Перегляд вихідного коду сторінки Харківський колегіум

{{Картка університета
| зображення =Kharkov's Collegium XVIII-XIX.jpg
| підпис  = Харківський колегіум, будівля на зламі 18—19 столітть.
}}{{Otheruses|Харківський колегіум (значення)}}
'''Харківський колегіум'''&nbsp;— давній навчальний заклад у місті [[Харків|Харкові]], який існував упродовж 1722—1817 років. Після ліквідації був реорганізований в [[Харківська духовна семінарія|Харківську духовну семінарію]].

== Історія ==
=== Назва ===
В українській та російській історіографіях заклад переважно іменується як «Харківський колегіум», проте на початок XVIII&nbsp;ст. в освітніх колах Лівобережної України була поширена традиція іменування навчальних закладів на честь засновників. Так зокрема на зразок Києво-Могилянської академії Харківський колегіум також іменувався Тихоріанською академією на честь його співзасновника [[Єпіфаній (Тихорський)|Єпіфанія (Тихорського)]]<ref>[http://ethnic.history.univ.kiev.ua/data/2018/54/articles/12.pdf Етносоціальний портрет українських православних ієрархів на тлі епохи Просвітництва / С. Кагамлик // Етнічна історія народів Європи.&nbsp;— 2018.&nbsp;— Вип. 54.&nbsp;— С. 73–81.]</ref>.

=== Заснування ===
Колегіум був заснований [[1722]] року у [[Білгород]]і, і в [[1726 в Україні|1726]] році перенесений до Харкова під назвою Слов'яно-греко-латинської школи. В [[1734]] р. був перетворений на Харківську Колегію для дітей усіх соціальних станів за зразком [[Києво-Могилянський колегіум|Києво-Могилянського колегіуму]], що обумовило схожість основних принципів управління, навчально-виховного процесу. Основоположники Харківського колегіуму&nbsp;— білгородський єпископ [[Тихорський Єпифаній|Є. Тихорський]] та князь М. Голіцин. Харківський колегіум був другим за значенням після Києво-Могилянської академії навчальним та науковим центром в Україні, одним із провідних осередків формування української інтелігенції.

Становленню Харківського колегіуму сприяла широка благодійна підтримка різних верств населення Слобідської України, завдяки якій склалися його значні земельні та господарські володіння. До колегіуму приймали дітей усіх соціальних станів&nbsp;— козацтва, духовенства, містян. Наявність великого господарства давала можливість навчати і утримувати значну кількість учнів (у серед. XVIII ст.&nbsp;— 400, на поч. XIX ст.&nbsp;— понад 800).

=== Навчання ===
Зміст навчальних програм був близьким до програм [[Києво-Могилянська академія|Києво-Могилянської академії]] та [[Московський університет|Московського університету]]. У ньому викладали [[Поетика|піїтику]], [[риторика|риторику]], [[філософія|філософію]], [[богослів'я]], [[грецька мова|грецьку]], [[латина|латинську]] і [[російська мова|російську]] мови.

В 1769 році, з метою підготовки дворянських дітей до державної служби, при Колегіумі були відкриті «додаткові класи» з викладанням:
* [[Прикладні науки|прикладних наук]]&nbsp;— [[геодезія|геодезії]], [[інженерна справа|інженерної справи]], [[артилерія|артилерії]], [[музика|музики]], [[танці]]в, [[малюнок|малюнка]], [[живопис]]у та [[архітектура|архітектури]];
* гуманітарно-природничих наук&nbsp;— [[математика|математики]], [[історія|історії]], [[географія|географії]], [[французька мова|французької]], [[німецька мова|німецької]] та [[італійська мова|італійської]] мов.
Додаткові класи розташовувались за межами монастиря (на місці [[Державна наукова бібліотека імені Володимира Короленка в Харкові|бібліотеки імені Володимира Короленка]]). У 1789 році вони були відокремлені від Колегіуму і об'єднані з Народним училищем, а після заснування [[Харківський університет|Харківського університету]] вони перетворилися на Слобідсько-Українську гімназію. 1795 року до програми введено [[фізика|фізику]] і [[природознавство]], а на початку [[19 століття]] ще [[сільське господарство]] та [[медицина|медицину]].

==== Архітектурний клас ====
Першим керівником архітектурного класу був [[Саблучок Іван Семенович|Іван Саблуков]]. Викладали випускники колегіуму, учні [[архітектор]]а [[Баженов Василь Іванович|Василя Баженова]]&nbsp;— Максим Калиновський та [[Ярославський Петро Антонович|Петро Ярославський]]. Викладання проводилося на зразок [[Архітектурний клас Петербурзької академії мистецтв|архітектурного класу Петербурзької академії мистецтв]]. Клас існуівав до 1789 року<ref>''О. І. Тищенко, [[Кондель-Пермінова Наталія Миколаївна|Н. М. Кондель-Пермінова]].'' Архітектурний клас {{МУ-95|1|109}}</ref>.

=== Реорганізація ===
{{Основна стаття|Харківський університет|Харківська духовна семінарія}}
З початку 19 століття із заснуванням [[Харківський університет|Харківського університету]], першими слухачами якого були учні Харківської колегії, власне колегіум втратив своє значення і [[1817]] році, внаслідок церковних реформ, які проводив уряд Російської імперії, був перетворений на Харківську духовну семінарію.

== Бібліотека ==
З відкриттям Харківського університету (1805) учні колегіуму слухали природничі (ботаніку та фізику) та медичні університетські курси. Колегіум мав велику бібліотеку. До бібліотеки увійшло книжкове зібрання [[Яворський Стефан|Стефана Яворського]], що було перевезено з [[Благовіщенський монастир (Ніжин)|Ніжинського Благовіщенського монастиря]]. У колегіумі був створений перший у Харкові церковний [[хор]].

== Викладачі ==
: ''Див. також [[:Категорія:Ректори Харківського колегіуму|Ректори Харківського колегіуму]], [[:Категорія:Викладачі Харківського колегіуму|Викладачі Харківського колегіуму]]''

Серед викладачів X. К. були: А. Острогорський, М. Шванський, С. Флоринський, С. Базилевич, Я. Назаревський, Л. Кордет, [[Сковорода Григорій Савович|Г. Сковорода]], І. Двігубський, С. Вітинський, Ф. Татарський, О. Кастелі (франц. мова, історія й географія), А. Фонвікант (архітектура, фортифікація, геометрія), [[Саблуков Іван Семенович|І. Саблучок]], [[Ведель Артем Лук'янович|А. Ведель]] та ін. Учні відвідували заняття видатних українських композиторів А. Веделя, М. Концевича, архітектора [[Ярославський Петро Антонович|П. Ярославського]], художників І. Саблукова, В. Неминущого, [[Калиновський Лаврентій|Лаврентія Калиновського]] та ін.

== Вихованці ==
: ''Див. також [[:Категорія:Випускники Харківського колегіуму|Випускники Харківського колегіуму]]

Вихованцями Харківського колегіуму були зокрема київський митрополіт&nbsp;— [[Арсеній Могилянський]] та ін.; губернатори: [[Ковалевський Максим Максимович|М. Ковалевський]], фізик В. Петров, перекладач М. Гнедич, лікарі Г.Базилевич та Є.Мухін, письменники П.Кореницький, С.Писаревський, С. і В.Олександрови, а також 3. Корнієв, А. Руновський, Д. Скибинський; діячі науки і культури: Є. Базилевич, [[Смілівський Тимофій|Т. Смілівський]], М. Каченовський, М. [[Ярославський Петро Антонович|П. Ярославський]], мистці С. Маяцький, В. Неминущий та ін. Число учнів у колегіумі коливалося від 400 до 600.

== Примітки ==
{{примітки}}

== Див. також ==
* [[Києво-Могилянська академія]]
* [[Чернігівський колегіум]]
* [[Переяславський колегіум]]

== Джерела ==
* ''Л.&nbsp;Ю.&nbsp;Посохова.'' [http://history.org.ua/LiberUA/978-966-00-1359-9/978-966-00-1359-9.pdf Харківський колегіум] // {{ЕІУ|10|356}}
* {{МСІУ}}
* {{ВТ-ЕСБЕ|Коллегиум|том= XVa|сторінки=694—695}}
* ''Федоровский Д.'', Очерк истории Харьковского коллегиума // Духовная беседа.&nbsp;— 1863.&nbsp;— №&nbsp;23, 24, 27, 50.{{ref-ru}}
* ''Любжин А. И.'', [https://vo.hse.ru/2008--3/26547414.html Харьковский коллегиум в XVIII&nbsp;— начале XIX&nbsp;в.] // Вопросы образования.&nbsp;— 2008.&nbsp;— №&nbsp;3&nbsp;— С.240—263.{{ref-ru}}
* Посохова Л.Ю. На перехресті культур, традицій, епох : православні колегіуми України наприкінці XVII - на початку XIX ст.  Х., 2011.

== Посилання ==
* {{УСЕ-4|[http://slovopedia.org.ua/29/53413/23281.html Харківський колегіум]}}

{{Вузи Харкова}}
{{Портали|Історія України|Освіта|Харків}}
[[Категорія:Православні колегіуми України]]
[[Категорія:Харківський колегіум]]
[[Категорія:Навчальні заклади, засновані 1722]]
[[Категорія:1726 у Харкові]]
[[Категорія:Місця, пов'язані з Григорієм Сковородою]]