Відкрити головне меню

Хижня́ківка — село в Україні, в Зіньківському районі Полтавської області. Населення становить 3 особи. Орган місцевого самоврядування — Малобудищанська сільська рада.

село Хижняківка
Країна Україна Україна
Область Полтавська область
Район/міськрада Зіньківський район
Рада/громада Малобудищанська сільська рада
Код КОАТУУ 5321383604
Основні дані
Населення 3
Площа 0,198 км²
Густота населення 15,15 осіб/км²
Поштовий індекс 38163
Телефонний код +380 5353
Географічні дані
Географічні координати 49°59′55″ пн. ш. 34°38′35″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
173 м[1]
Водойми Ворскла
Місцева влада
Адреса ради 38163, Полтавська обл., Зіньківський р-н, с. Малі Будища, тел. 9-25-42
Карта
Хижняківка. Карта розташування: Україна
Хижняківка
Хижняківка
Хижняківка. Карта розташування: Полтавська область
Хижняківка
Хижняківка
Хижняківка. Карта розташування: Зіньківський район
Хижняківка
Хижняківка
Мапа

Зміст

Географічне розташуванняРедагувати

Село знаходиться на правому березі стариці Солом'яник річки Ворскла, вище за течією на відстані одного км розташоване село Глинське, нижче за течією на відстані за 2 км розташоване село Яблучне.

Історичні відомостіРедагувати

По берегах річки Ворскли, поблизу сіл Глинського, Хижняківки та Яблучного, були знайдені рештки глиняного посуду.[2] На них добре видно сліди пальців давнього майстра, адже посуд з глини робили ще без гончарного круга.

Хутір Хижняківка засновано наприкінці XVIII ст. Назву одержав від першого поселенця — козака Хижняка. Гончарі з'явилися невдовзі після заснування хутора. Їх кількість збільшувалася одночасно зі зростанням чисельності населення, чому сприяла наявність якісної глини. 1910 року в Хижняківці гончарством займалися 9 осіб.[3]

У ХІХ — першій половині XX століття Хижняківка належала до Більської волості Зіньківського повіту. З 1923 року хутір входив до складу Опішнянського району, з 1962 року до Малобудищанської сільської ради Зіньківського району.

1859 року у козацькому хуторі налічувалось 96 дворів, мешкало 96 осіб (53 чоловічої статі та 43 — жіночої).[4]

За даними на 1910 рік у хуторі — 41 господарство, 191 житель. Придатної землі під господарствами — 87 десятин, із них орної — 43, під посівами — 38. Основними неземлеробськими заняттями були гончарство (9 осіб), чоботарство (6 осіб), поденщина (16 осіб). За переписом 1926 року у Хижняківці у 47 господарствах мешкало 236 людей.[5]

Із початком колективізації в селі були розкуркулені господарства заможних сімей: гончар-цегельник Жадан виїхав на Кубань, власник водяного млина та глиняного родовища Бородай помер під час Голодомору. У 1930 році в селі був створений колгосп «Культурний хлібороб», що очолив Гордій Ширай. Через кілька років господарство було об'єднане із малобудищанським колгоспом ім. Жданова.[5]

У Національній книзі пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні перелічено 42 жителя села, що загинули від голоду.[6]

У 1930-х — 1940-х роках у селі функціонував колгоспний завод з виробництва тонкої вогнетривкої цегли. Гончарство проіснувало до початку 1950-х років. Останнім гончарем був Василь Ємець, який як кустар-одноосібник працював до початку 1980-х років.[3]

З початком німецько-радянської війни на фронт мобілізували й хижняківців. З фронту не повернулося 20 односельчан.

У повоєнний час у Хижняківці працювала бригада малобудищанського колгоспу, до 1970-х років у селі вирощували коноплі. Тяжка праця, відсутність відпусток, зарплат, політика «неперспективних» сіл змушувала молодь тікати в міста. Упродовж 1950—1980 років населення скоротилося зі 131 до 35 чоловік. На початку ХХІ століття тут мешкало 3 особи.[5]

ТрадиціїРедагувати

Щороку першої суботи серпня святкуються Дні Хутора, де збираються колишні мешканці Хижняківки й сусідніх Безруків та їхні нащадки.[5]

Пам'яткиРедагувати

Біля села розташований ботанічний заказник «Котове».

ТакожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Погода в селі Хижняківка
  2. Зіньківщина: історичні нариси/ Н. М. Баран та ін. — П. : ІнтерГрафіка, 2006. — 640с.
  3. а б Міщанин В. Д. — Гончарство північної групи малих осередків опішнянського гончарного району (ІІ половина XIX-ХХ ст.) — Автореферат — с. 11
  4. рос. дореф. Полтавская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ XXXIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1862 — 263 с.
  5. а б в г Хижняківка // В. Д. Міщанин — Зіньківщина: історичні нариси — Н. М. Баран та ін. — П. : ІнтерГрафіка, 2006 — С. 375—381
  6. Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні. Полтавська область/ Упорядн. О. А. Білоусько, Ю. М. Варченко та ін. — Полтава: Оріяна, 2008. ISBN 978-966-8250-50-7