Перегляд вихідного коду сторінки Харків

{{Місто України|
   назва           = Харків
 | прапор          = Прапор Харкова.gif
 | опис прапора    = Прапор Харкова
 | герб            = Kharkiv-town-herb.gif
 | опис герба      = Герб Харкова
 | розташування    = Charkiw-Ukraine-Map.png
 | опис розташування  = Харків на карті України. Харківська область виділена.
 | mapx            =
 | mapy            =
 | прізвисько      = Східна столиця,<br />[[Перша столиця України|Перша столиця]]
 | регіон          = {{Хрк}}
 | район           = [[Харківська міська рада]]
 | код КОАТУУ      = 6310100000
 | засноване       = 1654-1655
 | магдебурзьке право =
 | статус          = 1654
 |зображення = Kharkov oblsovet.jpg
 |зоюраження_розмір =
 |зображення_підпис=Панорама частини центру міста з видом на будівлю Харківської обласної ради
 | поділ           = 9 районів
 | населення       = {{зменшення}} 1 435 825 [[1 серпня]] [[2011]] <ref>[http://uprstat.kharkov.ukrtel.net/ua/express/2011_rik.html Чисельність населення Харківської області на 1 серпня 2011 року]</ref>
 | площа           = 306
 | ref-площа       =
 | густота         = 4 692
 | поштові індекси = 61000-499
 | код             = 57(2)
 | координати      ={{coord|50|0|21|N|36|13|45|E|scale:100000|display=inline}}
 | висота          = 94—120 
 | водойма         = [[Харків (річка)|Харків]], [[Лопань]], [[Уди]], [[Немишля]]
 | станція         = [[Харків-Пасажирський]]
 | відстань        =
 | залізниця о     = 
 | ref-залізниця о =
 | автошлях о      = 
 | ref-автошлях о  =
 | фізична о       =
 | ref-фізична о   =
 | залізниця с     = 487
 | фізична с       = 407
 | автошлях с      = 449
 | етнікон         = харків’янин, харків’янка, харків’яни.
 | міста-побратими = 17 міст [[#Міста-побратими|(див. список)]]
 | день міста      = 23 серпня
 | адреса          = 61200, м. Харків, пл. Свободи, 7, 731-54-37
 | веб-сторінка    = [http://www.city.kharkov.ua/ Харківська міська рада]
 | мер             = [[Кернес Геннадій Адольфович]]
 | ремарки         =
 }}{{Otheruses}}

'''Ха́рків''' (застаріле ''Харьків''<ref>[[Багалій Дмитро Іванович]] [http://www.krasnokutsk.org/kniga/bagalej_istorija_slobodskoj_ukraini.html "Історія Слобідської України"]</ref>) — [[місто]] на сході [[Україна|України]], адміністративний центр [[Харківська область|Харківської області]].
Населення&nbsp;— 1 446 тис. осіб<ref>[http://uprstat.kharkov.ukrtel.net/ua/stat/stat_inf/demograf/tab1.html Чисельність населення Харківської області на 1 січня 2009 року]</ref>, площа міста&nbsp;— 306 км².
Друге за кількістю населення місто [[Україна|України]], з грудня [[1919]] по червень [[1934]] — [[Перша столиця України|перша столиця]] [[УРСР]].

Великий науковий, культурний, промисловий і транспортний центр України, був третім індустріальним центром в [[СРСР]] після [[Москва|Москви]] та [[Санкт-Петербург|Ленінграда]]. 60 науково-дослідних інститутів, 30 вищих навчальних закладів, 8 музеїв, міська картинна галерея, 7 театрів, 80 бібліотек.

== Розташування і природа ==
Найвищий пункт над рівнем моря 120 м ([[Лісопарк (Харків)|Лісопарк]]), найнижчий&nbsp;— 94 ([[Новоселівка (Харків)|Новоселівка]]). З погляду [[рельєф]]у Харків ділиться на чотири низовинні і чотири підвищені райони. Стік річок творить улоговину, висунену з північного заходу на південний схід між Середньоруською височиною і Донецькою низовиною. Височини Харкова, переважно піщані, донедавна були вкриті сосновими і березовими лісами ([[Холодна гора (місцевість)|Холодна гора]], височина на північ від Лопані).

Довжина Харкова<ref>[http://city.kharkov.ua/?page=kharkov/about_geo Географічна довідка]</ref>:
* з півночі на південь&nbsp;— 24,3 км
* з заходу на схід&nbsp;— 25,2 км

=== Річки Харкова ===
Харків розташований на вододільному підвищенні і в долині річок ([[Харків (річка)|Харків]], [[Лопань]], [[Уди]], [[Немишля]]); на території сучасного Харкова ці невеликі річки сходяться і вливаються (через [[Уди]]) до [[Сіверський Донець|Сіверського Дінця]].

Первісно долини річок на території нинішнього Харкова були заболочені, улітку деякі висихали до малих потоків ([[Нетеча]], [[Немишля]]).

=== Райони Харкова ===
Територія сучасного Харкова покриває 300 км² й адміністративно ділиться на 9 районів: [[Дзержинський район (Харків)|Дзержинський]], [[Жовтневий район (Харків)|Жовтневий]], [[Київський район (Харків)|Київський]], [[Комінтернівський район (Харків)|Комінтернівський]], [[Ленінський район (Харків)|Ленінський]], [[Московський район (Харків)|Московський]], [[Фрунзенський район (Харків)|Фрунзенський]], [[Орджонікідзевський район (Харків)|Орджонікідзевський]] і [[Червонозаводський район (Харків)|Червонозаводський]]. Проте, донедавна зберігалися старі назви «сторін», поселень і слобідок, що були поступово включені до Харкова: [[Поділ (Харків)|Поділ]], [[Залопань]], [[Захарків]], [[Клочківська Слобідка]], [[Павлівка (Харків)|Павлівка]], [[Кінний базар]], [[Основа (Харків)|Основа]], [[Панасівка (Харків)|Панасівка]], [[Довголівка]], [[Заїківка (Харків)|Заїківка]], [[Велика Гончарівка]], [[Мала Гончарівка]], [[Журавлівка (Харків)|Журавлівка]], [[Верещаківка]], [[Іванівка (Харків)|Іванівка]], [[Петінка]], [[Москалівка (Харків)|Москалівка]], [[Нова Баварія]], [[Велика Данилівка]] та інші.

{{main|Райони Харкова}}
{{main|Місцевості Харкова}}

{{-}}
== Клімат ==
Помірно континентальний: зима холодна і сніжна, але мінлива, літо&nbsp;— спекотне. Середня температура року&nbsp;— + 6,9&nbsp;°C (у січні&nbsp;— 6,9, у липні + 20,3). Середня кількість опадів за рік 513 мм, найбільша в [[Червень|червні]] й [[Липень|липні]]. В самому місті і в приміських околицях [[клімат]] м'якший, ніж на прилеглій північній території, і тому придатний для городництва і садівництва, включно з виноградарством.

{{Клімат міста
|Місто_род=Харкова
|Джерело=[http://pogoda.ru.net/climate/34300.htm Погода и климат]
| Січ_сер= -5.7            | Січ_сер_опади=35
| Лют_сер= -5.1           | Лют_сер_опади=30
| Бер_сер=  0.1        | Бер_сер_опади=27
| Кві_сер=  9.1           | Кві_сер_опади=36
| Тра_сер=  15.3           | Тра_сер_опади=53
| Чер_сер=  19.2           | Чер_сер_опади=59
| Лип_сер=  20.4           | Лип_сер_опади=67
| Сер_сер=  19.5           | Сер_сер_опади=45
| Вер_сер=  13.9           | Вер_сер_опади=45
| Жов_сер=  7.3           | Жов_сер_опади=39
| Лис_сер=  0.8           | Лис_сер_опади=41
| Гру_сер=  -3.3           | Гру_сер_опади=38
| Рік_сер=   7.6          | Рік_сер_опади=515
| Січ_сер_мін=-8.5         | Січ_сер_макс=-2.8
| Лют_сер_мін=-8.1     | Лют_сер_макс=-2
| Бер_сер_мін=-2.9         | Бер_сер_макс=3.7
| Кві_сер_мін=4.7         | Кві_сер_макс=14
| Тра_сер_мін=9.9         | Тра_сер_макс=20.7
| Чер_сер_мін= 13.8        | Чер_сер_макс=24.6
| Лип_сер_мін= 15.0        | Лип_сер_макс=25.9
| Сер_сер_мін= 14.1        | Сер_сер_макс=25.2
| Вер_сер_мін= 9.1        | Вер_сер_макс=19.4
| Жов_сер_мін= 3.7        | Жов_сер_макс=11.7
| Лис_сер_мін= -1.6        | Лис_сер_макс=3.6
| Гру_сер_мін= -5.8        | Гру_сер_макс=-0.8
| Рік_сер_мін= 3.6        | Рік_сер_макс=11.9
| Січ_а_мін=-35.6          | Січ_а_макс=11
| Лют_а_мін= -29.8         | Лют_а_макс=14.6
| Бер_а_мін= -32.2         | Бер_а_макс=21.8
| Кві_а_мін= -11.4         | Кві_а_макс=30.4
| Тра_а_мін= -1.9         | Тра_а_макс=34.5
| Чер_а_мін= 2.2         | Чер_а_макс=36.8
| Лип_а_мін= 5.7         | Лип_а_макс=37.6
| Сер_а_мін= 2.2         | Сер_а_макс=39.8
| Вер_а_мін= -2.9         | Вер_а_макс=33.7
| Жов_а_мін=-9.1          | Жов_а_макс=29.3
| Лис_а_мін= -20.9         | Лис_а_макс=18.5
| Гру_а_мін= -30.8         | Гру_а_макс=13.4
| Рік_а_мін= -35.6         | Рік_а_макс=37.6
|}}

== Історія ==
{{main|Історія Харкова}}
[[Файл:Харківська площа.jpg|міні|ліворуч|500пкс|''Вид на головну площу, видніються перші харківські «хмарочоси»'']]

На місці Харкова знаходилося стародавнє місто Донець, ще за часів Київської Русі. Назва міста походить, ймовірно, від річки Харків («Хар-Кобе»). Інші версії&nbsp;— від засновника поселення Харків хутір козака Харитона ([[Харько|Харька]]). Ще одна версія&nbsp;— від козака Івана Каркача (Харкача). Половецька версія&nbsp;— від половецького міста [[Шарукань]] (Харукань). З початку 17 ст. Харківщина належала до Московської держави, але до [[1650]]&nbsp;р. тут не було осілого населення. Московські царі розсилали сторожу й розвідувальні групи з служилих людей, будували укріплення й оборонні лінії проти [[кримські татари|кримських татар]] та [[ногайці]]в: «білгородська», «ізюмська» та «українська» лінії. Проте російські «служилі люди» не були постійним населенням. Паралельно починається українська колонізація з сусідньої [[Гетьманщина|Гетьманщини]].

За козацьких часів Харків стає центром Харківського слобідського козацького полку. Місто мало фортецю із вежами та підземними ходами. Харківськими полковниками були Донці.

== Населення ==
Після революції 1917&nbsp;— 20 років чисельність мешканців Харкова постійно зростала. За переписом 1926, місто мало 417 000 осіб (третє місце після Києва й Одеси) й [[українці]] стали в ньому відносною більшістю (38,3%), [[росіяни|росіян]] тоді було 38%, [[євреї]]в 19,5% (відсотки на 1897 p.: 29,2, 60,0, 6,1). Тенденція до зростання кількості мешканців виразно помітна і за 1930-х років, головним чином через приплив із сіл; 1939 Харків мав 833 000 мешканців. За німецької окупації кількість населення впала через мобілізацію до армії, масове вивезення на роботи за кордон та шукання притулку на провінції, і в 1942&nbsp;— 43 роках його лишилося 160&nbsp;— 180 000. Після 1944&nbsp;р. населення міста почало швидко зростати. Перепис 1959&nbsp;року подає у Харкові 953 000 осіб. Значна частина його&nbsp;— промислові робітники, службовці, працівники на будівництві, транспорті, у торгівлі, освіті й установах охорони здоров'я. Поділ за національністю: українців 48%, росіян&nbsp;— 40%, євреїв&nbsp;— 9%.

За [[Всеукраїнський перепис населення 2001 року|переписом 2001 року]] у Харкові найбільші громади складали українці (62,8%) та росіяни (33.2%).<ref>[http://vharkov.ru/description/about.html Общая информация о Харькове на vharkov]</ref> За результатами цього перепису чисельність населення Харкова становила 1 470 900 осіб <ref>http://2001.ukrcensus.gov.ua/results/general/estimated/kharkiv/]</ref>

== Економіка ==
=== Народне господарство ===

[[Файл:Привокзальная площадь.jpg|міні|ліворуч|250пкс|Харківський залізничний вокзал]]

Харків&nbsp;— один з найбільших промислових центрів України й колишнього СРСР, третій після Москви і Ленінграду центр машинобудування. Тут є великі машинобудівні і металообробні заводи, також підприємства енергетичного машинобудування та електротехнічної промисловості (45% всієї продукції м.): Харківський тракторний завод, Харківський завод транспортного машинобудування (випускає магістральні тепловози), Харківський електротехнічний завод (генератори для парових і гідравлічних турбін), Харківський завод «Серп і Молот» (двигуни до зернових комбайнів), верстатобудівний, [[Харківське Державне Авіаційне Виробниче Підприємство|авіаційний]], велосипедний заводи, «Турбоатом», «Електроважмаш», «Південкабель», Завод імені Малишева тощо. Працюють підприємства хімічної промисловості (заводи пластичних мас, мед. пластмас, хім. реактивів, лакофарбові, фармацевтичні й ін.), деревообробної, будівельних матеріалів, меблів; розвинута поліграфічна промисловість, харчова (кондитерська фабрика «[[Харків'янка]]», Харківська бісквітна фабрика, 2 броварні, жировий комбінат, 2 м'ясокомбінати тощо), парфумерно-косметична фабрика, Харківський ювелірний завод. З легкої промисловості найбільш розвинена швейна, трикотажна, шкіряно-взуттєва (Харків мав найбільшу фабрику в колишній УРСР), канатний завод. Кількість промислових робітників на 1961&nbsp;р. перевищувала 350 000, у 1980&nbsp;р. доходить до півмільйона.

За 2009&nbsp;р. суб'єктами промислової діяльності реалізовано продукції у відпускних цінах підприємств (без ПДВ і акцизу) на суму 22,1&nbsp;млрд грн., у тому числі: машинобудівної галузі&nbsp;— на 6,0&nbsp;млрд грн., харчової галузі&nbsp;— на 4,8&nbsp;млрд грн., підприємствами з виробництва та розподілення електроенергії, газу і води&nbsp;— на 5,1&nbsp;млрд грн., хімічної та нафтохімічної промисловості&nbsp;— на 1,8&nbsp;млрд грн.

Найбільшу питому вагу в загальному обсязі реалізації промислової продукції в місті мають (на середину [[2009]] року), зокрема:
* Харківське відділення ВАТ «[[САН ІнБев Україна]]»&nbsp;— 6,5%;
* ВАТ «[[Турбоатом ВАТ|Турбоатом]]»&nbsp;— 3,5%;
* ТОВ «Техноком»&nbsp;— 3,2%;
* ДП «Електроважмаш»&nbsp;— 3,1%;
* ВАТ «Харпідшипник»&nbsp;— 1,8%;
* ЗАТ «Харківський плитковий завод»&nbsp;— 1,8%;
* ЗАТ «Новий стиль»&nbsp;— 1,6%;
* ЗАТ „Завод «Південкабель»“&nbsp;— 1,5%;
* Філія «Харківський молочний комбінат»&nbsp;— 1,4%;
* ЗАТ «Харківська бісквітна фабрика»&nbsp;— 1,4%;
* ТОВ „Фармацевтична компанія «Здоров'я»“&nbsp;— 1,4%.

=== Промислові території ===
Промислові підприємства міста переважно входять до складу промислових утворень. У Харкові утворено 5 промислових вузлів, 9 промислових районів, що в свою чергу сформували 5 промислових зон, а також 14 груп підприємств.<ref>'''Інформація про розробку генерального плану м. Харкова до 2026&nbsp;р.'''&nbsp;— Х.: [[Харківська міська рада]], 2003.&nbsp;— 19 с.</ref> Тож, міська промисловість сформувалася за територіальною ознакою навколо великих промислових підприємств у такі промислові зони:
* Балашовська промзона&nbsp;— 863,4 га;
* Орджонікідзевська промзона&nbsp;— 1043 га;
* Диканівська промзона&nbsp;— 999 га;
* Іванівська промзона&nbsp;— 550 га;
* Безлюдовська комунально-складська промзона&nbsp;— 576 га.
Ці промислові утворення поєднують більше 70% промислових, транспортних і складських підприємств міста.

=== Транспорт ===
Були часи, коли Харків вважався найбільшим транспортним вузлом Сходу Європи. В сучасному Харкові є всі основні види транспорту&nbsp;— залізниця, міжнародний аеропорт, маршрутний автотранспорт, тролейбуси, трамваї, метрополітен.

У місті діє два пункти контролю на залізниці через державний кордон з [[Росія|Росією]] [[Харків-Сортувальний (пункт контролю)|Харків-Сортувальний]] та [[Харків-Пасажирський (пункт контролю)|Харків-Пасажирський]]—[[Бєлгород]].
{{main|Транспорт у Харкові}}

== Хмарочоси ==

За часів [[УРСР]], коли Харків був столицею держави, в місті почали будувати перші сучасні «хмарочоси». В [[1928]]-му році звели 63-х метровий [[Держпром]], а в [[1932]]-му [[Дім проектів]] (зараз Університет ім. Каразіна) з висотою 66 м. Будинки простояли Велику Вітчизняну війну і сьогодні є одними з візитівок міста.

''Докладніше в статті: [[Харківські висотки]]''

== ЗМІ ==
[[Файл:GrigoriSkovoroda filosof sculptura.JPG|thumb|Пам'ятник Г. Сковороді в Харкові (фото [[Щербінін Юрій Леонідович|Ю. Щербініна)]]]]
=== Друковані ЗМІ і видавництва ===
У Харкові друкується більше 65 різних газет і журналів <ref>[http://www.mediadigest.net/index.php?option=com_content&view=article&id=375&Itemid=208 Перелік друкарських видань Харкова]</ref>. Серед суспільно-політичних видань відома газета «Вечірній Харків», найбільш популярне інформаційно-розважальне видання&nbsp;— це тижневик «Телескоп», відомі рекламно-інформаційні видання: «Прем'єр Дайджест», [[«Харьков на Ладонях»]] http://www.aida.com.ua/, «Авізо», «Бизнес Тайм», «Прем'єр Експрес», «Час Пик», «Харківський кур'єр» та «СтройПрайс».

1921 року до Харкова було перенесене видавництво [[Рух (видавництво)|«Рух»]], яке видавало здебільшого твори українських дореволюційних письменників у серіях, призначених для масового поширення. У 1920&nbsp;— 30-их pоках у Харкові з'явилася низка республіканських газет і журналів. Зокрема, виходили: «[[Соціалістична Харківщина]]» (з 1934), «Ленінська зміна» (1938), «Красное знамя» (1958).

Дотепер виходять:
* [[Вечерний Харьков (газета)|«Вечерний Харьков»]] ({{lang-uk|«Вечірній Xарків»}})&nbsp;— найпопулярніше щоденне видання міста, від [[1963]] видавалось українською мовою, в [[1983]] році&nbsp; оголосили про перехід на видання двома мовами&nbsp;— українською та російською, але дуже скоро перейшли на видання виключно російською.
* «Время»;
* «Слобідський край»;
* літературний місячник «Прапор».

У Харкові працюють численні видавництва, серед головних&nbsp;— «Фактор», «Прапор», Folio, Торсінг.

У Харкові працювала Книжкова Палата УРСР, наразі з видавничих і книговиробничих підприємств діють книжкова фабрика «Глобус» та книжкова фабрика ім. Фрунзе.

=== Телебачення ===

За [[СРСР]] у Харкові [[Трансляція|транслювалися]] 2 програми телебачення&nbsp;— союзна і республіканська та на область (на останній матеріали передавались українською та російською мовами).

[[1979]] року збудовано нову телевізійну станцію.

На сьогодні (кін. [[2000-ні|2000-х років]]) діють 7 харківських місцевих телеканалів:
* [[Телеканал «А/ТВК»|«А/ТВК»]];
* «ОТБ»;
* «[[7 канал]]»;
* «Simon»;
* «Фора»;
* «Фаворит»;
* «Р1».
== Освіта і наука ==

За рівнем освіти і науки Харківські виші й наукові установи є одними з найкращих у країні (а подеколи і Східної Європи), часто конкурують зі столичними.

Низка харківських освітніх і наукових установ веде свій початок з дореволюційних часів, інші&nbsp;— з часу, коли Харків був столицею [[УРСР]], а деякі засновані, реорганізовані чи відновлені після [[Друга Світова війна|Другої Світової війни]].

Внаслідок різних реформ Харків мав станом на [[1979]] рік 21 ВНЗ з понад 130 000 [[студент]]ів.

Серед вищих шкіл Харкова найважливіші:
* [[Харківський національний аграрний університет ім. В. В. Докучаєва]];
* [[Харківський національний університет імені Василя Каразіна|Харківський національний університет імені В.Каразіна]];
* [[Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»|Харківський політехнічний інститут]];
* [[Харківський національний економічний університет]];
* [[Харківський національний медичний університет|Харківський державний медичний університет]];
* [[Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого|Національна юридична академія ім. Я.Мудрого]];
* [[Харківський Державний Інститут Культури|Харківська державна академія культури]];
* [[Харківський Державний Фармацевтичний Інститут|Національний фармацевтичний університет]];
* [[Національний аерокосмічний університет "Харківський авіаційний інститут" ім. М.Є. Жуковського|Національний аерокосмічний університет]] тощо.

У місті діє також ряд інженерно-економічних ВНЗ:
* [[Українська державна академія залізничного транспорту]];
* [[Харківський державний технічний університет будівництва та архітектури]];
* [[Харківський національний автомобільно-дорожній університет]];
* [[Харківський Зооветеринарний Інститут|Зооветеринарна академія]];
* [[Харківський національний університет радіоелектроніки]];
* [[Харківська національна академія міського господарства]].

У [[1923]]—[[1963|63]] працювала державна консерваторія.
: ''Дивіться основну статтю: '''[[Вищі навчальні заклади Харкова]]'''''.
У Харкові діють 38 середніх спеціалізованих освітніх закладів і 40 професійно-технічних шкіл; понад 50 науково-дослідних інститутів при високих школах або у відомстві міністерств (зокрема, ще [[1920]] року був заснований [[Харківський науково-дослідний інститут медичної радіології]], що займався вирішенням питань радіології та онкології), 6 науково-дослідних інститутів [[АН України]] (Харківський Наук. Центр АН, [[Укрдіпроруда]] та ін.).

Від початку [[1930-ті|30-их pp.]], а особливо після війни посилена [[русифікація]] усіх ступенів освіти у Харкові, як також інших культурно-освітніх установ.

З наукових установ діють:
* [[Харківська астрономічна обсерваторія]];
* Харківське математичне товариство;
* обласний державний архів.

== Культура ==

Харків є другим після Києва культурним центром України. Тут діють численні культурні заклади&nbsp;— театри, музеї, бібліотеки, центри розвитку і дозвілля.

=== Література ===
* У Харкові народилися або жили тривалий час поети [[Велимир Хлєбніков]], [[Микола Асєєв]], [[Сергій Єсенін]], [[Анатолій Марієнгоф]], [[Михайло Кульчицький]], [[Борис Слуцький]], [[Борис Чичибабін]], [[Павло Тичина]], [[Володимир Сосюра]], [[Василь Еллан-Блакитний]], [[Остап Вишня]], [[Олександр Введенський]], [[Гнат Хоткевич]], [[Василь Мисик]], [[:ru:Левин, Вадим Александрович|Вадим Левин]], [[Ігор Муратов]], [[Кость Гордієнко]], [[Лариса Васильєва]]; прозаїки [[Квітка-Основ'яненко|Григорій Квітка-Основ'яненко]], [[Григорій Данилевський]], [[Аркадій Аверченко]], [[Іван Бунін]], [[Юрій Олеша]], [[Валентин Катаєв]], [[Добровольський, Володимир Анатолійович|Володимир Добровольський]], [[Микола Сказбуш]], [[Вадим Собко]], [[Юрій Милославський]], [[Едуард Лимонов]], [[Михайло Єлізаров]], [[Олександр Мільштейн]] та інші відомі письменники.
* У Харкові проживає член правління Спілки письменників Росії (з 2009) [[Романовський Олександр Георгійович|Олександр Романовський]]<ref>[http://www.rospisatel.ru/rukovostvo%20SP%20RF.htm офіційний сайт Спілки письменників Росії]</ref>.

=== Театри, кіно, цирк ===
[[Файл:Харьковский государственный академический украинский драматический театр имени Т. Г. Шевченко.jpg|міні|230пкс|[[Харківський український драматичний театр імені Тараса Шевченка]]]]
У Харкові працюють численні театри, з яких декілька професійних мають звання академічних і державних:
* [[Харківський державний академічний театр опери та балету імені М. В. Лисенка]];
* [[Харківський державний український драматичний театр ім. Шевченка]];
* [[Харківський академічний російський драматичний театр імені О. С. Пушкіна]];
* [[Харківський державний академічний театр ляльок ім. В.А. Афанасьєва]];
* [[Харківський театр для дітей та юнацтва]];
* [[Харківський академічний театр музичної комедії]];
* [[:Категорія:Театри Харкова|чимало]] театральних студій і колективів.

Працює [[Харківська обласна філармонія|обласна філармонія]].

Харків по праву пишається найпершим у Східній Європі [[кінотеатр]]ом&nbsp;— [[Боммер (кінотеатр)|«Брати Боммер»]]. Нині у місті діють понад 10 кінотеатрів.

[[1963]] року в місті відкрито велику [[Кіно-концертний зал «Україна» (Харків)|кіноконцертну залу «Україна»]], а [[1974]]-го&nbsp;— новий цирк.

=== Музика ===
;Академічна
У місті діють:
* [[Харківська обласна філармонія|Філармонія]]
* [[Харківський національний академічний театр опери та балету імені Миколи Лисенка|Оперний театр]]
* [[Харківський національний університет мистецтв імені Івана Котляревського|університет мистецтв імені Івана Котляревського]]
* [[Харківський будинок органної i камерної музики|Будинок органної i камерної музики]]

У Харкові народились композитори [[Олександр Щетинський]], [[Віталій Губаренко]], [[Валентин Бібік]], музикознавці [[Григорій Ганзбург]], [[Юрій Щербинин]], диригенти [[Валерій Матюхін]], [[Олексій Рябов]] та інші.

;Розважальна
Серед відомих музикантів Харкова естрадної сцени:
{{multicol}}
* [[Гурченко Людмила Марківна|Людмила Гурченко]]
* [[Сергій Бабкін]] («[[5'nizza]]»)
* [[Андрій Запорожець]] («[[5'nizza]]», «[[SunSay]]»)
* [[Чернецький Олександр Володимирович|Олександр Чернецький]] («[[Группа Продлённого Дня (рок-группа)|ГПД]]», «[[Разные люди]]»)
* [[Щелкановцев Сергій Павлович|Сергій «Сер» Щелкановцев]] («КПП»)
* [[Чіграков Сергій Миколайович|Сергій «Чиж» Чіграков]] («[[Разные люди]]»)
* [[Май Захар Борисович|Захар Май]]
* [[Олександр Долгов]] («[[Дождь(группа)|Дождь]]»)
* [[Drago|Володимир Drago]]
* «[[ТНМК]]»
* «[[Оркестр Че]]»
* [[Коломійцев Олексій Володимирович|Олексій Коломійцев]] та його сайд-проект «[[Esthetic Empire]]»
{{multicol-break}}
* «[[ТонкаяКраснаяНить]]»
* «[[Spiritual Seasons]]»
* «[[Drudkh]]»
* «[[Tessaract]]»
* «[[Nokturnal Mortum]]»
* «[[Dub Buk]]»
* «4. А. Й. К. А.»
* «Kislorod»
* «Гараж Ньютона»
* «пАппУри»
* «WE ARE»
* «Дети капитана Гранта»
* «[[Pur:Pur]]»
* Артур Беркут «Ария»
* «BKV project»
{{multicol-end}}

=== Фестивалі ===

* Міжнародний щорічний книжковий фестиваль «[[Світ Книги]]».<ref>[http://bookfestival.edem.kharkov.ua/ Фестиваль «Світ Книги»] {{ref-ru}}</ref>
* Міжнародний музичний фестиваль «[[Харківські асамблеї]]».
* Міжнародний кінофестиваль «[[Харьковская сирень]]».
* Щорічний фестиваль письменників-фантастів «[[Зоряний міст]]».
* Щорічний етнографічний та музичний фестиваль «[[Печенізьке поле]]».
* Міжнародний щорічний дитячий телевезійний фестиваль «[[Дитятко]][http://www.oblrada.kharkov.ua/ukr/festival]».
* Міжнародний щорічний дитячий фестиваль підводних зображень «Жива вода — Дельта»[http://www.clubdelta.com.ua/program10.html]

=== Музеї ===
[[Файл:Kharkov art museum.jpg|міні|230пкс|[[Харківський художній музей]]]]
У Харкові працюють численні музеї:
* [[Харківський історичний музей]];
* [[Харківський художній музей]];
* [[Харківський літературний музей]];
* [[Музей археології та етнографії Слобідської України]];
* Харківський музей природи та багато інших.

=== Бібліотеки ===

До найбільших харківських бібліотек належать:
* [[Державна наукова бібліотека імені Володимира Короленка в Харкові]];
* Наукова бібліотека Харківського Університету;
* [[Харківська державна наукова медична бібліотека]] ''тощо''.
: ''Дивіться основну статтю: '''[[Бібліотеки Харкова]]'''''.

=== Парки та заповідники ===

Харків має велику кількість парків і скверів, історія заснування і розвитку декотрих з яких налічує понад 100-літній період, та багатий природно-заповідний фонд.
: ''Дивіться основні статті: '''[[Перелік об'єктів природно-заповідного фонду Харкова]]''' та '''[[Парки Харкова]]'''''.

== Спорт ==

У Xаркові діють Палаци спорту «Ювілейний», «Локомотив», палац водних видів спорту «Акварена», велосипедний трек «Динамо», 32 [[стадіон]]и (серед них [[Металіст (стадіон)|«Металіст»]], [[Динамо (стадіон, Харків)|«Динамо»]], «Спартак», «Арсенал-Баварія» та ін.), [[дитяча залізниця]] «Мала південна».

[[2007]] року у місті засновано хокейний клуб [[Харків (хокейний клуб)|«Харків»]], який виступає у [[Українська Вища ліга з хокею|вищій лізі чемпіонату України]].

Один раз на рік у серпні в місті проводиться [[Марафонський біг|марафонський забіг]] «Марафон - визволення», присвячений дню визволення Харкова.

Двічі на рік у Харкові проходять шосейні [[велосипедні гонки]]. У травні багатоденна гонка на призи газети «Вечірній Харків», та на початку серпня велогонка «Золоті колеса».

== Пам'ятки і пам'ятники ==
[[Файл:Kharkiv.jpg|thumb|250px|Благовіщенський собор ([[Харківська єпархія Української православної церкви (Московського патріархату)|УПЦ]])]]
[[Файл:Harkov dmitry.jpg|thumb|250px|Свято-Дмитрівський храм ([[Харківсько-Полтавська єпархія|УАПЦ(о)]])]]
[[Файл:20060812 013.jpg‎|thumb|250px|[[Римо-Католицька Церква|Римо-католицький]] костел на вул. Гоголя]]
Зі старих будівельних пам'яток збереглися Покровський (1689) та Успенський (пошкоджений в середині 1930-их pp.) собори та деякі ін. будівлі [[19 століття|19 ст.]]

У Харкові є ряд [[Пам'ятники Харкова|пам'ятників]]: крім звич. сов., Т. Шевченкові (1935, скульптор М. Манізер, архітектор [[Лангбард Йосип Григорович|Й. Лангбард]]), М. Коцюбинському (проект Н. Рябініна, 1957), з давніших В. Каразіну (1906), М. Гоголеві (1909), [[Пам'ятний знак УПА (Харків)|пам'ятний знак воїнам УПА]], [[пам'ятник репресованим кобзарям]] та ін.
: ''Дивіться основну статтю: '''[[Пам'ятники Харкова]]'''''.
{{Див. також|Меморіальні та анотаційні дошки на будинках Харкова}}

== Відомі харків'яни ==
{{main|Відомі харків'яни}}

== Громадські організації ==
* Харківська організація [[НСКУ|Національної спілки комозиторів України]] [http://scompkh.narod.ru/info.htm]
* Об'єднання творчої інтелігенції «Круг»
* Вагнерівське товариство
* Шубертівське товариство
* [[Молодіжна організація "Час змін"]]
* Харківський Фонд підтримки молодих обдаровань
* [http://www.frikharkiv.org.ua Харківський осередок] всеукраїнської молодіжної організації [http://www.fri.com.ua "Фундація Регіональних Ініціатив"]
* [ http://nashavolya.org.ua ]Харківська обласна громадська організація козацтва та офіцерів запасу "Наша Воля"
== Міста-побратими ==
У Харкова 17 міст-побратимів і міст-партнерів<ref>[http://www.city.kharkov.ua/?page=kharkov/brothers Міста-побратими та міста-партнери Харкова]</ref>:
# [[Болонья]], [[Італія]] (з 5 серпня 1966)
# [[Цинциннаті]], [[США]] (з 9 вересня 1989)
# [[Нюрнберг]], [[ФРН]] (з 29 квітня 1990)
# [[Тяньцзінь]], [[КНР]] (з 14 червня 1993)
# [[Варна]], [[Болгарія]] (з 25 серпня 1995)
# [[Лілль]], [[Франція]] (з 6 червня 1998)
# [[Познань]], [[Польща]] (з 24 вересня 1998)
# [[Москва]], [[Росія|Російська Федерація]] (з 22 березня 2001)
# [[Каунас]], [[Литва|Литовська Республіка]] (з 23 квітня 2001)
# [[Бєлгород]], [[Росія|Російська Федерація]] (з 18 жовтня 2001)
# [[Нижній Новгород]], [[Росія|Російська Федерація]] (з 14 грудня 2001)
# [[Санкт-Петербург]], [[Росія|Російська Федерація]] (з 23 травня 2003)
# [[Цзінань]], [[КНР]] (з 23 вересня 2004)
# [[Брно]], [[Чеська Республіка]] (з 12 квітня 2005)
# [[Кутаїсі]], [[Грузія]] (з 23 серпня 2005)
# [[Даугавпілс]], [[Латвія]] (з 6 лютого 2006)
# [[Рішон-ле-Ціон]], [[Ізраїль]] (з 13 березня 2008)

== Екологія ==
{{main|Екологія Харкова}}

== Цікавинки ==
Багато хто в Україні вважає, що харківська [[Площа Свободи (Харків)|площа Свободи]] (колишня Дзержинського)&nbsp;— найбільша в Європі, але насправді вона лише п'ята після пляц Дефіляд у Варшаві, а також площі Куйбишева в Самарі, Московської в Санкт-Петербургу та пляс де Кенконс у Бордо.<ref>[[:en:List of city squares by size]]</ref>. Площа Свободи спланована в 20-х роках 20 ст. архітектором В. Троценко. Вона займає 11.6 [[га]], її протяжність по найбільшій осі складає 750 м. Міська площа таких колосальних розмірів була спеціально задумана для підкреслення столичного статусу Харкова, який був політичним центром Радянської України з 1919 по 1934&nbsp;р. Також існує думка, що площа проектувалася великою, щоб за необхідності на ній міг приземлитися курьєрський літак. Площу Свободи обрамляють відповідні з її масштабами будівлі, у ряді яких виділяється гігантська будівля Будинку державної промисловості,&nbsp;— [[Держпром]]а. <ref>[http://geo.1september.ru/article.php?ID=200102205 Столичный размах]&nbsp;— стаття про площу Свободи</ref>

У харків'ян та гостей міста є унікальна можливість побачити зорі посеред дня, бо в Харкові працює [http://planetarium-kharkov.org планетарій], другий за розмірами та можливостями в Україні після київського. Окрім лекцій в планетарії працює музей та проводяться демонстраційні спостереження в телескоп.

Цікаво, що Харків ввійшов до історії не тільки як велике промислове та культурне місто, але й відоме кількома специфічними словами, зокрема&nbsp;— словами [[тремпель]] та [[ракло]]. За використанням цих слів легко можна впізнати людину, що хоча б кілька років прожила в Харкові. Слово тремпель (тобто вішалка для одягу), що з'явилося на початку 19 ст., наразі використовують майже на всій Слобожанщині, у Києві та навіть в Бєлгородській області Росії.

Харкову присуджена Премія Європи 2010, це перше місто в Україні, яке отримало цю премію.<ref>[http://tsn.ua/ukrayina/yevropa-dala-harkovu-premiyu.html Європа дала Харкову премію]</ref>

<center>[[Файл:Панорама нічного Харкова.jpg|800пкс|міні|центр|<center>'''''Панорама нічного Харкова. [[Харків-Пасажирський|Привокзальна]] площа (6 січня 2011)'''''</center>]]</center>

== Посилання ==
{{reflist}}

== Література ==
* {{МСІУ}}
* {{ЕУ}}
* Карпов В. Харьковская старина. X. 1900;
* Гусев А. Харьков, его прошлое и настоящее. X. 1902;
* Багалей Д., Миллер Д. История города Харькова за 250 лет существования (с 1655 p.), тт. І&nbsp;— II, X. 1905, 1912;
* Альбовский Е. Харьковские казаки. П. 1914;
* Іволгін І. Старий Харків. 1920;
* Таранушенко С. Старі хати Харкова. X. 1922;
* Галкин К. Холодногорский централ. 1937;
* Окладочной Р. Социалистический Харьков. X. 1951;
* Глобенко М. Харкову минуло 300 років, ж. Вісник, ч. 3, 1955;
* Михайлик О. Харкову&nbsp;— 300 років. X. 1956;
* Касьянов О. Харків. Історикоархітектурний нарис. К. 1956;
* Дяченко М., Росін С., Рябко В. Харків. X. 1957;
* АН УРСР Історія сіл і міст УРСР. Харківська область К. 1967;
* Данилов В. Харків. К. 1963;
* Дяченко И. Улицы и площади Харькова. X 1974;
* Харковский Метрополитен. X. 1975;
* Семененко О. Харків, Харків . . . Нью-Йорк 1976;
* Андреева Г., Олейник В. Знакомьтесь&nbsp;— Харьков. X. 1979;
* Гавриленко О. А., Логвиненко І.&nbsp;А.&nbsp;Більшовицький переворот у Харкові: як це було // Наукові записки кафедри українознавства Харківського ун-ту. Вип. 1.&nbsp;— Харків, 1994.&nbsp;— С. 41-48.
* Сокіл В. Дещо про повоєнний літ.-мист. Харків, ж. Сучасність, чч. 7&nbsp;— 8, 1983.
</div>

== Ресурси інтернету ==
{{Вікіпосилання
|Тема               = Харків
|Портал             = Харків
|Портал-зображення  = Kharkiv-town-herb.gif
|Портал1            = 
|Портал1-зображення = 
|Портал2            = 
|Портал2-зображення = 
|Вікісловник        = Харків
|Вікіпідручник      = 
|Вікіцитати         = 
|Вікіджерела        = 
|Віківиди           = 
|Вікіновини         = 
|Вікісховище        = Category:Kharkiv
|Метавікі           = 
|Проект             = Харків
|Родовід            = 
}}
* [http://www.city.kharkov.ua/ Офіційний сервер Харківської міської ради, міського голови, виконавчого комітету]
* [http://www.citynet.kharkov.ua/citynet/index.jsp?pagename=gorsovnews&language=ua Харківський міський інформаційний центр]
* [http://www.kharkivoda.gov.ua/  Харківська ОДА]
* [http://kharkov.ua/  Перший сайт міста Харків]
* [http://gorod.kharkov.ua/  Місто Харків]
* [http://all.kharkov.ua/  Весь Харків]
* [http://portal.kharkov.ua/ Харківський портал]
* [http://streets-kharkiv.info/ Довідник "Вулиці Харкова"]
* [http://vecherniy.kharkov.ua/ Газета "Вечірній Харків"]
* [http://www.shops.kharkov.ua/ktinfo.php?info=galkh Галерея «Старий Харків». Фотографії, листівки, малюнки]
* [http://goldenpages.ua/ Довідник "Харків. Золоті сторінки"]
* [http://tourist.kharkov.ua/map/ старовинні мапи Харкова]
* [http://pics.livejournal.com/tarasova777/pic/00030fwp Німецька мапа Харкова]
* [http://beerplace.com.ua/kh Пивні заклади Харкова: паби,  бари та ресторани] на порталі ''BeerPlace.com.ua'' {{ref-ru}}
* [http://mistaua.com/Україна/Харківська_область/Харківський_район/Харків Сторінка Харкова]

{{Харківська область}}
{{50 найбільших міст України|state=collapsed}}
{{Населені пункти Харківської області}}
{{Райони Харкова}}
{{Обласні центри України}}
{{Столиці України}}
{{Найкращі міста для життя в Україні}}

[[Категорія:Харків|*]]
[[Категорія:Слобідська Україна]]
[[Категорія:Міста Харківської області]]
[[Категорія:Районні центри Харківської області]]
[[Категорія:Обласні центри України]]
[[Категорія:Міста обласного підпорядкування]]
[[Категорія:Міста, нагороджені орденом Леніна]]
[[Категорія:Надпопулярні статті]]

[[af:Charkof]]
[[ar:خاركوف]]
[[az:Xarkov]]
[[be:Горад Харкаў]]
[[be-x-old:Харкаў]]
[[bg:Харков]]
[[br:C'harkiv]]
[[ca:Khàrkiv]]
[[crh:Harkiv]]
[[cs:Charkov]]
[[da:Kharkiv]]
[[de:Charkiw]]
[[el:Χάρκοβο]]
[[en:Kharkiv]]
[[eo:Ĥarkovo]]
[[es:Járkov]]
[[et:Harkiv]]
[[eu:Kharkiv]]
[[fa:خارکوف]]
[[fi:Harkova]]
[[fo:Kharkiv]]
[[fr:Kharkiv]]
[[he:חרקוב]]
[[hr:Harkiv]]
[[hsb:Charkiw]]
[[hu:Harkov]]
[[id:Kharkiv]]
[[ie:Kharkiv]]
[[io:Kharkiv]]
[[it:Charkiv]]
[[ja:ハルキウ]]
[[ka:ხარკოვი]]
[[kl:Kharkiv]]
[[ko:하르키우]]
[[la:Charcovia]]
[[lt:Charkovas]]
[[lv:Harkova]]
[[mhr:Харьков]]
[[mr:खार्कीव्ह]]
[[nl:Charkov]]
[[nn:Kharkiv]]
[[no:Kharkov]]
[[os:Харьков]]
[[pl:Charków]]
[[pnb:خارکیف]]
[[pt:Carcóvia]]
[[ro:Harkov]]
[[ru:Харьков]]
[[rue:Харків]]
[[sco:Kharkiv]]
[[simple:Kharkiv]]
[[sk:Charkov]]
[[sr:Харков]]
[[sv:Charkiv]]
[[tr:Harkiv]]
[[tt:Харьков]]
[[udm:Харьков]]
[[vi:Kharkiv]]
[[vo:Kharkiv]]
[[war:Kharkiv]]
[[zh:哈爾科夫]]