Перегляд вихідного коду сторінки Хрест

{{Multiple image
 | image1=Christian cross.svg
 | width1=100

 | image2= Cross-Pattee-Heraldry.svg
 | width2=140
 | footer    = [[Латинський хрест|Християнський]] і [[тамплієрський хрест|лицарський хрести]]
}}
{{Otheruses}}
[[Файл:Monument to Kruty Heroes, Kyiv.jpg|250px|міні|Хрест на могилі [[Бій під Крутами|героїв Крут]] в Києві, Україна.]]
{{переписати|дата=грудень 2021}}
'''Хрест''', або '''криж'''&nbsp;— [[геометрична фігура]] з двох ліній або смуг, що перетинаються під [[прямий кут|прямим кутом]]. Має сакральне значення в багатьох релігіях. У [[християнство|християнстві]]&nbsp;— символ [[Розп'яття Христове|Розп'яття]] Господа [[Ісус Христос|Ісуса Христа]] та спасіння, яке він приніс людству; також [[Надгробок|намогильний знак]] як прохання до [[Бог]]а помилувати померлого і дарувати йому життя вічне. У [[язичництво|язичництві]]&nbsp;— уособлення [[сонце|сонця]], [[місяць (супутник)|місяця]], [[зірка|зорі]], [[вогонь|вогню]], початку тощо. Може вказувати на місцеперебування речі, бути позначкою власності, [[табу]] або [[оберіг|оберегом]].

== Походження ==
Вважають, що вже [[первісна людина]], поклавши поліно на поліно, щоб видобути [[вогонь]], почала асоціювати форму хреста з тим земним вогнем, а пізніше поширила цю асоціацію й на небесний&nbsp;— [[сонце]]. В усякому разі можна твердити, що знак хреста, як [[символ]] вогню і сонця, поширений з найдавніших часів у всьому світі. Знаходять його на монолітах [[Ніневія|Ніневії]], що зберігаються у [[Британський музей|Британському музеї]], у [[Китай|Китаї]], у [[Персія|Персії]], у [[Тибет]]і, в [[Ассирія|Ассирії]], у [[Фінікія|Фінікії]], [[Єгипет|Єгипті]], на [[Крит]]і у Кноському палаці, у [[Троя|Трої]], [[Греція|Греції]], [[Скандинавія|Скандинавії]], у руїнах давнього [[Мехіко]] та [[Перу]].

== Різновиди ==
[[Файл:Xrest-swastyka.jpg|thumb|250px|Ручний дерев'яний хрест у формі [[свастика|свастики]]. (''[[Покуття]] або [[Гуцульщина]]. Кінець 19&nbsp;— початок 20 століття. Коломийський музей народного мистецтва Гуцульщини і Покуття ім. Й.Кобринського.'')]]
Знак хреста несе багато значень. Зокрема це знак тривимірного Всесвіту, життя. Він зображає Трійцю з підкресленням значимості синівської енергії (третьої сили)&nbsp;— Любові. Це зроблено шляхом поєднання символу чоловічої енергії&nbsp;— вогню (зображуваної у віруваннях всіх народів вертикальною площиною або вертикальним стовпом) з символом вологої жіночої енергії (зображуваної горизонтальною площиною), при якому обидва батьківські символи немов би зникають, зливаючись в один знак хреста&nbsp;— символ тривимірного простору, любові, дитяти. Це знак найпершої триєдності: мінус, плюс, єдність: мати, батько, дитя.

=== Найуживаніші форми ===
Не всі ці хрести однакової форми: в [[геральдика|геральдиці]] нараховуються понад 400 відмін хреста, а [[етнологія|етнологи]] та історики [[культура|культури]] з тих Форм особливо виділяють [[свастика|свастику]], чи [[санскрит]]ський, або ґамматський хрест, потім [[Ключ Ніла]], єгипетський хрест, у якому верхня частина від поперечини роздута в ручку з діркою, чи дужку; хрест ''ТАУ'' або наложений, без верхньої частини, трикінцевий, який дуже часто трапляється в скандинавських орнаментах, як згадка про молот [[Тор (міфологія)|Тора]] [[Мйольнір]], а також у [[браман]]ських та [[Будда|буддійських]] орнаментах [[Індія|Індії]]. Називають його також ''Хрест [[Святий Антоній|св. Антонія]]''. На такому хресті намальовано карикатуру [[Ісус Христос|Христа]] у відомому [[графіті]], знайденому на [[Палатин|Палатинському горбі]] у [[Рим]]і&nbsp;— першій пам'ятці цього роду, до того ж зробленій руками [[поганство|поганина]], бо християни почали малювати хрест лише після того, як [[Констянтин Великий]] урочисто освятив хрест як славну емблему Христової перемоги в [[312]]&nbsp;р. Далі треба згадати окремо ''Хрест [[Святий Андрій|св.&nbsp;Андрія]]''&nbsp;— скісний хрест, знаряддя мук і смерті св.&nbsp;Андрія, сформований з двох рівних палиць з однаковим нахилом до землі, так що він торкається землі не одним, а двома кінцями, формуючи ніби літеру X. І нарешті&nbsp;— звичайний чотирикінцевий християнський хрест, що був знаряддям мук Христа і став тому головним символом християнства. Християнський хрест теж має багато відмін. Головні з них ''[[Грецький хрест]]''&nbsp;— чотирикінцевий з однаковими (рівними) всіма чотирма раменами і ''[[Латинський хрест]]''&nbsp;— з видовженою нижньою (від поперечки) частиною.

==== Свастика ====
Обертовий хрест&nbsp;— [[свастика]]&nbsp;— символізує розвиток [[Всесвіт]]у. При цьому обертання хреста за годинниковою стрілкою символізує рух вгору, сходження (наприклад, схід [[сонце|Сонця]]), рух від матеріального до духовного&nbsp;— еволюцію, а обертання проти годинникової стрілки&nbsp;— рух униз, захід, рух від духовного до матеріального&nbsp;— інволюцію.

Свастикою зображується не тільки рух [[Всесвіт]]у, а й сонячний рух у релігійній традиції [[арії]]в. При цьому Сонце, що сходить, зображується прямою (правосторонньою) сваргою, а Сонце, що заходить&nbsp;— оберненою (лівосторонньою). Таку сваргу можна сьогодні побачити на [[вівтар]]і [[Софія Київська|Софії Київської]].

== Хрест у християнстві ==
{{основна стаття|{{Нп|Хрест у християнстві|Хрест у християнстві|ru|Крест в христианстве}}}}

=== Найуживаніші форми в християнстві ===
Крім того, християнські хрести відрізняються кількістю поперечок: бувають і дві, і три поперечки, що звуться ''РАМЕНАМИ''. В залежності від кількості рамен є хрести ''ОДНОРАМЕННІ'', ''ДВОРАМЕННІ'' і ''ТРИРАМЕННІ''. Двораменні хрести постали з огляду на вказівку [[Біблія|Св. Письма]], що над головою Христа було прибито напис: ''«Ісус Назарянин цар Юдейський»'' ({{Біблія|Мт.|27:37|}}). Це так званий ''[[Патріарший хрест|Патріарший]]'' або ''Кардинальський'' хрест. Трираменні хрести постали з того, що у зображеннях розп'яття під ноги Розп'ятого почали прибивати дощечку, на яку могли б спиратися Його ноги. Проте, про цей підніжок у давніх документах немає жодної згадки і він археологічно непідтверджений, та і не зміг би підтримувати тіло. Натомість відомий клин ({{lang-la|sedile}}) вбитий десь на половині стовпа, що підтримував тіло і на якому розп'ятий міг наче сидіти<ref>Джузеппе Ріцціотті. ''Життя Ісуса Христа''. Видання [[Український католицький університет|Українського католицького університету]] ім. св. Климента Папи. Том XLIX-L. Рим. 1979. ст. 646—647.</ref> .

==== Трираменний хрест у Росії ====
Трираменний хрест з нижнім скісним раменом був відомий ще у Візантії (мозаїка XI&nbsp;ст.)<ref>{{Cite web|title=Imagery of Orthodox Easter {{!}} Vasileios Marinis and Martin Jean {{!}} Institute of Sacred Music|url=https://ism.yale.edu/news/imagery-orthodox-easter-vasileios-marinis-and-martin-jean|access-date=2021-07-03|website=ism.yale.edu|archive-date=8 березня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220308170555/https://ism.yale.edu/news/imagery-orthodox-easter-vasileios-marinis-and-martin-jean}}</ref>.
Він поширився у Росії з XVI&nbsp;ст.&nbsp;— з розвитком ідеї «Третього Риму»<ref name="hnidec">Гнідець Р. [https://www.saintjosaphat.org/statti/article/sv-khrest-iogo-forma-ta-riznovidi-v-ukrajini/ Св. Хрест, його форма та різновиди в Україні] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180614171451/https://www.saintjosaphat.org/statti/article/sv-khrest-iogo-forma-ta-riznovidi-v-ukrajini/ |date=14 червня 2018 }} // Греко-Католицька Традиція №&nbsp;9 (193), вересень 2013&nbsp;р.</ref>. Трапляється такий хрест і на українських храмах (у тому числі в Канаді)<ref>{{Cite web|title=View of Crosses of East Slavic Christianity among Ukrainians in Western Canada {{!}} Material Culture Review|url=https://journals.lib.unb.ca/index.php/MCR/article/view/17384/22605|access-date=2021-07-03|website=journals.lib.unb.ca|archive-date=16 грудня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20211216142859/https://journals.lib.unb.ca/index.php/MCR/article/view/17384/22605}}</ref>.

На думку [[Перемиські єпископи УГКЦ|Єпископа Перемиського]] [[Юліан (Пелеш)|Юліана (Пелеша)]] та деяких [[Галичина|галицьких]] істориків, а також митрополит [[Іларіон (Огієнко)|Іларіона (Огієнка)]], трираменний хрест зі скісним підніжжям є українським. [[Щербаківський Вадим Михайлович|Вадим Щербаківський]] доводив, що в Україні зустрічається дуже рідко (а на церквах ніколи!), а коли зустрічається, то тільки під московським впливом. За його твердженням, у росіян він з'явився вже у XV&nbsp;ст. і увінчує в них усі церкви, а в Україні почав з'являтися тільки у XVII&nbsp;— XVIII&nbsp;ст., (на дереворитах і ніколи на церквах)<ref>[[Визвольний шлях|«Визвольний шлях»]], ч. II/62, ст. 33&nbsp;— 34.</ref>.

Московський історик Шмурло, який видав італійською мовою «Історію Росії», писав у цій своїй праці: ''«Греки, (а за ними й українці, Є. О.), допускали, що св. Хрест може бути представлений однаково в одній з трьох форм: на чотири, на шість і на вісім рамен. У Москві натомість допускали тільки цю останню форму»''. (т. І, ст. 97).

Найнижче рамено мало бути обов'язково скісне, що пояснювалося такою символікою:

{{Цитата|Косе перехрестя з опущеним вниз лівим кінцем і піднятим вгору правим кінцем має нагадувати, що розкаяний розбійник, правий, пішов до неба, а злий, лівий розбійник, пішов до пекла. І відтоді цей хрест став символом винятково московської Церкви. Київська православна Церква не прийняла цього хреста, а вживала інших традиційних форм, і ми ні на одній київській і взагалі українській церкві не бачимо цього хреста.|3=В. Щербаківський, «Шлях», Філадельфія, 13.VIII.1950.|4=}}

Пишучи в лондонській «Українській Думці» рецензію на книжку «Українське Мистецтво», що вийшла в 1952&nbsp;р. в Нью-Йорку англійською мовою В. Щербаківський писав:

{{Цитата|З дрібних орнаментів показаних авторкою на маргінесах скажу, що більшість їх правильна, один тільки трираменний хрест з косою підніжкою, тобто з косим нижнім рам'ям на ст. 107, не народній мотив. Це хрест не український, а московський, і уведений в Москві ще в XV віці умисне з політичною ціллю. В Галичині він був пропагований москвофілами. У Греків такого хреста не було. Його не варто було відносити до українського орнаменту, і у Східній Україні він ніколи не вживався в народньому орнаменті.|3=|4=}}

== Функціональний розподіл хрестів ==
{{стиль розділу|дата=грудень 2021}}
функціональний розподіл хрестів:
* пам'ятні
* намогильні
* поклінні
* Обітні
* Геральдичні

Уже з X&nbsp;ст. в нас, як і в греків, які принесли нам християнство, він був у загальному вжитку: його носили на тілі, клали на межах, ставили на роздоріжжях, прикрашали ним церкви та інші будинки, більш-менш пов'язані з Церквою. Десь у X—XII&nbsp;ст. почали класти хрест на домовину, яку ховали в землю, і на плиту, що вкривала землю над гробом. Поки надгробний хрест вийшов з-над домовини на поверхню землі, проминуло чимало часу, і тільки в XIV&nbsp;ст. бачимо його вже завжди на гробках. На Московщині надгробний хрест з'явився ще пізніше&nbsp;— десь у XVI&nbsp;ст. До того часу надгробний хрест був тісно пов'язаний з плитою.

Значення надгробного хреста ясне: з одного боку, він нагадує про хрест, на якому Спаситель приніс себе за нас в жертву, а з другого боку&nbsp;— він засвідчує нашу надію на небесну радість і воскресіння для майбутнього життя. Прикраси з рослинних орнаментів на надгробних хрестах символізують небесний [[рай]], що його давні християни малювали на гробницях. Рослина на хресті&nbsp;— теж символ вічного життя, яке в рослинах усе відроджується. Таке значення вона мала в нас уже в перших християн і в такому значенні збереглася до наших часів ([[Широцький Костянтин Віталійович|К. Широцький]] в ЗНТШШ т 82, ст. 12-14, 28&nbsp;— 29).

Хрест зустрічається в багатьох шляхетських гербах: [[Яструбець (герб)|Яструбець]], [[Лада (герб)|Лада]], [[Любич (герб)|Любич]], [[Побог (герб)|Побог]], [[Тупа Підкова (герб)|Тупа Підкова]] та інших.

=== Вживання хреста на могилах ===
З огляду на вживання хреста над гробками, він зробився і символом смерті в приповідках: ''«Вже йому лиш хрест та лопата поможуть»''&nbsp;— кажуть про людину, безнадійно хвору. Таке ж значення має й вислів: ''«Вже нас тільки хрест та мотика розлучать»''. ([[Франко Іван Якович|І.&nbsp;Франко]]. III, 282).

=== Оберіг ===
Як символ вічного життя (Вічного Дерева Життя, Сущого, Христа, Христової [[віра|віри]] і&nbsp;т.&nbsp;д.) хрест має силу відганяти всіляку [[нечиста сила|нечисту силу]] й охороняти вірного не тільки по смерті, але й в усілякі моменти його щоденного й святкового життя: саме тому маленькі хрестики люди носять на собі як амулети, вимальовують їх на дверях хлівів, на вікнах та стінах хат. Злякавшись, люди теж кладуть на себе знак хреста, себто [[хреститись|хрестяться]], вірячи, що сам цей знак хреста має прогнати ту нечисту силу, яка той страх викликала. Таке ж оберегове значення має й [[благословення]] хрестом.

Від злих речей відхараскуються (відхрещуються) або їх «херять» (тобто малюють знак хреста, букву «хер»).

Віра в силу хреста проти нечистої сили виявляється й у [[прокляття|проклятті]]: ''«Хрест би тебе Божий побив»''. На хресті, як і на [[Євангеліє|Євангелії]] звичайно присягали. Звідти й вираз: ''«Коли б ти і хрест гриз, то я тобі не вірю»''. ''ГРИЗТИ ХРЕСТ''&nbsp;— рід найтвердішої присяги ([[Іван Франко|Ів. Франко]]. III, 282).

На [[Йордан (свято)|Йордан]] ставили звичайно величезний хрест із льоду, на [[Хрестопоклонний тиждень|Хрестопоклонному тижні]] пекли спеціальні печива в формі хреста, що так і звалися ''ХРЕСТИ'', і&nbsp;т.&nbsp;д. ''«Він випровадить тебе поза хрест»''&nbsp;— себто, він одурить тебе, казали в нас, остерігаючи людину. (Франко, І. 183). Тут маємо натяк на придорожній хрест, що взимку в степу був єдиним орієнтиром, з допомогою якого можна було знайти дорогу. Тому ''ВИПРОВАДИТИ ЗА ХРЕСТ''&nbsp;— збити з шляху, вивести на манівці.

У північно-новгородському обряді, пов'язаному з пошуком зниклої корови (або інших тварин, також він застосовується і для пошуку зниклої в лісі людини). Для його вчинення з гілочок, відламаних від березового віника, робляться «хрестики»<ref name="Яшкина">{{Cite web |url=http://cdn.scipeople.com/materials/10533/Yashkina.doc |title=''В. Б. Яшкина'' Средневековые каменные кресты в традиционной культуре XIX—XX вв.{{!}}Средневековые каменные кресты в традиционной культуре XIX—XX&nbsp;вв. |accessdate=5 вересня 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140905173343/http://cdn.scipeople.com/materials/10533/Yashkina.doc |archivedate=5 вересня 2014 |deadurl=yes }}</ref>.

Кам'яні хрести часто окачують водою, після чого, за народними уявленнями, остання набуває цілющих властивостей: нею вмиваються, її п'ють. У кам'яних хрестів набував цілющі властивості і ялин (дерев'яна або оливкова олія), який в церковній практиці вживається для помазання немічних в таїнстві Єлеєпомазання: за повідомленням початку XX&nbsp;в., Шановані хрести з д. Сельці (Гдовський р-н, Псковська обл.) були «прикрашені різними тканинами», а у їхніх підніжжях стояли «пляшки з дерев'яною олією, якою селяни і, головним чином, селянки, мажуть хворих»<ref name="Яшкина"/>

=== Придорожні хрести ===
* [[Кальварія (скульптура)]]

== Типи ==
{{Типи хрестів}}

== Див. також ==
* [[Хрестик (шаховий маневр)]]

== Примітки ==
{{reflist}}

== Джерела ==
* Marucchi, Orazio. [http://www.newadvent.org/cathen/04517a.htm Archæology of the Cross and Crucifix] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100926175751/http://www.newadvent.org/cathen/04517a.htm |date=26 вересня 2010 }} // ''[[The Catholic Encyclopedia]]''. Vol. 4. New York: Robert Appleton Company, 1908.
{{УМЕ}}
* ''[[Широцький Костянтин Віталійович|Щироцький Кость]]''. Надгробні хрести на Україні // [[Записки Наукового товариства імені Шевченка]].&nbsp;— [http://chtyvo.org.ua/authors/Naukove_tovarystvo_imeni_Shevchenka/Zapysky_Tom_082/ Том 082] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190810131359/http://chtyvo.org.ua/authors/Naukove_tovarystvo_imeni_Shevchenka/Zapysky_Tom_082/ |date=10 серпня 2019 }}.&nbsp;— Львів, 1908.&nbsp;— С. 10—29.

== Посилання ==
* [https://ure-online.info/encyclopedia/hrest/ Хрест] // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
* {{УМЕ16|частина=Хрест|сторінки=2018-2020}}
{{ci}}
{{Геральдика}}
{{ac}}
{{DEFAULTSORT:Хрест}}
[[Категорія:Символи]]
[[Категорія:Християнство]]
[[Категорія:Хрести|*]]