Перегляд вихідного коду сторінки Хакаська мова

{{Картка:Мова
| Колір = алтайська
| Назва =Хакаська мова
| Поширена_в=[[Росія]], [[Україна]], [[казахстан]], [[Киргизстан]]
| Регіон=[[Росія]]
| Кількість_мовців= Близько 52 тис.
| Класифікація=[[Тюркські мови|Тюркська]]<br />&nbsp;[[Хакасько-алтайські мови|Хакасько-алтайські]]
| Державна=[[Республіка Хакасія]]
| Регулює=Хакаський науково-дослідний інститут мови та літератури
|}}


'''Хака́ська мова''' — мова [[хакаси|хакасів]]. Головно поширена на території  [[Хакасія|Хакасії]], частково в [[Шарипівський район Красноярського краю|Шарипівському районі]] [[Красноярський край|Красноярського краю]] й [[Тува|Туві]]. 

Державна мова [[Республіка Хакасія|Республіки Хакасія]] (поряд із російською).

Кількість мовців — 52 тис. ос. ([[2002]]). Уживається переважно в побутовому спілкуванні, частіше в сільській місцевості, існує телерадіомовлення , театри цією мовою<ref>Письменные языки мира: Российская Федерация. Социолингвистическая энциклопедия. — М., 2000. - С. 533</ref>.

Належить до хакасько-алтайської групи східної гілки [[тюркські мови|тюркських мов]]. 

[[Діалект]]и:
* [[сагайський діалект хакаської мови|сагайський]],
* [[качинський діалект хакаської мови|качинський]],
* [[кизильський діалект хакаської мови|кизильський]],
* [[шорський діалект хакаської мови|шорський]].

Базою хакаської [[літературна мова|літературної мови]] є сагайський і качинський діалекти.


== Фонетика ==


У сучасній хакаській мові 17 [[голосний звук|голосних]] (короткі і довгі) і 24 [[приголосний звук|приголосних]] [[фонема|фонеми]], але [в], [ж], [ф], [ц], [ш], [щ] уживані лише в [[русизм|росіянізмах]]. 

Фонетика хакаської мови має такі особливості: на початку слів замість загальнотюркського ''й'' виступає ''ч'' - (хакаське ''чир''&nbsp;— загальнотюркське ''йер'' «Земля»); у середині слів загальнотюркському ''й'' відповідає ''-з-'' (''азах''&nbsp;— ''айак'' «нога»); наприкінці слів загальнотюркське ''-ш'' відображається як ''-с'' (''тас''&nbsp;— ''таш'' «камінь»); є довгі (вторинні) голосні; типовим є глухий початок слів. 

[[Наголос]] у хакаській мові довготно-силовий. Діють закони [[палаталізація|палатальності]] та губного  [[сингармонізм]]у.

== Морфологія ==

Хакаська мова є [[аглютинативні мови|аглютинативною]]. 

Виділяються такі частини мови: іменні ([[іменник]]и, [[прикметник]]и, [[числівник]]и, [[займенник]]и); [[дієслово|дієслова]] (з розвиненою системою аналітичних часових форм); службові частини мови ([[частка|частки]], модальні слова, післяйменники, [[сполучник]]и). Чіткої межі між частинами  мови часто немає: іменники, прикметники, прислівники й числівники можуть виступати у функціях одне одного без зміни початкової форми. 

Іменникові властиві граматичні категорії числа (однина, множина), відмінка (8 відмінків), особи, присвійності. Інші іменні частини мови набувають їх у випадку [[субстантивація|субстантивного]] вживання. Показником множинності виступає ''-лар''&nbsp;— у фономорфологічних варіантах  ''-ар, -нар''. Граматичні категорії [[рід (мовознавство)|рід]]роду і істоти/неістоти відсутні.

Дієслово хакаської мови є морфологічно розвиненою категорією, йому властиві стан, шість способів, неособові форми&nbsp;— [[дієприкметник]] і [[дієприслівник]], [[інфінітив]], форми доконаного виду і низка форм, котрі характеризують особливості протікання дії (зазвичай вони є аналітичними конструкціями в складі дієприслівників і дієслів-модифікаторів).

Типова [[морфеміка|морфемна]] структура хакаського слова: основа + афікси словотворення + афікси словозміни. Словотворення&nbsp;— переважно афіксальне.

== Синтаксис ==

Специфічними рисами хакаського синтаксису словосполучень є:
- конструкція присвійних словосполучень, узгодження означення й означуваного в яких реалізується з допомогою особливої категорією приналежності;
- стандартний порядок слів в атрибутивних і об'єктних словосполученнях (як і в інших тюркських мовах): означення й додаток завжди стоять  перед означуваним і додаваним; 
- дієслово-присудок у реченні стоїть у постпозиції.


== Лексика ==

Словникове ядро хакаської мови становить загальнотюткська лексика. Однак у цій мові  відбилися також історичні контакти доби формування хакаських діалектів (зв'язки із самодійськими, палеоазійськими й тунгусо-маньчжурськими мовами).

Лексика й морфологія хакаської мови виявляє зв'язки зі стародавніми мовами&nbsp;— давньокиргизькою, давньоуйгурською. Значним є вплив монгольських мов, натомість майже відсутні запозичення з арабської та перської мов. 

Починаючи з XVII ст., виникають стійкі зв'язки з [[російська мова|російською мовою]], які тривають досі, що відбито в численних запозиченнях.

== Писемність ==

Перший етап упровадження писемності хакаською мовою розпочався [[1924]] року, коли було розроблено графіку на основі російської мови. З [[1926]] року почали видавати газети й підручники хакаською мовою.

Другий етап - протягом [[1929]] — [[1939]] років діяв алфавіт на латинській основі. 

Третій етап - 1939 року повернено російську графіку.



== Покликання ==
{{reflist}}

== Література ==
* Грамматика хакасского языка. М., 1976; 
* Сравнительно-историческая грамматика тюркских языков. Региональные реконструкции. М.: Наука, 2002.
* Хакасско-русский словарь. М., 1953.
* [http://www.sostik.info Хакасско-русский словарь онлайн] — on-line хакасско-русский словарь

{{Тюркські мови}}
[[Категорія:Мови Росії]]
[[Категорія:Тюркські мови]]

[[af:Chakasies]]
[[an:Idioma khacaso]]
[[az:Xakas dili]]
[[bg:Хакаски език]]
[[br:C'hakaseg]]
[[ca:Khakàs]]
[[cs:Chakaština]]
[[cv:Хакас чĕлхи]]
[[de:Chakassische Sprache]]
[[en:Khakas language]]
[[eo:Ĥakasa lingvo]]
[[et:Hakassi keel]]
[[fa:زبان خاکاس]]
[[fi:Hakassin kieli]]
[[fr:Khakasse]]
[[gag:Hakas dili]]
[[it:Lingua chakassa]]
[[ja:ハカス語]]
[[kk:Хақас тілі]]
[[ko:하카스어]]
[[mk:Хакаски јазик]]
[[ms:Bahasa Khakas]]
[[nl:Chakas]]
[[no:Khakasisk]]
[[pms:Lenga khakas]]
[[ru:Хакасский язык]]
[[sv:Khakasiska]]
[[th:ภาษาคากัส]]
[[tr:Hakas Türkçesi]]
[[tt:Хакас теле]]
[[udm:Хакас кыл]]
[[zh:哈卡斯语]]