Відкрити головне меню

Фінал Ліги Європи УЄФА 2018 — 47-й фінал Кубка УЄФА, але 9-й у зміненому форматі. Відбувся 16 травня 2018 року в Десін-Шарп'є (Франція) на стадіоні «Парк Олімпік Ліонне»[3]. У матчі зійшлисяся іспанський Атлетіко з Мадрида та французький Олімпік з Марселя. Перемогу і титул переможця Ліги Європи УЄФА здобув «Атлетіко» з рахунком 3:0.

Фінал Ліги Європи УЄФА 2018
2018 UEFA Europa League Final logo.png
Стадіон «Парк Олімпік Ліонне» приймав фінал турніру
Турнір Ліга Європи УЄФА 2017—2018
Протокол (англ.)
Дата 16 травня 2018
Стадіон Франція «Парк Олімпік Ліонне», Десін-Шарп'є
Гравець матчу Антуан Грізманн (Атлетіко)[1]
Арбітр Нідерланди Бйорн Кейперс
Глядачі 55 768
Погода Хмарно, 19 °C, вологість: 66%[2]
2017
2019

Зміст

Місце проведенняРедагувати

 
Стадіон «Парк Олімпік Ліонне»

Стадіон «Парк Олімпік Ліонне» знаходиться у місті Десін-Шарп'є, що поблизу Ліона. Арена приймала матчі Чемпіонату Європи з футболу 2016. Тут свої домашні матчі проводить «Олімпік».

Стадіон є одним з об'єктів комплексу, який розташовується на площі в 50 гектарів, де також перебувають тренувальна база «Ліона», готелі та офіси. Офіційна назва стадіону «Парк Олімпік Ліонне», якою підписують арену в офіційних протоколах[4]. Також поширеною є назва «Стад де Люм'єр», яка перекладається як «Стадіон світла». Назву пов'язують із фестивалем світла, що проводиться в Ліоні щорічно на початку грудня. Свято заснували на честь Діви Марії, яка, за легендою, колись врятувала Ліон від епідемії чуми[5].

Посол матчуРедагувати

 
Посол матчу Ерік Абідаль.

Послом фінального матчу Ліги Європи УЄФА 2017-2018 став відомий французький футболіст, уродженець Ліону Ерік Абідаль, який двічі ставав переможцем Ліги чемпіонів УЄФА в складі «Барселони».

ПередмоваРедагувати

«Марсель» вже втретє виходить у фінал турніру, два попередніх у 1999 і 2004 французи програли. Загалом це буде п'ятий фінальний матч в єврокубках. До цього вони двічі грали в фіналах спочатку Кубка європейських чемпіонів 1991 року в якому поступились белградському клубу «Црвена Звезда», а в 1993 переграли вже в Лізі чемпіонів УЄФА італійський «Мілан».

Мадридський «Атлетіко» більш титулована команда. У 1962 здобули Кубок володарів кубків УЄФА обігравши по сумі двох матчів «Фіорентіну». І двічі вигравали Лігу Європи УЄФА в 2010 та 2012. Також в активі клубу три виходи до фіналів Ліги чемпіонів/Кубка чемпіонів УЄФА в яких вони щоразу зазнавали поразки (1974, 2014, 2016).

Між собою клуби грали лише одного разу на груповому етапі Ліги чемпіонів УЄФА 2008—2009. Іспанці вдома перемогли 2–1, а в Марселі команди розписали мирову 0–0.

Якщо для тренера марсельців Руді Гарсії це буде перший європейський фінал, то для наставника «Атлетіко» Дієго Сімеоне це вже третій фінал. В першому фіналі 1998 року він грав як гравець виступав за італійський «Інтернаціонале», а в 2012 вже на посаді головного тренера в складі «матрацників» здобув свій другий Кубок УЄФА.

«Марсель» стане третьої командою, яка проведе фінал в себе на батьківщині починаючи з 1998. У 2002 «Феєнорд» на власному стадіоні переміг «Боруссію» (Дортмунд), а через три роки вже московський ЦСКА у Лісабоні обіграв місцевий «Спортінг».

Шлях до фіналуРедагувати

  Атлетіко Раунд   Марсель
Ліга чемпіонів Турнір Ліга Європи
Суперник Загальний рахунок 1–й матч 2–й матч Кваліфікація Суперник Загальний рахунок 1–й матч 2–й матч
Кваліфікувався до групової стадії, як третя команда національного чемпіонату 3–й кв. раунд   Остенде 4–2 4–2 (В) 0–0 (Г)
Плей-оф   Домжале 4–1 1–1 (Г) 3–0 (В)
Суперник Рахунок Груповий етап Суперник Рахунок
  Рома 0–0 (Г) Матч 1   Коньяспор 1–0 (В)
  Челсі 1–2 (В) Матч 2   Ред Булл 0–1 (Г)
  Карабах 0–0 (Г) Матч 3   Віторія (Гімарайнш) 2–1 (В)
  Карабах 1–1 (В) Матч 4   Віторія (Гімарайнш) 0–1 (Г)
  Рома 2–0 (В) Матч 5   Коньяспор 1–1 (Г)
  Челсі 1–1 (Г) Матч 6   Ред Булл 0–0 (В)
Група C 3–е місце
Команда І
В
Н
П
ЗМ
ПМ
РМ
О
  Рома 6 3 2 1 9 6 +3 11
  Челсі 6 3 2 1 16 8 +8 11
  Атлетіко 6 0 2 4 5 4 +1 2
  Карабах 6 0 2 4 2 14 −12 2
Підсумкова таблиця Група I 2–е місце
Команда І
В
Н
П
ЗМ
ПМ
РМ
О
  Ред Булл 6 3 3 0 7 1 +6 12
  Марсель 6 2 2 2 4 4 0 8
  Коньяспор 6 1 3 2 4 6 −2 6
  Віторія (Гімарайнш) 6 1 2 3 5 9 −4 5
Суперник Загальний рахунок 1–й матч 2–й матч Плей-оф Суперник Загальний рахунок 1–й матч 2–й матч
  Копенгаген 5–1 4–1 (Г) 1–0 (В) 1/16 фіналу   Брага 3–1 3–0 (В) 0–1 (Г)
  Локомотив 8–1 3–0 (В) 5–1 (Г) 1/8 фіналу   Атлетік 5–2 3–1 (В) 2–1 (Г)
  Спортінг (Лісабон) 2–1 2–0 (В) 0–1 (Г) Чвертьфінали   РБ Лейпциг 5–3 0–1 (Г) 5–2 (В)
  Арсенал 2–1 1–1 (Г) 1–0 (В) Півфінали   Ред Булл 3–2 2–0 (В) 1–2 (дч) (Г)

МатчРедагувати

ДеталіРедагувати

 
 
 
 
 
 
 
 
 
Марсель
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Атлетіко
ВР 30   Стів Манданда
ЗХ 17   Буна Сарр
ЗХ 23   Аділь Рамі
ЗХ 19   Луїс Густаву   75'
ЗХ 18   Жордан Амаві   38'
ПЗ 29   Андре-Франк Замбо-Ангісса
ПЗ 8   Морган Сансон
ПЗ 26   Флоріан Товен
ПЗ 10   Дімітрі Паєт ( )   32'
ПЗ 5   Лукас Окампос   55'
НП 28   Валер Жермен   74'
Заміни:
ВР 16   Йоанн Пеле
ЗХ 2   Хірокі Сакаї
ЗХ 6   Роландо
ПЗ 4   Бубакар Камара
ПЗ 27   Максім Лопес   32'
НП 11   Константінос Мітроглу   74'
НП 14   Клінтон Н'Жьє   78'   55'
Тренер:
  Руді Гарсія
 
ВР 13   Ян Облак
ЗХ 16   Шиме Врсалько   23'   46'
ЗХ 24   Хосе Марія Хіменес
ЗХ 2   Дієго Годін
ЗХ 19   Лукас Ернандес   78'
ПЗ 11   Анхель Корреа   88'
ПЗ 14   Габі ( )
ПЗ 8   Сауль Ньїгес
ПЗ 6   Коке
НП 7   Антуан Грізманн   90'
НП 18   Дієго Коста
Заміни:
ВР 25   Аксель Вернер
ЗХ 3   Філіпе Луїс
ЗХ 15   Стефан Савич
ЗХ 20   Хуанфран   46'
ПЗ 5   Томас Партей   88'
НП 9   Фернандо Торрес   90'
НП 21   Кевін Гамейро
Тренер:
  Дієго Сімеоне

Гравець матчу UEFA:
Антуан Грізманн (Атлетіко)

Помічники арбітра:
Сандер ван Роекель (Нідерланди)
Ервін Зейнстра (Нідерланди)
Четвертий арбітр:
Шимон Марциняк (Польща)
Додаткові арбітри:
Данні Маккелі (Нідерланди)
Пол ван Букел (Нідерланди)
Резервний арбітр:
Маріо Дікс (Нідерланди)

Регламент[6]

  • 90 хвилин.
  • 30 хвилин додаткового часу за необхідності.
  • Серія пенальті за необхідності.
  • По сім запасних гравців.
  • Максимум три заміни гравців від кожної команди посеред матчу.

ПриміткиРедагувати

  1. Griezmann named official man of the match. UEFA.com. Union of European Football Associations. 16 травня 2018. Процитовано 16 травня 2018. 
  2. Tactical Lineups – Final – Wednesday 16 травня 2018 (PDF). UEFA.com. Union of European Football Associations. 16 травня 2018. Процитовано 16 травня 2018. 
  3. Lyon to host 2018 UEFA Europa League final. UEFA.com. Union of European Football Associations. 9 грудня 2016.  (англ.)
  4. «Олімпік» Ліон на сайті Ліги 1
  5. Ліон. Про місто та стадіон для збірної України на Євро-2016
  6. Regulations of the UEFA Europa League 2017/18 Season. UEFA.com. 4 квітня 2017. 

ПосиланняРедагувати