Фіскальна політика

регулювання доходів і витрат держави

Фіска́льна полі́тика — це регулювання доходів і витрат держави. Заходи фіскальної політики визначаються поставленою метою (боротьба з інфляцією, згладжування циклічних коливань економіки, зниження рівня безробіття). Держава регулює сукупний попит і реальний національний дохід за допомогою державних витрат, трансфертних виплат і оподатковування.

Склад фіскальної політики

Складовими частинами фіскальної політики держави є:

дискреційна політика
розглядає регулювання державою своїх витрат і оподаткування. Ріст/зниження державних витрат збільшує/зменшує сукупний попит. Зайнятість зростає/падає — випуск продукту зростає/падає. Ріст/зниження податків зменшує/збільшує прибуток, що веде до зниження/збільшення сукупного попиту, зайнятості, і випуск продукту падає/зростає;недискреційна політика(політика автоматичних стабілізаторів), що регулює доходи і витрати незалежно від оперативних дій держави.
Дискреційна фіскальна політика
це система заходів, яка передбачає цілеспрямовані зміни в розмірі державних витрат, податків і сальдо державного бюджету. Дискреційна фіскальна політика використовується державою для активної протидії циклічним коливанням. Для стимулювання сукупного попиту в період економічного спаду уряд цілеспрямовано створює дефіцит державного бюджету, збільшуючи державні витрати або знижуючи податки. Відповідно, в період піднесення цілеспрямовано створюється бюджетний надлишок.

Дискреційна фіскальна політика поділяється на:

  • стимулюючу, що збільшує сукупний попит за допомогою зростання державних витрат і зниження податків;
  • обмежувальну, що стримує сукупний попит за допомогою зниження державних витрат і підвищення податків.
Недискреційна фіскальна політика
автоматична фіскальна політика, при якій бюджетний дефіцит та бюджетний надлишок виникають автоматично, внаслідок дії автоматичних стабілізаторів економіки. Такими стабілізаторами в економіці є прогресивна податкова система і трансфертні платежі.
Автоматичні (вмонтовані) стабілізатори
механізми ринкової економіки, що не залежать від держави і згладжують спади і підйоми в економіці, або це механізм, який дозволяє зменшити циклічні коливання в економіці без проведення спеціальної економічної політики. Дія автоматичних стабілізаторів впливає на зміну обсягу виробництва, рівня цін і ставок відсотка. Стабілізатори при зміні попиту забезпечують більш плавну зміну випуску продукту. Дія автоматичних стабілізаторів відбивається на розмірі циклічного дефіциту/профіциту бюджету.

Державний бюджет

Докладніше: Державний бюджет
А (податки) П (видатки)

Види видатків:

1. Трансфертні платежі (ТП): держава платить, але не отримує нічого взамін
2. Видатки на товари і послуги (проста купівля)

Типи податків:

  • прямі податки, напр. податок на особисті доходи (13 %)
  • непрямі податки:
    • акцизи (напр. ПДВ),
    • фіскальні монополії: виключне право держави на випуск державних товарів на сіль, спирт,
    • мито на імпортовані товари: % або певна сума

Поділ видатків за сферами на:

  • оборонні
  • фінансовий розвиток нар. господарства
  • соціальні
  • виплата процентів
  • утримання державного апарату


Якщо А > П: активний сальдо

А < П: дефіцит нац. бюджету;
дефіцит на кілька % ВВП є необтяженим;
дефіцит > 15 % є небезпечним

Покриття дефіциту:

  1. Здійснення позики шляхом випуску і продажу цінних паперів (кращий метод).
  2. Емісія додаткової грошової маси → інфляція

Дивіться також