Перегляд вихідного коду сторінки Хмельницький

{{redirect|Проскурів}}
{{Otheruses|Хмельницький (значення){{!}}Хмельницький}}
{{НП України
| назва              = Хмельницький
| прапор             = Flag of Khmelnytskyi.svg
| опис прапора       = Прапор Хмельницького
| герб               = Coat of Arms of Khmelnitsky.svg
| опис герба         = Герб Хмельницького
| регіон             = {{Хм}}
| район              = {{Хм-Хм}}
| код КАТОТТГ        = UA68040470010096613
| засноване          = [[1431]]
| статус             = [[1566]]<ref>{{Cite web |url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=58182 |title=Проект Постанови про відзначення 450-річчя з часу надання місту Хмельницькому Магдебурзького права |accessdate=19 лютого 2016 |archive-date=23 лютого 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160223183306/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=58182 }}</ref>
| магдебурзьке право = [[1566]]
| агломерація        = [[Хмельницька агломерація]]
| зображення = {{Photomontage|position=center
 | photo1a                       = Будинок ХОХМ 03.jpg
 | photo2a                       = Аптека та помешкання домовласника Л. І. Деревоїда Хмельницький вул. Проскурівська, 13.JPG
 | photo2b                       = Проскурівька15.jpg
 | photo3a                       = Хмель Будинок офіцерів.jpg
 | photo3b                       = Храм Георгія Побідоносця. 2017р.jpg
 | photo4a                       = Міська рада. Ніч.jpg
   | size                       = 275
   | spacing                    = 2
   | color                      = #FFFFFF
   | border                     = 0
   }}
| зоюраження_розмір =
| зображення_підпис=
| прізвисько      = Місто над Бугом
| поділ              = [[Центр (Хмельницький)|Центр]], [[Виставка (Хмельницький)|Виставка]], [[Озерна (Хмельницький)|Озерна]], [[Південно-Західний мікрорайон]], [[Ракове (Хмельницький)|Ракове]], [[Дубове (Хмельницький)|Дубове]], [[Книжківці]], [[Гречани]], [[Ружична]], [[Лезневе]]
| населення          = {{зменшення}} 274 452 (01.01.2022)<ref name="Держстат">{{http://www.km.ukrstat.gov.ua/ukr/index.htm}}</ref>
| площа = 93,05
| ref-площа = &nbsp;<ref>[http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=3349-17 Про зміну і встановлення меж міста Хмельницький і Хмельницького району Хмельницької області]</ref>
| густота = 3037
| поштові індекси = 29000-499 (29000 (Центр), 29006 (Ракове), 29009 (Дубове), 29025 (Гречани), 29027 (Озерна))
| код = 382(2) <br/>[2, 3, 63, 64, 71, 74, 76, 700&nbsp;— Локальні]
| координати = {{coord|49|25|10|N|26|58|46|E|scale:100000|display=inline,title}}
 | lat_deg = 49 | lat_min = 25 | lat_sec = 10
 | lon_deg = 26 | lon_min = 58 | lon_sec = 46
| висота = 295
| водойма = [[Південний Буг]], [[Плоска (річка)|Плоска]], [[Кудрянка]]
| станція = [[Хмельницький (станція)|Хмельницький-Пасажирський]], [[Гречани (станція)|Гречани]]
| відстань =
| залізниця о =
| ref-залізниця о =
| автошлях о =
| ref-автошлях о =
| фізична о =
| ref-фізична о =
| залізниця с = 367
| фізична с = 281
| автошлях с = 306
| етнікон    = хмельнича́нин, хмельнича́нка, хмельнича́ни
| міста-побратими = <small>(див. розділ: «'''Міста-побратими'''»)</small>
| день міста = Останні вихідні вересня
| номери автомобілів = ХМ, ХІ, ВХ, НХ
| громада = [[Хмельницька міська громада]]
| адреса = 29000, м. Хмельницький, вул. Гагаріна, 3
| вебсторінка  = [http://khm.gov.ua/ Міська рада Хмельницького]
| мер = [[Симчишин Олександр Сергійович|Олександр Симчишин]]
| ремарки =
}}
'''Хмельни́цький''' ({{МФА-всі|xmeʎˈn̪ɪt͡sʲkɪi̯|МФА|Uk-Хмельницький.oga}}; до [[1794]] року&nbsp;— '''Плоски́рів''', з [[1795]] по [[1954]]&nbsp;— '''Проску́рів'''<ref name=":1">|accessdate=5 липня 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20131105151851/http://ye.ua/news/news_6569.html |archivedate=5 листопада 2013 |deadurl=yes }</ref>)&nbsp;— місто в [[Україна|Україні]], адміністративний центр [[Хмельницька область|Хмельницької області]] і [[Хмельницький район|Хмельницького району]], сучасний економічний і культурний центр [[Поділля]]. Чисельність населення 274 452 особи.

Місто розташоване на берегах [[Південний Буг|Південного Бугу]], за 376&nbsp;км (автомобільним шляхом) від [[Київ|Києва]]. Залізничний вузол (станції [[Хмельницький (станція)|Хмельницький]], [[Гречани (станція)|Гречани]]). Через місто проходять автошляхи [[Житомир]]—[[Чернівці]] ({{Автошлях Н|03}}) і частина міжнародного маршруту {{Автошлях E|50}} автодорога міжнародного значення [[Стрий]]&nbsp;— [[Тернопіль]]&nbsp;— [[Кропивницький]]&nbsp;— [[Знам'янка (місто)|Знам'янка]] ({{Автошлях М|12}}).

Відоме з [[1431]] року. Місто обласного значення з [[1941]] року.

== Назви ==
Хмельницький за всю історію мав декілька назв. У найдавнішому писемному свідченню про цей населений пункт він згадується як ''Ploskirowce ''(''Плоскирівці''). У пізніших документах місто згадується як '''Плоскирів'''. Найімовірніше, ця назва походить від назви річки [[Плоска (річка)|Плоска]], що неподалік від міста впадає у [[Південний Буг]]<ref>{{Cite web|title=ПЛОСКИРІВ - ПРОСКУРІВ - ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ. ШТРИХИ ДО ІСТОРИЧНОГО ПОРТРЕТУ МІСТА|url=https://khm.gov.ua/uk/content/ploskyriv-proskuriv-hmelnyckyy-shtryhy-do-istorychnogo-portretu-mista|accessdate=2021-04-17|archive-date=2021-04-17|archive-url=https://web.archive.org/web/20210417112816/https://khm.gov.ua/uk/content/ploskyriv-proskuriv-hmelnyckyy-shtryhy-do-istorychnogo-portretu-mista}}</ref>.

У [[1795]] році у складі [[Російська імперія|Російської імперії]] було утворено [[Подільська губернія|Подільську губернію]]. У імператорському указі про її створення було згадано місто '''Проскурів''' як центр одного з повітів. Цей топонім дуже схожий на назву «[[проскура]]», тобто літургійний богослужбовий хліб<ref name=":1" /><ref name=":1" />.

[[16 січня]] [[1954]] року місто перейменоване на '''Хмельницький''' на честь [[Хмельницький Богдан|Богдана Хмельницького]] і стало центром [[Хмельницька область|Хмельницької області]].

== Історія ==
{{докладніше|Історія Хмельницького}}
{{see also|Пам'ятки історії Хмельницького}}

Територія, на якій розташований Хмельницький, була заселена ще в давні часи. Дослідження виявили в околицях міста чимало археологічних пам'яток. Зокрема, на схід від мікрорайону [[Лезневе]]&nbsp;— поселення з матеріалами [[Бронзова доба|доби бронзи]] 2 тис. до н.&nbsp;е. та [[Скіфи|скіфського часу]] 7-3 ст. до. н.&nbsp;е., у мікрорайоні Озерна&nbsp;— багатошарове поселення з матеріалами ранньої [[Залізна доба|залізної доби]] І тис. до н.&nbsp;е., у мікрорайоні Дубове&nbsp;— поселення скіфського часу 7-3 ст. до. н.&nbsp;е., у мікрорайонах [[Гречани]] та Озерна&nbsp;— поселення [[Черняхівська культура|черняхівської культури]] 3-4 ст. тощо. До наших днів збереглися [[Могила|кургани]], які датуються археологами 7-3 ст. до. н.&nbsp;е. (скіфський час)&nbsp;— один у мікрорайоні [[Виставка (Хмельницький)|Виставка]]<ref>{{Cite web |url=http://volonter-turbota.blogspot.com/2011/06/2-2-1.html |title=Архівована копія |accessdate=9 листопада 2014 |archive-date=24 грудня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20141224135544/http://volonter-turbota.blogspot.com/2011/06/2-2-1.html }}</ref> та два на південний схід від мікрорайону Ракове.
[[Файл:Jagajła. Ягайла (M. Godlewski, 1863).jpg|міні|ліворуч|220пкс|Сучасне зображення [[Владислав II Ягайло|Владислава II Ягайла]]]]
Місто Хмельницький походить від невеликого поселення Плоскирів або Плоскирівці, час заснування якого невідомий. Перша достовірна згадка про Плоскирів (Плоскировець) міститься у привілеї, виданому великим князем Литовським і Руським та Королем Русі [[Владислав II Ягайло|Владиславом ІІ Ягайлом]] в 1431&nbsp;р. під час війни із іншим претендентом на великокнязівський престол&nbsp;— [[Свидригайло Ольгердович|Свидригайлом Ольгердовичем]]. Відповідно до запису від 10 лютого 1431 року, зробленому у [[Сопот (Польща)|Сопоті]], Владислав записав Янові Чанстуловському за 100 [[гривня польська|гривень]] право на володіння селами Голисин (нині село [[Олешин]] Хмельницького району) та Плоскирівці на річці [[Південний Буг]] у Летичівському повіті Подільської землі («… super villis Holissin et Ploskir о wcze super fluvio Boh iacentu in terra Podoliensi et districtum Latichoviensi sitas»).

Цю найдавнішу на сьогодні писемну згадку про Хмельницький введено в науковий обіг завдяки дослідженням істориків. Ще у 1990-х роках Микола Петров&nbsp;— професор Кам'янець-Подільського університету, посилаючись на історика XIX&nbsp;ст. Михайла Орловського, висловив думку про існування Плоскирова у 1430-х роках XV&nbsp;ст. У 2000-х роках [[Єсюнін Сергій Миколайович|Сергію Єсюніну]], співробітнику Хмельницького обласного краєзнавчого музею, вдалося відшукати в одному із томів «[[Архив Юго-Западной России|Архива Юго-Западной России»]] відомості про існування Плоскирова у 1434—1464 роках з перепосиланням на документи [[Литовська метрика|Литовської метрики]]. Сергій Миколайович звернувся до київського історика Віталія Михайловського із проханням зробити копії документів XV&nbsp;століття, в яких згадується Плоскирів. Єсюнін опублікував їх у книзі «Місто Хмельницький: історія, події, факти», а Віталій Михайловський&nbsp;— в «Українському археографічному щорічнику» (випуск 8/9). Саме з того часу поширилась інформація про нову дату найдавнішої згадки про місто&nbsp;— 1431 рік.

2006 року було проведено наукову конференцію «Місто Хмельницький в контексті історії України», після якої міська влада затвердила дату 1431 рік як першу згадку про Хмельницький, а місто замість свого 513-річчя відсвяткувало 575 річницю від першої писемної згадки. До цього згадка датувалась 1493 роком.

=== У складі Королівства Ягеллонів, Речі Посполитої та Османської імперії ===
У роки королювання (1434—1444&nbsp;рр.) [[Владислав III Варненчик|Владислава ІІІ Варненчика]] нова згадка&nbsp;— підтверджується право на володіння поселенням, яке вже названо як Ploskirów&nbsp;— Плоскирів.
[[Файл:Sigismund II Augustus.PNG|міні|ліворуч|220пкс|[[Сигізмунд II Август]]]]

26 березня 1547 року польський король [[Сигізмунд II Август]] пожиттєво віддав Плоскирів у володіння кам'янецькому старості [[Мацей Влодек|Мацею Влодеку]]. Він приділяв значну увагу зміцненню наявних та побудові нових фортифікацій у підвладних йому землях. Плоскирів був визначений ним як важливий стратегічний пункт. Вдале географічне розташування Плоскирова мало неабияке значення для його подальшого розвитку та зведенню у ньому замкових укріплень, які в ті часи виступали першоосновою для виживання населення під час нападів татар.

Наявність [[Плоскирівський замок|замку]] сприяло перетворенню Плоскирова у 60-80-х pp.&nbsp;XVI&nbsp;ст. на міське поселення. У [[1566]] році стараннями Мацея Влодека Плоскирову було надане [[магдебурзьке право]]<ref>{{Cite web |url=http://proskurov.info/history/8263--xvi-xvii- |title=Замок та міські укріплення Плоскирова XVI—XVII ст |accessdate=17 квітня 2012 |archive-date=2 січня 2012 |archive-url=https://web.archive.org/web/20120102035519/http://proskurov.info/history/8263--xvi-xvii- }}</ref>.

Під час Визвольної війни українського народу у [[1648]]–[[1654]] роках під проводом [[Богдан Хмельницький|Богдана Хмельницького]] Плоскирів та його околиці опинились у центрі протидії козацьких та польських військ. Містечко неодноразово переходило з рук у руки, при цьому зазнавши великих руйнувань як від польських військ, так і від козацьких та повстанських загонів, і зрештою було спустошено.

[[1672]] року Плоскирів, як і все [[Поділля]], було окуповане [[Османська імперія|Османською імперією]]. Плоскирів став центром окремої [[нахія|нахії]], що підпорядковувалася Меджибізькому [[санджак]]у Кам'янецького єялету.

[[1699]] року турки залишають Поділля. Плоскирів знову переходить до Польщі, і повертається у володіння [[Замойські|Замойських]]. Плоскирівське [[староство]] виявилося повністю спустошеним, у зв'язку з чим Замойські переселяють сюди селян із польської [[Мазовія|Мазовії]] й мазурського Поозер'я. Так у Плоскирові та навколишніх селах (Гречана, Заріччя, Шаровечка) з'явилися «[[мазури]]», нащадки яких склали основу католицького населення згаданих пунктів{{fact}}.

Згідно з переписом у 1789 році у Плоскирові було 184 дворів єврейських, 96 міщан тяглових та 126 бобилів і піших, прибуток з міста сягав 24&nbsp;138 злотих. До староства належали села Гречани, [[Шаровечка]], [[Мацьківці]], Заріччя, [[Олешин]], Іванківці та Лезнів. Місто та староство перебували у володінні Замойських. Населення Плоскирова не перевищувало 2,5 тисяч осіб, у ньому був шпиталь для убогих, калік та безпритульних, діяли (на середину 1780-х років) ткацький цех, об'єднані цехи бондарів і ковалів, кушнірів і кравців, а також шевців.
[[Файл:Карта України Боплана з зображенням замку.jpg|міні|240px|Плоскирів із замком на карті України Боплана 17ст.]]

=== Плоскирівський замок ===
{{main|Плоскирівський замок}}
Втрачена фортифікаційна споруда у містечку Плоскирів. Точний час будівництва невідомий. Знаходився на острові, який утворювали річки Плоска та [[Південний Буг|Бог]]. У XVI&nbsp;— XVII століттях був дерев'яним. Його розбудові у XVI столітті сприяв [[дідич]] Плоскирова [[Мацей Влодек]]. Мурований замок у Плоскирові будували за проєктом відомого [[Італія|італійського]] архітектора XVI століття [[Бернардо Морандо]] (приблизно у 1540—1600 роках). У кожного зодчого того часу був свій «фірмовий» стиль, який об'єднував всі його роботи. Був такий стиль й у Морандо. Отже, розглядаючи фортифікації, наприклад польського Замостя, які збереглися до наших днів, можна уявити й плоскирівські. Звичайно, вони були не такими масштабними, але те, що це була «фірмова» морандівська бастіонна фортеця&nbsp;— сумнівів не має. Підтвердження тому вдалося знайти на відомій карті середини XVII століття Гійома Левассера де Боплана (1595—1685). На ній Боплан позначив Плоскирів як «Urbs munita»&nbsp;— місто з укріпленнями.
[[Файл:Плоскирівський замок графічна реконструкція.jpg|міні|240пкс|Графічна реконструкція [[Плоскирівський замок|плоскирівського замку]] на середину XVII&nbsp;ст.]]
Картограф, який вважався ще й відомим інженером та фортифікатором, наніс на карту чітке зображення озера з островом на місці впадіння Плоскої до Бугу, міст, що вів на острів, а також доволі докладно позначив п'ятикутні бастіонні міські фортифікації.
Будувати плоскирівські фортифікації розпочали у 1589 році й завершили ймовірно лише на початку XVII століття. Тому, наприклад посол австрійського імператора Еріх Лясота, який проїжджав у 1594 році через Плоскирів, не згадує про них у своєму коротенькому описі міста. А от фризький мандрівник Ульріх фон Вердум на початку 70-х років XVII століття вже пише про те, що у Плоскирові серед озера був «чотирикутний острів, на якому, оточений валами й частоколами, стояв місцевий замок». Плоскирівські фортифікації та замок, які збудував Морандо, не збереглися. Після декількох руйнацій під час воєн від них вже до початку XIX&nbsp;ст. не залишилося й сліду. На карті міста 1800 року замку ми не бачимо взагалі, а від колишніх бастіонів позначені лише залишки валів. Та ще назва історичної частини міста&nbsp;— Завалля, нагадує про існування у минулому міських фортифікацій<ref>{{Cite web |url=http://ye.ua/news/news_5081.html |title=Архівована копія |accessdate=16 січня 2016 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160304203057/http://ye.ua/news/news_5081.html |archivedate=4 березня 2016 |deadurl=yes }}</ref>.
Мурований замок знаходився орієнтовно у квадраті вул. Вайсера&nbsp;— р. Південний Буг, вул. Кам'янецька&nbsp;— продовольчий ринок. Цей замок був оточений каналом з водою та зовнішнім виглядом міг нагадувати замок в польському Замості.

=== У складі Російської імперії ===
[[5 липня]] [[1795]] року була утворена [[Подільська губернія]] у складі [[Російська імперія|Російської імперії]] і один з її повітів став називатися [[Проскурівський повіт|Проскурівським]] із центром у місті Проскурові. Саме в цьому імператорському указі про створення губернії вперше з'являється назва Проскурів, хоча самого указу про перейменування Плоскирова в Проскурів не знайдено.
[[Файл:План Проскурова 1824.jpg|міні|240пкс|План Проскурова 1824&nbsp;р. землеміра Екстера]]
1806 року у Проскурові нараховується 487 будинків, із яких лише один кам'яний, інші&nbsp;— глинобитні та дерев'яні, крамниць &nbsp;— 68 дерев'яних та 7 кам'яних, млинів&nbsp;— 2, греко-російська церква, католицька [[каплиця]] та дві єврейські школи. Торги відбувалися щотижня, у п'ятниці та неділі, кількість ярмарків збільшилася до 14 на рік. Населення міста&nbsp;— 2022 мешканців.
[[Файл:Проскурів. 1867 рік.jpg|міні|ліворуч|220пкс|Проскурів. 1867 рік]]
1870 року введено в дію залізничну лінію [[Жмеринка (станція)|Жмеринка]]&nbsp;— Проскурів&nbsp;— [[Волочиськ (станція)|Волочиськ]]. На східній околиці міста побудовано залізничну станцію та вокзал.

Прокладання залізниці сприяло інтенсивному розвитку міста. На межі XIX—XX&nbsp;ст. стають до ладу великі промислові підприємства (тютюнова фабрика, цукровий, чавуноливарний, цегельний, пивоварний заводи), споруджуються житлові будинки, крамниці, торгові лавки, прокладається бруківка, відкриваються нові заклади освіти (реальне училище та жіноча гімназія, комерційне училище), театр (1892&nbsp;р.), бібліотека (1901&nbsp;р.), прокладається телефонна мережа (1909&nbsp;р.), з'являється електрика (1911&nbsp;р.). Населення міста зростає майже уп'ятеро і у 1909 році становить 36 тисяч мешканців. Саме в цей період визначається основний напрямок економічного розвитку міста&nbsp;— на початку XX&nbsp;століття Проскурів стає найбільшим торговим центром Подільської губернії з річним торговим оборотом 5,5&nbsp;млн рублів. Лише із залізничної станції міста щорічно відправлялося 3,1&nbsp;млн пудів вантажів, а прибувало 6,9&nbsp;млн пудів. Торговельні та кредитні установи міста обслуговували великий регіон. Особливо важливу роль Проскурів відігравав в експорті збіжжя.

Другий чинник, який сприяв бурхливому розвитку міста&nbsp;— розташування в Проскурові військових частин та створення великої військової залоги, що було обумовлено вигідним стратегічним розташуванням міста поблизу державного кордону. З 1875 року в Проскурові розквартирувався [[Дніпровський 46-й піхотний полк|46-й піхотний Дніпровський полк]], з 1889&nbsp;р.&nbsp;— 35-й драгунський (уланський) Бєлгородський полк, з 1894&nbsp;р.&nbsp;— 12-а гарматна бригада та 19-а кінно-гарматна бригада. На початку XX&nbsp;ст. Проскурів став місцем перебування штабів [[12-та кавалерійська дивізія|12-ї кавалерійської]] та [[12-та піхотна дивізія|12-ї піхотної дивізій]], до складу яких входили вищезгадані полки. Для дислокування військових підрозділів у Проскурові були побудовані два військових містечка.

З початком Першої світової війни (серпень 1914&nbsp;р.) Проскурів став прифронтовим містом. В цей час тут побувало чимало відомих воєначальників Російської армії, серед яких командувач 8-ї армії Південно-Західного фронту, генерал [[Брусилов Олексій Олексійович|Олексій Брусилов]].

З перебуванням у місті величезної кількості військових виникала маса фінансових і соціальних проблем. Для стабілізації фінансової ситуації тодішній голова міста, вдався до запровадження власних грошових знаків. З одного боку купюри був підпис директора Проскурівського міського банку, з іншого&nbsp;— [[Сікора Микола Вікентійович|Миколи Сікори]]. На всіх грошових знаках був особистий підпис міського голови й напис «Проскурівський міський банк обов'язково вимінює [[бони]] на державні гроші без обмежування сум». Ці грошові знаки перебували в обігу протягом 1918—1920&nbsp;рр. і сприяли зменшенню тягаря знецінення державних грошей, який лягав на мешканців міста в досить складний період<ref>{{Cite web |url=http://pidruchniki.ws/13331222/bankivska_sprava/nederzhavni_groshovi_emisiyi_ukrayinskih_zemlyah |title=Недержавні грошові емісії на українських землях |accessdate=4 грудня 2012 |archive-date=2 листопада 2012 |archive-url=https://web.archive.org/web/20121102061323/http://pidruchniki.ws/13331222/bankivska_sprava/nederzhavni_groshovi_emisiyi_ukrayinskih_zemlyah }}</ref>.

=== Проскурів у визвольних змаганнях українців ===
[[Файл:Мітинг у Проскурові на підтримку революції, 1917 рік.jpg|міні||240пкс|Мітинг у Проскурові на підтримку національної революції, 1917 рік]]
У період боротьби українського народу за розбудову незалежної держави у 1917—1921 роках Проскурів відігравав роль важливого опорного пункту [[Українська Народна Республіка|Української Народної Республіки]] (УНР), а в 1919—1920&nbsp;рр. перебував в центрі вищезгаданих подій. У місті тричі перебував [[Рада народних міністрів УНР|Уряд УНР]] та [[Директорія Української Народної Республіки|Директорія]] (березень, листопад 1919&nbsp;р., червень 1920&nbsp;р.). Неодноразово у ці роки в Проскурові бували голова [[Українська Центральна Рада|Центральної Ради]] [[Михайло Грушевський]], голова Директорії, Головний Отаман [[Симон Петлюра]], командувач [[Українські січові стрільці|Українських січових стрільців]] [[Євген Коновалець]], відомі урядовці та політики УНР [[Остапенко Сергій Степанович|Сергій Остапенко]], [[Мартос Борис Миколайович|Борис Мартос]], [[Мазепа Ісаак Прохорович|Ісаак Мазепа]] тощо. 1919 року, як вояк армії УНР, в місті деякий час перебував майбутній письменник та поет [[Володимир Сосюра]], про що він згадує в романі «Третя рота».

У лютому 1919 року в місті відбувся [[Проскурівський погром]], відомий як хіба не найбільший єврейський погром часів [[Радянсько-українська війна|Радянсько-української війни]].

У перші роки радянської влади (у 1923&nbsp;р.) Проскурів стає окружним центром. У місті розташувалися штаб та супутні підрозділи 1-го кінного корпусу Червоного козацтва, у який входили 1-а Запорізька дивізія Червоного козацтва (Проскурів) та 2-га Чернігівська дивізія Червоного козацтва (Старокостянтинів). Корпусом командували В.&nbsp;Примаков, О.&nbsp;Городовиков, М.&nbsp;Дьомичев та ін.

Під час проведеного радянською владою [[Голодомор в Україні (1932—1933)|Голодомору 1932—1933 років]] померло щонайменше 786 жителів міста, зокрема близько 120 померло в [[Гречани|Гречанах]]<ref name="Голодомор УІНП"/>.

У вересні 1938 року в місті працювала знімальна група під керівництвом класика українського кіно [[Довженко Олександр Петрович|Олександра Довженка]], яка знімала тут епізоди кінострічки [[Щорс (фільм)|«Щорс»]]
{{докладніше|Музей-панорама «Звільнення Проскурова»}}

=== Проскурів під час Другої світової війни ===
[[Файл:Phoca thumb l proskurow 111.jpg|міні|240пкс|Окупований Проскурів (перехрестя вулиць Фрунзе та Карла Маркса&nbsp;— теперішні Кам'янецька та Подільська)]]
[[Файл:Проскурівське Гетто.jpg|міні|240пкс|Проскурівське гетто. Межі на сучасній мапі]]
8 липня 1941 року місто окупували [[Вермахт|німецькі війська]]. 1 вересня 1941 року Проскурів став адміністративним центром [[Проскурівський ґебіт|однойменної округи]] у складі [[генеральна округа Волинь-Поділля|генеральної округи Волинь-Поділля]]. Разом з тим, протягом окупації в місті активно діяв [[рух Опору]].
14 грудня 1941 року в місті було створено [[Проскурівське гетто]]. До нього входили єврейські райони міста, що були обгороджені [[Колючий дріт|колючим дротом]]: від [[Південний Буг|Південного Бугу]] по [[Вулиця Кам'янецька (Хмельницький)|вулиці Кам'янецькій]] до [[Вулиця Подільська (Хмельницький)|вулиці Подільської]] і по ній до [[Вулиця Проскурівського підпілля|вулиці Проскурівського підпілля]] і до Південного Бугу. На сьогодні це&nbsp;— центральна частина міста.

Також на північний схід від Проскурова було створено [[Лезнівське гето|Лезнівське гетто]], на той час [[Лезневе]] було окремим селом (із 1963 року це один із мікрорайонів міста). Цивільних містян, які перебували в гетто, переважно примушували працювати на будівництві та на ремонтних роботах шосейної дороги шосе Проскурів&nbsp;— [[Вінниця]]. Розташовувалось воно в колишніх стайнях на східній околиці села. За 500—600 метрів від нього, з 1942 року нацисти проводили масові розстріли євреїв не лише Лезнівського, а й Проскурівського гетто. Нині на місці загибелі майже 9 тисяч людей встановлений пам'ятний знак<ref>{{Cite web |url=http://cbs.km.ua/uploads/files/lezneve_%E2%84%966.pdf |title=Архівована копія |accessdate=4 серпня 2015 |archive-date=22 грудня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20151222103409/http://cbs.km.ua/uploads/files/lezneve_%E2%84%966.pdf }}</ref>.

На початку жовтня були страчені мешканці Проскурівського гетто. 30 листопада 1942 року були розстріляні також в'язні робочих єврейських таборів та спеціалісти, що там утримувалися. Поряд з місцевими євреями розстрілу в Проскурові зазнало єврейське населення навколишніх сіл: Миколаєва (розстріляно 800 осіб), смт Чорного Острова (розстріляно 1172 особи), с. [[Гвардійське (Хмельницький район)|Фельштина]] та інших населених пунктів. Усього у місті від рук окупантів загинуло 58&nbsp;% євреїв (9500 осіб).

У січні 1942 року в Проскурові був створений концтабір [[Шталаг 355]], що діяв до листопада 1943 року. Виявлення місць масового знищення радянських громадян та військовополонених розпочалося зразу ж після визволення міста. Діяла Надзвичайна державна комісія по розслідуванню злочинів німецько-фашистських загарбників. Члени комісії опитали багатьох свідків подій і виявили такі місця знищення населення міста та військовополонених:
* На території військового містечка [[Ракове (Хмельницький)|Ракове]], яке знаходиться на відстані п'яти кілометрів від міста.
* На звалищах за міським кладовищем (південно-західна частина міста).
* На відстані два кілометри східніше м. Проскурова, у балці, яка знаходиться між Вінницьким та [[Старокостянтинівське шосе (Хмельницький)|Старокостянтинівським шосе]] (за міським автовокзалом і [[Дендропарк «Поділля» (Хмельницький)|дендропарком]]).
* У видолинку за селом [[Лезневе]] (за 7&nbsp;км східніше Проскурова по Вінницькому шосе).

За 2&nbsp;км на схід від Проскурова по Вінницькому шосе існував концтабір для цивільного населення, яке окупаційна влада відправляла на роботи до Німеччини. Членами Надзвичайної комісії на основі складених актів встановлено, що за роки війни окупаційна влада на території міста знищила в концтаборі 65 тис. військовополонених, стратила 81 тисячу цивільного населення<ref>http://hdtvshek.hvosting.ua/about/information/history/2125-2009-05-07-06-23-46 {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20151222120116/http://hdtvshek.hvosting.ua/about/information/history/2125-2009-05-07-06-23-46 |date=2015-12-22 }} Жахи фашизму в м. Проскурові</ref>.

25 березня 1944 року війська [[Перший Український фронт|1-го Українського фронту]] під командуванням Маршала СРСР [[Жуков Георгій Костянтинович|Георгія Жукова]] зайняли місто. Очевидцем цього став англійський письменник [[Джеймс Олдрідж]], який тоді був закордонним військовим кореспондентом. У своєму репортажі він передав враження від боїв за місто.

=== Хмельницький&nbsp;— обласний центр ===
[[15 березня]] [[1941]] року місто стало центром Кам'янець-Подільської області; [[16 січня]] [[1954]]&nbsp;— перейменоване на '''Хмельницький''' на честь [[Хмельницький Богдан|Богдана Хмельницького]], центр Хмельницької області.

Значно збільшується площа міста, особливо після приєднання приміських сіл Заріччя та Гречани. Виникає кілька заводів всесоюзного значення&nbsp;— трансформаторних підстанцій, «Трактородеталь», радіотехнічний, термопластавтоматів, «Катіон», стають до ладу підприємства індустріально-будівельної, харчової та легкої промисловості. Зокрема, завод трансформаторних підстанцій стає провідним у СРСР із виробництва трансформаторів для залізничного транспорту, завод «Катіон»&nbsp;— одним із найбільших в країні виробником конденсаторів, ДП «Новатор»<ref>{{Cite web|url=http://novator-tm.com/index.php?id=info|title=О предприятии|website=novator-tm.com|accessdate=2016-08-23|archive-date=2016-08-28|archive-url=https://web.archive.org/web/20160828104231/http://novator-tm.com/index.php?id=info}}</ref>&nbsp;— єдиним в [[СРСР]] виробником авіаційної спецтехніки військового призначення. Виникнення подібних підприємств перетворило місто Хмельницький на великий промисловий центр України. Значно зросло населення, засновано перший виш&nbsp;— технологічний інститут (нині [[Хмельницький національний університет]]), прокладено перші тролейбусні лінії, розбудовано нові мікрорайони. До того ж місто стає важливим військово-стратегічним центром не лише регіону, а всієї країни.

У період [[Холодна війна|Холодної Війни]], у 1956 році, до обласного центру на постійне місце дислокації прибуває 17-та гвардійська мотострілецька дивізія, а у 1961—1964&nbsp;рр.&nbsp;— підрозділи 19-ї дивізії з [[43-я ракетна армія|43-ї ракетної армії]] радянських військ [[Ракетні війська стратегічного призначення|РВСП]]. Саме з цього часу поблизу Хмельницького та на території області розгортаються бойові позиції [[Міжконтинентальна балістична ракета|Міжконтинентальних балістичних ракет]]<ref>{{cite book | last = Feskov | first = VI |author2=Kalashnikov, KA |author3=Golikov, VI | title = The Soviet Army in the Years of the Cold War 1945–91 | publisher= Tomsk University Publishing House | year = 2004 | location = Tomsk | page = 133 | isbn = 5-7511-1819-7 }}</ref>. Значною подією, що доповнює військову сторінку історії міста, стало заснування у 1970&nbsp;р. Хмельницького вищого артилерійського командного училища, на базі якого в 1990-х рр. створена єдина в країні [[Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького]]. Після закінчення Холодної війни за [[Програма Нанна — Лугара|Програмою Нанна&nbsp;— Лугара]] було ліквідовано всі ядерні ракети на території країни, зокрема в Хмельницькій області.

=== Хмельницький у незалежній Україні ===
У [[1991]] році хмельничани підтримали проголошення незалежної України. Хмельницький став на той час одним з найбільших у східній Європі торговельних центрів&nbsp;— нині тут діє цілий ринковий комплекс, який займає площу понад 18 га і включає 24 самостійних речових ринків.

==== Євромайдан у Хмельницькому ====
{{Див. також|Євромайдан у регіонах України#Хмельницька область}}
21 листопада 2013 року в Хмельницькому почалися протести через призупинення підготовки до підписання [[Угода про асоціацію між Україною та ЄС|Угоди про асоціацію між Україною та ЄС]]. Хмельничани долучилися до [[Євромайдан|спротиву, який тривав у столиці]]. У перші дні страйку на Майдан вийшли студенти Хмельницького МАУПу, Гуманітарно-педагогічної академії, Музичного училища, Політехнічного коледжу, інших закладів. Студенти цих вишів організували страйккомітети.
{|class="graytable"
|+Євромайдан листопад 2013&nbsp;— лютий 2014<br/>
| width="29%" |[[Файл:Чоловіки біля бочки.jpg|міні|240px|Чоловіки біля бочки на [[Майдан Незалежності (Хмельницький)|майдані Незалежності]]]]
| width="29%" |[[Файл:Бабуся біля беркуту.jpeg|міні|240px|Бабуся біля «Беркуту», який заблокував прохід на [[Вулиця Гагаріна (Хмельницький)|вул. Гагаріна]]]]
| width="29%" |[[Файл:Шини біля Хмельницької ОДА.jpg|міні|240px|Шини біля [[Хмельницька обласна державна адміністрація|Хмельницької ОДА]]]]
| width="13%" |
|}
23 січня 2014 року у Хмельницькому тисячі протестувальників пікетували Хмельницьку ОДА, обклавши її барикадами з мішків зі снігом, бочок з водою та старих автомобільних шин, з вимогою провести позачергову сесію, щоб ухвалити звернення до чинної влади із закликом припинити силове протистояння в Києві. Тим часом [[Хмельницька міська рада]] виступила проти [[Закони 16 січня|законів, увалених «ручним голосуванням»]] у Верховній Раді України та поставила вимогу їх скасувати, притягти до кримінальної відповідальності осіб, винних у переслідуванні усіх учасників мирного протесту, а також підписати протягом 2014 року угоду про асоціацію України з ЄС<ref>[http://www.pravda.com.ua/news/2014/01/23/7011058/ «Регіонал» з Хмельницької облради склав повноваження.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140531213234/http://www.pravda.com.ua/news/2014/01/23/7011058/ |date=31 травня 2014 }} ''Українська правда''. 23.01.2014.</ref>

24 січня 2014 року відбулась позачергова сесія [[Хмельницька обласна рада|Хмельницької облради]], на якій 60 із 62 депутатів проголосували за звернення до Президента та голови Верховної ради з вимогою відставки Кабміну, дострокових виборів Президента та Верховної ради, припинення переслідування учасників акцій протесту. Мітингувальники зайняли приміщення облради, незважаючи на опір працівників спецпідрозділу «[[Грифон (спецпідрозділ)|Грифон»]] і застосування ними сльозогінного газу, та вимагали відставки голови держадміністрації [[Ядуха Василь Степанович|Ядухи]], однак той втік<ref>{{Cite web |url=http://vsim.ua/Novyny-Hmelnytskogo/euromaidan/u-hmelnickomu-opoziciya-i-vlada-pidgotuvali-rizni-zvernennya-do-yanuko-10311696.html |title=Сесія Хмельницької облради: що вирішують // Всім. — 24 січня 2014 |accessdate=9 червня 2014 |archive-date=1 лютого 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140201150135/http://vsim.ua/Novyny-Hmelnytskogo/euromaidan/u-hmelnickomu-opoziciya-i-vlada-pidgotuvali-rizni-zvernennya-do-yanuko-10311696.html }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://vsim.ua/Novyny-Hmelnytskogo/euromaidan/same-zaraz-hmelnicku-oblasnu-radu-shturmuyut-10311737.html |title=У Хмельницькому штурмували обласну раду // Всім. — 24 січня 2014 |accessdate=9 червня 2014 |archive-date=1 лютого 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140201150045/http://vsim.ua/Novyny-Hmelnytskogo/euromaidan/same-zaraz-hmelnicku-oblasnu-radu-shturmuyut-10311737.html }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://ye.ua/news/news_14976.html |title=Паламарчук В. Щойно розпочався штурм Хмельницької облдержадміністрації // Є. — 24 січня 2014 |accessdate=9 червня 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140209031416/http://ye.ua/news/news_14976.html |archivedate=9 лютого 2014 |deadurl=yes }}</ref>.

19 лютого 2014 року активісти прийшли до обласного приміщення [[СБУ]] з вимогою відкликати спецпризначенців з Київського майдану та перейти на бік народу. Силовики з будівлі СБУ автоматною чергою важко поранили [[Шеремета Людмила Олександрівна|Людмилу Шеремету]] в голову (померла в реанімації через кілька днів); ще одного протестувальника поранено в живіт<ref>{{Cite web |url=http://www.pravda.com.ua/news/2014/02/19/7014806/ |title=У Хмельницькому стріляли в мітингувальників. Кажуть про одну смерть |accessdate=14 листопада 2014 |archive-date=14 листопада 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20141114152250/http://www.pravda.com.ua/news/2014/02/19/7014806/ }}</ref><ref>{{Cite web |url=https://www.youtube.com/watch?v=hABr4t7Xnb0 |title=Стрілянина біля СБУ.  |accessdate=14 листопада 2014 |archive-date=11 листопада 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20141111000202/http://www.youtube.com/watch?v=hABr4t7Xnb0 }}</ref>. Після цього інциденту протестні настрої почали ще більш наростати, кількість хмельничан під СБУ збільшилася в рази. Згодом до протестувальників вийшов голова обласного СБУ Віктор Крайтор і попросив переговорів. Але вони не дали результату, внаслідок чого активісти почали зносити шини та добувати бруківку навколо будівлі та готувати [[Коктейль Молотова|коктейлі Молотова]]<ref>http://ye.ua/news/news_15304.html {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150222234052/http://ye.ua/news/news_15304.html |date=22 лютого 2015 }} П'ятеро поранених, один загиблий Хмельницький СБУ 19 лютого</ref>. О 18:00 годині почався штурм будівлі СБУ. Внаслідок штурму активістами КПП було спалено будівлю КПП, гараж СБУ та тролейбус, який стояв перед воротами. СБУшники того вечора застрелили ще одного протестувальника&nbsp;— [[Пагор Дмитрій Олексійович|Дмитра Пагора]].

20 лютого 2014 року люди продовжували перебувати біля СБУ, також на місці працювали пожежники та працівники прокуратури, які розслідували справу про події 19 лютого. Також цього дня представники армії з території СБУ вивозили боєприпаси, зброю та інші речі, аби ними не заволоділи мародери та неконтрольовані протестувальники. Зброю вивозили військові з військової частини в мікрорайоні [[Дубове (Хмельницький)|Дубове]]. Протестувальники перевіряли всі автомобілі, які виїжджали з території, а також перевіряли документи усіх людей, які виїжджали на цих автомобілях. При перевірці одної із вантажівок був затриманий начальник СБУ Хмельницької області, переодягнений як солдат. Його відвели на Майдан Незалежності до Хмельницької ОДА, де Віктора Крайтора було арештовано і відправлено у військову прокуратуру<ref>{{Cite web |url=http://www.pravda.com.ua/news/2014/02/20/7015318/ |title=В Хмельницькому заарештували начальника обласного СБУ |accessdate=14 листопада 2014 |archive-date=14 листопада 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20141114152640/http://www.pravda.com.ua/news/2014/02/20/7015318/ }}</ref>.
{|class="graytable"
|+СБУ у Хмельницькому 19-20 лютого 2014 року<br/>
| width="29%" |[[Файл:СБУ Хмельницький лютий.JPG|міні|240px|19 лютого біля хмельницького СБУ]]
| width="29%" |[[Файл:СБУ Хмельницький лютий наслідки.JPG|міні|240px|20 лютого. Тролейбус біля задніх воріт СБУ]]
| width="29%" |[[Файл:СБУ Хмельницький лютий після пожару.JPG|міні|240px|20 лютого. Наслідки пожежі]]
| width="13%" |
|}

== Релігія ==

=== Початок релігійного життя у Проскурові, його особливості XVII&nbsp;— XVIII&nbsp;ст. ===
Місто має майже 600-річну історію і веде свій родовід від невеличкого поселення Плоскирів або Плоскирівці. Дата заснування міста не відома, а от що стосується першої згадки, то достовірно можна стверджувати про існування Плоскирова (Плоскировець) уже у першій половині XV&nbsp;ст. На той час Поділля було ареною суперечки між литовськими князями і польським королівством, яка закінчилася на користь останніх.

Згадки XV&nbsp;століття свідчать про те, що Плоскирів тривалий час був невеличким населеним пунктом. Наступні триста років (1493&nbsp;— 1793) Плоскирів, перебуваючи під польською владою, отримав статус містечка і виконував функції центру плоскирівського староства. Тривала польська колонізація краю, непростими були відносини між українцями і поляками, особливо в релігійній сфері.

У XVII—XVIII&nbsp;століттях, після [[Люблінська унія|Люблінської унії]], збільшилась чисельність переселенців з центру Польщі, Мазовії, мазурського поозер'я, Жешувського, Люблінського, Калецького, Краківського воєводств. Заселення поляками краю тривало і у XIX&nbsp;— на початку XX&nbsp;ст.

У процесі колонізації активну роль відігравав римо-католицький костел. З часом поляки становили більшість правлячої державної, релігійної, господарської верхівки. Це призвело до того, що навіть частина українців за походженням стали називати себе поляками, прийняли католицьку віру, запроваджували польську мову, звичаї, побут, обрядовість. Проводилось окатоличення населення, закривалися православні церкви, а кількість костелів в краї неухильно збільшувалась. Так, якщо в XIV&nbsp;ст. Їх було 2, в XV&nbsp;— 6, XVI&nbsp;— 7, у XVII&nbsp;— 14, то у XVIII&nbsp;ст. їх діяло вже&nbsp;— 46. Серед них був і костьол, розташований на місці сучасної школи №&nbsp;1 нашого міста, але доля його склалася трагічно.

Римо-католицька церква мала велику кількість прекрасних костелів, які приваблювали до себе паству. Навпаки, занепад православних храмів та убогість духовенства не сприяли зростанню авторитету православ'я серед населення. Тому було видане розпорядження про будівництво соборів в містах приєднаного краю. На той час у Подільській губернії було лише два собори: Іоанно-Предтеченський в Кам'янці-Подільському і архієрейський в [[Бар (місто)|Барі]]. В краї відродується православ'я, будуються монастирі, церкви, каплиці, серед них і собор Різдва Богородиці&nbsp;— найдавніший православний храм міста, розташований на самому початку [[Вулиця Соборна (Хмельницький)|вулиці Соборної]], від якого вона і отримала свою назву.

=== Хмельницький осередок Єпархіального єпископа Кам'янець-Подільської єпархії Тернопільсько-Зборівської митрополії УГКЦ ===
Кам'янець-Подільська єпархія внаслідок багатьох історичних обставин неодноразово переживала гоніння. Станом на 2016 рік у Хмельницькому спостерігається найбільший вир релігійного життя. Саме тому він і стане осередком Єпархіального єпископа Кам'янець-Подільської єпархії.

Розвиток Церкви на Хмельниччині відбувався завдяки старанням пастирської праці Архієпископа і Митрополита Василя (Семенюка), а досвід служіння на Поділлі засвідчив про необхідність створення нової єпархії<ref>{{Cite web |url=http://www.0382.ua/news/1108938 |title=Cайт міста Хмельницького |accessdate=20 травня 2016 |archive-date=22 березня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160322215734/http://www.0382.ua/news/1108938 }}</ref>. «Відновлення цієї Єпархії найперше показує, що ми не є тут чужі. Так склалися історичні обставини, що постійно хтось нищив нашу церкву. Але ми повертаємося сюди, де наше коріння, де творилася історія, де наші діти, де створюються наші громади»,&nbsp;— доповнює отець Іван Дашкевич. Територія новоствореної єпархії охоплює усю Хмельницьку область та з 2003 року належить до Тернопільсько-Зборівської митрополії УГКЦ.

=== Собор Різдва Пресвятої Богородиці ===
За поданням науковців історія церкви починається із XVII&nbsp;століття. Перша згадка датується 1671 роком. У цей час (1670—1672&nbsp;рр.) територією Польщі, до якої входило й Поділля, здійснював «мандрівку» дипломат Жан де Куртон, абат де Пальм'єр, який насправді був представником партії, що намагалась поставити на польський престол Вишневецького. Його супроводжував Ульріх фон Вердум, молодший син барона фон Вердума, дворянина із Західної Німеччини, який вів нотатки «Щоденник подорожі, яку я здійснив у 1670—1672 роках через королівство Польське». В ньому читаємо, що на озері «є чотирикутний острів, на якому, оточений валами й частоколами стоїть місцевий замок…». За свідченням Вердума, поселення тягнулося по обидва боки озера й колись було досить великим, а нині на його території стоїть близько 30 будинків і православна Церква. У 1797&nbsp;році&nbsp;— друга згадка&nbsp;— під назвою Святителя Миколая.<ref>{{Cite web |url=http://www.welltime.com.ua/Company/309 |title=Історія церкви Різдва Пресвятої Богородиці |accessdate=13 травня 2012 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20120213060355/http://welltime.com.ua/Company/309 |archivedate=13 лютого 2012 |deadurl=yes }}</ref>
[[Файл:Собор Різдва Пресвятої Богородиці вул. Соборна, 14.jpg|міні|242x242пкс|Собор Різдва Пресвятої Богородиці вул. Соборна, 14]]
У XVIII&nbsp;столітті вона була декілька разів перебудована, але продовжувала залишатись дерев'яною. Такою маленькою вона залишалася аж до початку XIX століття. Після пожежі 1822 року було вирішено Проскурівську церкву Різдва Богородиці в її колишньому вигляді не відновлювати, а побудувати на її місці кам'яний собор<ref>{{Cite web |url=http://cbs.km.ua/?dep=1&dep_up=109&dep_cur=172 |title=Церква Різдва Богородиці |accessdate=13 травня 2012 |archive-date=4 листопада 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20131104071723/http://cbs.km.ua/?dep=1&dep_up=109&dep_cur=172 }}</ref>.

Спорудження собору почалося 1835 року, а вже 15 травня 1837 року він був освячений. Майдан біля храму оточував цегляний паркан довжиною 196&nbsp;м. Перед ним була розташована Церковна площа<ref>{{Cite web |url=http://hrami.hmarka.net/S_R_B.html |title=Собор Різдва Богородиці |accessdate=20 серпня 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20130414060713/http://hrami.hmarka.net/S_R_B.html |archivedate=14 квітня 2013 |deadurl=yes }}</ref>.

Особливою гордістю храму була стародавня, в нашій місцевості шановна, чудотворна ікона Божої Матері&nbsp;— подоби Озерянської ікони. Вже і на ті часи образ цей був старовинним. За переказами, він зберігся під час пожежі старої церкви. Ікона мала срібний вінець, замовлений місцевим справником Григорієм Лисенком. Також на ній було вісім срібних підвісок-платівок різної форми. Це жертви прочан за зцілення від хвороби.

Нині церква зберегла свій первісний вигляд, і є найстаршою з існуючих споруд Хмельницького. Відновлена копія Озерянської ікони Матері Божої. Повернулася до храму, чудотворна ікона святої рівноапостольної Марії Магдалини<ref>{{Cite web |url=http://www.tutvse.com.ua/ua/km/company/?i=3994 |title=Церква Різдва Богородиці — Хмельницький |accessdate=13 травня 2012 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20131103181057/http://www.tutvse.com.ua/ua/km/company/?i=3994 |archivedate=3 листопада 2013 |deadurl=yes }}</ref>.

=== Костел Святої Анни ===
[[Файл:Костел Св. Анни.jpg|міні|240пкс|Костел Св. Анни ХІХ ст.]]
Колись вулиця Староміська починалася від однієї з найкрасивіших споруд нашого міста&nbsp;— костелу Святої Анни, він був збудований на острові, що виник на місці злиття річок Плоскої і Південного Бугу. Цей географічний об'єкт показаний на двох найдавніших з відомих планів Проскурова, складених повітовим землеміром Дятловим 8 жовтня 1800&nbsp;р. і подільським губернським землеміром Екстером, який з 1801 по 1806&nbsp;рр. працював над географічним, гідрографічним, топографічним та економічним описом Подільської губернії. На планах також була вказана польська назва острова&nbsp;— Кемп. У цьому місці оселилися польські переселенці, які були тут посаджені наприкінці XVII&nbsp;ст. польським коронним гетьманом М. Замойським. Сталося це після того, як у 1699&nbsp;р. турки залишили Поділля, і Плоскирів та навколишні землі повернулися у володіння панів Замойських.

Плоскирівське староство виявилося повністю спустошеним, у зв'язку з чим Замойські переселяють сюди селян із польської Мазовії і мазурського Поозер'я. За переказами, значна частина польських переселенців одержали землю на захід від Плоскирова на колишніх гречаних ланах, від чого їхнє поселення отримало назву Гречана, згодом село [[Гречани]]. Так у Плоскирові та навколишніх селах з'явилися так звані мазури, нащадки яких склали основу теперішнього католицького населення міста і збудували на місці старого замку-фортеці невеличкий дерев'яний римо-католицький костел. Детальний опис цього храму містить згадане вище «Описание Проскуровского городского костёла с его движимим и недвижимим имуществом и записую сумм, пожертвованных прихожанами в 1796 году». У 1801—1804&nbsp;рр. на місці дерев'яного костелу на кошти летичівського землевласника Мацея (Матвія) Журовського (поляка, римо-католика) вимурували красивий кам'яний храм св. Анни. Після цієї події, за свідченням історика М.Орловського, для зручнішого сполучення між островом і «материковою» частиною міста була насипана земляна гребля&nbsp;— замість довгого моста, що існував раніше; саме цей міст показано на планах Дятлова і Екстера. Ще один римо-католицький храм у Проскурові був побудований у 1820&nbsp;р. На початку XX&nbsp;ст. костел Святої Анни перебудували, зробивши його ще величнішим. У 1936&nbsp;р. його закрили і почали розбирати, а в 1938&nbsp;р. те, що залишилося, висадили у повітря вибухівкою. 1946 року приміське село [[Гречани]] було приєднано до Проскурова<ref>{{Cite web |url=http://hrami.hmarka.net/SV_A.html |title=Архівована копія |accessdate=20 серпня 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20090618055850/http://hrami.hmarka.net/SV_A.html |archivedate=18 червня 2009 |deadurl=yes }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://www.anna.oleh-sj.com/ |title=Парафія св. Анни, м. Хмельницький |accessdate=26 червня 2011 |archive-date=7 липня 2011 |archive-url=https://web.archive.org/web/20110707172835/http://www.anna.oleh-sj.com/ }}</ref>.
[[Файл:Костел святої Анни, Гречани, Хмельницький.jpg|міні|240пкс|Костел святої Анни 1926&nbsp;р., Хмельницький]]
У Хмельницькому також діє '''сучасний костел св. Анни'''. Знаходиться у мкр. Гречани, на вулиці Західній Окружній,&nbsp;14.

1926 року мешканці села Гречани розпочали на цвинтарі будову каплиці. У 1928 році отець Квасьнєвський освятив каплицю (20&nbsp;м завдовжки і 7,8&nbsp;м завширшки). У 1933&nbsp;р. каплиця стала парафіяльним костелом і діяла до 1940&nbsp;р. Після війни костел використовували, як склад для зерна. З 1952 року костел відновлює роботу. Найближчі діючі костели на той час: на захід&nbsp;— Підволочиськ (70 км), на північ&nbsp;— Полонне (120 км), на південь&nbsp;— Кишинів, Молдова (300 км).

У листопаді 1953 року з тюрми звільнили о. Антонія Борисовича, і він приїхав до Гречан, крім яких обслуговував ще 8 костелів. 1957 року о. Антоній&nbsp;Борисович добудував [[Ризниця|захристію]] і один поверх&nbsp;— на житло для священника. 1967&nbsp;року біля каплиці побудували склад (зараз на цьому місці знаходиться реколекційний дім).&nbsp;У 1987—1988&nbsp;рр. о. Вітаутас Меркіс розбудував костел&nbsp;на 14&nbsp;м.&nbsp;

14 вересня 1988 року храм під титулом св. Анни (покровительки колишнього костелу) [[Консекрація|консекрував]] єпископ Нюкш з Риги. 28 квітня 2013 року єпископ&nbsp;[[Радослав Змітровіч]]&nbsp;освятив нову каплицю під титулом блаженного Папи&nbsp;Йоана Павла ІІ, а також дзвони храму, які традиційно отримали імена [[Діва Марія|Марія]], [[Йосип Назаретський|Йосип]] та [[Йоан Бейзим|Йоан]] (на честь св. Йоана Бейзима). Парафію обслуговують отці-єзуїти, черниці згромадження Сестер Дочок Пресвятого Серця Пресвятої Діви Марії та монахині Сестер Служниць Святого Духа<ref>{{Cite web|url=http://rkc.in.ua/index.php?l=u&m=k&f=ochm__&p=hm__hman|title=Костели і каплиці України. ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ - Гречани (Плоскирів). Костел св. Анни|website=rkc.in.ua|accessdate=2017-07-06|archive-date=2017-03-17|archive-url=https://web.archive.org/web/20170317150439/http://rkc.in.ua/index.php?l=u&m=k&f=ochm__&p=hm__hman}}</ref>.

=== Зміни в релігійному житті краю в кінці XVIII&nbsp;ст. ===
Після приєднання Поділля до Російської імперії в результаті поділів Польщі у 1793&nbsp;році сталися різкі зміни в релігійному житті. Експансія католицизму на схід була припинена, російський уряд всіляко підтримував православ'я як один з основних засобів зміцнення свого впливу в краї. З цією метою у 1795&nbsp;р. імператорським указом була створена Подільська губернія, центром одного з повітів якої зазначено Плоскирів, назва якого змінилась на Проскурів. Вона дуже швидко прижилася, бо була співзвучна зі словом «проскура»&nbsp;— так іменують хлібець, котрий вживається у православних обрядах. Цим указом створювалась самостійна Брацлавська і Подільська єпархія ІІ розряду з центром в місті Барі.

Першим єпископом Брацлавським та Подільським був призначений член Синодальної контори, архімандрит Донського монастиря&nbsp;— Іоаннікій. Для того, щоб здійснювати ефективніший нагляд у найвіддаленіших кутках просторої єпархії, за наполегливою вимогою єпископа були створені посередницькі центри на місцях, для чого у повітових містах, у свою чергу, були створені духовні правління. Ці правління у 1796&nbsp;році були відкриті в 13 містах Подільської губернії. Для зручності в управлінні єпархія була поділена на благочинні управління, округи, які очолювали благочинні. Проскурівське духовне правління, що спочатку знаходилось у Чорному Острові, 27 липня 1796 року було переведене в Проскурів. Із заснуванням таких правлінь повітові міста перетворились у своєрідні центри духовного життя, де виникла необхідність привести до відповідного рівня храми.

=== Свято-Покровський Кафедральний собор ===
[[Файл:Orthodox Cathedral Khmelnytsky.jpg|міні|240пкс|Свято-Покровський Кафедральний собор]]
Головний православний храм міста&nbsp;— Свято-Покровський кафедральний собор<ref>{{Cite web |url=http://hrami.hmarka.net/S_P_K.html |title=Архівована копія |accessdate=20 серпня 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20090618055855/http://hrami.hmarka.net/S_P_K.html |archivedate=18 червня 2009 |deadurl=yes }}</ref> (Українська Православна Церква). Він знаходиться поблизу перехрестя вул. Володимирської з Кам'янецькою. У XVIII&nbsp;— XIX&nbsp;ст. ця частина міста, де нині височить собор, вважалася околицею Проскурова та 1824 року, згідно з генеральним планом забудови міста, була відведена під християнський цвинтар. Приблизно в ті ж роки в центрі цвинтаря побудували невелику церкву, освячену на честь Покрови Пресвятої Богородиці.

=== Синагога ===
Нещодавно в одному з найстаріших куточків міста&nbsp;— провулку Пекарському, відбулося відкриття відновленої [[Синагога|синагоги]]. Вона була побудована у 1890 році, пережила багато лихоліть. 2009 року була реконструйована.<ref>[http://www.proskurov.info/news/society/4243-2009-09-16-15-22-48 Повна інформація про Синагогу]</ref>
[[Файл:Синагога, Хмельницький.jpg|міні|240пкс|Синагога на Пекарській вулиці]]
Ще одна синагога збудована у XVIII—XIX&nbsp;ст. у прибузьких кварталах міста. Серед одноповерхової скупченої забудови цих кварталів виділялася будівля Великої хоральної синагоги, яка первісно була дерев'яною (споруджена у XVIII&nbsp;ст.), а наприкінці XIX&nbsp;ст. перебудована на цегляну. У 1938&nbsp;р. синагогу закрили, а після війни перетворили на спортивний зал товариства «Спартак». Наприкінці 1950-х років квартал навколо синагоги повністю перебудували: спорудили триповерховий навчальний корпус кооперативного технікуму, дещо пізніше до нього прибудували ще один корпус цього закладу освіти, гуртожиток та житловий будинок. Таким чином синагога опинилася у подвір'ї технікуму і була знесена у 1991&nbsp;р. Тепер на її місці побудований спортивний зал кооперативного коледжу.
{{main|Синагога ремісників (Хмельницький)}}

=== Римо-Католицька парафія Христа Царя Всесвіту ===
[[Файл:Hrista-Carya.jpg|міні|240пкс|[[Костел Христа Царя Всесвіту (Хмельницький)|Костел Христа Царя Всесвіту]] (Виставка)]]Парафія Христа Царя Всесвіту вважається однією з найчисельніших парафій України. Ще 20 років тому цього храму і парафії не існувало.

На початку 1990-х років у Хмельницькому існувала лише парафія [[Анна (мати Діви Марії)|святої Анни]] у Гречанах. Маленька капличка не вміщала парафіян, число яких постійно зростало. Отець Вітаултас Меркес&nbsp;— настоятель парафії св. Анни&nbsp;— звернувся до місцевої влади з проханням про виділення землі під будівництво нового храму. Міська влада у 1990&nbsp;р. дала дозвіл на купівлю землі. А вже у січні 1991 року була зведена тимчасова каплиця Христа Царя Всесвіту. Одночасно розпочалось будівництво великого храму. Сьогодні ця грандіозна споруда є окрасою міста.
[[Файл:Пам’ятник Папі Римському 2.jpg|міні|240пкс| Пам'ятник Папі Івану Павлу ІІ]]
Також на території храму розташований Будинок святого отця Піо. Спочатку він використовувався для потреб парафії. Але згодом був переданий сестрам ордену Дочок Непорочного Серця Пресвятої Діви Марії, що служать при храмі. На сьогодні у будинку проживає 9 дітей сиріт, якими опікуються сестри.

Щороку вулицями міста Хмельницького проходять процесії: театралізована Хресна Дорога у Страсну П'ятницю (остання п'ятниця перед Великоднем), на свято Божого Тіла (у червні) і на свято Пресвятої Діви Марії Розарієвої (7 жовтня).

31 серпня 2014 року встановили Пам'ятник [[Іван Павло II|Івану Павлу ІІ]] на території храму<ref>{{Cite web |url=http://vsim.ua/Foto-dnya/foto-dnya-u-hmel-nic-komu-osvyatili-pam%E2%80%99yatnik-papi-rims-komu-10413177.html |title=Архівована копія |accessdate=7 травня 2015 |archive-date=1 травня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150501222311/http://vsim.ua/Foto-dnya/foto-dnya-u-hmel-nic-komu-osvyatili-pam%E2%80%99yatnik-papi-rims-komu-10413177.html }}</ref>. 19 грудня 2021 року було освячено каплицю св. Домініка [[Орден Домініканців|ордену домініканців]] та душпастирські приміщення.

== Храми ==

=== [[Християнство]] ===

==== [[Римсько-католицька церква в Україні|Римсько-католицька церква]] ====
[[Костел Христа Царя Всесвіту (Хмельницький)|Костел Христа Царя Всесвіту]]

Костел Святої Анни

[[Костел Непорочного Серця Пресвятої Діви Марії]]

Костел Святих апостолів Петра і Павла

Каплиця Святого Домініка 

==== [[Українська греко-католицька церква]] ====
Катедральний собор Різдва Пресвятої Богородиці

==== [[Православна церква України]] ====
[[Свято-Андріївський кафедральний собор (Хмельницький)|Свято-Андріївський кафедральний собор]]

==== [[Протестантизм]] ====
Церква «Дім Євангелія» (Баптизм)

Церква «Спасіння» (П'ятидесятництво)

[[Церква адвентистів сьомого дня]]

=== [[Юдаїзм]] ===
[[Синагога ремісників (Хмельницький)|Синагога ремісників]]
{| class="graytable" style="text-align:center"
|+
| width="20%" |[[Файл:Храм Георгія Побідоносця. 2017р.jpg|center|230px]]
| width="20%" |[[Файл:Хмельницкий. Костёл Крови Христа..jpg|center|230px]]
| width="20%" |[[Файл:Собор апостола Андрія1.jpg|center|230px]]
|-
|Свято-Георгіївський храм
|[[Костел Христа Царя Всесвіту (Хмельницький)|Костел Христа Царя Всесвіту]]
|Собор Андрія Первозванного
|}

== Адміністративний поділ ==
[[Файл:Хмельницька ОДА.jpeg|міні|240px|[[Майдан Незалежності (Хмельницький)|Майдан Незалежності]] і [[Хмельницька обласна державна адміністрація|Хмельницька ОДА]]]]
[[Файл:Площа на гагаріна.jpg|міні|240пкс|Площа біля Філармонії на вул. Гагаріна]]
[[Файл:Хмельницький, вулиця Панаса Мирного, ЖК «.Агора», фото 1.jpg|міні|240пкс|вулиця Панаса Мирного (Озерна)]]
Хоча місто Хмельницький не має офіційного поділу на райони, але можна чітко визначити 10 мікрорайонів (Гречани, Дубове, Заріччя, Книжківці, Лезневе, Озерна, Південно-Західний, Ракове, Ружична, Центральний), а також ці мікрорайони діляться на окремі масиви (Ближні та Дальні Гречани («Восток»), Ближнє Ракове та ін.) та історичних частин міста (Новий План, Завалля, Старе Місто та ін.). На сучасному етапі розвитку міста будуються нові мікрорайони на околицях міста такі, як Перший парковий мікрорайон<ref>{{Cite web |url=http://www.skyscrapercity.com/showthread.php?t=1653249 |title=Архівована копія |accessdate=22 квітня 2015 |archive-date=5 липня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150705154739/http://www.skyscrapercity.com/showthread.php?t=1653249 }}</ref>, Дивокрай, Відрадний та ін.

=== Історичні місцевості ===
{| Class="wikitable" width="45%"
|- bgcolor="#07d770"
! Правий берег Південного Бугу!! Лівий берег Південного Бугу
|-
| «Болгари» || [[Виставка (Хмельницький)|Виставка]]
|-
| Високе (район цегельного заводу) || Дехтярка
|-
| [[Гречани(Хмельницький)|Гречани]] ||Дивокрай
|-
| Дальні Гречани ||Заріччя
|-
| [[Дубове (Хмельницький)|Дубове]]|| [[Лезневе]]<ref>{{Cite web|url=http://proskurov.info/component/content/article/70-streets/2726|title=Архівована копія|accessdate=11 листопада 2011|archive-date=18 вересня 2011|archive-url=https://web.archive.org/web/20110918084832/http://proskurov.info/component/content/article/70-streets/2726}}</ref>
|-
|Завалля<ref>{{Cite web|url=http://proskurov.info/component/content/article/70-streets/2722|title=Архівована копія|accessdate=11 листопада 2011|archive-date=18 вересня 2011|archive-url=https://web.archive.org/web/20110918010113/http://proskurov.info/component/content/article/70-streets/2722}}</ref>|| Молодіжний (біля с. Лісові Гринівці)
|-
| «Кавказ» || [[Озерна (Хмельницький)|Озерна]]<ref>{{Cite web|url=http://proskurov.info/component/content/article/70-streets/2727|title=Архівована копія|accessdate=11 листопада 2011|archive-date=18 вересня 2011|archive-url=https://web.archive.org/web/20110918081347/http://proskurov.info/component/content/article/70-streets/2727}}</ref>
|-
| Кам'янецький переїзд ||Отрадне
|-
| [[Книжківці]]<ref>{{Cite web|url=http://proskurov.info/component/content/article/70-streets/2725|title=Архівована копія|accessdate=11 листопада 2011|archive-date=18 вересня 2011|archive-url=https://web.archive.org/web/20110918084826/http://proskurov.info/component/content/article/70-streets/2725}}</ref>||
|-
| Кудрянка (або Самець) ||
|-
| Новий план (План) ||
|-
| [[Південно-Західний мікрорайон]]||
|-
| [[Ракове (Хмельницький)|Ракове]]||
|-
| [[Ружична]]||
|-
| Старе місто (старий базар)<ref>{{Cite web|url=http://proskurov.info/component/content/article/70-streets/2720|title=Архівована копія|accessdate=11 листопада 2011|archive-date=18 вересня 2011|archive-url=https://web.archive.org/web/20110918081342/http://proskurov.info/component/content/article/70-streets/2720}}</ref>||
|-
| Старий аеропорт ||
|-
| Тарабанівка ||
|-
| Фельштинський переїзд (Львівське шосе)<ref>{{Cite web|url=http://proskurov.info/component/content/article/70-streets/2730|title=Архівована копія|accessdate=11 листопада 2011|archive-date=18 вересня 2011|archive-url=https://web.archive.org/web/20110918081357/http://proskurov.info/component/content/article/70-streets/2730}}</ref>||
|-
| ||
|-
| ||
|-
|}

=== Вулиці міста ===
На карті Хмельницького зафіксовано більше 500 вулиць, провулків, проїздів та майданів<ref>{{Cite web |url=http://proskurov.info/about/streets |title=Архівована копія |accessdate=8 січня 2011 |archive-date=29 січня 2011 |archive-url=https://web.archive.org/web/20110129002125/http://www.proskurov.info/about/streets }}</ref>. У 1824 році розпочалась повна перебудова міста після великої пожежі, яка сталася у 1822 році.
Генеральний план перебудови був розроблений подільським губернським землеміром В.&nbsp;Рудлицьким та архітектором Вільямсом Гесте.
[[Файл:Червоні буки по вулиці Гагаріна, Хмельницький.jpg|міні|240пкс|вул. Старобульварна (нині&nbsp;— нині Гагаріна) на задньому плані [[Хмельницька міська рада]]]]
План мав чіткий поділ на вулиці, вся територія міста була поділена на 51 квартал та 403 садибні ділянки. За цим планом були прокладені всі основні вулиці центральної частини міста (такий розподіл зберігся до наших часів). Окреслилися та отримали назви вулиці Соборна, Купецька (нині&nbsp;— Подільська), Дворянська (нині&nbsp;— Володимирська), Комерційна (нині&nbsp;— Грушевського), Аптекарська (нині&nbsp;— Проскурівського підпілля), Реміснича (нині&nbsp;— Вайсера), Мільйонна (нині&nbsp;— Театральна/Героїв Майдану), Старобульварна (нині&nbsp;— нині Гагаріна та частина Свободи), та інші. Центральними залишилися і вище згадані поштові шляхи: дорога на Летичів отримала назву вулиця Олександрівська (нині&nbsp;— [[Вулиця Проскурівська (Хмельницький)|Проскурівська]]), а на Кам'янець&nbsp;— [[Вулиця Кам'янецька (Хмельницький)|Кам'янецька]].
Нові вулиці (за новим перспективним планом землеміра Подільської Палати державних маєтностей В. Осецького: Велика Вокзальна (нині&nbsp;— Шевченка), Мала Вокзальна (нині&nbsp;— Пилипчука), Новобульварна (нині&nbsp;— Франка) та інші. З'явилися перші вулиці за лінією залізниці, на відведених для військового відомства землях і у передмісті Дубове. Таким чином, на початку XX століття (дані на 1909&nbsp;р.) у Проскурові було 38 вулиць та провулків.
XX—XXI століття принесли Хмельницькому бурхливу розбудову та перейменування більшості вулиць центральної частини міста, перетворення його з невеликого торгово-ремісничого міста у регіональний та обласний центр<ref>{{Cite web |url=http://education.km.ua/?dep=page&dep_up=335&dep_cur=343 |title=Архівована копія |accessdate=15 травня 2016 |archive-date=4 червня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160604094711/http://education.km.ua/?dep=page&dep_up=335&dep_cur=343 }}</ref><ref>{{Cite book
|title=Вулиці Хмельницького
|last=Єсюнін
|first=Сергій
|year=2018
|publisher=Володимир Андріїшин
|location=Тернопіль
|pages=160
|language=українська
|isbn=978-617-7521-12-8
}}</ref>.

== Населення ==
{{Детальніше|Населення Хмельницького}}
{| align="left" border="0" cellspacing="2" cellpadding="5" style="border:1px solid #AAAAAA;"
|- bgcolor="#aaaa00"
|+ style="font-weight: bold; font-size: 1.1em; margin-bottom: 0.5em"| Зміна чисельності населення
|- bgcolor="#eeeeee"
! 1897 !! 1907 !! 1920 !! 1926 !! 1939 !! 1943 !! 1959 !! 1970 !! 1979 !! 1989 !! 2001 !! 2012 !! 2013!! 2014 !! 2020
!2022
|- bgcolor="#ffffff"
| align=center| 22 855
| align=center| 26 200
| align=center| 19 000
| align=center| 27 000
| align=center| 37 000
| align=center| 12 510
| align=center| 62 473
| align=center| 112 959
| align=center| 171 801
| align=center| 236 938
| align=center| 253 994
| align=center| 263 703
| align=center| 264 989
| align=center| 266 612
| align=center| 273 895
|274 452
|}
{{-}}

Національний склад міста Хмельницький за даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року: 88,3&nbsp;%&nbsp;— українці, 7,9&nbsp;%&nbsp;— росіяни, 2,0&nbsp;%&nbsp;— поляки, 0,4&nbsp;%&nbsp;— білоруси, 0,3&nbsp;%&nbsp;— євреї.<ref name="ethnic2001" />

Історична динаміка національного складу Хмельницького за результатами переписів населення:
{| class="standard"
|-
! ||1926<ref name="census1926">Всесоюзная перепись населения 1926 года. М.: Издание ЦСУ Союза ССР, 1928-29</ref>||1939<ref>{{Cite web |url=http://demoscope.ru/weekly/ssp/ussr_nac_39_ra.php?reg=181 |title=Всесоюзная перепись населения 1939 года. Национальный состав населения районов, городов и крупных сел союзных республик СССР. Проскуровский горсовет |accessdate=28 квітня 2015 |archive-date=22 грудня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20151222153143/http://demoscope.ru/weekly/ssp/ussr_nac_39_ra.php?reg=181 }}</ref> ||1959<ref>В.&nbsp;М.&nbsp;Кабузан&nbsp;— [http://ru.scribd.com/doc/119074830/Кабузан-В-М-Украинцы-в-мире-динамика-численности-и-расселения#scribd Украинцы в мире. Динамика численности и расселения 20-е годы XVIII века&nbsp;— 1989 год.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150707154921/https://ru.scribd.com/doc/119074830/Кабузан-В-М-Украинцы-в-мире-динамика-численности-и-расселения#scribd |date=7 липня 2015 }}</ref>||1989<ref name="ethnic2001"/>||2001<ref name="ethnic2001">http://2001.ukrcensus.gov.ua/results/general/nationality/khmelnytskyi/ {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160304204851/http://2001.ukrcensus.gov.ua/results/general/nationality/khmelnytskyi/ |date=4 березня 2016 }} Про кількість та склад населення Хмельницької області за підсумками Всеукраїнського перепису населення 2001 року</ref>
|-
| [[українці]]||39,0||44,1||57,6||79,0||88,3
|-
| [[росіяни]]||7,8||8,1||19,4||14,2||7,9
|-
| [[поляки]]||9,7||7,8||11,2||3,2||2,0
|-
| [[євреї]]||41,9||38,7||10,4||2,3||0,3
|}
{{-}}

== Географія ==

=== Клімат ===
Місто розташоване в помірно-континентальному кліматі з теплим літом, м'якою зимою і достатньою кількістю опадів. Він сформувався під впливом різноманітних чинників. Головним з них є географічна широта, з якою пов'язана висота Сонця над горизонтом і величина сонячної радіації. Висота Сонця над горизонтом на території області в червні в полудень досягає 63-65°, в грудні&nbsp;— 16-18°, а в рівнодення&nbsp;— 39,5-41,5.° Тривалість дня змінюється від 8 до 16,5 години.
Неоднакові показники висоти Сонця над горизонтом та зміни хмарності протягом року впливають на зміну сонячної радіації від 130 кал/см<sup>2</sup> в грудні до 530 кал/см<sup>2</sup> в червні, досягаючи за рік 101 ккал/см<sup>2</sup>.

{{Клімат міста
|Місто_род=Хмельницького
|Джерело=[https://en.climate-data.org/location/3017/ https://en.climate-data.org/location/3017/], [https://meteolabs.com.ua/укр/клімат/хмельницький/ Клімат та погода Хмельницький]
| Січ_сер=  -5.3           | Січ_сер_опади=37
| Лют_сер=  -4.0          | Лют_сер_опади=38
| Бер_сер=  0.3          | Бер_сер_опади=32
| Кві_сер=  7.9          | Кві_сер_опади=49
| Тра_сер= 13.9          | Тра_сер_опади=67
| Чер_сер= 17.2          | Чер_сер_опади=103
| Лип_сер= 18.5          | Лип_сер_опади=104
| Сер_сер= 17.5          | Сер_сер_опади=68
| Вер_сер= 13.7          | Вер_сер_опади=53
| Жов_сер= 8.0           | Жов_сер_опади=33
| Лис_сер= 2.3           | Лис_сер_опади=41
| Гру_сер= -2.5          | Гру_сер_опади=43
| Рік_сер= 7.3           | Рік_сер_опади=668
| Січ_сер_мін= -8.5       | Січ_сер_макс=-2.1
| Лют_сер_мін= -7.3        | Лют_сер_макс=-0.7
| Бер_сер_мін= -3.5        | Бер_сер_макс=4.1
| Кві_сер_мін= 2.9         | Кві_сер_макс=13.0
| Тра_сер_мін= 8.4        | Тра_сер_макс=19.4
| Чер_сер_мін= 11.9       | Чер_сер_макс=22.6
| Лип_сер_мін= 13.3        | Лип_сер_макс=23.7
| Сер_сер_мін= 12.2        | Сер_сер_макс=23.1
| Вер_сер_мін= 8.5        | Вер_сер_макс=19.0
| Жов_сер_мін= 3.6         | Жов_сер_макс=12.5
| Лис_сер_мін= -0.5        | Лис_сер_макс=5.2
| Гру_сер_мін= -6.1        | Гру_сер_макс=0.2
| Рік_сер_мін= 2.9      | Рік_сер_макс=11.7
|Січ_а_макс = 11.0
|Лют_а_макс = 17.1
|Бер_а_макс = 22.8
|Кві_а_макс = 28.5
|Тра_а_макс = 43.0
|Чер_а_макс = 31.4
|Лип_а_макс = 35.5
|Сер_а_макс = 35.0
|Вер_а_макс = 36.2
|Жов_а_макс = 26.6
|Лис_а_макс = 20.0
|Гру_а_макс = 12.8
|Рік_а_макс = 43.0
|Січ_а_мін = -30.5
|Лют_а_мін = -28.2
|Бер_а_мін = -23.6
|Кві_а_мін = -6.3
|Тра_а_мін = -10.5
|Чер_а_мін = 2.8
|Лип_а_мін = 3.6
|Сер_а_мін = 2.1
|Вер_а_мін = -2.1
|Жов_а_мін = -11.4
|Лис_а_мін = -17.0
|Гру_а_мін = -25.4
|Рік_а_мін = -30.5
| Січ_вода=
| Лют_вода=
| Бер_вода=
| Кві_вода=
| Тра_вода=
| Чер_вода=
| Лип_вода=
| Сер_вода=
| Вер_вода=
| Жов_вода=
| Лис_вода=
| Гру_вода=
| Рік_вода=
|}}

=== Гідрологія міста ===
[[Файл:Південий Буг у Хмельницькому.jpg|міні|240пкс|Південний Буг в Хмельницькому (позаду [[Острів кохання (Хмельницький)|острів Кохання]])]]
Із заходу на схід Хмельницького протікає річка [[Плоска (річка)|Плоска]]&nbsp;— притока [[Південний Буг|Південного Бугу]], який теж протікає містом. Плоска є невеликою річкою в в західній частині міста в районі Гречан і є окрасою парку ім. Чекмана, вона розтікається у вигляді каналів.
[[Південний Буг]]&nbsp;— друга за величиною річка краю, що впадає в [[Чорне море]]. Довжина її становить 792&nbsp;км. Хмельниччині належить верхів'я річки завдовжки 120 кілометрів.

=== Природно-заповідний фонд ===
Ботанічні пам'ятки природи: [[Алея каштана кінського (пам'ятка природи, Хмельницький)|Алея каштана кінського]], [[Бук червоний (Хмельницький, вул. Гагаріна)|Бук червоний (вул. Гагаріна)]], [[Бук червоний (Хмельницький, вул. Героїв Майдану)|Бук червоний (вул. Героїв Майдану)]], [[Горіх чорний (Хмельницький)|Горіх чорний]], [[Липа звичайна (пам'ятка природи, Хмельницький)|Липа звичайна]].

Дендрологічні парки: [[Дендропарк «Поділля» (Хмельницький)|«Поділля»]].

Ботанічні сади: [[Ботанічний сад Хмельницького національного університету]].

Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва: [[Заріччя (парк)|Заріччя]], [[Сквер імені Тараса Шевченка (Хмельницький)|Сквер ім. Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченка]], [[Парк культури і відпочинку імені Михайла Чекмана|Парк ім. М. Чекмана]].

== Економіка ==
До 1920 року в Проскурові була напівкустарна промисловість (харчова), сьогодні місто є промисловим центром.

Хмельницькі підприємства виробляють чимало промислової продукції України. Для розвитку промисловості тут є сприятливі умови: достатня кількість трудових ресурсів, нерудних копалин, сільськогосподарської сировини. На їх основі сформувались галузі харчової, легкої, машинобудівної промисловості, виробництво будівельних матеріалів. Розвинуті також деревообробна, паливно-енергетична, хімічна та інші галузі. Важливе місце серед галузей промисловості займає машинобудування. Підприємства цієї галузі випускають верстати, ковальсько-пресове устаткування, трансформатори, дереворізальні інструменти, плуги, сільськогосподарські машини, кабель, електротехнічні вироби. Найбільші підприємства області&nbsp;— виробничі об'єднання «Укрелектроапарат», «Катіон», «Термопластавтомат», ковальсько-пресового устаткування, заводи трансформаторних підстанцій, тракторних агрегатів у Хмельницькому.

=== Промисловість ===
[[Файл:ЗАТ Хмельницька кондитерська фабрика.jpg|міні|240пкс|[[Хмельницька кондитерська фабрика «Кондфіл»|ЗАТ Хмельницька кондитерська фабрика «Кондфіл»]]]]
Найбільшу питому вагу в структурі промислового виробництва міста займають хімічна і нафтохімічна галузь&nbsp;— 28,1&nbsp;%, машинобудівна промисловість&nbsp;— 25,3&nbsp;%, харчова галузь&nbsp;— 19&nbsp;% та будівельна промисловість&nbsp;— 7,3&nbsp;%.
[[Файл:Промислова зона Хм.jpg|міні|240пкс|Хмельницький цукровий завод]]
Стабільно працюють та нарощують обсяги виробництва [[ВАТ «Укрелектроапарат»]]<ref>{{Cite web |url=http://www.uea.com.ua/ |title=ВАТ «Укрелектроапарат» |accessdate=28 липня 2010 |archive-date=19 березня 2011 |archive-url=https://web.archive.org/web/20110319033744/http://uea.com.ua/ }}</ref>, ТОВ «Хекро Пет ЛТД», ЗАТ «Маслосирбаза», [[ВАТ «Хмельницькзалізобетон»]]<ref>{{Cite web |url=http://www.hzb.com.ua/ |title=ВАТ «Хмельницькзалізобетон» |accessdate=29 липня 2010 |archive-date=2 березня 2010 |archive-url=https://web.archive.org/web/20100302090137/http://www.hzb.com.ua/ }}</ref>, СП «Агро Поділля», ТОВ «Трансформатор сервіс», МПП «Схід», [[Хмельпиво|ВАТ «Хмельницький обласний пивзавод»]], КП «Комбінат будівельних матеріалів», ВАТ завод «Строммашина», «[[Вішак|Wishak]]» та інші.

З початку 2007 року поступово почали нарощувати обсяги промислового виробництва [[Хмельницька кондитерська фабрика|ЗАТ «Кондфіл»]]<ref>{{Cite web |url=http://www.kondfil.com.ua/ |title=Вебсайт Хмельницької кондфабрики |accessdate=29 липня 2010 |archive-date=13 грудня 2010 |archive-url=https://web.archive.org/web/20101213150352/http://kondfil.com.ua/ }}</ref> та ВАТ завод «Нева», на яких в останні роки спостерігався спад виробництва. На даний момент ВАТ завод «НЕВА» припинив свою роботу, [[Хмельницька кондитерська фабрика «Кондфіл»|ЗАТ «Кондфіл»]] проводить процедуру банкрутства з 2017 року.

У січні-серпні 2007 року промисловими підприємствами усіх галузей реалізовано промислової продукції (робіт, послуг) у відпускних цінах на 1643,7&nbsp;млн грн, це становить 33,1&nbsp;% до загального обсягу по області і збільшився на 394,6&nbsp;млн грн, у порівнянні із січнем-серпнем 2006 року. Обсяг реалізованої промислової продукції на одну особу по місту склав 6375,3 грн, що майже у 1,8 рази перевищує аналогічний показник по області (3637 грн) та на 1507 грн більше, ніж у відповідному періоді минулого року.

Темп приросту продуктивності праці по м. Хмельницькому за січень-серпень 2007 року склав 19,4&nbsp;%, за відповідний період 2006 року&nbsp;— 18,1&nbsp;%.

У місті Хмельницькому промислові підприємства усіх галузей успішно працюють над вдосконаленням своєї продукції до рівня європейських стандартів. На 11 промислових підприємствах впроваджено сертифікацію власної системи якості на відповідність державному стандарту ISO 9001 версії 2001 року. Це такі підприємства, як ВАТ «Укрелектроапарат», ДП «Новатор», ПП «Вуд», ЗАТ «Маслосирбаза», ЗАТ «Інтерлит», ТОВ «Тін&nbsp;— Імпекс», ДП «Альма-Шкіргалантерея», ТОВ «Хекро Пет ЛТД», ВАТ «Хмельницькобленерго», ТОВ «Укрелком», ВАТ «Хмельницькзалізобетон». Підготовка до впровадження стандарту ISO 9001 в цей час{{коли}} проводиться на ТОВ «Трансформатор сервіс», ВАТ «Хмельницький механічний завод» та ВАТ «Хмельницький обласний пивзавод».

Так, трансформаторні підстанції різних модифікацій, що виробляються на ВАТ «Укрелектроапарат» постачаються більш ніж у 30 країн світу; різнопланова продукція ДП «Новатор» знана, як в місті, так і в 15 країнах ближнього та дальнього зарубіжжя; майже 60&nbsp;% загальних обсягів виробництва ВАТ «АК Адвіс» є експортні поставки; попит має продукція ВАТ «Хмельницькзалізобетон»&nbsp;— 30&nbsp;% якої реалізується по всій Україні. З найкращої сторони в місті та за його межами зарекомендувала себе продукція підприємств харчової промисловості. Майже 30&nbsp;% загальних обсягів виробництва ЗАТ «Хмельницька маслосирбаза» експортується в країни СНД. Споживачі продукції з товарною маркою «Вершковий рай» задоволені якістю та ціновими показниками товару. Майже 74&nbsp;% продукції ТзОВ «Хмельницький комбінат хлібопродуктів» експортується у 7 країн СНД. Живе пиво [[Хмельпиво|ВАТ «Хмельницький обласний пивзавод»]] отримало високу оцінку від жителів та гостей нашого міста.

У вересні 2018 року в Хмельницькому [[Sumitomo Electric Bordnetze]] (SEBN) відкриває в Хмельницькому перший цех заводу з виробництва кабельно-провідникової продукції для автомобілів концерну Vollkswagen на 2000 робочих місць.<ref>{{cite web |url=http://uprom.info/news/cars/nimetske-pidpriyemstvo-vidkrivaye-zavod-v-hmelnitskomu-na-2-tisyachi-robochih-mists/ |title=Німецьке підприємство відкриває завод в Хмельницькому на 2 тисячі робочих місць |author= |date=2018-07-17 |website=http://uprom.info/ |publisher=[[Національний промисловий портал]] |accessdate=17 липня 2018 |archive-date=2018-07-17 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180717183549/http://uprom.info/news/cars/nimetske-pidpriyemstvo-vidkrivaye-zavod-v-hmelnitskomu-na-2-tisyachi-robochih-mists/ }}</ref>

=== Торгівля ===
Місто Хмельницький відоме на всю Україну як місто торгівлі. Річ у тому, що саме тут розташований один з найбільших ринків Європи&nbsp;— [[хмельницький речовий ринок]]. Сюди приїздять люди не тільки зі всієї України, а й з Польщі, Білорусі, Молдови та інших найближчих країн-сусідів.
[[Файл:ТЦ Плаза в Хмельницькому.jpg|міні|ліворуч|250пкс|«Либідь Плаза»]]
У 2007 році на південь від міста на території села [[Розсоша]] біля [[Хмельницький (аеропорт)|Хмельницького аеропорту]] було відкрито ТСЦ «Поділля» площею 22 га, де було облаштовано 4 700 торговельних павільйонів<ref>{{Cite web |url=http://gazeta.ua/articles/ukraine-newspaper/_na-vidkrittya-rinku-prijihav-igor-kondratyuk/175291 |title=Землякова Т. На відкриття ринку приїхав Ігор Кондратюк // Газета по-українськи. — № 418. — 31 липня 2007. |accessdate=31 серпня 2013 |archive-date=3 листопада 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20131103154701/http://gazeta.ua/articles/ukraine-newspaper/_na-vidkrittya-rinku-prijihav-igor-kondratyuk/175291 }}</ref>. ТСЦ «Поділля» позиціонувалося як заміна існуючому Хмельницькому речовому ринку. Будівництво ТСЦ відбувалося зі скандалами&nbsp;— про незаконність проєкту, брудні інвестиції заявляли місцева влада, громадські організації та торговці з інших ринків Хмельницького, народні депутати України [[Бірюк Лев Васильович|Лев Бірюк]], [[Тягнибок Олег Ярославович|Олег Тягнибок]], [[Співачук Володимир Леонідович|Володимир Співачук]]<ref>{{Cite web |url=http://ngp-ua.info/2013/06/5962 |title=Тараненко В. Зарплатні борги базару-привида ТСЦ «Поділля» влада виплатять без власників? // Незалежний громадський портал. — 25 червня 2013. |accessdate=31 серпня 2013 |archive-date=22 грудня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20151222164122/http://ngp-ua.info/2013/06/5962 }}</ref>. Зрештою, ринок так і не запрацював, хоча вартість торгового місця на ньому доходила до 24 тисяч доларів<ref>{{Cite web |url=http://ngp-ua.info/2012/12/2370 |title=Тараненко В. Екс-заступниця хмельницького міського голови не бачить перспектив «мертвому» ринку «ТСЦ Поділля» // Незалежний громадський портал. — 18 грудня 2012. |accessdate=31 серпня 2013 |archive-date=13 листопада 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20131113130244/http://ngp-ua.info/2012/12/2370 }}</ref>.

Також розвивається інтернет-торгівля. Головні торговельні центри Хмельницького&nbsp;— «ОАЗИС», «Таврія В», «Либідь Плаза», «Променад Олександрівський», «[[Атріум]]», «[[Пасаж (торговий центр)|Пасаж»]], [[ЦУМ]], «Торговельний Центр» (відомий, як Дитячий світ), «Дубово», «Ріко», «[[Тритон (торговий центр)|Тритон»]], «Сіті Центр ХМ», «Ультрамарин», «Торговий Дім на Подільській».

=== Ярмарки ===
У місті декілька раз на рік відбуваються різні ярмарки. Частіше всього вони відбуваються на вулиці Прибузькій просто неба. [[Хмельницький сільськогосподарський ярмарок]] супроводжують такі розваги, як вистави музичних колективів [[Поділля]], ігри та конкурси.
* На вулиці Прибузькій відбуваються [[Хмельницький сільськогосподарський ярмарок|сільськогосподарські ярмарки]], де в широкому асортименті представлені насіння, саджанці, ковбасні, хлібобулочні вироби, борошно, крупи, макаронні вироби, молочна продукція, риба та інші продовольчі товари.
* У Хмельницькій торгово-промисловій палаті проходять ярмарки інституційного розвитку для організацій, які займаються розвитком громадянського суспільства. Це місце, де користувачі знаходять собі надійних та професійних виконавців, де проводять майстер-класи відомі практиків у сфері інституційного розвитку. Ярмарок інституційного розвитку організовує Ресурсний центр ГУРТ в рамках проєкту «Інвестуймо в інституційну спроможність громадянського суспільства», що реалізується в межах програми «Об'єднуємося заради реформ (UNITER)», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та виконується Pact, Inc<ref>{{Cite web |url=http://moyagazeta.com/news/a-5851.html |title=Регіональний ярмарок інституційного розвитку |accessdate=12 вересня 2011 |archive-date=3 листопада 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20131103211300/http://moyagazeta.com/news/a-5851.html }}</ref>.
* Щороку відбувається традиційний [[Різдвяний ярмарок (Хмельницький)|Хмельницький різдвяний ярмарок]].

== Транспорт ==
Рух міського транспорту, який курсував за встановленою схемою з 2007 року, було реорганізовано у січні 2013 року<ref>{{Cite web |url=http://www.khmelnytsky.com/index.php?option=com_content&view=article&id=8976%3A-24112011---1246-q- |title=Хмельницька міська рада. Рішення від 24.11.2011 р. № 1246 Про затвердження переліків міських автобусних маршрутів загального користування та маршрутів міського електричного транспорту м. Хмельницького з необхідною кількістю транспортних засобів на них |accessdate=22.03.2013 |archive-date=16.10.2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20131016083808/http://www.khmelnytsky.com/index.php?option=com_content&view=article&id=8976%3A-24112011---1246-q- }}</ref>.

=== Хмельницький тролейбус ===
{{докладніше|Хмельницький тролейбус}}
[[Файл:Trolleybuses in microdistrict Ozyornaya of Khmelnytsky.jpg|міні|240пкс|Хмельницький тролейбус]]
'''Хмельницький тролейбус'''&nbsp;— муніципальна тролейбусна мережа, перевезення пасажирів здійснює КП «Електротранс» (на березень 2013 року директор підприємства Віктор Паламарчук).

Тролейбус у Хмельницькому є одним з пріоритетних видів [[Громадський транспорт|громадського транспорту]], що покриває як центр міста, так і віддалені від нього мікрорайони. У 2012 році тролейбусами та автобусами підприємства КП «Електротранс» перевезено 39,4&nbsp;млн пасажирів<ref>{{Cite web |url=http://www.trolley.org.ua/news/92-pidsumki.html |title=Хмельницьке комунальне підприємство «Електротранс». Підсумки роботи управління транспорту та зв'язку за 2012 рік |accessdate=22 березня 2013 |archive-date=4 листопада 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20131104175142/http://www.trolley.org.ua/news/92-pidsumki.html }}</ref>.

=== Автобус ===
7 листопада 1929 року в Проскурові почався регулярний рух автобуса<ref>{{Cite web |url=http://proskurov.info/dovidnyky/bus |title=Інформація про автобусні маршрути міста |accessdate=7 травня 2011 |archive-date=5 червня 2011 |archive-url=https://web.archive.org/web/20110605222036/http://www.proskurov.info/dovidnyky/bus }}</ref>.

=== Проскурівський трамвай ===
{{докладніше|Проскурівський трамвай}}
У 1899 році проскурівський купець Давид Волькович Ніренберг, перебуваючи за комерційними справами у Житомирі, випадково став свідком відкриття у цьому місті трамвайного руху. Ця подія справила на купця незабутнє враження і він одразу загорівся ідеєю організації трамвайного сполучення у рідному Проскурові. Але на той час про трамвай не могло бути і мови, тому що в місті не було ні електромережі, ні електростанції. Проте Ніренберг настільки захопився ідеєю, що помалу сам розробляє «План спорудження міської електричної залізниці» і, будучи впливовою людиною (купець займався доволі прибутковим бізнесом&nbsp;— оптовою торгівлею цукром і тютюновими виробами), почав підштовхувати міську владу до якнайшвидшої електрифікації Проскурова.

Навесні 1910 року міська дума оголосила конкурс на влаштування електрики в місті. У конкурсі взяли участь проєкти від чотирьох приватних осіб, серед яких був і купець Ніренберг. На відміну від інших тільки в його проєкті окремим пунктом зазначалося те, що після побудови електростанції і проведення по місту освітлення, він береться за спорудження у Проскурові трамвая. Був навіть намічений маршрут, за яким повинні були би прокласти трамвайні колії: Кам'янецький переїзд (район філармонії)&nbsp;— вул. Кам'янецька&nbsp;— вул. Олександрівська (нині Проскурівська)&nbsp;— поворот по Старобульварній (нині Свободи)&nbsp;— вул. Велика Вокзальна (нині Шевченка)&nbsp;— залізничний вокзал.

Проте у конкурсній боротьбі міська влада віддала перевагу проєкту інженера Рабіновича, який передбачав побудову центральної електростанції, прокладання освітлювальної мережі та підключення всіх бажаючих електроспоживачів. Переміг звичайний прагматизм&nbsp;— адже Рабінович запропонував цілий ряд пільг на освітлення міських вулиць і для бюджетних установ (безкоштовно освітлювати будинок міської управи, міського саду, громадської бібліотеки та ін.). Про перспективу мати трамвай, під час голосування навіть ніхто і не згадав.

=== Залізничний транспорт ===
{{докладніше|Хмельницький залізничний вокзал}}
У 1870 році в історії Проскурова відбулася подія, що істотно вплинула на подальший розвиток міста,&nbsp;— було завершене будівництво залізничної лінії {{ст.|Жмеринка}}&nbsp;— Проскурів&nbsp;— {{ст.|Волочиськ}}. Одночасно з розбудовою станції споруджений вокзал, що одразу посів у житті проскурівчан визначне місце. Під час війни 1941—1945 років станційні споруди (зокрема вокзал) суттєво постраждали, у повоєнні роки постало питання про будівництво нового вокзалу. Таким чином у 1951—1952 роках перший вокзал був знесений, а на його місці споруджено новий. У 1984 році відбулась чергова повна перебудова вокзалу.
[[Файл:KhmelnytskyiStation.jpg|міні|240px|На пероні залізничного вокзалу]]
Важливу роль у транспортній інфраструктурі міста відіграють залізничні зупинки [[Гречани (станція)|Гречани]], [[Речовий Ринок]], [[Кам'янецький Переїзд]], [[Хмельницький (станція)|Хмельницький-Пасажирський]], [[Ракове (зупинний пункт)|Ракове]].

=== Аеропорт «Хмельницький» ===
{{докладніше|Хмельницький (аеропорт)}}
Фактично авіапідприємство засновано і почало самостійну роботу 10 березня 1984 року. Хмельницьке регіональне відділення державної авіакомпанії «Авіалінії України» утворене 26.11.1993&nbsp;р. Хмельницьке авіапідприємство державної авіакомпанії «Авіалінії України» утворено Наказом Державного департаменту авіатранспорту України №&nbsp;134 від 20.12.1994&nbsp;р. згідно з Указом Президента України №&nbsp;790/84 від 21.12.1994&nbsp;р.

Хмельницьке авіапідприємство «Поділля-Авіа» утворено згідно з рішенням Колегії Міністерства транспорту України №&nbsp;84 від 18.03.1998&nbsp;р.

== Освіта ==

=== Заклади вищої освіти ===
[[Файл:ХУУП.jpg|міні|240пкс|[[Хмельницький Університет Управління та Права|Університет Управління та Права]]]]
[[Файл:Нацакадемія Державної прикордонної служби України ім. Богдана Хмельн.jpg|міні|240пкс|[[Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького|Академія Державної прикордонної служби України]]]]
[[Файл:Хмельницьке музичне училище ім. В. І. Заремби.jpg|міні|240пкс|[[Хмельницьке музичне училище імені Владислава Заремби|Музичне училище ім. В.&nbsp;І.&nbsp;Заремби]]]]
Вищу освіту в Хмельницькому можна отримати в низці закладів, зокрема й спеціалізованих. У місті працюють виші III—IV рівнів акредитації та I—II рівнів акредитації, як державні (переважно), так і декілька приватних. Виші Хмельницького здебільшого є окремими закладами освіти, але є також і філіали загальнодержавних ЗВО.

==== Університети, академії та інститути ====
* [[Хмельницький національний університет]]<ref>{{Cite web |url=http://www.khnu.km.ua/root/page.aspx |title=Офіційна вебсторінка Хмельницького національного університету |accessdate=15 червня 2013 |archive-date=27 липня 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20130727161310/http://khnu.km.ua/root/page.aspx }}</ref> (колишній Технологічний інститут побутового обслуговування, згодом&nbsp;— Технологічний університет Поділля);
* [[Хмельницький університет управління та права]] (колишній Хмельницький інститут регіонального управління та права)<ref>{{Cite web |url=http://www.univer.km.ua/ |title=Офіційна вебсторінка Хмельницького університету управління та права |accessdate=15 червня 2013 |archive-date=2 червня 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20130602142256/http://univer.km.ua/ }}</ref>;
* [[Національна академія Державної прикордонної служби України ім. Богдана Хмельницького]]<ref>{{Cite web |url=http://www.pvu.gov.ua/inf/navch/academ.htm |title=Офіційна вебсторінка Національної академії Державної прикордонної служби України ім. Богдана Хмельницького |accessdate=17 жовтня 2007 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20071021083336/http://www.pvu.gov.ua/inf/navch/academ.htm |archivedate=21 жовтня 2007 |deadurl=yes }}</ref>;
* Хмельницький інститут [[Міжрегіональна Академія управління персоналом|Міжрегіональної Академії управління персоналом]]<ref>{{Cite web |url=http://maup.km.ua/ |title=Офіційна вебсторінка Хмельницького інституту Міжрегіональної Академії управління персоналом |accessdate=9 червня 2010 |archive-date=10 грудня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20211210124436/http://maup.km.ua/ }}</ref>;
* [[Хмельницька гуманітарно-педагогічна академія]]<ref>{{Cite web |url=http://www.kgpa.km.ua/ |title=Офіційна вебсторінка Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії |accessdate=21 липня 2008 |archive-date=10 грудня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20211210124431/http://www.kgpa.km.ua/ }}</ref>.
* Університет економіки та підприємництва
* Хмельницький економічний університет;
* Хмельницький кооперативний торговельно-економічний інститут;
* Хмельницький інститут соціальних технологій Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна».

==== Заклади вищої освіти І-ІІ рівнів акредитації та професійно-технічні училища ====
* Вище професійне училище №&nbsp;4
* [[Хмельницький торговельно-економічний коледж Київського національного торговельно-економічного університету|Хмельницький торговельно-економічний коледж КНТЕУ]]
* [[Хмельницьке музичне училище імені Владислава Заремби|Хмельницьке музичне училище ім. В. Заремби]]<ref>http://hmu-zaremba.km.ua/ {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110426012321/http://hmu-zaremba.km.ua/ |date=26 квітня 2011 }}?</ref>
* Хмельницький кооперативний торговельно-економічний коледж ХКТЕІ
* [[Хмельницький базовий медичний коледж|Хмельницький медичний коледж]]
* Хмельницький фінансово-економічний коледж економічного університету
* [[Хмельницький політехнічний коледж]]
* Хмельницький професійний будівельний ліцей
* Хмельницький професійний ліцей
* Хмельницький професійний ліцей харчової промисловості
* Хмельницький професійний ліцей сфери послуг
* Вище професійне училище №&nbsp;11
* Хмельницький професійний ліцей електроніки
* Хмельницький професійний торгово-кулінарний ліцей
* Вище професійно-технічне училище №&nbsp;25

== Охорона здоров'я ==
[[Файл:Хмельницька міська лікарня.jpg|міні|240пкс|Хмельницька міська лікарня]]
* 19 жовтня 2018 року у Хмельницькому відбулася урочиста церемонія закладання капсули, що ознаменувала початок будівництва нового лікувально-діагностичного корпусу обласної дитячої лікарні, після завершення якого область отримає повнопрофільний дитячий медичний заклад, який надаватиме медичну допомогу високоспеціалізованого третинного рівня наймолодшим пацієнтам області. На цю подію мешканці області очікували багато років, бо довгий час Хмельниччина залишалася єдиною в Україні областю, що не мала повноцінної обласної дитячої лікарні. Питання вже тривалий час намагалися вирішити на усіх рівнях, однак лише цьогоріч нарешті було виділено 30&nbsp;млн грн з обласного бюджету та 10&nbsp;млн грн з державного фонду регіонального розвитку, завдяки чому стало можливим розпочати будівництво нового корпусу.<ref>{{cite web |url=http://uprom.info/news/other/buduvannya/u-hmelnitskomu-pochali-buduvati-noviy-korpus-oblasnoyi-dityachoyi-likarni-foto/ |title=У Хмельницькому почали будувати новий корпус обласної дитячої лікарні |author= |date=2018-10-25 |website=http://uprom.info/ |publisher=[[Національний промисловий портал]] |accessdate=25 жовтня 2018 |archive-date=2021-12-10 |archive-url=https://web.archive.org/web/20211210124431/https://uprom.info/news/other/buduvannya/u-hmelnitskomu-pochali-buduvati-noviy-korpus-oblasnoyi-dityachoyi-likarni-foto/ }}</ref>

== Культура ==
Хмельницький&nbsp;— значний культурний осередок [[Поділля]] і держави в цілому. Тут працюють 4 театри та обласна філармонія, кінотеатри, декілька музеїв, інші заклади культури. Саме тут подоляни та гості міста зможуть дізнатися багато цікавих фактів про Хмельницькій, розширити свій кругозір та познайомитися із культурною спадщиною краю<ref>{{Cite web|title=Хмельницький - красиве місто зі своєю історією|url=https://khmelnytskyi-future.com.ua/uk/hmelnyczkyj-krasyve-misto-zi-svoyeyu-istoriyeyu|website=khmelnytskyi-future.com.ua|accessdate=2021-04-23|language=uk|archive-date=2021-12-10|archive-url=https://web.archive.org/web/20211210124430/https://khmelnytskyi-future.com.ua/uk/hmelnyczkyj-krasyve-misto-zi-svoyeyu-istoriyeyu}}</ref>.

У місті також є мистецьке об'єднання «Спалах»<ref>{{Cite web |url=http://nbb.com.ua/news/140/18/ |title=Архівована копія |accessdate=27 червня 2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20131103173135/http://nbb.com.ua/news/140/18/ |archivedate=3 листопада 2013 |deadurl=yes }}</ref>&nbsp;— Об'єднання творчих людей міста Хмельницького, поведінці яких невластива стереотипність та пасивність&nbsp;— вони потребують динамічного, різнопланового культурного життя і можливості впливати на нього. Засновниками об'єднання є: Михайло Тристан (бізнесмен), Ігор Лисий (бас-гітарист групи «Мотор'ролла» та давній друг руху «[[Не будь байдужим]]!») та Олександр Куркчі (художник). Щорічно для фотографів аматорів та професіоналів проводиться фотоконкурс «[[Хмельницький крізь об'єктив (фотоконкурс)|Хмельницький крізь об'єктив»]], приурочений до святкування Дня міста<ref>{{Cite web |url=http://khm.depo.ua/ukr/khm/-hmelnitskiy-kriz-ob-ektiv-viznachiv-peremozhtsya-14092016124200 |title=«Хмельницький крізь об'єктив» визначив переможця |accessdate=13 жовтня 2016 |archive-date=10 грудня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20211210124427/https://khm.depo.ua/ukr/khm/-hmelnitskiy-kriz-ob-ektiv-viznachiv-peremozhtsya-14092016124200 }}</ref>.

=== Фестивалі ===
* Art Major Show&nbsp;— фестиваль оркестрових шоу-програм, який вперше відбувся в Хмельницькому 9-11 травня 2019 року. Проєкт відбувався за підтримки [[Український культурний фонд|Українського культурного фонду.]] Учасниками фестивалю став народний [[Хмельницькі мажоретки «Альфа»|колектив мажореток «Альфа» з міста Хмельницького]], колектив мажореток «Іріс» з [[Угорщина|Угорщини]], [[національний президентський оркестр]], оркестр військово-музичного центру Сухопутних військ Збройних Сил України з міста [[Чернігів|Чернігова]], оркестр барабанщиць «Студія 117» з міста [[Одеса|Одеси]], естрадний оркестр [https://hm.npu.gov.ua/ Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області], [[Хмельницький муніципальний естрадно - духовий оркестр|хмельницький муніципальний естрадно-духовий оркестр]], народний художній колектив естрадно-духова студія «Сувенір» з міста [[Київ]].<ref name="Хмельницька міська рада">{{cite web |url=https://khm.gov.ua/uk/content/art-major-show-2019-fotoreportazh |title=Art Major Show 2019 (Фоторепортаж) |author= |date= |publisher= |accessdate= |archivedate=15 травня 2021 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20210515061529/https://khm.gov.ua/uk/content/art-major-show-2019-fotoreportazh }}</ref>. Фестиваль завершився шоу «Місто не спить». Участь у фестивалі взяло близько 200 учасників. Вони виконували музику, брали участь у батлах. Вдень перегляд шоу не обмежувався пропусками чи перепустками-браслетами. Чотири оркестри змагались у виконанні мелодій різних жанрів. Звучала музика з комедії «[[Діамантова рука]]», «[[Щедрик (Леонтович)|Щедрик]]»<ref name="З дощем, президентським оркестром та аншлагом у Хмельницькому закрили Art Major Show">{{cite web|url= https://podillyanews.com/2019/05/14/z-doshhem-prezydentskym-orkestrom-ta-anshlagom-u-hmelnytskomu-zakryly-art-major-show/|title= З дощем, президентським оркестром та аншлагом у Хмельницькому закрили Art Major Show|author= |date= |publisher= |accessdate= |archivedate= 10 грудня 2021|archiveurl= https://web.archive.org/web/20211210124444/https://podillyanews.com/2019/05/14/z-doshhem-prezydentskym-orkestrom-ta-anshlagom-u-hmelnytskomu-zakryly-art-major-show/}}</ref>. 9 травня відбувались виступи [[Мажоретка|мажореток]], 10 травня&nbsp;— оркестровий концерт фестивалю, фестивальні дефіле духових оркестрів, відкриття фестивалю. Вечірнє шоу&nbsp;— театр оркестрів «Місто не спить». 11 травня відбувся батл оркестрів, оркестровий концерт фестивалю, концерт Президентського оркестру в [[Хмельницька обласна філармонія|обласній філармонії]] і закриття фестивалю<ref name="Art Major show у Хмельницькому: оркестрові дефіле, батли і вечірні шоу (ПРОГРАМА) ">{{cite web|url=https://ye.ua/kultura/42345_Art_Major_show__u_Hmelnickomu__orkestrovi_defile_batli_i_vechirni_shou_(PROGRAMA).html|title=Art Major show у Хмельницькому: оркестрові дефіле, батли і вечірні шоу (ПРОГРАМА)|author=|date=|publisher=|accessdate=|archivedate=10 грудня 2021|archiveurl=https://web.archive.org/web/20211210124434/https://ye.ua/kultura/42345_Art_Major_show__u_Hmelnickomu__orkestrovi_defile_batli_i_vechirni_shou_%28PROGRAMA%29.html}}</ref>
* JazzFestPodillya&nbsp;— фестиваль, в 2018 році уп'яте проводився у місті Хмельницький|Хмельницькому 11 та 12 травня. В ньому брали участь музиканти з Хмельницького та інших місті України. В перший фестивальний день виступав «[[Танок на майдані Конго]]». Фестиваль проводився на сцені поблизу кінотеатру ім. Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченка, та біля торгового центру «Дитячий світ»<ref name="Сьогодні стартує фестиваль JazzFestPodillya">{{cite web|url=https://www.khm.gov.ua/uk/content/sogodni-startuye-festyval-jazzfestpodillya |title=Сьогодні стартує фестиваль JazzFestPodillya|author= |date=|publisher=|accessdate=|archivedate=|archiveurl=}}</ref>
* Фестиваль «[[Слово єднає!]]»&nbsp;— літературний фестиваль, який був започаткований у Хмельницький|Хмельницькому в 2015 році. В 2019 році розпочався 16 вересня і тривав до 28 вересня. Літературний фестиваль розпочався з брифінг-презентації, на якому були присутні представники хмельницьких літературних спілок, бібліотекарі, співробітники різних закладів культури. Фестиваль проходить у рамках заходів «До Дня міста Хмельницького». Під час фестивалю відбувається презентація нових творів письменників, презентація виданих книг. Відбуваються зустрічі з письменниками. У фестивалі беруть участь письменники з Хмельницького, різних міст України та інших держав. Місцем для проведення фестивалю стають навчальні та культурно-мистецькі заклади міста. Завершення фестивалю проходить у [[Сквер імені Тараса Шевченка (Хмельницький)|сквері імені Тараса Григоровича Шевченка]]<ref name="У Хмельницькому розпочався міський літературний фестиваль Слово єднає!">{{cite web|url=https://khm.gov.ua/uk/content/u-hmelnyckomu-rozpochavsya-miskyy-literaturnyy-festyval-slovo-yednaye|title=У Хмельницькому розпочався міський літературний фестиваль Слово єднає!|author=|date=|publisher=|accessdate=|archivedate=19 вересня 2019|archiveurl=https://web.archive.org/web/20190919111849/http://khm.gov.ua/uk/content/u-hmelnyckomu-rozpochavsya-miskyy-literaturnyy-festyval-slovo-yednaye}}</ref>

=== Театри, музика і кіно ===
[[Файл:Хмельницький обласний український музично-драматичний театр ім. Михайла Старицького.jpg|міні|240пкс|[[Хмельницький обласний український музично-драматичний театр ім. Михайла Старицького]]]]
[[Файл:DSC 0290 вул. Проскурівська, 46.jpg|міні|240пкс|[[Хмельницький академічний обласний театр ляльок|Театр ляльок]]]]
[[Файл:Хмельницька обласна філармонія.jpg|міні|240пкс|Хмельницька філармонія]]
Театри і музичні заклади міста:
* [[Хмельницький обласний український музично-драматичний театр ім. Михайла Старицького|Обласний український музично-драматичний театр ім. Михайла Старицького]];
* [[Хмельницький академічний обласний театр ляльок]];
* [[Хмельницька філармонія|обласна філармонія]];
* [[Моно-театр «Кут»]]<ref>http://schooldlog15.wordpress.com/2011/03/17/хмельницький-міський-монотеатр-«кут/{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>.

Щороку наприкінці серпня у Хмельницькому проходить театральний фестиваль. 2011 року на XII Міжнародний фестиваль моновистав «Відлуння-2011» приїхали колективи із [[Україна|України]], [[Росія|Росії]], [[Білорусь|Білорусі]], [[Литва|Литви]], [[Вірменія|Вірменії]], [[Ізраїль|Ізраїлю]], [[Франція|Франції]], [[Польща|Польщі]], [[Німеччина|Німеччини]], [[Киргизстан]]у та [[Естонія|Естонії]]. «Відлуння» є єдиним українським фестивалем, що проходить за підтримки [[ЮНЕСКО]].<ref>{{Cite web |url=http://www.unian.net/ukr/news/news-452980.html |title=У Хмельницькому відкрився XII Міжнародний фестиваль моновистав |accessdate=26 серпня 2011 |archive-date=16 вересня 2011 |archive-url=https://web.archive.org/web/20110916035428/http://www.unian.net/ukr/news/news-452980.html }}</ref>

'''У Хмельницькому працюють 5 [[кінотеатр]]ів:'''
* «[[Multiplex (мережа кінотеатрів)|Мультиплекс»]]<ref>{{Cite web |url=http://multiplex.ua/poster.aspx?id=8 |title=Архівована копія |accessdate=25 січня 2011 |archive-date=26 січня 2011 |archive-url=https://web.archive.org/web/20110126072928/http://www.multiplex.ua/Poster.aspx?id=8 }}</ref>. Чотиризальний кінотеатр, який має зал для перегляду 3D-фільмів «Альмодовар».
* Кінотеатр «Планета»<ref>{{Cite web |url=http://kino-planeta.com/ |title=Архівована копія |accessdate=31 липня 2019 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20190328100527/http://www.kino-planeta.com/ |archivedate=28 березня 2019 |deadurl=yes }}</ref>, який має два зали: Синій та Прем'єрний 3D.
* [[Кінотеатр імені Т. Г. Шевченка (Хмельницький)|Кінотеатр імені Тараса Шевченка]]<ref>{{Cite web |url=https://sites.google.com/site/kinohmeln/ |title=Архівована копія |accessdate=26 травня 2015 |archive-date=26 травня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150526115411/https://sites.google.com/site/kinohmeln/ }}</ref>;
* Автомобільний кінотеатр «АВТО КІНО» за адресою: вул. Березнева, 3 (недалеко від Тернопільської вулиці)
* Кінотеатр «Ракове»
* SuperXD&nbsp;— кінотеатр з циліндричним екраном і технологією XD.
* Атракціон «5D&nbsp;— 5 хвилин задоволення» (в ТРЦ «Оазис»).
* «SmartCinema»&nbsp;— у ТЦ «WoodMall».

Перший кінотеатр Хмельницького також мав назву «Оазис» та знаходився на місці філармонії.

=== Мистецькі та хореографічні колективи міста ===
* Хмельницький академічний муніципальний камерний хор. Художній керівник та головний диригент&nbsp;— заслужений діяч мистецтв України Ігор Цмур.<ref>{{Cite web |url=http://choir.km.ua/ |title=Архівована копія |accessdate=10 грудня 2021 |archive-date=11 травня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210511191146/https://choir.km.ua/ }}</ref>
* Місто пишається одним із найкращих дитячих танцювальних колективів України&nbsp;— ансамблем танцю «Подолянчик».<ref>{{Cite web |url=http://schooldlog15.wordpress.com/2011/03/01/творчі-колект/ |title=Архівована копія |accessdate=10 грудня 2021 |archive-date=10 грудня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20211210124452/https://schooldlog15.wordpress.com/2011/03/01/творчі-колект/ }}</ref>
* Хмельницький академічний муніципальний камерний хор<ref>{{Cite web |url=http://schooldlog15.wordpress.com/2011/03/17/хмельницький-муніципальний-камерний/ |title=Архівована копія |accessdate=10 грудня 2021 |archive-date=10 грудня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20211210124508/https://schooldlog15.wordpress.com/2011/03/17/хмельницький-муніципальний-камерний/ }}</ref>
* Колектив «Козаки Поділля»<ref>{{Cite web |url=http://schooldlog15.wordpress.com/2011/03/01/колектив-козаки-поділля/ |title=Архівована копія |accessdate=10 грудня 2021 |archive-date=10 грудня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20211210124521/https://schooldlog15.wordpress.com/2011/03/01/колектив-козаки-поділля/ }}</ref>
* Хмельницький симфонічний оркестр<ref>{{Cite web |url=http://schooldlog15.wordpress.com/2011/03/01/хмельницький-симфонічний-оркестр/ |title=Архівована копія |accessdate=10 грудня 2021 |archive-date=10 жовтня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20161010121118/https://schooldlog15.wordpress.com/2011/03/01/хмельницький-симфонічний-оркестр/ }}</ref>
* [[Хмельницькі мажоретки «Альфа»|Колектив мажореток «Альфа»]]<ref>{{Cite web |url=http://schooldlog15.wordpress.com/2011/03/01/колектив-мажореток-альфа/ |title=Архівована копія |accessdate=10 грудня 2021 |archive-date=10 грудня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20211210124440/https://schooldlog15.wordpress.com/2011/03/01/колектив-мажореток-альфа/ }}</ref>. Художній керівник&nbsp;— Олександр Мильніков
* Театр «Дзеркало всесвіту»<ref>{{Cite web |url=http://schooldlog15.wordpress.com/2011/03/01/театр-дзеркало-всесвіту/ |title=Архівована копія |accessdate=10 грудня 2021 |archive-date=10 грудня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20211210124428/https://schooldlog15.wordpress.com/2011/03/01/театр-дзеркало-всесвіту/ }}</ref>
* Колектив «Козацькі Джури»
* Зразковий дитячий ансамбль народного танцю «Сяйво» Хмельницької дитячої школи мистецтв. Керівник&nbsp;— Ігор Андрушко<ref name=":0">{{Cite web|title = Хореографічні колективи|url = https://kulturaxm.wordpress.com/аматорські-колективи/хореографічні/|website = Управління культури і туризму Хмельницької міської ради|accessdate = 2016-01-15|language = uk-UA|archive-date = 2021-12-10|archive-url = https://web.archive.org/web/20211210124428/https://kulturaxm.wordpress.com/аматорські-колективи/хореографічні/}}</ref>
* Зразковий ансамбль народного танцю «Калина» Центру національного виховання учнівської молоді. Художній керівник&nbsp;— Інна Карачковська<ref name=":0" />
* Зразковий ансамбль народного танцю «Намисто» Хмельницького міського будинку культури. Художній керівник&nbsp;— Ірина Штогріна<ref name=":0" />
* Зразковий ансамбль сучасного танцю «ФРЕШ» Хмельницької дитячої школи мистецтв. Керівник&nbsp;— Наталія Онищук<ref name=":0" />
* Народний аматорський ансамбль бального танцю «Успіх» Хмельницького міського будинку культури. Керівник&nbsp;— Сергій Кондрико<ref name=":0" />
* Народний аматорський ансамбль танцю «Веселка» міського будинку культури. Керівник&nbsp;— Володимир Петрина<ref name=":0" />
* Народний аматорський ансамбль українського фольклорного танцю «Гонта» Центру національного виховання учнівської молоді. Художній керівник&nbsp;— А. Жовнір<ref name=":0" />
* Народний молодіжний ансамбль танцю «Веснянка» Центру національного виховання учнівської молоді. Художній керівник&nbsp;— Євген Мандзій<ref name=":0" />

=== Музеї ===
[[Файл:Muz.JPG|міні|240пкс|[[Хмельницький музей-студія фотомистецтва|Хмельницький музей-студія фотомистецтва (на Проскурівській)]]]]
[[Файл:Експозиційний зал музею.jpg|міні|240пкс|[[Хмельницький музей-студія фотомистецтва|Хмельницький музей-студія фотомистецтва (Експозиційний зал музею)]]]]
У Хмельницькому діють такі музеї:
* [[Хмельницький обласний краєзнавчий музей|обласний краєзнавчий музей]];
* [[Хмельницький обласний художній музей|обласний художній музей]];
* [[Хмельницький обласний літературний музей|Літературний музей]];
* [[Музей історії міста Хмельницького]];
* Кімната-музей Григорія Сковороди;
* [[Хмельницький музей-студія фотомистецтва]];
* Музей споріднених міст Хмельницького;
* [[Музей-панорама «Звільнення Проскурова»]];
* Історико-музейний комплекс «Світло душі»;
* Музей Голокосту та єврейської громади Хмельницького;<ref>http://www.yadvashem.org/yv/en/education/languages/ukrainian/initiatives/initiative6.pdf</ref>
* Арт Галерея MASLO.
Готується до відкриття музей «Хмельницький православний».

З 1980 по 1991 роки у Хмельницькому існував також будинок-музей Георгія Верейського, зараз&nbsp;— лише постійно діюча експозиція творів художника у Художньому музеї.

Нині в місті з успіхом діє перша в Україні [[школа іконопису «Нікош»]].

=== Садово-паркова архітектура ===
Хмельницький не має великих парків, зате тут доволі багато невеликих парків і [[сквер]]ів. Станом на 2001 рік на одного мешканця міста припадало 72 м² зелених насаджень<ref>{{Cite web |url=http://archive.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnltu/13_5/404_Wygowska_13_5.pdf |title=Виговська Т. В. Проблеми зелених насаджень м. Хмельницького / Т. В. Виговська // Науковий вісник Українського державного лісотехнічного університету. — 2004. — № 13.5. — С. 404—407. |accessdate=20 березня 2013 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20131103213439/http://archive.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnltu/13_5/404_Wygowska_13_5.pdf |archivedate=3 листопада 2013 |deadurl=yes }}</ref>. Декілька років тому в обласному центрі почали будувати нові зони відпочинку. Сквер ім. Бандери розташований поблизу місцевого пляжу. Тут розширили пішохідну зону, поставили сучасні лавочки, встановили ліхтарі, облаштували клумби. На все це з міської скарбнички витратили понад 6 мільйонів гривень<ref>{{Cite web|title=Як змінився Хмельницький за останні роки|url=https://khmelnytskyi-future.com.ua/uk/yak-zminyvsya-hmelnyczkyj-za-ostanni-roky|website=khmelnytskyi-future.com.ua|accessdate=2021-04-23|language=uk|archive-date=2021-04-23|archive-url=https://web.archive.org/web/20210423114231/https://khmelnytskyi-future.com.ua/uk/yak-zminyvsya-hmelnyczkyj-za-ostanni-roky}}</ref>.

* [[Парк культури і відпочинку імені Михайла Чекмана]]&nbsp;— центральний великий парк м. Хмельницького. Площа&nbsp;— 55,2745 га. При вході в парк є алея скульптур, на території парку розміщено [[літній театр]], музична естрада, танцювальний майданчик, павільйони, атракціони, спортивні і дитячі майданчики, міні зоопарк, місця для відпочинку.
* [[Парк імені Івана Франка (Хмельницький)|Парк імені Івана Франка]]&nbsp;— парк площею 2,12 га у центральній частині міста, біля залізничних колій. Є дитячий майданчик, у вихідні дні збираються художники. Центральною віссю є алея, що веде до пам'ятника Іванові Франку, встановленому за незалежності України.
* [[Піонерський сквер (Хмельницький)|Піонерський сквер]]&nbsp;— невеликий сквер, фактично навпроти Парку ім. Франка. Центральний майданчик займає Меморіальний комплекс на честь воїнів-визволителів міста у ІІ Світовій війні.
* [[Сквер імені Тараса Шевченка (Хмельницький)|Сквер імені Тараса Шевченка]] (Міський сад)&nbsp;— один із наймальовничіших куточків Хмельницького, улюблене місце відпочинку багатьох хмельничан і гостей міста. Розташований у самому середмісті, поруч з [[Вулиця Проскурівська (Хмельницький)|вулицею Проскурівською]]. Знаходиться на місці колишньої Хлібної площі<ref>{{Cite web |url=http://www.khmelnytsky.com/pdf/Esunin.pdf |title=Архівована копія |accessdate=21 квітня 2015 |archive-date=10 листопада 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20141110153241/http://www.khmelnytsky.com/pdf/Esunin.pdf }}</ref>.
* Сквер Скорботи (Сквер Ангел Скорботи)&nbsp;— розташований на вулиці Проскурівській навпроти ЦУМу та Університету управління та права. Сквер був ще закладений у квітні 1953 року, на той час він знаходився на розі вулиць 25-го Жовтня та Дзержинського (нині Проскурівська та Свободи), в центрі якого встановлено скульптуру письменника [[Максим Горький|М. Горького]]. У 1997&nbsp;р. році сквер був повністю перебудований, а в його центрі встановлений пам'ятник жертвам репресій «Янгол скорботи»<ref>{{Cite web |url=https://www.facebook.com/khmelnytsky.museum/?fref=ts |title=Архівована копія |accessdate=7 квітня 2016 |archive-date=10 грудня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20211210124431/https://www.facebook.com/login/?next=https%3A%2F%2Fwww.facebook.com%2Fkhmelnytsky.museum%2F%3Ffref%3Dts }}</ref>. Автори&nbsp;— хмельницькі скульптори Микола та Богдан Мазури.
[[Файл:Дендропарк. панорама.jpg|міні|250x250пкс|Панорама дендропарку «Поділля»]]
* [[Дендропарк «Поділля»]]&nbsp;— площа&nbsp;— 30,5 га. Розташований у північно-східній частині міста. Вхід до парку&nbsp;— величний монументальний пам'ятник воїнам Великої Вітчизняної Війни.
* [[Заріччя (парк)|Парк «Заріччя»]]&nbsp;— парк площею 4,2 га. Розташований в одному із спальних мікрорайонів міста.
* [[Подільський (парк)|Парк «Подільський»]]&nbsp;— з метою створення місць відпочинку для мешканців Південно-Західного мікрорайону, міською Радою в 1998 році прийнято рішення про створення та облаштування нового парку відпочинку. Він розташований по Львівському шосе. Загальна площа парку становить 6 га.[[Файл:Хмельницький, парк ім. Шевченка.jpg|міні|250пкс|Хмельницький, парк ім. Шевченка]]
* [[Лезнівецьке урочище]]&nbsp;— знаходиться на північно-східній околиці міста. Займає досить велику територію (114 га). Популярне місце відпочинку серед жителів міста.
* Сквер танкістів (Кам'янецький сквер)&nbsp;— розташований між вул. Кам'янецькою та вул. Г. Сковороди. У центрі скверу знаходиться Танк Т-34 із табличкою, на якій перелічено всі частини, які брали участь у звільненні міста під час Другої Світової війни.<ref>{{Cite web |url=http://terwik.livejournal.com/25908.html?thread=165684 |title=Архівована копія |accessdate=21 квітня 2015 |archive-date=12 липня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170712154247/http://terwik.livejournal.com/25908.html?thread=165684 }}</ref> На місці танку у 1960-х роках знаходилась «велична скульптурна група „Наука, праця, космос“, встановлена на честь підкорення космосу радянською людиною»; але у 1980-х роках міська влада вирішила композицію знести і облаштувати сквер із танком<ref>{{Cite web |url=http://vps-41-54.vps.hvosting.ua/video-foto/gallery-menu/retro-photo/7642-l-r93 |title=Архівована копія |accessdate=21 квітня 2015 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20151222094340/http://vps-41-54.vps.hvosting.ua/video-foto/gallery-menu/retro-photo/7642-l-r93 |archivedate=22 грудня 2015 |deadurl=yes }}</ref>.
* Сад Григорія Сковороди&nbsp;— розташований біля корпусів хмельницької філії університету «Україна» на перехресті вулиць Ярослава Мудрого та Козацької. На території саду встановлено пам'ятник Григорію Сковороді, а також сонячний годинник, проєкт якого розробляли ректор Михайло Чайковський разом з відомим скульптором [[Корчовий Василь Іванович|Василем Корчовим]]. Сонячний годинник виконано в подільському стилі та з подільською символікою, у вигляді жертовника, близько метра в діаметрі. На ньому висічений вислів українського філософа Григорія Сковороди: «З усіх втрат втрата часу найважча».<ref>{{Cite web |url=http://ye.ua/news/news_830.html |title=Архівована копія |accessdate=21 квітня 2015 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20151222152937/http://ye.ua/news/news_830.html |archivedate=22 грудня 2015 |deadurl=yes }}</ref><ref>http://www.ukrinform.ua/ukr/news/u_hmelnitskomu_zyavivsya_sonyachniy_godinnik_957056{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>
* Філармонійський сквер&nbsp;— знаходиться на розі вулиць Гагаріна та Кам'янецької, поруч обласна філармонія, від якої і отримав свою назву<ref>{{Cite web |url=http://mereja.km.ua/index.php?option=com_content&view=category&layout=blog&id=79&Itemid=99 |title=Архівована копія |accessdate=21 квітня 2015 |archive-date=18 травня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150518103258/http://mereja.km.ua/index.php?option=com_content&view=category&layout=blog&id=79&Itemid=99 }}</ref>.
* [[Острів кохання (Хмельницький)|Острів любові]]&nbsp;— острів і водночас парк. Він знаходиться на р. Південний Буг біля ТЦ «Оазис». Потрапити на острів можна улітку за допомогою [[човен|човна]] чи [[катамаран]]а, а узимку по [[Лід|кризі]].
* [[Ракове (парк)|Парк «Ракове»]] в однойменному мікрорайоні Ракове біля будинку культури ім. С. Петлюри, створений для військових і їхніх сімей, які проживали в даному районі.
* Молодіжний парк&nbsp;— розташований на лівому березі р. [[Південний Буг]] в центральній частині міста, біля міського пляжу. Парк був закладений у квітні 2013 року, але досі не облаштований для відпочинку.<ref>{{Cite web |url=http://vsim.ua/Podii/molodizhniy-park-u-hmelnitskomu-virishili-rozrobiti-konkretni-ideyi-yo-10321423.html |title=Архівована копія |accessdate=15 квітня 2015 |archive-date=10 грудня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20211210124433/https://vsim.ua/Podii/molodizhniy-park-u-hmelnitskomu-virishili-rozrobiti-konkretni-ideyi-yo-10321423.html }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://ye.ua/news/news_12235.html |title=Архівована копія |accessdate=15 квітня 2015 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20151222114322/http://ye.ua/news/news_12235.html |archivedate=22 грудня 2015 |deadurl=yes }}</ref>[[Файл:Ботанічний ХНУ.JPG|міні|250x250пкс|Ботанічний сад ХНУ]]
* Ботанічний сад [[Хмельницький національний університет|Хмельницького національного університету]]. На його території зібрано багато видів квітів, дерев та кущів. Ботанічний сад Хмельницького національного університету є базою для проходження загально-екологічної та ландшафтно-екологічної практик, ведення науково-дослідної роботи, написання курсових та дипломних робіт.<ref>{{Cite web |url=http://www.botansad.com.ua/index.php/botanichni-sadi-ukrajini/ботанічний-сад-хмельницького-національного-університету.html |title=Архівована копія |accessdate=10 квітня 2015 |archive-date=29 травня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150529070246/http://botansad.com.ua/index.php/botanichni-sadi-ukrajini/ботанічний-сад-хмельницького-національного-університету.html }}</ref>
* Алея закоханих<ref>{{Cite web |url=http://sh8gaydara.wordpress.com/алея-закоханих/ |title=Архівована копія |accessdate=10 грудня 2021 |archive-date=10 грудня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20211210124432/https://sh8gaydara.wordpress.com/алея-закоханих/ }}</ref>&nbsp;— це невеликий сквер біля міського РАЦСу. Одне з найулюбленіших місць молоді. Алея<ref>http://www.day.kiev.ua/281296</ref> знаходиться на вул. Гагаріна<ref>{{Cite web |url=http://proskurov.info/component/content/article/70-streets/2667 |title=Архівована копія |accessdate=28 жовтня 2011 |archive-date=18 вересня 2011 |archive-url=https://web.archive.org/web/20110918081237/http://proskurov.info/component/content/article/70-streets/2667 }}</ref> раніше Старобульварна. Чудернацькі лавочки з романтичними експонатами і надписами. Алею відкрили у вересні 2009 року, в рамках відзначення 578-ї річниці Хмельницького.
* Алея співдружності&nbsp;— знаходиться біля торгового комплексу «Агора» (мікрорайон Озерна) активісти та запрошені представники міської ради висадили 14 беріз на честь 14 міст-побратимів Хмельницького. Кожне дерево закріпили за певною організацією. До 25 квітня 2015 року біля кожного дерева буде встановлено табличку з назвою одного з міст-побратимів Хмельницького і гранітний камінь, який художники розпишуть в національні кольори відповідного міста<ref>{{Cite web |url=http://ngp-ua.info/2015/04/20356 |title=Архівована копія |accessdate=9 квітня 2015 |archive-date=22 грудня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20151222114252/http://ngp-ua.info/2015/04/20356 }}</ref>.
* Алея Героїв Небесної Сотні&nbsp;— розташована у Дендропарку «Поділля», налічує понад сотню ялинок<ref>{{Cite web |url=http://ngp-ua.info/2014/04/12394 |title=Архівована копія |accessdate=9 квітня 2015 |archive-date=22 грудня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20151222113640/http://ngp-ua.info/2014/04/12394 }}</ref>.
* Калиновий Гай&nbsp;— знаходиться у Піонерському сквері. Дерева висадили з нагоди 70-річчя звільнення України від нацистських окупантів: посадили саме калину, бо це символ українського народу<ref>{{Cite web |url=http://ye.ua/news/news_18098.html |title=Архівована копія |accessdate=9 квітня 2015 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20150506074856/http://ye.ua/news/news_18098.html |archivedate=6 травня 2015 |deadurl=yes }}</ref>. Кожен заклад культури нашого міста висадив тут кущі калини. За давньою українською традицією, калину саджали біля місць захоронення, адже вона символізує кров і вогонь. Тут лежать захисники української землі, а її цвіт прикрашатиме це місце<ref>{{Cite web |url=http://excl.com.ua/video/2014/10/29/6108/kalynovyj_gaj_vidteper_prykrashatyme_centr_mista |title=Архівована копія |accessdate=9 квітня 2015 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20151222142301/http://excl.com.ua/video/2014/10/29/6108/kalynovyj_gaj_vidteper_prykrashatyme_centr_mista |archivedate=22 грудня 2015 |deadurl=yes }}</ref>.
* Сквер «Плоскирів»&nbsp;— розташований у мікрорайоні Гречани, має тренажерний майданчик<ref>{{Cite web |url=http://vsim.ua/Sport/trenazherniy-maydanchik-vidkrito-u-grechanah-157767.html |title=Архівована копія |accessdate=21 квітня 2015 |archive-date=10 грудня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20211210124451/https://vsim.ua/Sport/trenazherniy-maydanchik-vidkrito-u-grechanah-157767.html }}</ref>.

=== Бібліотеки ===
Перша бібліотека в Проскурові з'явилася в 1901 році. На сьогодні в Хмельницькому працює 19 бібліотек. В місті діє [[Хмельницька міська ЦБС|Хмельницька міська централізована бібліотечна система]] із 15 бібліотек: 10 для дорослих та 5 для дітей<ref>http://cbs.km.ua {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130323161120/http://www.cbs.km.ua/ |date=23 березня 2013 }} Хмельницька міська ЦБС</ref>.
[[Файл:Сучасний читальний зал. М. Хмельницький Бібліотека-філія №8.jpg|240px|міні|Читальний зал бібліотеки-філії №&nbsp;8]]
'''Найбільші бібліотеки міста'''
* [[Хмельницька міська ЦБС|Хмельницька міська централізована бібліотечна система (Хмельницька міська ЦБС)]]&nbsp;— 15 бібліотек-філій в різних районах міста:<ref>{{Cite web |url=http://cbs.km.ua/ |title=Архівована копія |accessdate=13 травня 2012 |archive-date=23 березня 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20130323161120/http://www.cbs.km.ua/ }}</ref>
# [[Центральна бібліотека Хмельницької міської ЦБС|Центральна міська бібліотека]] (вул. Подільська, 78);
# [[Бібліотека-філія №2 Хмельницької міської ЦБС|Бібліотека-філія №&nbsp;2]] (вул. Проспект Миру, 70/3);
# [[Бібліотека-філія №3 Хмельницької міської ЦБС|Бібліотека-філія №&nbsp;3]] (вул. Курчатова, 15/1);
# [[Бібліотека-філія №4 Хмельницької міської ЦБС|Бібліотека-філія №&nbsp;4]] (вул. Чорновола, 112);
# [[Бібліотека-філія №6 Хмельницької міської ЦБС|Бібліотека-філія №&nbsp;6]] (вул. Профспілкова, 1100;
# [[Бібліотека-філія №7 Хмельницької міської ЦБС|Бібліотека-філія №&nbsp;7]] (вул. Інститутська, 8);
# [[Бібліотека-філія №8 Хмельницької міської ЦБС|Бібліотека-філія №&nbsp;8]] (вул. Кармелюка, 8);
# [[Бібліотека-філія №9 Хмельницької міської ЦБС|Бібліотека-філія №&nbsp;9]] (вул. Гастелло, 16);
# [[Бібліотека-філія №10 Хмельницької міської ЦБС|Бібліотека-філія №&nbsp;10]] (вул. Тернопільська, 32);
# [[Бібліотека-філія №11 Хмельницької міської ЦБС|Бібліотека-філія №&nbsp;11]] (Львівське шосе, 47/2);
# [[Центральна бібліотека-філія для дітей №12 Хмельницької міської ЦБС|Бібліотека-філія №&nbsp;12]] (Проспект Миру, 76/2);
# [[Бібліотека-філія №13 Хмельницької міської ЦБС|Бібліотека-філія №&nbsp;13]] (вул. Бажана, 16);
# [[Бібліотека-філія №14 Хмельницької міської ЦБС|Бібліотека-філія №&nbsp;14]] (вул. Попова, 7);
# [[Бібліотека-філія №15 Хмельницької міської ЦБС|Бібліотека-філія №&nbsp;15]] (вул. Гастелло, 16);
# [[Бібліотека-філія №17 Хмельницької міської ЦБС|Бібліотека-філія №&nbsp;17]] (вул. Карбишева, 1).
* [[Хмельницька обласна бібліотека для юнацтва]]<ref>{{Cite web |url=http://oub.com.ua/7480-ii-i-ii |title=Архівована копія |accessdate=8 травня 2011 |archive-date=3 листопада 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20131103210202/http://oub.com.ua/7480-ii-i-ii }}</ref>
* [[Хмельницька обласна науково-медична бібліотека]]
* [[Хмельницька обласна універсальна наукова бібліотека|Хмельницька обласна універсальна наукова бібліотека імені Миколи Островського]]<ref>{{Cite web |url=http://proskurov.info/history/7480-ii-i-ii |title=Архівована копія |accessdate=7 травня 2011 |archive-date=8 квітня 2011 |archive-url=https://web.archive.org/web/20110408100138/http://www.proskurov.info/history/7480-ii-i-ii }}</ref>
* Бібліотека [[Хмельницький національний університет|Хмельницького національного Університету]]
* Бібліотека [[Хмельницький університет управління та права|Хмельницького університету управління та права]]
* [[Хмельницька обласна бібліотека для дітей імені Т.Г. Шевченка]]

=== Спорт ===
{{main|Спорт у Хмельницькому}}
[[Файл:ФК Поділля 24.07.16.jpg|міні|240пкс|Матч [[Поділля (Хмельницький)|ФК «Поділля»]]&nbsp;— ФК «Суднобудівник» на [[Поділля (стадіон)|СК «Поділля»]], 24 липня 2016 року.]]
У комунальній власності Хмельницького перебуває 3 міські дитячо-юнацькі спортивні школи, в яких культивуються 9 видів спорту. 2011 року на утримання та організацію навчально-тренувальної роботи з міського бюджету виділено близько 3,6&nbsp;млн гривень. Спортивна база міста налічує 418 спортивних споруд і має у своєму складі 3 стадіони&nbsp;— «Поділля», стадіон ДЮСШ №&nbsp;1, «Локомотив», 6 футбольних полів, 157 спортивних майданчиків, 24 стрілецьких тири, 5 басейнів (зокрема один 25-ти метровий), 76 спортивних залів, 2 легкоатлетичні манежі, 31 майданчик з тренажерним обладнанням, 17 тенісних кортів, льодовий майданчик.

Фізичною культурою та спортом у Хмельницькому займаються понад 20 тис. осіб, з них близько 9,5 тис. осіб&nbsp;— в секціях ДЮСШ, школі вищої спортивної майстерності та спортивних клубах<ref>{{Cite web |url=http://biznes.km.ua/onenews/Fizkultura-i-sport-u-Hmelnickomu.html |title=''Фізкультура і спорт у Хмельницькому'' |accessdate=20 червня 2011 |archive-date=3 листопада 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20131103133035/http://biznes.km.ua/onenews/Fizkultura-i-sport-u-Hmelnickomu.html }}</ref>.

Існує команда з американського футболу&nbsp;— [[Хмельницькі Гладіатори]], команда з футзалу [[Спортлідер+]] виступає в Екстра-лізі України.

== Медіа ==

=== Преса ===
Преса, яка друкується в місті Хмельницькому<ref>{{Cite web |url=http://www.khmelnytsky.com/index.php?option=com_content&view=article&id=1292:2010-02-04-09-17-47&catid=60:2009-09-04-07-33-29&Itemid=80 |title=Інформація про пресу та телебачення у місті |accessdate=2011-01-23 |archive-date=2011-10-17 |archive-url=https://web.archive.org/web/20111017194443/http://www.khmelnytsky.com/index.php?option=com_content&view=article&id=1292:2010-02-04-09-17-47&catid=60:2009-09-04-07-33-29&Itemid=80 }}</ref>.
* Газета «Проскурів»
* Газета «Подільські вісті»
* Газета «Хмельниччина»
* «Домашня газета»
* «Сімейна газета»
* «Перша міська газета»
* «Актуально для подолян»
* «Марічка NEWS»
* Оголошення «Є»

=== Телебачення та радіомовлення ===
Телемовлення та радіомовлення у Хмельницькому та області забезпечує Хмельницький обласний радіотелевізійний передавальний центр, що входить до складу Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (КРРТ) Департаменту зв'язку Міністерства транспорту та зв'язку України<ref>{{Cite web |url=http://www.rrt.ua/structure/index/branch/lang/uk?id=69 |title=''Хмельницька філія КРРТ'' |accessdate=9 січня 2016 |archive-date=27 січня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160127060639/http://www.rrt.ua/structure/index/branch/lang/uk?id=69 }}</ref>. Трансляція у м. Хмельницькому ведеться телевізійними та радіомовними передавачами встановленими на вежі ОРТПЦ, яка розташована за адресою: проспект Миру, 43. На обслуговуванні Хмельницького ОРТПЦ перебувають 79 телевізійних та 21 радіомовний передавач. Трансляція станом на 1.11.2011 іде у цифровому (DVB-T2) та аналоговому режимах. Аналогове мовлення припинено у вересні 2018 року.
* телеканал [[UA: Поділля|UA: ПОДІЛЛЯ]] та [[UA: Українське радіо|UA: Українське радіо. Поділля-Центр]] (Філія [[Національна суспільна телерадіокомпанія України|Національної суспільної телерадіокомпанії України]])
* Муніципальна телерадіокомпанія «Місто»
* Обласний телеканал «TV7+»&nbsp;
* Регіональне представництво телеканалу ICTV
* Регіональне представництво «УНТК-Поділля» (телеканал Інтер)
* Національна телекомпанія України (Перший національний канал)
* ДП «Дитяче телевізійне агентство» (33 канал)<ref>{{Cite web |url=http://proskurov.info/history/7277-2010-12-17-19-41-36 |title=''Телебачення на Хмельниччині'' |accessdate=2011-05-07 |archive-date=2011-10-01 |archive-url=https://web.archive.org/web/20111001195322/http://proskurov.info/history/7277-2010-12-17-19-41-36 }}</ref>

=== Інтернет-видання Хмельницького ===
* 0382.ua
* ye.ua
* vsim.ua
* ngp-ua.info
* podilska.info
* vsemisto-km.info
* khmelnytsky.com.ua
* ikhmelnychanyn.com
* khmelnytskyi-future.com.ua
* khmelnytsky.com.ua
* khmelnytskyi.name
* khmelnytskyi.one
* khmelnytski.info
* khmelnytskyi-trend.in.ua
* yes-khmelnytskyi.com.ua
* khmelnychanka.info

=== FM-радіостанції ===
FM Радіостанції відіграють велику роль в інформаційному житті міста. Це може бути не повний перелік FM Радіостанцій, тому що кожен день щось змінюється. Зникають або створюються нові FM Радіостанції.
{| class="wikitable sortable"
|-
!№ ||Радіостанція ||Частота MHz||Потужн. Вт
|-
|1 ||[[Країна ФМ]]<ref>{{Cite web |url=http://www.krainafm.com.ua/ |title=Архівована копія |accessdate=10 грудня 2021 |archive-date=19 листопада 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20161119075623/http://www.krainafm.com.ua/ }}</ref> ||100.1 || 500
|-
|2 ||[[Радіо «НВ»]]<ref>{{Cite web |url=https://radio.nv.ua/ |title=Архівована копія |accessdate=10 грудня 2021 |archive-date=22 лютого 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180222184100/https://radio.nv.ua/ }}</ref> ||100.6 || 500
|-
|3 ||[[Люкс FM]]<ref>{{Cite web |url=http://www.lux.fm/ |title=Архівована копія |accessdate=10 грудня 2021 |archive-date=5 грудня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20211205214408/https://lux.fm/ }}</ref> ||101.2 || 1000
|-
|4 ||Радіо Байрактар<ref>{{Cite web |url=https://www.radiobayraktar.com.ua// |title=Архівована копія |accessdate=25 березня 2022 |archive-date=25 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20222503104747/https://www.radiobayraktar.com.ua/ }}</ref> ||101.7|| 1000
|-
|5 ||[[Радіо Промінь]]<ref>{{Cite web |url=http://www.promin.fm/ |title=Архівована копія |accessdate=13 січня 2022 |archive-date=13 січня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20221301131747/https://www.promin.fm/ }}</ref> ||102.1|| 1000
|-
|6 ||[[Радіо Релакс]]<ref>{{Cite web |url=http://www.radiorelax.ua/  |title=Архівована копія |accessdate=10 грудня 2021 |archive-date=10 грудня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20211210124547/https://www.radiorelax.ua/  }}</ref> ||102.5|| 1000
|-
|7 ||[[Наше радіо]]<ref>{{Cite web |url=http://nashe.ua/ |title=Архівована копія |accessdate=10 грудня 2021 |archive-date=9 серпня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170809201335/http://www.nashe.ua/ }}</ref> ||103.1 || 1000
|-
|8 ||[[Kiss FM (Україна)|Kiss FM]]<ref>{{Cite web |url=http://www.kissfm.ua/ |title=Архівована копія |accessdate=10 грудня 2021 |archive-date=10 грудня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20211210124543/https://www.kissfm.ua/ }}</ref> ||103.6 || 1000
|-
|9 ||[[Радіо Шансон (Україна)|Шансон]]<ref>{{Cite web |url=http://shanson.ua/ |title=Архівована копія |accessdate=4 грудня 2012 |archive-date=17 січня 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20130117040821/http://shanson.ua/ }}</ref> ||104.0|| 100
|-
|10 ||[[UA:Українське радіо]] (20г./добу)<ref>{{Cite web |url=http://nrcu.gov.ua/ |title=Архівована копія |accessdate=10 грудня 2021 |archive-date=8 грудня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20211208230915/http://www.nrcu.gov.ua/ }}</ref> / Поділля-Центр (4г./добу) ||104.6 || 1000
|-
|11 ||[[Радіо П'ятниця]]<ref>{{Cite web |url=http://radiopyatnica.com.ua/ |title=Архівована копія |accessdate=20 липня 2015 |archive-date=9 липня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150709045247/http://radiopyatnica.com.ua/ }}</ref> ||105.0|| 250
|-
|12 ||[[Окей FM]]<ref>{{Cite web |url=http://okey.ua/ |title=Архівована копія |accessdate=10 грудня 2021 |archive-date=13 травня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210513094531/http://okey.ua/ }}</ref> ||105.4|| 1000
|-
|13 ||[[Мелодія FM]]<ref>{{Cite web |url=http://www.melodiafm.ua/ |title=Архівована копія |accessdate=10 грудня 2021 |archive-date=10 грудня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20211210124438/https://www.melodiafm.ua/ }}</ref> ||106.0 || 500
|-
|14 ||[[Хіт FM]]<ref>{{Cite web |url=http://www.hitfm.ua/ |title=Архівована копія |accessdate=10 грудня 2021 |archive-date=10 грудня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20211210124539/https://www.hitfm.ua/ }}</ref> ||106.7|| 500
|-
|15 ||[[Радіо Рокс]]<ref>{{Cite web |url=http://www.radioroks.ua/ |title=Архівована копія |accessdate=10 грудня 2021 |archive-date=8 грудня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20211208123639/https://www.radioroks.ua/ }}</ref> ||107.1|| 500
|-
|16 ||[[Авторадіо]]<ref>{{Cite web |url=http://www.avtoradio.ua/ |title=Архівована копія |accessdate=10 грудня 2021 |archive-date=2 листопада 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20211102164159/https://www.avtoradio.ua/ }}</ref> ||107.6|| 250
|}

== Архітектурне обличчя ==
{{see also|Пам'ятки архітектури Хмельницького}}
Хмельницькому притаманне чітке планування. В історичному центрі міста є стара і цікава забудова<ref>{{Cite web |url=http://proskurov.info/history/8302-2011-10-11-15-10-13 |title=Архівована копія |accessdate=2011-10-28 |archive-date=2011-11-12 |archive-url=https://web.archive.org/web/20111112210855/http://www.proskurov.info/history/8302-2011-10-11-15-10-13 }}</ref>, зокрема, на вулиці [[Вулиця Проскурівська (Хмельницький)|Проскурівській]]. Тут варто приділити увагу будівлі «Укртелекому», Ляльковому театру, будівлі кінотеатру «Планета», будинкам міської та обласної ради, обласному військкомату, будинку урочистих подій, а також будівлі «Укртелекому» на вулиці Театральній.

Будинки Хмельницького (Проскурова) XIX&nbsp;— поч. XX століть&nbsp;— переважно взірці так званого ''цегляного стилю'', у житловій забудові Проскурова є й адаптації столичних архітектурних стилів, зокрема [[модерн]]у, а культовим спорудам Проскурова притаманні риси поширеного в Російській імперії провінційного [[класицизм]]у.

Загалом Хмельницький пережив важкі часи у XX столітті&nbsp;— знищено десятки пам'яток архітектури минулого.
{|class="graytable"
|+Старі будинки міста<br/>
| width="23%" |[[Файл:Особняк, де розміщувався штаб 8-ої кавалерійської дивізії Червоного козацтва Хмельницький вул. Грушевського, 95.JPG|міні|240px]]
| width="23%" |[[Файл:Вул.Грушевського 97.jpg|міні|240px]]
| width="23%" |[[Файл:Будинок по вулиці Гагаріна, 18 у місті Хмельницькому.jpg|міні|240px]]
| width="23%" |[[Файл:Вул. Шевченко. Суд 03.jpg|міні|220px]]
| width="8%" |
|}

=== Пам'ятники Хмельницького ===
[[Файл:Хмельницький, вул. Проскурівська 90, Пам'ятник Б. Хмельницькому.jpg|міні|180пкс|Пам'ятник [[Богдан Хмельницький|Богдану Хмельницькому]]]]
{{main|Пам'ятники Хмельницького}}
Сучасний Хмельницький має дуже оригінальні скульптури та монументи, що виконані батьком та сином Миколою і Богданом Мазурами, [[Заслужений скульптор України|заслуженими скульпторами України]].<ref>{{Cite web |url=http://www.proskurov.info/history/8302-2011-10-11-15-10-13 |title=Міська архітектура Проскурова-Хмельницького |accessdate=2011-10-12 |archive-date=2011-11-12 |archive-url=https://web.archive.org/web/20111112210855/http://www.proskurov.info/history/8302-2011-10-11-15-10-13 }}</ref>

У сучасному Хмельницькому встановлено понад два десятки пам'ятників, меморіалів та пам'ятних знаків.

== Відомі люди ==
{{Переписати|дата=травень 2012}}
{{main|Почесні громадяни Хмельницького}}

=== Видатні уродженці міста ===
* [[Андропов Володимир Павлович]]&nbsp;— [[народний артист Росії]], диригент, художній керівник опери [[Большой театр|Великого театру]] в [[Москва|Москві]];
* [[Антоновський Андрій Валерійович]]&nbsp;— український поет, перекладач, художник;
* [[Бігус Богдан Дмитрович]] (1991—2019)&nbsp;— старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
* [[Бєляєва Тетяна Іванівна]]&nbsp;— український архітектор, лауреат Державної премії СРСР (1980);
* [[Борима Трохим Васильович]]&nbsp;— професор, доктор медичних наук, акушер-гінеколог;
* [[Вайсер Володимир Зельманович]]&nbsp;— [[Герой Радянського Союзу]], танкіст, загинув під час відвоювання України у німецько-фашистських загарбників;
* [[Валевська Наталя Олександрівна]]&nbsp;— українська співачка;
* [[Величко Володимир Володимирович]] (1971—2014)&nbsp;— солдат Збройних сил України, боєць Добровольчого корпусу «Правого Сектора».
* [[Верейський Георгій Семенович]]&nbsp;— [[народний художник РРФСР]], дійсний член [[Академія мистецтв СРСР|Академії мистецтв СРСР]], майстер міського пейзажу і портретного живопису;
* [[Вигодовський Павло Хомич]] (справжнє прізвище Дунцов)&nbsp;— єдиний [[Декабристи|декабрист]], який мав [[Селяни|селянське]] походження;
* [[Волков Михайло Давидович]] (справжнє прізвище&nbsp;— '''Вільф''')&nbsp;— радянський і російський актор театру і кіно. Заслужений артист РРФСР (1978);
* [[Альберто Герчунофф|Герчунов Альберто]]&nbsp;— класик [[Аргентина|аргентинської]] літератури;
* [[Гірник Павло Миколайович]]&nbsp;— український поет;
* [[Гладун Дарина Валеріївна]]&nbsp;— українська письменниця, перформерка, дослідниця, перекладачка;
* [[Грига Анатолій]]&nbsp;— доктор технічних наук, професор, інженер-механік, визнаний фахівець у галузі лопасних машин;
* [[Дейген Михайло Федорович]]&nbsp;— фізик-теоретик, член-кореспондент [[Національна академія наук України|Академії наук УРСР]];
* [[Джек Лейбовиць]]&nbsp;— американський бухгалтер і видавець, відомий насамперед як співвласник з Гаррі Доненфельдом National Allied Publications (пізніше DC Comics);
* [[Дюран Аріель]] (Хая Кауфман)&nbsp;— [[Сполучені Штати Америки|американська]] письменниця, авторка (разом з чоловіком Уіллом Дюраном) всесвітньо відомої 11-томної «Історії цивілізації»;
* [[Ейдельман Самуїл Давидович]]&nbsp;— український математик;
* [[Жулкевський Іван Станіславович]]&nbsp;— актор, [[народний артист України]];
* [[Олена Звичайна|Звичайна Олена]] (1902—1985)&nbsp;— українська письменниця.
* [[Зеньківський Василь Васильович]]&nbsp;— філософ, психолог та церковний діяч, міністр сповідань [[Українська Держава|Української Держави]] у [[1918]]&nbsp;р.;
* [[Зіневич Анатолій Володимирович]]&nbsp;— [[генерал-лейтенант]], перший заступник [[Армія Оборони Нагірно-Карабаської Республіки|міністра оборони Нагірно-Карабаської Республіки]] та заступник міністра оборони [[Вірменія|Вірменії]];
* [[Іванов Андрій Петрович]]&nbsp;— [[редактор]] газети «[[Український голос (Проскурів)|Український голос»]], Проскурівський окружний провідник [[ОУН]];
* [[Курков Георгій Володимирович]] (1954&nbsp;р.н.)&nbsp;— український піаніст, органіст, диригент. Заслужений діяч мистецтв України.
* [[Нікітюк Леся Іванівна]]&nbsp;— шоувумен, гумористка, ведуча програм&nbsp;— «Орел і решка», «Навколо М» і «Хто зверху?».
* [[Ернест Маліновський|Маліновський Ернест]]&nbsp;— польський залізничний інженер, побудував одну із найвисокогірніших залізниць у світі<ref>За однією із версій народився 1815 року в селі [[Ружична]] (нині мікрорайон м. Хмельницького).</ref>.
* [[Місевич Костянтин Федорович]]&nbsp;— [[бандурист]], засновник [[кобзар]]ської школи XX&nbsp;ст., діяч української революції 1917-20 рр. та руху опору в складі [[Українська повстанська армія|УПА]];
* [[Мичковський Вадим Ростиславович]]&nbsp;— шоумен, гуморист, відомий як «Дядя Жора»;
* [[Молотай Анатолій Михайлович]]&nbsp;— [[народний артист України]], художній керівник, головний диригент [[Президентський оркестр України|Президентського оркестру України]];
* [[Нагорний Сергій Вікторович]]&nbsp;— спортсмен-[[Веслувальний спорт|веслувальник]], [[Заслужений майстер спорту СРСР]], [[Олімпійський чемпіон]] [[1976]]&nbsp;р.;
* [[Павловський Михайло Антонович]]&nbsp;— доктор технічних наук, доктор економічних наук, академік, [[заслужений діяч науки і техніки України]], [[народний депутат України]];
* [[Педан Олександр Сергійович]]&nbsp;— шоумен та гуморист;
* [[Підмурняк Олексій Олексійович]]&nbsp;— лікар-уролог, науковець, доктор медичних наук, Заслужений лікар України.
* [[Пономарьов Олександр Валерійович]]&nbsp;— [[народний артист України]];
* [[Приходнюк Олег Михайлович]] ([[1941]]&nbsp;—[[2004]])&nbsp;— український [[археолог]], [[доктор історичних наук]], Лауреат [[Державна премія України в галузі науки і техніки|Державної премії України в галузі науки і техніки]];
* [[Руцькой Олександр Володимирович]]&nbsp;— віцепрезидент Росії, Депутат РСФСР, льотчик, генерал-майор, [[Герой Радянського Союзу]], учасник [[Афганська війна (1979-1989)|війні в Афганістані]];
* [[Свежевський Констянтин|Серафим]] (Костянтин Свежевський)&nbsp;— православний церковний діяч Південної Америки, архієпископ [[Каракас]]ький та [[Венесуела|Венесуельський]], а також [[Бразилія|Бразильський]];
* [[Сима Мирон]]&nbsp;— художник;
* [[Смолінський Леонід Денисович]] (1964—2014)&nbsp;— боєць [[Добровольчий український корпус|Добровольчого корпусу]] «Правого Сектора», учасник російсько-української війни.
* [[Столярчук Андрій Васильович]]&nbsp;— спортивний коментатор, заслужений журналіст України
* [[Ткачук Галина Сергіївна]] (*[[27 серпня]] [[1985]], м. Хмельницький)&nbsp;— українська [[поетеса]], [[прозаїк]]. [[Магістр]] [[літературознавство|літературознавства]].
* [[Федоров Святослав Миколайович]]&nbsp;— лікар-[[Офтальмологія|офтальмолог]], академік, засновник науково-технічного комплексу «Мікрохірургія ока»;
* [[Щерба Григорій Никифорович]]&nbsp;— мінералог, академік, доктор геологічних наук,
* [[Шершун Богдан Миколайович]], гравець [[Збірна України з футболу|збірної України з футболу]] та [[Дніпро (футбольний клуб, Дніпро)|ФК «Дніпро»]], володар [[Кубок УЄФА|Кубка УЄФА]]
* [[Хіблін Ігор Миколайович]]&nbsp;— радянський футболіст, захисник.
* [[Довлатов Антон|Юхимович Антон Леонідович]]&nbsp;— український телеведучий, шоумен, журналіст.
* [[Юсупова Наталія Вікторівна]]&nbsp;— світська особа, волонтер, підприємець.

=== Музичні колективи, створені у Хмельницькому ===
* [[Under the Tank]]&nbsp;— український рок-гурт з міста Хмельницького.
* [[Марсель гурт]]<ref>{{Cite web |url=http://nashe.com.ua/artist.htm?id=366 |title=Архівована копія |accessdate=27 червня 2011 |archive-date=10 березня 2011 |archive-url=https://web.archive.org/web/20110310094621/http://nashe.com.ua/artist.htm?id=366 }}</ref>&nbsp;— Гурт Марсель був створений у 2005 році в Хмельницькому і складається виключно з хмельничан.
* [[Мотор'ролла]]<ref>{{Cite web |url=http://www.motor-rolla.com/ |title=Архівована копія |accessdate=27 червня 2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20110903214835/http://www.motor-rolla.com/ |archivedate=3 вересня 2011 |deadurl=yes }}</ref>&nbsp;— український рок-гурт з міста Хмельницького. Створений у 1994 році. У 1995 та 1997 роках гурт ставав лауреатом фестивалю «Червона Рута»
* [[Die as she say]]&nbsp;— український [[пост-хардкор]] гурт з міста Хмельницького. Створений у 2012 році.
* [[Безодня (гурт)]]<ref>{{Cite web |url=http://www.bezodnya.com/ |title=Архівована копія |accessdate=10 грудня 2021 |archive-date=27 листопада 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20181127202007/http://www.bezodnya.com/ }}</ref>&nbsp;— український альтернативний рок-гурт з Хмельницького.
* [[STANZA]]<ref>{{Cite web |url=http://www.muzprostir.com.ua/publication/707.html |title=Архівована копія |accessdate=27 червня 2011 |archive-date=8 жовтня 2011 |archive-url=https://web.archive.org/web/20111008092459/http://www.muzprostir.com.ua/publication/707.html }}</ref> &nbsp;— рок-гурт з Хмельницького, який грає у стилі modern rock, nu melodic hard.
* [[Теорія Ґвалту]]&nbsp;— український музичний гурт, який грає у жанрах [[стріт-панк]], [[ска]] та [[фолк-панк]].
* [[Чумацький Шлях (CH.SH)]]<ref>{{Cite web |url=http://www.chsh.com.ua/ |title=Архівована копія |accessdate=29 березня 2018 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20180329184700/http://www.chsh.com.ua/ |archivedate=29 березня 2018 |deadurl=yes }}</ref> &nbsp;— український рок гурт, який грає у жанрі Folk Alternative Metal.

=== Особи, чиє життя пов'язане з містом ===
* [[Орловський Михайло Якимович]]<ref>{{Cite web |url=http://vn.20minut.ua/news/72541 |title=Архівована копія |accessdate=27 червня 2011 |archive-date=10 грудня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20211210124438/https://vsim.ua/Podii/vidatnih-postatey-hmelnichchini-prigaduvali-na-konferentsiyi-72541.html }}</ref>&nbsp;— священник, краєзнавець, історик Поділля. Автор першого історичного нарису про місто.
* У Проскурові в 1890—1894 роках на військовій службі перебував письменник [[Купрін Олександр Іванович|Олександр Іванович Купрін]].
* У 1944 році під час визволення міста та області загинув [[Шестаков Лев Львович|Лев Шестаков]]<ref>[http://moyagazeta.com/article/a-163.html Горбатый Ефим. Последний подвиг летчика Шестакова // 10.03.2009.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130313164056/http://moyagazeta.com/article/a-163.html |date=13.03.2013 }}{{ref-ru}}</ref>&nbsp;— Герой Радянського союзу, льотчик. Похований у Хмельницькому.
* У місті після війни жила та закінчила школу №&nbsp;6 співачка [[Камбурова Олена Антонівна|Олена Камбурова]]<ref>{{Cite web |url=http://odb.km.ua/index.php/ourvid?dep=1&dep_up=430&dep_cur=442 |title=11 липня — 70 років від дня народження О. А. Камбурової |accessdate=20 жовтня 2015 |archive-date=22 грудня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20151222075850/http://odb.km.ua/index.php/ourvid?dep=1&dep_up=430&dep_cur=442 }}</ref>.
* У місті проходив службу [[Джохар Дудаєв]]<ref>{{Cite web |url=http://khm.depo.ua/ukr/khm/u-hmelnitskomu-z-yavilasya-vulitsya-imeni-dzhahara-dudaeva-04102015190100 |title=Архівована копія |accessdate=28 січня 2016 |archive-date=22 грудня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20151222115355/http://khm.depo.ua/ukr/khm/u-hmelnitskomu-z-yavilasya-vulitsya-imeni-dzhahara-dudaeva-04102015190100 }}</ref>&nbsp;— [[Чеченці|чеченський]] військовий, державний та політичний діяч, лідер чеченського визвольного руху у [[1990-ті|1990-х]] роках, перший президент [[Чеченська Республіка Ічкерія|Чеченської Республіки Ічкерія]]. У минулому Джохар був [[Генерал-майор|генерал-майором авіації]] [[Радянська армія|Радянської армії]].
* [[Ярчук Михайло]]&nbsp;— Чортківський Надрайонний провідник ОУН, розстріляний у міській в'язниці МДБ 2 грудня 1952 року.

== Галерея ==
<gallery>
Файл:Хмельницький, реконструйований будинок на розі вулиць Проскурівської та Грушевського.jpg|Вул.&nbsp;Проскурівська
Файл:Хмельницький, вулиця Панаса Мирного, ЖК «.Агора», фото 1.jpg|Вул.&nbsp;Панаса Мирного
Файл:Кінотеатр Планета.jpg|Проскурівська каланча на вулиці Подільській
Файл:Хмельницкий. Многофункциональный центр..jpg|«Либідь Плаза»
Файл:Кінотеатр ім. Шевченка Хмельницький.jpg|Кінотеатр «Шевченка»
Файл:Хмельницкий областной совет. Фото 4.jpg|Обласна держадміністрація
Файл:Khmelnitsky, Podilska St, near Trade Center, 2005 08 10.jpg|Вул.&nbsp;Подільська
Файл:Панорама частини Хмельницького.jpg|Панорама частини міста
Файл:Xmel.jpg|Панорама жилого масиву «Виставка»
Файл:Сквер імені Тараса Шевченка. осінь.jpg|Сквер імені Тараса Шевченка
Файл:Khmelnitskiy001.jpg|Вокзал
Файл:Khmelnitsky, Ukraine, Svobody Street at summer day of 2005 08 20 (4).jpg|Вул.&nbsp;Свободи
Файл:Podillya Stadium.jpg|Спорткомплекс «Поділля»
Файл:Ангел 1.jpg|Пам'ятник жертвам репресій («Ангел Скорботи»)
Файл:Пам'ятник Богдану Хмельницькому в Хмельницькому (1993) 1.jpg|Пам'ятник Богдану Хмельницькому
Файл:Пам’ятник Папі Римському 2.jpg|Пам’ятник Папі Римському Павлу II 
Файл:Набережна парку. Фото 3.jpg|Набережна парку
Файл:Хмельницький вул. Проскурівська, 20.jpg| вул. Проскурівська, 20
Файл:Архітектура ХМ 2.jpg|вул. Подольська, 28
Файл:Особняк домовласника Шпігеля.jpg|Особняк домовласника Шпігеля, Володимирська 63
Файл:Zabytki Proskurowa (200).JPG|Особняк на вулиці Грушевського
Файл:Zabytki Proskurowa (37).JPG|вулиця Пилипчука
Файл:Zabytki Proskurowa (40).JPG|Фасад будинку Просвіти
Файл:Zabytki Proskurowa (47).JPG|Музичне училище
Файл:Zabytki Proskurowa (104).JPG|Вулиця Пилипчука 3
File:Хмельницький, вул. Шевченка, 7 2019.jpg|Вулиця Шевченка 7
</gallery>

== Міста-побратими ==
У Хмельницького є 13 [[міста-побратими|міст-побратимів]]:
{|style="width: 100%; align:top"
 |-
 |valign="top"|
* {{Прапорець20|USA}} [[Модесто]], [[Сполучені Штати Америки|США]] (з 1987 року)
* {{Прапорець20|BUL}} [[Сілістра]], [[Болгарія]] (з 1992 року)
* {{Прапорець20|SRB}} [[Бор]], [[Сербія]] (з 1995 року)
* {{Прапорець20|MDA}} [[Бєльці]], [[Молдова]] (з 1996 року)
* {{Прапорець20|POL}} [[Цеханув]], [[Польща]] (з 1996 року)
* {{Прапорець20|SWE}} [[Крамфорс (комуна)|Крамфорс]], [[Швеція]] (з 1997 року)
* {{Прапорець20|China}} [[Шицзячжуан]], [[Китай]] (з 1998 року)
 |valign="top"|
* {{Прапорець20|LTU}} [[Шяуляй]], [[Литва]] (з 2001 року)
* {{Прапорець20|MEX}} [[Аґуаскальєнтес (місто)|Аґуаскальєнтес]], [[Мексика]] (з 2002 року)
* {{Прапорець20|ESP}} [[Манізес]], [[Іспанія]] (з 2002 року)
* {{Прапорець20|Israel}} [[Карміель]], [[Ізраїль]] (з 2007 року)
* {{Прапорець20|UKR}} [[Старобільськ]], [[Україна]] (з 2015 року)
* {{Прапорець20|Georgia}} [[Руставі]], [[Грузія]] (з 2016 року)
* {{Прапорець20|UZB}} [[Наманган]], [[Узбекистан]] (з 2021 року)
* {{Прапорець20|TUR}} Айдин Ефелер, [[Туреччина]] (з 2021 року)
 |}

Через [[Російсько-українська війна (з 2014)|російську збройну агресію проти України]], наприкінці січня 2016 року були направлені листи до міських органів влади російських міст [[Іваново]] та [[Твер]] за підписом мера міста Хмельницького [[Симчишин Олександр Сергійович|Олександра Симчишина]] про розірвання партнерських відносин з містами держави-агресора<ref>[http://ua.112.ua/polityka/khmelnytskyi-rozirvav-partnerski-vidnosyny-z-rosiiskymy-mistamy-pobratymamy-cherez-ahresiiu-rf-288464.html Хмельницький розірвав партнерські відносини з російськими містами-побратимами через агресію РФ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161012034438/http://ua.112.ua/polityka/khmelnytskyi-rozirvav-partnerski-vidnosyny-z-rosiiskymy-mistamy-pobratymamy-cherez-ahresiiu-rf-288464.html |date=12 жовтня 2016 }} // ''Телеканал «112 UA»''</ref><ref>[http://ye.ua/news/news_23449.html Хмельницький розриває партнерські відносини з російськими містами] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160918005956/http://ye.ua/news/news_23449.html |date=18 вересня 2016 }} // ''Газета «Є»''</ref>.

== [http://3d.khm.gov.ua/ Панорами міста] ==
У 2017 році за ініціативи ГО «Сучасна Україна» у рамках Програми «Громадські ініціативи міста Хмельницького на 2016—2020 роки», панорами Хмельницького тепер можна подивитись з [http://3d.khm.gov.ua висоти пташиного льоту] та за допомогою [http://3d.khm.gov.ua 3D окулярів]. {{wide image|Khmelnytskyi3.jpg|900px|Панорама Хмельницького}}
{{wide image|Khmelnitsky, Ukraine, Svobody Street at summer day of 2005 08 20 (2).jpg|900px|Панорама мосту через Південний Буг}}
{{wide image|South bug08.jpg|900px|Панорама Південного Бугу}}

== Виноски ==
{{reflist|2|refs=

<ref name="Голодомор УІНП">{{cite web |title=Хмельницький |website=Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні» |url=http://194.44.11.173:8099/pt?pt=215 |publisher=[[Український інститут національної пам'яті]] |accessdate=18 червня 2020}}</ref>

}}

== Джерела ==
* ''Дяченко П''. Чорні запорожці. Спомини командира 1-го кінного полку Чорних запорожців Армії УНР.&nbsp;— К. : Стікс, 2010.&nbsp;— С. 115—128.
* ''Єсюнін С. М.'' [http://history.org.ua/LiberUA/978-966-00-1359-9/978-966-00-1359-9.pdf Хмельницький] // {{ЕІУ|10|387}}
* ''Єсюнін С.&nbsp;М.'' Нові сторінки історії міста Хмельницького // Матеріали IX Подільської історико-краєзнавчої конференції.&nbsp;— Кам'янець-Подільський, 2004.&nbsp;— С. 431—436.
* ''Єсюнін С''. Вулиці Хмельницького.&nbsp;— Тернопіль, 2005.&nbsp;— 122&nbsp;с.&nbsp;— («Вулиці міст України»).
* ''Єсюнін С''. Місто Хмельницький: історія, події, факти.&nbsp;— Хмельницький, 2008.&nbsp;— 124&nbsp;с.
* ''Єсюнін С''. Прогулянка Проскуровим.&nbsp;— Хмельницький, 2008.&nbsp;— 180&nbsp;с.
* ''Петров М.'' Сенсація. Хмельницькому більше аніж 500 років // Подільські вісті.&nbsp;— 1993.&nbsp;— 20 серп.
* ''Петров М. Б.'', ''Яков'юк О.&nbsp;П.'' Плоскирів&nbsp;— старовинне містечко Поділля XV—XVIII&nbsp;ст. // Матеріали IX Подільської історико-краєзнавчої конференції.&nbsp;— Кам'янець-Подільський, 2004.&nbsp;— С.&nbsp;419–430.
* Про перейменування міста Проскурова в місто Хмельницький, Кам'янець-Подільської області в Хмельницьку область: Указ Президії Верховної Ради Української РСР // Прапор Жовтня.&nbsp;— 1954.&nbsp;— 18 січ.&nbsp;— С.&nbsp;1.
* [https://web.archive.org/web/20070917050400/http://polk.km.ua/index.htm?id=71 ''Цимбалюк М''. За п'ятнадцять років Хмельницький постаршав на 63 роки]
* Matricularum regni Poloniac summaria, excussis codicibus, qui in Chartophylacio Maximo Varsoviensi asservantur, contcxuit indiccsque adieeit T. Wicrzbowski. Varsoviae, MCMXV. Pars IV. Vol. 3.&nbsp;— P. 285.
* {{SgKP|IX|53|Proskurów}}&nbsp;— S. 53—57.
* ''Wiraszka M.'' Rozwoj przestrzenny і zabudowa miast. guberni podolskicj w czasach Impcrium Rosyjskiego.&nbsp;— Warszawa&nbsp;: Neriton, 2008.&nbsp;— S. 254.
* ''Есюнин С''. Так сколько же нашому областному центру лет? Минимум&nbsp;— 539! // Моя газета +.&nbsp;— 2003.&nbsp;— 25 верес.&nbsp;— С.&nbsp;1. {{ref-ru}}

== Посилання ==
{{Commonscat}}
* [http://proskurov.info/ Хмельницький, історія міста, сьогодення і&nbsp;т.&nbsp;д.]&nbsp;— Хмельницький портал
* [http://cbs.km.ua/ Хмельницька міська централізована бібліотечна система]&nbsp;— ХМЦБС
* [http://cbs.km.ua/?dep=2&w=show_news&dep_up=3&dep_cur=19&news_id=824/ Сергій Єсюнін: дослідницька робота приносить задоволення]&nbsp;— ХМЦБС
* {{ЕЄЕ|14534|Хмельницький}}
* [https://turistmapa.com.ua/ Туристична мапа Хмельницького і Хмельницької області]

{{Обласні центри України}}
{{Населені пункти Хмельницької області}}
{{Історичні місця Хмельницької області}}
{{Хмельницька область}}
{{50 найбільших міст України}}
{{Південний Буг}}
{{Бібліоінформація}}

[[Категорія:Хмельницький| ]]
[[Категорія:Обласні центри України]]
[[Категорія:Міста Хмельницької області]]
[[Категорія:Міста обласного значення]]
[[Категорія:Районні центри Хмельницької області]]
[[Категорія:Міста над Південним Бугом]]
[[Категорія:Населені пункти, названі на честь Богдана Хмельницького]]
[[Категорія:Виборчий округ 187]]
[[Категорія:Виборчий округ 188]]