне (Хустська міська рада)|Зарічне]], [[Кіреші]] та [[Чертіж (Хустська міська рада)|Чертіж]]) підпорядковані [[Хустська міська рада|Хустській міській раді]] і до складу Хустського району не входять.

== Географія ==
Переважну більшість території району займають [[гори]], а найвищою точкою Хустщини є вершина [[Лак (гора)|Лак]], що підіймається на 1 134 метри. Значну роль у формуванні [[рельєф]]у відіграють річки [[Тиса]], [[Теребля (річка)|Теребля]]. На території району знаходиться «Закарпатське море»&nbsp;— [[Вільшанське водосховище]] та вулканічне [[Липовецьке озеро]], яке, до речі, розташоване у горловині давнього [[вулкан]]а. Про нього розповідають багато таємничих історій.

[[Флора]] Хустщини представлена унікальними рослинами: [[айстра альпійська]], [[еритроній собачий зуб]], [[сосна кедрова]], [[тирлич вирізаний]], [[тирлич жовтий]], [[тис ягідний]], [[дзвоники карпатські]], [[ширянка альпійська]], [[виток карпатський]], [[смородина карпатська]], [[льон гірський]].

Серед [[тварини|тварин]] особливо поширені на Хустщині: [[лисиця]], [[вовк]], [[єнотовидний собака]], [[бурий ведмідь]], [[борсук]], [[куниця]], [[горностай]], [[видра]], [[лісовий кіт]], [[рись]], [[заєць]], [[вивірка]], [[дикий кабан]], [[сарна]], [[карпатський олень]].

Серед [[птах]]ів слід назвати [[глухар]]я, [[тетерев]]а, [[Орябок (рід)|рябчик]]а, [[сіра куріпка|сіру куріпку]], [[сова|сову]], [[дика гуска]], [[дика качка]], а з [[плазун]]ів поширені [[ящірки]], [[вуж]], [[веретільниця]], [[гадюка звичайна]], [[саламандра]]. У річках району водиться багато [[риби]]: [[пструг струмковий]], [[лосось дунайський]], [[харіус]], [[собача риба|умбра]], [[бабець]], [[Марена (риба)|марена]], [[головень]], [[плітка]], [[карась]].

На території Хустщини розташований Хустський масив Карпатського заповідника «[[Долина нарцисів]]», а також кілька унікальних [[заказник]]ів, де охороняються унікальні рослини та тварини Карпат. Саме тут ростуть унікальні дикі [[Нарцис вузьколистий|гірські нарциси]], які не збереглися ніде більше у [[Європа|Європі]]. Як стверджують вчені, в [[льодовиковий період]] сталися геологічні катаклізми і з гір сповз величезний шмат землі разом з рослинами, які і стали знаменитістю цієї долини. А ось неподалік с. [[Іза]] знаходиться знаменита на всю Україну оленяча ферма, де вирощують [[Лань європейська|плямистих оленів]] з метою здобуття з рогів цих благородних тварин важливої медичної сировини&nbsp;— [[пантокрин]]у.

=== Мінеральні води ===
Основні бальнеологічні ресурси становлять 4 родовища мінеральних вод різних груп: Шаянське, Драгівське, Велятинське, Нарцис. Відомі також численні окремі водопрояви мінеральних вод (49 свердловин, 42 джерела). Серед водопроявів&nbsp;— хлоридні натрієві води, розсоли (Шаянське, Велятинське родовища, а також у с. Олександрівка) Солотвинської западини. Наявні мінеральні води можна використовувати як для пиття, так і для купання (ванни, басейни). Ще застосовуються для інгаляцій, виготовлення лікувальних солей, і, звичайно, розливу в пляшки.

Розливаються 4 види мінеральних вод&nbsp;— [[Хижанська]], [[Шаянська (мінеральна вода)|Шаянська]], [[Нарцис (мінеральна вода)|Нарцис]] та [[Драгівська]].

На території району знаходяться угіддя Карпатського біосферного заповідника&nbsp;— Угольський масив, а також урочище Кіреші (заповідник державного значення, відомий під назвою Долина нарцисів). Природно-заповідним фондом місцевого значення є урочище Монастир.

== Історія ==
[[Файл:Церква св. Миколи (Сокирниця).jpg|left|thumb|Церква св. Миколи, XVII&nbsp;ст., 1704. c. [[Сокирниця (Хустський район)|Сокирниця]]]]
В районі розташовані унікальні дерев'яні церкви у селах [[Данилово (Хустський район)|Данилово]], [[Крайниково]], [[Сокирниця (Хустський район)|Сокирниця]], [[Олександрівка (Хустський район)|Олександрівка]], окрім того тут є декілька монастирів: жіночий православний у селах [[Драгово]]-[[Забрідь (Хустський район)|Забродь]], жіночий православний у селі [[Липча]], чоловічий православний у селі [[Іза-Нанково]], чоловічий православний у Хуст-Городилово, [[Свято-Пантелеймонівський чоловічий монастир|чоловічий православний у Хуст-Колесарово]].

Цікаво, що на території району знаходяться два середньовічні замки: [[Хустський замок]] ХІ-XVIII&nbsp;ст. та [[Вишківський замок]] XIII–XIV&nbsp;ст. Руїни Хустського замку&nbsp;— у 1191&nbsp;р. угорські королі закінчили будувати фортецю, будівництво якої йшло понад сто років. Після 1526&nbsp;р. замок перейшов до [[Трансильванія|Трансільванського князівства]]. У 1709&nbsp;р. у замку відбувся загальнотрансільванський сейм прибічників [[Ференц ІІ Ракоці|Ференца ІІ Ракоці]]. У 1766&nbsp;р. під час великої грози над Хустом блискавка влучила в порохову вежу замку і запалила її, від чого значна частина фортеці була знищена.

Залишки Вишківського замку&nbsp;— перша згадка про фортецю відноситься до кінця ХІІІст. (1281&nbsp;р.), коли брати Мік та Іштван Чепа з роду Гунт-Пазмань на землях, подарованих їм угорським королем [[Ласло IV]] побудували на горі [[Вар-Гедь]] (висота 589 м) земляну фортецю. Вона виконувала роль охорони водного шляху по Тисі, по якому йшла із солотвинських солекопалень кам'яна сіль. У 1300–1350&nbsp;рр. фортеця була центром [[Марамароський комітат|Мараморського комітату]].

Цікаво що саме на Хустщині у 1874&nbsp;р. винахідник А. [[Єнковський]] із села Стеблівки винайшов машину для механізованого збирання пшениці, яку пізніше запатентували у [[США]] як [[Комбайн (у сільському господарстві)|комбайн]].

Не менш цікавим є те, що після розпаду [[Австро-Угорщина|Австро-Угорщини]] восени 1918&nbsp;р. багато закарпатців виявило бажання приєднатися до України і про це чітко було заявлено на з'їзді саме у невеличкому тоді містечку Хуст, 21 січня 1919&nbsp;р.

А через два десятиліття Хустщина дала закарпатській історії черговий поворот 15 березня 1939&nbsp;р. було проголошення нове державне утворення&nbsp;— [[Карпатська Україна]] з центром у місті Хуст, а першим її президентом став [[Августин Волошин]]. Ця держава проіснувала зовсім недовго, оскільки невдовзі була окупована [[Угорщина|Угорщиною]]. А вже у 1941 році Угорська держава, до складу якої входило і Закарпаття, вступила у Другу світову війну.

25 травня 2014 року відбулися [[Вибори Президента України 2014|Президентські вибори України]]. У межах Хустського району було створено 48 виборчих дільниць. Явка на виборах складала&nbsp;— 41,89% (проголосували 29 884 із 71 336 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав [[Порошенко Петро Олексійович|Петро Порошенко]]&nbsp;— 62,52% (18 682 виборців); [[Тимошенко Юлія Володимирівна|Юлія Тимошенко]]&nbsp;— 9,55% (2 855 виборців), [[Ляшко Олег Валерійович|Олег Ляшко]]&nbsp;— 7,60% (2 271 виборців), [[Тігіпко Сергій Леонідович|Сергій Тігіпко]]&nbsp;— 5,50% (1 644 виборців), [[Гриценко Анатолій Степанович|Анатолій Гриценко]]&nbsp;— 3,05% (912 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів&nbsp;— 1,83%.<ref>{{Cite web|title = Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України"|url = http://www.cvk.gov.ua/pls/vp2014/wp001|website = www.cvk.gov.ua|accessdate = 2016-02-21|first = ТОВ НВП|last = ПроКом|archiveurl = https://web.archive.org/web/20180227134347/http://www.cvk.gov.ua/pls/vp2014/wp001|archivedate = 2018-02-27|deadurl = yes}}</ref>

== Адміністративний устрій ==
{{main|Адміністративний устрій Хустського району}}
Адміністративно-територіально район поділяється на 1 [[Вишківська селищна рада|селищну раду]] і 25 [[Сільська рада|сільських рад]], які об'єднують 57 [[населений пункт|населених пунктів]] та підпорядковані [[Хустська районна рада|Хустській районній раді]]. Адміністративний центр&nbsp;— місто [[Хуст]]<ref>[http://static.rada.gov.ua/zakon/new/ADM/zmistgit.html Адміністративно-територіальний устрій Хустського району] на сайті [[Верховна Рада України|Верховної Ради України]]</ref>.

== Населення ==
Динаміка чисельності населення<ref>{{Cite web |url=http://pop-stat.mashke.org/ukraine-division.htm |title=Динаміка чисельності адміністративних одиниць України |accessdate=9 травня 2015 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20131202223135/http://pop-stat.mashke.org/ukraine-division.htm |archivedate=2 грудня 2013 |deadurl=yes }}</ref>
* [[1970]]&nbsp;— 108 561 (з м. Хуст)
* [[1979]]&nbsp;— 116 960 (з м. Хуст)
* [[1989]]&nbsp;— 126 692 (з м. Хуст)
* [[2001]]&nbsp;— 96 561
* [[2014]]&nbsp;— 95 662

На території району проживають представники різних [[національність|національностей]], серед яких найбільше представлені [[українці]], [[угорці]] (с. [[Вишково]]) і [[росіяни]].

Національний склад населення району за переписом 2001 року<ref name="karpatalja">[http://konyvbirodalom.at.ua/term_tud/Molnar_Jozsef_-_Karpatalja_nepessege.pdf Molnár József&nbsp;— Molnár D. István: Kárpátalja népessége és magyarsága a népszámlálási és népmozgalmi adatok tükrében (II. Rákóczi Ferenc Kárpátaljai Magyar Főiskola, Matematika és Természettudományi Tanszék, Beregszász, 2005)] {{ref-hu}}</ref>
{|class="standard"
! національність||чисельність||частка
|-
| українці||92146||95,0%
|-
| угорці||3785||3,9%
|-
| росіяни||846||0,9%
|-
| білоруси||35||0,0%
|-
| німці||16||0,0%
|-
| румуни||10||0,0%
|-
| словаки||10||0,0%
|}

== Примітки ==
{{reflist}}

== Посилання ==
{{commonscat|Khust Raion}}
* [http://imsu-zakarpattja.com/mista-i-sela-zakarpatskoi-oblasti/hustskyj-rajon.html Хустський район&nbsp;— Інформаційно-пізнавальний портал | Закарпатська область у складі УРСР] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том&nbsp;— Історія міст і сіл Української РСР. Закарпатська область.&nbsp;— К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР.)

{{Розташування2|nw=[[Іршавський район]]|n=[[Міжгірський район]]|ne=|w=[[Виноградівський район]]|c=[[Хуст]]|e=[[Тячівський район]]|sw=|s={{ROM}}|se=|cx=35}}
{{Хустський район|nocat=1}}
{{Закарпатська область}}

[[Категорія:Хустський район|*]]
[[Категорія:Райони Закарпатської області]]
[[Категорія:1947 в Україні]]
[[Категорія:Виборчий округ 71]]